«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 

Микола Гвоздь

Гвоздь Микола Петрович (09.05.1937, Дніпропетровськ — 27.05.2010, Київ). Український бандурист-віртуоз, диригент, аранжувальник, автор нотних збірників, народний артист України, громадський діяч, диригент Національної заслуженої капели бандуристів України (1977–2010).
Національна капела бандуристів під керівництвом п. М. Гвоздя — справжній національний СКАРБ, наша ГОРДІСТЬ і СЛАВА. Закликаю усіх купувати їхні записи, слухати вдома, давати дітям, сусідам, знайомим, ходити на їхні концерти. Хто раз почує Капелу — запам’ятає назавжди, це неможливо забути. В Україні є справжня музика, з якою не зрівняється нині жоден колектив і жоден виконавець, хоча по телебаченню Національної Капели і не почуєш (та це до пори до часу, скоро ситуація зміниться).
Ми вас любимо! Творчої вам наснаги і нових злетів, багато концертів і гастролей!
Слава Україні!

Відгук Олени (львів’янки і бандуристки) на інтерв’ю з Миколою Гвоздем
12.10.2001

Микола Петрович Гвоздь — митець непересічної багатовекторної творчої діяльності, бандурист-віртуоз, диригент, аранжувальник, автор нотних збірників і громадський діяч — 33 роки (!) очолював Національну заслужену капелу бандуристів України.

Микола Петрович мріяв стати лікарем, але… із хобі, заняття для душі музика стала покликанням. Микола Гвоздь закінчив Дніпропетровське музичне училище, а потім — Київську консерваторію, де навчався у патріарха кобзарського мистецтва народного артиста Андрія Бобиря, керував великою самодіяльною капелою Політехнічного інституту, був другим диригентом Національної капели бандуристів та керівником студії при ній. Тобто коли у 1977 році він очолив колектив, то «до влади» прийшла людина з досвідом, якого не мав жоден з його попередників.

У Миколи Гвоздя була власна «концепція капели» — це мав бути високопрофесійний чоловічий хор у супроводі високопрофесійного оркестру бандуристів. І він домігся свого! Скільки на те пішло здоров’я та нервів, скільки годин важкої, копіткої роботи — то вже інша річ. Але нині кожен артист — це і володар чудового голосу, і грамотний співак, і добрий бандурист. А відтак капела досягла абсолютної гармонії могутніх чоловічих голосів із ніжним сріблястим звуком інструментів.

Микола Гвоздь доклав чимало зусиль до розширення творчих можливостей, репертуару капели бандуристів, її активного професійного зростання. Під його орудою колектив отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка, національний статус і право носити ім’я Георгія Майбороди.

На основі матеріалів:
Портал Культура
Хрещатик

Читайте чудові статті Миколи Гвоздя:

Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору