М. Дилецький, І’мя моє єсть дишкант
Ім’я моє єсть дишкант, зовут м’я всі верхом,
Преходжу бо октавой тенора аз с басом.
Аз єсм альт, всім — тенору, басу помагаю,
Скамейці, німці, дуді — всім сопротивляю.
Ім’я моє єсть тенор, содержит в себі путь,
Випоєш ли м’я, будет в тебі істинний путь.
Знайте м’я нижайшего піній гласов гласа,
Тем м’я і разумійте всегда піти баса.
Молися Богу і пой ут, ре, мі, фа, соль, ля —
Не станеши гнати скота із поля в поля.
Но будеши в честі син полізного труда,
Іже не видал ся з утроби нікогда.
Аще хощеши піти сладко і тоненько,
Утро к псалмопінію вставай раненько.
Тако же і во вечері пой Богу со страхом,
Да приідет полнощ со смертним ти часом.
Випівай сладким сим і преблагим гласом,
А не кривися дурно кулезмацким басом.
Познавши же моя вся согласнії ноти,
Начнеши всегда піти день і нощ с охоти.
Пой же Богу нашему со сладкопінієм,
Хвалу Єму воздайте со смиренномудрієм.