«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаМолитвиМолебень за перемогу в час нашестя варварів і навали чужинців

Вослідова́ніє моле́бнаго пíнія, піва́ємаго в наше́ствії ва́рвар і в нахожде́нії язи́ков

Діакон: Благослови́, влади́ко.

Ієре́й начина́єт: Благослове́н Бог наш всегда, нині і присно, і во вíки віко́в.

Лик: Амінь1.

Ца́рю небе́сний, Утіши́телю, Ду́ше íстинний, ве́зде сий і вся ісполня́яй, сокро́вище благи́х і жи́зни Пода́телю, прийди́ і всели́ся в ни, і очи́сти ни от вся́коя скве́рни, і спаси́, Бла́же, душа́ на́ша.

Чтец: Святи́й Бо́же, Святи́й Крíпкий, Святи́й Бесме́ртний, поми́луй нас (три́жди).

Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́в. Амíнь.2

Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас. Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша. Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша. Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша, íмени Твоє́го ра́ди.

Го́споди, поми́луй (три́жди). Сла́ва… і ни́ні…

О́тче наш, íже еси́ на небесе́х3, да святи́тся ім’я́ Твоє́, да при́йдет Ца́рствіє Твоє́, да бу́дет во́ля Твоя́, я́ко на небесí, і на землí. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь, і оста́ви нам долги́ на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим, і не воведи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.

Ієре́й глаголе́т: Я́ко Твоє́ єст Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отца́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха.

Чтец же: Амíнь. Го́споди, поми́луй (двана́десят). Сла́ва… і ни́ні…

Прийдíте поклонíмся  Царе́ві на́шему Бо́гу.

Прийдíте, поклонíмся і припадíм Христу́, Царе́ві на́шему Бо́гу.

Прийдíте, поклонíмся і припадíм Само́му Христу́, Царе́ві і Бо́гу на́шему.

Псало́м 78

Бо́же, прийдо́ша язи́ци в достоя́ніє Твоє́, оскверни́ша Це́рков Святу́ю Твою́. Положи́ша Ієрусали́м, я́ко о́вощноє храни́лище, положи́ша тру́пія раб Твої́х бра́шно пти́цам небе́сним, пло́ті преподо́бних Твої́х – звíрем зе́мним. Пролія́ша кров їх, я́ко во́ду, о́крест Ієрусали́ма, і не бі погріба́яй. Би́хом поноше́ніє сосíдом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас. Доко́лі, Го́споди, прогніва́єшися до конца́, раждеже́тся, я́ко огнь, рве́ніє Твоє́? Проли́й гнів Твой на язи́ки, не зна́ющия Тебе́, і на ца́рствія, я́же íмени Твоє́го не призва́ша. Я́ко поядо́ша Іа́кова і мíсто єго́ опусти́ша. Не пом’яни́ на́ших беззако́ній пе́рвих, ско́ро да предваря́т ни щедроти́ Твоя́, Го́споди, я́ко обнища́хом зíло. Помози́ нам, Бо́же, Спаси́телю на́ш, сла́ви ра́ди íмене Твоє́го, Го́споди, ізми́ нас і очи́сти гріхи́ на́ша íмене Твоє́го ра́ди. Да не когда́ реку́т язи́ци: «Где єст Бог їх?» І да увíстся во язи́ціх пред очи́ма на́шима отмще́ніє кро́ви раб Твої́х проли́тия. Да вни́дет пред Тя воздиха́ніє окова́нних, по вели́чію ми́шця Твоє́я, снабди́ сини́ умерщве́нних. Возда́жд сосíдом на́шим седмери́цею в нíдра їх поноше́ніє їх, íмже поноси́ша Тя, Го́споди. Ми же лю́діє Твої́, і о́вця па́жити Твоє́я; ісповíмися Тебí, Бо́же, во вік, в род і род возвісти́м хва́лу Твою́.

Сла́ва… і ни́ні…

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Бо́же (три́жди).

Дія́кон же глаголе́т єкте́нія вели́кая4:

Діа́кон: Ми́ром Го́споду помолíмся.

Лик же ко вся́кому діа́конскому моле́нію отвіщава́єт: Го́споди, поми́луй.

Діа́кон: О сви́шнім ми́рі і спасе́нії душ на́ших Го́споду помолíмся.

О ми́рі всего́ ми́ра, благостоя́нії святи́х Бо́жіїх Церквíй, і соєдине́нії всіх Го́споду помолíмся.

О свято́м Хра́мі сем і с вíрою, благоговíнієм і стра́хом Бо́жіїм входя́щих в онь Го́споду помолíмся.

О святíйшем отцí на́шем, Патріа́рсі Ки́ївстім і всея́ Ро́ссії-України ім’яре́к, високопреосвяще́ннійшем Митрополи́ті (Архієпи́скопі іли преосвяще́ннійшем Єпи́скопі) на́шем ім’яре́к, че́стном Пресвíтерстві, є́же о Христí Діа́констві, всем при́чті і лю́дех Го́споду помолíмся5.

О Боголюбивій і Богохранимій Україні нашей, благочести́вих вла́стех і во́єх єя́ Го́споду помолíмся6.

О є́же пособи́ти і покори́ти под но́зі їх вся́каго вра́га і супоста́та Го́споду помолíмся.

О гра́ді сем (іли́ о ве́сі сей, іли́ о святíй оби́телі сей), і вся́ком гра́ді, і ве́сі, і вся́кой стра́ні, і вíрою живу́щих в них, Го́споду помолíмся.

О благорастворе́нії во́здухов, умноже́нії пло́дов зе́мних і вре́менех ми́рних, Го́споду помолíмся.

О плава́ющих, путьшеству́ющих, недугу́ющих, тружда́ющихся, пліне́нних і о спасе́нії їх Го́споду помолíмся.

І а́біє прилага́єт сíя:

О є́же прости́ти нам вся согріше́нія на́ша, íмиже я́рость Єго́ раздражи́хом на́ ся, і человіколю́біє Єго́ прогніва́хом, Го́споду помолíмся.

О є́же ми́лостив би́ти, благоувітли́в, і благопреміни́тель рабо́м Свої́м, і отврати́ти от нас вес гнів Свой, пра́ведно движи́мий на́ ни і поми́ловати нас, Го́споду помолíмся.

О є́же обрати́ти воско́рі воспя́т і в бíгство претвори́ти дерзнове́ніє по́лков безбо́жних язи́к, і в попра́ніє Христоімени́тому во́їнству под но́ги покори́ти, Го́споду помолíмся.

О є́же воско́рі сокруши́ти си́лу і Богобо́рноє дерзнове́ніє ополча́ющихся на́ ни пога́них язи́ков страх же і тре́пет, і ужа́с, с малоду́шієм в се́рдца їх всади́ти, вíрним же люде́м побíду на́ ня і одолíніє мужестве́нноє си́лою Своє́ю пода́ти, Го́споду помолíмся.

О є́же при́зріти на плач, стена́нія і вопль людíй Свої́х і запустíніє достоя́нія Своє́го от безбо́жних ни́ні язи́к су́щеє, і сокруши́ти і істни́ти вражде́бную їх си́лу, побíду і одолíніє вíрним Свої́м на́ ня подава́я, Го́споду помолíмся.

О є́же пода́ти си́лу, крíпость, і му́жество Христоімени́тому во́їнству, і укріпи́ти ми́шця їх на пле́щі безбо́жних враго́в, рату́ющих нас, Го́споду помолíмся.

О є́же я́ко іщеза́єт дим, да іще́знут безбо́жнії вра́зі на́ші, і я́коже прах возміта́єтся от лица́ вíтру, та́ко да поги́бнут агаря́нстії вну́ци от лица́ христія́нских во́їнств, Го́споду помолíмся.

О є́же посла́ти я́рость, гнів, скорб, і а́нгели лю́тия на вся Христонена́вистния язи́ки, є́же потреби́ти я со всім безбо́жієм їх, і раздруши́ти ца́рство і власть їх, очи́стити же зе́млю людíй Свої́х сла́ви ра́ди íмени Своє́го, Го́споду помолíмся.

О є́же би́ти путь находя́щих на́ ни язи́ков тма і по́лзок, і А́нгел Госпо́день да пожене́т і оскорби́т їх, і преда́сть їх в ру́ки Христолюби́вих во́їн, Го́споду помолíмся.

О є́же невреди́мих нас соблюсти́ і непребори́мих от вся́каго зла́го обстоя́нія і вра́жіяго суро́вства, і держа́вноє одолíніє сопроти́в мучи́тельскія їх де́рзости вíрним Свої́м ми́лостивно пода́ти, Го́споду помолíмся.

Заступи́, спаси́, поми́луй, і сохрани́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́тію.

Пресвяту́ю, Чи́стую, Преблагослове́нную, Сла́вную Влади́чицу на́шу Богоро́дицу і при́сно Дíву Ма́рію со всíми святи́ми пом’яну́вше, самí себе́ і друг дру́га, і весь живо́т наш Христу́ Бо́гу предадíм.

Ієре́й возглаша́єт:

Я́ко подоба́єт Ти вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́в.

Лик: Амíнь.

По сем: Бог Госпо́дь і яви́ся нам, благослове́н гряди́й в ім’я́ Госпо́днє7 (на глас 6).

Лик: Бог Госпо́дь, і яви́ся нам, благослове́н гряди́й в ім’я́ Госпо́днє.

Ієре́й же та́можде стоя́, по коєго́мждо ли́ка пíнії, глаголе́т: Стихи́ сíя оби́чния:

Стих 1: Ісповіда́йтеся Господеві, я́ко Благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.

Стих 2: Обише́дше обийдо́ша м’я і íменем Госпо́дним противля́хся їм.

Стих 3: Не умру́ но жив бу́ду, і повíм дíла Госпо́дня.

Стих 4: Ка́мень єго́же небрего́ша зи́ждущії, сей бисть во гла́ву у́глу, от Го́спода бисть си, і єст ди́вна в о́чію на́шею.

І тропарí сíя, глас тож:

Стра́шен єси́ Го́споди, / і кто проти́ву пра́ведному Твоє́му гнíву ста́нет? / Іли́ кто умо́лит Тя, Бла́же? / Кто́же ли уто́лит Тя за лю́ди согріши́вшія і ненача́ємия? / То́кмо Небе́снії Чи́нове: / Арха́нгели і А́нгели, Госпо́дства, Херуви́ми і Серафи́ми, / оса́нна непреста́нно Ти вопію́щії; / с ни́ми же і ми согла́сно зове́м: / Свят, Свят, Свят, єси́ Бо́же, поми́луй нас.

Сла́ва…

Го́споди, Го́споди, Тебе́ вся́ческая боя́тся / і трепе́щут пред лице́м сла́ви Твоє́я. / Тебí і ми, грíшнії, с бо́язнію і тре́петом припада́єм, Безсме́ртне, / Тебí мо́лимся, Святи́й: / спаси́ душа́ на́ша / молитва́ми Апо́стол, Проро́к, Му́ченик, і всіх Святи́х Твої́х.

І ни́ні…

Ма́ти Бо́жія Пречи́стая, / прибіжи́ще і покро́ве христіа́нскій! / Укріпи́ си́лна же і дерзнове́нна сотвори́ воєво́ди  ((Було: «Господаря́».)) на́шего і во́я єго́, / і лю́ди вся, оби́чно моля́щія Ти ся, / во є́же удо́б побіди́ти і низложи́ти / Христонена́вистния враги́ і го́рдия ва́рвари, / да всі вопіє́м Ти: Ра́дуйся, Прерадова́нная.

Таж псало́м 508: Поми́луй м’я, Бо́же, по вели́цій ми́лости Твоє́й, і по мно́жеству щедро́т Твої́х, очисти́ беззако́ніє моє́. На́йпаче оми́й м’я от беззако́нія моє́го, і от гріха́ моє́го очи́сти м’я. Я́ко беззако́ніє моє́ аз зна́ю, і гріх мой пре́до мно́ю єст ви́ну. Тебí Єди́ному согріши́х, і лука́воє пред Тобо́ю сотвори́х, я́ко да оправди́шися во словесе́х свої́х, і побіди́ши внегда́ суди́ти Ти. Се бо в беззако́ніїх зача́т єсм, і во грісíх роди́ м’я ма́ти моя́. Се бо íстинну возлюби́л єси́, безвíстная і та́йная прему́дрости Твоє́я яви́л ми єси́. Окропи́ши м’я іссо́пом – і очи́щуся, оми́єши м’я – і па́че снíга убілю́ся. Слу́ху моє́му даси́ ра́дость і весе́ліє, возра́дуются ко́сті смире́нния. Отврати́ лице́ Твоє́ от гріхо́в мої́х, і вся беззако́нія моя́ очи́сти. Се́рдце чи́сто сози́жди во мні, Бо́же, і дух прав обнови́ в утро́бі моє́й. Не отверзи́ мене́ от лица́ Твоє́го, і Ду́ха Твоє́го Свято́го не отими́ от мене́. Возда́жд ми ра́дость спасе́нія Твоє́го, і Ду́хом Влади́чном утверди́ м’я. Научу́ беззако́нния путе́м Твої́м, і нечести́вії к Тебí обратя́тся. Ізба́ви м’я от кро́вій, Бо́же, Бо́же спасе́нія моє́го, возра́дуєтся язи́к мой пра́вді Твоє́й. Го́споди, устнí мої́ отверзе́ши, і уста́ моя́ возвістя́т хва́лу Твою́. Я́ко а́ще би єси́ восхотíл же́ртви, дал бим у́бо, во всесожже́ніїх не благоволи́ши. Же́ртва Бо́гу – дух сокруше́н. Се́рдца сокруше́на і смире́на Бог не уничижи́т. Ублажи́, Го́споди, благоволе́нієм Твої́м Сіо́на, і да сози́ждутся стíни Ієрусали́мскія. Тогда́ благоізволи́ши же́ртву пра́вди, во возноше́нії і во всесожига́ємих. Тогда́ возло́жат на О́лтар Твой те́лця.

Кано́н моле́бний
ко Пресвятíй Богоро́диці во чая́нії бра́ні.
Творе́нія кир Іоа́нова9.

Єму́же краєгра́нь сíя: Твої́м, Пречи́стая, сопобори́ рабо́м.

Глас 6

Піснь 1

Ірмо́с: Я́ко по су́ху ходи́в Ізра́їль по бе́здні стопа́ми гони́теля фарао́на видя́ потопля́єма, Богу побідную піснь по́їм, вопія́ше.

Припíл: Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Тропа́ріон: Держа́внаго во крíпості і си́лнаго во бра́нех Го́спода, ро́ждшая Чи́стая, держа́вною Ти і всеси́лною руко́ю сопобори́ нам на враги́ бору́щія нас.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Во мо́рі потопи́вий пре́жде фарао́на, і сего́ колесни́ца постла́вий во глубинí, і ни́ні в по́мощ на́шу востани́, Хри́сте, Ро́ждшія Тя молитва́ми.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Вра́чевско у́бо єст є́же рíзати, і жещи́ здра́вія ра́ди, но Ти нас, Си́не Бо́жий, м’я́гкими лічба́ми щедро́т Твої́х уврачу́й, Ма́тере Твоє́я мольба́ми.

Сла́ва…

Сенахери́мово я́коже дре́вле все во́їнство зíло ісчезнове́нно сотвори́л єст рожде́йся із Тебе́ Бог, си́це і ни́ні Ти все во́їнство обше́дшеє нас ва́рварскоє, держа́вною руко́ю си низложи́, Влади́чице.

І нині…

Тебе́ на бору́щія нас го́рдия враги́ вмíсто себе́ вооружа́єм, і дви́жем на́ ня ко сопроти́в ополче́нію їх, Чи́стая. Ти бо єси́ христія́ном нача́лний Воєво́да.

Катава́сія: Спаси́ от бід раби́ Своя́, Богоро́дице Дíво, я́ко ми всі по Бо́зі к Тебí прибіга́єм, я́ко к неруши́мой стíні і предста́телниці10.

Піснь 3

Ірмо́с: Ність свя́та, я́коже Ти, Го́споди Бо́же мой, вознеси́й рог вíрних Твої́х, Бла́же, і утверже́й їх на ка́мені ісповіда́нія Твоє́го.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Сíї во колесни́цах мно́гих і на множа́йших ко́нех, ми же, лю́діє Твої́, ім’я́ Твоє́ призива́єм ни́ні, і вопіє́м: спаси́ ни, Влади́чице.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Крíпость і си́лу дая́й не́мощним, і рог вознося́й рабо́в Твої́х, Хри́сте, вíрному Твоє́му ни́ні во́їнству на ва́рвари враги́, крíпость подава́й, Ро́ждшія Тя ра́ди.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Во́їнство ва́рварскоє, собра́вшеєся от язи́к безбо́жних, огне́м і зря́щеє і ди́шущеє, ра́дуєтся о убíйствах і закла́ніях, і брань дви́жет со раби́ Твої́ми, – ї́мже Ти, Влади́чице, помози́.

Сла́ва…

Му́жіє кро́вій суро́ві, льсти́ іспо́лнені, на́ ни собра́вшеся, поучи́шася тще́тним возшата́вшеся; но Ти, Пречи́стая, совíти їх мольба́ми си воско́рі разори́.

І ни́ні…

Рук протяже́нієм Мойсе́й11 Креста́ о́браз вообрази́в, одолí, Отрокови́це, Амали́ку вражде́бному, Ти же руко́ю у́мною, людíй Твої́х враги́ низложи́.

Катава́сія: Спаси́ от бід раби́ Своя́, Богоро́дице Дíво, я́ко ми всі по Бо́зі к Тебí прибіга́єм, я́ко к неруши́мой стíні і предста́телниці.

Та́же єкте́нія

Діа́кон: Поми́луй нас, Бо́же, по вели́цій ми́лости Твоє́й, моли́м Ти ся усли́ши і поми́луй.

Лик же ко вся́кому діа́конскому моле́нію отвіщава́єт: Го́споди, поми́луй (три́жди).

Єще́ мо́лимся о святíйшем отцí на́шем, Патріа́рсі Ки́ївстім і всея́ Ро́ссії-України ім’яре́к, високопреосвяще́ннійшем Митрополи́ті (Архієпи́скопі іли преосвяще́ннійшем Єпи́скопі) на́шем ім’яре́к, і всей во Христí бра́тії на́шей12.

Єще́ мо́лимся о Боголюби́вій і Богохрани́мій Украї́ні на́шей, благочести́вих вла́стех і во́єх єя́, о держа́ві, побíді, пребива́нії, ми́рі, здра́вії, і спасе́нії, і оставле́нії гріхо́м їх. І о є́же Го́споду Бо́гу на́шему найпа́че поспіши́ти і пособи́ти їм во всем, і покори́ти под но́зі їх вся́каго вра́га і супоста́та.

Слез іспо́лненная сітова́нія же і рида́нію досто́йная постиго́ша нас ни́ні, Го́споди, тíмже к Тебí Єди́ному Бо́гу на́шему во умиле́нії се́рдцем сокруше́нним зове́м: я́ко Милосе́рд, ско́ро пре́жде да́же не поработи́мся, помощи́ нам потщи́ся, моли́м Ти ся, Защи́тниче наш, усли́ши і поми́луй.

О́ком Всевидя́щим ми́лостивно при́зри, Го́споди, і вижд, я́ко прийдо́ша язи́ци в достоя́ніє Твоє́, і оскверни́ша Хра́ми Святи́я Твоя́, положи́ша тру́піє рабо́в Твої́х – бра́шно пти́цам небе́сним, пло́ті преподо́бних Твої́х – звíрем зе́мним, пролива́ют кров їх, я́ко во́ду, і ність погріба́яй. Умилосерди́ся і де́рзость їх разори́, і под но́ги Христолюби́вим во́єм ско́ро покори́, моли́м Ти ся во бра́нех крíпкому, усли́ши і поми́луй.

Согріши́хом всі і беззаконова́хом вку́пі, і щедроти́ милосе́рдія Твоє́го, Влади́ко, безу́мієм свої́м обрати́хом на гнів, і се́го ра́ди во попра́ніє беззако́нним враго́м преда́хомся. Но осла́би, Долготерпе́ливе, і страх Твой в нас су́щій вмíсто покая́нія приї́м, от сопроти́вних безбо́жнаго обстоя́нія, ско́ро ізба́ви, моли́м Ти ся ско́рому в по́мощі, і крíпкому в заступле́нії, усли́ши і поми́луй.

Мойсе́ю на Амали́ка, Сампсо́ну на іноплеме́нники, і Дави́ду на Голіа́фа держа́вноє одолíніє дарова́вий. І ни́ні я́ко си́лен во крíпості сий воста́ющих на́ ни Богобо́рних язи́к, си́лу і крíпость сокруши́, і де́рзость суро́вства їх в малоду́шіє і бíгство претвори́в сотри́, і под но́ги лю́дем Твої́м і Христолюби́вому на́шему во́їнству13 держа́вно покори́, ми́шцею висо́кою сокруша́ющому бра́ні, моли́м Ти ся усли́ши і поми́луй.

Єще́ мо́лимся о ми́лості, жи́зні, мирі, здравії, спасенії і оставленії гріхов рабам Божіїм ім’ярек і всіх во́ї наших, і всіх язве́нних, пліне́нних і добродíющих їм, і всіх христіан  14.

Лик: Господи, помилуй (трижди).

Ієре́й возглаша́єт:

Усли́ши ни, Бо́же, Спаси́телю наш, Упова́ніє всім ко́нцем землí, і су́щим на мо́рі дале́че, і ми́лостиве ми́лостив бу́ди о грісе́х на́ших і поми́луй нас. Ми́лостив бо і Человіколюби́в Бог єси́, і Тебí сла́ву возсила́єм, Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во вíки віко́в.

Лик: Амінь.

Сіда́лен, глас 2

Чтец: Молитве́ннице те́плая і стíно непребори́мая, ми́лости істо́чниче і ми́рові прибíжище, приле́жно вопіє́м Ти, Богоро́дице Влади́чице: предвари́ і от бід ізба́ви нас, єди́на воско́рі заступа́ющая.

 

Піснь 4

Ірмо́с: Христо́с – мні си́ла, Бог і Госпо́дь, че́стная Це́рков Боголíпно зове́т, вопію́щи: от со́вісти чи́сти, о Го́споді праздну́ющи.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Меч ізли́й, Чи́стая, і заколи́ всіх проти́вних ни́ні на́ ни бору́щих враго́в; сопобори́ же нам на́ ня крíпостію мо́льби Твоє́я.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Сту́да ісполни́ вра́жія лица́, і мно́гаго безче́стія і срамоти́, і да возвратя́тся восп’я́т псало́мски, тще́тни, Влади́чице, і бездíлні.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Ни́ні позна́їм о сем, Влади́чице, я́ко восхотíла єси́ всіх людíй Твої́х гра́да Твоє́го сего́, а́ще не возра́дуєтся о нас враг-бори́тель.

Сла́ва…

Є́же хотíти помо́щника íмаши на є́же мощи́, я́ко ро́ждшая вся сами́м то́кмо про́стим ма́нієм Могу́щаго, а́ще у́бо восхо́щеши на́шего спасе́нія, спасе́мся.

І ни́ні…

Во гнíві Твоє́го заступле́нія си́лних бори́телій вражде́бния разсіци́ гла́ви, сотрясу́т бо ся в себí от стра́ха Твоє́я держа́ви, Чи́стая.

Піснь 5

Ірмо́с: Божестве́нним свíтом Ти, Бла́же, утреню́ющих Ти душа́ любо́вію просвіти́, молю́ся, Тя ви́діти, Сло́во Бо́жіє, І́стиннаго Бо́га, от мра́ка гріхо́внаго ізима́юща.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Сатра́пи, тира́нни, ца́ріє і нача́лници стран ва́рварских на зло єдиноми́сльници би́вше, на ста́до Твоє́ сíє, я́коже льви́ і звíріє ди́вії я́ростію рика́ют, но Ти їх низложи́, Влади́чице.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Си́на ро́ждшая Бо́жія, предстателству́юща у́мно Небе́сних Сил А́нгела, побо́рника посли́, Дíво Богоро́дице, в по́мощ на́шу.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Слез іспо́лненная сітова́нія же і рида́нія досто́йная постиго́ша нас ни́ні, Влади́чице, но Ти предвари́вши ущедри́, і па́ки безбо́жния враги́ низложи́.

Сла́ва…

Не преда́жд в ру́ці язи́ков наслíдіє Твоє́, Чи́стая, да не когда́ реку́т: «Где єст Богороди́телница, на Ню́же упова́ша?» — но без сокруше́нія ста́до Своє́ сохрани́.

І нині…

Ца́рствія вся зе́мная да позна́ют держа́ву Твою́, Чи́стая, і крíпость Твою́ необори́мую; язи́ци же да смяту́тся, і да сотрясу́тся лю́діє, невіду́щії вла́сти Твоє́я.

Піснь 6

Ірмо́с: Жите́йскоє мо́ре, воздвиза́моє зря напа́стей бу́рею, в ти́хоє приста́нище прите́к, вопію́ Ти: возведи́ от тля живо́т мой, Многоми́лостиве!

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Лук мíдян соділа́й людíй Твої́х вíрних і ізбра́нних ми́шця15, і опояши́ їх си́лою і крíпостію, Пренепоро́чная, с небесе́ подая́ їм побíду.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Нас вíрующих во ім’я́, Чи́стая, Отца́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, і кла́няющихся рождеству́ Твоє́му почита́ємому, не преда́жд враго́м на́шим, но в коне́ц сих, Отрокови́це, сотри́.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Стеня́ще, колíні же прекланя́юще ко землí і ру́ці на висоту́ воздíюще, зове́м: согріши́хом, Влади́чице, ко Бо́гу, Сего́ ми́лостива сотвори́, да не язи́ци ва́рварстії нака́жут нас.

Сла́ва…

Не терпи́м, Влади́чице, ібо́ рече́ враг: «Гнав, – пости́гну, разділю́ ко́ристь, ісполню́ ду́шу мою́, убíю мече́м мої́м, і одолíєт рука́ моя́!» – тíмже, предвари́ши, заступи́ нас.

І ни́ні…

Хра́ми Святи́я Твоя́, і О́лтаря свяще́нния, і че́стния íкони Твоя́, і всіх святи́х о́брази, сосу́ди же і свяще́нная сокро́вища вра́зі Твої́, Дíво, ізнури́ша, но Ти отда́жд їм по дíлом їх, сокруша́я вражде́бную тіх си́лу.

Катава́сія: Спаси́ от бід раби́ Своя́, Богоро́дице Дíво, я́ко ми всі по Бо́зі к Тебí прибіга́єм, я́ко к неруши́мой стíні і предста́телниці.

Єкте́нія мала́я

Діакон: Па́ки і па́ки ми́ром Го́споду помолíмся.

Лик: Го́споди, поми́луй.

Діакон: Заступи́, спаси́, поми́луй і сохрани́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́тію.

Лик: Го́споди, поми́луй.

Діакон: Пресвяту́ю, Чи́стую, Преблагослове́нную, Сла́вную Влади́чицу на́шу Богоро́дицу і при́сно Дíву Марíю со всíми святи́ми пом’яну́вше, са́мі себе́, і друг дру́га, і вес живо́т наш Христу́ Бо́гу предадíм.

Лик: Тебí, Го́споди.

Ієрей: Я́ко подоба́єт Ти вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во вíки віко́в.

Лик: Амінь.

І по возгла́сі конда́к Богоро́диці, глас 816:

Возбра́нной Воєво́ді побіди́телная, / я́ко ізба́влься от зол, / Благодарстве́нная, воспису́ю Ти, раб Твой, Богоро́дице. / Но я́ко іму́щая держа́ву непобіди́мую, / от вся́ких м’я бід свободи́, да зову́ Ти: / Ра́дуйся, Невíсто Неневíстная.

По сем сте́пена ше́стаго гла́са. Антифо́н 3:

Надію́щіїся на Го́спода, враго́м стра́шнії / і всім ди́внії, го́рі бо зрят. /

Во беззако́ніїх рук свої́х пра́ведних жре́бій, / помо́щника Тя імíя, Спа́се, не простре́т. /

Свята́го Ду́ха держа́ва на всіх, / Єму́же ви́шняя во́їнства / покланя́ются / со вся́ким диха́нієм до́лним.

Діа́кон: Во́нмем.

Ієре́й: Мир всім.

Чтец же: І ду́хові твоє́му.

Діа́кон же па́ки: Прему́дрость.

Чтец: Проки́мен, глас четве́ртий: Да воскре́снет Бог і рази́йдутся вра́зі Єго́.

Лик:  Да воскре́снет Бог і рази́йдутся вра́зі Єго́.

Стих: Я́ко іщеза́єт дим да іще́знут17.

Лик:  Да воскре́снет Бог і рази́йдутся вра́зі Єго́.

Чтец:   Да воскре́снет Бог…

Лик:  …і рази́йдутся вра́зі Єго́.

Діа́кон: Го́споду помолíмся.

Лик: Го́споди, поми́луй.

Ієре́й возглаша́єт: Я́ко свят єси, Бо́же наш, и во святи́х почива́єши, і Тебí сла́ву возсила́єм, Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і присно, і во вíки віко́в.

Лик: Амíнь.

Діа́кон: Вся́ко диха́ніє да хва́лит Го́спода.

Лик: Вся́ко диха́ніє да хва́лит Го́спода.

Стих: Хвалíте Бо́га во святи́х Єго́, хвалíте Єго́ во утвержде́нії си́ли Єго́.

Лик: Вся́ко диха́ніє да хва́лит Го́спода.

Діа́кон: Вся́ко диха́ніє…

Лик: …да хва́лит Го́спода.

Діа́кон: О є́же сподоби́тися нам слиша́нію свята́го Єва́нгелія Го́спода Бо́га молíм.

Лик: Го́споди, поми́луй, три́жди.

Діа́кон: Прему́дрость, про́сти. Усли́шим Свята́го Єва́нгелія.

Ієре́й: Мир всім.

Лик: І ду́хові твоє́му.

Діа́кон глаголе́т: От Ма́рка Cвята́го Єва́нгелія чте́ніє.

Лик: Сла́ва Тебí, Го́споди, сла́ва Тебí.

Діа́кон: Во́нмім.

Єва́нгеліє, Ма́рко зача́ло 5118

Рече́ Госпо́дь Свої́м у́чеником: Імíйте вíру Бóжiю! Амíнь глаголю́ вам, я́ко, íже áще речéт горí сéй: двигни́ся і вверзи́ся в мóре, і не разми́слит во сéрдці своє́м, но вíру іме́т, я́ко є́же глаголе́т, бивáєт, – бýдет ємý. Сегó рáди глаголю́ вам: вся єли́ка, áще моля́щеся прóсите, вíруйте, я́ко приє́млете, і бýдет вам. І єгдá стоїтé моля́щеся, отпущáйте, áще что íмате на когó, да і Отéц ваш, íже єст на небесе́х, отпýстит вам согрішéнiя вáша. А́ще же ви не отпущáєте, ні Отéц ваш, íже єст на небесе́х, отпýстит вам согрішéнiя вáша.

Лик: Сла́ва Тебí, Го́споди, сла́ва Тебí.

Та́же, глас 6: Сла́ва Отцу́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху. / О́тче, Сло́ве, і Ду́ше, / Тро́йце Свята́я, / очи́сти мно́жество гріхо́в на́ших.

І ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́в. Амінь. / Моли́тв ра́ди Пречисти́я Богоро́дица,  /Ми́лостиве, очи́сти / мно́жество гріхо́в на́ших.

Поми́луй нас, Бо́же, / по вели́цій ми́лости Твоє́й, / і по мно́гим щедрота́м Твої́м, / очи́сти согріше́нія на́ша.

І а́біє стихи́ру сíю, глас 6. Подо́бен: Все возло́жше:

Не оста́ви нас во чловíческоє предстоя́ніє, Пречи́стая Влади́чице, / но прийми́ моле́ніє рабо́в Свої́х: / ско́рбі бо обдержа́т ни, / терпíти не мо́жем от бісо́вскаго стріля́нія і сопроти́вних враго́в наше́ствія. / Покро́ва не стяжа́хом, нігде́же прибíгнути, стра́стнії, / всегда́ побіжда́єми; утіше́нія не іма́ми, / ра́зві Тебе́, Влади́чице ми́ра, / Упова́ніє і Предста́тельнице вíрних, / не пре́зри моле́нія на́ша, / но соверше́нна я сотвори́.

Діа́кон глаголе́т19: Спаси́, Бо́же, лю́ди Своя́ і благослови́ достоя́ніє Твоє́. Посіти́ мир Тво́й ми́лостію і щедрота́ми; возвиси́ рог христіа́нский, і ниспосли́ на нас ми́лості Твоя бога́тия, моли́твами Пречи́стия Влади́чица на́шея Богоро́дица, і при́сно Дíви Марíя (А́ще єст Хра́м Богоро́дичин, рці сíє: Че́стнаго і сла́внаго Єя́ ра́ди ім’яре́к); си́лою Че́стнаго і Животворя́щаго Креста́, заступле́ньми Че́стних Небе́сних Сил Беспло́тних; Че́стнаго і сла́внаго Проро́ка, Предте́ча і Крести́теля Іоа́на; святи́х сла́вних і всехва́лних Апо́стол; іже во святи́х оте́ц на́ших, і Вселе́нских вели́ких Учи́телей і Святи́телей, Васи́лія Вели́каго, Григо́рія Богосло́ва, і Іоа́на Златоу́стаго. І íже во святи́х отца́ на́шего Никола́я Мириликíйскаго Чудотво́рца, святи́х ра́вно Апо́столних  20 Мефо́дія і Кири́ла, учи́телей славе́нских; свята́го ра́вно Апо́столнаго вели́каго кня́зя Влади́мира  21 і блаже́нної вели́кої княги́ні О́льги; свята́го вели́кого кня́зя Яросла́ва; святи́х оте́ц наших, митрополи́тов Ки́ївских: Михаї́ла, Іларіо́на, Мака́рія, Петра́, Алексíя, Петра́; Феодо́сія Чернíговскаго, Дими́трія і Арсе́нія Росто́вских, Іноке́нтія і Софро́нія Ірку́тских, Іоаса́фа Білгоро́дскаго, Іоа́на і Па́вла Тобо́льских, Меле́тія Ха́рковскаго, Луки́ Кри́мскаго; святи́х сла́вних і добропобíдних му́ченик: свята́го великому́ченика Гео́ргія Побідоно́сца, святи́я великому́чениці Варва́ри, святи́х благовíрних кня́зей-страстоте́рпец Оско́льда, Бори́са, Глíба, І́горя; свята́го преподобному́ченика Афана́сія, ігу́мена Бересте́йскаго; Никола́я, кня́зя Лу́цкаго; Мака́рія Ка́нівскаго; Фео́дора, кня́зя Остро́жскаго; святи́я Іулія́нії, княжни́ Ольша́нския, святи́х вíленских му́чеников Анто́нія, Іоа́на і Євста́фія; преподо́бних оте́ц наших Анто́нія і Феодо́сія і всіх чудотво́рец Пече́рских; преподо́бнаго І́ова, ігу́мена і чудотво́рца Поча́ївскаго; всіх святи́х, íже на землí Ро́ссії-Украї́ни прославлених, і святи́х (хра́ма і дня); святи́х і праведних богооте́ц Іоаки́ма і А́нни і всіх святи́х. Моли́м Тя, Многоми́лостиве Го́споди, усли́ши нас грíшних, моля́щих Ти ся, і поми́луй нас.

Возгла́с (Ієре́я): Ми́лостію і щедрота́ми і Человіколю́бієм, Єдиноро́днаго Твоє́го Си́на, с Ни́мже благослове́н єси́, со Пресвяти́м і Благи́м і Животворя́щим Ти Ду́хом, ни́ні і при́сно, і во вíки віко́в.

Лик: Амíнь.

Піснь 7

Ірмо́с: Росода́телну у́бо пещ сотвори́ А́нгел преподо́бним дíтем, халде́я же опали́ веле́нієм Бо́жіїм, мучи́теля увіща́ вопíти: благослове́н Бог оте́ц на́ших.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Не ко íному Бо́гу па́че Тебе́, распростро́хом ру́ки на́ша, Влади́ко, а́ще бо і согріши́хом, но не отступи́хом от Тебе́, і íнаго ра́зві Тебе́ Бо́га не вíми. Тíмже поми́луй нас, Богоро́дица мольба́ми.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Се я́ко пси мно́зі обийдо́ша, і я́ко ю́нци ту́чнії обдержа́ша нас, і ри́щут на́ ни, растерза́ти ни́ні звíрски раби́ Твоя́, Влади́чице Чи́стая, ї́хже жезло́м Божестве́ннаго Твоє́го манове́нія дале́че отжени́.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Ми́ру, Спаси́телнице, Цари́це Всепíтая, град сей сохраня́й, Цару́ющаго над царми́ ро́ждшая Христа́, взя́тія і пліне́нія пожира́нія же і наше́ствія го́ркаго ізбавля́я.

Сла́ва…

От междосо́бния бра́ни ви́хра лука́ваго, мо́лви, смуще́нія, лови́тви, кова́рства втай вра́жія, навíта же і чая́нія лсти́ваго, град Твой сей, Пренепоро́чная, ізба́ви.

І ни́ні…

Стіну́ нераздруши́му, неіспроверже́ну же, і непозибле́му, і пирг непревра́тен в нахожде́ніях, і сориста́ніях ва́рварских язи́к, ра́дующихся крові, Тебе́ стяжа́хом, і к Тебí прибіга́юще, Чи́стая, спаса́ємся.

Піснь 8

Ірмо́с: Іс пла́мене святи́м росу́ істочи́, а пра́веднаго же́ртви і во́ди опали́, вся бо тво́риши, Хри́сте, єли́ка хо́щеши. Єго́же превозно́сим Го́спода во вíки.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Кровоя́дци звíріє, і во́лци хи́щнії, раби́ Твоя́, я́ко ста́до обийдо́ша, і слове́сния Твоя́ а́гнца растерза́ют. Но Ти предвари́, Дíво Свята́я Богоро́дице, і ско́ро от тіх уст ізба́ви нас.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Безчи́сльний язи́к, го́рдий, високосе́рдий, брань любя́щій род, кля́тви преступа́ющій, рать на́ ни непримири́тельну подвиже́. Но Ти предвари́, Дíво Свята́я Богоро́дице, і ско́ро от тіх озлобле́нія ізба́ви нас.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Во́їнства небе́снаго ополче́нієм у́мним огради́ град Твой і остіни́, вра́жія же прило́ги осуєти́ти ускори́, Дíво Свята́я Богоро́дице.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Я́коже Адар о́ний беззаконнíйшій на Соломо́на, си́це Ага́р лю́тий, Ізмаї́л нарече́ний на́ ни воста́. Но Ти предвари́, Свята́я Богоро́дице, і воско́рі от тіх ізба́ви нас.

Сла́ва…

Ко́пієм я́ти положи́ти тщи́тся раби́ Твоя́, во́їнство на ору́жія упова́ющеє і ко́пія, но ми на́ Тя надíющеся зове́м: предвари́, Дíво Свята́я Богоро́дице, і ско́ро ізба́ви нас.

І ни́ні…

Держа́ви лук дре́вле соте́ршая, і ва́рварская нахожде́нія множи́цею в бíгство обрати́вшая, сотри́ і ни́ні меч і брань тіх, Влади́чице, Дíво Свята́я Богоро́дице, і ско́ро ізба́ви нас.

Піснь 9

Ірмо́с: Бо́га члове́ком не удо́б ви́діти, Нань же не смíют чи́ни А́нгельстії зрíти; Тобо́ю бо, Пречи́стая, яви́ся нам Сло́во Воплоще́нно, Єго́же велича́юще, с Небе́сними Во́ї Тя велича́єм.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Крíпость і держа́ва мужестве́нная бу́ди Твої́м лю́дем, Пренепоро́чная, хрини́телница же і си́ла, і ору́жіє, і меч обою́ду о́стрий, сопроти́вних по́лки сіку́щій, і ополче́нія враго́в во єдино́ сосіца́ющій.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Я́ко стіна́ нераздруши́мая, і неіспрове́рженая христія́ном, я́ко про́вол і пирг непози́блемий, лю́тих і безбо́жних шата́нія і воздимíвшеєся мучи́телій наше́ствіє і ва́рварская преще́нія, Чи́стая, раздруши́.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

А́нгелу íногда защища́ющу Гедіо́н Мадіа́мскія по́лки ізсіче́, і ни́ні, Пречи́стая, із Тебе́ Ро́ждшагося умоли́, того́жде А́нгела посла́ти, ва́рварскія по́лки прогоня́юща, і до конца́ сотира́юща враги́ бору́щия нас.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Побіжда́єтся єстества́ чин, Влади́чице, іде́же Бог вся творя́й ма́нієм хо́щет. Ти же сего́ па́че єстества́ ро́ждшая, мо́жеши у Не́го єли́ка хо́щеши. Тíмже хотя́щих град Твой сей погуби́ти до зíла нівочто́же сотвори́.

Пресвята́я Влади́чице, усли́ши і бу́ди нам засту́пница.

Усли́ши от хра́ма Твоє́го свята́го раби́ Твоя́, Чи́стая, і гнів Бо́жий ізли́й на язи́ки невіду́щія Тя, і на ца́рства, я́же íмене Твоє́го не призва́ша вíрні, многожела́телнаго.

Сла́ва…

Раздруши́вий, Сло́ве, ве́лію брань, і до́лгоє о́ноє дре́внеє разстоя́ніє, і совокупи́вий со зе́мними небе́сния. Раздруши́ Богоро́дица ра́ди брань сíю но́вую і тя́жкую, і нас умири́.

І ни́ні…

Распростри́ покро́в Твой, Влади́чице, я́коже свíтлий о́блак і град Твой покри́й, і рука́ма ї́маже носи́ла єси́ Христа́, оби́мши, сей неіспроверже́н соблюди́, о íмені Твоє́м хваля́щійся при́сно.

Катавасія: Спаси́ от бід раби́ Своя́, Богоро́дице Дíво, я́ко ми всі по Бо́зі к Тебí прибіга́єм, я́ко к неруши́мой стíні і предста́телниці.

Глас 822

Лик: Досто́йно єст, я́ко воíстинну / блажи́ти Тя, Богоро́дицу, / Присно-блаже́нную, і Пренепоро́чную, / і Ма́тер Бо́га на́шего. / Честнíйшую Херуви́м / і Славнíйшую без соравне́нія Серафи́м, / без істлíнія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, / Су́щую Богоро́дицу Тебе́ велича́єм23.

Чтец: Святи́й Бо́же, Святи́й Крíпкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас (три́жди).

Сла́ва… і ни́ні…

Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша, Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша, íмени Твоє́го ра́ди.

Го́споди, поми́луй (три́жди). Сла́ва… і ни́ні…

О́тче наш, íже еси́ на небесе́х, да святи́тся ім’я́ Твоє́, да при́йдет Ца́рствіє Твоє́, да бу́дет во́ля Твоя́, я́ко на небесí і на землí. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь, і оста́ви нам долги́ на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим, і не воведи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.

Ієре́й: Я́ко Твоє́ єст Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отца́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха.

І тропарí сíя, глас 6

Стра́шен єси́ Го́споди, / і кто проти́ву пра́ведному Твоє́му гнíву ста́нет? / Іли́ кто умо́лит Тя, Бла́же? / Кто́же ли уто́лит Тя за лю́ди согріши́вшія і ненача́ємия? / То́кмо Небе́снії Чи́нове: / Арха́нгели і А́нгели, Госпо́дства, Херуви́ми і Серафи́ми, / оса́нна непреста́нно Ти вопію́щії; / с ни́ми же і ми согла́сно зове́м: / Свят, Свят, Свят, єси́ Бо́же, поми́луй нас.

Сла́ва…

Го́споди, Го́споди, Тебе́ вся́ческая боя́тся / і трепе́щут пред лице́м сла́ви Твоє́я. / Тебí і ми, грíшнії, с бо́язнію і тре́петом припада́єм, Безсме́ртне, / Тебí мо́лимся, Святи́й: / спаси́ душа́ на́ша / молитва́ми Апо́стол, Проро́к, Му́ченик, і всіх Святи́х Твої́х.

І ни́ні…

Ма́ти Бо́жія Пречи́стая, / прибіжи́ще і покро́ве христіа́нскій! / Укріпи́ си́лна же і дерзнове́нна сотвори́ господаря́ на́шего і во́я єго́, / і лю́ди вся оби́чно моля́щія Ти ся / во є́же удо́б побіди́ти і низложи́ти / Христонена́вистния враги́ і го́рдия ва́рвари, / да всі вопіє́м Ти: Ра́дуйся, Прерадова́нная.

По сих же діа́кон возглаша́єт:

Во́нмім, і всі во умиле́нії се́рдца колíні душ і тіле́с на́ших прекло́нше, Го́споду помолíмся.

Лик: Господи, помилуй24.

Ієре́й же а́біє со вся́ким умиле́нієм прекло́нь колíні со всíми предстоя́щими, чтет моли́тви сíя, іли́ вся, іли́ на дво́є разділи́в я на íний день.

Моли́тва 1
Мака́рія Архієпи́скопа Филаделфíйскаго,
в наше́ствії язи́к

Влади́ко Го́споди Бо́же наш, кто уподоби́тся Тебí? Кто подо́бен Тебí во бо́зіх? Го́споди Бо́же наш, кто бог ве́лій, я́ко Бог наш? Си́лний во ми́лості, і благи́й во крíпості во є́же утіша́ти і спаса́ти всіх нас. Не премолчи́, ні укроти́, Бо́же, воздая́нія го́рдим, я́ко се вра́зі Твої́ возшумíша, і ненавидя́щії Тебе́ воздвиго́ша гла́ву. На лю́ди Твоя́ лукавнова́ша во́лею, і совіща́ша на святи́я Твоя́, рíша: «Прийдíте і потреби́м я, і не воспом’яне́тся ім’я́ Ізра́їлево ктому́!» Прийдо́ша язи́ци во достоя́ніє Твоє́, оскверни́ша Це́рков Святу́ю Твою́, положи́ша че́стний Твой Ієрусали́м я́ко о́вощноє храни́лище, положи́ша тру́пія раб Твої́х – бра́шно пти́цам небе́сним, пло́ті преподо́бних Твої́х – звíрем зе́мним; пролія́ша кров їх, я́ко во́ду о́крест Ієрусали́ма, і не бі погріба́яй. Но доко́лі, Го́споди, возгори́тся, я́ко огнь, гнів Твой? Доко́лі отвраща́єши лице́ Твоє́ от нас? Доко́лі грíшници восхва́лятся? Доко́лі употребля́ти íмат законопресту́пний вла́стію? Доко́лі вознесе́тся жезл нечести́вих на жре́бій освя́щенних? Уви́ мні, я́ко умножи́ся смире́ніє на́ше, і умале́ні єсми́ па́че вся язи́ки. Уви́ мні, я́ко оскорбя́щії нас зíло одоліва́ют, і ра́на на́ша тве́рда бисть. І Ти, Го́споди, Вели́кій і Крíпкий, доко́лі не поми́луєши Ієрусали́ма: воспла́чу бо ся я́ко Ієремíя о сокруше́нії моє́м го́рці, я́ко іспадо́хом, я́коже ли́ствія, беззако́ній ра́ди, і с мертви́ми, íже во а́ді, вміни́хомся. Но упова́ю па́ки я́коже Заха́рія на́ Тя, Го́споди, воли́теля ми́лости, я́ко Бог щедро́т Ти єси́, уничижа́яй совíти крíпких, сміре́нних же моли́тви приємля́й. Что я́ко би́хом поноше́ніє близ і дале́че су́щим укланя́ющимся от пу́ти пра́веднаго во отміне́нії до́гмат, і отміта́ющим єди́ною в нече́стіє, íже сло́во прему́драго про́мисла Твоє́го не віду́ще, посіще́ніє на́ше я́коже оставле́ніє оклевета́ют. Подоба́ше у́бо сим от свяще́нних усли́шати слове́с, я́ко облича́ємі от Го́спода, нака́зуємся, да не с ми́ром осуди́мся. О́німже от о́бщих нави́кнути ра́зумов, я́ко не умира́ющії, нíже ме́ртвії вра́чевскаго прилежа́нія сподобля́ются, но жи́ві су́щії в бо́лізні, лíчущих про́мисл восприє́млют, і всеми́рную сíю ра́ну во преми́рноє прелага́ємую весе́ліє, по́зді нíкогда разумíти. Но не ви́діша, нíже разумíша, і сего́ ра́ди нече́стієм поно́сят нам, і упова́ніє на́ Тя І́стиннаго Бо́га беззако́ніє нарица́ют. І я́ко Тебе́ Єдиноро́днаго Безнача́лному Отцу́, Си́на Єдиносу́щна Сора́сльному Твоє́му Отцу́, і Преблаго́му Твоє́му Ду́ху проповіда́юще, єди́ному Єстеству́, єди́ному Существу́, єди́ной си́лі Божества́, і Ца́рству покланя́ємся. Сíя страда́ти непщую́т, і месть нече́стія ра́ну пліне́нія, а не прегріше́ній мнят, безу́мнії, і Твоє́му руга́ющеся терпíнію ху́лят Твоє́ Божество́, і мироспаси́телноє посміва́ют смотре́ніє Твоє́. Но осла́би, Го́споди, осла́би, Человіколюби́війшій Бо́же, ущедри́, Благосерднíйшій і Ми́лостивий Влади́ко! І да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши нас на мно́зі да не сотрíємся, нíже гнíвом Твої́м нака́жеши нас, да не бу́дем я́коже ізнача́ла, і пре́жде є́же би́ти нам. Но бу́ди с на́ми я́ко крíпкий бо́рец, я́ко не невозмога́єт от Тебе́ є́же спаса́ти во мно́гих і в мали́х. Укріпи́ нас, Го́споди Бо́же наш, я́ко на́ Тя упова́хом, і во ім’я́ Твоє́ дерза́єм. І да вíрен бу́дет ни́ні глаго́л Твой, Го́споди, íже глагола́л єси́ к нам, я́ко с на́ми єси́ во вся дні до сконча́нія вíка. І да вознесе́тся рог христіа́нскій, і да постидя́тся гоня́щії нас, і да убоя́тся устраша́ющії нас, і посра́мятся і поги́бнут, і крíпость їх да сокру́шится, і могу́тство їх да не бу́дет, і позна́ють всі, я́ко ім’я́ Тебí – Госпо́дь, і Ти єди́н Ви́шній по всей землí, і Твоє́ єст Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, і Тебí подоба́єт кла́нятися І́стинному Бо́гу і Спа́су на́шему, с Безнача́лним Ти Отце́м, і Пресвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Ти Ду́хом, ни́ні і при́сно, і во вíки віко́в.

Лик: Амíнь.

Моли́тва 2
В наше́ствії язи́к

Влади́ко Го́споди Бо́же наш! Тебí ся моли́м, і Тебе́ про́сим ми, грíшнії і недосто́йнії раби́ Твої́, я́ко да при́зриши на моле́ніє нас грíшних і непотре́бних раб Твої́х, і поми́луєши нас. Я́ко, Влади́ко, беззако́нія на́ша і гріхи́ превзийдо́ша гла́ви на́ша, і би́хом поноше́ніє язи́ком, насмія́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест безбо́жним агаря́ном, і сміре́ні би́хом да́же до сме́рти, гріх ра́ди і беззако́ній, і хуле́ній на́ших. Кто не воспла́чет нас си́це пребива́ющих? Кто не возрида́єт толи́каго пліне́нія на́шего? Я́ко сíя вся прийдо́ша на́ ни гріх ра́ди і беззако́ній і хуле́ній на́ших. Сего́ ра́ди сини́ Сіо́нови че́стнії вміни́хомся я́ко сосу́ди скуде́лнича; сего́ ра́ди очерни́ся зла́то, і ізміни́ся сре́бро благо́є; сего́ ра́ди назире́ї Сіо́нови па́че снíга просія́вшії, би́хом, я́ко му́рини, па́че мле́ка убíлшіїся, па́че черни́ла помрачи́хомся; пита́ємії на рунí облеко́хомся во студ, і возвели́чишася беззако́нія на́ша па́че беззако́ній Содо́мских. Сего́ ра́ди сино́ве дня і свíта, сини́ би́хом но́щі і тмі; сего́ ра́ди сино́ве Ца́рствія раби́ би́хом сино́м беззако́нних і невíрних язи́к. Я́ко согріши́хом беззаконова́хом і о неправди́хом преступа́юще за́повіді Го́спода Бо́га на́шего. Но не преда́жд нас в коне́ц íмени Твоє́го ра́ди, Го́споди, і не разори́ завíт Твой, і не отста́ви ми́лость Твою́ от нас, щедро́т Твої́х ра́ди, О́тче наш, íже єси́ на небесе́х, і утро́б ра́ди Єдиноро́днаго Ти Си́на, і ми́лости ра́ди Свята́го Твоє́го Ду́ха, нíже пом’яни́ беззако́нія і гріхи́ на́ша. Но ско́ро да предваря́т ни щедроти́ Твоя́, Го́споди, я́ко обнища́хом зíло. Помози́ нам, Бо́же, Спаси́телю наш, сла́ви ра́ди íмени Твоє́го. Прийми́ ісповіда́ніє нас грíшних і непотре́бних раб Твої́х, Че́стния ра́ди і Святи́я Кро́ви25 Си́на Твоє́го, Го́спода же на́шего Ісу́са Христа́, ю́же за ми́ра живо́т ізлія́, святи́х ра́ди Апо́стол Єго́, і Му́ченик, íже подвиза́ющеся íмени ра́ди Єго́, свою́ кров пролія́ша; святи́х ра́ди Проро́к і Оте́ц, і Патріа́рх, íже подвиза́шася благоугоди́ти свято́му Твоє́му íмени. Не пре́зри моле́нія на́ша, Го́споди, нíже оста́ви нас до конца́, не бо на пра́вди на́ша надíющеся єсми́, но на ми́лость Твою́, єю́же род наш снабдіва́єши. Мо́лимся у́бо і про́сим Твою́ бла́гость: не отвержи́ нас от лица́ Твоє́го, нíже возгнуша́йся недосто́їнством на́шим, но поми́луй нас по вели́цій ми́лости Твоє́й і по мно́жеству щедро́т Твої́х пре́зри беззако́нія і гріхи́ на́ша. Ей, Влади́ко Всеси́лне! Усли́ши моле́нія нас грíшних, і помози́ люде́м Твої́м, і укріпи́ во́їнство в час бра́ни, і си́лно, і крíпко сотвори́ є. Я́коже дал єси́ крíпость Ісу́су На́вину і Дави́ду, Проро́ку Твоєму, на сопроти́вния, си́це, Го́споди Бо́же наш, укріпи́ і помози́ люде́м Твої́м, призива́ющим ім’я́ Твоє́ Свято́є, я́ко кро́мі Тебе́ íнаго бо́га не вíми, і ім’я́ Твоє́ імену́єм. Ти бо єси́ дійству́яй вся во всіх, і от Тебе́ íщем по́мощи. При́зри у́бо со небесе́, Го́споди, і вижд от свята́го до́му сла́ви Твоє́я. Где єст ре́вность Твоя́ і крíпость Твоя́? Где єст мно́жество ми́лости і щедро́т Твої́х? Ти бо єси́ Бог наш, і ім’я́ Твоє́ на нас єст. Обрати́ся, Го́споди, раб Твої́х ра́ди, Це́ркве Твоє́я ра́ди Святи́я, всіх ра́ди от вíка святи́х Твоїх. Проти́вници на́ші попра́ша святи́ню Твою́, би́хом я́ко ізнача́ла, єгда́ не владíл єси́ на́ми, я́ко не чи́сті всі ми би́хом, я́ко ру́бище скве́рноє вся пра́вда на́ша, і падо́хом я́ко ли́ствія беззако́ній ра́ди на́ших, і ність призива́яй ім’я́ Твоє́, і воспомина́яй Тебí є́же заступи́ти нас. І отврати́в єси́ лице́ Твоє́ от нас, і преда́л єси́ нас гріх ра́ди, і беззако́ній, і хуле́ній на́ших, враго́м напище́нним, го́рдим, і невíрним язи́ком. І ни́ні, Го́споди Бо́же наш, не прогніва́йся до зíла, я́ко а́ще отверзе́ши не́бо, – тре́пет при́ймут от Тебе́ го́ри, і та́ют, – і сожже́т огнь сопроти́вния і безбо́жния враги́ на́ша, і стра́шно бу́дет ім’я́ Твоє́ проти́вником Твої́м. От вíка не возрíша о́чі на́ші ко бо́гу чу́ждему. Тім ни́ні, Влади́ко, при́зри со небесе́ і вижд, і спаси́ нас íмени Твоє́го ра́ди свята́го, і ізба́ви нас от безбо́жних враго́в на́ших, і от козн, і кова́рств, і сíтій їх свободи́. І не отста́ви от нас Твою́ держа́вную по́мощ, я́ко ми не дово́лні єсми́ ко є́же побіжда́ти сопроти́в напада́ющих. Ти же си́лен єси́ ко є́же спаса́ти нас от сопроти́вних і невíрних враго́в на́ших. Укріпи́ лю́ди Твоя́, і во́їнство на́ше, і утверди́, і си́лно, і держа́вно сотвори́ є во вре́м’я бра́ни, і низложи́ і сотри́, і во нічто́же сотвори́ безбо́жния і невíрния ва́рвари і агаря́ни враги́ на́ша. І дажд сла́ву íмени Твоє́му свято́му, да некогда́ реку́т язи́ци: «Где єст Бог їх?» – но ско́рую ізба́ву і отра́ду люде́м Твої́м ми́лостивно пода́жд, моли́твами і моле́нієм Всепреблагослове́нния Влади́чица на́шея Богоро́дица, і всіх святи́х Твої́х. Я́ко Ти єси По́мощ і Крíпость на́ша, і Тебí сла́ву возсила́єм, Безнача́лному Отцу́, со Єдиноро́дним Ти Си́ном, і Пресвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Ти Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во вíки віко́в.

Лик: Амíнь.

Моли́тва 3
Святíйшаго Ка́листа Патріа́рхи
за царя́, лю́ди і во́я єго́,
в наше́ствії ва́рвар

Го́споди і Бо́же ми́лости, вся́кія бла́гости Пода́телю, чу́дний Бо́же, О́тче щедро́т, Приста́нище милосе́рдія, человіколю́бія неістощи́мий Істо́чниче! Прему́дростію строя́й вся: св’я́зуяй – і па́ки ізводя́й, смиря́яй – і па́ки возвиша́яй. Го́рдим противля́яйся, смире́нним же – дая́й благода́ть. Єго́же держа́вою содержи́тся вся твар, єли́ко у́мная, і єли́ко чувстве́нная, Єго́же судби́ бе́здна мно́га, і пу́тіє неізсліди́мі. Єго́же Ду́хом вся во́дятся, Єму́же в ру́ку диха́ніє всіх живи́х. Єго́же послуша́ют звíзди, Єму́же вся повину́ются. Єму́же вся твар работа́єт. Єго́же у́мния вся Си́ли трепе́щут, і непреста́нними славосло́вії почита́ют. Єго́же вся́ческая гла́си неізглагола́нними воспіва́єт. Ти у́бо у́мноє Со́лнце Пра́вди, Бо́же І́стинний, вся творя́й і претворя́й то́кмо сами́м хотíнієм. Благоприє́мним і ми́лостивим о́ком возри́ на лю́ди Твоя́ согріши́вшія і отча́явшіїся, і низпосли́ на́ ни ми́лості Твоя́ бога́тия. Пощади́ наслíдіє Твоє́, пощади́ лю́ди Твоя́, пощади́ виногра́д, íже насади́ десни́ца Твоя́, преєстестве́нную бла́гость Твою́ за́ ни імíя моля́щую Тя. Пом’яни́ кров26 раб Твої́х ізлія́нния, пом’яни́ святи́я Твоя́ о́лтаря, я́же скве́рними нога́ми попра́ни і огню́ преда́ни би́ша. Пом’яни́ окая́нний во́зраст, во пліне́ніє нечести́вим преда́нний, і о́тческоє у́бо благоче́стіє безу́мною ми́слію прокля́вшій, діа́волу же написа́вшійся, і уста́ви уже́ жезл грíшних на жре́бій пра́ведних пуща́ємий. Не преда́жд нас до конца́ íмени Твоє́го ра́ди свята́го, і неізрече́нния ра́ди ми́лости, ізоби́лно пролива́ємия от Твоє́я бла́гости, но дажд ни́ні Христолюби́вому язи́ку27 на́шему осла́бу от содержа́щих сих ско́рбних, і ізміне́ніє междосо́бних крамо́л, і молв, і растоя́ній. Укріпи́ ми́шцу єго́, і воста́ющих нань тому́ покори́, і совокупи́ во́їнства єго́ во єдиноми́слії і ми́рі, і от вся́каго навíта ви́димих і неви́димих враго́в невре́дна єго́ соблюди́. А́нгела єму́ Храни́теля от свята́го жи́лища Твоє́го низпосли́ я́ві, бору́ща пред язи́ком28 Твої́м. Благочести́вой вла́сти на́шей безмо́лвно во тишинí глубо́цій ца́рство дару́й29, я́ко да язи́к Твой святи́й во тишинí ти́хо і безмо́лвно жи́тіє прово́дит, і вся́коє íноє воста́ющеє нань смуще́ніє і навíт, непребори́мою си десни́цею разори́, і безнавíтен і до́лгий живо́т нам30 дару́й, молитва́ми Всесла́вния і Преблагослове́нния Влади́чица на́шея Богоро́дица, Невеществе́нних Твої́х служи́телій, і всіх святи́х от вíка Тебí благоугоди́вших.

Лик: Амíнь.

Моли́тва 4
Того́жде Святíйшаго Ка́листа в наше́ствії ва́рвар

Безнача́лне Ца́рю, Невиди́ме, Неізсліди́ме, Непостижи́ме, і Неізрече́нне! Го́рстію всю обдержа́й твар і соблюда́яй, содержа́й і управля́яй ю неізрече́нним Ти Сло́вом. Ниниввитя́ном беззако́нія пе́рвіє у́бо претерпíвий, послíди же покая́ніє і обраще́ніє приї́мий, і дарова́вий їм запреіму́щую бла́гость і долготерпíніє вся беззако́нія і прегріше́нія оби́чним і неізрече́нним Свої́м человіколю́бієм. Прийми́ і на́ша моли́тви по єли́ку, (я́коже рече́ся) нинивви́тян обраще́ніє і покая́ніє. Прийми́ сле́зи і воздиха́нія, прийми́ смире́нную на́шу мо́лбу, нíже бо мо́жем отню́д гріха́ми обремене́ні су́ще, к Тебí Єди́ному Безгрíшному взира́ти. Прийми́ із глубини́, я́коже дим, возсила́ємия Тебí Влади́ці во́пля! Прийми́ озлобля́ємих людíй проше́ніє! Да побіди́т бе́здна Твоє́го благоутро́бія множество́ на́ших гріхо́в, і дажд люде́м Твої́м ізбавле́ніє і свобожде́ніє на́пастій і сме́ртнаго посіче́нія оставле́ніє. Ей, Го́споди Бо́же наш! Усли́ши людíй Твої́х в час сій, і мене́ грíшнаго, і уста́ви жезл грíшних воздвиза́ємий на жре́бій пра́ведних, ї́хже Ти Сам вíси і разумíєши, от них зна́єм сий. Я́ко да і на́ми Твої́ми непотре́бними раби́ сла́вится Пресвято́є ім’я́ Твоє́, Отца́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні і при́сно, і во вíки віко́в.

Лик: Амíнь.

Моли́тва 5
Того́жде за Христоімени́тия лю́ди

Тебí ся моли́м, і Тебе́ про́сим приле́жно, Бо́га і Отца́ Го́спода на́шего Ісу́с Христа́, я́ко да ми́лостивим о́ком при́зриши на лю́ди Твоя́ і на наслíдіє Твоє́, умилосерди́вся на́ ни і на зе́млю на́шу, опустíвшую беззако́ній ра́ди на́ших, і пліне́нну би́вшую, і рабу́ супоста́том. Благоволи́ па́ки возврати́тися на пе́рвую свободу́, я́коже íногда і дре́внему Іа́кову о́ному носи́вшему о́браз Єдиноча́дного Твоє́го Си́на і Бо́га на́шего, благоволе́нієм і хоте́нієм Твої́м возвра́щшу домоча́дец всіх ко обітова́нних Твої́х благ. І́бо над о́ними31 оби́чноє Твоє́ человіколю́бієм употребля́я, отпусти́л єси ́беззако́нія їх, укроти́л єси́ весь гнів Твой, возврати́лся єси́ от гнíва я́рости Твоє́я. Обрати́ у́бо і нас, Бо́же, і о спаси́телних Твої́х за́повідех пещи́ся сподоби́. Отврати́ я́рость Твою́ от нас, і да не во вíки прогніва́єшися на́ ни, іли́ простре́ши гнів Твой от ро́да в род. Бо́же! Ти, обра́щся, живи́ ни, і лю́діє Твої́ возвеселя́тся в Тебí. Покажи́ і на нас ми́лость Твою́, і усли́шим мир і весе́ліє о Тебí. Ей, Го́споди! Усли́ши нас грíшних і непотре́бних раб Твої́х в час сей32, є́же всели́ти сла́ву і мир в землí на́шей. На Твоє́ бо соподвиже́ніє і по́мощ дерза́юще ми, недосто́йнії, надíємся ми́лості і íстинні пред на́ми предити́, кро́мі бо Тебе́ íнаго не вíми, і ім’я́ Твоє́ імену́єм. І да не отврати́шися от нас до конца́, но подвигни́ся і воста́ни на по́мощ нас грíшних і смире́нних, і я́ко непам’ятозлоби́вий і ка́яйся о зло́бах на́ших, отврати́ пліне́ніє на́ше. Уста́ви бу́рю злоключе́ній, осла́би нам прегріше́нія на́ша, я́ко да осла́бою злоключе́ній просла́вим Тя, Отца́ Го́спода на́шего Ісу́с Христа́, со Єдиноро́дним Ти Си́ном, і Святи́м Твої́м Ду́хом, ни́ні і при́сно, і во вíки віко́в.

Лик: Амíнь.

Моли́тва 6
Кир Филофе́я Патріа́рхи ко Пресвятíй Богоро́диці
в наше́ствії ра́тник, і о ізбавле́нії пліне́нних

Дíво Влади́чице Богоро́дице, Єдиноро́днаго Бо́га Сло́ва, вся́коя ви́димия і у́мния тва́ри Тво́рца і Влади́ку, єди́наго от Тро́йца Го́спода, Бо́га же і Человíка па́че єстества́ і сло́ва ро́ждшая. Вмісти́лище Божестве́нноє вся́коя святи́ні, і благода́ти прия́телище, в не́мже пребива́єт ісполне́ніє Божества́ пло́тски благоволе́нієм Бо́га і Отца́ і дíйствієм Свята́го Ду́ха, ізбра́нная от всея́ тва́ри, і Богоподо́бним достоя́нієм неізрече́нно превзима́ющаяся, і превосходя́щая Сла́ва, і неізглагола́нноє Весе́ліє А́нгелом Це́ркви, Апо́столом і Проро́ков Вíнче; чу́дноє і всехва́лноє Му́чеников Му́жество, по́двигов же їх і побíд вина́ су́щая, і страда́лческих вінча́ній присносу́щих, і Богоподо́бних возда́ній Ходота́йце Пречи́стая; Преподо́бних Чес́ти і Сла́во; молча́нія незаблу́днаго пу́ті Учи́телю; открове́ній духо́вних та́їнств Две́рі; Істо́чниче свíта; ми́лости неістощи́мая Рíко; вся́ких Богоподо́бних дарова́ній і чуде́с неісчерпа́ємоє Мо́ре! Тебе́ моли́м і Тебí ся ми́ли дíєм, ми́лостивной Ма́тері Чловеколю́бца Влади́ки помилова́тися нам, смире́нним і недосто́йним рабо́м Твої́м. При́зри ми́лостивні на пліне́ніє на́ше і ісціли́ сокруше́ніє душ і тіле́с на́ших, ви́димия і неви́димия ра́ті разори́, столп крíпок, ору́жіє во бра́ні і позо́рище тве́рдоє, і воєво́да, сопобо́рник же непобіди́м бу́ди недосто́йним нам от лица́ враг на́ших. Покажи́ на нас дре́вняя ми́лості Твоя́ і чудеса́, днесь покажи́ беззако́нним враго́м на́шим, я́ко єди́н єст Цар і Влади́ка – Син Твой і Бог, і Ти Богоро́дица по íстинні єси́, І́стиннаго Бо́га по пло́ти ро́ждшая, і я́ко мо́жеши вся, і си́лна єси́ дійствова́ти, єли́ка а́ще воли́ши, на небесí і на землí, і вся́коє проше́ніє на по́лзу коєму́ждо дару́й, Влади́чице: недугу́ющим цілбу́, в мо́рі тишину́ і окормле́ніє; с путшеству́ющим шеству́й і соблюда́й, пліне́нния го́ркія ізба́ви работи́; скорбя́щих утіша́й нищету́, і вся́коє тіле́сноє облегчи́ озлобле́ніє, душе́вних неможе́ній і стра́стій пре́жде всіх ізима́й Твої́ми невиди́мими предста́телстви і наставле́нми, я́ко да путь вре́менния сея́ жи́зні до́брі і непреткнове́нно сконча́єм, і вíчних о́них благ Тебе́ ра́ди во Ца́рствії Небе́сном полу́чим. Вíрния же лю́діє Твоя́33 стра́шним Єдиноро́днаго Си́на Твоє́го почте́нния íменем і на Твоє́ упова́ющія предста́телство і благода́ть, і Тебе́ предлага́ющія ве́зде Ходата́їцу і Помо́щницу, на обстоя́щія враги́ невиди́мо укріпи́. Разори́ душ їх належа́щій пренемага́нія о́блак, отими́ бо́лізні душ і се́рдец їх, і свíтлоє благоду́шіє і ра́дость воведи́, ми́рну і непоколібле́му держа́ву34 їх уста́вивши. Ізба́ви, Влади́чице, молитва́ми Си ізря́дніє Тебí налага́ємий град сей, і всяк град і стра́ну от гла́да, па́губи, тру́са, пото́па, огня́, меча́, наше́ствія іноплеме́нник, і междосо́бния бра́ні, і всяк гнів, пра́ведні на нас движи́мий, отврати́ благоволе́нієм і бла́гостію Єдиноро́днаго Си́на Твоє́го. Єму́же подоба́єт вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє со Безнача́лним Єго́ Отце́м, і Присносу́щним і Животворя́щим Ду́хом, ни́ні і при́сно, і во вíки віко́в.

Лик: Амíнь35.

Діа́кон: Прему́дрость.

Ієре́й: Пресвятая Богоро́дице, спаси́ нас.

Лик: Честнíйшую Херуви́м / і Славнíйшую без соравне́нія Серафи́м, / без істлíнія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, / Су́щую Богоро́дицу Тебе велича́єм.

Ієре́й: Сла́ва Тебí, Хри́сте Бо́же, упова́ніє на́ше, сла́ва Тебі.

Лик: Сла́ва… і ни́ні… Го́споди, поми́луй (три́жди). Го́споди, благослови́.

І бива́єт соверше́нний отпу́ст. І а́ще в недíлю, начина́єт:

Ієре́й: (а́ще в недíлю: Воскреси́й із ме́ртвих) Христо́с, íстинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своє́я Ма́тере, си́лою Че́стнаго і Животворя́щаго Креста́, свята́го Архистрати́га Бо́жія Михаї́ла і всіх небе́сних сил беспло́тних, свята́го великому́ченика Гео́ргія Побідоно́сца, íже во святи́х отца́ на́шего Митрополи́та Петра́ Моги́ли, свята́го пра́веднаго Петра́ Калнише́вскаго і всíх святи́х, поми́луєт і спасе́т нас, я́ко Благ Бог і Человіколю́бец.

Лик: Амíнь.


Передмова | Зміст | Молебень за перемогу
в час нашестя варварів і навали чужинців

  1. Вступні молитви та псалом 78 взято з Київського «Поуустава» 1643 року. []
  2. Далі першу частину цієї молитви писатимемо «Слава…», а другу — «і нині…». []
  3. Таке написання замість одвічного «на небесѣхъ» (і вимови: «на небесіх») пов’язане з впливом тогочасних болгарських книг, де почали писати «на небесе́хъ» згідно зі своєю вимовою: через «е» (не плутати з «є»!). Таке болгарське написання знаходимо в усіх виданнях свт. Петра Могили, а також у Пересопницькому Євангелії 1556–1561 рр. Під болгарським впливом змінили й слово «недѣля» (неділя) на «неделя». Варто зазначити, що це був час мовного реформування, пошуку «єдиної словенської» мови, тому традиційні давньоруські форми іноді коригували згідно з живою українською вимовою (дверъ, церковъ), іноді додавали чужі південнослов’янські форми (на жаль, цей пошук було брутально перервано введенням московської мовної редакції). Нехай читача не дивують незвичні форми: «не воведи́», «при́йдет» тощо — це типово для нашої давньої мови. Вона має свої закони і свою красу. Форма «єст» характерна лише для часів свт. Петра Могили. Це болгарський і, можливо, польський вплив. []
  4. Тексти всіх єктеній узято з Київського Служебника 1639 року. []
  5. У Служебнику: «О Преосвяще́нном Архієпи́скопі на́шем, всея́ Ро́ссії, Митрополи́ті, ім’яре́к, че́стном пресвíтерстві…» Пам’ятаймо, що Ро́ссíя (вживали обидва наголоси), так само, як і Русь — це колишня назва України. Російським часто називали й те, що належало до Київської Митрополії: митрополити Російські — митрополити Київської Митрополії.  А державу, яка пізніше привласнила собі наше ім’я, називали тоді Московщиною. []
  6. У Служебнику: О Вели́ком Королí на́шем, ім’яре́к, і благочести́вих государе́х, князе́х і панíх на́ших, о все́й Пола́ті і во́єх їх, Го́споду помолíмся. []
  7. Повний текст і стихи до «Бог Господь» узято з Київського Часослова 1616 року. []
  8. Текст узято із Київського Полууставу 1643 року. []
  9. Ірмоси шостого гласу Воскресного канону взято з Київського Воскресного Октоїха 1629 року. []
  10. Текст катавасії взято з Київського Полууставу 1643 року. []
  11. У Требнику: Мойси́. []
  12. Зміни в цьому й наступному проханні див. у Великій єктенії, с…… []
  13. У Требнику:  »госуда́ру на́шему (ім’яре́к), і Христолюби́вому єго́ во́їнству» []
  14. Після «ім’ярек» додано текст саме для цього молебну, згідно з до традицією тогочасної  потрійної єктенії. У Требникові до кожного молебню — власні й неповторні кінцеві прохання, відповідні до потреби. []
  15. Ця помилка друкаря («мишця» замість «мишца») свідчить про те, що, попри тверде закінчення на -ц, українці мимохіть пом’якшували його й вимовляли не так, як написано, а як їм звичніше. []
  16. Текст кондака взято з Київського Полууставу 1643 року. У Требникові не подано гласу. Для зручності подаємо традиційний 8-й глас. []
  17. Тут помилка друкаря («іщезаєт, іщезнут» замість «ісчезаєт, ісчезнут»). []
  18. Текст узято з Київського Євангеліона 1665 року. []
  19. Далі текст, крім позначеного курсивом, аж до «Ми́лостію і щедрота́ми…», узято з Київського Служебника 1639 року. Оригінальний текст Служебника (замість курсиву) такий: «і святи́х трех Святи́телей Митрополи́тов Кíєвских Петра́, Алексíя і Іо́ни, Россíйских Чудотво́рцев. Святи́х сла́вних і добропобíдних Му́ченик; Преподо́бних і Богоно́сних оте́ц Іоаки́ма і А́нни, і Преподо́бних і Богоно́сних оте́ц на́ших Анто́нія і Феодо́сія Пече́рских, і свята́го ім’яре́к, єго́же єст Храм». Щодо «Россійских», див. виноску 4. []
  20. Саме таким було написання цього слова в давніх богослужбових книжках. []
  21. У давньоруських богослужбових книжках — «Володимира». []
  22. У Требникові глас не вказано. Подаємо традиційний 8-й. Цю молитву співають ще на 4-й глас. []
  23. Текст узято з Київського Служебника (Леітургіа́ріона) 1639 року. У тексті молебню не вказано, на який глас цю молитву співати. Ми розмітили її на 4-й глас. []
  24. Молитви співців в оригіналі не було. []
  25. В оригіналі «Крве» без титла. Такі скорочення, що їх списували з давніх джерел без змін, у вимові розкривають. []
  26. В оригіналі — «крве». []
  27. В оригіналі — «царю́» []
  28. В оригіналі — «царе́м». []
  29. В оригіналі — «Безмо́лвно во тишинí глубо́цій ца́рство єму́ дару́й». []
  30. В оригіналі — «єму́». []
  31. Було: «над онѣми». Друкарська помилка. []
  32. Було: «сѣй». Друкарська помилка. []
  33. Було:  «Вíрния же царя́ на́ша». []
  34. Далі пропущено: «і ца́рство». []
  35. Відпуст узято з Київського Служебника 1639 року. []

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору