Михайлівська церква1655 рік
Трохи фізики. Якщо дата правильна, Михайлівський храм входить у десятку найдавніших волинських храмів (звісно, дерев’яних). Особисто ми в датуванні не сумніваємося, бо спираємося на один загальновідомий факт: чим старіше храм, тим ліпші у нього пропорції. А Михайлівська церква має настільки гарні пропорції, що навіть прибудована у ХІХ столітті дзвіниця виглядає досить пристойно.
А тепер лірика. Схоже, у ХVІІ — ХVІІІ ст. в українській архітектурі працював якийсь таємничий генератор високоестетичного поля, згодом чи то вимкнений, чи поламаний. Після того запустити його вдалося хіба модерністам початку ХХ віку — і те на короткий термін.
Чи ж довго той генератор не діятиме? Хтозна: нині із слюсарями-естетами іще сутужніше, ніж сто років тому.
P.S. Коли писалася ця стаття, ми іще не знали, що зроблять із щекичинською церквою її нинішні господарі. Словесному описові це не піддається — дивіться самі. Погано, що усі наші просторікування виявляються пророчими. Але ж і мовчати не можна! Що ж його робити із тими бідолашними церквами, точніше, з їхніми злими «рабовласниками»?