Творіння святого Іоана Золотоустого. Том І. Книга 2
Повне зібрання творінь святителя Іоана Золотоустого. — К.: Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2009. — Том I. Книга 2.
Святійшого Патріарха Київського
і всієї Руси-України
ФІЛАРЕТА
Кандидата богослів’я
Протоієрея Михайла Марусяка
Під редакцією
Патріарха Філарета (Денисенка)
Зміст
Про священство
Причиною написання св. Іоаном Золотоустим «Слів про Священство» послужило наступне. 374 року по Р.Х., коли він разом зі своїм товаришем і ровесником Василієм відійшов від світських справ, до нього дійшла чутка, що єпископи, які зібралися в Антіохії, мають намір поставити їх обох єпископами. Св. Іоан, зважаючи на висоту пресвітерського і єпископського служіння, вважав себе ще не готовим для належного виконання обов’язків пастиря Христової Церкви, тому заховався від усіх, навіть від свого товариша, якого було висвячено в сан єпископа (очевидно Рафани Сирійської, що неподалік від Антіохії). Невдовзі, зустрівшись з Іоаном, він виразив йому свої дружні докори за ухиляння від священного сану. Яскравою відповіддю на них і стали шість слів «Про священство». Тому написання цих слів можна віднести до часу після 374 року, однак не пізніше 386 року, коли Іоан уже був рукоположений на пресвітера.
Бесіда після рукоположення у пресвітера
Виголошена св. Іоаном на початку 386 року в Антіохії після рукоположення його у пресвітера Флавіаном, єпископом Антиохійським. У заголовку бесіда названа першою — тобто перша зі всіх, виголошених із церковної кафедри «Про себе, про єпископа і про народ».
Проти аномеїв
Дванадцять слів під назвою «Проти аномеїв» направлені проти аріан, котрі, приписуючи собі знання Божого єства, не визнавали Сина Божого Ісуса Христа не тільки одноістотним з Богом Отцем, але навіть подібним до Нього за природою. Лжевчення цих єретиків, прозваних аномеями, за часів свт. Іоана Золотоуста не припинялося і дало поштовх Святителю написати проти них слова про неосяжність Божого єства та одноістотність Божого Сина з Богом Отцем і з деякими проміжками часу виголосити перші десять слів в Антиохії 386 і 387 років, а останні — в Константинополі 398 року.
В оригіналі заголовки кожного з цих слів мають більш повну назву, що відповідає змісту. Так, повна назва першого слова: «При відсутності єпископа проти аномеїв про неосяжність».
- Слово перше
- Слово друге
- Слово третє
- Слово четверте
- Слово п’яте
- Слово шосте
- Слово сьоме
- Слово восьме
- Слово дев’яте
- Слово десяте
- Слово одинадцяте
- Слово дванадцяте
Роздуми проти юдеїв та язичників про те, що Ісус Христос є істинний Бог, взяте із неодноразових провіщень про Нього пророків
Вірогідно, що ці Роздуми не були виголошені із церковної кафедри, а призначалися для читання і були написані тоді, коли св. Іоан ще не був у Константинополі і готував проповіді виключно проти юдеїв. Тому місцем написання Роздумів можна вважати місто Антиохію. Час написання — 386–387роки.
Проти юдеїв
Вісім слів «Проти юдеїв» були виголошені св. Іоаном Золотоустом в Антіохії у два заходи: перші три — восени 386 року, а останні п’ять — восени 387 року. Причиною виголошення послужила та сумна обставина, що багато християн — чи за старою звичкою, чи через незнання і захоплення — брали участь у святах та постах, що звершувалися місцевими юдеями, і відвідували синагоги. Проти цього безумства і спрямовані слова Золотоуста, який розтлумачує в них, що юдейство вже втратило своє значення, а тому дотримання його обрядів суперечить волі Божій. Перше Слово було виголошено невдовзі після першого ж Слова проти аномеїв. Саме на нього і робляться посилання на початку першого Слова.
Слово про прокляття
Це Слово було спричинене утворенням в Антіохії окремих спільнот, серед яких одна була із прихильників єпископа Мелетія (мелетіани), друга — визнавала своїм єпископом Павлина (павлиніани), третя — аріани з єпископом Євзовієм і четверта — прихильники неправославного Аполлінарія Лаодикійського. Оскільки у взаємних суперечках інколи одні дозволяли собі проклинати інших, святитель Іоан Золотоуст невдовзі після свого рукоположення в сан пресвітера 386 року задля припинення спокуси в місцевій Церкві виголосив це Слово, повний заголовок якого: «Про те, що неможна проклинати ні живих, ні померлих».
Слово на Новий рік
Це слово, як видно зі змісту, було виголошене святителем Іоаном Золотоустом в Антиохії 1 січня 387року. Тому воно поміщено між тими словами, які були виголошені 386 та 387 років. Повна назва слова: «Слово в Календи, за відсутності єпископа Антиохійського Флавіана, виголошене проти тих, що захоплюються новомісяччям і тріумфують у місті, і на слова Апостола: «Все робіть на славу Божу» (1 Кор. 10, 31).
Про Лазаря
Це — сім слів на Євангельську притчу про багача і Лазаря, що були виголошені святителем Іоаном Золотоустим в Антіохії з де-якими проміжками упродовж 387року.
Перше слово було сказане наступного дня після «Слова на Новий рік», про що свідчить його зміст, а також повний заголовок «Сказане наступного дня після Календ в Антіохії проти тих, що пиячать і ходять до корчем та влаштовують танці в місті; і про те, що учителеві не потрібно впадати у відчай через учнів, якщо вони не відразу повчаються; і про убогого Лазаря, і про багача».
