Бесіда, коли відправлявся у заслання
1. Урочисте в нас слово, браття мої. Наше прекрасне зібрання подібне до широкого і повноводного моря, однак воно не збурюється люттю вітрів, бо тут мати миру, яка приборкує лють вітрів. «Про Сіон скажуть: і цей, і той чоловік народився в ньому, і Сам Всевишній заснував його» (Пс. 86, 5). Діти мої мене мають намір убити? Але чому я маю боятися смерті? «Для мене життя — Христос, і смерть — надбання» (Флп. 1, 21). Пошлють у заслання? «Господня земля і все, що наповнює її» (Пс, 23, 1). Віднімуть у мене майно? «Ми нічого не принесли у світ; явно, що нічого не можемо і винести з нього» (1 Тим. 6, 7). Ви знаєте, браття, за що хочуть скинути мене, — за те, що я не розстеляв килимів, не одягався у шовковий одяг, не догоджав пересиченню інших, не приносив їм золота і срібла. А мені кажуть: ти хрестив після прийняття їжі і питва. Якщо я робив це, то нехай буде мені анафема, нехай не вважаюся серед єпископів, нехай не буду разом з ангелами, нехай не буду угодний для Бога. Однак, хоч би я і хрестив, споживши їжі, то не зробив би нічого негідного. Тоді нехай скинуть й апостола Павла за те, що він після вечері хрестив темничного сторожа; нехай скинуть і Самого Господа за те, що Він після вечері дав учням Причастя.
Багато я бачу хвиль і жорстоку бурю, приготовлені списи і, як керманич під час великої бурі, сиджу на двох кормах корабля, тобто на Старому і Новому Завітах, і веслами відбиваю бурю. Не дерев’яними веслами, а чесним Хрестом Господнім перетворюю бурю на тишу. Господь велить, і раб вінчається. Для того Він Сам і віддає його дияволу. Хіба не відомо людям, що найчистіша посудина особливо блищить біля нечистої? Браття, пропоную вам три речі: віру, терпіння, цнотливість. Коли хочете перебувати у вірі, то наслідуйте блаженного Авраама, який досяг похилого віку і пожав зрілі плоди. Коли хочете перебувати в терпінні, наслідуйте блаженного Іова. Ви знаєте його життя, чули про його терпіння, відома вам і його кончина. Коли ж хочете дотримуватися цнотливості, то наслідуйте блаженного Иосифа, який був проданий до Єгипту і спас Єгипет, який знемагав від голоду. Він зазнав спокуси від перелюбниці єгиптянки, поневоленої пристрастю любові, що приставала до нього і говорила: «Лягай зі мною» (Бут. 39, 12). Як в Єгипті єгиптянка хотіла позбавити його цнотливості, так і тут є єгиптянин1. Однак ані та не довела святого до падіння, ані цей тут, а тільки виявилася вільна цнотливість, шляхетність дітей і розбещення варварської жінки.
2. Браття, злодій не приходить туди, де є хмиз, сіно і дрова, а туди, де лежить золото чи срібло, чи перли. Так і диявол не входить туди, де є перелюбник чи богохульник, чи хижак, чи користолюбець, а туди, де проводять пустельне життя. Браття, чи станемо ми гострити язик проти цариці? Але що мені сказати? Єзавель шаленіє й Ілля тікає, Іродіада веселиться, і Йосиф опиняється у в’язниці. То коли мене виженуть, я уподібнюся Іллі; коли кинуть у болото, — Єремії; коли в море, — пророкові Іоні; коли в рів, — Даниїлові; коли поб’ють каменями, — Стефану; коли обезглавлять, — Іоанові Предтечі; коли будуть бити палицями, — Павлові; коли розпиляють пилою, — Ісаї. О, якби пилою дерев’яною, щоб мені насолодитися любов’ю до хреста! Та, котра загрубіла тілом, ворогує проти безтілесного; будучи зайнятою обмиваннями, намащуваннями та чоловіком, ворогує проти чистої і непорочної Церкви. Однак і вона буде сидіти вдовою ще за життя чоловіка, оскільки, будучи жінкою, хоче зробити вдовою Церкву. Учора ввечері вона називала мене тринадцятим апостолом, а сьогодні назвала мене Юдою. Вчора прихильно сиділа разом зі мною, а сьогодні напала на мене, як дикий звір.
Нехай згасне в нас сонце і затьмариться місяць, тільки б не забути слів Іова. Іов, який пережив такі удари і не вимовляв нічого, крім: «Нехай буде ім’я Господнє благословенне» (Іов. 1, 21). Коли дружина кричала і говорила йому: «Ти есе ще твердий у непорочності твоїй! Похули Бога і помри» (Іов. 2, 9), то він, докоряючи їй, говорив: «Ти говориш як одна з безумних» (Іов. 2, 10). О, невдячна жінко! О, роз’ятрювачко хвороби! Хіба тобі, жінко, коли ти була хворою, Іов говорив дещо подібне? Чи не полегшував він твою хворобу молитвами і благодіяннями? Коли він жив у царських чертогах, мав багатство і царську прислугу, ти не говорила нічого подібного, а тепер, коли бачиш його сидячим на гноїщі і покритого черв’яками, кажеш: «Ти усе ще твердий у непорочності твоїй! Похули Бога і помри». Хіба для нього не досить цього випробовування, а ти цими словами хочеш спричинити йому вічні муки? Що ж блаженний Іов? «Ти, — каже він, — як одна з безумних; невже добре ми будемо приймати від Бога, а лихого не будемо приймати?» (Іов. 2, 10).
А ця беззаконна і ненависна, ця, кажу, нова Єзавель не волає і не говорить… А посилає до мене консулів і трибунів і тільки погрожує. Але що це для мене? Павутина, зроблена павуком. Браття, всі ви знаєте, що перемога здобувається трудами і вінець призначений за подвиги, як і божественний Павло недавно говорив: «Подвигом добрим я змагався, свій біг закінчив, віру зберіг; а тепер готується мені вінець правди, який дасть мені Господь, праведний Суддя» (2 Тим. 4, 7-8). Йому слава і держава навіки-віків. Амінь.
- Мається на увазі Феофіл Александрійський, супротивник Святителя. [↩]
