Презентація книжки «Якою мовою молилася давня Україна…»
Як довго ми жили на нашій, не своїй землі. Ходили до наших, не своїх храмів. Молилися нашою, не своєю мовою. З цієї причини маємо парадоксальну ситуацію, коли мільйони наших співвітчизників живуть навмання, поклоняються чужим престолам і паплюжать Богодане надбання предків.
Та час уже виходити на правдивий і праведний шлях — відновлювати спотворене рідне слово, реставрувати скалічені українські храми та переписані ікони, усвідомлювати, ким ми є і для чого прийшли у цей прекрасний буремний світ.
Під час презентації. Олександр Мирончук, Ганна Куземська, Василь Німчук
2 березня 2013 року в актовій залі КПБА відбулася непересічна подія — презентація книжки Ганни Куземської «Якою мовою молилася давня Україна. Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів» (вид. 2-ге, доопрацьоване і доповнене, 2012 р.), яку чудово провів секретар ученої ради Київської православної духовної академії та її викладач, кандидат філологічних наук Олександр Мирончук.
Сухе слово «презентація» ніяк не відбиває творчого піднесення, що сповнило присутніх по її завершенні. Бо і в доповіді авторки, і в дружньому, неформальному спілкуванні поважних промовців і зацікавлених слухачів ішлося про вкрай важливе завдання — повернення нашій давній богослужбовій мові її споконвічного звучання.
Значимість і актуальність видання засвідчили його рецензенти — Архієпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Епіфаній (Думенко) — доктор богословських наук, професор, ректор КПБА, та Григорій Півторак — доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, завiдувач відділу загальнославiстичної проблематики i схiднослов’янських мов Інституту мовознавства iмені О. О. Потебнi.
Григорій Півторак
«Вихід у світ цієї книжки… це, безперечно, важлива подія не лише в житті української православної церкви, але й у культурологічному дискурсі всієї України, — підкреслив академік Г. Півторак. — Видання… відзначається компетентністю, переконливістю, високим науковим рівнем і високою (навіть філігранною!) культурою технічного оформлення цієї праці та оздоблення її унікальним ілюстративним матеріалом… Як один з офіційних рецензентів книжки можу сказати, що в ній кожне слово, кожне речення продумане, виважене й обгрунтоване, усі рекомендації, на мій погляд, переконливі й прийнятні…»
Надзвичайно цікаво виступили й корифеї: мовознавець Василь Німчук, доктор фiлологiчних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу історії та граматики Інституту української мови НАН України, та диригент Микола Гобдич, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, засновник і керівник муніципального хору «Київ».
«Ця робота — дуже важливий підручник, який дає можливість полюбити цю мову, — відзначив колишній викладач церковнослов’янської мови Микола Ярмолюк. — Тому що коли для студентів перших курсів, незалежно чи то філфаку, чи академії або семінарії, церковнослов’янська мова видається чимось невідомо яким страшним, то, тримаючи в руках цей яскраво ілюстрований підручник, де подано надзвичайно цікаві тексти, де подано, як правильно це вимовляти, — то любов має зародитися».
О. Андрій Власенко
Гаряче закли́кали всіх присутніх, і особливо семінаристів, підтримувати відродження традиції «старокиївської» вимови церковнослов’янських текстів прот. Андрій Власенко, настоятель парафії св. Арх. Михаїла в Пирогові та о. Роман Коляда, диякон церкви св. вмч. Юрія Переможця.
«Після сьогоднішньої презентації я даю слово, що на 400-річчя Києво-Могилянської Академії ми заспіваємо, як Бог дасть, не лише окремі акафісти чи молебні, як раніше, а повністю одну-дві служби у старокиївській мові: церковнослов’янською з нашою українською вимовою!» — пообіцяла відомий регент Благовіщенського храму Києво-Могилянської академії Валентина Шовкун.
Залу було заповнено вщерть — адже сюди прийшли не тільки священнослужителі, викладачі та вихованці Академії, а й численні студенти з різних київських ВИШів, мовознавці, історики, журналісти, віряни. Важливість книжки відзначали всі. А ще раніше високу оцінку вона здобула у вченої ради КПБА, яка рекомендувала цю книжку до друку, що дає змогу використовувати її як підручник для духовних закладів Української Православної Церкви Київського Патріархату.
По завершенні презентації, яка непомітно перетворилася на справжню конференцію, відбувся чудовий концерт духовної музики. Навіть не концерт, а яскравий семінар із практичного застосування правил української транслітерації, на який присутніх запросили відомі співочі колективи — хор КПБА під керівництвом прот. Петра Бойка, чоловіче тріо парафії св. Архистратига Михайла в Пирогові та жіноче тріо церкви Успіння Пресвятої Богородиці (Пирогощі).
А уставне многоліття церковнослов’янською мовою співали всі. Звісно, з українською вимовою.
