«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаКультура, наукаВасиль Шендеровський. Нехай не гасне світ науки. Книга перша

Переднє слово

Переднє слово… Що в ньому сказати? Про свої теперішні думки, болі та сумніви: чи те робив ти за ці перші десять літ незалежності України, чи можна було зробити більше, інакше?.. Хто зна. Але хоч як би там воно було, щось таки робили для становлення держави, утвердження своєї особистості в цьому переломному періоді життя українського суспільства. Кожний з нас щось планував і робив…

…1995 рік. Урочисте відзначення 150-річчя від дня народження славетного вченого і патріота України Івана Пулюя. Відкриття величного пам’ятника вченому 28 травня в містечку Гримайлові на Тернопільщині. На відкритті присутні внуки Івана Пулюя з-поза меж України, міністри Української держави, депутати Верховної Ради, серед яких і В’ячеслав Чорновіл… Створення Українським телебаченням відеофільму про видатного вченого, наукові конференції в Києві, Львові, Тернополі… Все це робилося в нелегких умовах разом з друзями, колегами, а найбільше — з Володимиром Козирським — другом, однодумцем, як і я, фізиком-теоретиком…

А потім були книги:

  • «Збірник праць» Івана Пулюя у двох томах, 1996 рік;
  • «Подвижники Нації. Іван Пулюй — Пантелеймон Куліш», 1997 рік;
  • «Молитовник» Івана Пулюя, 1997 рік;
  • переклад книги Олександра Смакули «Монокристали», 2000 рік.

А ще словники з наукової термінології: Українсько-англійсько-німецько-російський словник фізичної лексики, 1996 рік; Українсько-англійсько-російський словник з радіяційної безпеки, 1998 рік; праця над запровадженням в Академії наук іменної премії Івана Пулюя (1998 рік); підготовка до відзначення 100-річного ювілею ще одного генія українського народу Олександра Смакули…

Нас, як кажуть, запримітили. Почали запрошувати з виступами на радіо, телебачення, на шпальти українських газет. З’ясували, як багато у нас забрано і привласнено визначних українських творців на терені науки і культури і як мало знають про них наші люди. Тож і виринула думка: в кінці другого тисячоліття бодай дещо слід розказати по радіо нашим людям, аби згадали, хто ми є в цьому світі…

Журналісти радіо Василь Марусик і Емма Бабчук допомогли зустрітися з віце-президентом Національної радіокомпанії України паном Анатолієм Табаченком. Запропонована п’ятихвилинна розмова перейшла у більш ніж годинну і закінчилася словами: «Я Вам зателефоную через кілька тижнів» (це було перед Новим роком). Дзвінок пролунав вже на другий день з пропозицією готувати 20-хвилинні радіопередачі щодругої неділі місяця з кимось із журналістів. Так з’явилася в ефірі авторська програма, над якою працюємо разом з вельми шанованою в Україні журналісткою пані Еммою Бабчук. Запропоновану мною назву програми «Нехай не гасне світ науки» Емма Антонівна схвально підтримала. Ці слова належать видатному українському письменнику, фольклористу, вченому, громадському діячеві, сучаснику і другові Тараса Шевченка Пантелеймону Кулішу. Написав він їх у своїй пречудовій «Молитві», яку присвятив велету думки, українському вченому Іванові Пулюю «на спомин зоряної ночі в Україні, в хуторі»:


Всевишній! Я Тобі молюся,
Молекул космоса Твого…
Де Ти, хто Ти, — даремно б’юся,
Ні, не збагну повік цього!
Повік науці не обняти
Всього, що Ти создав ecu…
Даремно розум наш крилатий
Шукає краю небеси!
Знемігшися, на ту пилинку
Спускається, що ми звемо
Вселенною, — що на хвилинку
Її в імперії рвемо.
І тут безодня животвору,
І тут премудрість без кінця…
Однаково горі і долу
Сіяє світ Твого лиця.
Молюсь, не дай мені розпуки
Зректися розуму мого:
Нехай не гасне світ науки
В проміннях сяєва Твого.
Нехай мій дух в земній юдолі
Не знижується до звірят;
З Твоєї пресвятої волі
Нехай вовіки буде свят!

Так минуло три роки нашого існування в ефірі України. Як свідчать численні листи радіослухачів, програма стала популярною, її чекають, її слухають, пишуть нам і пропонують свої міркування. А найчастіше в цих листах — прохання подати матеріал про життя і творчість видатних українських (саме українських!) діячів науки і культури, які з тих чи тих причин були замовчувані і до недавнього часу незнані, хай і невеликою за обсягом, але доступною для широкого загалу книгою.

Отож, основу цієї книжки складають матеріали радіопрограми «Нехай не гасне світ науки», яка звучить з кінця 1999 року на

хвилях Українського радіо. Тут читач познайомиться з тими українськими творцями науки, які своїми науковими розвідками справляли величезну стимулюючу дію на розвій світової науки і техніки. Про багатьох героїв наших радіопередач ми подаємо більш розширену інформацію, адже часові рамки на радіо не завжди давали можливість вичерпно розповісти про наукову діяльність вченого. З іншого боку, цього вимагає і та обставина, що історія науки за радянської доби мала спотворений і однобічний вигляд, а український народ, який тривалий час не мав власної державності, був позбавлений правдивої історичної пам’яті. А поміж тим лише упродовж останніх століть українська земля подарувала людству цілу плеяду геніїв, які збагатили світову скарбівню культури і науки. Знову ж через колізії історичного розвитку, часом драматичні для українського народу, українським вченим доводилося працювати на теренах чужих держав, і тому їхній талант не був належним чином поцінований у власній вітчизні.

Зрештою, навіть за сприятливих обставин знаходилися одиниці, які замість того, щоби віддавати свої здібності на служіння рідному народу, покидали його. А тих, хто попри всі незгоди працював в Україні, впродовж радянського періоду намагалися всілякими засобами забрати з пам’яті народу. Історична мета цього свавілля — перетворити народ на безпам’ятну масу рабів.

В останні роки стараннями окремих дослідників і подвижників почалося поступове повернення незаслужено замовчуваних та іноді не зі своєї власної вини змушених працювати поза межами України видатних учених світової величини. Повертаються імена, що їх більшовицький режим свідомо вилучив з енциклопедичних видань, шкільних, інститутських та університетських підручників.

А що українська нація подарувала людству цілу плеяду геніальних людей, то в цьому не може бути сумнівів. Ось лише деякі імена: XV століття — Юрій Дрогобич — філософ, астроном, медик, ректор Болонського університету. Він ще мав прізвище Котермак, і є відомості, що свого часу він навчав польського вченого Мікулая Коперника, про якого знають зі шкільної парти.

XVII ст. — Арсеній Сатановський і Єпифаній Славинецький. Виїхали до Росії, а останній залишив по собі дуже цінний «Лексикон греко-слов’яно-латинський».

Теофан Прокопович — архиєпископ Православної церкви — знавець не тільки богослов’я та філософії, а й природничих наук — історії, математики. Залишив по собі Російській Академії наук велику (близько 30 тисяч) книгозбірню. З 1704 року викладав у Києво-Могилянській Академії, ставши в кінці її існування ректором. Після поразки Мазепи переключився на служіння цареві Петру І і з 1716 року залишив Київ задля праці в Росії.

Михайло Балудянський — перший ректор Петербурзького університету від початку його існування. Петро Лодій — професор логіки, метафізики й етики, з 1803 року — професор педінституту, а також викладач та ректор новозаснованого університету (1819).

Або згадаймо феномен Пилипа Кулика, про який говорив весь світ. Це ще один наші співвітчизник, математик, який народився 1 травня 1793 року у Львові і творив на терені Австро-Угорщини.

Михайло Петрович Авенаріюс — один зі славних професорів Київського університету, засновник першої наукової фізичної школи в Україні, першої лабораторії експериментальної фізики і фізичного лабораторного практикуму. «Ім’я його не повинно бути забуте і в науці всесвітній», — так писав про Михайла Авенаріюса Олександр Столетов. Саме завдяки Авенаріюсу в університеті Святого Володимира була створена школа фізиків, до якої входили такі видатні вчені, як Пильчиков, Косоногов, Де-Метц.

Олександер Смакула — цікава постать в науці, родом з Тернопілля, людина, якій нинішнє покоління повинне бути вдячним. Адже багато хто користується фотоапаратами, іншими оптичними приладами, де використано лінзи, досконалість яких досягнута завдяки відкриттю явища просвітлення оптики, здійсненого Олександром Смакулою. Він вперше виростив монокристали бромйодиду талію, що використовувались німцями в приладах нічного бачення. Це був найбільший у світі на той час секрет.

Українська наука, як бачимо, багата іменами в різних галузях. Одне з чільних місць в біохімії належить Іванові Горбачевському, який прославив і чеську науку, вперше здійснивши синтез органічної речовини.

У наших передачах — розповіді і про Сікорського, одного з творців гелікоптерів і літаків, який прославив Америку; і про Бориса Грабовського, сина видатного українського поета Павла Грабовського, нашого хрестоматійного автора, якого знають всі. Борис Грабовський причетний саме до справи винаходу телевізійного бачення.

Українській науці прислужилися і такі відомі імена, як Михайло Остроградський — зірка першої величини у сузір“ї найвидатніших математиків світу; Степан Тимошенко — всесвітньо відомий механік, один із творців Української Академії наук; Михайло Туган-Барановський — видатний економіст світової слави; Михайло Кравчук — великий математик, поліномами якого користуються навіть в Америці, не менш ніж поліномами Чебишева; Степан Рудницький — великий географ, який працював у Харкові, його доля теж трагічна, як і доля Михайла Кравчука; Володимир Кубійович — визначний українознавець, багато зробив для становлення в Україні географії; Архип Люлька — творець двигунів для літаків, працював у Москві; Микола Кибальчич — з плеяди таких учених, Емма Бабчук, Василь Шендеровський як Костянтин Ціолковський, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, які доклали своїх знань, щоб людина могла відірватися від Землі і побувати на інших планетах; Володимир Вернадський — славетний учений, один із перших президентів Української Академії наук.

Зовсім недавно ми довідалися про те, що видатний фізик XX століття, лауреат Нобелівської премії французький вчений Жорж Шарпак — не хто інший, як наш співвітчизник, родом з Дубровиці на Рівненщині і його прізвище Георгій Харпак.

Тут ми повинні згадати Івана Пулюя, який в одній зі своїх праць писав: «…за тим народом, у якого вища культура, освіта, за тим і побіда». Народ великий не своєю чисельністю, а тим, скільки він дав світовій культурі величних постатей.

Сьогодні в умовах поглиблення соціально-економічних реформ, що здійснюються в Україні, наука і техніка покликані сприяти випрацюванню нового менталітету, формуванню нової громадянської свідомості, щоби прийдешні покоління осягнули велич українського народу на історичному тлі існування людства.

Тож нехай і ця збірка нарисів подасть бодай найзагальніші уявлення про велич наших надбань, про їхню загальнолюдську цінність, про світочів української науки в царині природознавства, про ті духові джерела, які завжди підтримували наш український народ життєдайною силою.

Видання розраховане на широкий загал читачів. Матеріал подається за певним стилем радіопередач, хоча тут ми уникли діалогів. Спершу обумовлюємо чому саме цей учений став героєм передачі, далі подаємо його стислу біографічну довідку, нарисний огляд наукової та громадської діяльності. Насамкінець, подаємо невеличкий список літературних джерел, якими ми користувалися при підготовці передачі. Це, на нашу думку, дозволить читачеві самому ознайомитися з матеріалами, а з другого боку, полегшить пошук інших посилань.

Хочемо висловити подяку всім радіослухачам, які надсилали свої листи, і цим самим задекларували свою небайдужість до історії власного народу.

Наша сердечна подяка режисерам радіо Тетяні Войцешук та Олені Перовій за участь у підготовці передач до ефіру і за їх чудове музичне оформлення.

Окрему сердечну вдячність висловлюємо працівникам Міжнародного Енциклопедичного Бюро з фізики Інституту фізики НАН України Надії Мельник і Олені Полевецькій — за набір тексту, Євгенові Нужному — за майстерне опрацювання світлин, Олені Нужній — за високоякісну комп’ютерну підготовку макета-огиріналу.

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору