Преподобний Мойсей Угрин
Блаженний Мойсей Угрин за походженням — угорець. Відомо, що він і його брат Георгій були улюбленцями святого Бориса. Брата й святого Бориса убили на Альті, а Мойсей, урятувавшись від смерті, прийшов до Предслави, сестри Ярослава.
Князь Ярослав переміг гордого й окаянного Святополка, який утік до ляхів. Повернувшись до Києва разом із Болеславом, він вигнав князя Ярослава і сів на престол.
Болеслав, повертаючись до ляхів, узяв із собою обох сестер Ярослава, забрав його бояр, а з ними і блаженного Мойсея, закованого по руках і ногах тяжкими кайданами.
Одна знатна й красива жінка, яка мала багатство й велику владу, закохалася в Мойсея. Вона умовляла його: «О чоловіче! Дарма такі муки приймаєш. Якщо будеш розумним, то звільнишся від кайданів і страждань». Мойсей відповів: «Бог так зволив». Жінка до нього: «Якщо мені покоришся, я тебе викуплю й знатним зроблю в усій Лядській землі й пануватимеш наді мною й усією землею моєю». Блаженний сказав до неї: «То який муж, узявши жону й покорившись їй, добре зробив? Адам, коли жоні покорився, з раю вигнаний був. Самсон, силою всіх переважаючи і воїнів перемігши, наостанку жоною був відданий іноплемінним. І Соломон, жоні підкорившись, ідолам поклонився. Й Ірод, великі перемоги здійснивши, пізніше рабом став жінки й Іоанну Предтечі голову відсік. То як я, вільним будучи, зроблю себе рабом жінки, якої від народження не пізнав?» Вона каже: «Я тебе за чоловіка мати хочу». Блаженний Мойсей каже до неї: «Добре знаєш, що не сотворю волі твоєї, ні влади твоєї, ні багатства не хочу, а ліпшою від усього цього є чистота душевна, а ще більше — тілесна. Не тяжко мені було погубити 5 років, які мені Господь дарував терпіти в путах цих. Задля цих моїх невинних мук надіюся бути вибавленим од вічних мук». Тоді жінка отримала раду від диявола: «Якщо викуплю його, якось підкориться мені». Вона послала людей до його хазяїна, аби взяв грошей за нього скільки захоче. Він, бачачи добрий час для набуття багатства, узяв із неї аж до тисячі й віддав Мойсея.
Великою неволею потягли його на недобре діло. Коли полька вдовольнилася ним, повеліла йому бути при собі й звільнила від кайданів, у багаті ризи одягла, смачною їжею годувала і силувала любити її. Преподобний, бачивши шаленство жінки, ще більше навернувся до молитви й посту. Заради Бога їв сухий хліб і пив воду з чистотою. І не лише зняв із себе нижню сорочку, як Йосиф, а й увесь ошатний одяг, і уникнув гріха, і нізащо мав життя світу цього. І таку лють цим викликав у жінки, що вона вирішила заморити його голодом. Бог же, який не залишає тих, які вірять Йому, одного з рабів тієї жінки навернув до милосердя. Він таємно давав Мойсею їжу. Інші, умовляючи його, говорили: «Брате Мойсеє! Женися! Ти — юний, а вона — удова, була з мужем один рік. І вродливіша від інших жінок, багатство має й владу велику. І коли б захотіла вийти за якогось князя, то і той би нею не погребував. Для чого ти жорстоким і гірким мукам себе піддаєш? Якщо ж тобі доведеться померти, то яку похвалу матимеш? Хто ж від перших людей і до сьогодні цурається жінок, крім ченців? Авраам, чи Ісак, чи Іаков? Йосиф же, у малому перемігши, однак жоною переможений був. Якщо життя не втратиш, ти однак жоні належатимеш. Краще тобі покоритися цій жінці, і вільним стати, й паном бути над усіма». Він же говорить їм: «Брати й друзі мої добрі, що ви мені радите! Розумію, що це краще від шептання зміїного, яке в раю Єва чула. Радите покоритися цій жінці, але вашої ради я не прийму. Якщо мені доведеться й померти в неволі цій та в гірких муках — надіюсь від Бога усіляку милість набути. Хоча всі праведники врятувалися з жінками, я один грішник — не можу з жінкою врятуватися. Але якби Йосиф покорився жоні, то не царствував би потому: бачив Бог терпіння його й дарував йому царство. Я ж не хочу Єгипетського царства набути й мати владу, чи великим бути в ляхах і з честю з’явитися на Руській землі. Якщо ж живим звільнюсь із рук жінки цієї, то ченцем буду. В Євангелії Христос каже: «Кожен, хто залишить батька свого, і матір, і жону, і дітей, і дім, той є моїм учнем». Христа ж більше слухати чи вас? Апостол говорить: «Хто оженився — піклується, як вгодити жоні, а хто не женився — піклується, як угодити Богу». Запитую вас: кому належить більше рабом бути — Христу чи жоні? Недаремно пишеться: «Раби, слухайте панів своїх у благому, а не в поганому». Зрозумійте, що ніколи не спокусить мене краса жіноча, не відлучить мене від любові Христової!»
Жінка, це почувши, думку лукаву в серці своєму придумала. Вона посадила його на коня, з багатьма слугами веліла водити по містах і селах, які належать їй, говорячи: «Це все — твоє. Роби, що хочеш, із цим». Говорить же і до людей: «Це — пан ваш, а мій чоловік, тож усі стрічні кланяйтеся йому». Посміявся блаженний безумству жінки й каже їй: «Даремно стараєшся — не можеш мене спокусити тлінними речами світу цього, ні применшити мого духовного багатства». Жона ж каже йому: «Ти пам’ятаєш, що проданий мені? Хто звільнить тебе від рук моїх? Живого тебе ніколи не відпущу». Він же без страху відповідає їй: «Не боюся сказаного, але той, хто продав мене тобі, більший гріх має. Я ж від сьогодні, за Божим повелінням, буду мнихом».
У ті дні один чернець прийшов із Святої гори, за саном був ієреєм. Бог наставив його, і чернець одягнув блаженного в ангельський образ, чимало повчив його про чистоту, як не показати плечей ворогу і від тої гидотної жінки звільнитися. Шукали його по тому, але не знайшли. Тоді ж жона, відчаявшись у своїй надії, повеліла бити Мойсея палицями, аж земля набухла кров’ю. І, б’ючи, говорили йому: «Покорися пані своїй і здійсни волю її. Якщо не послухаєшся, то на частини розірвемо тіло твоє. Не думай, що уникнеш цих мук, після багатьох гірких страждань ти віддаси душу свою. Помилуй себе сам і відкинь це ганчір’я, і одягни безцінні шати, і звільнися від мук, які чекають на тебе, доки не доторкнулися до плоті твоєї». І сказав Мойсей: «Брати! Вам звелено — то робіть негайно. Мені ж не можна відректися чернецтва й любові Божої. Ніякі тортури: ні вогонь, ні меч, ні рани — не можуть мене відлучити від Бога та цього великого ангельського образу. А ця божевільна жона показала безсоромність, не лише не побоявшись Бога, а й на людський сором не зважила, змушуючи мене до осквернення й блуду. Не покорюся їй, окаянній, не здійсню ЇЇ волю».
Велику печаль мала жона і думала, як би відомстити за сором. І ось вона послала листа до князя Болеслава: «Сам знаєш, що чоловік мій убитий був на війні, ходивши з тобою, ти ж дав мені волю, аби кого захочу взяла за чоловіка. Я ж полюбила одного гарного юнака з-поміж твоїх полонених і, викупивши, взяла його у свій дім, давши за нього золота багато, і все, що було в моєму домі: золото, й срібло, і владу йому подарувала. Він це все ні за що має. П’ять років закований був у того, хто полонив його, і ось шосте літо перебуває в мене. І чимало катований був мною через непослух, що сам на себе накликав жорстокосердістю своєю. Нині ж пострижений в чернецтво якимось чорноризцем. Те, що ти повелиш із ним сотворити, те сотворю». Бореслав повелів їй приїхати й Мойсея привезти. Побачивши преподобного, він переконував його взяти жону, але не вмовив». І сказав до нього: «Хто настільки нечутливий, як ти, який такі блага й честь утратив, і віддав себе на ці гіркі муки?! Віднині знай: вибір життя та смерті належать тобі — або, волю пані своєї здійснивши, отримаєш від нас честь і велику владу, або, не послухавшись, смерть приймеш». Жінці він мовив: «Ніхто із куплених тобою полонених не вільний, але, як пані раба, роби з ним, що хочеш, аби й інші не насмілилися не слухатися панів своїх. І відповів Мойсей: «Що говорить Господь: «Яка ж користь людині, якщо і всього світу набуде, чи що дасть за зраду душу свою?» Ти обіцяєш мені славу й честь, яку сам скоро втратиш, і домовина тебе прийме без майна. І ця жінка негідно вбита буде». Так і сталося за пророцтвом преподобного.
І, почувши це, жона повеліла йому по сто ран завдавати щодня. Мойсей же лежав, немов мертвий, од утрати крові й ледве дихав.
Болеслав, потакавши жінці, почав переслідувати чорноризців.
Бог відомстив за рабів своїх. Однієї ночі Болеслав раптово помер. І відбулися великі заворушення по всій Лядській землі. Повставши, люди побили своїх єпископів і своїх боярів, як же в «Літописі» описано. Тоді ж і цю жінку вбили.
Преподобний Мойсей, зцілившись від ран, прийшов до Святої Богородиці в Печерський святий монастир як хоробрий переможець Христів. Господь дарував йому силу на пристрасті. Пробувши в монастирі 10 років помер у Господі, у доброму сповіданні.
Мощі преподобного Мойсея Угрина знаходяться в Ближніх печерах. В акафісті всім преподобним Печерським про нього сказано: «Радуйся, Мойсеє, ціломудрості світило». Пам’ять преподобного Мойсея Угрина вшановується 8 серпня (26 липня ст. ст.)
