«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиПсалтир (церковнослов’янський московської редакції в українській транслітерації)

Кафизма 17

Псалом 118

Алилу́я

1 Блаже́нні непоро́чнії в путь, ходя́щії в зако́ні Госпо́дні.
2 Блаже́нні іспита́ющії свиді́нія Єго́, всім сердце́м взи́щут Єго́.
3 Не ді́лающії бо беззако́нія в путе́х Єго́ ходи́ша.
4 Ти заповіда́л єси́ за́повіди Твоя́ сохрани́ти зíло.
5 Даби́ іспра́вилися путіє́ мої́ сохрани́ти оправда́нія Твоя́.
6 Тогда́ не постижу́ся, внегда́ призрі́ти ми на вся за́повіді Твоя́.
7 Іспові́мся Тебі в пра́вості се́рдца, внегда́ научи́ти ми ся судьба́м пра́вди Твоєя́.
8 Оправда́нія Твоя́ сохраню́, не оста́ви мене́ до зíла.
9 В чесо́м іспра́вит юні́йший путь свой? Внегда́ сохрани́ти словеса́ Твоя́.
10 Всім се́рдцем мої́м взиска́х Тебе́, не отри́ни мене́ от за́повідей Твої́х.
11 В се́рдці моє́м скрих словеса́ Твоя́, я́ко да не согрішу́ Тебі́.
12 Благослове́н єси́, Го́споди, научи́ м’я оправда́нієм Твої́м.
13 Устна́ма мої́ма возвісти́х вся судьби́ уст Твої́х.
14 На путі́ свиді́ній Твої́х наслади́хся, я́ко о вся́ком бога́тстві.
15 В за́повідех Твої́х поглумлю́ся і уразумі́ю путі́ Твоя́.
16 Во оправда́ніїх Твої́х поучу́ся, не забу́ду слове́с Твої́х.
17 Возда́ждь рабу́ Твоє́му, живи́ м’я, і сохраню́ словеса́ Твоя́.
18 Откри́й о́чі мої́, і уразумі́ю чудеса́ от зако́на Твоє́го.
19 Пришле́ц аз єсм на землі́, не скрий от мене́ за́повіді Твоя́.
20 Возлюби́ душа́ моя́ возжела́ті судьби́ Твоя́ на вся́коє вре́м’я.
21 Запрети́л єси́ го́рдим; про́кляти уклоня́ющіїся от за́повідій Твої́х.
22 Отими́ от мене́ поно́с і уничиже́ніє, я́ко свиді́ній Твої́х взиска́х.
23 І́бо сідо́ша кня́зі, і на м’я клевета́ху, раб же Твой глумля́шеся во оправда́ніїх Твої́х.
24 І́бо свиді́нія Твоя́ — поуче́ніє моє́ єсть, і сові́ти мої́ — оправда́нія Твоя́.
25 Прильпе́ землі́ душа́ моя́, живи́ м’я по словесí Твоє́му.
26 Путі́ моя́ возвісти́х, і усли́шал м’я єси́, научи́ м’я оправда́нієм Твої́м.
27 Путь оправда́ній Твої́х вразуми́ ми, і поглумлю́ся в чудесі́х Твої́х.
28 Воздрема́ душа́ моя́ от уни́нія, утверди́ м’я во словесíх Твої́х.
29 Путь непра́вди отста́ви от мене́ і зако́ном Твої́м поми́луй м’я.
30 Путь і́стини ізво́лих і судьби́ Твоя́ не заби́х.
31 Приліпи́хся свиді́нієм Твої́м; Го́споди, не посрами́ мене́.
32 Путь за́повідей Твої́х теко́х, єгда́ разшири́л єси́ се́рдце моє́.
33 Законоположи́ мні, Го́споди, путь оправда́ній Твої́х, і взищу́ ї ви́ну.
34 Вразуми́ м’я, і іспита́ю зако́н Твой, і сохраню́ ї всім се́рдцем мої́м.
35 Наста́ви м’я на стезю́ за́повідей Твої́х, я́ко ту́ю восхоті́х.
36 Приклони́ се́рдце моє́ во свиді́нія Твоя́, а не в лихоíмство.
37 Отврати́ о́чі мої́, є́же не ви́діти суєти́, в путі́ Твоє́м живи́ м’я.
38 Поста́ви рабу́ Твоє́му сло́во Твоє́ в страх Твой.
39 Отими́ поноше́ніє моє́, є́же непщева́х, я́ко судьби́ Твоя́ бла́гі.
40 Се возжела́х за́повіди Твоя́, в пра́вді Твоє́й живи́ м’я.
41 І да при́йдет на м’я ми́лость Твоя́, Го́споди, спасе́ніє Твоє́ по словесí Твоє́му.
42 І отвіща́ю поноша́ющим ми сло́во, я́ко упова́х на словеса́ Твоя́.
43 І не отими́ от уст мої́х словесе́ і́стинна до зíла, я́ко на судьби́ Твоя́ упова́х.
44 І сохраню́ зако́н Твой ви́ну, в вік і в вік ві́ка.
45 І хожда́х в широті́, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х.
46 І глаго́лах о свиді́ніїх Твої́х пред царí, і не стидя́хся.
47 І поуча́хся в за́повідех Твої́х, я́же возлюби́х зíло.
48 І воздвиго́х ру́ці мої́ к за́повідем Твої́м, я́же возлюби́х, і глумля́хся во оправда́ніїх Твої́х.
49 Пом’яни́ словеса́ Твоя́ рабу́ Твоє́му, ї́хже упова́ніє дал ми єси́.
50 То м’я уті́ши во смире́нії моє́м, я́ко сло́во Твоє́ живи́ м’я.
51 Го́рдії законопреступова́ху до зíла, от зако́на же Твоє́го не уклони́хся.
52 Пом’яну́х судьби́ Твоя́ от ві́ка, Го́споди, і уті́шихся.
53 Печа́ль прия́т м’я от грі́шник, оставля́ющих зако́н Твой.
54 Пі́та бя́ху мні оправда́нія Твоя́ на мі́сті прише́льствія моє́го.
55 Пом’яну́х в нощі́ ім’я́ Твоє́, Го́споди, і сохрани́х зако́н Твой.
56 Сей бисть мні, я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х.
57 Часть моя́ єси́, Го́споди, ріх сохрани́ти зако́н Твой.
58 Помоли́хся лицу́ Твоє́му всі́м се́рдцем мої́м: поми́луй м’я по словесí Твоє́му.
59 Поми́слих путі́ Твоя́ і возврати́х но́зі мої́ во свиді́нія Твоя́.
60 Уготови́хся і не смути́хся сохрани́ти за́повіди Твоя́.
61 У́жя грі́шник об’яза́шася мні, і зако́на Твоє́го не заби́х.
62 Полу́нощи воста́х ісповіда́тися Тебі́ о судьба́х пра́вди Твоє́я.
63 Прича́стник аз єсм всім боя́щимся Тебе́ і храня́щим за́повіді Твоя́.
64 Ми́лості Твоє́я, Го́споди, іспо́лнь земля́, оправда́нієм Твої́м научи́ м’я.
65 Бла́гость сотвори́л єси́ с рабо́м Твої́м, Го́споди, по словесí Твоє́му.
66 Бла́гості, і наказа́нію, і ра́зуму научи́ м’я, я́ко за́повідем Твої́м ві́ровах.
67 Пре́жде да́же не смири́ти ми ся, аз прегріши́х, сего́ ра́ди сло́во Твоє́ сохрани́х.
68 Благ єси́ Ти, Го́споди, і бла́гостію Твоє́ю научи́ м’я оправда́нієм Твої́м.
69 Умно́жися на м’я непра́вда го́рдих, аз же всім се́рдцем мої́м іспита́ю за́повіді Твоя́.
70 Усири́ся, яко мле́ко, се́рдце їх, аз же зако́ну Твоє’му поучи́хся.
71 Благо мні, я́ко смири́х м’я єси́, я́ко да научу́ся оправда́нієм Твоїм.
72 Благ мні зако́н уст Твої́х па́че ти́сящ зла́та і сре́бра.

Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.

73 Ру́ці Твої́ сотвори́сті м’я і созда́сті м’я; вразуми́ м’я, і научу́ся за́повідем Твої́м.
74 Боя́щіїся Тебе́ узря́т м’я і возвеселя́тся, я́ко на словеса́ Твоя́ упова́х.
75 Разумíх, Го́споди, я́ко пра́вда судьби́ Твоя́, і воíстинну смири́л м’я єси́.
76 Бу́ди же ми́лость Твоя́, да утíшит м’я по словесí Твоє́му рабу́ Твоє́му.
77 Да при́йдут мні щедро́ти Твоя́, і жив бу́ду, я́ко зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть.
78 Да постидя́тся го́рдії, я́ко непра́ведно беззако́нноваша на м’я, аз же поглумлю́ся в за́повідех Твої́х.
79 Да обратя́т м’я боя́щіїся Тебе́ і вíдящії свидíнія Твоя́.
80 Бу́ди се́рдце моє́ непоро́чно во оправда́ніїх Твої́х, я́ко да не постижу́ся.
81 Ісчеза́єт во спасе́ніє Твоє́ душа́ моя, на словеса́ Твоя́ упова́х.
82 Ісчезо́ша о́чі мої́ в сло́во Твоє́, глаго́люще: когда́ утíшиши м’я?
83 Зане́ бих, я́ко міх на сла́ні, — оправда́ній Твої́х не заби́х.
84 Коли́ко єсть дній раба́ Твоє́го? Когда́ сотвори́ши ми от гоня́щих м’я суд?
85 Повіда́ша мні законопресту́пници глумле́ніє, но не я́ко зако́н Твой, Го́споди.
86 Вся за́повіді Твоя́ — íстина; непра́ведно погна́ша м’я, помози́ ми.
87 Вма́лі1 не сконча́ша мене́ на землí, аз же не оста́вих за́повідей Твої́х.
88 По ми́лості Твоє́й живи́ м’я, і сохраню́ свидíнія уст Твої́х.
89 Во вік, Господи, сло́во Твоє́ пребива́єт на небесí.
90 В род і род íстина Твоя́; основа́л єси́ зе́млю, і пребива́єт.
91 Учине́нієм Твої́м пребива́єт день, я́ко вся́ческая рабо́тна Тебí.
92 Я́ко а́ще би не зако́н Твой поуче́ніє моє́ бил, тогда́ у́бо поги́бл бих во смире́нії моє́м.
93 Во вік не забу́ду оправда́ній Твої́х, я́ко в них оживи́л м’я єси́.

Среда́

94 Твой єсм аз, спаси́ м’я, я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х.
95 Мене́ жда́ша грі́шници погуби́ти м’я, свидíнія Твоя́ разумі́х.
96 Вся́кія кончи́ни ви́діх коне́ц, широ́ка за́повідь Твоя́ зíло.
97 Коль возлюби́х зако́н Твой, Го́споди, весь день поуче́ніє моє́ єсть.
98 Па́че враг мої́х умудри́л м’я єси́ за́повідію Твоє́ю, я́ко в вік моя́ єсть.
99 Па́че всіх уча́щих м’я разумі́х, я́ко свиді́нія Твоя́ поуче́ніє моє́ єсть.
100 Па́че ста́рец разумі́х, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х.
101 От вся́каго путі́ лука́ва возбрани́х нога́м мої́м, я́ко да сохраню́ словеса́ Твоя́.
102 От суде́б Твої́х не уклони́хся, я́ко Ти законоположи́л ми єси́.
103 Коль сла́дка горта́ні моє́му словеса́ Твоя́, па́че ме́да усто́м мої́м.
104 От за́повідей Твої́х разумі́х, сего́ ра́ди возненави́діх всяк путь непра́вди.
105 Світи́льник нога́ма мої́ма зако́н Твой і світ стезя́м мої́м.
106 Кля́хся і поста́вих сохрани́ти судьби́ пра́вди Твоє́я.
107 Смири́хся до зíла, Го́споди, живи́ м’я по словесí Твоє́му.
108 Во́льная уст мої́х благоволи́ же, Го́споди, і судьба́м Твої́м научи́ м’я.
109 Душа́ моя́ в ру́ку Твоє́ю ви́ну, і зако́на Твоє́го не заби́х.
110 Положи́ша грі́шници сіть мні, і от за́повідей Твої́х не заблуди́х.
111 Наслі́довах свиді́нія Твоя́ во вік, я́ко ра́дованіє се́рдца моє́го суть.
112 Приклони́х се́рдце моє́ сотвори́ти оправда́нія Твоя́ в вік за воздая́ніє.
113 Законопресту́пния возненави́діх, зако́н же Твой возлюби́х.
114 Помо́щник мой і Засту́пник мой єси́ Ти, на словеса́ Твоя́ упова́х.
115 Уклонíтеся от мене́ лука́внующії, і іспита́ю за́повіді Бо́га моє́го.
116 Заступи́ м’я по словесí Твоє́му, і жив бу́ду, і не посрами́ мене́ от ча́янія моє́го.
117 Помози́ ми, і спасу́ся, і поучу́ся во оправда́ніїх Твої́х ви́ну.
118 Уничижи́л єси́ вся отступа́ющия от оправда́ній Твої́х, я́ко непра́ведно помишле́ніє їх.
119 Преступа́ющия непщева́х вся грі́шния землі́, сего́ ра́ди возлюби́х свиді́нія Твоя́.
120 Пригвозди́ стра́ху Твоє́му пло́ті моя́, от суде́б бо Твої́х убоя́хся.
121 Сотвори́х суд і пра́вду, не преда́ждь мене́ оби́дящим м’я.
122 Восприйми́ раба́ Твоє́го во бла́го, да не оклевета́ют мене́ го́рдії.
123 О́чі мої́ ізчезо́сті во спасе́ніє Твоє́ і в сло́во пра́вди Твоєя́.
124 Сотвори́ с рабо́м Твої́м по ми́лості Твоє́й і оправда́нієм Твої́м научи́ м’я.
125 Раб Твой єсм аз, вразуми́ м’я, і увім свиді́нія Твоя́.
126 Вре́м’я сотвори́ти Господеві, разори́ша зако́н Твой.
127 Сего́ ра́ди возлюби́х за́повіді Твоя́ па́че зла́та і топа́зія.
128 Сего́ ра́ди ко всім за́повідем Твої́м направля́хся, всяк путь непра́вди возненави́діх.
129 Ди́вна свиді́нія Твоя́, сего ра́ди іспита́ я душа́ моя́.
130 Явле́ніє слове́с Твої́х просвіща́єт і вразумля́єт младе́нци.
131 Уста́ моя́ отверзо́х і привлеко́х дух, я́ко за́повідей Твої́х жела́х.

Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.

132 Призри́ на м’я і поми́луй м’я, по суду́ лю́бящих ім’я́ Твоє́.
133 Стопи́ моя́ напра́ви по словесí Твоє́му, і да не облада́єт мно́ю вся́коє беззако́ніє.
134 Ізба́ви м’я от клевети́ челові́ческія, і сохраню́ за́повіді Твоя́.
135 Лице́ Твоє́ просвіти́ на раба́ Твоє́го, і научи́ м’я оправда́нієм Твої́м.
136 Ісхо́дища во́дная ізведо́сті о́чі мої́, поне́же не сохрани́х зако́на Твоє́го.
137 Пра́веден єси́, Го́споди, і пра́ви суди́ Твої́.
138 Заповіда́л єси́ пра́вду — свиді́нія Твоя́ і і́стину — зíло.
139 Іста́яла м’я єсть ре́вность Твоя́, я́ко заби́ша словеса́ Твоя́ вразí мої́.
140 Разжже́но сло́во Твоє́ зíло, і раб Твой возлюби́ є.
141 Юні́йший аз єсм і уничиже́н, оправда́ній Твої́х не заби́х.
142 Пра́вда Твоя́ — пра́вда во вік, і зако́н Твой — і́стина.
143 Ско́рби і ну́жди обріто́ша м’я, за́повіді Твоя́ — поуче́ніє моє́.
144 Пра́вда свиді́нія Твоя́ в вік, вразуми́ м’я, і жив бу́ду.
145 Воззва́х всім се́рдцем мої́м: усли́ши м’я, Го́споди, оправда́нія Твоя́ взищу́.
146 Воззва́х Ти: спаси́ м’я, і сохраню́ свидíнія Твоя́.
147 Предвари́х в безго́дії і воззва́х, на словеса́ Твоя́ упова́х.
148 Предвари́сті о́чі мої́ ко у́тру, поучи́тися словесе́м Твої́м.
149 Глас мой усли́ши, Го́споди, по ми́лості Твоє́й, по судьбі́ Твоє́й живи́ м’я.
150 Прибли́жишася гоня́щії м’я беззако́нієм, от зако́на же Твоє́го удали́шася.
151 Близ єси́ Ти, Го́споди, і всі путіє́ Твої́ — і́стина.
152 Іспе́рва позна́х от свиді́ній Твої́х, я́ко в вік основа́л я єси́.
153 Виждь смире́ніє моє́ і ізми́ м’я, я́ко зако́на Твоє́го не заби́х.
154 Суди́ суд мой і ізба́ви м’я, словесе́ ра́ди Твоє́го живи́ м’я.
155 Дале́че от грі́шник спасе́ніє, я́ко оправда́ній Твої́х не взиска́ша.
156 Щедро́ти Твоя́ мно́гі, Го́споди, по судьбі́ Твоє́й живи́ м’я.
157 Мно́зі ізгоня́щії м’я і стужа́ющії ми — от свиді́ній Твої́х не уклони́хся.
158 Ви́діх не разуміва́ющия і іста́ях, я́ко слове́с Твої́х не сохрани́ша.
159 Виждь, я́ко за́повіді Твоя́ возлюби́х, Го́споди, по ми́лості Твоє́й живи́ м’я.
160 Нача́ло слове́с Твої́х — і́стина, і во вік вся судьби́ пра́вди Твоє́я.
161 Кня́зі погна́ша м’я ту́не, і от слове́с Твої́х убоя́ся се́рдце моє́.
162 Возра́дуюся аз о словесі́х Твої́х, я́ко обріта́яй кори́сть мно́гу.
163 Непра́вду возненави́діх і омерзи́х, зако́н же Твой возлюби́х.
164 Седмери́цею дне́м хвали́х Тя о судьба́х пра́вди Твоє́я.
165 Мир мног лю́бящим зако́н Твой, і ність їм собла́зна.
166 Ча́ях спасе́нія Твоє́го, Го́споди, і за́повіді Твоя́ возлюби́х.
167 Сохрани́ душа́ моя́ свиді́нія Твоя́, і возлюби́ я зíло.
168 Сохрани́х за́повіди Твоя́ і свиді́нія Твоя́, я́ко всі путіє́ мої́ пред Тобо́ю, Го́споди.
169 Да прибли́жится моле́ніє моє́ пред Тя, Го́споди, по словесí Твоє́му вразуми́ м’я.
170 Да вни́дет проше́ніє моє́ пред Тя, Го́споди, по словесí Твоє́му ізба́ви м’я.
171 Отри́гнут устні́ мої́ пі́ніє, єгда́ научи́ши м’я оправда́нієм Твої́м.
172 Провіща́єт язи́к мой словеса́ Твоя́, я́ко вся за́повіді Твоя́ — пра́вда.
173 Да бу́дет рука́ Твоя́, є́же спасти́ м’я, я́ко за́повіді Твоя́ ізво́лих.
174 Возжела́х спасе́ніє Твоє́, Го́споди, і зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть.
175 Жива́ бу́дет душа́ моя́ і восхва́лит Тя, і судьби́ Твоя́ помо́гут мні.
176 Заблуди́х, я́ко овча́ поги́бшеє, взищи́ раба́ Твоє́го, я́ко за́повідей Твої́х не заби́х.

Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.

По 17-й кафи́смі Трисвято́є
(з Трисвятого до «Отче наш», див. Вступні молитви)

Та́же тропарі́, гла́с 2

Согріши́х к Тебі, Хри́сте Спа́се, я́ко блу́дний син, прийми́ м’я, О́тче, ка́ящагося і поми́луй м’я, Бо́же.

Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху.

Зову́ к Тебí, Хри́сте Спа́се, митаре́вим гла́сом: очи́сти м’я, я́коже о́наго, і поми́луй м’я, Бо́же.

І ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.

Богоро́дице, не пре́зри м’я, тре́буяща заступле́нія Твоє́го, на Тя бо упова́ душа́ моя, і поми́луй м’я.

Го́споди, поми́луй (40 разів) і молитва

Влади́ко Го́споди Вседержи́телю і Тво́рче всіх, щедро́т Отец і ми́лости Бог, от землí созда́вий человíка і показа́вий єго́ по о́бразу Твоє́му і подо́бію, да і тім просла́вится великолі́поє ім’я́ Твоє́ на землí; і істо́ргнена убо преступле́нієм Твої́х за́повідей па́ки на лу́чшеє возсозд́авий єго́ во Христí Твоє́м і возведи́й на небеса́. Благодарю́ Тя, я́ко умно́жил на мні вели́чіє Твоє́ і не преда́л м’я єси́ враго́м мої́м в коне́ц, істо́гнути м’я íщущим в про́пасть а́дову, нíже оста́вил м’я єси́ поги́бнути со беззако́нії мої́ми. Ни́ні у́бо, Многоми́лостиве і Любобла́же Го́споди, не хотя́й сме́рти грíшнаго, но обраще́нія ожида́яй і приє́мляй, íже низве́рженния ісправля́яй, сокруше́нния ісціля́яй, — обрати́ і мене́ к покая́нию, і низве́рженнаго іспра́ви, і сокруше́ннаго ісціли́. Пом’яни́ Твоя́ щедро́ти і є́же от вíка Твою́ непостижи́мую бла́гость, і моя́ безмíрная забу́ди беззако́нія, я́же дíлом, і сло́вом, і ми́слію соверши́х. Разріши́ осліпле́ніє се́рдца моє́го і даждь ми сле́зи умиле́нія на очище́ніє скве́рни ми́слі моє́я. Усли́ши, Го́споди, во́нми, Человіколю́бче, очи́сти, Благоутро́бне, і от мучи́тельства во мні ца́рствувщих страсте́й окая́нную мою́ ду́шу свободи́. І не ктому́ да соде́ржит м’я гріх, нíже да возмо́жет на м’я бори́тель де́мон, нíже к своє́му хотíнію да веде́т м’я, но держа́вною Твоє́ю руко́ю єго́ влади́чества ісхити́вий м’я, Ти ца́рствуй во мні, Благи́й і Человіколюби́вий Го́споди, і всего́ Твоє́го би́ти, і жи́ти мні про́чеє по Твоє́й благоволи́ во́лі. І пода́ждь ми неізрече́нною бла́гостію се́рдца очище́ніє, уст хране́ніє, правоту́ дія́ній, мудрова́ніє смире́нноє, мир по́мислов, тишину́ душе́вних мої́х сил, ра́дость духо́вную, любо́в íстинную, долготерпíніє, бла́гость, кро́тость, вíру нелицемíрну, воздержа́ніє обдержа́тельноє, і всіх м’я благи́х плодо́в іспо́лни дарова́нієм Свята́го Твоє́го Ду́ха. І не возведи́ мене́ в преполове́ніє дней мої́х, нíже неіспра́влену і негото́ву ду́шу мою́ восхити́ши, но соверши́ м’я Твої́м соверше́нством, і та́ко м’я настоя́щаго житія́ ізведи́, я́ко да невозбра́нно проше́д нача́ла і вла́сті тми, Твоє́ю благода́тію узрю́ і аз непристу́пния Твоє́я сла́ви доброту́ неізрече́нную, со всíми святи́ми Твої́ми, в ни́хже освяти́ся і просла́вися всече́стноє і великолíпоє ім’я́ Твоє́, Отца́ і Си́на і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́в. Амíнь.

  1. В усіх слов’янських джерелах це слово віками звучало цілком по-українськи: «Мало не» або «Мала не». Виправлено на «Вмалі» тільки для московської Біблії 1663 р. []
1 відгук
to «Кафизма 17»
  1. Stanislav сказав:

    Зараз зрозумів що в мене проблема з шрифтами – це не відображається наголос над словами. Вибачте що потурбував.


Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору