Українські композитори
Українські композитори — унікальне явище у світовій музичній культурі.
Найперше тому, що майже всі наші видатні музиканти були митцями не світськими, а духовними. I хоч писали світські твори, що за майстерністю та змістовністю не поступаються світовим шедеврам, ця творчість була для них другорядною. Вони створили цілий пласт духовного хорового мистецтва, неперевершеного у красі й досконалості. Це досягнення, безумовно, — плід понад тисячолітньої християнської культури найбільшої (за кількістю храмів і парафій) православної країни. Українські генії були нащадками найспівочішої нації, що чисельністю пісень, колядок і кантів перевершує всі народи світу.
У цьому розділі Ви зможете послухати твори багатьох із цих композиторів у виконанні найкращих українських хорів. Однак просимо Вас у разі використання цих піснеспівів неодмінно називати авторів і виконавців (хори, диригентів, солістів).
Будемо вдячні всім, хто допоможе нам у формуванні сторінок наших композиторів, надсилаючи професійні, цікаві, талановиті статті, фотографії чи інші матеріали.
- Алексійчук Ірина Борисівна (16.12.1967)
- Барвінський Василь Олександрович (1888–1963)
- Батюк Порфирій Кирилович (1884–1973)
- Березовський Максим Созонтович (1745–1777)
- Білаш Олександр Іванович (1931–2003)
- Бортнянський Дмитро Степанович (1751–1825)
- Ведель Артем Лук’янович (1767–1808)
- Вербицький Михайло Михайлович, священик (1815–1870)
- Верета Григорій Степанович (4.05.1951)
- Вериківський Михайло Іванович (1896–1962)
- Висоцький Вiктор (Василь), ієромонах (1791–1871)
- Волонтир Володимир Ілліч (08.07.1956)
- Воробкевич Сидір Іванович (1836–1903)
- Гаврилець Ганна Олексіївна (11.04.1958)
- Гайворонський Михайло Орест (1892–1949)
- Гнатишин Андрій (1906–1995)
- Гончаров Петро Григорович (1888–1970)
- Грибович Степан Григорович (1779–1849)
- Грицишин Віктор Миколайович (11.01.1955)
- Грицько (ХVІІ–?)
- Давидов Степан Іванович (1777–1825)
- Давидовський Григорій Митрофанович (1866–1952)
- Данькевич Костянтин Федорович (1905–1984)
- Дацко Мирон Олексійович (14.10.1961)
- Дегтяревський (Дегтярьов) Степан Оникійович (1766–1813)
- Демуцький Порфир Данилович (1860–1927)
- Дерев’янко Богдан Петрович (6.02.1942)
- Дилецький Микола Павлович (близько 1630–1690)
- Дичко Леся (Людмила) Василівна (24.10.1939)
- Дмитро (Туптало), святитель (1651–1709)
- Домарацький Іван (друга пол. ХVІІ ст. — перша пол. ХVІІІ ст.)
- Донник Лариса Іванівна (18.06.1938)
- Івасюк Володимир Михайлович (1949–1979)
- Китастий Григорій Трохимович (1907–1984)
- Кишакевич Йосип (1872–1953), священик
- Козак Євген Теодорович (1907–1988)
- Козицький Пилип Омелянович (1893–1960)
- Колесса Микола Філаретович (1903–2006)
- Колесса Філарет Михайлович (1871–1947)
- Кос-Анатольський Анатолій Йосипович (1909–1983)
- Кошиць Олександр Антонович (1875–1944)
- Кречко Михайло Михайлович (1925–1996)
- Кумановський Микола Павлович, священик (1846–1924)
- Купчинський Тадей (перша пол. ХХ ст.)
- Лавришин Зеновій Васильович (04.06(04).1943)
- Леонтович Микола Дмитрович (1877–1921)
- Лепкий Левко Сильвестрович (1888–1971)
- Лисенко Микола Віталійович (1842–1912)
- Людкевич Станіслав Пилипович (1879–1779)
- Лятошинський Борис Миколайович (1894–1968)
- Майборода Георгій Іларіонович (1913–1992)
- Матюк Віктор Григорович, священик (1852–1912)
- Музическу (Музиченко) Гавриїл Вакулович (1847–1903)
- Небесний Іван Васильович (15.07.1971)
- Недільський Іван (1895–1970)
- Нижанківський Нестор Остапович (1893–1940)
- Нижанківський Остап Йосипович, священик (1862–1919)
- Олійник Юрій (01.12.1931)
- Острова Світлана Василівна (28.02.1961)
- Пекалицький Семен Авдійович, священик (сер. XVII ст.)
- Петрушевський Василь Григорович (1869–?)
- Ревуцький Лев Миколайович (1889–1977)
- Сильвестров Валентин Васильович (30.09.1937)
- Січинський Денис Володимирович (1865–1909)
- Скорик Мирослав Михайлович (13.07.1938)
- Соневицький Ігор Михайлович (1926–2006)
- Станкович Євген Федорович (19.09.1942)
- Стельмащук Роман (2.07.1965)
- Стельмащук Степан (1925–2011)
- Степовий (Якименко) Яків Степанович (1883–1921)
- Степурко Віктор Іванович (22.12.1951)
- Стеценко Кирило Григорович, протоієрей (1882–1922)
- Ступницький Василь Петрович (1879–1945?)
- Тележинський Михайло Теодорович, ієрей (1886–1939)
- Тилик Ігор Володимирович (20.12.1968)
- Тиможинський Віктор Анатолійович (23.09.1957)
- Толмачов Владислав Валентинович (1941–2007)
- Федорів Мирон Олексійович (07.12.1907)
- Фільц Богдана Михайлівна (14.10.1932)
- Шамо Ігор Наумович (1925–1982)
- Шиптур Богдан Васильович (24.08.1951)
- Шух Михайло Аркадійович (14.12.1952)
- Щербаков Ігор Володимирович (19.11.1955)
- Щетинський Олександр Степанович (22.06.1960)
- Яковчук Олександр Миколайович (21.05.1952)
- Яциневич Яків Михайлович (1869–1945)
Чи хтось має інформацію про композиторку Вікторію Нитку (Виктория Нитка)? Не недавно почув ЇЇ «Вітре буйний» у виконанні хору Благовість. Хотілося би ці ноти одержати.
Добрий Вам день! Давно сюди до Вас заходжу. Серед композиторів,про яких Ви пишете, хотілось би бачити і Лева Туркевича та його сестру, першу професійну українську жінку-композитора Стефанію Туркевич-Лукіянович (Лісовську). Не є музикознавцем. Не знаю, чи писали вони духовні твори, а якщо писали, не можу професійно оцінити вартість цих творів та дотримання канону, проте дуже хотілось би бачити нові та призабуті імена на Вашому чудовому сайті.
З повагою
Галина
Христос воскрес! Шановна Галино, дякуємо Вам за нове ім’я! Але поки вставити його не можемо, бо не знайшли ані нот, ані творів у виконанні відомих хорів, а наша «Медіа-книга» передбачає не лише розповідь про композитора, але й відтворення його музики. Можливо, пізніше знайдуться його твори.
Доброго дня! Мене звуть Володимир Томілін. Я — менеджер молодої та талановитої української композиторки Тетяни Яшвілі. Нещодавно відбулася світова прем’єра її Літургії у виконанні відомого хорового ансамблю «Покров». Прошу добавити Тетяну у Ваш список композиторів. Усю необхідну інформацію — фото, лінки та ноти — готовий Вам переслати поштою. Напишіть, будь ласка, Вашу адресу, куди можна це відіслати та до кого звернутися. Бажаю усього найкращого! Мій мейл — 4431323@gmail.com.
Доброго дня!
Усі контакти — на сторінці Контакти. Напишіть на contact@parafia.org.ua.
Дякую!
А Микола Сільванський — це український композитор?
Слава Ісусу Христу!
Вдячний за Ваш сайт. Тут дійсний скарб. Цікаво мені чи у Вас є доступ до нотів Літургії Валерія Кікти?
Валерій Кікта мені найбільш відомий за «Фрески Софіївські» (https://youtu.be/EW2h6i-co70) та за «Володимира Хрестителя», але недавно довідався що в нього також літургія. Можна послухати тут: http://classical-music-online.net/en/production/21470 (реєстрація безкоштовна)
Був би дуже вдячний за ноти, або посилання на ноти його літургії.
Дякую заздалегідь.
Степан
Слава навіки Богу Святому! На жаль, не знаємо такого композитора. Щиро дякуємо Вам за інформацію, шановний пане Степане!
А де Петро Iлькович Чайковский? Вiн теж наш. Батьки вихiдцi з Украiни. Не могла в украiнцiв народитись росiйська дитина. Петро Iлькович Чайка, його справжнє iм’я. Вiн теж має тут бути!
«З приводу росiйських чи українських рис творчостi П. I. Чайковського музикознавцi мають рiзнi, iнодi протилежнi думки. Проте нам близькi мiркування генiального диригента, композитора й мистецтвознавця, обдарованого винятковою музичною iнтуїцiєю, Олександра Кошиця, який неодноразово наголошував на росiйському характерi музики Чайковського, зокрема його розробок українських мелодiй /Головащенко М. I. Феномен Олександра Кошиця. — К.: Музична Україна, 2007: О. Кошиць. Спогади про Миколу Вiталiйовича Лисенка, с. 451–452; Перший український звуковий фiльм «Наталка Полтавка», с. 420–421/» (тут).
Ви самi себе чуєте, пане Дмитре! «Російська музика українських розробок». Привіт О. Кошицю. Боже, як це все гидко!
Ні, не «російська музика українських розробок», а російський характер розробок українських мелодій. Взагалі, краще прочитайте про це в Кошиця. «Не борщ, а щі».
ps. Привіт передам, дякую :)
До речі, в нашій нотозбірні є один твір Чайковського; будуть іще, напевно. Та й про його походження ми знали, звісно .)
А ще ми «критично ставимося», скажімо, до музики Панченка, хоч прізвище в нього й українське :)
Тодi, не все втрачено. Боляче читати у вikiпедii за видатних украiнцiв, яких Кремль зробив росiянами. Тому така реакцiя. А книжку, якщо ii знайду в iнетi, прочитаю, дякую. А твiр обовязково зараз прослухаю. Успiхiв вам, Дмитре!
Ви про це знаєте більше, ніж ми та енциклопедисти.) Дякуємо! Будемо шукати.
Трохи виділив візуально Ваш відгук, щоби не забулося :)
Нагадую про композитора Якова Цегляра: http://bulvar.com.ua/gazeta/archive/s34_4525/2566.html
Нам потрібний текст українською, твори у mp3 — духовні чи народні — і дозвіл їх використовувати.
Українською мовою текст не проблема. Як є російською, чи англійською, або ж німецькою — я можу перекласти. Творів у мене немає. В кого брати дозвіл — не знаю. Контактів з його дочками в мене не було.
Є фахівці у консерваторіях, у музичних училищах, могли б зробити корисне діло. Я не фахівець.
Пане Євгене, я за освітою радіофізик :)
І не маю знайомих ні в консерваторіях, ні в музичних училищах.
Інформації на сторінці, посилання на яку Ви дали, замало навіть для того, щоб почути його музику. У тексті йдеться про збірку обробок народних пісень (саме вони могли би нас зацікавити), проте немає жодних натяків на назву й дату публікації.
На жаль, ми не можемо досліджувати цю тему. Перепрошую.
Я теж розумію. Але з Кайзерслаутерна я цю роботу не зроблю, навіть при великому бажанні. Реальність. Прийде час, сподіваюсь.
Пане Дмитро, я тут залишу деякі посилання, які знайшов. Може ще що траплю. А потім видно буде. Добре?
Сонце заходить…
Слова Т. Шевченка, Музика Я. Цегляра, для хору a cappell http://ukrnotes.in.ua/download/Tsehliar_Sontse_zakhodyt.rar
ЦЕГЛЯР Яков Самойлович (р. 1912) – сов. композитор. http://www.music-dic.ru/html-music-keld/c/7255.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D1%80_%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
Цікаво, чи маєте інформацію про таких композиторів:
Олександер Архангельський,
Ілля Цьорох,
Григорій Курцеба (сучасний),
Роман Гурко (сучасний).
((Посилання додано адміністратором))
Трохи є, не завжди інформація і не про всіх; дивіться Медіатеку.
А де Рунчак, Зажитько, Безбородько, Алмаші, Коломієць, Юріна, Польова, Денисенко, Цепколенко???
:)
Ми публікуємо матеріали, коли у вони у нас є. І перш за все — ми публікуємо звучання (з дозволу авторів, диригентів, родичів).
Але навіть коли у нас є звучання і дозвіл, ми збираємо інформацію, на це теж треба ресурси.
Можете із чимось допомогти??? — ми ніколи не відмовляємося від допомоги.
ps. Польова. Так, усе, що є, здається. Допомагайте!
Просила б вас відомості про українського композитора Богдана (Мойсея) Дрозда, його творчість, духовні твори. Дякую.
На жаль, нічого не маємо про цього композитора.
Митці України.
26 вересня виповнюється 172 роки від дня народження Михайла Калачевського – українського композитора, піаніста, автора першої української симфонії, громадського діяча, юриста, (1851-1907).
Архів композитора був знищений, тому дані щодо його біографії і навіть прізвища – Калачевський чи Колачевський – суперечливі. Народився майбутній композитор у маєтку свого діда на хуторі Федорівці біля с.Попівка (нині Кіровоградщина).
Частина творчої спадщини Михайла Калачевського, яка дійшла до нас, невелика, зокрема, струнний квартет, фортепіанне тріо, романси, фортепіанні твори, «Реквієм». Збереглося також 19 романсів, 4 п’єси для фортепіано і партитура «Української симфонії».