«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 

Костянтин Данькевич

Данькевич Костянтин Федорович (24.12.1905, м. Одеса — 26.02.1984, м. Київ). Український радянський композитор, піаніст, педагог, диригент. Народний артист СРСР (з 1954 року).

24 грудня 1905 р. народився К. Данькевич в Одесі. Батько — Федір Якович, мати — Марія Федорівна. Початкову освіту здобував у гімназії, однак після смерті батька (1919 р.) вступив до електротехнікуму.

1921(4)–1929 рр. навчання в Одеській консерваторії по класу фортепіано у професора М. І. Рибицької-Ізвєкової, (за порадою М. М. Вілінського) по класу композиції у В. Золотарьова та теорії музики — П. Молчанова (учнів М. Римського-Корсакова). Паралельно вивчає диригування у Г. Столярова і вокал у професорів С. Сипягіної, В. Селявінв, О. Брагіна.

З 1928 р. входить до складу філії Всеукраїнського тавариства революційних музикантів (ВУТОРМ, реорганізоване товариство імені Леонтовича).

1929 р. на випускному публічному концерті К. Данькевич виступив як піаніст і композитор. Були виконані його романси на вірші І. Франка та С. Руданського, а також три частини струнного квартету. Екзаменаційна програма по фортепіано складалася із семи прелюдій М. Вілінського.

З 1929 р. рішенням вченої ради К. Ф. Данькевич був прийнятий викладачем теоретичних дисциплін Одеської консерваторії.

1930 р. лауреат Першого Всеукраїнського конкурсу піаністів.

1932–1934 рр. робота над оперою «Трагедійна ніч».

1938 р. нагороджений пам’ятною медаллю 125-річчя з дня народження Т. Шевченка за створення однойменної симфонічної поеми.

1939 р. задум написати історико-героїчну оперу про гетьмана Богдана Хмельницького, втілений спочатку в музиці до п’єси О. Корнійчука «Богдан Хмельницький», а пізніше й однойменній симфонічній сюїті (1940 р.).

1941 р. нагороджений почесним званням заслуженого артиста УРСР за створення балету «Лілея» (премьєра 1940 р.).

З 1941 р. член правління Спілки композиторів України.

1942–1943 рр. під час Великої Вітчизняної війни перебував у Тбілісі, проводив політосвітню роботу в частинах Закавказького військового округу та очолював художнє керівництво Ансамблю пісні і танцю військ НКВС Закавказзя.

1944–1951 рр. після звільнення міста Одеси від фашиської окупації К. Ф. Данькевича призначили директором та завідуючим кафедрою композиції Одеської консерваторії, якій в період його керівництва було присвоєно ім’я видатної співачкиА. В. Нєжданової. Одночасно він був прийнятий до лав Комуністичної партії.

З 1944–1952 рр. Данькевич очолює Одеську обласну спілку композиторів.

1944–1945 рр. Друга симфонія Данькевича, присвячена матерям героїв Великої Вітчизняної війни (5 частин).

1947 р. друга редакція симфонії № 2 (4 частини, зміна оркестровки, поетичні епіграфи до частин).

1948–1967 рр. член правління Спілки композиторів СРСР.

1950 р. опера «Богдан Хмельницький».

20 липня 1951 р. опера «Богдан Хмельницький» була гостро розкритикована на сторінках газети «Правда», у зв’язку із постановою
1948 р. «Про оперу «Великая Дружба» В. Мураделі».

1954 р. друга редакція опери «Богдан Хмельницький», присвоєння композитору звання народного артиста СРСР.

1953–1969 рр. Переїзд до Києва. Викладає у Київській консерваторії як професор кафедри теорії композиції.

Займається поширенням сучасної української та радянської музики. Виступає як організатор авторських концертів у Донбасі, Молдавії, Азербайджану, Вірменії, Грузії, Румунії та Угорщині.

1956–1967 рр. голова правління Спілки композиторів України.

З 1957 р. секретар Спілки композиторів СРСР.

1958 р. реабілітація опери «Богдан Хмельницький» у постанові ЦК КПСС «Об исправлении ошибок в оценке опер «Великая дружба», «Богдан Хмельницький», «От всего серца»».

1958 р. Вахтанг Воронський та Василь Лапокниш екранізували балет К.Данькевича «Лілея».

1959 р. разом із делегацією композиторів від Радянського Союзу (серед якої Д. Шостакович) відвідує США, де диригує своєю поемою «Тарас Шевченко».

1959–1960 рр. Робота над оперою «Назар Стодоля». Відхилена ЦК при підготовці до Третьої Декади української літератури та мистецтва в Москві (1960 р.).

1961 р. Опера поставлена в Харкові, Львові, Києві, Одесі. Включена в програми святкування 100-річчя з дня смерті, та 150-річчя від дня народження Т. Шевченка (відповідно 1961 р.,1964 р.). Однак знята з обговорення урядовим комітетом про нагородження опери та композитора Державною премією імені Т. Шевченка.

1962–1972 рр. Творча криза К. Данькевича. Понад 10 років він не виходив з дому, перебуваючи у тяжкій депресії.

1976 р. новаторська постановка балету «Лілея» балетмейстера А. Шекери та диригента О. Рябова, яку радісно підтримав К. Данькевич. Нові редакції «Назара Стодолі», симфонічної поеми «На півдні Вітчизни де море шумить», вокально-симфонічної оди «Пісня про Україну».

1977 р. нова постановка опери «Богдан Хмельницький» новоствореним колективом Дніпропетровського театру опери та балету за новою редакцією опери, здійсненою головним диригентом київського театру К. Сімеоновим (1965 р.).

1978 р. К. Данькевич і постановники опери «Богдан Хмельницький» відзначені Державною премією України імені Т. Шевченка.

Початок 80-х років, К. Данькевич запрошений на Всесоюзну нараду у Москві, присвячену проблемам музичного театру. На відкритті наради у Великому театрі був присутній на прем’єрі опери Р. Щедріна «Мертві душі» за М. Гоголем.

1984 р. помер у Києві. Ім’я К. Ф. Данькевича присвоєне Одеському музичному училищу. Рада міністрів УРСР затвердила рішення про увічнення пам’яті К. Данькевича. На будинку №21 по вулиці Пушкінській у Києві встановлено меморіальну дошку, а також засновано спеціальну стипендію імені К. Данькевича для студентів-відмінників теоретично-композиторського факультету Одеської консерваторії.

Музично-сценічні твори

  • 1934 р. опера «Трагедійна ніч» (лібретто В. Івановича та К. Данькевича за поемою О. Безименського)
  • 1940 р. балет «Лілея» (лібретто Вс. Чаговця за мотивами творів Т. Шевченка)
  • 1944 р. оперета «Золоті ключі» (лібретто Я. Зіскінда та Г. Колтунова)
  • 1950 р. опера «Богдан Хмельницький» (лібретто В. Василевської та О. Корнійчука)
  • 1959 р. опера «Назар Стодоля» (лібретто Л. Предславича за п’єсою Т. Шевченка)

Вокально-симфонічні твори

  • 1955 р. «На півдні Вітчизни, де море шумить» поема для солістів, хору та симфонічного оркестру. (сл. Л. Барабанова, присвячена місту-герою Одесі)
  • 1957 р. ораторія «Жовтень» сл. В. Блакитного, П. Тичини, В. Сюсюри, О. Безименського, М. Бажана, М. Рильського, А. Малишка
  • 1961 р. «Зоря комунізму над нами зійшла» кантата для хору, соліста та симфонічного оркестру (сл. К. Данькевича)

Симфонічні твори

  • 1928 р. Урочиста увертюра
  • 1928 р. Урочистий марш (присвячений Перекопській перемозі)
  • 1937 р. симфонічна поема «Отелло»
  • 1937 р. перша симфонія (присвячена 20-річчю Жовтневої революції)
  • 1938 р. «No pasaran!» сюїта для симфонічного оркестру
  • 1938 р. симфонічна поема «Тарас Шевченко»
  • 1940 р. симфонічна сюїта «Богдан Хмельницький»
  • 1940 р. симфонічна сюїта «Лілея»
  • 1945 р. друга симфонія (присвячена матерям героїв Великої Вітчизняної війни)
  • 1956 р. симфонічна поема «1917 рік»

Камерно-інструментальні твори

  • 1928 р. соната для фортепіано b-moll
  • 1928 р. струнний квартет для двох скрипок, альта і віолончелі
  • 1929 р. три п’єси для фортепіано: «Романс», «Вальс», «Гумореска»
  • 1930 р. тріо для скрипки віолончелі та фортепіано
  • 1930 р. «Пісня і танець» для скрипки і фортепіано

Хорові твори та пісні

  • 1928 р.
    • «Ленінці йдуть» сл. В. Сюсюри
  • 1930 р.
    • «Ой у нашому селі посмутились куркулі» сл. Фіялка
    • «Комунари» сл. Д. Бєдного
  • 1934 р.
    • балада «Брат за брата» сл. В. Лебедєва-Кумача
    • «Бойові друзі» сл. В. Лебедєва-Кумача
  • 1935 р.
    • обробка української народної пісні «Віють вітри»
    • обробка української народної пісні «Дощик, дощик»
  • 1936 р.
    • «Марш одеських піонерів» для дитячого мішаного хору, сл. Г. Плоткіна
  • 1939 р.
    • «Пісня про комісара» сл. С. Олійника
    • «У похід» сл. О. Прокоф’єва
  • 1941 р.
    • «Колискова» сл. М. Рильского
  • 1942 р.
    • чоловічий хор «Засніжені безкрайні далі» сл. І. Кондратенка
    • «Пісня про Зою Космодем’янську» сл. П. Тичини
    • «Україна, рідна Україна» пісня для соліста та двоголосного хору, сл. Я. Зіскінда
    • «Пісня українських партизанів» сл. К. Герасименка
    • «Подарунок» сл. С. Васильєва
    • хор a’capella «До Червоної Армії» сл. В. Сюсюри
    • «Запрягайте, хлопці, коней!» сл. М. Лобковського
    • «Вийди в чисте поле» сл. Л. Дмитерка
    • «Гвардійський марш» сл. Й. Уткіна
    • «Лист до коханої з фронту» сл. А. Коваленкова
    • «Пісня про місто-герой Ленінград» сл. М. Тихонова
    • «Радянській жінці» сл. М. Алігер
    • «Монолог про Таню» сл. А. Барто
    • «Пісня про фронтовика» сл. Я. Зіскінда
    • «Пісня про місто-герой Севастополь» сл. Я. Зіскінда
  • 1943 р.
    • «Пісня про шинель» сл. Л. Монастирського
    • обробка української народної пісні «Повій, вітре, на Вкраїну»
    • «Клятва» сл. М. Бажана
  • 1948 р.
    • «Пісня про Олега Кошового» сл. І. Неходи
    • «Пісня про Олександра Матросова» сл. К. Іванова
    • «Пісня радянських студентів» сл. В. Нікітіна
    • «Морська пісня» сл. О. Жарова
    • «Комсомольська козача» сл. А. Цирліна
    • «Береза» сл. О. Софронова
    • обробка народної української пісні часів Великої Вітчизняної війни «Тяжко тужить мати»
    • обробка російської народної пісні «Как во городе»
    • «Курсантська похідна» сл. В. Зубарєва
    • «Мої супутники» сл. Смирнова
    • «Про Партію пісню співа Україна» сл. В. Сосюри
  • 1954 р.
    • «Пісня дружби та слави» сл. М. Бажана
  • 1955 р.
    • «Заживемо ще щасливіше» сл. І. Клокова
    • «На прапорі Києва — Леніна орден» сл. К. Данькевича
    • «Нас осіняє ленінське знамено» пісня для соліста, хору та фортепіано, сл. М. Дудіна;
  • 1956 р.
    • «Будь до праці й на подвиг готовий» сл. О. Новицького
    • «Слава робочим рукам» пісня для соліста, хору та фортепіано, сл. О. Новицького
    • Кантата «Юнацький привіт Москві» сл. П. Воронька
  • 1957 р.
    • «Ми Леніна внуки» сл. Г. Бойка
    • «Донецька пісня» сл. В. Сосюри
    • «Наш фестиваль» сл. І. Неходи
    • «Слався, Вкраїно» пісня для баритона та хору, сл. О. Новицького
  • 1958 р.
    • «Тебе прославляють народи» сл. О. Новицького
    • «Ти — наше сонце» пісня для соліста та мішаного хору, сл. П. Городецького
    • «Будь славен день сімнадцятого року» («Цвіти улюблена Вітчизно») сл. С. Михалкова
    • «Ти чуєш нас, Ліване, в грізний час?» сл. О. Новицького
    • «З тобою, партіє, ми йдем» сл. О. Прокоф’єва
  • 1959 р.
    • «Комсомольська слава крилата» сл. К. Данькевича
    • «Урочиста пісня» сл. І. Нагнибіди
  • 1960 р.
    • «Слава партії» сл. П. Арського
    • «Пісня про двічі Героя Соціалістичної Праці Є. Долинюк» сл. О. Новицького
    • «Піонери» сл. В. Сосюри
  • 1961 р.
    • «Києву-герою» сл. М. Нагнибіди
    • поема для хору a’capella «Пісні про людство» сл. О. Суркова
  • 1962 р.
    • «Пісня про Київ» для соліста, хору та фортепіано, сл. Є. Десятника
    • «Серця велять» сл. Є. Десятника
    • «Пісні про зенітників-ракетників» сл. Є. Десятника
  • 1963 р.
    • «Марш суворовців» сл. Є. Десятника
    • «Діти живуть на нашій планеті» сл. Ю. Яковлєва

Солоспіви

  • 1928 р. «Осінь» сл. О. Пушкіна
  • 1928 р. «Весна» сл. Дрожжина
  • 1928 р. «Сни» сл. С. Руданського
  • 1929 р. «Чого мені тяжко?» сл. Т. Шевченко
  • 1929 р. «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?» сл. Т. Шевченка
  • 1929 р. «Простір» сл. Ів. Франка
  • 1930 р. «Пастелі» («Світанок», «День», «Вечір», «Ніч») сюїта, сл. П. Тичини
  • 1930 р. «Полудне» сл. І. Франка;
  • 1930 р. «Чого з’являєшся мені у сні?» сл. Ів. Франка
  • 1932 р. «Трагедійна ніч» поема для сопрано, тенора, читця в супроводі скрипки, віолончелі та фортепіано, сл. О. Безименського

Музика до драматичних вистав та кінофільмів

  • 1928 р. музика до п’єси Я. Мамонтова «На камені горить»
  • 1934 р. музика до п’єси Вс. Вишневського «На Заході бій»
  • 1934 р. музика до п’єси К. Гольдоні «Слуга двом панам»
  • 1934 р. музика до п’єси О. Островського «Вовки та вівці»
  • 1935 р. музика до трагедії В. Шекспіра «Отелло»
  • 1937 р. музика до трагедії О. Пушкіна «Бориса Годунова»
  • 1937 р. музика до п’єси О. Корнійчука «Правда»
  • 1937 р. музика до п’єси С. Голованівського «Для поета»
  • 1939 р. музика до п’єси О. Корнійчука «Богдан Хмельницький»
  • 1940 р. музика до комедії В. Шекспіра «Багато галасу даремно»
  • 1940 р. музика до п’єси К. Герасименка «Легенда»
  • 1946 р. музика до п’єси І. Кочерги «Ярослав Мудрий»
  • 1947 р. музика до п’єси за романом О. Фадєєва «Молода Гвардія»
  • 1948 р. музика до п’єси В. Соловйова «Великий государ»
  • 1948 р. музика до драми М. Лермонтова «Маскарад»
  • 1948 р. музика до п’єси Б. Чирскова «Переможці»
  • 1951 р. музика до п’єси О. Корнійчука «Загибель ескадри»
  • 1956 р. музика до трагедії В. Шекспіра «Гамлет»
  • 1938 р. музика да фільму «Педро»
  • 1939 р. музика да фільму «Ескадрилья №5»
  • 1954 р. музика да фільму «300 років тому…»
  • 1957 р. музика да фільму «Народжені бурею»
  • 1958 р. музика да фільму «Лілея»

Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору