Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа
Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Рівненська область, Березнівський р-н, с. Маринин

Преображенська церква
1801 рік
та дзвіниця 1882 р.

Преображенська церква у Маринині — одна з наших улюблениць. Недарма ж і діставалися ми сюди із Києва аж двічі — і хочемо ще і ще попри жахливі дороги краю.(далі…)

Рівненська область, Березнівський р-н, с. Поляни

Михайлівська церква
ХVІІІ ст.

Практично всі дописи про Михайлівську церкву із Полян суголосно приписують її до середини ХІХ ст. Буцімто заклав її польський шляхтич Михайло Корженівський у 1842 році. (далі…)

Рівненська область, Гощанський р-н, с. Андрусіїв

Успенська церква та дзвіниця
1725 рік

Солідна споруда досить солідного віку викликає повагу. Ми б назвали її еталонним зразком одноверхої волинської церкви, якби не пластикові більма, тобто, даруйте, вікна. (далі…)

Рівненська область, Гощанський р-н, с. Бабин

Дзвіниця церкви св. Іоана Богослова
1836 рік

Дзвіничку збудовано за принципом «minimum minimorum». Мета такої ощадливості очевидна — відтінити свою господиню, унікальну муровано-дерев’яну церкву. Що ж, мети досягнуто. Чи не так, панове?

Рівненська область, Гощанський р-н, с. Вільгір

Покровська церква та дзвіниця
ХVІІІ ст. (1852?)

В літературі вільгірську церкву нерідко позначають 1852 роком, одначе з огляду на архітектуру пам’ятки, це радше дата капітального ремонту храму. Очевидно, саме у середині ХІХ ст. споруда отримала трапецієві вікна у стилі історизму. (далі…)

Троїцька церква, с. Горбаків
Рівненська область, Гощанський р-н, с. Горбаків

Троїцька церква
1764 рік (добудована 1811, 1864)

Церква — наочний посібник з архітектури. Нижній ярус храму — це бароко, прибудована до бабинця дзвіниця (крім верху) — класицизм, верхи храму та дзвіниці — історизм. Стильову різницю підкреслюють не тільки форми споруди, а й шалівка — традиційна на нижньому ярусі і новітня на верхньому.(далі…)

Георгіївська церква, с. Дроздів
Рівненська область, Гощанський р-н, с. Дроздів

Георгіївська церква та дзвіниця
1788 рік

Дроздівська церква і розчарувала, і зачарувала. Спочатку про погане: довга вибоїста дорога (однаково умовна з обох боків села) привела до храму, що просвічував крізь крони жахливим пластиком верху. Та негативні емоції дуже швидко розтанули в золотавому падолисті і синьому спокої величної церкви. Не менш велична дзвіниця, схоже, не міняла вигляду від часу побудови.(далі…)

Троїцька церква, с. Колесники
Рівненська область, Гощанський р-н, с. Колесники

Троїцька церква і дзвіниця
ХVІІІ ст.

Троїцька церква в Колесниках — справжній фантом. В тому сенсі, що її немає в жодному списку і каталозі, рівно ж і в інтернеті. Це тим паче дивно, позаяк церква не ховається по закутках, а красується край жвавої дороги Остріг — Гоща. Навіть назву храму ми визначили виключно за старими фото, на яких над входом можна розпізнати відповідну ікону.(далі…)

Церква св. Іоана Богослова, с. Синів
Рівненська область, Гощанський р-н, с. Синів

Церква св. Іоана Богослова та дзвіниця
1595 рік (перебудована у ХІХ ст.)

Хтозна, можливо, це дійсно найстаріший храм волинської школи. Можливо, в ньому й справді перед черговою битвою молилися козаки Богдана Хмельницького (так, принаймні, свідчить місцеве передання). Але нині архаїчні форми зберегла лише дзвіниця. Сам же храм після кількох перебудов обзавівся класицистичними люкарнами та фронтонами, а також єпархіальним декором і зручним тамбурочком перед бабинцем.(далі…)

Спасо-Преображенська церква, с. Тучин
Рівненська область, Гощанський р-н, с. Тучин

Спасо-Преображенська церква та дзвіниця
1730 рік

Хоч скільки пиши про четверики з восьмериками, гранчасті апсиди та розвинені верхи — все це тільки шумливий целофан, нічого не вартий без самого букету. Тому тучинською церквою треба милуватися без зайвих слів, як Божою квіткою, що виросла серед непоказних рівнин Пригориння на диво усім — і знавцям-архітекторам, і простим аматорам народного зодчества. Очевидно, вона вражала навіть затятих богоборців: є відомості, що церква діє безперервно від часу спорудження. (далі…)