Передмова
В своїх руках ви тримаєте незвичайну книгу. Це — зібрання творінь в перекладі українською мовою святителя Іоана Золотоустого, архієпископа Константинопольського, який належить до числа найвидатніших Святих Отців Церкви.
Творіння Святих Отців і вчителів Церкви — одне з джерел Священного Передання. Завдяки цим трудам розвивалося і збагачувалося богослів’я, долалися єресі та лжевчення, утвер-джувалося православ’я. У творах Святих Отців ми знаходимо глибокі тлумачення Священного Писання, викладення догматичних і моральних істин, настанови у християнському житті. Вірність вчення Отців Церкви засвідчується святістю їхнього життя, погодженістю між собою думок різних Отців та їхньою відповідністю Священному Писанню і вірі Христової Церкви. Саме тому вони мають надзвичайно високий авторитет, вище якого є лише авторитет Священного Писання. Це підтверджено і соборними рішеннями, якими встановлено, що ніяке богословське твердження чи тлумачення тексту Священного Писання не може бути сприйняте Церквою, як авторитетне, якщо воно не має свого підтвердження у творіннях Святих Отців. Тому вивчення творів Святих Отців — духовно корисна справа, невід’ємний елемент богословської освіти та повноцінного християнського життя.
Серед письмового спадку багатьох Отців Церкви особливе місце по праву належить творінням святителя Іоана Золотоустого, який жив у другій половині IV — на початку V століть по Різдві Христовому З дитинства він виховувався у християнській вірі, а в молодості отримав ще й класичну філософську освіту у кращих викладачів у Афінах — визнаному центрі античної філософської науки. З молодих років святий Іоан був схильний до аскетичного способу життя і бажав усамітнення, але Господь покликав його до священнослужіння у двох величних містах тогочасного світу. Спочатку він був пресвітером в Антіохії, а потім був поставлений патріархом в столиці імперії — Константинополі.
Глибока віра, святість життя, богословська і філософська освіченість у сполученні з надзвичайним даром красномовства прирекли святому Іоану славу ще при житті, яка відобразилася в тому, що народ найменував його Золотоустим (гр. — Хризостомос). І справді він мав «золоті вуста», бо проповіді його, які ми маємо можливість читати, вражають глибиною богословських думок, тлумачення Священного Писання — влучністю порівнянь і алегорій, які роблять зрозумілими навіть найбільш складні питання богослів’я і християнського життя.
За словами апостола Павла «Всі, хто бажають благочестиво жити, гнаними будуть». Повною мірою це справдилося на святителі Іоані Золотоустому. За блискучі проповіді та викриття неправди він став для багатьох ненависним. З волі імператриці Євдоксії руками заздрісників святитель Іоан був беззаконно позбавлений патріаршого престолу та висланий зі столиці. Однак останніми словами помираючого у вигнанні в далеких Команах (на території сучасної Грузії) святителя були: «Слава Богу за все!»
Невдовзі після смерті ім’я святого знову було пошановане, всі звинувачення — відкинуті, а святі мощі з честю повернуті в Константинополь. Збірники проповідей та творінь святителя Іоана Золотоустого зайняли належне найпочесніше місце серед творів Отців Церкви.
Разом з прийняттям християнства на Русь прийшли не тільки книги Священного Писання та богослужбові збірники, але й творіння Святих Отців, серед яких особливою пошаною користувалися слова і тлумачення Іоана Золотоустого. Вони старанно перекладалися слов’янською мовою та переписувалися як окремо, так і в складі тематичних збірок. Найбільш ранньою збіркою такого роду є «Златоструй», укладений болгарським царем Симеоном. Слово Іоана Золотоустого вміщене у Святославому «Ізборнику» (1073 р.). Переклад двадцяти одного слова святителя міститься у Супрасльському літописі (перша пол. XVI ст.), а у XVII ст. друкарня Києво-Печерської лаври видала «Бесіди на послання апостола Павла».
Проте не існувало не тільки повного, але й більш-менш розширеного зібрання творів святителя ні слов’янською, ні оригінальною грецькою мовою. Ситуацію змінили дві обставини — винайдення книгодрукування та зростання інтересу до творінь Святих Отців на фоні європейських релігійних рухів Реформації та Контрреформації. У 1591–1602 рр. у Гейдельберзі з’явилася збірка тлумачень на Новий Завіт у чотирьох томах, яку видав Коммелін. 1612 р. англійський вчений Генрі Савілій видав у Етоні вже восьмитомну збірку праць святителя, за основу взявши видання Коммеліна. Після видання цих збірок грецькою мовою було видано і латинські переклади творів Іоана Золотоустого, які в дванадцяти томах побачили світ у Парижі в 1636 р.
Серйозну працю для зібрання і впорядкування творів святителя звершив вчений-бенедиктинець Барнард Монфокон. За понад тринадцять років праці він разом з учнями відкрив більше 300 манускриптів з творами та частинами творів Іоана Золотоустого. Після двадцяти років праці Монфоконом було видано зібрання творів святителя, до якого увійшли і раніше невідомі. Наукова цінність цього видання полягає також у тому, що до кожного твору подано передмову, в якій вказано його хронологію, зміст і характер.
Підсумком цих трудів стало монументальне 13-томне видання творів святителя Іоана, звершене абатом Жаком Полем Мінем у Парижі. Саме воно було покладене в основу російського перекладу і видання «Повного зібрання творінь святителя Іоана Золотоустого». Це видання було започатковане у 1847 р. Санкт-Петербурзькою Духовною Академією. Але у 1866 р. переклад і видання творінь зупинилося й відновилося лише за 30 років. Починаючи з 1898 р. у Санкт-Петербурзі у видавництві Духовної Академії було видано повне зібрання творінь святителя у 12 томах.
Саме це видання, як найбільш повне, було взяте за основу для перекладу українською мовою. З благословення Патріарха Київського і всієї Руси-України і під його загальною редакцією працю з перекладу здійснив кандидат богослів’я протоієрей Михайло Марусяк.
Переклад і видання творінь святителя Іоана Золотоустого українською мовою продовжує перекладацько-видавничу справу Київського Патріархату, в рамках якої було вже видано українською мовою Біблію, основні богослужбові книги, «Закон Божий», вибрані «Житія святих». Одним з останніх видань цього ряду стало «Добротолюбіє», яке започатковує серію українських перекладів творінь Святих Отців, подвижників та вчителів Церкви.
Мета цих видань — духовне відродження українського народу та утвердження Помісної Православної Української Церкви. Через читання й вивчення творінь Святих Отців рідною мовою українське духовенство і віруючі матимуть можливість краще розуміти і тлумачити Священне Писання, поглибити свої богословські знання, знаходити відповіді на питання християнського духовного життя. Видання творінь Отців Церкви також покликане лягти в основу відродження славної в минулому православної української богословської школи, відомої працями полемістів і богословів XVI ст., рясними плодами діяльності Могилянського богословського гуртка та Києво-Могилянської Академії у ХVII–ХVІІІ століттях. Адже без повноцінної та систематичної богословської освіти й науки неможливе буття жодної Помісної Православної Церкви.
Нехай читання і вивчення творінь святителя Іоана Золотоустого буде для вас духовно корисним та спасительним!
Патріарх Київський і всієї Руси-України
