«Наша Парафія»

Кирило Стеценко : Духовні твори / Редактор-упорядник Гобдич М. М. — К.: Фенікс, 2013. — 404 с.

Нотна збірка «Кирило Стеценко. Духовні твори» — це перше повне видання релігійних творів композитора. У ній представлено три Літургії, Всенічна, Панахида, Вінчання, Пасхальна рання, фрагменти Заупокійної та Архієрейської служб, окремі духовні твори, канти і псальми, колядки та щедрівки.

Пропоноване видання збагатить лекційні курси з історії української музики, хорової літератури, може бути використане у класах диригування та заняттях хору в музичних закладах. Збірку також адресовано хоровим колективам, хормейстерам, регентам і всім, хто цікавиться українською духовною музикою.

Рецензенти:
Корній Л. П. — доктор мистецтвознавства, професор (Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського)
Гусарчук Т. В. — кандидат мистецтвознавства, професор (Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського)
Юрченко М. С. — кандидат мистецтвознавства, професор (Київський університет ім. Б. Грінченка)

Зміст

• Від упорядника
• Митець високого таланту. Пархоменко Л.
• Сакральне слово отця Кирила Стеценка. Куземська Г.
• Перша літургія св. Іоана Золотоустого
• Друга літургія св. Іоана Золотоустого
• Третя літургія св. Іоана Золотоустого для хору та народного співу
• Всенічна
• Панахида
• Вінчання
• Пасхальна рання
• Із Заупокійної служби
• Із Архієрейської служби
• З чину Вінчання
• Окремі духовні твори:
  • Херувимська пісня (дев’ять)
  • Милість миру (шість)
  • Хваліте ім’я Господнє (три)
  • Прокимни воскресні восьми гласів
  • Непорочні Великої Суботи
  • Благословлю Господа
  • Разбойника благоразумнаго
  • Тропар Різдва Христового
  • Тропар св. Параскеві
• Задостойники (вісім)
• Канти і псальми (одинадцять)
• Колядки і щедрівки (п’ятдесят три)

Від упорядника

XVII–XVIII ст. були добою високого піднесення композиторської творчості українського духу. Українська композиторська школа визначила розвиток професійної музики в усьому слов’янському православному світі, заклала фундамент для формування таких шкіл інших народів. Та зі смертю Д. Бортнянського (1825) все наче завмерло в очікуванні, щоби відновитися на початку ХХ ст. Саме тоді разом з автокефалією Української Церкви виникає й нова композиторська школа церковної музики, яскраво національна, базою якої стає народно-пісенна творчість. Одним із засновників української духовної композиторської школи стає Кирило Григорович Стеценко (1882–1922) — видатний композитор, хормейстер, педагог, громадський діяч, священик.

К. Стеценко прожив коротке (не повних 40 років), але яскраве життя. У 20-річному віці він очолив хор Київської духовної семінарії (один із найкращих колективів того часу), згодом організував Народний хор, з яким мав можливість концертувати з фольклорними програмами. А за часів Центральної Ради був одним із засновників двох мандрівних капел, очолив Другу (Першою керував Н. Городовенко) і з нею здійснив упродовж осені 1920 р. велику концертну подорож Україною. Водночас ініціював видавництво творів українських композиторів при «Дніпросоюзі», вів педагогічну роботу в кількох гімназіях, збирав і аранжував фольклор, упорядковував репертуарні збірки для школи, активно долучився до визвольного руху за виборювання національної Автокефальної Церкви, утримуючи при цьому сім’ю — дружину і трьох дітей. За «вільнодумство» та «українофільську агітацію» був репресований — висланий із Києва на довгих 9 років. Та попри все це перебував у постійному творчому процесі. Досі здається незбагненним, що за таких важких життєвих обставин і за такий короткий час К. Стеценко став одним із найплодовитіших і найуспішніших композиторів за всю тисячолітню історію української духовної музики.

Нотна збірка «Кирило Стеценко. Духовні твори» є першим повним зібранням духовних творів композитора: три Літургії, Всенічна, Панахида, Вінчання, Пасхальна рання, частини із Заупокійної, Архієрейської служб та чину Вінчання, 26 окремих церковних творів (серед них дев’ять Херувимських, шість «Милість миру», три «Хваліте»), циклів із восьми Задостойників, одинадцяти кантів і псальмів та п’яти десятків різдвяних пісень.

Що ж нового знаходимо на сторінках цього видання? Насамперед, системати­зований список автографічних духовних творів К. Стеценка, скрупульозно досліджений видатним музикознавцем Л. О. Пархоменко. Саме завдяки її багаторічній праці та люб’язній допомозі фахівця рукописного відділу НБУВ Л. Г. Руденко ми мали змогу працювати з копіями автографів. Ще одна особливість збірки — робота з текстами богослужбових творів: більшість із них зредаговано за сучасним українським перекладом УПЦ КП, частину творів, написаних церковнослов’янською, подано в українській транслітерації згідно з багатовіковою богослужбовою традицією Русі-України. Мову кожного твору зазначено біля джерела нотного тексту.

Камерний хор «Київ» виконує твори К. Стеценка з першого дня свого існування. Багатолітня систематична праця з постановками програм, проведенням концертних турів і студійними записами у 2010 році увінчалася виходом у світ чотирьох КД: «Друга Літургія», «Всенічна», «Панахида», «Вінчання. Пасхальна утреня» (Dotcom Recordings ltd, Канада). Виконавський досвід дав змогу нам зробити хормейстерську редакцію цих партитур: інколи внесено поділ на номери, визначено відсутні темпи, розмір та поділ на такти, деталізовано агогіку, часом штрихи.

Ця збірка — продовження роботи, яка висвітлює одну з найцікавіших музичних епох — український романтизм. Уже вийшли з друку збірки духовних творів Михайла Вербицького (2004), Миколи Леонтовича (2005), Якова Яциневича (2006), Кирила Стеценка (2013), готується збірка Миколи Лисенка.

Висловлюємо глибоку повагу і вдячність усім, хто сприяв виданню збірки: п. Андрію та п. Вірі Вітер, Лю Пархоменко, Людмилі Руденко, Ганні Куземській, Кирилові Стеценку (онук композитора).

Окрему подяку за підтримку проекту «Кирило Стеценко. Духовні твори», за звукозапис і видання «Панахиди» Кирила Стеценка, висловлюємо Орестові Данилевичу, Ярославу Солтису, Олегові Репецькому, Олександру Сугоняку, Богданові Бенюку, а також Іванові Малковичу, Олександру Падалці, Галині й Денисові Стеценкам.

Опубліковано 28.05.2013 у розділах: Духовні твори.