«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиПсалтир (церковнослов’янський московської редакції в українській транслітерації)

Кафизма 4

Псалом 24

Псало́м Дави́ду

1 К Тебí, Го́споди, воздвиго́х ду́шу мою́. Бо́же мой, на Тя упова́х, да не постижу́ся во вік, ни́́же да посмію́т ми ся вразí мої́.
2 І́бо всі терпя́щії Тя не постидя́тся.
3 Да постидя́тся беззако́ннующії вотще́.
4 Путí Твоя́, Го́споди, скажи́ ми і стезя́м Твої́м научи́ м’я.
5 Наста́ви м’я на íстину Твою́ і научи́ м’я, я́ко Ти єси́ Бог Спас мой, і Тебе́ терпíх весь день.
6 Пом’яни́ щедро́ти Твоя́, Го́споди, і ми́лості Твоя́, я́ко от вíка суть.
7 Гріх ю́ности моє́я і невíдінія моє́го не пом’яни́, по ми́лості Твоє́й пом’яни м’я Ти, ра́ди бла́гости Твоє́я, Го́споди.
8 Благ і прав Госпо́дь, сего́ ра́ди законополо́жит согріша́ющим на путí.
9 Наста́вит кро́ткія на суд, научи́т кро́ткія путе́м Свої́м.
10 Всі путіє́ Госпо́дні ми́лость і íстина взиска́ющим завíта Єго́ і свидíнія Єго́.
11 Ра́ди íмене Твоє́го, Го́споди, і очи́сти гріх мой, мног бо єсть.
12 Кто єсть человíк, боя́йся Го́спода? Законополо́жит єму́ на путí, єго́же ізво́ли.
13 Душа́ єго́ во благи́х водвори́тся, і сíм’я єго́ наслíдит зе́млю.
14 Держа́ва Госпо́дь боя́щихся Єго́ і завíт Єго́ яви́т їм.
15 О́чі мої́ ви́ну ко Го́споду, я́ко Той істо́ргнет от сíти но́зі мої́.
16 Призри́ на м’я і поми́луй м’я, я́ко єдиноро́д і нищ єсм аз.
17 Ско́рби се́рдца моє́́го умно́жишася, от нужд мої́х ізведи́ м’я.
18 Виждь смире́ніє моє́ і труд мой і оста́ви вся гріхи́ моя́.
19 Виждь враги́ моя́, я́ко умно́жишася, і ненавидíнієм непра́ведним возненави́діша м’я.
20 Сохрани́ ду́шу мою́ і ізба́ви м’я, да не постижу́ся, я́ко упова́х на Тя.
21 Незло́бивії і пра́вії приліпля́хуся мні, я́ко потерпíх Тя, Го́споди.
22 Ізба́ви, Бо́же, Ізра́їля от всіх ско́́рбей єго́.

Псалом 25

Псало́м Дави́ду

1 Суди́ ми, Го́споди, я́ко аз незлобо́ю моє́ю ходи́х; і на Го́спода упова́я, не ізнемогу́.
2 Іскуси́ м’я, Го́споди і іспита́й м’я, разжзи́ утро́би моя́ і се́рдце моє́.
3 Я́ко ми́лость Твоя́ пред очи́ма мої́ма єсть, і благоугоди́х во íстині Твоє́й.
4 Не сідо́х с со́нмом су́єтним і со законопресту́пними не вни́ду.
5 Возненави́діх це́рков лука́внующих і с нечести́вими не ся́ду.
6 Уми́ю в непови́нних ру́ці мої́ і оби́ду жерто́вник1 Твой, Го́споди,
7 є́же усли́шати ми глас хвали́ Твоє́я і повíдати вся чудеса́ Твоя́.
8 Го́споди, возлюби́х благолíпіє до́му Твоє́го і мíсто селе́нія сла́ви Твоє́я.
9 Да не погуби́ши с нечести́вими ду́шу мою́ і с му́жи крове́й жи́вот мой,
10 ї́хже в ру́ку беззако́нія, десни́ца їх іспо́лнися мзди.
11 Аз же незлобо́ю моє́ю ходи́х; ізба́ви м’я, Го́споди, і поми́луй м’я.
12 Нога́ моя́ ста на правотí, в церква́х благословлю́ Тя, Го́споди.

Псалом 26

Псало́м Дави́ду, пре́жде пома́занія

1 Госпо́дь — просвіще́ніє моє́ і Спаси́тель мой, кого́ убою́ся? Госпо́дь — защити́тель живота́ моє́го, от кого́ устрашу́ся?
2 Внегда́ приближа́тися на м’я злобу́ющим, є́же снíсти пло́ти моя́, оскорбля́ющії м’я і вразí мої́, тíї ізнемого́ша і падо́ша.
3 А́ще ополчи́тся на м’я полк, не убої́тся се́рдце моє́; а́ще воста́нет на м’я брань, на Не́го аз упова́ю.
4 Єди́но проси́х от Го́спода, то взищу́, є́же жи́ти ми в дому́ Госпо́дні вся дні живота́ моє́го, зрíти ми красоту́ Госпо́дню і посіща́ти храм святи́й Єго́.
5 Я́ко скри м’я в селе́нії Своє́м в день зол мої́х, покри́ м’я в та́йні селе́нія Своє́го, на ка́мень вознесе́ м’я.
6 І ни́ні се вознесе́ главу́ мою́ на враги́ моя́. Обидо́х і пожро́х в селе́нії Єго́ же́ртву хвале́нія і воскликнове́нія, пою́ і воспою́ Господеві.
7 Усли́ши, Го́споди, глас мой, íмже воззва́х, поми́луй м’я і усли́ши м’я.
8 Тебí рече́ се́рдце моє́: «Го́спода взищу́!» Взиска́ Тебе́ лице́ моє́, лица́ Твоє́го, Го́споди, взищу́.
9 Не отврати́ лица́ Твоє́го от мене́ і не уклони́ся гнíвом от раба́ Твоє́го. Помо́щник мой бу́ди, не отри́ни мене́ і не оста́ви мене́, Бо́же, Спаси́телю мой.
10 Я́ко оте́ц мой і ма́ти моя́ оста́виста м’я, Госпо́дь же восприя́т м’я.
11 Законоположи́ ми, Го́споди, в путí Твоє́м і наста́ви м’я на стезю́ пра́вую враг мої́х ра́ди.
12 Не преда́ждь мене́ в ду́ші стужа́ющих ми, я́ко воста́ша на м’я свидíтеле непра́веднії і солга́ непра́вда себí.
13 Вíрую ви́діти блага́я Госпо́дня на землí живи́х.
14 Потерпи́ Го́спода, мужа́йся, і да кріпи́тся се́рдце твоє́, і потерпи́ Го́спода.

Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.

Псалом 27

Псало́м Дави́ду

1 К Тебí, Го́споди, воззову́, Бо́же мой да не премолчи́ши от мене́. Да не когда́ премолчи́ши от мене́, і уподо́блюся низходя́щим в ров.
2 Усли́ши, Го́споди, глас моле́нія моє́го, внегда́ моли́ти ми ся к Тебí, внегда́ воздíти ми ру́ці мої́ ко хра́му свято́му Твоє́му.
3 Не привлеци́ мене́ со грíшники і с дíлающими непра́вду не погуби́ мене́, глаго́лющими мир с бли́жніми свої́ми, зла́я же в сердца́х свої́х.
4 Даждь їм, Го́споди, по діло́м їх і по лука́вству начина́ній їх, по діло́м ру́ку їх даждь їм, возда́ждь воздая́ніє їх їм.
5 Я́ко не разумíша в діла́ Госпо́дня і в діла́ ру́ку Єго́, разори́ши я і не сози́ждеши я.
6 Благослове́н Госпо́дь, я́ко усли́ша глас моле́нія моє́го.
7 Госпо́дь — Помо́щник мой і Защити́тель мой. На Не́го упова́ се́рдце моє́. І помо́же ми, і процвіте́ плоть моя́. І во́лею моє́ю ісповíмся Єму́.
8 Госпо́дь — утвержде́ніє люде́й Свої́х і Защити́тель спасе́ній христа́ Своє́го єсть.
9 Спаси́ лю́ди Твоя́ і благослови́ достоя́ніє Твоє́, і упаси́ я, і возми́ я до вíка.

Псалом 28

Псало́м Дави́ду, ісхо́да ски́нії

1 Принесíте Господеві, сино́ве Бо́жії, принесíте Господеві, сини́ о́вні, принесíте Господеві сла́ву і честь.
2 Принесíте Господеві сла́ву íмені Єго́, поклонíтеся Господеві во дворí святíм Єго́.
3 Глас Госпо́день на вода́х. Бог сла́ви возгремí. Госпо́дь на вода́х мно́гих.
4 Глас Госпо́день в крíпості, глас Госпо́день в великолíпії.
5 Глас Го́спода, сокруша́ющаго ке́дри, і стри́єт Госпо́дь ке́дри Лива́нскія.
6 І істни́т я, я́ко тельца́ Лива́нска, і возлюбле́нний, я́ко син єдиноро́ж.
7 Глас Го́спода, пресіца́ющаго пла́мень огня́.
8 Глас Го́спода, стряса́ющаго пусти́ню. І стрясе́т Госпо́дь пусти́ню Каддíйскую.
9 Глас Госпо́день сверша́ющій є́лені і откри́єт дубра́ви. І в хра́мі Єго́ вся́кій глаго́лет сла́ву.
10 Госпо́дь пото́п населя́єт, і ся́дет Госпо́дь цар в вік.
11 Госпо́дь крíпость лю́дем Свої́м даст, Го́сподь благослови́т лю́ди Своя́ ми́ром.

Псалом 29

Псало́м пíсні обновле́нія до́му Дави́дова

2 Вознесу́ Тя, Го́споди, я́ко под’я́л м’я єси́ і не возвесели́л єси́ враго́в мої́х о мні.
3 Го́споди Бо́же мой, воззва́х к Тебí, і ізціли́л м’я єси́.
4 Го́споди, возве́л єси́ от а́да ду́шу мою́, спасл м’я єси́ от низходя́щих в ров.
5 По́йте Господеві преподо́бнії Єго́ і ісповіда́йте па́м’ять святи́ні Єго́.
6 Я́ко гнів в я́рості Єго́ і живо́т в во́лі Єго́; ве́чер водвори́тся плач, і зау́тра ра́дость.
7 Аз же ріх во оби́лії моє́м: «Не подви́жуся во вік».
8 Го́споди, во́лею Твоє́ю пода́ждь доброті ́моє́й си́лу. Отврати́л же єси́ лице́ Твоє́ — і бих смуще́н.
9 К Тебí, Го́споди, воззову́ і к Бо́гу моє́му помолю́ся.
10 Ка́я по́льза в кро́ві моє́й, внегда́ сходи́ти ми во істлíніє? Єда́ ісповíстся Тебí персть? Іли́ возвісти́т íстину Твою́?
11 Сли́ша Госпо́дь і поми́лова м’я; Госпо́дь бисть помо́щник мой.
12 Обрати́л єси́ плач мой в ра́дость мні, растерза́л єси́ вре́тище моє́ і препояса́л м’я єси́ весе́лієм.
13 Я́ко да воспоє́т Тебí сла́ва моя́, і не умилю́ся. Го́споди Бо́же мой, во вік ісповíмся Тебí.

Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.

Псалом 30

В коне́ц, псало́м Дави́ду, ізступле́нія

2 На Тя, Го́споди, упова́х, да не постижу́ся во вік, пра́вдою Твоє́ю ізба́ви м’я і ізми́ м’я.
3 Приклони́ ко мні у́хо Твоє́, ускори́ із’я́ти м’я; бу́ди ми в Бо́га защити́теля і в дом прибíжища, є́же спасти́ м’я.
4 Я́ко держа́ва моя́ і прибíжище моє́ єси́ Ти, і íмене Твоє́го ра́ди наста́виши м’я і препита́єши м’я.
5 Ізведе́ши м’я от сíти се́я, ю́же скри́ша ми, я́ко Ти єси́ Защити́тель мой, Го́споди.
6 В ру́ці Твої́ предложу́ дух мой. Ізба́вил м’я єси́, Го́споди Бо́же íстини.
7 Возненави́діл єси́ храня́щия суєти́ вотще́, аз же на Го́спода упова́х.
8 Возра́дуюся і возвеселю́ся о ми́лості Твоє́й, я́ко призрíл єси́ на смире́ніє моє́, спасл єси́ от нужд ду́шу мою́.
9 І нíси мене́ затвори́л в рука́х вра́жіїх, поста́вил єси́ на простра́нні но́зі мої́.
10 Поми́луй м’я, Го́споди, я́ко скорблю́; см’яте́ся я́ростію о́ко моє́, душа́ моя́ і утро́ба моя́.
11 Я́ко ісчезе́ в бо́лізні живо́т мой, і лíта моя́ в воздиха́ніїх. Ізнемо́же нището́ю крíпость моя́ і ко́сті моя́ см’ято́шася.
12 От всіх враг мої́х бих поноше́ніє, і сосíдом мої́м зíло, і страх зна́ємим мої́м; ви́дящії м’я вон біжа́ша от мене́.
13 Забве́н бих, я́ко мертв от се́рдца; бих я́ко сосу́д погубле́н.
14 Я́ко сли́шах гажде́ніє* мно́гих живу́щих о́крест, внегда́ собра́тися їм вку́пі на м’я, прия́ти ду́шу мою́ совіща́ша.
15 Аз же на Тя, Го́споди, упова́х, ріх: Ти єси́ Бог мой.
16 В ру́ку Твоє́ю жре́бії мої́. Ізба́ви м’я із руки́ враг мої́х і от гоня́щих м’я.
17 Просвіти́ лице́ Твоє́ на раба́ Твоє́го, спаси́ м’я ми́лостію Твоє́ю.
18 Го́споди, да не постижу́ся, я́ко призва́х Тя; да постидя́тся нечести́вії і сни́дут во ад.
19 Нíми да бу́дут устни́ льсти́вия, глаго́лющия на пра́веднаго беззако́ніє, горди́нею і уничиже́нієм.
20 Коль мно́гоє мно́жество бла́гости Твоє́я, Го́споди, ю́же скрил єси́́ боя́щимся Тебе́, содíлал єси́ упова́ющим на Тя пред сини́ человíческими.
21 Скри́єши їх в та́йні лица́ Твоє́го от м’ятежа́ человíческа, покри́єши їх в кро́ві от преріка́нія язи́к.
22 Благослове́н Госпо́дь, я́ко удиви́ ми́лость Свою́ во гра́ді огражде́нія.
23 Аз же ріх во ізступле́нії моє́м: «Отве́ржен єсьм от лица́ о́чію Твоє́ю». Сего́ ра́ди усли́шал єси́ глас моли́тви моє́я, внегда́ воззва́х к Тебí.
24 Возлюбíте Го́спода всі преподо́бнії Єго́, я́ко íстини взиска́єт Госпо́дь і воздає́т ізли́ше творя́щим горди́ню.
25 Мужа́йтеся і да кріпи́тся се́рдце ва́ше, всі упова́ющії на Го́спода.

*укоре́ніє

Псалом 31

Псало́м Дави́ду, ра́зума

1 Блаже́ні, ї́хже оста́вишася беззако́нія і ї́хже прикри́шася грісí.
2 Блаже́н муж, єму́же не вміни́т Госпо́дь гріха́, нíже єсть во устíх єго́ лесть.
3 Я́ко умолча́х, обетша́ша ко́сті моя́, от є́же зва́ти ми весь день.
4 Я́ко день і нощ отяготí на мні рука́ Твоя́, возврати́хся на страсть, єгда́ унзе́ ми терн.
5 Беззако́ніє моє́ позна́х і гріха́ моє́го не покри́х, ріх: «Ісповíм на м’я беззако́ніє моє́ Господе́ві». І Ти оста́вил єси́ нече́стіє се́рдца моє́го.
6 За то помо́лится к Тебí всяк преподо́бний во вре́м’я благопотре́бно, оба́че в пото́пі вод мно́гих к нему́ не прибли́жатся.
7 Ти єси́ прибíжище моє́ от ско́рби обдержа́щія м’я. Ра́досте моя́, ізба́ви м’я от обише́дших м’я.
8 «Вразумлю́ тя і наста́влю тя на путь сей, в о́ньже по́йдеши, утвержу́ на тя о́чі Мої́».
9 «Не бу́діте я́ко конь і меск, íмже ність ра́зума, брозда́ми і уздо́ю че́люсті їх востя́гнеши, не приближа́ющихся к тебí».
10 Мно́гі ра́ни грíшному, упова́ющему же на Го́спода ми́лость оби́дет.
11 Веселíтеся о Го́споді і ра́дуйтеся, пра́веднії, і хвалíтеся, всі пра́вії се́рдцем.

Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.

По 4-й кафи́смі Трисвято́є… «Пресвята́я Тро́йце»… «О́тче наш»
(див. Вступні молитви)

Та́же тропарí, глас 7

Смире́нную мою́ ду́шу посіти́, Го́споди, во грісíх все житіє́ іжди́вшую, íмже о́бразом блудни́цу прийми́ і мене́ і спаси́ м’я.

Препла́вая пучи́ну настоя́щаго житія́, помишля́ю бе́здну мно́гих мої́х зол. І не імíяй окорми́теля помишле́ній, Петро́в провіщава́ю Ти глас: спаси́ м’я, Хри́сте, спаси́ м’я, Бо́же, я́ко человіколю́бец.

Сла́ва… Ско́ро совни́дем в невíстник Христо́в, да всі усли́шим блаже́нний глас Христа́ Бо́га на́шего: «Прийдíте, лю́б’ящії небе́сную сла́ву, соприча́стници би́вше му́дрих дів, уясни́вше свіщи́ на́ша вíрою.

І ни́ні… Душе́, покай́ся пре́жде ісхо́да твоє́го, суд неуми́тен грíшним єсть і нестерпи́мий. Возопíй Го́споду во умиле́нії се́рдца: согріши́х Ти в вíдінії і не в вíдінії, Ще́дрий, моли́твами Богоро́диці ущедри́ і спаси́ м’я.

Го́споди, поми́луй (40 разів) і молитва

Тебí, Го́споди, Єди́ному Благо́му і Непам’ятозло́бному ісповіда́ю гріхи́ моя́, Те́бі припада́ю, вопія́, недосто́йний: согріши́х, Го́споди, согріши́х, і нісм досто́їн воззрíти на висоту́ небе́сную от мно́жества непра́вд мої́х. Но, Го́споди мой, Го́споди, дару́й ми сле́зи умиле́нія, Єди́ний Бла́же і Ми́лостивий, я́ко да тíми Тебе2 умолю́: очи́ститися пре́жде конца́ от вся́каго гріха́. Стра́шно бо і гро́зно мíсто íмам пройти́, тíла разлучи́вся, і мно́жество м’я мра́чноє і безчеловíчноє де́монов сря́щет, і никто́же в по́мощ спу́тствуяй іли́ ізбавля́яй. Тім припада́ю Твоє́й бла́гости: не преда́ждь оби́дящим м’я, нíже да похва́лятся о мні вразí мої́, Благи́й Го́споди, нíже да реку́т: «В ру́ки на́ша прише́л єси́, і нам пре́дан єси́». Ни, Го́споди, не забу́ди щедро́т Твої́х, і не возда́ждь ми по беззако́нієм мої́м, і не отврати́ лица́ Твоє́го от мене́. Но Ти, Го́споди, накажи́ м’я, оба́че ми́лостію і щедро́тами, враг же мой да не возра́дуєтся о мні. Но угаси́ єго́ на м’я преще́нія, і все упраздни́ єго́ дíйство, і даждь ми к Тебí путь неуко́рний, Благи́й Го́споди. Зане́же і согрішив́, не прибіго́х ко íному врачу́ і не простро́х руки́ моє́я к бо́гу чужде́му. Не отри́ни у́бо моле́нія моє́го, но усли́ши м’я Твоє́ю бла́гостію і утверди́ моє́ се́рдце стра́хом Твої́м; і да бу́дет благода́ть Твоя́ на мні, Го́споди, я́ко огнь попаля́яй нечи́стия во мні по́мисли. Ти бо єси́, Го́споди, світ па́че вся́кого свíта, ра́дость, па́че вся́кія ра́дости, упокоє́ніє, па́че вся́каго упокоє́нія, жизнь íстинная і спасе́ніє, пребива́ющеє во вíки віко́в. Амíнь.

  1. У московському тeксті — жертвенник. Слова жертовник i жертвенник — новотвори вiд ст.-сл. жертва (жъртва). Їх не вживали в давнину: замiсть них писали олтар (в Острозькiй i першiй московськiй Бiблiї 1663 р. вжито ще ст.-сл. слово требник /Бут. 8:20/: вiд тре́ба — жертвоприношення; потреба). Слова жертовник, жертвенник виникли з розвитком церковної термiнологiї на означення вiвтарного столу, на якому звершують Проскомидiю. У Святе Письмо й богослужбовi тексти цi слова увiйшли близько ХVII ст.: у захiдноукраїнських виданнях — жерто́вник, іноді жертве́нник; у виданнях Києво-Печерської лаври — жерто́вник (у Св. Письмi — олтар), у московських — же́ртвенник (порiвняймо: Пс. 25:6 — Київський Псалтир 1715 р. — олта́р, Первопечатна Бiблiя 1663 р. i Чернiгiвський Псалтир 1746 р., виправлений за московським взiрцем, — же́ртвенник). Пiвденнi й захiднi слов’яни не вживають цих слiв, а послуговуються ст.-сл. олтар (олтар — болгарською, сербською, словацькою, словенською, хорватською; олтарь — чеською; олтаж — польською). Отже, у транслітеруванні слід заміняти московське слово жертвенник традиційним для України богослужбовим терміном жертовник. []
  2. тіми Тебе умолю — давній український варіант. У пізнішому російському тексті — іми Тя умолю. []

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору