Преподобний Полікарп, Печерський архімандрит
Полікарп відрікся від житейських благ і світського життя, прийняв постриг ченця в Печерському монастирі. Тут він став виховувати свій дух, умертвляючи тілесні страсті й похоті, бажаючи з’єднатися з Богом. Виявив ряд великих моральних чеснот і нелицемірну любов до Бога, до братії і всіх людей.
У 1164 р. був обраний архімандритом Києво-Печерського монастиря. Відзначився як добрий наставник, заохочуючи всіх до добрих справ і наставляючи на шлях покаяння і спасіння. Мудро керував Печерським монастирем. Намагався зберегти всі монастирські статути, передані монастирю преподобним Феодосієм. При ігумені Полікарпі в Києво-Печерській лаврі існували благочестя й порядок. Багато благородних і прославлених князів приходили до нього за порадами і настановами. Мав великий вплив на князя київського святого Ростислава, який хотів сам стати ченцем Київського монастиря.
У 1168 р. після смерті князя преподобному архімандритові Полікарпу довелося зазнати різних скорбот під час боротьби між князями за престол у Києві. Упокоївся в глибокій старості 24 липня 1182 р. Часом помилково його плутають із ченцем Полікарпом, до якого святий єпископ Симон написав послання з описом життя роду печерських отців. Сучасні історичні дослідження підтверджують, що це не міг бути преподобний Полікарп, архімандрит Печерський, бо єпископ Симон писав своє послання в першій чверті XIII ст. В акафісті всім Печерським преподобним сказано: «Радуйся, Полікарпе, голово пресвітла, ти бо життя святих написав і в одне зібрав, радуйся, бо з ними перед престолом Трійці ти став».
У Печерському патерику в заголовку про преподобного написано: «Життя отця нашого Полікарпа, архімандрита Печерського, який написав життя святих і преподобних отців наших Печерських». Пам’ять преподобного Полікарпа вшановується 6 серпня (24 липня за ст. ст.).
