«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаІсторія, мова

Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов

Півторак Григорій Петрович
Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі «спільної колиски»

Затверджено до друку вченою радою Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.

Рецензенти:
Член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор О. Б. Ткаченко;
доктор філологічних наук, професор В. В. Жайворонок;
доктор філологічних наук, професор Ю. О. Карпенко;
доктор філологічних наук, професор І. Г. Матвіяс.

Григорій Петрович Півторак (14.06.1935 р., с. Коритище, Сумщина) — український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, академік НАН України; член-кореспондент, заслужений діяч науки і техніки України. Автор понад 250 праць з історії та діалектології східнослов’янських мов, етногенезу східних слов’ян. Обґрунтував цілісну теорію походження української, білоруської та російської мов. Укладач і редактор низки фундаментальних словників.

Зміст

Вступ

Походження східнослов’янських народів та їхніх мов (української, російської і білоруської) хвилювало багато поколінь дослідників. На кожному історичному етапі вчені тлумачили ці проблеми по-різному залежно від обсягу наявного в них фактичного матеріалу, ідеологічних позицій дослідників, панівної на той час політичної кон’юнктури тощо.

Наукові дослідження етногенезу (тобто походження) східних слов’ян мають уже майже двохсотлітню традицію, і за цей час сформувалося декілька основних концепцій. Так, у царській Росії офіційні ідеологи, підтримувані тогочасними істориками, сприймали всіх східних слов’ян як «единый русский народ» і починали його історію від Київської Русі, вважаючи її найдавнішою російською державою. Радянська історіографія визнала право не тільки російського, але й українського та білоруського народів на свою історію і свою мову, проте партійні ідеологи не змогли позбутися імперських претензій на історичну спадщину Київської Русі. Проголосивши її «общевосточнославянским государством», ці ідеологи пропагували доктрину, схвалену найвищими компартійними інстанціями, згідно з якою витоки українського та білоруського народів і відповідно їхніх мов відносять до пізнього середньовіччя (XIV–XV ст.). На спроби деяких російських істориків і філологів починати історію Росії й російської мови від IX–X ст. офіційна влада дивилася «крізь пальці», проте такі самі прагнення в Україні і Білорусі вважалися ворожими й жорстоко переслідувалися. Протягом тривалого часу лише в діаспорі українські вчені могли вільно висловлювати свої погляди й розвивати концепцію етногенезу українців згідно з історичною правдою.

У наш час відновлення української державності й відродження духовності нації помітно зріс інтерес широкої громадськості до походження українського народу та його мови. Про це свідчать численні публікації, серед авторів яких не тільки фахівці-вчені, але й аматори-журналісти, письменники, інженери, лікарі, комерсанти тощо. Зрозуміле їхнє щире прагнення піднести престиж української мови, показати її глибоке коріння і знайти їй гідне місце серед інших слов’янських та неслов’янських мов. Але відсутність необхідних знань зі славістики, брак дослідницького досвіду, нерозуміння потреби спиратися на науково достовірні джерела й оперувати конкретними історичними фактами, нарешті, невміння (чи небажання) зважати на загальновизнані наукові аксіоми часто призводять до того, що добрі патріотичні наміри таких аматорів обертаються нестримними фантазіями, видаванням бажаного за дійсне. Тому й не дивно, що поряд з науковими висновками, підтвердженими документами й фактами, висловлюється чимало казкових і міфічних уявлень про історію нашого народу та його мови. З іншого боку, деякі автори, дотримуючись застарілих догм і поглядів, відсувають початок самостійної історії українців і формування української мови аж до XVII–XVIII ст., а всі попередні періоди пов’язують з існуванням лише російської державності. За такою логікою, українці до Київської Русі нібито зовсім не причетні. Рядовому читачеві буває важко розібратися в усьому цьому, і він часто сприймає різні вигадки як історичну правду. Пропонована книжка в популярній формі розкриває деякі аспекти порушеної проблеми на основі найновіших досягнень мовознавства, історії, археології, антропології та інших суспільних наук.

Історія українського народу й української мови давня й невичерпно багата, справді гідна великої нації. Отож немає потреби її штучно збагачувати, прикрашати міфами й відсувати вглиб тисячоліть аж до кам’яного віку. Шукаючи прадавні наші корені, слід пам’ятати, що українці — частина слов’янського світу, а українська мова — одна із слов’янських мов. Сучасна світова славістика має в своєму розпорядженні апробовані й надійні методи дослідження далекого минулого, що дали позитивні наслідки, чітко відтворивши суспільну й мовну історію давніх слов’ян. З історією всього слов’янства була пов’язана й історична доля українців.

3 відгуки
to «Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов»
  1. Олександр сказав:

    Цікава книжка.

    Я її перевів на російську мову — на ній вона більш потрібна, тому, що саме серед російськомовних треба вести роз’янювальну роботу.


  2. Василь сказав:

    Якого видавництва ця книжка? Я би її замовив у магазині, але треба знати її видавництво.

    • Редакція Нашої Парафії сказав:

      Цієї книжки давно немає у продажу. Її було видано дуже малим накладом. Можемо кинути Вам pdf, але книжку видавала Академія наук — дрібний шрифт на газетному папері.
      Краще купіть у нас нову книжку проф. Г.П. Півторака «Українці: звідки ми і наша мова» — це доповнений і виправлений варіант цієї його книжки та першої. До речі, ця книжка в нас теж закінчується. Подивіться перелік наших видань (підрозділ «Наші видання» на правій панелі), там є ця книжка і скільки вона коштує. Якщо надумаєте купити, пишіть нам поштою (див. «Контакти»).



Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору