«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиМінея святкова. Частина I

Місяць грудень, день 25-й. Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

На вечірні

Благословенне Царство… і після Амінь, Царю Небесний… Трисвяте… Отче наш… Господи, помилуй (12 разів); Слава: і нині… Прийдіть, поклонімось… (тричі), і псалом 103: Благослови душе моя, Господа… Якщо в суботу ввечері, співаємо Блажен муж… кафизму всю; якщо ж у неділю ввечері, співаємо тільки 1-й антифон. В інший день кафизми не буває.

На Господи, взиваю… стихири свята на 8, глас 2.

Прийдіть, прославмо радісно Господа, святкуючи нині виявлення Божественної таємниці; стіну зруйновано, вогняна зброя зникла, і херувим відступив від древа життя, і я споживою раю насолоджуюсь, з якого був вигнаний за непослух. Незмінний бо Образ Отця, Образ Його вічности, вигляд раба приймає, від безневісної Матері народившись, залишившись незмінним, бо Яким був, Таким і є, Бог істинний; і чого не було в Нього, те прийняв, ставши людиною заради любови до людей. До Нього взиваймо: Народжений від Діви, Боже, помилуй нас (двічі). Народженням Господа Ісуса від святої Діви просвітилося все: бо пастирі на сопілках грають, волхви поклоняються, ангели співають, Ірод хвилюється, бо Бог у плоті явився, Спас душ наших (двічі).

Царство Твоє, Христе Боже, є царством усіх віків, і влада Твоя в усякому роді і роді; коли Ти воплотився від Духа Святого, і від Діви Марії став людиною, світло нам засяяло, Христе Боже, Твоє пришестя; Світло від Світла, Отче сяяння, Ти просвітив усе творіння; все, що дише, хвалить Тебе. Образ слави Отчої, Сущий і раніше Сущий, що від Діви засяяв, Боже, помилуй нас (двічі).

Що Тобі принесемо, Христе, бо явився Ти на землі як людина заради нас? Кожне творіння, що від Тебе походить, подяку Тобі приносить: ангели — спів; небеса — зірку; волхви — дари; пастирі — чудо; земля — вертеп; пустеля — ясла; ми ж — Матір Діву. Ти, що раніше віків, Боже, помилуй нас (двічі).

Слава: і нині, глас той самий.

Коли Август став єдиним володарем на землі, багатовладдя людське припинилося, а коли Ти став Людиною від Пречистої, багатобожжя ідольське було знищене; в єдиному царстві земному всі міста були, і в єдину владу Божества народи увірували. Записалися люди повелінням кесаря; записалися вірні іменем Божества, коли Ти, Бог наш, став Людиною. Велика Твоя милість, Господи, слава Тобі.

Вхід з Євангелієм. Світло тихе…

Прокимен дня. Якщо станеться навечір’я в п’ятницю, прокимен: Хто Бог великий, як Бог наш…

Паремії три.

Буття читання (1, 1-13).

На початку створив Бог небо і землю. Земля ж була безвидна і порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий носився над водою. І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло. І побачив Бог світло, що воно добре, і відокремив Бог світло від темряви. І назвав Бог світло днем, темряву ніччю. І був вечір, і був ранок: день перший. І сказав Бог: нехай буде твердь посеред води, і нехай відділяє вона воду від води. І стало так. І створив Бог твердь, і відокремив воду, що під твердю, від води, що над твердю. І стало так. І назвав Бог твердь небом. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок: день другий. І сказав Бог: нехай збереться вода, що під небом, в одне місце, і нехай з’явиться суша. І стало так. І зібралася вода під небом у свої місця, і з’явилася суша. І назвав Бог сушу землею, а зібрання вод назвав морями. І побачив Бог, що це добре. І сказав Бог: нехай вирощує земля зелень, траву, що сіє насіння за родом і за подобою своєю, і дерево плідне, що приносить за родом своїм плід, у якому насіння його на землі. І стало так. І виростила земля зелень, траву, що сіє насіння за родом і за подобою її, і дерево плідне, що приносить плід, у якому насіння його за родом його на землі. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок: день третій.

Чисел читання (24, 2-3, 5-9, 17-18).

Був Дух Божий на Валаамі. І виголосив він притчу свою і сказав: говорить Валаам, син Віорів. Які гарні намети твої. Якове, житло твоє, Ізраїле! Розстелилися вони, як долини, як сади понад річкою, як алоєві дерева, насаджені Господом, як кедри при водах; потече вода з відер його, і насіння його буде, як великі води. Його цар стане вищим за Агага, і підніметься царство його. Бог вивів його з Єгипту, швидкість єдинорога у нього, поїдає народи, ворожі йому, роздрібнює кістки їхні і стрілами своїми нищить ворога. Возліг і спочив, як лев і як левиця, хто підніме його? Хто благословляє тебе, — той благословенний, а хто проклинає тебе, — той проклятий! Бачу Його, але нині ще немає; дивлюся на Нього, але не близько. Сходить зірка від Якова і піднімається жезл від Ізраїля, й уражає князів Моавитських і знищить усіх синів Сифових. Едом буде під володінням, Сеір буде під володінням ворогів своїх, а Ізраїль виявить силу свою.

Пророцтва Михея читання (4, 6-7; 5, 2-4).

У той день, — говорить Господь, — зберу знищене і з’єднаю розігнане, і тих, на кого Я навів біду. І зроблю кульгаве залишком, і далеко розсіяне — могутнім народом, і Господь буде царювати над ними на горі Сионській відтепер і повіки. І ти, Вифлеєме-Ефрафо, чим не менший ти між тисячами Іудиними? З тебе вийде Мені Той, Який повинен бути Владикою в Ізраїлі і Якого походження з початку, від днів вічних. Тому Він залишить їх до часу, доки не народить Та, що має народити; тоді повернуться до синів Ізраїля і брати, що залишилися. І стане Він, і буде пасти силою Господньою, у величі імені Господа Бога Свого, і вони будуть жити у безпеці, тому що тоді Він буде великим до країв землі.

Далі читець проголошує цей тропар, глас 6:

Таємно народився Ти у вертепі, але небо Тебе всім проповідує, як устами, зірку пропонуючи, Спасе, і привела вона до Тебе волхвів, що з вірою поклоняються Тобі: з ними ж помилуй нас.

Стих 1: Основа Його на горах святих, любить Господь врата Сиона більше за всі поселення Якова; преславне говориться про тебе, граде Божий. Пом’яну Раав і Вавилон, що знають Мене.

І потім кінець: І привела вона до Тебе волхвів, що з вірою поклоняються Тобі; з ними ж помилуй нас.

Стих 2: І ось іноплемінники, і Тир, і люди ефіопські були там. Мати Сион промовляє: людина, і людина народилася в ньому, і заснував його Вишній.

І знову: І вона привела до Тебе волхвів…

Стих 3: Господь сповістить Писанням людей, і князів їхніх, що були в ньому: бо оселя всіх, що радіють, у Тобі.

Потім: І вона привела до Тебе волхвів…

Слава…

І вона привела до Тебе волхвів…

І нині…

І вона привела до Тебе волхвів…

Далі тропар весь, закінчення ж його читець співає сам.

Таємно народився Ти у вертепі, але небо Тебе всім проповідує, як устами, зірку пропонуючи, Спасе, і привела вона до Тебе волхвів, що з вірою поклоняються Тобі: з ними ж помилуй нас.

І читаються далі ці паремії.

Пророцтва Ісаї читання (11, 1-10)

Так говорить Господь: і вийде від кореня Єсеєвого, і зацвіте паросток від кореня його; і спочине на ньому дух Господній, дух премудрости і розуму, дух ради і кріпости, дух відання і благочестя; і страхом Господнім сповниться, і буде судити не за поглядом очей Своїх, і не за слухом вух Своїх вирішувати справи. Він буде судити бідних за правдою, і справи страдників землі вирішувати за істиною; і жезлом вуст Своїх уразить землю, і духом вуст Своїх уб’є нечестивого. І буде опоясанням стегон Його правда, і оповиттям по ребрах Його — істина. Тоді вовк буде жити разом з ягням, і барс буде лежати разом з козеням; і теля, і молодий лев, і віл будуть разом, і мале дитя буде водити їх. І корова буде пастися з ведмедицею, і дитинчата їхні будуть лежати разом, і лев, як віл, буде їсти солому. І дитина буде гратися над норою аспида, і дитя простягне руку свою на гніздо змії. Не будуть робити зла і шкоди на усій святій горі Моїй, тому що земля буде наповнена пізнанням Господа, як води наповнюють море. І буде в той день: до кореня Єсеєвого, що стане, як знамено для народів, звернуться язичники, — і спокій його буде славою.

Пророцтва Єремії читання (3, 36 — 4,4)

Цей є Бог наш, і ніхто інший не зрівняється з Ним. Він знайшов усі шляхи премудрости і дарував її рабу Своєму Якову й улюбленому Своєму Ізраїлеві. Після того Він явився на землі і перебував між людьми. Ось книга заповідей Божих і закон, що перебуває повік. Усі, що дотримуються її, будуть жити, а ті, що залишають її, помруть. Навернися, Якове, і тримайся її, ходи при сяйві світла її. Не віддавай іншому слави твоєї, і корисного для тебе — чужому народу. Блаженні ми, Ізраїль, що ми знаємо, що благовгодно Богу.

Пророцтва Даниїла читання (2, 31-36; 44-45).

Сказав Даниїл Навуходоносору: Тобі, царю, буде таке видіння: ось, якийсь великий ідол, величезний був цей ідол, у надзвичайному блиску стояв він перед тобою, і страшний був вигляд його. У цього ідола голова була з чистого золота, груди його і руки його — зі срібла, черево його і стегна його мідні, гомілки його залізні, ноги його частково залізні, частково глиняні. Ти бачив його, поки камінь не відірвався від гори без сприяння рук, вдарив в ідола, в залізні і глиняні ноги його, і розбив їх. Тоді усе разом розсипалося: залізо, глина, мідь, срібло і золото зробилися як полова на жнивному току, і вітер розніс їх, і сліду не залишилося від них; а камінь, що розбив ідола, зробився великою горою і наповнив усю землю. От сон! Скажемо перед царем і значення його.

І в дні тих царств Бог небесний воздвигне царство, що повіки не зруйнується, і царство це не буде передано іншому народу; воно знищить і зруйнує всі царства, а саме буде стояти вічно, оскільки ти бачив, що камінь відсічений був від гори не руками, і розтрощив залізо, мідь, глину, срібло і золото. Великий Бог дав знати царю, що буде після цього. І правдивий цей сон, і правильне тлумачення його!

Далі читець промовляє тропар цей, глас 6:

Засяяв Ти, Христе, від Діви, як Сонце правди духовне, і зірка показала Тебе, Невмістимого, що вмістився у вертепі. Волхвів направив Ти на поклоніння Тобі, з ними ж Тебе величаємо: Життєдавче, слава Тобі.

Стих 1: Господь воцарився, у красу зодягнувся, зодягнувся Господь у силу, і опоясався; бо утвердив вселенну, і не захитається вона; готовий престіл Твій з того часу, споконвіку Ти єси.

Потім ще: Волхвів направив ти на поклоніння Тобі, з ними ж Тебе величаємо: Життєдавче, слава Тобі.

Стих 2: Піднялися ріки, Господи, піднесли ріки голос свій; піднесли ріки хвилі свої, від шуму великих вод.

Далі: Волхвів направив Ти на поклоніння Тобі…

Стих 3: Дивні хвилі морські, дивний у хвилях морських Господь. Свідчення Твої вельми правдиві. Дому Твоєму належить святість на довгі дні.

Слава…

Волхвів направив Ти на поклоніння Тобі…

І нині…

Волхвів направив Ти на поклоніння Тобі…

Потім читець промовляє весь тропар, і сам співає закінчення його.

Пророцтва Ісаї читання (9, 6-7).

Дитя народилося нам, Син, і дано його нам; влада Його на раменах Його; і назветься ім’я Його: Великої ради Ангел, Дивний, Радник, Бог Кріпкий, Володар, Начальник миру, Отець будучого віку; примноженню влади Його і миру немає межі на престолі Давида і в царстві його, щоб Йому утвердити його і укріпити його судом і правдою віднині і повіки. Ревність Господа Саваофа сотворить це.

Пророцтва Ісаї читання (7, 10-15; 8, 1-4, 8-10).

Продовжував Господь говорити Ахазу, і сказав: проси собі знамення у Господа Бога твого: проси або в глибині, або на висоті. І сказав Ахаз: не буду просити і не буду спокушати Господа. Тоді сказав Ісая: слухай же, доме Давидів! Хіба мало для вас утруднювати людей, що ви хочете утруднювати і Бога мого? Отже, Сам Господь дасть вам знамення: ось, Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть Йому ім’я: Еммануїл. Він буде годуватися молоком і медом, доки не буде розуміти, як відкидати зле й обирати добре, це Немовля. І сказав мені Господь: візьми собі великий сувій і накресли на ньому людським писалом. І свідками приведи мені вірних людей: Урію священика і Захарію, сина Варахиїна. І приступив я до пророчиці, і вона зачала і народила сина. І сказав мені Господь: наречи йому ім’я; бо раніше, ніж дитя буде вміти вимовити: батько мій, мати моя, — багатства Дамаска і здобич Самарійську понесуть перед царем Ассирійським. З нами Бог, розумійте, народи, і підкорюйтеся. Почуйте аж до краю землі. Могутні, підкорюйтеся; бо якщо знову в силу прийдете, то знову переможені будете. І коли якусь раду задумаєте, зруйнує Господь. І коли яке слово скажете, не справдиться воно, бо з нами Бог.

Далі мала єктенія, і після виголосу: Бо Ти святий єси … Трисвяте.

Прокимен, глас 1: Господь промовив до Мене: Син Мій єси Ти, Я сьогодні родив Тебе.

Стих: Проси в Мене, і дам Тобі народи в насліддя Твоє, і край землі у володіння Твоє.

Апостол: Послання до Євреїв, зачало 303 (1, 1-12). Алилуя, глас 5.

Сказав Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх підніжжям ніг Твоїх.

Стих: Жезл сили пошле Тобі Господь від Сиону, і володій посеред ворогів Твоїх.

Стих: Із утроби перше денниці родив Я Тебе — клявся Господь і не розкаявся.

Євангеліє від Луки, зачало 5 (2, 1-19).

Далі продовження літургії Василія Великого.

Замість Достойно є… співаємо: Тобою радується…

Причасний: Хваліть Господа з небес…

Якщо навечір’я в суботу або неділю, дивись Типікон.

Відпуст свята: Христос, істинний Бог наш, що ради нашого спасіння в вертепі народився і в яслах був покладений, молитвами Пречистої Своєї Матері…

Після відпусту запалюється посеред церкви світильник і співаємо тропар свята, глас 4: Різдво Твоє, Христе Боже… Слава: і нині… Кондак, глас 3: Діва днесь Превічного народжує…

В який би день не прилучилося свято Різдва Христового, співаємо велике повечір’я.

На великому повечір’ї

Після благословення священика, читець промовляє: Амінь. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. Царю небесний… по Отче наш… Господи, помилуй (12 разів). Слава: і нині… Прийдіть, поклонімось… (тричі).

Псалом 4

Коли взиваю я, почуй мене, Боже правди моєї. В тісноті Ти давав мені простір. Помилуй мене і почуй молитву мою. Сини людські! Доки будете ганьбити славу мою? Нащо любите марноту і шукаєте неправди? Знайте, що Господь обрав для Себе преподобного Свого. Господь почує мене, коли я взиватиму до Нього. Гніваючись, не согрішайте, роздумуйте в серцях ваших, на постелях ваших заспокойтеся. Приносьте жертву правди і уповайте на Господа. Багато хто говорить: » хто покаже нам благо?» Ти явив нам світло лиця Твого, Господи. Ти дав веселість в серці моїм; від плоду пшениці, вина та єлею вона примножилася. В мирі я лягаю і сплю, бо Ти єдиний, Господи, Хто вселив у мене надію на життя.

Псалом 6

Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене в гніві Твоїм. Помилуй мене, Господи, бо я немічний, і зціли мене, Господи, бо стривожилися кості мої. І душа моя дуже стривожена. А Ти ж, Господи, доки? Зглянься, Господи, і визволи душу мою, спаси мене ради милости Твоєї. Бо хто ж після смерти буде згадувати Тебе? І у гробі хто ж буде славити Тебе? Я втомився від зітхання мого; кожної ночі обмиваю ложе моє сльозами моїми, зрошую ними постіль мою. Висохло від печалі око моє. Змарніло від усіх ворогів лице моє. Відступіть від мене всі, хто чинить беззаконня, бо почув Господь голос плачу мого! Почув Господь благання моє, Господь молитву мою прийняв. Нехай осоромляться і устрашаться всі вороги мої і нехай з соромом побіжать і зникнуть дуже скоро.

Псалом 12

Доки, Господи, забуватимеш мене до кінця? Доки відвертатимеш лице Твоє від мене? Доки носитиму думи мої в душі моїй і скорботи в серці моїм день і ніч? Доки буде підноситися ворог мій наді мною? Зглянься і почуй мене, Господи, Боже мій. Просвіти очі мої, щоб не заснув я сном смертним. Щоб не сказав ворог мій: «Я переміг його» і щоб не зраділи вороги мої, коли б я похитнувся. Я ж на милість Твою уповаю, серце моє возрадіє спасінням Твоїм. Славитиму Господа, що добро вчинив мені, і співатиму імені Господа Всевишнього.

Слава: і нині… Алилуя (тричі). Господи, помилуй (тричі).

Слава: і нині…

Псалом 24

До Тебе, Господи, підношу душу мою. Боже мій, на Тебе я уповаю. Не дай мені осоромитися, не допусти, щоб вороги мої втішилися перемогою наді мною. Нехай не осоромляться всі, що надіються на Тебе, а осоромляться ті, що беззаконствують даремно. Господи, вкажи мені путі Твої і навчи мене стежок Твоїх. Настав мене на істину Твою і навчи, бо Ти — Бог спасіння мого, на Тебе повсякчас я надію покладаю. Згадай про милосердя Твоє, Господи, і про милість Твою, що подаєш від віку. Гріхів юности моєї і несвідомости моєї не поминай, пом’яни мене в милості Твоїй, Господи, заради благости Твоєї. Господь благий і праведний, тому наставляє грішника на путь спасіння. Він веде покірливих до правди і навчає лагідних путей Своїх. Всі путі Господні — милість і істи на для тих, хто шанує завіти Його і свідчення Його. Ради імені Твого, Господи, прости провину мою, бо вона велика. Хто та людина, що боїться Господа? Він укаже їй дорогу, яку треба обирати. Душа її буде у блаженстві, і рід її успадкує землю. Сила Господня — тим, що бояться Його, і завіт Свій відкриває їм. Очі мої завжди до Господа, бо Він визволить із сіті ноги мої. Зглянься на мене, Господи, і помилуй мене, бо я самотній і знесилений. Страждання серця мого примножилися, з біди моєї визволи мене. Поглянь на скорботи мої і знесилення моє і прости всі гріхи мої. Поглянь на ворогів моїх, як багато їх і якою лютою ненавистю ненавидять мене! Охорони душу мою і спаси мене, щоб я не осоромився, уповаючи на Тебе. Непорочність і правда нехай охороняють мене, бо я надіюся на Тебе. Спаси, Боже, народ Твій від усіх страждань його.

Псалом 30

На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене. Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене; будь мені Богом заступником і домом пристановища, щоб спасти мене. Бо Ти сила моя і пристановище моє. Заради імені Твого наставляєш мене і насичуєш мене. Виведи мене з сіті, яку таємно поставили на мене, бо Ти заступник мій, Господи. В руки Твої віддаю дух мій — Ти визволив мене, Господи, Боже істини. Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, я ж на Господа уповаю. Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою. Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої. Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя, і все нутро моє. Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли. Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене. Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий. Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб взяти душу мою. Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: «Ти — Бог мій». У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх. Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи. Нехай не осоромлюся тим, що призиваю Тебе, нехай осоромляться нечестиві і зійдуть у пекло. Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять беззаконня проти праведного, гордовито і зневажливо. Яке велике множество благости Твоєї, Господи, яку зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, яку наготував Ти для тих, що уповають на Тебе перед синами людськими! Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровом Твоїм від ворожнечі народів. Благословенний Господь, Який явив мені дивну милість Свою у місті захищеному. Я ж сказав у відчаї моїм: «Відкинутий я від очей Твоїх». Але почув Ти голос молитви моєї, коли я взивав до Тебе. Любіть Господа, всі преподобні Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і з лишком відплачує гордовитим. Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше, всі, хто уповає на Господа.

Псалом 90

Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться. Каже він до Господа: «Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе». Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної. Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні. Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх. На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь. На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія. Бо каже Господь: «За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його. Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє».

Слава: і нині… Алилуя (тричі).

Господи, помилуй (тричі).

Слава: і нині…

З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог.

Почуйте всі аж до краю землі.

Могутні, покоряйтеся.

Бо якщо знову в силу прийдете, то знову переможені будете.

І коли якусь раду задумаєте, зруйнує Господь.

І коли яке слово скажете, не справдиться вам.

Страху ж вашого не боїмось і не стривожимось.

Господа ж Бога нашого будемо славити, і Він буде нам на страх.

І коли на нього надіятись буду, Він буде мені на освячення.

І уповати буду на Нього, і спасуся Ним.

Ось я і діти, що їх дав мені Бог.

Люди, що ходять у темряві, побачать світло велике.

Вам, що живете в країні й тіні смертній, світло засяє.

Бо Дитя народилося нам, Син, і дано Його нам.

Влада Його на раменах Його.

І миру Його немає меж.

І назветься ім’я Його: Великої ради Ангел.

Дивний порадник.

Бог Кріпкий, Володар, Начальник миру.

Отець будучого віку.

З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся.

Слава…

З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся

Бо з нами Бог.

І нині…

Бо з нами Бог.

День проживши, дякую Тобі, Господи. Вечір, прошу, з ніччю без гріха подай мені, Спасе, і спаси мене.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.

День проживши, славословлю Тебе, Владико. Вечір, прошу, з ніччю без спокуси подай мені, Спасе, і спаси мене.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

День проживши, у піснях славлю Тебе, Святий. Вечір, прошу, з ніччю без гріха подай мені, Спасе, і спаси мене.

Безплотне Єство херувимське невмовкними піснями Тебе славословить. Шестикрилі серафими безперестанними голосами Тебе величають. Ангелів усе воїнство трисвятими піснями Тебе вихваляє. Бо Ти єси Отець, що існуєш раніше від усього, й маєш Співбезпочаткового Твого Сина, і носиш Рівночесного Духа життя, Тройцю являючи нероздільну. Пресвята Діво, Мати Божа, а також Слова самовидці й слуги, пророків і мучеників собори, що маєте життя безсмертне, за всіх щиро моліться, бо всі ми в бідах. Визволившись від спокуси лукавого, співаємо ми пісню ангельську: «Святий, Святий, Святий, Трисвятий Господи, помилуй і спаси нас». Амінь.

Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.

І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків. Світло від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.

І розіп’ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований.

І воскрес на третій день, як було написано.

І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця.

І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків.

В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.

Визнаю одно хрещення на відпущення гріхів.

Чекаю воскресіння мертвих.

І життя будучого віку.

Амінь.

Пресвята Владичице Богородице, моли за нас грішних (тричі).

Усі Небесні Сили святих ангелів і архангелів, моліть за нас грішних (двічі).

Святий Іоане, пророче, Предтече й Хрестителю Господа нашого Ісуса Христа, моли за нас грішних (двічі).

Святі славні апостоли, пророки й мученики та всі святі, моліть за нас грішних (двічі).

Преподобні й богоносні отці наші, пастирі й учителі вселенські, моліть за нас грішних (двічі).

Преподобні й богоносні отці наші Антонію й Феодосію та інші чудотворці Печерські, моліть за нас грішних (двічі).

Непереможна й незбагненна і Божественна сило Чесного й Животворчого Хреста, не покинь нас грішних (двічі).

Боже, очисти нас грішних (двічі).

Боже, очисти нас грішних і помилуй нас (двічі).

Трисвяте. Пресвята Тройце. Отче наш.

Бо Твоє с Царство.

Амінь.

Тропар свята: Різдво Твоє, Христе Боже наш… Господи, помилуй (40 разів). Слава: і нині… Чеснішу від херувимів… Іменем Господнім благослови, отче. Священик: Молитвами святих отців наших…

Читець: Амінь.

Молитва Василія Великого:

Господи, Господи, Ти охоронив нас від усякої напасти, що приходить вдень, охорони нас і від усякої злої пригоди вночі. Прийми жертву вечірню, підношення рук наших. І сподоби нас у нічну пору без гріха прожити, без спокуси від злого. І визволи нас від усякої тривоги і страху, що від диявола до нас приходить. Даруй душам нашим покаяння, і посилай нам пам’ять про випробування на страшнім і праведнім суді Твоїм. Укріпи в страху до Тебе тіла наші, і умертви земні члени наші, щоб і під час сну ми у спокої просвіщалися роздумами про суди Твої. І віддали від нас усякі помисли неподобні і пристрасті згубні. Підведи нас, коли настає час молитви, зміцненими у вірі і в розумінні заповідей Твоїх, благоволінням і милосердям Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси  з Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Прийдіть, поклонімось (тричі).

Далі:

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої. Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм. Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрості Твоєї явив Ти мені. Окропи мене ісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший від снігу. Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості мої упокорені. Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму. Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене. Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою. Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою. Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. Жертва Богові — це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш. Ублажи, Господи, благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські. Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців.

Псалом 101

Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде. Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в скорботі. Прихили до мене вухо Твоє в той день, коли призову Тебе; скоро вислухай мене. Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої висохли. Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій. Від тяжкого зітхання мого присохли кості мої до плоті моєї. Я став подібний до нічного птаха в пустелі, став як сова на руїнах. Не сплю і став наче самотній птах на покрівлі. Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що хвалили мене, проклинають мене. Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую зі сльозами. Від лиця гніву Твого і ярости Твоєї — Ти підніс і кинув мене. Дні мої, наче тінь, зникають, і я висох, як та трава. Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід. Ти встанеш і змилосердишся над Сионом, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час. Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його. І будуть народи боятись імені Твого, і всі царі землі — слави Твоєї. Бо відбудує Господь Сион і явиться у славі Своїй. Він зглянеться на молитви смиренних і не відкине благання їх. І буде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа. Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, поглянув Господь з небес на землю, щоб почути стогін ув’язнених, звільнити синів, на смерть засуджених, щоб прославляли ім’я Господнє в Сионі і хвалили Його в Єрусалимі, коли разом зберуться народи й царства, щоб служити Господеві. Ти виснажив у дорозі сили мої, вкоротив дні віку мого. І я сказав: «Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого, Твої літа в роді родів вічно. На початку Ти, Господи, землю створив, і небеса — діло рук Твоїх. Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, наче риза, постаріють; як одежу, переміниш їх, і вони зміняться. Ти ж усе Той Самий, і літа Твої не скінчаться. Сини рабів Твоїх будуть жити, і насліддя їх утвердиться перед лицем Твоїм повік».

Молитва Манасії, царя Юдейського:

Господи Вседержителю, Боже отців наших, Авраама й Ісаака та Якова й праведного роду їх. Ти сотворив небо й землю з усією красою їх, Ти зв’язав море словом повеління Твого, Ти замкнув безодню і запечатав її страшним і славним іменем Твоїм; Тебе все боїться і тремтить перед силою Твоєю, бо ніхто не встоїть перед величчю слави Твоєї, і нестерпний гнів погрози Твоєї на грішників. Але безмежна й недослідима милість обітниці Твоєї. Бо Ти єси Господь Всевишній, Милосердний, Довготерпеливий і Многомилостивий, і вболіваєш за гріхи людські. Ти, Господи, з безмежної благости Твоєї, дав надію на покаяння і відпущення тим, хто згрішив перед Тобою, і, з безмежного милосердя Твого, призначив покаяння для грішних на спасіння. Ти ж, Господи, Боже Сил, не встановив покаяння для праведних Авраама й Ісаака та Якова, що не згрішили перед Тобою, але встановив покаяння для мене грішного, бо гріхів моїх більше, ніж піску морського. Намножилися беззаконня мої, Господи, намножилися беззаконня мої, і я недостойний глянути й побачити висоту небесну через безліч провин моїх. Зв’язано мене многими оковами залізними так, що не можу підвести голови моєї, і нема полегшення для мене, бо я прогнівив Тебе і лукаве перед Тобою вчинив, не сповнивши волі Твоєї і не додержавши повелінь Твоїх. І нині я схиляю коліна і від серця благаю милости від Тебе. Нагрішив я, Господи, нагрішив, і беззаконня мої я знаю, але прошу, благаючи, прости мене, Господи, прости мене і не погуби мене з беззаконнями моїми. Не пам’ятай провин моїх і у гніві Твоєму не засуди мене повік до безодні. Бо Ти, Боже, є Бог тих, що каються, і на мені вияви всю благість Твою, з великої милости Твоєї спаси мене, недостойного, і прославлятиму Тебе завжди у всі дні життя мого. Бо Тебе хвалять усі Сили Небесні, й слава Твоя на віки віків. Амінь.

Трисвяте, по Отче наш…

Кондак: Діва днесь Превічного народжує…

Господи, помилуй (40 разів). Слава: і нині… Чеснішу від херувимів… Іменем Господнім благослови, отче.

Священик: Молитвами святих отців наших…

Читець: Амінь.

І молитва:

Владико Боже, Отче Вседержителю, Господи, Сину Єдинородний, Ісусе Христе й Святий Душе, єдине Божество, єдина Сило, помилуй мене грішного і, як Сам знаєш, спаси мене, недостойного раба Твого, бо Ти благословен єси  на віки віків. Амінь.

Прийдіть, поклонімось (тричі).

Псалом 69

Боже, на поміч мені прийди, Господи, поспіши допомогти мені.

Нехай постидяться й осоромляться ті, що шукають душі моєї.

Нехай відступлять осоромленими ті, що шукають загибелі моєї. Нехай біжать назад ті, що кажуть мені: «Добре, добре!»

Але нехай зрадуються і звеселяться ті, що шукають Тебе, Боже. І ті, що люблять спасіння Твоє, нехай завжди кажуть: «Великий Господь!»

А я немічний і убогий: Боже, допоможи мені. Ти — Поміч моя і Спаситель мій. Господи, не забарись.

Псалом 142

Господи, почуй молитву мою, зглянься на моління моє в істині Твоїй, вислухай мене у правді Твоїй. І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих. Бо ворог переслідує душу мою, втоптав у землю життя моє, посадив мене в темряву, як давно померлих. І впав у мені дух мій, стривожилось у мені серце моє. Я згадую дні давні, розмірковую про всі діла Твої і в творінні рук Твоїх повчаюся. До Тебе простягаю руки мої: душа моя, як земля безводна, перед Тобою. Скоро почуй мене, Господи, згасає дух мій. Не відверни лиця Твого від мене, бо уподібнюся тим, що сходять у могилу. Дай мені зрання відчути милість Твою, бо на Тебе уповаю. Вкажи мені, Господи, путь, якою піду, бо до Тебе підношу душу мою. Визволи мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе вдаюся, навчи мене творити волю Твою, бо Ти єси  Бог мій. Дух Твій благий наставить мене на землю правди; імені Твого ради, Господи, оживи мене правдою Твоєю. Виведи з печалі душу мою і милістю Твоєю знищ ворогів моїх. І вигуби гнобителів душі моєї, бо я раб Твій є.

Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління. Хвалимо Тебе, благословимо Тебе, поклоняємось Тобі, прославляємо Тебе, дякуємо Тобі, ради великої слави Твоєї.

Господи Царю Небесний, Боже Отче, Вседержителю, Господи, Сину Єдинородний, Ісусе Христе і Святий Душе, Господи Боже, Агнче Божий, Сину Отця, Ти, що взяв гріхи світу, помилуй нас. Ти, що взяв гріхи світу, прийми молитву нашу. Ти, що сидиш праворуч Отця, помилуй нас. Бо Ти Єдиний Святий, Ти Єдиний Господь, Ісус Христос, задля слави Бога Отця. Амінь.

Повсякчас благословлятиму Тебе і вихвалятиму ім’я Твоє навіки і повік віку.

Господи, пристановищем нашим був Ти з роду в рід. Я сказав: Господи, помилуй мене, зціли душу мою, бо нагрішив я перед Тобою.

Господи, до тебе вдаюся, навчи мене творити волю Твою, бо Ти Бог мій, бо в Тобі джерело життя; в світлі Твоєму побачимо світло. Нехай завжди буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе.

Потім:

Сподоби, Господи, у вечір цей без гріха вберегтися нам. Благословенний Ти, Господи, Боже отців наших, і хвальне і прославлене ім’я Твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість Твоя на нас, бо ми уповаємо на Тебе. Благословенний Ти, Господи, навчи мене оправдань Твоїх. Благословенний ти, владико, врозуми мене оправданнями Твоїми. Благословенний Ти, Святий, просвіти мене оправданнями Твоїми.

Господи, милість Твоя повік, творіння рук Твоїх не зневаж. Тобі подобає хвала, Тобі подобає оспівування, Тобі слава подобає, Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

На літії стихири, глас 1.

Небо і земля, за словом пророка, нехай сьогодні веселяться, ангели і люди нехай духовно радіють, бо Бог з’явився у плоті тим, що у тіні і темряві перебували, народившись від Діви; вертеп і ясла прийняли Його; пастирі чудо проповідують; волхви зі сходу у Вифлеєм дари приносять; ми ж недостойними устами хвалу Йому, як ангели, принесім: слава в вишніх Богу, і на землі мир, бо прийшов очікуваний народами і спас нас від неволі ворожої.

Небо і земля сьогодні з’єдналися, бо Христос народився; сьогодні Бог на землю прийшов, і людина піднялася до неба; сьогодні Невидимий за природою стає видимим плоттю, заради спасіння людей. Ради цього і ми, прославляючи Його, взиваємо: слава в вишніх Богу, і на землі мир, бо все це дарувало нам пришестя Твоє, Спасе наш, слава Тобі.

Слава в вишніх Богу, нині чую в Вифлеємі від безплотних, на землі мир — благозволив Він. Нині Діва стає ширшою за небеса; засяяло бо світло затьмареним, і смиренних підніс, що співають з ангелами: слава в вишніх Богу.

Бачачи зітліле через гріхопадіння за образом і подобою творіння, Ісус, прихиливши небеса, зійшов і оселився в дівственій утробі, не змінившись, щоб у Ній зітліле оновити, що взиває: слава явленню Твоєму, Спасителю мій і Боже.

Слава… глас 5.

Волхви, персидські царі, явно пізнали Царя Небесного, що народився на землі, приведені світлою зіркою до Вифлеєма, несучи дари: золото, ливан і смирну, і, припавши, поклонилися, побачивши Немовля, що у вертепі лежало, — Превічного Бога.

І нині… глас 6.

Торжествують ангели на небесах, і радуються люди нині, веселиться ж усе творіння заради народження у Вифлеємі Спаса Господар бо всяка омана ідольська припинилася, і царює Христос повіки.

На стиховні стихири, глас 2.

Величне і преславне чудо сталося сьогодні; Діва народжує, і утроба не зотліває; Слово втілюється, і від Отця не відлучається. Ангели з пастирями славлять, і чи з ними співаємо: слава в вишніх Богу, і на землі мир.

Глас 3.

Стих: Із утроби перше денниці родив Тебе, клявся Господь, і не розкаявся.

Сьогодні народжує Діва Творця всіх; Едем приносить вертеп, і зірка показує сущим у темряві Сонце — Христа; волхви з дарами поклонилися, вірою просвічені; і пастирі, побачивши чудо, з ангелами оспівують і промовляють: слава в вишніх Богу.

Стих: Сказав Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене. Коли Господь Ісус народився у Вифлеємі Юдейському, зі сходу прийшли волхви поклонитися Богу втіленому і, відкривши свої скарбниці, принесли чесні дари: чисте золото — як вічному Царю, і ливан — як Богу всіх; а як триденному мерцю — смирну Безсмертному. Всі люди, прийдіть, поклонімось Тому, Хто народився, щоб спасти душі наші.

Слава… глас 4.

Веселися, Єрусалиме, торжествуйте всі, хто любить Сион: нині Адам звільнений від тимчасового осудження, і рай відкрився для нас; змій знищений; та, що раніше впала в оману, побачила Матір Сотворителя. О, глибина багатства, премудрости і розуму Божого! Гріховний сосуд, плоть, що явилася причиною смерти, нині стала початком спасіння всього світу, Богородиці ради. Немовля бо народилося від Неї, вседовершений Бог; і народженням запечатує дівство, пеленами розв’язує пута гріховні; ставши Немовлям, зціляє Євині у печалі болісті. Нехай же радіє все творіння і нехай веселиться: оновити бо його прийшов Христос і спасти душі наші.

І нині… глас той самий.

У вертепі оселився Ти, Христе Боже, Тебе ясла прийняли; пастирі і волхви Тобі поклонилися. Тоді й проповідь пророків здійснилася, і ангельські сили здивувалися, взиваючи й промовляючи: слава народженню Твоєму, Єдиний Чоловіколюбче.

Потім Нині відпускаєш… Трисвяте, по Отче наш…

Тропар, глас 4: Різдво Твоє, Христе Боже наш, засвітило світові світло розуму, в нім бо ті, що зіркам служили, від зірки навчилися поклонятися Тобі, Сонцю правди, і визнавати Тебе, що Ти є Схід з висоти; Господи, слава Тобі (тричі).

Далі: Нехай буде ім’я Твоє благословенним… (тричі), і все інше за звичаєм.

На ранній

На Бог Господь… тропар свята (тричі).

Після 1-ї кафизми сідальний, глас 1.

В яслах безсловесних заради нас був покладений Ти, довготерпеливий Спасе, і Немовлям був волею; пастирі ж з ангелами оспівали Тебе, взиваючи: слава і хвала на землі народженому, Христу Богу нашому, що обожив єство земнородних.

Слава: і нині, той самий.

Після 2-ї кафизми сідальний, глас 3.

Превічного і неосяжного, єдиносущного невидимому Отцю, плоттю носила Ти, Богородице, єдине і незлитне в Тройці Божество. Засяяла благодать Твоя у світі, Всехвальна; тому безперестанно взиваємо: радуйся, Пречиста Діво Мати.

Слава: і нині, той самий.

Полієлей: Хваліть ім’я Господнє…

Величання: Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, що заради нас нині плоттю народився від безневісної і пречистої Діви Марії.

Псалом вибраний: Викликуй Господеві, вся земле, співайте ж імені Його. Віддайте славу хвалі Його.

Після полієлея сідальний, глас 4.

Прийдіть, вірні, і побачимо, де народився Христос; підемо далі за волхвами, східними царями, куди йде зірка, Його ж там безперестанно оспівують ангели, пастирі грають на сопілках достойну пісню, взиваючи: слава в вишніх Богу, Який сьогодні народився у вертепі від Діви і Богородиці у Вифлеємі Юдейському.

Ступеневі, антифон 1, глас 4.

Прокимен, глас 4: Із утроби перше денниці родив Тебе, клявся Господь і не розкаявся.

Стих: Сказав Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх підніжжям ніг Твоїх.

Євангеліє від Матфея, зачало 2 (2, 18-25).

Після 50-го псалма замість Молитвами… співаємо:

Слава…

Все нині радістю наповнюється, Христос народився від Діви.

І нині…

Все нині радістю наповнюється, Христос народився у Вифлеємі.

Далі: Помилуй мене, Боже…

Стихира, глас 6: Слава в вишніх Богу, і на землі мир; нині приймає Вифлеєм Того, Хто сидить вічно з Отцем; нині ангели Немовля народжене як Бога прославляють: слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління.

Канони два, ірмоси обох канонів по двічі; тропарі ж на 12.

Канон перший, творіння преподобного Косми, глас 1

Пісня 1

Ірмос: Христос народжується — славте; Христос з небес — зустрічайте; Христос на землі — підносьтеся. Співайте Господу, вся земле, і радісно оспівуйте, люди, бо Він прославився.

Того, хто став тлінним через провину, хоч і був створений за образом Божим, але відпав від духовного божественного життя, знову оновлює премудрий Творець; бо Він прославився.

Коли побачив Творець загиблу людину, яку створив Своїми руками, прихилив небеса і зійшов, і всю її істоту на Себе прийняв, воістину воплотившись від божественної чистої Діви; бо Він прославився.

Будучи Премудрістю, Словом і Силою, Сином Отця і Сяйвом Його, Христос Бог таємно від небесних і земних, ставши людиною, оновив нас; бо Він прославився.

Інший канон, творіння преподобного Іоана, глас той самий.

Ірмос: Чудодіючи, Владика спас людей, мокру хвилю моря осушивши колись; волею ж народившись від Діви, відкрив нам путь на небо; Його ж Істоту, рівну з Отцем і людиною, славимо.

Священне Слово народила утроба, що ясно була прообразована неопалимою купиною, у вигляді людському — Бога, звільняючи від гіркої клятви окаянну утробу Єви; Його ж, земнородні, славимо.

Раніше сонця ясно показала зірка Слово, що прийшло очистити гріхи, Тебе милостивого, пеленами повитого в убогому вертепі; Тебе ж, радіючи, побачили — Самого Господа і людину.

Катавасія: ірмоси обох канонів.

Пісня 3

Ірмос: Раніше віків від Отця народженому нетлінно Сину, і в останні дні від Діви безмужно втіленому, Христу Богу, взиваймо: Ти, що підніс ріг наш, свят єси, Господи.

Адам земний, який через вдихання прийняв чисту душу, але через жіночу оману зійшов до тління, побачивши Христа, народженого Дівою, виголошує: свят єси, Господи, що заради мене став подібним до мене.

Ти, Христе, принизив Себе, прийнявши смертне тіло людини, з’єднався з гіршим, щоб його обожити; ставши земним, Ти залишився Богом і підніс нашу природу; свят єси, Господи.

Веселися, Вифлеєме, — царю князів Іудиних, бо Христос — пастир Ізраїля, що сидить на херувимах, із тебе вийшов видимо і, піднісши нас, над усіма воцарився.

Інший.

Ірмос: Почуй спів рабів Твоїх, Благодійнику, ворога смири піднесену гордість. Піднеси ж, Всевидче, вище гріха співців, непохитно утверджених вірою, Блаже.

Сподобившись побачити пребагате Різдво Пречистої Невісти, пастирі, граючи на сопілках, поклонилися дивному Образу; чин же безплотних ангелів оспівував Царя Христа, безсіменно втіленого.

Той, Хто царює вище небес, милосердям спасає нас, народившись від безневісної Діви; будучи раніше безтілесним, в останні літа Слово стає плоттю, щоб покликати до Себе первоствореного, що впав.

Іпакої, глас 8: Тобі, Немовляті, що лежало у яслах і зіркою волхвів покликало, небо принесло початок народів, які здивувалися, побачивши не престіл і скіпетр, а крайню убогість; бо що бідніше за вертеп, і що смиренніше за пелени? Але в них засяяло багатство Твого Божества; Господи, слава Тобі.

Пісня 4

Ірмос: Жезл із кореня Єсеєвого, і цвіт від нього, Христе, народився Ти від Діви, хвальний, від гори осіненої зеленню; прийшов Ти, воплотившись від безневісної, безтілесний і Боже; слава силі Твоїй, Господи.

Тебе, Христе, пророкував у давнину Яків, як надію народів, і ось Ти засяяв з коліна Іуди, і прийшов, щоб знищити могутність Дамаска і здобич Самарії, і перемінити оману на божественну віру; слава силі Твоїй, Господи.

Ти засяяв, Владико, як зірка від Якова, і радістю сповнив мудрих учеників старовинного волхва Валаама, що зірки досліджували, і прийняв їх явно, як початок народів; слава силі Твоїй, Господи.

Як дощ на руно, і як дощ, що падає на землю, так Ти, Христе, зійшов в утробу Діви. Ефіопія і Фарсис, Аравійські і Савські острови, і ті, що володіють усією землею мідійців, припали до Тебе, Спасе; слава силі Твоїй, Господи.

Інший.

Ірмос: Роду людського оновлення, колись, співаючи, пророк Авакум провіщав, сподобившись невимовно побачити образ: Слово-Немовля, що вийшло із гори-Діви на оновлення людей.

Рівним людям став Вишній, волею прийнявши плоть від Діви, щоб очистити від отрути змієвої глави і привести всіх до живоносного світла від пекла темного.

Народи, які в давнину сиділи в темряві, визволившись від загибелі ворожої, підносять руки з похвальними піснями, прославляючи єдиного Христа як Благодійника, Який милостиво до нас прийшов.

Із кореня Єсеєвого вирісши, Діва перевищила закони людської природи, народивши Превічне Слово Отче, бо Сам благозволив пройти через запечатану утробу, умалившись дивно.

Пісня 5

Ірмос: Бог Сий миру, Отець щедрот, великої ради Твоєї ангела, що мир подає, Ти послав нам. Ним богорозуміння світлом наставлені, від ночі до ранку славословимо Тебе, Чоловіколюбче.

Ти, Христе, підкорився повелінню і записався серед рабів кесаря, щоб нас, сущих рабів гріха і диявола, визволити; ставши таким же вбогим, як і ми, і через це єднання і спільність, Ти земну людину обожив.

Ось Діва, як сказано в Писанні, прийняла в утробу і народила втіленого Бога, і залишилася Дівою; заради Неї ми, грішні, примирилися з Богом; прославмо Її, вірні, сущу Богородицю.

Інший.

Ірмос: Від ночі затьмареним оманою діл, Христе, прийди і подай очищення нам, що радісно співаємо пісню Тобі як Благодійнику, направляючи нас на путь, ідучи по якій, знайдемо славу.

Відсікаючи люту ворожнечу проти нас, Владика плотським пришестям зруйнував державу душетлінного і знову з’єднав світ з духовними істотами.

Люди, в давнині затьмарені, побачили, як вдень, світло небесної світлости: Син же приносить Богу народи в насліддя, подаючи невимовну благодать там, де найбільше процвітає гріх.

Пісня 6

Ірмос: З утроби вивергнув морський звір Іону, якого прийняв; Слово ж, що оселилось у Діві і плоть прийняло, пройшло, зберігши Її нетлінною. Той, Кого не торкнулося тління, ту, що народила, зберіг неушкодженою.

Прийшов до нас, прийнявши тіло, Христос Бог наш, що його Отець раніше денниці народжує; Хто у Своїй владі тримає Небесні Сили, Той кладеться в яслах для тварин, пеленами повивається і розриває багатоплетені пута гріхів.

З Адамової природи народився Син, і вірним дарується мале Немовля; але Він є Отець будучого віку і Начальник, і називається Ангелом Великої ради. Він Бог кріпкий і тримає все творіння у Своїй владі.

Інший.

Ірмос: Перебуваючи у глибині морській, Іона молився прийти і втихомирити бурю; я ж, уражений стрілою мучителя, Христа благаю, зла руйнівника, щоб Він скоро прийшов до моєї лінивости.

Той, Хто був на початку у Бога, Бог Слово, нині утверджує немічне з давнини, зберігаючи в Собі нашу істоту, другим створенням Він являє її вільною від пристрастей.

Гряде заради нас із Авраамового лона, щоб воздвигнути впалих синів, що знаходяться в темряві гріхів; Той, Хто перебуває у світлі, нині в яслах благозволить бути покладеним на спасіння людей.

Кондак, глас 3: Діва днесь Превічного народжує, і земля вертеп Неприступному приносить, ангели з пастирями славословлять, і волхви з зіркою подорожують. Нас бо ради народилося Немовля, Превічний Бог.

Ікос: Едем відкрив Вифлеєм; прийдіть, щоб побачити споживу, в таїні знайдену; прийдіть, щоб прийняти Те, що всередині вертепа. Там знаходиться корінь ненапоєний, що породжує відпущення; там знаходиться колодязь некопаний, із якого в давнину Давид жадав пити; там Діва, народивши Немовля, припинила спрагу Адама і Давида. Заради цього йдемо туди, де народилося Немовля, Превічний Бог.

Пісня 7

Ірмос: Юнаки, побожно разом виховані, злочестиве повеління відкинули, вогняної погрози не убоялися, але серед полум’я стояли, співаючи: отців Боже, благословенний Ти.

Пастирі, що грали на сопілках, побачили надзвичайне світло, бо їх осяяла слава Господня, і ангел взивав до них: співайте, бо народився Христос, Бог отців благословенний.

Після гою, як промовив ангел, небесні воїнства заспівали: слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління; бо засяяв Христос, Бог отців благословенний.

Що це за слова? — сказали пастирі. — Підемо, побачимо Божественного Христа. Коли ж пришили до Вифлеєма, поклонилися разом з Тією, що народила, співаючи: Бог отців благословенний.

Інший.

Ірмос: Всецаря любов’ю уловлені, юнаки зневажили безмежно жорстоку мучителя безбожну хулу; їм же підкорився вогонь великий, молитвою до Владики: повіки благословенний Ти.

Слуг жорстоко спалює семикратно розпалена піч, юнаків же спасає зі страхом, всепалюча; тим, кого покрило полум’я, Господь милостиво подав росу, заради побожности.

Христе, Спасителю людей, Ти посоромив невимовним втіленням гадки супротивних; носячи божественну природу, Ти нині став зображеним, бо заради того, щоб стати богами, ми впали з висоти і опинилися у темряві пекла.

Ти силою подолав гріх, що розбестив світ, який нестримно зростав у злі і манив до себе; нині, воплотившись волею, Ти спасаєш від сітей, Благодійнику.

Пісня 8

Ірмос: Чудо надприродне росоносна піч прообразувала: як не опалила юнаків, так не опалив Діву вогонь Божества, що ввійшов в Її утробу. Тому, оспівуючи, взиваємо: нехай благословляє все творіння Господа і прославляє по всі віки.

Дочка Вавилонова збирає від Сиона до себе полонених синів Давидових, але посилає своїх синів — волхвів з дарами на поклоніння до дочки Давидової, що прийняла в Себе Бога. Тому, співаючи, взиваємо: нехай благословляє все творіння Господа і прославляє по всі віки.

Не хотіли співати діти Сиона на землі чужій плачливі пісні. Але Христос, що засяяв у Вифлеємі, викриває всю оману Вавилонську і музичні співи. Тому, співаючи, взиваємо: нехай благословляє все творіння Господа і прославляє по всі віки.

Одержав Вавилон здобич, і полонене багатство царства Сионського; Христос же повертає Його до Сиона і приводить царів, настановляючи зіркою служителів зірок. Тому, співаючи, взиваємо: нехай благословляє все творіння Господа і прославляє по всі віки.

Інший.

Ірмос: Утробу Отроковиці утворює неопалимою, юнаки ж були в розпаленій печі, прообразуючи надприродно Ту, що народжує. Обоє бо чудодійно творить Єдиний; людей співані наставляє благодать.

Загибелі уникнувши, юнаки не поклонилися омані, безперестанно оспівуючи Слово, що народжується, Якому все творіння приносить хвалу в тремтінні.

Грядеш, Христе, щоб заблудле привести на пасовище цвітоносне від пустельних пагорбів; спасіння народів, Ти погасив у людській природі силу людиновбивці, ставши Людиною і з Божеством не розлучившись.

На 9-й пісні замість Чеснішу… співаємо приспіви свята: Величай, душе моя, чеснішу і славнішу від небесних воїнств, Діву Пречисту Богородицю.

Пісня 9

Ірмос: Таїнство дивне бачу і преславне: небо — вертеп; престіл херувимський — Діву; ясла — вмістилище, до возліг невмістимий Христос Бог; Його ж, оспівуючи, величаємо.

Величай, душе моя, Бога, від Діви плоттю народженого.

Величай, душе моя, у Вифлеємі народженого Царя. Коли побачили волхви дивний рух надзвичайної нової зірки, що засяяла на небі, зрозуміли, що народився на землі у Вифлеємі Христос Цар, на спасіння наше.

Величай, душе моя, Бога, Якому волхви поклоняються.

Величай, душе моя, зіркою волхвів Сповіщеного. Волхвів стали питати: де Немовля — Цар, про народження Якого сповістила зірка, бо ми прийшли поклонитися Йому? Ірод-богоборець, хвилюючись, у гніві намагався вбити Христа.

Величай, душе моя, чисту Діву і єдину Богородицю, що народила Христа Царя.

Волхви і пастирі прийшли поклонитися Христу, що народився у Вифлеємі-граді.

Ірод довідався про час, коли з’явилася зірка, ведені якою волхви прийшли до Вифлеєма з дарами поклонитися Христу; але, направлені нею у вітчизну, залишили посоромленим лютого дітовбивцю.

Далі приспіви другого канону:

Нині Діва народжує Владику всередині вертепа.

Ірмос: Любити нам зі страхом зручніше мовчання, як безбідне; любов’ю ж складати пісні, протяженноскладні, Діво, незручно є; але дай нам, Мати, силу, наскільки є благовоління.

Нині народжується Владика, як Немовля, від Матері Діви.

І знову Ірмос: Любити нам…

Нині пастирі бачать Спаса, пеленами повитого, покладеного в яслах.

Нині Владика неосяжний пеленається руб’ям, як Немовля.

Нині все творіння веселиться і радується: бо Христос народився від Діви.

Прообрази несвітлі, і тіні перемінні; Ти, Мати чиста, побачила Слово, що явилося із врат зачинених, — істинну світлість; достойно Твою прославляємо утробу.

Небесні Сили народженого Спаса Господа і Владику сповіщають світу.

Замість Слава… Величай, душе моя, триіпостасного і нероздільного Божества державу.

Замість І нині… Величай, душе моя, Того, Хто визволив нас від клятви.

Одержавши бажане, і сподобившись Божого пришестя, христоімениті люди нині утішаються духовним народженням; бо Ти, Діво чиста, подаєш живоносну благодать поклонятися славі.

Потім перший приспів свята й Ірмос: Таїнство дивне… Далі другого канону приспів і Ірмос: Любити нам…

Світильний: Прийшов до нас з неба Спаситель наш — Схід зі сходу, і ми, сущі в темряві і тіні, знайшли істину; бо від Діви народився Христос.

На Хваліте… стихири на 4, глас 4.

Веселіться, праведні, радійте, небеса, заграйте, гори! Христос народився! Сидить Діва, до херувимів подібна, і тримає в обіймах Бога — Слово втіленого. Пастирі народженому дивуються; волхви Владиці приносять дари; ангели співають і виголошують: неосяжний, Господи, слава Тобі.

Богородице Діво, що народила Спаса! Ти знищила попередню клятву Євину, бо стала Матір’ю благовоління Отчого, носячи в обіймах Своїх Слово Боже, втілене. Це таїна, яку не можна зрозуміти; тільки вірою її всі прославляємо, з Тобою взиваючи і промовляючи: невимовний, Господи, слава Тобі.

Прийдіть, оспіваємо Матір Спасову, Яка і після народження залишилася Дівою; радуйся, граде одухотворений Царя і Бога, в Якому Христос, поживши, звершив спасіння. З Гавриїлом оспіваймо, з пастирями прославмо, взиваючи: Богородице, благай із Тебе Втіленого, щоб спастися нам.

Отець благозволив, Слово стало плоттю, і Діва народила Бога втіленого; зірка сповіщає, волхви поклоняються, пастирі дивуються, і творіння радується.

Слава… глас 6.

Коли прийшов час Твого на землю пришестя, був перший перепис вселенної, тоді Ти зволив написати імена людей, віруючих у Твоє Різдво; заради цього таке повеління кесаря було проголошено, вічне бо Твоє Царство безначальне Різдвом Твоїм оновилося. Тому і ми приносимо Тобі замість запису імені багатство православного богослів’я як Богу і Спасу душ наших.

І нині… глас 2.

Нині Христос у Вифлеємі народжується від Діви; нині Безначальний починається, і Слово втілюється; Сили Небесні радуються, і земля з людьми веселиться; волхви Владиці дари приносять; пастирі Народженому дивуються; ми ж безперестанно взиваємо: слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління.

Славослів’я велике. Після Трисвятого тропар свята.

Єктенії, і відпуст.

На літургії

Антифон 1, псалом 110, глас 2.

Стих 1: Славитиму Тебе, Господи, всім серцем моїм, розповім про всі чудеса Твої.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих2: На раді праведних і в сонмі — великі діла Господні.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих 3: Явлена в усіх воля Його.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих 4: Сповідування і велич — діло Його, і правда Його перебуватиме повік віку.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Слава: і нині.

Молитвами Богородиці, Спасе спаси нас.

Антифон 2, псалом 111, глас 2.

Стих 1: Блажен муж, що боїться Господа, і в заповідях Його перебуватиме.

Спаси нас, Сину Божий, що від Діви народився, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 2: Сильним на землі буде сім’я його, і рід праведних благословиться.

Спаси нас, Сину Божий, що від Діви народився, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 3: Слава і багатство в домі Його, і правда Його перебуває повік віку.

Спаси нас, Сину Божий, що від Діви народився, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 4: Засяяло в темряві світло праведним: милостиве, і щедре, і праведне.

Спаси нас, Сину Божий, що від Діви народився, співаємо Тобі: Алилуя.

Слава: і нині. Єдинородний Сину…

Антифон 3, псалом 109, глас 4.

Стих 1: Промовив Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене.

Тропар: Різдво Твоє, Христе Боже наш, засвітило світові світло розуму, в нім бо ті, що зіркам служили, від зірки навчилися поклонятися Тобі, Сонцю Правди, і визнавати Тебе, що Ти є схід з висоти. Господи, слава Тобі.

Стих 2: Доки не покладу ворогів Твоїх підніжжям ніг Твоїх.

Тропар: Різдво Твоє, Христе Боже наш…

Стих 3: Жезл сили пошле Тобі Господь від Сиону, і володій посеред ворогів Твоїх.

Тропар: Різдво Твоє, Христе Боже наш…

Стих 4: З Тобою початок в день сили Твоєї, в світлостях святих Твоїх.

Тропар: Різдво Твоє, Христе Боже наш…

Вхідне: Із утроби перше денниці родив Я Тебе — клявся Господь і не розкаявся. Ти ієрей повік за чином Мелхиседековим.

Тропар: Різдво Твоє, Христе Боже наш…

Кондак, глас 3: Діва днесь Превічного народжує, і земля вертеп Неприступному приносить, ангели з пастирями славословлять, і волхви з зіркою подорожують. Нас бо ради народилося Немовля, Превічний Бог.

Замість Трисвятого… Всі ті, що в Христа хрестилися,  у Христа зодягнулися, алилуя.

Прокимен, глас 8: Вся земля нехай поклониться Тобі і співає Тобі, нехай співає імені Твоєму, Вишній.

Стих: Викликніть Господеві, вся земле! Співайте ж імені Його, віддайте славу хвалі Його.

Апостол: Послання до Галатів, зачало 209 (4, 4-7).

Алилуя, глас 1: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.

Стих: День дневі передає слово, і ніч ночі сповіщає розуміння.

Євангеліє від Матфея, зачало 3 (2, 1-12).

Причасний: Визволення послав Господь людям Своїм. Алилуя.

1 відгук
to «Місяць грудень, день 25-й. Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа»
  1. Катерина сказав:

    Поставте, будь ласка, кому в літійній стихирі:
    Спаса Господар бо – Спаса Господа, бо

    Торжествують ангели на небесах, і радуються люди нині, веселиться ж усе творіння заради народження у Вифлеємі Спаса Господар бо всяка омана ідольська припинилася, і царює Христос повіки.


Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору