Українська Церковна Архітектура

Михайлівська церква

ХVІІІ ст.

Милятинська церква нічим не вирізняється серед своїх блакитних волинських посестер — спокійних, лагідних і тихих. Натомість нестандартна дзвіниця із двома декоративними башточками недвозначно свідчить про європейські смаки добудовників кінця ХІХ ст.

Та на цьому милятинська «Європа» не закінчується. У 1899 році в родині тутешнього священика народився Олекса Стефанович — яскравий поет-модерніст, представник «Празької школи». Чи ж не стіни і склепіння рідної церкви навіяли йому у чужині ось такі, наприклад, чудові рядки? —

Як срібно скрізь! Куди не кинь,
Усе виблискує, іскриться…
Як чисто може засвітиться
Земне в небесну голубінь!

Душа окрилена, окріпла:
«Кому хвалу свою пошлю?!»
Не день в саду моїм, а шлюб
Блакиті ясної і срібла.

Цікаво, чи став би пан Олекса поетом нині, коли церкву його щасливого дитинства загорнули у дешеву синьо-золоту фольгу?

Усі фото