«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиОктоїх

Глас 8. Середа

У середу на ранній

Після 1-ї кафизми сідальні хресні. Глас 8

Розбійник, бачачи Начальника життя на хресті розп’ятим, промовив: якщо не Бог би був втілений, Який з нами розіп’явся, сонце не сховало б проміння свого і земля не тряслася б; але Ти, що все терпиш, пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.

Стих: Возносіть Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе.

Посеред двох розбійників знаходилося мірило пра­ведне — хрест Твій: одного вело до пекла через хулу, іншого ж через визволення від гріхів до богопізнання; Христе Боже наш, слава Тобі.

Слава, і нині… хрестобогородичний: Агнця, і Пас­тиря, і Визволителя побачивши на хресті неправед­но розіп’ятого, Агниця плакала і гірко взивала: світ радіє, визволяючись Тобою; утроба ж моя горить, дивлячись на Твоє розп’яття, яке Ти терпиш заради милосердя милості Твоєї, Боже преблагий, без­грішний Господи; до неї ж з вірою взиваймо: пока­жи, Діво, благосердя і на нас і даруй прощення гріхів тим, хто поклоняється Його стражданням.

Після 2-ї кафизми сідальні. Глас 8

Посеред Едему древо виростило смерть, посеред же всієї землі древо виростило життя; споживши плід, ті, що були нетлінними, стали тлінними; прилучив­шись же до другого, нетлінням насолоджуємось; бо хрестом спасаєш як Бог рід людський.

Стих: Бог же, Цар наш раніше віку, сотворив спасіння посеред землі.

У раю дерево обнажило мене раніше, споживою ворог вніс смерть; хресне ж древо, що було встанов­лене на землі, принесло людям одяг вічного життя, і весь світ наповнився великою радістю; дивлячись на Його розп’яття, люди, з вірою одностайно взиваймо до Бога: наповни славою дім Твій.

Стих: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.

Мученичий: Своєю вірою ви показалися пресвітли­ми світильниками вселенної, у муках поклавши всю надію на Бога; духовним єлеєм Духа Святого ви про­світили ваші душевні світильники; тому, страстотерпці всехвальні, ви явилися для Церкви чашею духовною, з якої виливаєте на людей зцілення, як воду; моліть Христа Бога дарувати прощення гріхів тим, хто з любов’ю святкує вашу пам’ять.

Слава, і нині… хрестобогородичний: Діво, коли Ти по­бачила втіленого із Тебе розп’ятим на хресті посеред двох розбійників, плакала і взивала: горе Мені, Сину найсолодший, як Ти з волі своєї був розп’ятий, узявши на Себе гріхи світу, як Благоутробний? Як Бог Ти благозволив, щоб люди приносили Тобі пісні хваління.

Після 3-ї кафизми сідальні. Глас 8

Побачивши Тебе на хресті розп’ятим, Христе, Сон­це незаходиме, сонце враз затьмарилося зі страху, земля затряслася, каміння у тремтінні розкололося, і церковна завіса роздерлася, і мертві з гробів воскрес­ли, прославляючи Твоє божественне пришестя, єди­ного Бога нашого.

Древо в Едемі принесло раніше гіркоту, древо ж хресне виростило солодке життя; бо Адам, спожив­ши, до тління зійшов; ми ж, споживаючи тіло Хрис­тове, оживаємо, і таємниче обожуємось, і входимо у споконвічне Царство Боже; тому з вірою взиваємо: слава, Слове, стражданням Твоїм.

Слава, і нині… хрестобогородичний: Діво, хрестом Сина Твого і Бога охоронювані, перемагаємо бісівські підступи і лукавство, оспівуючи Тебе, воістину сущу Богородицю, і всі роди з любов’ю Тебе, Пречиста, ублажають, як Ти прорекла; тому молитвами Твої­ми даруй прощення наших гріхів.

Канон чесному і животворчому хресту.
Творіння Йосифове. Глас 8

Пісня 1

Ірмос: Колісниці гонителя фараона потопив, чудодійний Мойсеїв жезл хрестовидно вдарив і розділив море; Ізраїля ж утікача пішохідця спас, що співав пісню Богові.

Мене, що став мертвим, споживши солодкий плід, Ти, Слове, умертвившись на хресті, оживив і славою прикрасив; поклоняюся Твоїй державі, прославляю страждання і невичерпне благосердя.

Коли розіп’явся на древі виноград необроблений, виточив нам вино божественної благодаті, що серця веселить, і знищує оману пияцтва, і гріхи очищає.

Мученичий: Покриті безліччю ран, великомучени­ки, прикрашені болістю страждань, ви стали перед Владикою добродійником прекрасними у славі, ра­діючи як боговидці.

Мученичий: Силою Божественною явно укріплені, святі мученики, ви мужньо подолали сильного згуб­ною кріпкістю ворога, і увінчалися прекрасними вінцями перемоги, і в радості стали перед Богом.

Богородичний: Стоячи біля хреста Твого, Господи, Безневісна, дивлячись на Твоє розп’яття, Владико, уранена серцем, взивала: горе Мені, Сину, болістей не зазнала Я в Різдві Твоїм, нині ж розриваюся у болістях.

Другий канон Пресвятій Богородиці. Глас 8. Ірмос той самий.

На тебе, Діво, покладаю надію мого спасіння: омий з мене всю гріховну скверну і сотвори чистим, щоб я благодогоджав Сину Твоєму і Його всесвятому імені.

Двері світла, Діво, просвіти очі мої, які затьмарив темний змій безліччю гріхів, і відкрий мені двері по­каяння, приведи мене до життя і вирви із полум’я і пітьми.

Мати Божа, як маюча сміливість перед народже­ним із Тебе Єдинородним Сином, співбезначальним Отцем, моли, Всенепорочна, визволити душу мою від бісівського озлоблення, і вогню, і всякої муки.

Благословенний плід Твоєї утроби, Богоневісто, Яким усі земнородні визволилися від клятви; благословенна, Пречиста, невимовне чудо, незбагненне видіння, усіх вірних спасіння.

Пісня 3

Ірмос: Ти, що утвердив на початку небеса словом і землю на водах оснував на камені заповідей Твоїх, Христе, утвер­ди мене, бо нема святого, крім Тебе, єдиний Чоловіколюбче.

Ти утвердив небеса, і землю заснував, і море зв’я­зав словом; Ти був зв’язаний заради мене і на хресті прицвяхований, щоб розірвати кайдани гріха мого, Чоловіколюбче.

До хресного древа ворог приступив і умертвився зі своїми бісами злочинними, а осуджений за спожи­ву лукаву був помилуваний, і творіння утвердилося у благочесті.

Мученичий: Божественних і мужніх страстотерпців лукаві гонителі віддавали на різноманітні рани, мечі, звірам, оголяли тіла, але не привабили обіцянням земних благ.

Мученичий: Дивлячись помислами і тверезою дум­кою на майбутнє, славні мученики Христові до кінця знехтували тимчасове; тому перетерпіли нестерпні болісті, радіючи.

Богородичний: Всехвальна Агниця, бачачи Агнця, неправедно розіп’ятого на хресті, плакала, як Мати, проливаючи сльози, взивала і довготерпіння оспіву­вала, Його прославляючи.

Інший.

Ірмос: Ти є утвердження тих, хто до Тебе звертається, Господи, Ти є світло затьмарених, і оспівує Тебе дух мій.

Усе моє бажання рухає до Тебе, Владичице чиста, незабаром переміни всі мої плотські бажання.

Засяй мені світлу зорю покаяння, Владичице, двері світла, і розжени темряву моїх гріхів.

Єдина Всенепорочна, визволи нас від усяких по­років і спокус, що надходять, і вічного вогню.

Незабаром відвідай мене хворого, Пречиста, і виз­воли мене від тяжкої рани і всякої скорботи.

Пісня 4

Ірмос: Ти моя кріпкість, Господи, Ти моя і сила, Ти мій Бог, Ти моє радування; не залишивши лона Отчого, Ти нашу убогість відвідав; тому з пророком Авакумом взиваю до Тебе: силі Твоїй слава, Чоловіколюбче.

Рід людський визволився від падіння, до якого привів його в давнині первозданний; бо Сотворитель усіх розп’ятий був на хресті, з пальцями скривавле­ними, в руки і ноги прицвяхований і в ребра списом проколений.

Став хрест, і вся омана упала; коли Тебе, Спасе, об­нажали, оголився ворог; Адам був одягнений у боже­ственну ризу нетління; творіння просвітилося, коли сонце затьмарилося, бо Ти був розіп’ятий на древі, Христе.

Мученичий: Нового заколення ягнята, мученики були принесені Слову, Який Сам приніс Себе в жерт­ву; течею крові ви висушили море омани божественною благодаттю; потоками чудес ви, славні, завжди знищуєте пристрасті.

Мученичий: Святі мученики, вам відсікали члени тіла, виривали зуби і нігті, нещадно відрізали руки і ноги, язик і суглоби тілесні; тому ви сподобилися ве­ликої слави, стоячи перед Богом усіх.

Богородичний: Свого Агнця непорочна Агниця, ба­чачи на хресті розп’ятого, взивала і вигукувала: Си­ну, як зібрання беззаконників не пощадило Тебе, Який ущедрив їх? Але лукавим намірам віддали на смерть неправедну.

Інший.

Ірмос: Почув, Господи, про таїну Твого провидіння, пізнав діла Твої і прославив Твоє Божество.

Душу мою, затьмарену гріхами, просвіти світлом, Приснодіво, бо Ти народила Сонце правди.

Визволи мене від спокус, і від душетлінної бурі житейського моря, і від вічного вогню, Богоневісто.

Дівства священний сосуд і оселе невмістимого єством, просвіти душу мою, затьмарену многими при­страстями.

Всесвята Богоневісто, Владичице світу, Ти спаси мене, визволяючи від бід, розганяючи лукавство при­страстей.

Пісня 5

Ірмос: Навіщо Ти мене відкинув від лиця Твого, Світло незаходиме, і покрила мене, окаянного, чужорідна темря­ва; але наверни мене і до світла заповідей направ путі мої, молюся.

Щоб визволити мене від ласолюбної споживи, Ти, довготерпеливий, скуштував жовчі зі своєї волі; і щоб зняти з мене мертвість пристрастей, Ти, Ісусе, благозволив нагим прицвяхуватися на хресті; оспівую Твоє благосердя.

Зітлілу пристрастями душу мою, Слове, Ти твориш новою, віддавши душу Отцю, висячи на хресті; не терпить цього бездушна земля і зі страхом колихається, Тебе оспівуючи.

Мученичий: Мученики, ви прикрасилися боже­ственними стражданнями, уподібнившися страждан­ням Єдинородного Слова, Отця безначального, Який подає всім безстрастя; заради цього з ним прослав­ляєтесь.

Мученичий: Спасові непереможні мученики, ви відійшли від земного, успадкували невидиме, оселив­шись у небесних божественних оселях, і обожуєтесь духовною спільністю з божественним світлом.

Богородичний: Дивне видіння бачу, взивала Всехвальна: як Той, Хто зором усю землю колихає, за­снув на древі розіп’ятий, бажаючи розбудити від віку сплячих? Поклоняюся, Сину, Твоєму довготерпінню.

Інший.

Ірмос: Зранку взиваємо до Тебе, Господи: спаси нас, бо Ти є Бог наш, крім Тебе, іншого не знаємо.

Оспівуємо Тебе, Діво всехвальна, бо Ти вмістила Слово Боже в утробі Твоїй, Всенепорочна.

Вогню невгасимого і черви позбав мене, Мати Божа, бо Ти маєш цілющі ліки, щоб милувати.

Стіна Ти є вірним і держава, Всесвята, спасаючи від спокус тих, хто оспівує Тебе.

Недужу душу мою зціли, Пречиста Владичице, бо Ти народила спасіння всіх, Який взяв на Себе недуги.

Пісня 6

Ірмос: Безодня гріхів і буря провин засмучує мене і тяг­не у глибину відчаю; але Ти простягни мені кріпку руку Твою, як Петрові, о Керманичу, і спаси мене.

Усі небесні сили оспівують і дивуються, бачачи Тебе, Слове, розп’ятим на хресті; Адам уранений спасаєть­ся, зціляючись раною Твоєю, і клятву було знято.

Розрішається людство від нерушимих кайданів, коли Ти, Слове, був зв’язаний плоттю; і зв’язується мучитель, як птах, і всіма вірними ганьбиться; сла­ва, Христе, благоутробію Твоєму.

Мученичий: Явилися ви, страстотерпці, боговидними, як вугілля, спалюючи благодаттю всякі злочес­тиві речі; на вогні вугілля були спалені, прийнявши божественну прохолоду.

Мученичий: Ягнятами істинного Пастиря явилися ви, страстотерпці, і посеред диких вовків залишили­ся неушкодженими; добре закінчивши божественний подвиг, оселилися в божественній огорожі.

Богородичний: Народивши Тебе, Господа життя, Діва, прекрасніша добротою за всіх синів людських, взива­ла: як Ти нині помираєш, Сину, не маючи доброти в розп’ятті, прикрасивший усе Своїм повелінням.

Інший.

Ірмос: Очисти мене, Спасе, бо многі беззаконня мої, і з глибини гріха виведи, молюся; до Тебе бо взиваю: почуй мене, Боже спасіння мого.

Маріє, чиста і всечесна оселе Сотворителя всіх, по­дай мені сльози, що очищають душу, і визволи мене від майбутнього суду і муки.

Двері Божі, покажи смиренній душі моїй боже­ственні входи, в які ввійшовши сповідатися, прийму прощення гріхів, Богородице.

Безодня гріхів і хвилі відчаю хвилюють мій розум: змилосердься, Владичице, і подай мені руку, і спаси мене, бо Ти народила Спаса.

Тебе, всі вірні, маємо заступницею і стіною, бідую­чи в глибині зла, скорбот і заколотів, Богородице, єдине вірних пристановище.

Пісня 7

Ірмос: Божого сходження посоромився вогонь у Вавилоні колись, заради цього юнаки в печі веселими ногами, як у квіт­нику, ходили і, радіючи, співали: благословенний, Боже отців наших.

Уранений був Ти в руки, Христе, якими творив чу­деса; і рани перетерпів Ти, щоб зцілити всі мої рани; оспівую Тебе, довготерпеливий, і взиваю: благосло­венний Бог отців наших.

Прицвяхований був Ти, Спасе, в руки і ноги цвя­хами, розп’ятий на хресті, і в ребра був проколений, виточуючи краплі прощення гріхів усім тим, хто без­перестанно взиває і промовляє: благословенний Бог отців наших.

Мученичий: Хор складемо, щоб оспівувати Божих мучеників, які приєднані до хорів ангельських і земнородних просвіщають, які завжди співають: благо­словенний Бог отців наших.

Мученичий: У святих світлостях освятившись, бо­жественні мученики, ви веселитеся, посилаючи освя­чення і визволення всім, хто прославляє вас і оспівує Христа: отців наших Боже, благословенний Ти.

Богородичний: Незаходиме Сонце, як Ти зайшов розп’ятий на хрест, Діва взивала до Тебе, Слове; сон­це, побачивши, перестало світити, коли Ти страждав, Владико; оспівую піснями Твою, Сину, незлобливість.

Інший.

Ірмос: Юнаки єврейські погасили в печі полум’я сміли­во і на росу перемінили вогонь, взиваючи: благословенний, Господи Боже, повіки.

Молю Тебе, Пречиста, умертви гріх, що живе в мені, і сподоби мене отримати життя, Діво; і позбави мене тамтешніх мук.

Пристрасті різні хвилюють мене, Чиста, народив­ша джерело безстрастя; визволи мене, Богородице, від них і вогню вічного Твоїми молитвами.

Вільним норовом грішу я і поневолююсь нечести­вим звичаям; нині ж до звичайної Твоєї милості вдаю­ся: спаси мене, Всесвята Богородице, у відчаї сущого.

Погаси полум’я пристрастей моїх і втихомир бурю серця мого, Богомати чиста; і визволи мене, Пречис­та, від бісівських мук і вогню вічного.

Пісня 8

Ірмос: Семикратно розпалив піч халдейський мучитель побожним юнакам, побачивши їх спасенними силою вели­кою, Творцю і Визволителю взивав: юнаки, благословляй­те, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Із кореня Єссеєвого народився Ти, Христе, у плоті, щоб викоренити терня, яке виросло з Адамового не­послуху, прийнявши вінець терновий; на дереві ж прицвяхувався, щоб визволити від клятви, яка ви­росла із дерева непослуху, і спасти співаючих: свя­щеники, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Щоб зробити людину богом, Ти, Чоловіколюбче, став Людиною, і на хресті розіп’явся, і в ребра був про­колений, і оцтом напоєний; спасшись Твоїми стра­жданнями, вдячно взиваємо: священики, оспівуйте, люди, прославляйте Христа по всі віки.

Мученичий: Вас, мученики, зв’язували, і, як ягнят, заколювали, і на вогні немилостиво палили, і до звірів кидали, і голови вам відсікали, ви ж раділи радістю невимовною, взиваючи: юнаки, благословляйте, свя­щеники, оспівуйте, люди, прославляйте Христа по­віки.

Мученичий: Вінценосні мученики, спільники ан­гелів, ви подолали безплотних ворогів; сотворіть мо­литву за нас до Господа, щоб ми пожили в любові і однодумстві, взиваючи чистим серцем: юнаки, бла­гословляйте, священики, оспівуйте, люди, прослав­ляйте Христа повіки.

Богородичний: Болісно стогнучи, як Мати вигуку­ючи, не терплячи сердечного смутку, дивлячись на розіп’ятого на хресті народженого із Твого лона, Діво, взивала: що це за видіння, Сину, як Ти страждаєш, будучи за єством безстрасним, бажаючи визволити від страждань рід людський?

Інший.

Ірмос: Царя Небесного, Якого оспівують воїнства ан­гелів, хваліть і прославляйте по всі віки.

Богородице Діво, Ти очисти мої гріхи і полегши тягар гріховний, щоб я тебе величав.

Ти, Пречиста, народила Суддю і Бога, Твоїми мо­литвами благоперемінними покажи Його милости­вим до мене, щоб Він спас мене від вогню вічного.

Гріхи многі перевершили мене, Богородице; подай мені руку помочі і визволи мене, непотребного, від полум’я невгасимого.

Просвіти, Пречиста, очі серця мого, молюся, чор­нотою гріховною засліплені, і осяй їх божественним сяйвом, щоб я явився перед Сином Твоїм чистим.

Пісня 9

Ірмос: Ужахнулося від цього небо, і здивувалися краї землі, бо Бог явився людям у плоті, і лоно Твоє стало про­сторішим за небеса; тому Тебе Богородицею ангелів і лю­дей чиноначала величають.

Щоб зцілити мої рани, Владико, Ти уранив і скри­вавив Свої руки, і як благий направив мене ходити спасительними путями, уранивши ноги Свої на хресті, від яких родоначальник сховався, коли побачив Тебе, що ходив у раю.

Коли Ти висів на хресті, виправився первозданний, який упав великим падінням, сила ж ворожа вся упа­ла, а земля вся освятилася кров’ю і водою, виточе­ною із ребер Твоїх; тому Тебе, Всещедрий, безпере­станно величаємо.

Мученичий: Будучи зв’язаними, святі мученики, ви розірвали ланцюги лукавого, зв’язали його путами, які ви терпеливо перетерпіли, підкорили його під ноги, осоромили і сотворили посміховищем для тих, хто дивився, благодаттю божественною.

Мученичий: Покладенням мощей святих мучеників земля освятилася, бо придбала джерело божествен­не, яке виточує всякі зцілення, зціляючи безперестан­но душевні і тілесні пристрасті, відганяючи бісівські пошкодження божественною благодаттю.

Богородичний: Не зазнавши материнських болістей при народженні, Довготерпеливий, коли ж Ти нині добровільно терпиш страждання і приймаєш болісті, Я розриваюся утробою, душа ж Моя наповнена болі­стю, взивала Пречиста; Її ж достойно величаємо.

Інший.

Ірмос: Устрашилося все творіння, почувши про невимов­не Боже сходження, бо Вишній волею зійшов аж до плоті, із дівочої утроби ставши людиною; тому Пречисту Богороди­цю, вірні, величаємо.

Ущедри, Пречиста, окаянну мою душу, і умертви згубні пристрасті, і віджени мучительну нерозумність, даруй же живильні струмки сліз якими визволю лютого осудження, що чекає мене.

Стіна християнам і міцне пристановище світ якому спасаємося,Ти єси, Діво Богоневісто. із Тебе Бог воплотився і дарував усім Тебе, спасительний покров; тому, Пречиста, спаси мене, недостойного.

Безначальний Слове Отчий, і Сину і Святому Духу співстольний,як Ти простягнув на хресті Свої пречисті руки? Чому нині таке Твоє приниження, Всеблагий? Стоячи перед Твоїм розп’яттям, взивала Всенепорочна.

Ти, Пречиста, народивши солодкість усіх, виточуєш божественну солодкість; усолоди мою душу, яка стала гіркою від отрути змія, і зроби її чужою для гіркого гріха заступництвом Твоїм, неосоромлена Заступнице вірних.

Далі: Достойно є… і поклін. Єктенія, світильний та псалми звичайні.

На стиховні стихири хресні. Глас 8

Мойсеїв жезл прообразував чесний Твій хрест, Спасе наш, бо ним Ти спасаєш людей Твоїх, Чоловіколюбче, як із глибини морської

Стих: Наповни нас уранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимося. Звесели нас у всі дні наші: за ті дні, коли Ти смирив нас, за літа, коли ми бачили зло. І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої, і навчи синів їх.

У давнині дерево, що в Едемі в райському саду, виростило плід; Церква ж Твоя, Христе, зацвіла хрест Твій, який подає всьому світові життя; але те древо умертвило Адама, що спожив його плід; це ж живим сотворило розбійника, який спасся вірою; Христе Боже, покажи і нас причасниками спасіння, бо Ти Своїми стражданнями знищив лукавство ворога про­ти нас; Господи, сподоби нас Царства Твого.

Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас, діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.

Мученичий: Мученики Христові непереможні, перемігши оману силою хресною, ви прийняли благо­дать вічного життя, не убоявшись погроз мучителів, уранені муками, ви веселилися; і нині кров ваша є зціленням для душ наших; моліть спастися душам нашим.

Слава, і нині… хрестобогородичний: На хресті ро­зіп’ятого побачивши, Господи, народивша Тебе Пре­чиста плакала і промовляла: Сину, чому Ти страж­даєш плоттю і поспішаєш зробити Мене бездітною? Поспіши воскреснути, щоб Я звеличилася страждан­нями Твоїми.

Далі: Благо є сповідатися Господеві… Трисвяте по Отче наш… Тропар, єктенія, час 1-й і відпуст.

В середу блаженні. Глас 8

Пом’яни нас, Христе, Спасе світу, як Ти пом’янув розбійника на хресті, і сподоби всіх, єдиний Щедрий, Небесного Царства Твого.

Стих: Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.

Жезлом Мойсей, прообразувавши хрест, розділив море і перевів людей Ізраїля; ми ж, Його зображаю­чи, перемагаємо невидимих ворогів.

Стих: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть та зводитимуть на вас усяке лихослів’я і наклепи — Мене ради.

У давнині Яків, благословляючи синів, своїх синів синів, руки хрестовидно перемінив, прообразуючи Твій хрест, Христе Спасе; ним же ми всі визволили­ся від клятви.

Стих: Радуйтесь і веселіться, бо велика ваша нагорода на небесах.

Стражданням Христовим ревнуючи, страстотерпці, тяжкі муки перенесли мужньо і, увінчавшись не­тлінними вінцями, живете на небесах.

Слава… Слава Отцю єдиному безсмертному, сла­ва Сину, Який живе повіки, слава Всесвятому Духу, Який освячує все творіння.

І нині… Із дівочої Твоєї утроби, Пречиста, засяяв Творець сонця і місяця; Його ж бачачи розп’ятим на хресті, все творіння захиталося.

В середу на вечірні

На Господи, взиваю… стихири святим апостолам. Глас 8

Стих: Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Бо в Тебе очищення є.

Господи, Ти зорею Утішителя просвітив Твоїх апо­столів і поставив їх світилами для утвердження у вірі, щоб духовно просвіщати божественним Твоїм пізнан­ням, Владико; заради цього поклоняємося невимов­ному Твоєму чоловіколюбству.

Стих: Ради імені Твого страждаю за Тебе, Господи, страж­дає душа моя за слово Твоє, бо уповає душа моя на Господа.

Господи, Ти Молитвами апостолів Твоїх огородив це стадо Твоє, охороняючи неушкодженим від спокус ворогів, бо Ти викупив його чесною Твоєю кров’ю від неволі чужого, як Щедрий і Чоловіколюбець.

Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай упо­вають люди на Господа.

Разом являєтесь ви основою церковною, як чесні камені, апостоли божественні, що стоїте перед Тройцею, просвічуючи вселенну світлою зорею богопізнання, і молитеся за душі наші.

Далі стихири святому з Мінеї, якщо є. Якщо немає в Мінеї, інші стихири святому і великому чудотворцю Мико­лаю), глас 8.

Стих: Бо в Господа милість, і велике в Нього визволення. Він визволить нас від усіх беззаконь наших.

Господи, Ти прославив чесного Твого святителя Миколая в усіх краях землі, дав йому благодать чу­дес і явив його поборником для тих, хто в бідах лютих, і в скорботах, і в озлобленні припадає і благає зав­жди його заступництва.

Стих: Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди.

Господи, Ти змилосердься божественними молит­вами святителя Твого і визволи від усякої біди, і вся­кого озлоблення, і ворожих підступів рабів Твоїх, які з вірою поклоняються Твоїй непереможній державі.

Стих: Велика милість Його над нами, й істина Його пе­ребуває повік.

Маючи тебе заступника перед Владикою і теплого захисника, Миколаю, до тебе звертаємося з вірою і взиваємо: не відверни нас нічим від покрову твого, але покажи твоє милосердя на рабах твоїх.

Слава, і нині… богородичний: Подивись, Богоневісто, на зітхання смиренного мого серця; прийми, Діво Маріє чиста, піднесення рук моїх, як чоловіколюбива, і не відкинь, Всенепорочна, щоб я оспівував і ве­личав Тебе як звеличившу рід наш.

Далі: Світло тихе… Прокимен дня. Сподоби, Госпо­ди, у вечір цей…

На стиховні стихири апостольські. Глас 8

Господи, Тебе щиро полюбили апостоли на землі, усе вмінили за ніщо, щоб придбати Тебе, єдиного, і за Тебе віддали тіла свої на рани; заради цього були про­славлені і нині моляться за душі наші.

Стих: До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині — до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас.

Господи, Ти звеличив на землі пам’ять Твоїх апос­толів, усі, зійшовшись разом на ній, славословимо Тебе, бо заради них Ти подаєш нам зцілення, і всьому світові примирення їхніми молитвами, і велику ми­лість.

Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від ба­гатих та зневаги від гордих.

Мученичий: Які чесноти і яка похвала подобає свя­тим: бо вони під меч схилили голови заради Тебе, що прихилив небеса і зійшов; пролили кров свою зара­ди Тебе, що принизив Себе і прийняв образ раба; смирилися аж до смерті, уподібнившись Твоїй убогості; їхніми молитвами, за множеством щедрот Твоїх, Боже, помилуй нас.

Слава, і нині… богородичний: Я, Діво Свята Бого­родице, звертаюся до покрову Твого, бо знаю, що че­рез Тебе знайду спасіння; Ти, Чиста, можеш допомог­ти мені.

Далі: Нині відпускаєш… Трисвяте по Отче наш… Тропар, єктенія і відпуст.

В середу на повечір’ї

Канон молебний до Пресвятої Богородиці. Глас 8

Пісня 1

Ірмос: Колісниці гонителя фараона потопив, чудодійний Мойсеїв жезл хрестовидно вдарив і розділив море; Ізраїля ж утікача пішохідця спас, що співав пісню Богові.

Всенепорочна Богородице, Діво, Ти надприродно народила Слово Боже у плоті, Яке раніше було без­плотне, богомужньо у світі поживши; тому Тебе всі славимо, нашу після Бога Заступницю.

Різноманітно прикрашена, Богоблагодатна, Ти не­збагненно і невимовно народила Отче Слово, Яке за­ради невимовного милосердя стало плоттю, залишив­шись чистою Дівою, Благословенна.

Слава… Ти, Пречиста, будучи із царського кореня, народила незбагненно Царя Христа, Боже Слово у плоті з чистих кровей Твоїх, у двох природах і в єдиній Іпостасі.

І нині… Ті, хто проповідує Тебе Богородицею, пе­ремагають усякі єресі, Пречиста, бо Ти народила плоттю Того, Хто залишається незмінним, Слово Боже споконвічне, тому Ти є вищою за все творіння.

Пісня 3

Ірмос: Ти, що утвердив на початку небеса словом і землюна водах оснував на камені заповідей Твоїх, Христе, утвер­ди мене, бо нема святого, крім Тебе, єдиний Чоловіколюбче.

У Твоїй святій утробі оселився Бог, і воплотився як Сам знає, Богомати, і спас нас живописними стражданнями; тому Тебе, двері спасіння, славимо.

На землі воплотився і пожив з людьми Той, Хто вдихнув душу всім людям, вийшовши з утроби Твоєї безмужньо, Пребожественний; тому, всі вірні, пісня­ми Тебе, Чиста, ублажаємо.

Слава… Від Отця, раніше віків народженого, Ти, Діво безневісна, зачала в утробі Твоїй і народила нам разом Бога і Людину, довершеного в обох природах і нероздільного.

І нині… Жезл, який виростив квітку нетління — Христа, і золоту кадильницю знаємо Тебе всі, Чиста, бо Ти носила на руках Божественну істоту, як вугіл­ля, Діво богоблаженна.

Пісня 4

Ірмос: Ти моя кріпкість, Господи, Ти моя і сила, Ти мій Бог, Ти моє радування; не залишивши лона Отчого, Ти нашу убогість відвідав; тому з пророком Авакумом взиваю до Тебе: слава силі Твоїй, Чоловіколюбче.

Кіот, що прийняв богописаний закон, здалеку прообразував Живоначальне Слово, в утробі зачате не­вимовно, Всенепорочна, Яке багато насичує душі тих, хто співає: слава силі Твоїй, Чоловіколюбче.

Ти, Богомати, істинна причина спасіння, бо єдина дала плоть Творцю і Сотворителю від Твоїх пречис­тих кровей; Тобою зруйновано двері смерті і дарува­лося життя людям.

Слава… Щоб знайти багатством благості образ, загублений пристрастями, Ти оселився в утробу Діви, з якої Премудрість Божа сотворила храм, в якому Ти пожив, Щедрий, і спас краї світу.

І нині… Після Бога ми знайшли в Тобі заступни­цю, Всенепорочна, бо Ти стала Матір’ю Творця і Сотворителя, який прийняв образ раба, і спас Його від тління і бід, і прославив божественною славою.

Пісня 5

Ірмос: Навіщо Ти мене відкинув від лиця Твого, Світло незаходиме, і покрила мене, окаянного, чужорідна темрява; але наверни мене і до світла заповідей направ путі мої, молюся.

Як зачавшу Бога, Творця, Сотворителя і Господа всі роди людей ублажають Тебе, Пречиста; і чиноначальники безплотних сил славлять Тебе, як Матір Бога.

Воїнства безплотних сил ублажають Тебе, Пречи­ста, бо тільки Тобою ті, що на землі з’єдналися з не­бесними, оспівуємо Різдво Твоє.

Слава… Невимовно Слово, Який раніше віків від Отця засяяв, оселився в Тобі, Діво, і став людиною, щоб визволити людей із тління і привести до життя нетлінного, як єдиний Благосердний.

І нині… Прикрасилася Ти, Пречиста Діво, чесно­тами дівства і виправила злообразіє першої Єви, народивши Христа, Який дарує одежу безсмертя тим, хто оспівує Тебе.

Пісня 6

Ірмос: Очисти мене, Спасе, бо многі беззаконня мої, і з глибини гріха виведи, молюся; до Тебе бо взиваю: почуй мене, Боже спасіння мого.

Той, хто вседержавною силою носить усе, одягнув­ся із Тебе, Діво Всенепорочна, у плотську неміч, на благодіяння людям, як Чоловіколюбець.

Зійшов на Тебе, Всенепорочна, Всемогутній Дух, і Слово Боже в Тобі оселилося, і невимовно стало плот­тю, перебуваючи незмінним.

Слава… Просвіти душі православно оспівуючих Тебе: пророки провістили Твоє пречисте зачаття і незбагненне Різдво Твоє, Богоневісто.

І нині… Воістину Божу оселю, божественну і пре­чисту, оспівуємо Марію Пречисту, бо Вона Бога вмістила, невмістимого і неосяжного.

Далі: Господи, помилуй (тричі). Слава, і нині…

Сідальний, глас 8

Як всенепорочна Невіста Творця, як безневісна Мати Визволителя, як вмістилище Утішителя, Всехвальна, поспіши визволити мене, скверне житло беззаконня і свідоме ігрище бісів, від їхнього зло­дійства, і зробити мене світлою оселею чеснот; світлодійна і нетлінна Діво, розжени хмару пристрастей і сподоби вишнього причастя і світла невечірнього Твоїми молитвами.

Пісня 7

Ірмос: Божим сходженням зганьблено колись вогонь у Вавилоні, заради цього юнаки в печі радісними ногами, як у квітнику, ходили і, радіючи, співали: благословенний, Боже отців наших.

Пречиста Владичице, Ти зачала Визволителя всіх; сподоби мене невимовного і божественного визволен­ня, що голосно взиваю і співаю: благословенний Бог отців наших.

Нині все наповнилося Тобою, Пречиста, божествен­ним світлом: бо Ти стала дверима, через які Бог роз­мовляє зі світом, просвіщаючи тих, хто з вірою взи­ває: благословенний Бог отців наших.

Слава… Ось нині сповнилося божественного Да­вида пророцтво: воістину моляться Лицю Твоєму, Богородице чиста, ті, хто придбав багатство благо­даті, нині благословляючи Бога отців наших.

І нині… Зачала Ти, Пречиста, Бога і Господа над усім, Який благозволив спасти рід людський від смерті і тління; Його ж достойно оспівуючи, взиваємо: бла­гословенний Бог отців наших.

Пісня 8

Ірмос: Переможці мучителя і полум’я Твоєю благодат­тю, ревно виконуючи Твої заповіді, юнаки взивали: благо­словляйте, всі діла Господні, Господа.

Благословенна Пречиста, очисти духовні струпи і рани душі моєї, бо Ти, Діво Чиста, народила над усі­ма Бога із безневісної дівочої утроби; Його ж, юнаки, благословляйте і прославляйте повіки.

Ти, Пречиста, є вмістилищем незаходимого світла, сяючи добротою дівоцтва; і осяяла всіх, хто від душі сповідує Тебе істинною Богородицею і взиває: юна­ки, благословляйте, священики, оспівуйте і прослав­ляйте Його повіки.

Слава… Освятившись Духом Святим, Богородице Всенепорочна, Ти воістину прийняла в утробу безна­чального Сина, споконвічного з Отцем, який із Тебе воплотився на благодіяння тим, хто співає: юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте і прославляй­те Його повіки.

І нині… Бога, Якого Ти народила невимовно і нез­багненно, Пречиста Богомати, моли, щоб Він був милостивим до всіх нас, недостойних, у друге Його і страшне пришестя, коли благозволить судити людсь­кий рід, розкритий у всьому й у страсі.

Пісня 9

Ірмос: Вжахнулося від цього небо і здивувалися краї землі, бо явився людям Бог у плоті, і лоно Твоє стало шир­шим за небеса; тому Тебе, Богородицю, величають ангелів і людей чиноначала.

Відкинутих від вічного життя, упалих окаянно на смерть, Ти, Пречиста, знову нас закликала, ставши Матір’ю Визволителя, і сподобила прийти до попе­редньої вітчизни; тому Тебе, Богомати, безперестан­но величаємо.

Подай мені, Богородице, легко подолати в житті хвилі напастей і підступи пристрастей, як блага, приборкуючи і настановляючи на небесну путь чеснот, щоб я як благодійницю Тебе завжди величав.

Слава… Чиста і преславна Божа Матір, спаси від напастей мене, що з любов’ю оспівую Тебе, милости­во знищуючи лукавство, бо Ти народила Бога: все, що хочеш, можеш сотворити безперешкодно, тому Тебе, Діво, всі величаємо.

І нині… Покажи чесну Церкву, що по-юнацьки пе­ремагає єресі, яку Син Твій, Обрадувана, як благий придбав чесною Своєю кров’ю, і спас нас від бід і на­сильства ворожого, Владичице.

Далі: Достойно є… Трисвяте по Отче наш… Тропар і відпуст.


Глас 8. Вівторок | Зміст | Глас 8. Четвер


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору