«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиПсалтир (церковнослов’янський московської редакції в українській транслітерації)

Кафизма 19

Псалом 134

Алилу́я

1 Хвалі́те ім’я́ Госпо́днє, хвалі́те раби́ Го́спода,
2 Стоя́щії во хра́мі Госпо́дні, во дво́ріх до́му Бо́га на́шего.
3 Хвалі́те Го́спода, я́ко благ Госпо́дь; по́йте і́мені Єго́, я́ко добро́.
4 Я́ко Іа́кова ізбра́ себі́ Госпо́дь, Ізра́їля в достоя́ніє Себі́.
5 Я́ко аз позна́х, я́ко ве́лій Госпо́дь, і Госпо́дь наш над всі́ми боги́.
6 Вся, єли́ка восхоті́ Госпо́дь, сотвори́ на небесі́ і на землі́, в моря́х і во всіх бе́зднах.
7 Возводя́ о́блаки от послі́дних землі́, мо́лнії в до́ждь сотвори́, ізводя́й ві́три от сокро́вищ Свої́х.
8 І́же порази́ пе́рвенци єги́петскія, от челові́ка до ско́та,
9 посла́ зна́менія і чудеса́ посре́ді тебе́, Єги́пте, на фарао́на і на вся раби́ єго́.
10 І́же порази́ язи́ки мно́гі і ізби́ царі кріпкі:
11 Сио́на, царя́ Аморе́йска, і О́га, царя́ Васа́нска, і вся ца́рствія Ханаа́нска;
12 і даде́ зе́млю їх достоя́ніє, достоя́ніє Ізра́їлю, лю́дем Свої́м.
13 Го́споди, ім’я́ Твоє́ в вік, і па́м’ять Твоя́ в род і род.
14 Я́ко суди́т Госпо́дь лю́дем Свої́м, і от рабі́х Свої́х умо́лится.
15 І́доли язи́к сре́бро і зла́то, дíла рук челові́ческих.
16 Уста́ іму́т, і не возглаго́лют, о́чі іму́т, і не узря́т,
17 у́ші іму́т, і не усли́шат, нíже бо єсть дух во усті́х їх.
18 Подо́бні їм да бу́дут творя́щії я, і всі наді́ющіїся на ня.
19 До́ме Ізра́їлев, благослові́те Го́спода; до́ме Ааро́нь, благослові́те Го́спода;
20 до́ме Леві́їн, благослові́те Го́спода; боя́щіїся Го́спода, благослові́те Го́спода.
21 Благослове́н Госпо́дь от Сіо́на, живи́й во Ієрусали́мі.

Псалом 135

Алилу́я

1 Ісповіда́йтеся Господе́ві, я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́.
2 Ісповіда́йтеся Бо́гу бого́в, я́ко в вік ми́лость Єго́.
3 Ісповіда́йтеся Господеві господе́й, я́ко в вік ми́лость Єго́.
4 Сотво́ршему чудеса́ ве́лія єди́ному, я́ко в вік ми́лость Єго́.
5 Сотво́ршему небеса́ ра́зумом, я́ко в вік ми́лость Єго́.
6 Утверди́вшему зе́млю на вода́х, я́ко в вік ми́лость Єго́.
7 Сотво́ршему світи́ла ве́лія єди́ному, я́ко в вік ми́лость Єго́:
8 со́лнце во о́бласть дне, я́ко в вік ми́лость Єго́;
9 луну́ і зві́зди во о́бласть но́щі, я́ко в вік ми́лость Єго́.
10 Порази́вшему Єги́пта с пе́рвенци єго́, я́ко в вік ми́лость Єго́,
11 і ізве́дшему Ізра́їля от сре́ди їх, я́ко в вік ми́лость Єго́;
12 руко́ю крі́пкою і ми́шцею висо́кою, я́ко в вік ми́лость Єго́.
13 Разді́льшему Че́рмноє мо́ре в разділе́нія, я́ко в вік ми́лость Єго́,
14 і прове́дшему Ізра́їля посре́ді єго́, я́ко в вік ми́лость Єго́.
15 І істря́сшему фарао́на і си́лу єго́ в мо́ре Че́рмноє, я́ко в вік ми́лость Єго́.
16 Прове́дшему лю́ди Своя́ в пусти́ні, я́ко в вік ми́лость Єго́;
17 порази́вшему царі́ ве́лія, я́ко в вік ми́лость Єго́;
18 і уби́вшему царі́ крі́пкія, я́ко в вік ми́лость Єго́;
19 Сио́на, царя́ Аморе́йска, я́ко в вік ми́лость Єго́;
20 і Ога, царя́ Васа́нска, я́ко в ві́к ми́лость Єго́;
21 і да́вшему зе́млю їх достоя́ніє, я́ко в вік ми́лость Єго́;
22 достоя́ніє Ізра́їлю, рабу́ Своє́му, я́ко в вік ми́лость Єго́;
23 Я́ко во смире́нії на́шем пом’яну́ ни Госпо́дь, я́ко в вік ми́лость Єго́;
24 і ізба́вил ни єсть от враго́в на́ших, я́ко в вік ми́лость Єго́.
25 Дая́й пи́щу вся́кой пло́ті, я́ко в вік ми́лость Єго́.
26 Ісповіда́йтеся Бо́гу небе́сному, я́ко в вік ми́лость Єго́.

Псалом 136

Дави́ду іли́ Ієремі́єм

1 На ріка́х Вавило́нских1, та́мо сідо́хом і пла́кахом, внегда́ пом’яну́ти нам Сіо́на.
2 На ве́рбіїх посре́ді єго́ обі́сихом орга́ни на́ша.
3 Я́ко та́мо вопроси́ша ни плі́ншії нас о словесі́х пі́сней, і ве́дшії нас о пі́нії: «Воспо́йте нам от пі́сней Сіо́нских».
4 Ка́ко воспоє́м піснь Госпо́дню на землі́ чужде́й?
5 А́ще забу́ду тебе́, Ієрусали́ме, забве́на бу́ди десни́ца моя́.
6 Прильпни́ язи́к мой горта́ні моє́му, а́ще не пом’яну́ тебе́, а́ще не предложу́ Ієрусали́ма, я́ко в нача́лі весе́лія моє́го.
7 Пом’яни́, Го́споди, сини́ Едо́мскія в день Ієрусали́мль, глаго́лющия: «Істоща́йте, істоща́йте до основа́ній єго́».
8 Дщи́ Вавило́ня окая́нная, блаже́н, íже возда́ст тебí воздая́ніє твоє́, є́же воздала́ єси́ нам.
9 Блаже́н, íже іме́т і разбіє́т младе́нци твоя́ о ка́мень.

Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.

Псалом 137

Псало́м Дави́ду, Аге́я і Заха́рії

1 Ісповíмся Тебí, Го́споди, всім се́рдцем мої́м, і пред а́нгели воспою́ Тебí, я́ко усли́шал єси́ вся глаго́ли уст мої́х.
2 Поклоню́ся ко хра́му свято́му Твоє́му, і ісповíмся íмені Твоє́му о ми́лості Твоє́й і íстині Твоє́й, я́ко возвели́чил єси́ над всім ім’я́ Твоє́ свято́є.
3 В о́ньже а́ще день призову́ Тя, ско́ро усли́ши м’я, умно́жиши м’я в душí моє́й си́лою Твоє́ю.
4 Да ісповідя́тся Тебí, Го́споди, всі ца́ріє зе́мстії, я́ко усли́шаша вся глаго́ли уст Твоїх.
5 І да воспою́т в путе́х Госпо́дніх, я́ко ве́лія сла́ва Госпо́дня,
6 Яко висо́к Госпо́дь і смире́нния призира́єт, і висо́кая іздале́ча вість.
7 А́ще пойду́ посре́ді ско́рбі, живи́ши м’я, на гнів враг мої́х просте́рл єси́ ру́ку Твою́, і спасе́ м’я десни́ца Твоя́.
8 Госпо́дь возда́ст за м’я; Го́споди, ми́лость Твоя́ во вік, дíла рук Твоє́ю не пре́зри.

Псалом 138

В коне́ц Дави́ду, псало́м Заха́ріїн, в разсíянії

1 Го́споди, іскуси́л м’я єси́ і позна́л м’я єси́. Ти позна́л єси́ сіда́ніє моє́ і восста́ніє моє́.
2 Ти разумі́л єси́ помишле́нія моя́ іздале́ча.
3 Стезю́ мою́ і у́же моє́2 Ти єси́ ізслíдовал, і вся путí моя́ прови́діл єси́.
4 Я́ко ність льсти́ в язи́ці моє́м; се, Го́споди, Ти позна́л єси́.
5 Вся послíдняя і дре́вняя; Ти созда́л єси́ м’я і положи́л єси́ на мні ру́ку Твою́.
6 Удиви́ся ра́зум Твой от мене́, утверди́ся, не возмогу́ к не́му.
7 Ка́мо пойду́ от ду́ха Твоє́го, і от лица́ Твоє́го ка́мо біжу́?
8 А́ще взи́ду на не́бо — Ти та́мо єси́, а́ще сни́ду во ад — та́мо єси́.
9 А́ще возму́ кри́лі мої ра́но, і вселю́ся в послíдніх мо́ря —
10 і та́мо бо рука́ Твоя́ наста́вит м’я, і удержи́т м’я десни́ца Твоя́.
11 І рх: єда́ тма попере́т м’я, — і нощ просвіще́нія в сла́дості моє́й.
12 Я́ко тма не помрачи́тся от Тебе́ і нощ, я́ко день, просвіти́тся; я́ко тма єя́, та́ко і світ єя́.
13 Я́ко Ти созда́л єси́ утро́би моя́, восприя́л м’я єси́ із чре́ва ма́тере моє́я.
14 Ісповíмся Тебí, я́ко стра́шно удиви́лся єси́. Чу́дна діла́ Твоя́, і душа́ моя́ зна́єт зíло.
15 Не утаї́ся кость моя́ от Тебе́, ю́же сотвори́л єси́ в та́йні, і соста́в мой в преіспо́дних землí.
16 Несодíланоє моє́ ви́дісте о́чі Твої́, і в кни́зі Твоє́й всі напи́шутся, во днех сози́ждутся, і нікто́же в них.
17 Мні же зíло че́стні би́ша дру́зі Твої́, Бо́же, зíло утверди́шася влади́чества їх.
18 Ізочту́ їх, і па́че песка́ умно́жатся, воста́х, і єще́ єсм с Тобо́ю.
19 А́ще ізбіє́ши грíшники, Бо́же! Му́жіє кро́вей, уклонíтеся от мене́.
20 Я́ко ревни́ві єсте́ в помишле́ніїх, при́ймут в суєту́ гра́ди Твоя́.
21 Не ненави́дящиє ли Тя, Го́споди, возненави́діх, і о вра́зіх Твої́х іста́ях.
22 Соверше́нною нена́вистію возненави́діх я, во враги́ би́ша ми.
23 Іскуси́ м’я, Бо́же, і увíждь се́рдце моє́, істяжи́ м’я і разумíй стезí моя́.
24 І виждь, а́ще путь беззако́нія во мні, і наста́ви м’я на путь вíчен.

Псалом 139

В коне́ц, псало́м Дави́ду

1 Ізми́ м’я, Го́споди, от челові́ка лука́ва, от му́жа непра́ведна ізба́ви м’я;
2 іже поми́слиша непра́вду в се́рдці, весь день ополча́ху бра́ні,
3 ізостри́ша язи́к свой я́ко змії́н, яд а́спидов под устна́ми їх.
4 Сохрани́ м’я, Го́споди, із руки́ грі́шничі, от челові́к непра́ведних ізми́ м’я, і́же поми́слиша зап’я́ти стопи́ моя.
5 Скри́ша го́рдії сіть мні, і у́жи преп’я́ша сіть нога́ма мої́ма,
6 при стезі́ собла́зни положи́ша ми.
7 Ріх Господеві: Бог мой єси́ Ти; внуши́, Го́споди, глас моле́нія моє́го!
8 Го́споди, Го́споди, си́ло спасе́нія моє́го, осіни́л єси́ над главо́ю моє́ю в день бра́ні.
9 Не преда́ждь мене́, Го́споди, от жела́нія моє́го грíшнику. Поми́слиша на м’я, не оста́ви мене́, да не когда́ вознесу́тся.
10 Глава́ окруже́нія їх, труд усте́н їх покри́єт я.
11 Паду́т на них у́глія огне́нная, низложи́ши я во стра́стех, і не постоя́т.
12 Муж язи́чен не іспра́вится на землі́; му́жа непра́ведна зла́я улов’я́т во істлі́ніє.
13 Позна́х, я́ко сотво́рит Госпо́дь суд ни́щим і месть убо́гим.
14 Оба́че пра́веднії ісповідя́тся і́мені Твоє́му, і вселя́тся пра́вії с лице́м Твої́м.

Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.

Псалом 140

Псало́м Дави́ду

1 Го́споди, возва́х к Тебі́, усли́ши м’я, во́нми гла́су моле́нія моє́го3, внегда́ возва́ти ми к Тебі́.
2 Да іспра́вится моли́тва моя́, я́ко кади́ло пред Тобо́ю, воздія́ніє ру́ку моє́ю — же́ртва вече́рняя.
3 Положи́, Го́споди, хране́ніє усто́м мої́м, і двер огражде́нія о устна́х моїх.
4 Не уклони́ се́рдце моє́ в словеса́ лука́вствія, непщева́ти вини́ о грісі́х с челові́ки, ді́лающими беззако́ніє, і не сочту́тся со ізбра́нними їх.
5 Нака́жет м’я пра́ведник ми́лостію і обличи́т м’я, єле́й же грі́шнаго да не намасти́т глави́ моє́я, я́ко а́ще і моли́тва моя́ во благоволе́ніїх їх.
6 Поже́рти би́ша при ка́мені су́дії їх, усли́ша глаго́ли мої́, я́ко возмого́ша.
7 Я́ко то́лща землі́ прося́деся на землі́, расточи́шася ко́сті їх при а́ді.
8 Я́ко к Тебі́, Го́споди, Го́споди, о́чі мої, на Тя упова́х, не отими́ ду́шу мою́.
9 Сохрани́ м’я от сі́ти, ю́же оста́виша ми, і от собла́зн ді́лающих беззако́ніє.
10 Паду́т во мре́жу свою́ грі́шници, єди́н єсм аз, до́ндеже прейду́.

Псалом 141

Ра́зума Дави́ду, внегда́ би́ти єму́ в верте́пі моля́щемуся

2 Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом моїм ко Го́споду помоли́хся.
3 Пролію́ пред Ним моле́ніє моє́, печа́ль мою́ пред Ним возвіщу́.
4 Внегда́ ізчеза́ти от мене́ ду́ху моє́му, і Ти позна́л єси́ стезі́ моя́. На путі́ сем, по не́муже хожда́х, скри́ша сіть мні.
5 Смотря́х одесну́ю і возгляда́х, і не бі зна́яй мене́; поги́бе бі́гство от мене́, і ність взиска́яй ду́шу мою́.
6 Воззва́х к Тебі́, Го́споди, ріх: Ти єси́ упова́ніє моє́, часть моя́ єси́ на землі́ живи́х.
7 Во́нми моле́нію моє́му, я́ко смири́хся зі́ло; ізба́ви м’я от гоня́щих м’я, я́ко укріпи́шася па́че мене́.
8 Ізведи́ із темни́ці ду́шу мою́ ісповіда́тися і́мені Твоє́му. Мене́ ждут пра́ведници, до́ндеже воздаси́ мні.

Псалом 142

Псало́м Дави́ду, єгда́ гоня́ше єго́ Авесало́м, син єго́

1 Го́споди, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ моле́ніє моє́ во і́стині Твоє́й; усли́ши м’я в пра́вді Твоє́й.
2 І не вни́ди в суд с рабо́м Твої́м, я́ко не оправди́тся пред Тобо́ю всяк живи́й.
3 Я́ко погна́ враг ду́шу мою́, смири́л єсть в зе́млю живо́т мой, посади́л м’я єсть в те́мних, я́ко ме́ртвия вíка.
4 І уни́ во мні дух мой, во мні см’яте́ся се́рдце моє́.
5 Пом’яну́х дні дре́внія, поучи́хся во всіх ді́ліх Твоїх, в творе́ніїх ру́ку Твоє́ю поуча́хся.
6 Возді́х к Тебі́ ру́ці мої, і душа́ моя́, я́ко земля́ безво́дная, — Тебі́.
7 Ско́ро усли́ши м’я, Го́споди, ізчезе́ дух мой. Не отврати́ лица́ Твоє́го от мене́, і уподо́блюся низходя́щим в ров.
8 Сли́шану сотвори́ мні зау́тра ми́лость Твою́, я́ко на Тя упова́х. Скажи́ мні, Го́споди, путь, в о́ньже пойду́, я́ко к Тебі́ взях ду́шу мою́.
9 Ізми́ м’я от враг моїх, Го́споди, к Тебі́ прибіго́х,
10 научи́ м’я твори́ти во́лю Твою́, я́ко Ти єси́ Бог мой. Дух Твой благи́й наста́вит м’я на зе́млю пра́ву.
11 І́мене Твоє́го ра́ди, Го́споди, живи́ши м’я пра́вдою Твоє́ю. Ізведе́ши от печа́лі ду́шу мою́,
12 і ми́лостію Твоє́ю потреби́ши враги́ моя́, і погуби́ши вся стужа́ющия душí моє́й, я́ко аз раб Твой єсм.

Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.

По 19-й кафи́смі Трисвято́є
(з Трисвятого до «Отче наш», див. Вступні молитви)

Та́же тропарі́, гла́с 7

Благодаря́, сла́влю Тя, Бо́же мой, я́ко всім дал єси́ грі́шником покая́ніє. Спа́се, не посрами́ мене́, єгда́ при́йдеши суди́ти миру всему́, сту́дная4 діла́ сотво́ршаго.

Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху.

Безмі́рная Тебі́ прегріши́в і безмі́рних муче́ній ожида́ю: Бо́же мой, уще́дри і спаси́ м’я.

І ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.

Ко мно́жеству ми́лости Твоє́я ни́ні прибіга́ю, Богоро́дице Діво: разріши́ вери́ги согріше́ній мої́х.

Го́споди, поми́луй (40 разів) і молитва

Влади́ко, Хри́сте Бо́же, і́же стра́стьми Твоїми стра́сті моя́ ісціли́вий, і я́звами Твоїми я́зви моя́ уврачева́вий! Дару́й мні, мно́го Тебі́ прегріши́вшему, сле́зи умиле́нія; сраствори́ моє́му ті́лу от обоня́нія животворя́щаго ті́ла Твоє́го і наслади́ ду́шу мою́ Твоє́ю Че́стною Кро́вію от го́ресті; є́юже м’я сопроти́вник напої́; возви́си мой ум к Тебі́, до́лу привле́кшийся, і возведи́ от про́пасті поги́белі, я́ко не і́мам покая́нія, не і́мам умиле́нія, не і́мам слези́ утіши́тельния, возводя́щія ча́да ко своє́му наслі́дію. Омрачи́хся умо́м в жите́йских стра́стех, не могу́ воззрі́ти к Тебі́ в бо́лізні, не могу́ согрі́тися слеза́ми, я́же к Тебі́ любве́. Но, Влади́ко Го́споди, Ісу́се Хри́сте, Сокро́вище Благи́х, дару́й мні покая́ніє всеці́лоє і се́рдце люботру́дноє во взиска́ніє Твоє́, дару́й мні благода́ть Твою́ і обнови́ во мні́ зра́ки Твоє́го о́браза. Оста́вих Тя, не оста́ви мене́: ізи́ди на взиска́ніє моє́, возведи́ к па́житі Твоє́й і сопричти́ м’я о́вцам ізбра́ннаго Твоє́го ста́да, воспита́й м’я с ни́ми от зла́ка Боже́ствених Твоїх Та́їн, молитва́ми пречи́стия Твоє́я Ма́тере і всіх святи́х Твоїх. Амі́нь.

  1. В богослужбових книжках усіх слов’янських народів до ХVІІІ ст. писали: «На ріці Вавилонстій» і «посреді єя», а не «посреді єго». Таку форму можна знайти ще в Київському Псалтирі 1715 року. Форма «На ріках» прийшла з Москви: уперше з’явилася в московській Біблії 1663 року. []
  2. Усі слов’янські народи писали тут одвіку «Стезю мою і потлаченную мою». Змінено на «уже моє» було лише в Первопечатній московській Біблії 1663 р. «Потлаченную» означає — «вирівняну». []
  3. У всіх слов’янських джерелах до московської Біблії 1663 р. тут писали: «гласу молитви моєя». А в наступному вірші (2) — «да ся ісправить молитва моя» (з кінця ХVІ ст.: «да ся ісправит»). []
  4. У московській редакції — «сра́мная». Ми подали значно благозвучніший синонім («студная»), уживаний у давньоукраїнських псалтирях. []

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору