«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиОктоїх

Глас 5. Четвер

У четвер на ранній

Після 1-ї кафизми сідальні апостолам. Глас 5

Як самовидців і слуг Слова, премудрих апостолів прославимо всі земнородні духовними піснями і співом; бо вони старанно молять Христа за нас, що оспівуємо священну їх пам’ять і поклоняємось їхнім мощам.

Стих: По всій землі розійшлося віщування їх, і в краях вселенної слова їх.

Одностайно прославимо апостолів, як самовидців Слова, і божественних проповідників, які духовно уловили народи, які явно привели нас до пізнання Христа, визволивши від омани рід людський і сподо­бивши Царства Небесного.

Слава, і нині… богородичний: Засуджений я судом совісті і, раніше суду про суд думаючи, тремчу, окаян­ний, згадуючи безліч моїх гріхів; але до Тебе незбори­мої зі зворушенням взиваю як до Заступниці і покро­ву: того сорому позбав мене і спаси молитвами Твоїми.

Після 2-ї кафизми сідальний. Глас 5

Одностайно прославимо апостолів, що проповіду­вали всім православне Господнє вчення, і прогнали єретичний морок, і засяяли світові духовне про­свіщений благодатним вченням, і моляться за наше спасіння.

Стих: Небеса проповідують славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.

І знову промовляй той самий сідальний.

Стих: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.

Мученичий: Небесні сили здивувалися терпінню святих мучеників: як вони у немічному тілі, добре подвизаючись, невидимо перемогли безплотного во­рога силою хресною і моляться Господеві, щоб Він помилував душі наші.

Слава, і нині… богородичний: Тебе, пристановище, і стіну, і надію, і покров, і тепле заступництво знай­шовши, ми, вірні, до Тебе вдаємося і старанно взи­ваємо з вірою: помилуй, Богородице, тих, що упова­ють на тебе, і визволи від гріхів.

Після 3-ї кафизми сідальний. Глас 5

Ученики Спасові, божественні апостоли, що спасительне слово посіяли по всіх краях землі і осяяли тих, що сиділи у темряві і тіні; мою душу, затьмарену чорнотою пристрастей, просвітіть вашими молитва­ми, всехвальні.

Господи, невимовне таїнство Твого втілення проповідали немудрі, філософів посоромили, риторам рибалки закрили вуста і стали премудрими вчителя­ми народів, просвітивши краї землі світлом боже­ственного богопізнання; ними подай нам велику милість.

Слава, і нині… богородичний: Тим, що мають упо­вання на Тебе, Діво Пречиста, будь покровом у різних

напастях і обставинах; і від лютих бід визволи нас, благаючи Сина Твого, за апостолами Його, і спаси усіх, хто оспівує Тебе.

Канон святим апостолам.
Творіння преподобного Феофана, єпископа Нікейського. Глас 5

Пісня 1

Ірмос: Коня і вершника у море Червоне, долаючи ворога силою могутньою, скинув Христос, Ізраїля ж спас, що пе­реможну пісню співав.

Першоданим сяянням Світлодателя, що плоттю розмовляв з людьми, ви, славні, збагатилися, душі моєї морок розженіть, божественні апостоли (двічі).

Натягнув божественний лук і, як стріли, послав вас, апостоли, у весь світ сокрушати стріли підступ­ного ворога і зціляти рани вірних.

Маючи вчителем Саму Премудрість, ви, апостоли, умудрили всі краї землі відганяти всяке злодійство ворога.

Богородичний: Єдина благословенна, Богорадувана, обрадувавши благословеннями рід людський, моли Христа, Пречиста, з божественними апостолами по­милувати нас.

Другий канон святому отцю нашому Миколаю Чудотворцю.
Творіння преподобного Йосифа. Глас 5
Ірмос той самий.

Вірою і любов’ю, отче, ти став своїм Богові, вико­нуючи Його всесвяту волю; Ним же ти у всьому був святим, мудрий святителю Миколаю.

Маючи тебе заступником перед Щедрим Богом, ми, обтяжені напастями і печалями, звертаємося до Тебе: даруй нам руку, що спасає нас від усякого утиснення.

Для мирян помазав тебе Христос, духмяністю чу­дес нас духмяниш; тому благаємо тебе, Миколаю, позбавити нас гріховного смороду.

Богородичний: У давнині пророчий собор прорік Тебе, Діво, божественною горою і непрохідними две­рима, тому молимось Тобі: відкрий нам, Отрокови­це, божественні двері покаяння.

Пісня 3

Ірмос: На нічому поставив Ти землю повелінням Своїм і повісив її, щоб непорушно стояла на непорушному, Христе, камені заповідей Твоїх, Церкву Твою утверди, єдиний бла­гий і Чоловіколюбець.

Той, що плоттю зубожів, багатий благістю; вас, славних апостолів, заради Нього зубожілих, збагатив усякими дарами, щоб ви збагачували краї землі бо­жественним і чесним богопізнанням (двічі).

Уранився я отруйним укусом змія і нажив уранене серце, тому взиваю до Тебе, Христе, заради мене ураненого: молитвами Твоїх апостолів зціли і спаси мене, молюся.

Сіткою молитов ваших, всеблаженні, визволивши мене із злобної глибини супротивника, і від хвилю­вання помислів, і від смертоносних пристрастей, при­ведіть до Бога всіх спасенними.

Богородичний: Ти, що прийняла дощ небесний, з апостолами благай Його зупинити потік моїх пристрастей, висушуючи безодню мого гріха, і спасти мене, що чисто Тебе прославляє.

Інший. Ірмос той самий.

Стріли лукавого ти притупив, преподобний, твої­ми божественними трудами; але твоїми молитвами, премудрий, збережи не ушкодженими його злодій­ством і насиллям тих, що оспівують тебе, великий Миколаю.

Ангельське житіє ти на землі показав, нині завж­ди з ангелами стоїш перед тройчеським престолом, святий, благаючи прощення наших гріхів і визволен­ня від напастей, першосвятителю отче Миколаю.

Затьмарення розуму мого розжени, Миколаю, твої­ми світлоносними молитвами, утихомир бурю при­страстей, керуй мною, отче, до пристановища безстрастя, молюся, щоб я прославляв тебе похвалами.

Богородичний: Стоячи праворуч Христа як Цари­ця, золотою вишивкою одежі прикрашена, Богообрадувана, виблагай нам Царство Небесне Твоїми молитвами, Отроковице всенепорочна.

Пісня 4

Ірмос: На хресті Твоє божественне страждання передба­чивши, Авакум, ужахнувшися, взивав: Ти, Милосердний, владу сильних знищив, зійшовши до сущих у пеклі, як все­сильний.

Будучи дверима, Ісус Бог наш і Господь відкрив апостолам Своє пізнання і через їх вчення відкрив двері всім народам (двічі).

Сину Божий, Ти вчинив апостолів синами Отця Твого Небесного, синами по благодаті; їхніми молит­вами сотвори всіх нас синами світла.

Ви, що преславно сядете на дванадцяти престолах з Суддею і Царем, позбавте мене, святі апостоли, страшного і жахливого суду.

Богородичний: Ковчеже божественного свячення, освяти мою душу, помисли просвіти, завжди благаю­чи Христа з апостолами, щоб Він спас мене.

Інший. Ірмос той самий.

Ти змінив тимчасове на вічне, його ж приписника­ми сотвори і нас святими твоїми молитвами, Мико­лаїв, і визволи нас від усяких житейських спокус.

Ти, Миколаю, був першосвятителем для мирян, одухмянив миром почуття серця мого, святий, і зав­жди відганяй від нього злосморідні пристрасті молит­вами твоїми, сокруши, Миколаю, видимі і невидимі підступи ворога і пошли до безкінечної загибелі наших ворогів, які завжди поборюють нас.

Богородичний: Пресвята Богородице, допоможи мені, що завжди потопаю через тілесні насолоди і лежу на постелі відчаю і стогну.

Пісня 5

Ірмос: До Тебе, що у світло, як у ризу, зодягнувся, зранку молюся і взиваю: душу мою затьмарену просвіти, Христе, як єдиний милосердний.

Духовні красномовці, чесні апостоли, ви в страху прийняли Святого Духа, що зійшов на вас у світлиці у вигляді вогню (двічі).

Знищуючи нечестя, святі апостоли, зціліть росою зцілення принижені гріхами мої помисли.

Вас, апостоли, як вогняні стріли, послав Христос сокрушати стріли лукавства; тому зціліть мене, ураненого ворожими стрілами.

Богородичний: Не осуди мене і не відкинь мене від лиця Твого, Многомилостивий: благає Тебе чисто народивша і апостольський собор.

Інший. Ірмос той самий.

Ідолів знищив ти, святий, і ради єретиків вчинив бездійними, Миколаю, і визволив засуджених на смерть.

З молодості, преподобний, зранку взивав ти до Гос­пода і сущим від Нього світлосяянням просвітився, тому молюся: розжени душі моєї хмари.

Тебе молимо, отче Миколаю, у цей час будь посе­ред усіх нас, що звертаємось до тебе, і даруй нам про­хання, які служать нашому спасінню.

Богородичний: Незбагненний розумом, Богоблаго­датна, через тебе плоть прийняв, визволяючи людей від скорбот.

Пісня 6

Ірмос: Смертоносною бурею схвильоване море пристра­стей утихомир, Владико Христе, і від тління визволи мене, як милосердний.

Ти зупинив розповсюджене гноїння злоби душ язичників, Чоловіколюбче, сіллю вчення святих твоїх учеників (двічі).

Ти, Владико Христе, знаєш глибину моїх гріхів; подай мені руку і спаси мене, Чоловіколюбче, молит­вами святих Твоїх апостолів.

Судде праведний, у день страшного суду позбав мене, тремтячого, засудження молитвами достославних Твоїх апостолів.

Богородичний: Мене, що перебуваю у відчаї від безлічі гріхів, сподоби спасіння, Господи, молитвами учеників і Матері Твоєї.

Інший. Ірмос той самий.

Милостивим сотвори Владику Твоїми молитвами до всіх, хто шанує тебе, Миколаю, щоб Він подав про­щення наших гріхів.

Позбав хвороб і спокус житейських, напастей же і скорбот, Миколаю, тих, хто придбав тебе молитовни­ка перед Господом.

Лікаря дивного явив тебе Христос: тому зціли неду­ги, Миколаю, тих, хто до тебе побожно звертається.

Богородичний: Народженицею безмужньою була Ти, Богомати чиста, заради цього благаю Тебе з вірою: розжени душі моєї відчай.

Пісня 7

Ірмос: Преславний отців Господь полум’я погасив, по­крив росою юнаків, що одностайно співали: Боже, благо­словен сси.

Преславний отців Господь підніс вас, боговидці уче­ники Христові, щоб ви зруйнували всю силу ворожу.

Омийте скверну серця мого струмками зворушен­ня, вашими молитвами, навчаючи взивати: Боже, благословенний Ти.

Вогнем Божественного Духа ви спалили всяку сує­ту; тому визволіть мене від вогняної геєни, ученики Бога Слова.

Богородичний: Ти єси виправлення Адамового па­діння; підніми мене, що упав у прірву зла, молитва­ми Твоїми, Діво, і божественних апостолів.

Інший. Ірмос той самий.

Весь віддався Богові, Миколаю, всього мене спа­си, що завжди впадаю, окаянний, у пристрасті жи­тейські, богомудрий.

Світило боговидне, осяй мій розум, постійно зать­марений мороком пристрастей, і навчи благообраз­но ходити в житті.

Всякі лукаві уста, що відкриваються проти мене, закрий, Миколаю, молитвами твоїми і визволи мене від ворогів видимих і невидимих.

Богородичний: Із Тебе засяяло нам невечірнє Сон­це, хмаро всесвітла, Христос Бог наш, просвіщаючи тих, хто перебуває у темряві невідання, Богородице.

Пісня 8

Ірмос: Тебе, Вседержителя, у печі юнаки, склавши все­світній хор, співали: всі діла Господа оспівуйте і прослав­ляйте по всі віки.

Ти, Слове, простягнув духовні хмари — апостолів Твоїх, які проливають дощ премудрих і божествен­них навчань і напоюють нас по всі віки.

Прикрашені стовпи Церкви, яку ви тримаєте вчен­ням віри, утвердіть божественним мудрим дійством зігнилу храмину душі моєї, боговидці.

Стогни, душе, і принеси Господеві потоки сліз від усього серця, взиваючи: єдиний Щедрий, спаси і очис­ти мене благоприємними молитвами славних апостолів.

Богородичний: Сіоне обраний, царський граде, со­твори мене громадянином вишнього града, благаю­чи, Пречиста Діво, з божественними учениками без­дітного Сина Твого.

Інший. Ірмос той самий.

У Мирах був ти великим першосвятителем, Ми­колаїв; одухмянь миром почуття душі моєї, щоб я вивергнув злосморід пристрастей і прийняв благо­дать Утішителя.

Зупинив ти, премудрий, струмками святого твого язика струмки Арієвої хули; тому взиваю до тебе: потоки пристрастей моїх висуши твоїми молитвами, Миколаю всеблаженний.

Визволи нас твоїми молитвами від гріхів, демонсь­кого озлоблення, язичницького полону і всіх людей лукавої злої шкоди, щоб ми прославляли тебе як на­шого визволителя.

Троїчний: Ті, що тройчеське єдиноначало безпере­станно вірою славлять, взиваймо: Отче, Слове і Всесвятий Душе, оспівуємо Тебе в піснях по всі віки.

Богородичний: Заради нас Бог одягнувся із Тебе в плоть і показав Тебе всьому роду нашою чистою і непорочною заступницею, Діво; тому Тебе, вірні, ве­ликим гласом оспівуємо.

Далі співаємо пісню Богородиці: Величає душа Моя Господа… і поклони.

Пісня 9

Ірмос: Ісає, радій! Діва мала в утробі і народила Сина Еммануїла, Бога й людину, Схід — ім’я Йому; Його велича­ючи, Діву ублажаємо.

Ви явилися світлосяйними духовними зірками на небесах, маючи посередині Христа як Сонце, і краї землі оновили, премудрі; заради цього ублажаємо вас.

Христові рани на божественному вашому тілі но­сячи, як прекрасну оздобу, премудрі апостоли, уранену демонськими стрілами мою душу зціліть ваши­ми молитвами до Господа.

Мене, що лежу в глибокому рові гріха, Христе, і сном лютого лінивства душу обтяжив, підніми, Сло­ве, Твоїми учениками, як Лазаря, і спаси, Господи.

Богородичний: Направ путь душі моєї, Слове Божий, на стежки заповідей Твоїх незаблукалих, маючи молитовницею народившу Тебе Пречисту Діву і премуд­рих Твоїх апостолів, Многомилостивий.

Інший. Ірмос той самий.

Святитель був божественний, всі заповіді Христові виконав, тому вірним став божественним охоронителем; отче Миколаю, зберігай їх від усяких напас­тей і озлоблення.

Як колись прогодував ти місто твоє, страждаюче від голоду, як добрий пастир, преподобний, так і нині нагодуй мою душу хлібом духовним, отче Миколаю, що придбав тебе, благого заступника.

Тебе, велике сонце, що завжди стоїть на висоті Церкви Христової, преподобний пастирю, вірно мо­лимо: світлоносним сяянням світла розжени глибо­ку темряву гріха душ наших.

Наближається, як написано, страшний день при­шестя Христового; піднімись, душе, відкинь лінив­ство і щиро до Христа взивай: спаси мене, Господи, молитвами Твого Миколая.

Богородичний: Світлим світильником передбачив тебе пророк, Пречиста, і свічку духовну, що носить Христа, Яким просвіщаються ті, що лежать у тем­ряві і пристрастях; Тебе ублажаємо, Богородице Приснодіво.

Далі: Достойно є… і поклін. Єктенія мала, світильний і псалми звичайні.

На стиховні стихири апостолам. Глас 5

Ученики Спасові, ви були самовидцями таїн, про­повідували невидимого і не маючого начала Бога, промовляючи: на початку було Слово; не створені були раніше ангелів і не навчилися від людей, але від вищої Премудрості; тому, маючи сміливість, мо­літься за душі наші.

Стих: Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зра­діємо та звеселимося. Звесели нас у всі дні наші: за ті дні, коли Ти смирив нас, за літа, коли ми бачили зло. І поди­вись на рабів Твоїх і на діла Твої, і навчи синів їх.

Апостолів Господніх єдинодушно прославимо в піснях, бо вони, одягнувшись у хресну зброю, ідольсь­ку оману знищили і явилися переможними вінценос­цями; їхніми молитвами і всіх святих, Боже, поми­луй нас.

Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас, діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.

Мученичий: Святі мученики, знаходячись у муках, радіючи, взивали: це є торгівля наша перед Влади­кою: бо замість ран на тілі світле одіяння засяє нам у воскресінні; замість безчестя — вінці; за кайдани у в’язниці — рай; і за осудження як злодіїв — житіє з ангелами; їхніми молитвами, Господи, спаси душі наші.

Слава, і нині… Богородичний: Ублажаємо Тебе, Бо­городице Діво, бо із Тебе засяяло Сонце праведне — Христос, що має велику милість.

Далі: Благо є сповідатися Господеві… Трисвяте по Отче наш. Тропар святому, якщо є. Єктенія, час 1-й, псал­ми звичайні, все інше за порядком і відпуст.

У четвер блаженні. Глас 5

Розбійник на хресті увірував у Тебе як Бога, Хрис­те, сповідав тебе від чистого серця, взиваючи: пом’я­ни мене, Господи, у Царстві Твоїм.

Стих: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.

Як світлі хмари, пройшли ви по землі, божественні ученики, водою живоносною окроплюючи, і серця, стомлені гріхами, щедро напоюєте.

Стих: Блаженні гнані за правду, бо ваше є Царство Не­бесне.

Як таємниче проміння Сонця, що засяяло від Діви чистої, ви просвітили тих, що сиділи у темряві не­відання, божественні ученики Христа Бога нашого.

Стих: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть та зводитимуть на вас усяке лихослів’я і наклепи — Мене ради.

Розпалення лютих мук, премудрі, ви перетерпіли щирою душею, попалили ідольську оману і прийш­ли до божественної утіхи, святі мученики.

Стих: Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах.

Щоб драхму, поховану в глибині гріхів, знайти і принести до Отця, Ти, Христе, послав проповідни­ками апостолів, які отримали Божественного Духа.

Слава… Троїчний: Пребожественна Тройце, Отче безначальний, Сину співбезначальний і Святий Душе: єдине Божество, молитвами всіх проповідників збережи Церкву Твою.

І нині… богородичний: Апостолів прикраса, Богообрана, мене, затьмареного насолодами житейськими, просвіти зорею покаяння, щоб я величав Тебе.

У четвер на вечірні

На Господи, взиваю… стихири хресні. Глас 5

Стих: Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Бо в Тебе очищення є.

Всі дерева дібровні нехай радіють, бачачи чесне древо, стражданнями Владики обрадуване, благодат­тю сяюче, як полум’я вогню, виточуючи всім дару­вання як води, просвіщаючи душі і помисли, очища­ючи недуги, відганяючи невидимі пристрасті, явно перемагаючи іноплемінні народи, подаючи завжди перемогу вірним, благословення і велику милість.

Стих: Ради імені Твого страждаю за Тебе, Господи, страж­дає душа моя за Слово Твоє, бо уповає душа моя на Господа.

Місцю, де стояли ноги Господні, вірою поклоняючись, як говорить пророк, Христа славословимо ро­зіп’ятого, що розіп’яв гріхи наші; зруйнував клятву на нас і примирив з Отцем тих, що зовсім відійшли від Нього помислами; цвяхи на руках і ногах Його, спис і тростину, губку і вінець цілуємо, ганьбу, і зну­щання, і все, що прийняв, побожно шануємо, бо че­рез них ми спаслися.

Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай упо­вають люди на Господа.

Всі члени тіла розіпнімо заради Христа, і для світу умертвімось, і будемо ходити по ступнях Христа Все­держителя, Його ж божественний хрест на плечах понесімо, відкиньмо плотські насолоди і гріховні по­хоті, які душу тягнуть до гріха; помишляючи, що сто­їмо і дивимось на Нього, розіп’ятого на хресті, і душу Свою віддавши з зітханням у руки Отцю, щоб завж­ди бути з Ним нерозлучним.

Інші стихири Богородиці, глас той самий.

Стих: Бо в Господа милість, і велике в Нього визволен­ня. Він визволить нас від усіх беззаконь наших.

Коли, гроно ненасаджене як лоза виростивши, Ти побачила на древі повішеного, списом проколеного в божественні ребра, що це, промовляла Ти, Сину Мій і Боже? Як Ти, що всі недуги і пристрасті зціляв, тер­пиш страждання, будучи безстрасним за божествен­ним єством? Чим відплатили безблагодатні люди Тобі, Благодійнику, за всі Твої благодіяння? Взивала Пре­чиста. Але Його благай безперестанно, щоб Він Свої­ми стражданнями визволив мене від пристрастей, щоб я славив Тебе.

Стих: Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди.

Плачемо всі, і руки простягаємо, і б’ємо себе в гру­ди, проливаючи теплі сльози, схиляючи коліна, об­личчям б’ючи в землю щиро, зітхаючи до неба, бо ми нерозумними ділами прогнівали Бога, заповіді Його відкинули, тому просимо визволити нас на майбутньому суді від усяких мук; ми, опечалені, звертаємося до Тебе молитвами Матері Твоєї: сотвори нас причасниками Царства Твого, бо Ти заради нас воплотився і хрест перетерпів.

Стих: Велика милість Його над нами, й істина Його пе­ребуває повік.

Кому уподібнилася, душе, маючи завжди успіх у гіршому, і безумно додаєш до твоїх ран безліч струпів, і перетворюєш тіло на суцільну рану; не думаєш, що Суддя наближається, перед Яким ти станеш, щоб прийняти за діла, провини і томління? Але навернув­шись, припади до Діви, взиваючи: Владичице, Вла­дичице, не зневаж мене, що прогнівав Бога благоми­лостивого, який від Тебе народився на спасіння людей і розіп’явся плоттю.

Слава, і нині… богородичний: Заради нашого виз­волення Ти, безгрішний Христе, благозволив дати велику ціну — пречисту кров Твою, бажаючи всім да­рувати спасіння; тому, бачачи Тебе розіп’ятим, Мати Твоя, ридаючи і волосся своє терзаючи, промовляла: Сину, Агнець непорочний, бажаючи визволити світ чесною кров’ю, від очей Моїх як Ти зайшов, Спасе, незаходиме Сонце, всім подаючи просвіщений, і мир, і велику милість.

Далі: Світло тихе… Прокимен дня. Сподоби, Госпо­ди, у вечір цей…

На стиховні стихири. Глас 5

Господи, колись за Мойсея пророка, як тільки з’яв­лявся образ хреста Твого, перемагав ворогів Твоїх; нині ж, маючи самий хрест Твій, помочі просимо: укріпи Церкву Твою заради великої милості, Чоловіколюбче.

Стих: До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині — до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас.

Хрест Твій, Христе, хоч і є в сутності видиме дере­во, але одягнене божественною силою; і, являючись світові чуттєво, духовно творить наше спасіння; йому ж поклоняючись, славимо Тебе, Спасе, помилуй нас.

Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від ба­гатих та зневаги від гордих.

Мученичий: Про все земне не дбаючи і на страж­дання сміливо наважившись, ви не осоромились бла­женною надією і стали спадкоємцями Небесного Цар­ства, всехвальні мученики; маючи сміливість перед Чоловіколюбцем Богом, виблагайте примирення світові і душам нашим велику милість.

Слава, і нині… хрестобогородичний: Бачачи в дав­нині на хресті розіп’ятого Агнця і Сина Свого, Діва Мати і всеблаженна Отроковиця зі сльозами взива­ла: горе Мені, Сину Мій, як Ти умираєш, будучи за природою безсмертним Богом?

Далі: Нині відпускаєш раба Твого, Владико… Трисвяте по Отче наш… Тропар святому, єктенія і відпуст.

У четвер на повечір’ї

Канон до Пресвятої Богородиці. Глас 5

Пісня 1

Ірмос: Коня і вершника у море Червоне, долаючи ворога силою могутньою, скинув Христос, Ізраїля ж спас, що пе­реможну пісню співав.

Знаємо Тебе, Діво Богоневісто, другим незрівнян­ним духовним раєм, що перевершує той рай, що в Едемі, Богомати; Ти бо нетління виростила людям.

Древо життя було заборонене Адамові в раю; при­частившись древа духовного, одержав безсмертя, яке дарував Той, Хто прийняв від Тебе плоть.

Слава… Спочатку був створений із землі Адам пре­чистими руками Вседержителя; від Тебе ж, Богоро­дице Діво, народився безмужньо Новий Адам, Тво­рець людства.

І нині… Безодня остання гріхів охопила мене і зво­дить мене в глибину лютого відчаю; Ти, що народи­ла безодню милосердя, незабаром спаси мене.

Пісня 3

Ірмос: На нічому поставив Ти землю повелінням Своїм і повісив її, щоб непорушно стояла на непорушному, Христе, камені заповідей Твоїх, Церкву Твою утверди, єдиний бла­гий і Чоловіколюбець.

Ти, що сотворив землю живоносним садом, від безмужньої жони, як із землі, прийшов безсіменно втіле­ний, Слове Божий незмінний.

Ти єси земнородних надія, і поміч, і радість, і покров, і пристановище, Владичице Мати життя; тому моли­мось Тобі: пошли Твою поміч усім, хто оспівує Тебе.

Слава… Недужі, обтяжені лютими напастями, Все­держителю щедрий, Боже всього творіння, приводи­мо Тобі всі трисвяту Твою скинію в молитву і взи­ваємо до Тебе: визволи рабів Твоїх від недолі.

І нині… Засмучує мене тяжко гріховна хвиля і тяг­не в глибину гріхів, Пречиста, і буря супротивних помислів хвилює душу мою; народивша Керманича, прискори визволення раба Твого.

Пісня 4

Ірмос: На хресті Твоє божественне страждання передба­чивши, Авакум, ужахнувшися, взивав: Ти, Милосердний, владу сильних знищив, зійшовши до сущих у пеклі, як все­сильний.

Єва, підкорившись змію, породила печаль жонам; Ти ж, Діво, повіривши Божому віщуванню, зацвіла всьому світові радість.

На початку від ребра Адама була народжена Єва, нині ж Бог — від Матері Богоневісти; Його ж Діва без отця народила втіленим.

Слава… Єва радується, бо Отроковиця визволила від давнього засудження праматір, бо Вона нетлінно зачала Суддю і народила Милосердного.

І нині… Життя моє наповнилося гріхами, думки пристрасні, і душа моя засуджена; тому Твоїм благосердям помилуй і спаси мене, Владичице.

Пісня 5

Ірмос: До Тебе, що у світло, як у ризу, зодягнувся, зранку молюся і взиваю: душу мою затьмарену просвіти, Христе, як єдиний милосердний.

Стовп і світлу хмару знайшовши Тебе, Діво Мати Світлодавця, ми, що ходимо по пустелі лестощів, не­долі уникаємо.

Радуйся, народивша Бога плоттю, раніше віків народженого від Отця безплотно, Який благозволив явитися нам.

Слава… Ти, Маріє, перемогла сонце Твоєю світ­лістю; бо Ти обняла Того, Хто руками прикрасив небо світилами, і Твоєю груддю годувала Його.

І нині… Не осуди мене на вогонь невгасимий, Хрис­те Спасе мій, молитвами Пречистої, що народила Тебе.

Пісня 6

Ірмос: Смертоносною бурею схвильоване море пристра­стей утихомир, Владико Христе, і від тління визволи мене, як милосердний.

Того, Хто спас у давнину пророка Іону в киті, Ти непошкоджено носила в утробі Твоїй — чудного Бога, Пречиста Приснодіво.

Господа, Який тримає моря, Ти, Пречиста Діво, незбуреним носила, як силу, і приспала солоне море омани.

Слава… Ти, Пречиста, народила Христа, тишу всіх; утихомир Твоїми молитвами нестерпну бурю при­страстей, що находить на мене.

І нині… У день печалі, коли буду розлучатися з ті­лом, постань переді мною і вирви із бісівського воло­діння.

Далі: Господи, помилуй (тричі). Слава, і нині…

Сідальний, глас 5

Побачивши Тебе, Христе, на хресті розіп’ятим се­ред розбійників, Мати Твоя, розриваючись мате­ринською утробою, промовляла: безгрішний Сину, як Тебе неправедно на хресті розіп’яли як злодія, що хочеш оживити людський рід як Всеблагий?

Пісня 7

Ірмос: Преславний отців Господь полум’я погасив, по­крив росою юнаків, що одностайно співали: Боже, благо­словен єси.

Той, що до праотця Авраама прийшов, Бог, Син Твій був, і благословив від сімені його народи, Благо­словенна.

Ти є ліствиця непорочна Якова, бо Тебе єдину Бог обрав Матір’ю, заради Неї Бог з’єднав його нащадків.

Слава… Преславний з Отцем і Духом Син обрав Тебе, Чиста, в оселю Собі для втілення.

І нині… Бога, Якого Ти народила, завжди благай спасти мене і досягти простоти серця, що вірою взи­ваю: Боже, благословенний Ти.

Пісня 8

Ірмос: Тебе, Вседержителя, у печі юнаки, склавши все­світній хор, співали: всі діла Господа оспівуйте і прослав­ляйте по всі віки.

Дослідники не можуть зрозуміти Різдво Твоє, Діво; вірою ж пізнають його ті, що взивають: всі діла Гос­подні, Господа оспівуйте і прославляйте Його повіки.

Не позбавившись слави дівоцтва, материнською честю збагатилася Ти, Безневісна; знає це Той, Хто явно чудодіє; Його ж прославляємо повіки.

Слава… Подивись, Пречиста Блага, на озлоблен­ня смиренної моєї душі і незабаром зціли мою хворо­бу, щоб я прославляв Тебе повіки.

І нині… Прийми милостиво Твою Матір, Слове, Яка молиться за спасіння людей Твоїх, Благий, яких Ти придбав Своєю кров’ю, щоб ми благословляли Тебе по всі віки.

Пісня 9

Ірмос: Ісає, радій! Діва мала в утробі і народила Сина Еммануїла, Бога й людину, Схід — ім’я Йому; Його велича­ючи, Діву ублажаємо.

Богородице Владичице, ублагай ушановувану Тройцю, одного із Якої Ти нам безболісно плоттю народи­ла, примирити сущих на землі і відпустити гріхи тим, хто оспівує Тебе.

Хоч і один лицем розуміється Еммануїл, але у двох природах; бо ось і дві волі сповіщаються в Ньому і два дійства, тому Його Матір сповідуємо Богородицею.

Слава… Оплакую себе, помишляючи про безліч моїх гріхів і пристрастей, душі моєї відчай і розуму мого нерозуміння; сподоби мене спасіння.

І нині… Вороги мої, Господи, напали на мене як розбійники, знявши небесну світлоносну одежу, і на­клали на мене багато ран; Ти, з’явившись, зціли мене, ледве живого.

Далі: Достойно є… і поклін. Трисвяте по Отче наш… Тропарі та інше звичайне і відпуст.


Глас 5. Середа | Зміст | Глас 5. П’ятниця


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору