Церква Перенесення мощів свт. Миколая із Мір Лікійських в Барі та дзвіниця1763 (1722?) рік
Село Висічка — дуже мальовниче. Руїни костелу і замку на давньому городищі –розкішне тло для дерев’яної пам’ятки. На жаль, скромна і компактна церковця зіпсута мурованим бабинцем ХІХ ст. і добудовами середини ХХ ст. Та й всередині їй майже нема чим похвалитися — все там якесь різностильове і банальне. (далі…)
Дзвіниця Успенської церквиХVІІІ ст.
Струнка та надто юна як на ХVІІІ ст., дзвіниця не дуже пасує до своєї мурованої володарки 1889 року народження. Але, шановні, дзвиняки і дзвинячки, не сприйміть це як запрошення на її заміну. Хай живе! Подільські дзвіниці, можливо, зберегли той давній образ, який нагадує про інші, незміримо вищі дерев’яні наддніпрянські дзвіниці ХVІ — ХVІІ століть, які давно відійшли у вічність…(далі…)
Церква св. Іоана Богослова1763 (1775?) рік
Церква має чудові пропорції, які від 1950-х намагається приховати бляха. Утім, безуспішно. Старі народні майстри знали свою справу. Навіть незугарний притвор стоїть собі наче окремо від церкви. Добре, що й після цієї прибудови вхід у південній стіні бабинця лишили на своєму місці, як і належить на західному Поділлі. (далі…)
Церква Всічення глави св. Іоана Предтечі1849 рік
Гарна церква на гарному обійсті, оточеному традиційним подільським муром із ламаного каменю. Мальовничий закинутий цвинтар додає меланхолії у настрій.(далі…)
Миколаївська церква1773 рікНині у Львівському музеї просто неба
Дубова церковця має дещо архаїчні обриси за рахунок скатного даху над навою. Стоїть вона у дуже затишному куточку Шевченкового гаю, радуючи романтиків і естетів. До скансена її перевезли у 1972-му, а капітально відремонтували у 2008-му.(далі…)
Миколаївська церква1817 рік
Миколаївська церква — яскравий зразок західноподільської школи народної архітектури. Невелика, але містка, невисока, але світла. Дияконник біля південної стіни вівтаря — первісний: у ХІХ столітті поняття про богослужбові потреби розширилося, часто в ущерб естетиці. І хоч ми також безкомпромісні естети, маємо зізнатися: з дияконником служити дійсно зручніше.(далі…)
Церква св. Параскеви та дзвіницяОст. третина ХVІІІ ст.
Судячи з бідолашної церкви, улюблена справа тутешніх пейзан — ремонти. Якісні ремонти. Такі, щоб геть усе було по-новому. Бо з якого інакше дива пам’ятку національного значення покривати то тиньком, то пластиком, то отруйного кольору горбилем?(далі…)
Дзвіниця Троїцької церквиПоч. ХІХ ст.(нині у Київському музеї просто неба)
Типова західноподільська дзвіниця дуже добре вписалася в садибу Миколаївської церкви на теренах Київського скансена. Суголосно із назвою села її поставили строго в північно-західному кутку обійстя, над мальовничим видолинком зі ставками. До речі, Троїцьку церкву в Кутах відбудовали у 1992 році, але чи відновили там таку саму дзвіницю — не знаємо. Тож повідомте коли що.(далі…)
Дмитрівська церква та дзвіницяХVІІІ ст. (1862)
За місцевим переданням церква припливла до села річкою Серет. Селяни кажуть, що сама. Але швидше за все її купили деінде і зібрали на новому місці у 1862 році. Можливо, тоді, а, можливо, й під час пізніших розбудов головний вхід влаштували у південній стіні нави.(далі…)
Дзвіниця Михайлівської церквиКін. ХVІІІ ст.
Триярусна дзвіниця — майже типова для Західного Поділля. Якщо сумніваєтеся — залиште її подумки без обшивки: вийде те саме, що і в Куті, і в Соколові, хоча й не так тендітно. Блакитне пофарбування і вертикальне шалювання — вплив і близької Волині, і моди початку ХХ століття. Так оформляли історичні та модернові храми майже на всіх українських теренах міжвоєнної Польщі.(далі…)
