Преподобний Пимен Багатохворобливий
Преподобний Пимен народився хворим. Коли підріс, то попросив батьків віддати його в монастир.
Коли Пимена привели до Печерського монастиря, щоб ченці помолилися за нього, він почав просити батьків залишили його в монастирі. Хлопець не просив в Господа собі здоров’я, а щиро молився, щоб хвороба продовжувалась і мрія здійснилася.
Якось уночі, коли слуга і батьки спали, до нього прийшли світлі ангели, одні в образі молодих юнаків, інші — в образі ігумена і братії, несучи в руках свічки, Євангеліє, волосяницю, мантію, кухоль і все, що необхідне для постригу, і сказали йому: «Бажаєш, щоб ми постригли тебе?» Блаженний з радістю відповів: «Дуже хочу! Бог послав мені вас, виконуйте бажання серця мого». Тоді вони почали задавати йому запитання і творити все по порядку так, як вимагає чин постриження в монахи. Ангели постригли його, одягли на нього мантію і кухоль, назвавши іменем Пимен, дали йому запалену свічку, сказавши: «Сорок днів і ночей буде горіти ця свіча». Разом з тим вони повідали, що все життя він буде хворіти, а якщо й прийде виздоровлення, то це буде знак смерті. Здійснивши це, вони поцілували його і зникли. Взявши волосся Пимена, ангели загорнули його в хустину і поклали в труну преподобного Феодосія.
Братія, яка знаходилася поблизу у своїх келіях, чула спів, розбудила інших, вважаючи, що ігумен з іншими монахами постриг хворого або що він упокоївся. Всі прийшли в келію, де лежав блаженний, але побачили, що батько, мати і слуги сплять.
Проте монахи чули запах ладану; хворий не спав, був веселий і одягнений в чернечий одяг. Преподобний Пимен розповів про все, що з ним трапилося, на підтвердження, показавши свічку, сказав, що його волосся забрали і понесли в церкву. Вони відправилися в церкву, розбудили паламарів, але ті сказали, що в церкву ніхто не заходив; розбудили ключника. Коли ключник відкрив церкву, то побачили, що волосся знаходиться в труні преподобного Феодосія. Ігумен не знайшов нікого, хто стриг блаженного Пимена. Всім стало ясно, що це сталося за волею Божею святими ангелами Господніми. Ігумен це постриження прийняв, а преподобний Пимен дуже довго хворів. Ті, хто його обслуговував, знущалися над ним і декілька днів не заходили до нього, не давали їсти й пити. Все це він приймав із радістю і ні на кого не сердився, а тільки дякував Господу.
Понад двадцять років Пимен пробув у монастирі, постійно хворіючи, але ніколи не нарікав. За свою терплячість отримав від Господа дар зцілення. Перед смертю він видужав, обійшов усіх ченців, попрощався і показав, де його поховати. Упокоївся в 1110 р. Його мощі знаходяться в Ближніх печерах. В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано: «Радуйся, Пимене багатохворобливий, бо на Бота ти завжди надію покладав». Пам’ять преподобного Пимена вшановується 20 серпня (7 серпня за ст. ст.).
