«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаСвятоотцівські твориСвятитель Іоан Золотоустий --- Повне зібрання творінь у 12 томахТворіння святого Іоана Золотоустого. Том V. Книга 2

Бесіда про псалми

1. Усе Божественне Писання є святим, але особливою святістю пройняті псалми. Так від самого початку книги (вони говорять) прямо про стриманість, а насамперед про те, щоб не мати спілкування з нечестивими. Саме із цього і почав блаженний Давид своїми словами: «Блажен муж, який не йде на раду нечестивих» (Пс. 1, 1). Кажучи про блаженство, він має на увазі найвищі ознаки добра. Водночас (псалми говорять) про спілкування із добрими, про приборкання шлунка, про стриманість рук, про щедрість, про нікчемність грошей, слави і всього подібного.

Послухай, наприклад, його слова про те, як необхідно берегти цнотливість: «Бо стегна мої сповнилися запаленням» (Пс. 37, 8); і в іншому місці: «Ти знищуєш кожного, хто відступає від Тебе» (Пс. 72, 27). Про те, що необхідно приборкувати шлунок, він говорить: «Коли ще їжа була на зубах їхніх, гнів Божий прийшов на них й умертвив багатьох із них» (Пс. 77, 30-31). Про те, що необхідно уникати багатства: «Коли багатство примножується, не віддавайте йому серце» (Пс. 61, 11), і не шукати слави: «Бо коли помре, то не візьме з собою нічого, і не піде за ним слава його» (Пс. 48, 18). Не наслідувати нечестивих: «Не ревнуй злочинцям» (Пс. 36, 1). Він повчає вважати за ніщо земну могутність: «Я бачив беззаконника, як він пишався і підносився, наче кедри ливанські. Але минув він, не стало його, шукаю його і не знаходжу» (Пс. 36, 35-36); і нехтувати всім тимчасовим: «Блаженний народ, у якого все це є. Блаженний народ, у якого Господь — Бог його» (Пс. 143, 15).

Говорить (псалмоспівець) і про те, що ми не тільки грішимо, але й отримуємо за все відплату: «Ти даєш кожному за ділами його» (Пс. 61, 13). І про те, чому не відплачує за кожний день відразу: «Бог — суддя праведний, непохитний, довготерпеливий» (Пс. 7, 12). Так само говорить він про те, наскільки прекрасним є смирення: «Господи, не зазнавалося серце моє» (Пс. 130, 1), а гордість — зло: «Тому-то гордість підняла їхню пихатість, і, як в одежу, одягаються вони у неправду та нечестя свої» (Пс. 72, 6). І в іншому місці: «Господь гордим противиться, смиренним же дає благодать» (Притч. 3, 34) 1. І про те, що милостиня прекрасна: «Він роздає щедро, подає вбогим, праведність його перебуватиме вічно» (Пс. 111, 9); про те, що милосердя гідне похвали: «Добрий чоловік має милосердя і в позику дає; на суді він твердо говорить слово своє» (Пс. 111, 5); про те, що не можна лихословити: «Того, хто потай очорнює ближнього свого, я прожену» (Пс. 100, 5).

І багато, набагато більше, ніж було сказано, ти знайдеш тут думок, наповнених мудрістю. І він говорить не тільки про теперішнє, але й про майбутнє, не тільки про видиме, але й про невидимі створіння. Хочеш довідатися про небо, чи буде воно вічним, чи зазнає змін? У відповідь на це він чітко говорить тобі, що небеса, «наче риза, постаріють; як одежу переміниш, і вони зміняться» (Пс. 101, 27). Чи захочеш довідатися про зовнішній вигляд (небес), то знову почуєш від нього: «Простираєш небеса, як шатро» (Пс. 103, 2). Якщо захочеш пізнати, що знаходиться далі, поза межами цього неба, то дає тобі відповідь і на це: «Підносиш над водами горні палаци Твої» (Пс. 103, 3). Не зупиняється (псалмоспівець) і на цьому, а говорить тобі і про широту, і про глибину, вказуючи на їхню рівномірність: «Як далеко схід від заходу, так видалив Він від нас беззаконня наші… Бо як високо небо над землею, так утвердив Господь милість Свою над тими, що бояться Його» (Пс. 102, 12, 11). Якщо ти захочеш досліджувати основи землі, то і цього від тебе не приховає, і почуєш від нього, що (Господь) «на морях заснував її» (Пс. 23, 2). Чи може бажаєш довідатися про землетруси, від чого вони бувають? Будь-який твій подив розвіюється його словами: «Він погляне на землю — і вона тремтить» (Пс. 103, 32).

Якщо запитаєш про те, яким є призначення ночі, то й про це можеш довідатися від нього: «Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова» (Пс. 103, 20). Пояснить тобі він і те, яка користь від гір: «Гори високі для оленів», — і для чого скелі: «Скелі — захисток для зайців» (Пс. 103, 18). Послухай, навіщо існують безплідні дерева: «Там птахи гніздяться» (Пс. 103, 17); і для чого джерела в пустелях: «Ти напуваєш усіх звірів польових… Над ними літають птахи небесні» (Пс. 103, 11-12). Для чого вино? Не тільки для того, щоби пити, для цього було б достатньо і води, а щоб тебе веселити і втішати: «Вино веселить серце людини» (Пс. 103, 15). Довідавшись про це, ти зрозумієш і міру вживання вина. Послухай, як говорить він про те, звідки отримують їжу птахи і дикі звірі: «Усі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час» (Пс. 103, 27). А коли запитаєш, для чого худоба, то він відповість тобі, що й худоба для тебе. «Ти вирощуєш, — каже, — траву для худоби і злаки на користь людям» (Пс. 103, 14). А яким є призначення місяця? Послухай, як він пояснює: «Ти створив місяць, щоб визначати час» (Пс. 103, 19).

Повчає (псалмоспівець) чітко і про те, що все як видиме, так і невидиме, є створеним: «Бо Він промовив — і сталося, Він повелівав — і створилися» (Пс. 148, 5). Так само він повчає, що смерть буде знищена: «Господь спасе душу мою від пекла, коли прийме мене» (Пс. 48, 16). Ось як говорить псалмоспівець про те, звідки наше тіло і в що воно знову перетвориться: «Пам’ятає, що ми — порох землі… І в порох свій повернуться» (Пс. 102, 14; Пс. 103, 29). Для чого все те, що довкола тебе? Для тебе: «Славою і честю увінчав його, і поставив його над творінням рук Твоїх» (Пс. 8, 6-7). Говорить він і про те, що ми, люди, маємо дещо спільне з ангелами: «Ти створив його мало чим меншим за ангелів» (Пс. 8, 6). Йдеться тут і про любов Божу: «Як отець милує дітей, так милує Господь тих, що бояться Його» (Пс. 102, 13); і про те, що чекає нас за гробом, і про майбутній блаженний спокій: «Повернися, душе моя, у спокій твій» (Пс. 114, 6). Навіщо таке велике небо? Він відповідає: «Небеса повідають славу Божу» (Пс. 18, 2). Навіщо ніч і день? Не тільки для того, щоби змінювати одне одного, але й для того, щоби наставляти: «Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх» (Пс. 18, 4). Навіщо море охоплює землю? «Безодня, як одежа, покриває її» (Пс. 103, 6). Так сказано в єврейському (Писанні).

Подібно ви довідуєтесь (із псалмів) і про все інше: про Христа, про воскресіння, про майбутнє життя, про (загробне) блаженство, про відплату, про повчання моральності і все, що стосується догматів. І тисячами інших повчань переповнена ця книга. Якщо ти впав у спокусу, то звідси отримаєш щедру втіху; якщо згрішиш, то знайдеш тут тисячі готових ліків; чи впадаєш у бідність або якесь нещастя, то вона вкаже тобі багато пристаней. Чи будеш праведним — і тоді отримаєш від неї велику користь; чи будеш грішником — звідси отримаєш втіху.

Так, якщо ти, будучи праведним, терпиш прикрощі, то (для втішання) почуєш: «За Тебе, Господи, вбивають нас кожен день, ми стали як вівці, що призначені на заколення… Усе це прийшло на нас, але ми не забули Тебе» (Пс. 43, 23, 18). Якщо підносять тебе твої подвиги, то (псалмоспівець) нагадує тобі: «І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто із живих» (Пс. 142, 2). Якщо ти грішник і зневіряєшся в собі, то тут же почуєш, як він виголошує: «О, коли б ви нині послухали голосу Його: «Не робіть жорстокими сердець ваших, як у Мериві…, де спокушали Мене» (Пс. 94, 7-9), — і ти негайно піднімешся. Якщо голова твоя увінчана діадемою, то звідси навчишся, що «не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його» (Пс. 32, 16), — і збережеш скромність. Якщо ти багатий і славний, то знову ж таки почуєш: горе вам, «що надієтеся на силу свою та величаєтеся багатством своїм» (Пс. 48, 7), бо «людина — як трава, дні її —  немов цвіт польовий, що цвіте й відцвітає» (Пс. 102, 15), — і нічого земного не будеш вважати великим. Бо коли те, що є прекрасним на землі, слава і влада, насправді є такими нікчемними, то що ще із земного може заслуговувати уваги?

Але ти засмутився? Скажи: «З Тобою, як рогами, поб’ємо ми ворогів наших і в ім’я Твоє потопчемо тих, що повстали проти нас» (Пс. 43, 6). Але ти бачиш тих, які незаслужено благоденствують? Послухай, що говорить (псалмоспівець): «Вони, як трава, скоро посохнуть і, як пожовкле листя, скоро опадуть» (Пс. 36, 2). Може, ти бачиш, що й праведні, і грішні терплять однакову долю? Поглянь: причина не одна і та ж. «Багато, — каже, — покарань грішникові» (Пс. 31, 10); тоді як про праведника говорить цілком інакше: «Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить його Господь» (Пс. 33, 20); і в іншому місці: «Смерть же грішників люта» (Пс. 33, 22), але: «Чесна перед Господом смерть преподобних Його» (Пс. 115, 7). Постійно читай це і звідси повчайся. Кожне із цих слів — безмежне море розуму, а ми оглянули їх тільки мимохідь. А коли ви забажаєте ретельно дослідити сказане, то побачите велике багатство як тут, так і в інших Писаннях.

2. Та оскільки це дослідження пов’язане із трудами і то не малими, то ми поки що обмежимося тим, що вже сказано, щоби водночас і душу потішити співом, і труд свій полегшити. Отже, нехай співають уста і нехай повчається розум. Саме це вже є чималою справою. Справді, якщо спів псалмів не дозволяє тобі заздрити, засмучуватися і передчасно впадати у відчай, а повчає не цінувати високо ані багатство, ані скорботу, ані бідність, ані навіть саме життя, то вже цим воно звільняє тебе від усіх пристрастей. Іншими словами, якщо ми привчили вуста до співу псалмів, то душа посоромиться бажати протилежного тому, про що співають уста. Тоді нам самим потрібно (взяти) гуслі Давида, щоби душа наша відгукувалася на псалми — і в самій собі, і добрими справами. А коли ми зупинимося тільки на половині справи, тобто, почувши спів псалма й відкликаючись душею, однак у своїх справах виявимося супротивниками того, про що співається, тоді і ліки будуть нам для осуду, і лють диявола зросте, бо ще до того, як ми почуємо, лукавий диявол боїться, щоб ми, почувши, не виправилися. А коли ми, і почувши, залишаємося такими ж, тоді він уже не має страху.

Отже, будемо спів псалмів супроводжувати відповідними ділами, щоб відкинути найжорстокішу лють демона і привернути благодать Духа. Ніщо, ніщо так не прославляє душу, так не окрилює її, не звільняє від землі і не звільняє від пут тіла, ніщо так не налаштовує до мудрості і зневаги до всього земного, як мелодія псалмів і спів, супроводжуваний ритмом. Ось саме тому, коли Бог побачив, що багато людей стають розсіяними і через це із невдоволенням переносять утому, тоді Він, бажаючи зробити працю більш привабливою і пом’якшити пов’язане із цим відчуття тягарю, надихнув уста блаженного Давида висловити за порядком ці псалми і мелодію підсилити пророцтвом, щоби всі, хто надихається мелодією співу, з повного старанністю підносили Йому священні гімни.

Сама природа наша так тісно і ніжно прив’язана до співу і пісень, що ним заспокоюється навіть плач і примхи немовлят. Адже справді, годувальниці, носячи дітей на руках і приколисуючи їх, присипляють їх, наспівуючи їм різних пісень. Саме тому часто вдаються до пісень і мандрівники, поганяючи в полудень в’ючних тварин, щоби піснями полегшити для них виснажливість шляху. І не тільки мандрівники, але й землероби як під час вичавлювання винограду і збирання плодів, так і під час догляду за лозами чи за будь-якою іншою роботою часто співають. Те ж саме роблять моряки за веслуванням. Так само жінки за ткацьким верстатом, перебираючи човником натягнуту основу, іноді кожна про себе, іноді всі разом співають яку-небудь пісню.

Отже, роблять це і жінки, і землероби, і моряки, намагаючись співом підбадьорити себе у своїх трудах, оскільки душа під спів може легше переносити всякі тягарі та гіркоту. А для того, щоб такою сильною прихильністю нашої душі до цієї насолоди не скористалися демони і не розбестили всіх, вводячи свої блудні пісні, огорожею від них Бог установив псалми, водночас поєднавши і користь, і задоволення. Від світських пісень шкода і загибель, і взагалі чимало жахливого може бути заподіяно ними, бо вони налаштовують душу на те, що є безсоромним і беззаконним, її розморюють і розслабляють. А від духовних пісень, навпаки, велика вигода і користь, і велике освячення, і вони можуть послужити основою для всякої мудрості, бо самі слова їхні очищують душу, а крім того, на душу, яка їх оспівує, сходить Дух Святий.

Отже, будемо співати душею псалми, наповнені мудрістю, щоби поступово підніматися на вищий ступінь. Якщо ти звикнеш співати псалми, тоді зумієш співати і гімни. А ця справа більш божественна. Бо псалмам властиве все людське, а гімни, навпаки, не містять у собі нічого людського. Гімни, а не псалми, оспівуються небесними силами. І навпаки: «Неприємна похвала в устах грішника» (Сир. 15, 9). Тому і Павло застерігає: «У благодаті співаючи в серцях ваших Господеві» (Кол. 3, 16), — не просто вустами, а уважно. Так співати — це означає співати Богові. Та коли в повітрі лунає тільки звук голосу, тоді ти співаєш повітрю. Не потрібно особливого місця, не потрібно часу — в думці співати псалми можна на всякому місці і повсякчас. Чи ти йдеш площею, чи знаходишся в дорозі, чи розмовляєш з друзями, — всюди можна підноситися душею (до Бога), можна волати (до Нього) мовчки. Так волав Мойсей, і Господь почув його. Якщо ти ремісник, то можеш співати псалми і в майстерні за роботою. Чи будучи солдатом або сидячи на судилищі, ти можеш робити те ж саме. Можна співати і без голосу, аби тільки всередині звучала думка. Адже ми співаємо не людині, а Богові, а Він чує голос серця і проникає у найбільш сокровенні наші думки. І як духовні мужі, які мають помазання від Святого Духа, завжди моляться за ближніх і підносять щирі молитви, так будемо чинити і ми: будемо щодня приступати до Бога і за самих себе, і за братів наших.

Як можна приступати до Бога? Маючи праведне життя і чисту совість. А цього ніяк інакше не можна досягти, як тільки день і ніч старанно сповняючи закон Божий. І хай ніхто мені не говорить, ніби до тлумачення не міг зрозуміти значення псалмів. І без тлумачення всякому, хто бодай трохи хоче бути уважним, може подати велику мудрість, спонукати до діяльності й принести велику користь в житті навіть один вірш. Наприклад, ти скажеш: «Блажен муж, що боїться Господа» (Пс. 111, 1). Якщо ти в змозі зрозуміти, що означають вимовлені тобою слова, то після цього ти вже не будеш вважати для себе зразком ані вельможу, ані багача, ані власника розкішних будинків, ані того, хто має доступ до двору, ані навіть самого вінценосця, ані будь-кого іншого, а тільки того, хто перебуває в побожності, в смиренні, в страху Божому. До цього має надихати тебе не тільки майбутнє, але й навіть теперішнє, бо той, хто тут живе побожно, є сильнішим за всіх.

Тож будемо і ми старанними у спілкуванні з Богом. Навчімося, як належить звертатися до Нього. Бог не шукає красномовства чи вишуканих слів, а красу душі. І коли вона говорить те, що Йому приємне, тоді одержує повне задоволення. Справді, коли ти відвідуєш якусь відому людину і від спілкування з нею отримуєш велику користь, то тим більше отримає користь той, хто через тривалі молитви перебуває у постійному спілкуванні з Богом. І грішник може вчинити велике, якщо буде молитися зі смиренням, — це вже початок чесноти. Саме так було з митарем, який досяг усього простими словами завдяки тому, що виховав у собі добрий настрій. У чому виявився його настрій? Він дорікав собі, ударяв себе в груди і не насмілювався підняти очей до неба. Якщо і ти будеш так молитися, то зробиш свою душу легшою за пір’їну.

Отже, нехай наша молитва буде тихою і смиренною, нехай буде обличчя її наповнене приємністю, ніжністю й смиренністю, і нехай не налаштовує вона проти ворогів наших. Така молитва є гідною неба, така мова є гідною ангелів. А коли будемо підносити молитви до Бога за тих, що кривдять і ображають нас, тоді буде почута наша молитва і за нас самих. Якщо так налаштуємо душу, тоді і ми будемо у змозі говорити до Бога з відвагою: «Помилуй мене і почуй молитву мою» (Пс. 4, 2). І Він легко прихилиться до нашої молитви і дарує нам Царство Небесне, якого щоби сподобитися всім нам за благодаттю і людинолюбством Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа, Якому слава навіки-віків. Амінь.


Післямова до бесід на Псалми | Зміст | Бесіда на слова: «У тісноті Ти дав мені простір» (Пс. 4, 2)

  1. Переклад за церковнослов’янським текстом. []

Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору