«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаКниги, брошуриЖиття і діяльність святих нашої землі Руси-України прославлених

Святитель Інокентій, єпископ Іркутський

(1731)

Інокентій (Іван Кульчицький). святитель, єпископ Іркутський походив із старого українського шляхетського роду з Волині, який потім переселився на Чернігівщину. Як припускають, народився в 1680 або 1682 р. на Чернігівщині, навчався в Київській академії, яку закінчив в 1706 або 1708 р. (за іншими даними мав би почати вчитися дещо раніше й закінчив би Академію раніше). У 1708 р. став ченцем Києво-Печерської лаври й одержав ім’я Інокентій, одразу був висвячений на ієродиякона, а потім на ієромо наха. Належав до здібних богословів. У 1710 р. за наказом вищої церковної влади призначений викладачем Московської слов’яно-греко-латинської академії, був змушений назавжди залишити Україну. В Академії викладав граматику, філософію, метафізику й моральне богословіє. У 1714 р. його призначено префектом Академії. У 1719 р. ієромонах Інокентій був переведений до Олександро-Невської лаври в Петербурзі соборним ієромонахом із призначенням на корабель «Самсон», а згодом став морським оберієромонахом. Це не тривало довго, бо наприкінці 1720 р. вже був призначений намісником Олександро-Невської лаври в Петербурзі, а 5 березня 1721 р. хіротонізований на єпископа Переяславського (на Московщині) з одночасним призначенням до Китаю для проповіді й поширення православної віри. Він мав бути першим православним єпископом у Китаї. Але єпископа Інокентія китайці не впустили до країни. Чекаючи на дозвіл в’їзду до Китаю, єпископ Інокентій до 1725 р. перебував у прикордонній місцевості Селенгинська, а весною того ж року переїхав до Іркутська, не маючи ще призначення. У 1727 р. був призначений першим єпископом новозаснованої Іркутської єпархії. Тут святитель жертвенно потрудився понад чотири роки, аж до смерті 27 листопада 1731 р., проповідуючи Христову віру, хрестячи поган, розбудовуючи школи та притягаючи до себе всіх своєю щирістю, доступністю, некористолюбством та іншими чеснотами. В 1764 р. було знайдено його мощі нетлінними, біля яких відбувалися чудеса. У 1805 р. святитель Інокентій був причислений до лику святих.

У 1808 р. мощі святителя Інокентія помістили у срібну раку, виготовлену на кошти сибірського купця М. Мельникова.

Любов населення Іркутського краю, поклоніння мощам і чудесні зцілення святителя викликали занепокоєння в радянської влади. У 1921 р. його мощі було перевезено до Москви й брехливо оголошено «удивительно и искусно бальзамированными», а невдовзі вони зникли. Нещодавно мощі святителя Інокентія знайшли в Ярославському історико-архітектурному музеї й 2 вересня 1990 р. перенесли до Знаменського собору в місті Іркутську.

Пам’ять святителя Інокентія, єпископа Іркутського вшановується 9 грудня (26 листопада за ст. ст.).

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору