«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиОктоїх

Глас 5. Середа

У середу на ранній

Після 1-ї кафизми сідальні хресні. Глас 5

Місце Лобне стало раєм, як тільки було поставле­но хресне древо, зразу ж виростило гроно життя на нашу радість; Спасе, слава Тобі.

Стих: Возносіть Господа Бога нашого і поклоняйтесь підніжжю ніг Його, бо воно святе.

Розіп’ятого Спаса і Визволителя нашого з волі Своєї, як знає і як благозволив, оспіваймо, вірні, і прославмо, бо Він прицвяхував гріхи людей на хресті, визволяючи від омани рід людський, і Царства спо­добив.

Слава, і нині… хрестобогородичний: Коли побачила Тебе розіп’ятим на хресті Народивша Тебе без болістей, ридала з плачем і взивала: горе Мені, найсолодший Сину, розриваюся душею, бачачи Тебе прицвяхованим на хресті посеред двох розбійників, як злочинця розіп’ятого.

Після 2-ї кафизми сідальний. Глас 5

Розп’яття Ти перетерпів з волі Своєї і від тління визволив людей, Спасе; оспівуємо, вірні, і поклоняє­мось Тобі, бо Ти просвітив нас силою хресною; і зі страхом славимо Тебе, Чоловіколюбче щедрий, як Життєдавця і Господа.

Стих: Бог же, Цар наш раніше віків, учинив спасіння посеред землі.

Древо хреста Твого, Спасе наш, світові стало спа­сінням; бо на ньому Ти розіп’явся з волі Своєї і від клятви визволив земнородних; Господи, радосте всіх, слава Тобі.

Стих: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.

Мученичий: Господи, чаші страждань Твоїх страстотерпці поревнували, залишивши земне благополуч­чя, стали співпричасниками ангелів; їхніми молитва­ми, Христе, подай душам нашим мир і велику милість.

Слава, і нині… хрестобогородичний: Хрестом Сина Твого, Богоблагодатна, всю ідольську оману було знищено і кріпкість демонів подолано; заради цього ми, вірні, достойно Тебе оспівуємо завжди, і благо­словляємо, і, Богородицею воістину сповідуючи, Тебе величаємо.

Після 3-ї кафизми сідальний. Глас 5

Пророчі провіщання уже сповнилися, давня рада Твоя закінчилася: бо Ти з волі Своєї, всіх Царю, плот­тю одягнувся, Христе, і заради нас благозволив зійти на хрест і смерть перетерпіти; тому прославляємо, Слове, Твоє незбагненне приниження.

На хресті Тебе розіп’ятого і заснулого ангельські сили, побачивши, убоялися, Ісусе Всецарю; і зразу ж побігли бісівські полчища, і зруйнувалися ланцюги пекла, і мучительну смерть подолано; і мертві, що в гробах, воскресли.

Слава, і нині… хрестобогородичний: На хресті бача­чи тебе Мати Твоя, Христе, з волі Своєї посеред роз­бійників розіп’ятого, розривалася утробою Своєю і як Мати промовляла: безгрішний Сину, як Ти непра­ведно прицвяхований на хресті як злочинець? Бо Ти хочеш оживити людський рід, як Благоутробний.

Канон хресту.
Творіння преподобного Йосифа. Глас 5

Пісня 1

Ірмос: Коня і вершника у море Червоне, долаючи ворога силою могутньою, скинув Христос, Ізраїля ж спас, що пе­реможну пісню співав.

Ті, що не зрозуміли Твого незбагненного втілення і явлення світу у плоті, беззаконне єврейське зібран­ня, захотіли Тебе розіп’яти на древі.

Коли Тебе, Христе, плодоносний виноград, бісну­ваті євреї на древі хреснім розіп’яли, тоді Ти, Слове, виточив вино веселості, яке відкидає усяке пияцтво злих.

Мученичий: Ваше терпіння, прехвальні мученики, перевищує закони природи, бо ви перетерпіли болісті, які перевершують усяке людське єство, і упокоїлися, оселившись у безболісних оселях, радіючи.

Мученичий: Всехвальні страстотерпці Христові, ви перепливли хвилі мук окормленням Слова і досягли небесного пристановища, насолоджуючись нині бо­жественною тишею.

Богородичний: Коли народженого із утроби Твоєї Господа побачила неправедно на древі розіп’ятого, Ти, Діво, пролила сльози і Його оспівала воістину невимовне приниження.

Другий канон Богородиці. Глас 5
Ірмос той самий

Двері божественної слави відкрилися райські; мо­люся, відкрий і мені двері покаяння і розум мій про­світи оспівувати Тебе, Богорадувана.

Ти зупинила стрімкість смерті, народивши Того, Хто володіє життям і смертю, Всенепорочна; Його ж благай зупинити стрімкість гріхів, що умертвляють душу мою, і спасти мене.

Єдину із всіх родів Тебе, доброту Якова, обрав Сло­во, співбезначальне Отцю, і від Твоїх кровей втілив­ся, Владичице, спаси мене Твоїм заступництвом.

Як на руно, на Тебе зійшов дощ небесний; Ти прий­няла, Пречиста; тому висуши дощ моїх пристрастей, благаю Тебе, Мати Діво.

Пісня 3

Ірмос: На нічому поставив Ти землю повелінням Своїм і повісив її, щоб непорушно стояла на непорушному, Христе, камені заповідей Твоїх, Церкву Твою утверди, єдиний бла­гий і Чоловіколюбець.

Розпинаєшся Ти, і рай знову відкривається, і роз­бійник раніше всіх, радіючи, входить; і помираєш, Ісусе мій, і ворог обманщик умертвляється; Адам же умертвлений оживляється; слава великому Твоєму милосердю.

Угашаєш Ти, Ісусе, гріховне полум’я, розпинаю­чись на хресті заради благості; розганяєш оману, бу­дучи зв’язаним, одягаєш людину одежею слави, бу­дучи оголеним; слава великому твоєму благоутробію.

Мученичий: Ти являєш завжди сяючі зірки муче­ників, що проганяють темряву нечестя; їхніми мо­литвами, Христе, ніч моїх гріхів розжени і просвіти затьмарене моє серце.

Мученичий: Законно постраждавши, благославні мученики, законною вірою увінчані були вінцями, і беззаконну раду відкинули, премудрі, і їжу божествен­ну прийняли і райську насолоду.

Богородичний: Оспівують Тебе, Преславна, ан­гельські хори, без сумніву вищу за них; бо Ти наро­дила Бога плоттю, Який знищив древом клятву від дерева і благословення виточив.

Інший. Ірмос той самий.

Мене, ураненого стрілами гріховними, зціли всьо­го Твоїм лікуванням, Чиста; і від хвороб визволи ме­не, бо Ти визволила від хвороб рід людський Різдвом Твоїм.

Невидимих ворогів, які даремно зневажають сми­ренне серце моє і намагаються умертвити мене, Ти, Владичице, знищи Твоїм заступництвом, щоб стали вони бездіяльними, сповненими сорому.

Наповни мене, Владичице, животворними водами, бо Ти виточила світові божественну воду; висуши потоки моїх лютих беззаконь і серця мого хвилі вти­хомир божественною Твоєю тишею.

Пройшла тінь, закінчився закон; бо Ти народила законодавця Христа, Який законополагає нам бла­годать очищення і просвіщення і від клятви визво­ляє, Пречиста Діво, Всенепорочна.

Пісня 4

Ірмос: На хресті Твоє божественне страждання передба­чивши, Авакум, ужахнувшися, взивав: Ти, Милосердний, владу сильних знищив, зійшовши до сущих у пеклі, як все­сильний.

Повне визволення душ звершивши, Христе, в руки Отцю віддав Ти пресвяту душу Твою, будучи з волі Своєї на древі розіп’ятим.

Неправедний суддя осудив тебе, праведного Суд­дю, Ісусе, померти на древі розіп’ятим, щоб виправ­дати нас, що неправедно ворогу підкорилися.

Мученичий: Ви, мученики, сподобилися побачити від віку благе, на землі явно причастившись бідам многим, і скорботам, і незчисленним мукам.

Мученичий: Зиму спокус пройшли, і досягли весни небесної відплати, і з’єдналися з чинами небесними, чесні мученики.

Богородичний: Зброя божественних страждань прой­шла Твою благословенну душу, коли Ти побачила ро­зіп’ятим Твого Сина і в руки Отцю душу віддавшого.

Інший. Ірмос той самий.

Від діл моїх нема мені спасіння; тому до покрову Твого з надією вдаюся, Діво Всенепорочна, спаси мене у відчаї Твоїми молитвами.

Світла чисте вмістилище, Сонця носило чесне; моє серце, затьмарене мороком лютим, просвіти і спаси мене, молюся, Владичице.

Ти, Отроковице, виткала із кровей Твоїх дівственних одежу Тому, Хто одягає небо хмарами; одежею нетління одягни мене, роздягненого оманою.

Від долин житейських як лілею прийняв Тебе Сотворитель; із тебе вдихнув світові духовну духмяність, Діво Пресвята Богоневісто.

Пісня 5

Ірмос: До Тебе, що в світло, як у ризу, зодягнувся, зранку молюся і взиваю: душу мою затьмарену просвіти, Христе, як єдиний милосердний.

Стояв Ти на суді, праведний Суддя, Христе, засу­джуючи плоттю ворожнечу; тростиною Тебе били, по­вну свободу підписав Ти мені.

Коли побачило Тебе сонце висячим на хресті, пе­ремінило світло на темряву, і земля захиталася, і ка­міння розкололося.

Мученичий: Ви, всехвальні мученики, освятили краї землі, бо як виконавці закону божественного страж­дали, успадкувавши святиню.

Мученичий: Предобрі і богосяйні, божественною славою одягнені, ви оголили злобу ворога; нехай ша­нуються мученики.

Богородичний: Тебе, Всенепорочну Богородицю, убла­жаємо: заради Неї клятва стала неплідною, і даруєть­ся визволення і благословення.

Інший. Ірмос той самий.

Нехай знайду я в Тобі поміч, що визволить мене в час судний від засудження, коли я стану на судилищі Того, Хто народився від Тебе.

Наверни мене, Пречиста, переможеного законом гріховним, і оманою лукавого часто спокушеного, і у кайдани гріхів закованого.

Ти, що народила вугілля, яке бачив Ісая, попали, Всенепорочна, мої гріхи і просвіти мене, молюся.

Плоть від кровей Твоїх Христу взайми давши, очи­сти, Діво, мої плотські пристрасті і покажи мені стеж­ку безстрастя.

Пісня 6

Ірмос: Смертоносною бурею схвильоване море пристра­стей утихомир, Владико Христе, і від тління визволи мене, як милосердний.

Піднісся Ти, довготерпеливий, на древо, все воро­же підвищення Ти зруйнував і спас упалого, заради великої Твоєї благості.

Душі праведних відчули, коли Ти на древі душу Твою віддав, Владико, і були звільнені від вічних кай­данів, Слове.

Мученичий: Як тверді адаманти, ви, мученики, пе­ретерпіли всіляке розпалення мук і, смирившись, знищили ворога.

Мученичий: Ви уподібнились Христовим страждан­ням, перенесли всякі муки, страстотерпці Господні; заради цього сподобилися небесних красот.

Богородичний: Дивне Різдво Твоє, що творить ве­ликі чудеса у прославлених святих, Богородице, єдина всечудна Владичице.

Інший. Ірмос той самий.

Нехай не поглине мене, Владичице, глибина від­чаю, і нехай не покриє мене гріховна хвиля, але Твоєю молитвою спаси мене, єдина Чиста.

Світильник, що в законі, прообразував Тебе, на­родившу Світло, яке просвітило всіх, Пречиста; тому взиваю до Тебе: просвіти мене, затьмареного.

Народивши благого Благодійника і Сотворителя, Пречиста Владичице і Боголюбива, ублажи мою озлоблену душу.

Причину спасіння — Життєдавця Ти народила нам, даруючи воістину вічне визволення тим, хто Тебе проповідує Богородицею.

Пісня 7

Ірмос: Преславний отців Господь полум’я погасив, покрив росою юнаків, що одностайно співали: Боже, благословен єси.

Тебе, Царю безсмертний, зібрання законопорушне увінчало терням, що під корінь відсікаєш терня ома­ни; Боже, благословенний Ти.

Щоб одягнути мене, Слове, одежею нетління, Ти став нагим з волі Своєї; і терпів обплювання, і роз­п’яття, і страждання, будучи безстрасним за природою.

Мученичий: Святі мученики, ви були подібні до страждань Того, Хто всім володіє, і стали воістину синами і спадкоємцями Царства незахитаного.

Мученичий: Дереву безсловесному ви не принесли шани, шануючи Того, Хто простягнув руки на древі, як Царя всіх і Владику.

Богородичний: Дивне є Різдво Твоє, Всенепорочна; бо Ти народила Бога, Який древом погасив полум’я омани і просвітив світ.

Інший. Ірмос той самий.

Оспівую Тебе, Преславна, бо Ти Бога преславного безмужньо народила, Діво Всесвята, що обожнює співаючих: Боже, благословенний Ти.

Умертви мої пристрасті, що народила Життя; під­німи мене, що лежу у гробі нечуттєвості, щоб я з лю­бов’ю прославляв Тебе, Богоневісто.

Зглянься на благання рабів Твоїх, Владичице, від бід визволяючи і від скорбот спасаючи тих, хто з вірою співає: Боже, благословенний Ти.

Ти народила, Пречиста, незчисельносильного, Який поніс наші немочі; Його ж моли зцілити мою душу, що дуже знеможена.

Пісня 8

Ірмос: Тебе, Вседержителя, у печі юнаки, склавши все­світній хор, співали: всі діла Господа оспівуйте і прослав­ляйте по всі віки.

Вишній Боже, Ти на хресті розіп’явся і жовчю був напоєний, солодкість життя; списом був проколений, заколюючи змія, який в раю Адама загубив.

Визволяєш мене від гріховних пут, Слове, з волі Своєї зв’язаний, і вічними кайданами зв’язуєш во­рога відступника, Спасе; тому повіки славлю Твої страждання.

Мученичий: Ви стали причасниками світла духов­ного, будучи світлими другими, святі мученики, тем­ряву омани відганяючи і всіх вірних серця просвіщуючи божественно.

Мученичий: Єрусалима вишнього ви є свобідні сини, просвіщаючи Церкву першородних і прослав­ляючи Христа повіки.

Богородичний: Стояла Ти, Отроковице, біля хреста, дивлячись на розп’яття Христа, Якого Ти народила, Владичице; тому взивала: не роби Мене бездітною, Безначальний, Безначального Отця Сину і Слове.

Інший. Ірмос той самий.

Ти предобра і боговидна, Діво, просвіти мене доб­рим видінням, щоб я взивав: Господа оспівуйте і про­славляйте Його повіки.

Врата світла, відкрий мені світлосяйні врата по­каяння, показуючи праведну путь правди, приводячи до входу божественної волі.

Святе Слово, що вірних освячує, Ти, Пречиста, народила невимовно; Його моли, Пресвята, освяти­ти нині смиренну мою душу, злобою осквернену.

Пресвята Владичице, із Тебе вийшов струмок світ­лий і джерело безсмертя, Який є Господом усіх; тому взиваю до Тебе, Чиста: висуши струмки гріхів моїх Твоїми молитвами.

Далі співаємо пісню Богородиці: Величає душа Моя Господа… і поклін.

Пісня 9

Ірмос: Ісає, радій! Діва мала в утробі І народила Сина Еммануїла, Бога й людину, Схід — ім’я Йому; Його велича­ючи, Діву ублажаємо.

Як агнець піднісся Ти на древо, Владико Христе, щелепи сокрушаючи вовка невидимого, і від пащі його вириваєш Твоїх словесних овець і приводиш до Отця, Владико.

Вінцем терновим увінчався Ти, Христе, як Цар царюючих, знищуючи царство лукавого, і під корінь відсікаєш терня омани; тому вірою прославляємо Тебе, Благий.

Мученичий: Як сонце засяяло ваше тверде проти­стояння, мученики непереможні, і зруйнувало всю ворожу темряву, просвітителі усіх вірних, стовпи не­похитні благочестя, достославні.

Мученичий: Полк богозібраний, воїнство небесне, собор обраний; ви, всехвальні мученики, явилися святою тінню Спаса, руйнуючи божественною бла­годаттю міста лукавого.

Богородичний: Виноградаря народила Ти, благоче­стя насадителя, який садить на землі розум істинний, і виростила Ти Того, Хто знищує клятву саду; Його ж величаючи, Тебе, Діво, ублажаємо.

Інший. Ірмос той самий.

Основу непохитну, Спаса народила Ти, Пречиста, Який на водах божественним повелінням заснував землю; Його ж благай утвердити нас, що чисто убла­жаємо Тебе.

Шляхом смирення повелінь божественних незаблудно і без омани йти вчини мене, Пречиста, бісів­ський бунт і находження пристрастей відганяючи і тишу подаючи мені.

Дріманням байдужості охопленого бачить мене ворог і нападає постійно, сподіваючись украсти мене сном любострастя, але Сама мене збережи, Пречис­та, невсипущою Твоєю молитвою, Мати Діво.

Як самозасуджений, помишляю я про безліч моїх гріхів і страшне судилище Судді, на якому буду суди­мий; але, як народивша Суддю Бога, тоді збережи мене неосудженим, Богородице.

Далі: Достойно є… і поклін. Єктенія мала, світильний і звичайні псалми.

На стиховні стихири хресні. Глас 5

Як тільки було поставлено древо хреста Твого, Христе, було прогнано ідольську оману, і зацвіла бла­годать; бо вже не панує осудження на муки, але яви­лася перемога нашого спасіння. Хрест є наша похва­ла, хрест наше утвердження, хрест наша радість.

Стих: Наповни нас уранці милістю Твоєю, Господи, і зра­діємо та звеселимося. Звесели нас у всі дні наші: за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло. І поди­вись на рабів Твоїх і на діла Твої, і навчи синів їх.

Вели Тебе, Христе, заради нас на жертву як ягня, і, як Агнець незлобливий, приєднаний був Ти, Еммануїл, до беззаконних на заколенні вільному; прийдіть, народи вітчизни, оспіваймо і поклонімось на хресті розіп’ятому Життю безкінечному.

Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас, діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.

Святі мученики на землі подвизалися, мороз пе­ретерпіли, вогню віддавалися, вода їх прийняла, їхній це глас: пройшли через вогонь і воду, і привів нас у спокій; їхніми молитвами, Христе Боже, помилуй нас.

Слава, і нині… хрестобогородичний: Бачачи в дав­нині Агнця і Сина Свого, Діва Мати і всеблаженна Отроковиця до на хресті розіп’ятого взивала зі сльо­зами: горе Мені, Сину Мій, як Ти помираєш, будучи Богом за єством безсмертним.

Далі: Благо є сповідатися Господеві… Трисвяте по Отче наш… Тропар святому, єктенія, час 1-й, псалми зви­чайні і далі все за порядком; і відпуст.

У cepeду блаженні. Глас 5

Розбійник на хресті увірував у Тебе як Бога, Хрис­те, сповідав Тебе від чистого серця, взиваючи: пом’я­ни мене, Господи, у Царстві Твоїм.

Стих: Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.

Будучи проколеним у ребра, Ти, Христе, виточив потоки прощення; прицвяхувавши ж на хресті Свої руки, весь розум людський пристрасний Ти зруйнував.

Стих: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть та зводитимуть на вас усяке лихослів’я і наклепи — Мене ради.

Зійшовши на хрест, Ти захитав усю бісівську силу, і скинув згубну державу мучителя, Владико Христе, і спас людство.

Стих: Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах.

Уподібнившись стражданням Христовим, бла­женні, ви прийняли різні муки, страстотерпці Гос­подні; заради цього ви сподобилися небесних красот.

Слава… Ти, що Отцю і Божественному Духу нероз­дільний, Христе, на хресті вільні страждання пере­терпів, відніми від нас усі згубні пристрасті.

І нині… Стоячи біля хреста, Богорадувана, і Сина Свого бачачи ураненим, Ти душею розпалялася, оспі­вуючи Його воістину велике провидіння.

У середу на вечірні

На Господи, взиваю… стихири святим апостолам. Глас 5

Стих: Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Бо в Тебе очищения є.

Пройшовши всю землю, ученики Господні, ви за­сіяли божественне вчення, несучи тільки слово як світильник і все багатство, чим посоромили царів, і мучителів, і мудреців; і лютість красномовців як па­вутинне плетіння розідрали, всіх закликаючи до пізнання Творця, і суєтні служіння бісівські відки­нули. Тому молю, визволіть мене від безсловесних пристрастей вашими молитвами.

Стих: Ради імені Твого страждаю за Тебе, Господи, страж­дає душа моя за Слово Твоє, бо уповає душа моя на Господа.

Бурі спокус і лютої неправди безчесних єресей, бісівського лихослів’я і людей гіркого спілкування, вогню несвітимого і вічної черви, скреготу зубів і вся­кої іншої муки позбавте всіх нас, блаженні, вашими до Бога молитвами, і Його ублагайте, заради стримання і трудів, одержати нагороду за чесноти, успадкованість же Царства Небесного і велику милість.

Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай упо­вають люди на Господа.

Всю світлість ясно сприйнявши, троїчне світло друге невимовного провидіння, яке тільки можливе людському єству, показали дванадцять апостолів і з ними собор сімдесяти двох, як єдинодушні, і просві­тили всі краї світу, затьмарені темрявою зломудрих єресей, благаючи Христа, Який подає світові велику милість.

Інші стихири святому отцю нашому Миколаю Чудотворцю. Глас 5

Стих: Бо в Господа милість, і велике в Нього визволен­ня. Він визволить нас від усіх беззаконь наших.

Радуйся, священна главо, чиста оселе чеснот, пра­вило божественного непорочного священства, пасти­рю великий, що носить ім’я світлої перемоги; тих, хто молиться, милостивий помічник, який схиляєть­ся до благань немічних, визволитель надійний, спасительне всім пристановище; благай Христа за тих, що завжди з вірою шанують пам’ять твою, дарувати нам велику милість.

Стих: Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди.

Радуйся, чистий розуме, Тройці чесна оселе, сто­впе церковний, вірних утвердження, озлоблених по­мічнику; зірко, що сяянням богоприємних молитов завжди руйнує темряву напастей же і скорбот, святи­телю Миколаю; тихе пристановище, в якому спаса­ються ті, що хвилюються житейськими напастями; Христа моли дарувати душам нашим велику милість.

Стих: Велика милість Його над нами, й істина Його пе­ребуває повік.

Радуйся, святителів правило, божественних чудес невичерпна безодне, красо церковна, світла зірко, що осяює нас твоїм, блаженний, священним сяйвом, кож­ного просвічуючи найсвітлішою блискавкою; стовпе непохитний, ступені віри, моли Христа за тих, що з любов’ю святкують пам’ять твою, дарувати душам нашим велику милість.

Слава, і нині… богородичний: Радуйся, печать про­років і богогласних апостолів проповідання, бо Ти, Чиста, незбагненно і невимовно народила Бога, воіс­тину втіленого; Ним же ми сприйняли перше благоро­діє і райської споживи насолодження; Тебе піснями шануємо як заступницю такої радості і молитовницю благоприємну; Тобою, Пречиста, збагатившись, сподобляємось вічного життя Твого Сина, Який подає велику милість.

Далі: Світло тихе… Прокимен дня. Сподоби, Госпо­ди, у вечір цей…

На стиховні стихири апостолам. Глас 5

Ученики Спасові, бувши самовидцями таїн, про­повідували невидимого і начала не маючого, промов­ляючи: на початку було слово. Не були створені рані­ше ангелів, не навчилися від людей, але від вишньої Премудрості; тому, маючи сміливість, моліться за душі наші.

Стих: До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині — до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас.

Апостолів Господніх єдинодушно піснями просла­вимо, бо вони, одягнувшись у хресну зброю, ідольсь­ку оману зруйнували і стали вінценосними перемож­цями; їхніми молитвами і всіх святих, Боже, помилуй нас.

Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від ба­гатих та зневаги від гордих.

Мученичий: Маючи ненаситну любов у душі, святі мученики, ви не зреклися Христа, перетерпівши різні рани в стражданнях; зухвалість мучителів подола­ли, зберегли непохитну і неушкоджену віру і на небе­са преставилися; тому, маючи сміливість перед Ним, благайте дарувати нам велику милість.

Слава, і нині… богородичний: Ублажаємо Тебе, Бо­городице Діво, і прославляємо Тебе достойно, вірні, град непохитний, стіну незбориму, надійну заступни­цю і пристановище душ наших.

Далі: Нині відпускаєш раба Твого, Владико… Трисвяте по Отче наш… Священик: Бо Твоє є Царство… Потім тропар, єктенія і відпуст.

В середу на повечір’ї

Канон до Пресвятої Богородиці. Глас 5

Пісня 1

Ірмос: Спасителю Богу, що настановив людей пройти по морю сухими ногами, а фараона з усім воїнством потопив, Йому єдиному співаємо, бо Він прославився.

Заспів: Пресвята Богородице, спаси нас.

Світлоносна скиніє Царя Христа, осяй мою думку, затьмарену улесливістю ворога і осліплену темрявою гріхів моїх.

Визволи, Богородице, смиренну душу мою від по­мислів лукавих і сотвори її оселею Бога, щоб я завжди достойно прославляв Тебе.

Слава… Коли повелінням Божим я буду відходити від тимчасового життя, Пречиста, визволи мене від бісівської руки, надавши мені ангела супутника.

І нині… Навіщо, о душе, все життя прожила ти у зневірі? Поспіши ж наостанок і взивай до Матері Господа: очисти і спаси мене, Богородице.

Пісня 3

Ірмос: Силою хреста Твого, Христе, утверди мої помис­ли, щоб оспівувати і прославляти Твоє воскресіння.

Із рову пристрастей і муки виведи мене, що щиро оспівую Тебе, Богородице Всеблаженна.

Розірви веретище моїх безмежних гріхів і підпере­жи радістю чеснот, Богоблагодатна.

Слава… Подай мені, Пречиста, краплі сліз, щоб я відігнав від мого серця нерозумність і старанно оспі­вував Тебе.

І нині… Подолай, Всенепорочна, безплотних ворогів хитання і від їх томління незабаром визволи мене.

Пісня 4

Ірмос: Почув слух про силу хреста, що ним відкрився рай, і взиваю: слава силі Твоїй, Господи.

Навіщо ти, душе, уподібнилася неплідній смоків­ниці, ніяк не боячись посічення і вічного полум’я; поспіши ж раніше кінця і смирися.

Який язик вимовить безмежне море вчинених мною гріхів і глибину зла? Спаси мене, що у відчаї, Діво Всенепорочна.

Слава… Оплакую себе, коли подумаю про безліч моїх гріхів і вогонь невгасимий, і благаю Тебе: дай мені час покаяння, Чиста.

І нині… Нехай не захопить, як лев, супротивник ворог окаянну мою душу; але Твоєю силою сокруши душетлінні зуби його, Блага.

Пісня 5

Ірмос: Зранку взиваємо до Тебе, Господи: спаси нас; бо Ти єси Бог наш, крім Тебе іншого не знаємо.

Зглянься і почуй, Владичице, глас мій і визволи мене від вічного осудження, молюся.

Уранився я стрілами гріха і взиваю до Тебе: вилі­куй, Пречиста, рани серця мого.

Слава… Помилуй мене, єдиний щедрий Чоловіколюбче, молитвами народившої Тебе; бо Ти Бог мій і Господь.

І нині… Помилуй мене, єдина Всеславна, молю Твою благість, і милості сподоби.

Пісня 6

Ірмос: Охопила мене безодня, і кит став моїм гробом, я ж взивав до Тебе, Чоловіколюбця, і спасла мене правиця Твоя, Господи.

Як лев рикаючи, лукавий прагне відірвати мене і зробити поживою своєї злоби, Пречиста; але Ти виз­воли мене від цього ушкодження.

Очисти мене, Чоловіколюбче, молитвами чисто народившої Тебе, і визволи світ Твій від усякої скор­боти, і сподоби вічної слави.

Слава… Охопила мене безодня гріхів; упавши у глибину відчаю, молюся до тебе, Пречиста: визволи мене від глибини пекла, що прославляю Тебе.

І нині… Життя моє наповнилося гріхами і всяким лінивством; тому раніше кончини моєї наверни мене до покаяння і спаси мене, Преславна.

Далі: Господи, помилуй (тричі). Слава, і нині…

Сідальний, глас 5

Радуйся, стіно непохитна і богопереможна; радуй­ся, падіння варварів на війні; радуйся, піднесення православних вірних людей, що воістину уповають на Тебе, Богородице; молитвами Твоїми визволи нас від усяких бід і від безбожних ворогів.

Пісня 7

Ірмос: У печі вогняній Ти спас юнаків піснеспівців, бла­гословенний Бог отців наших.

Подай мені прощення, Владичице, Твоєю благістю вільних і невільних моїх гріхів.

Знемагає мій розум від підступів лукавих нечис­тих помислів; допоможи мені, Блага.

Слава… Рани душевних моїх пристрастей зціли нині, Богородице, лікуванням Твоїми молитвами.

І нині… Принижену душу і смиренні помисли по­дай мені, Блага, щоб я прославляв Тебе.

Пісня 8

Ірмос: Із Отця раніше віків народженого Сина і Бога і в останні літа втіленого від Діви Матері, священики, оспівуй­те, люди, прославляйте по всі віки.

У лінощах скінчив життя, окаянний, і наблизився до кінця життя мого, взиваю до Тебе, Богородице: вирви із сітей супротивника смиренну мою душу.

Подай мені силу Царства Твого зцілитися від тілес­них хвороб і від лютих душевних ран, що надходять від пристрастей, як єдина милостива.

Слава… У безодні збуреного життя і зануреного бісівськими хвилями спаси мене, Пречиста, і приве­ди до боговгодного життя, Отроковице.

І нині… Увійшовши, як у невісний чертог, посла­ний Богом Гавриїл взивав до Тебе, Діво, промовляю­чи: радуйся, преславна палато Царя всіх Христа, в Яку оселившись, обожив усіх земнородних.

Пісня 9

Ірмос: Тебе, Матір Божу, що в літо незбагненно і неви­мовно народила Безлітного, вірні, єдиномудрено величаємо.

Тебе, що Бога невимовно народила, ми придбали Заступницю, і стіну непорушну, і душам спасіння, і джерело чудес.

Милостивим будь до мене в день суду, Слове істин­ного Бога, молитвами народившої Тебе; і приєднай мене до сущих праворуч Тебе.

Слава… Визволи мене від вогню вічного, і невсипу­чої черви, і всякої муки, що на Тебе надію покладаю.

І нині… Коли буде душа моя розлучатися від ока­янного мого тіла, визволи мене, Богоневісна, від том­ління невидимих ворогів.

Далі: Достойно є… і поклін. Трисвяте по Отче наш… Тропарі та інше звичайне і відпуст.


Глас 5. Вівторок | Зміст | Глас 5. Четвер


Пошук

Допомога ЗСУ

Сторінки

Останні відгуки

Канали RSS


Українська Церковна Архітектура














Нагору