«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаКниги, брошуриЖиття і діяльність святих нашої землі Руси-України прославлених

Святий праведний сповідник Іоанн Руський

(1730)

Святий Іоанн народився на Правобережній Україні наприкінці XVII ст. Батьки виховали сина в православному благочесті. Із дитинства Іоанн відзначався щирою любов’ю до церкви Божої та доброю вдачею. Він пильнував себе від усього, що могло заплямувати совість та осквернити душу. Як згадується в службі йому, був «руський ті лом і Христов душею».

Під час російсько-турецької війни Іоанн разом з іншими воїнами потрапив у полон до татар, які продали його начальникові турецької кінноти. Так він потрапив у селище Прокопіон (по-турецьки Укрюп) в Малій Азії, за 50 км на захід від Кесарії.

Полонених християн турки старалися навертати на мусульманство, сподіваючись за це одержати прощення всіх гріхів і рай. Одних вони спокушали багатством, жінками і волею, а відданих Христовій вірі били й мучили. Іоанн мужньо терпів зневагу, прикрості й побої, але залишився непохитним сповідником Христової віри. Коли його мучили, він казав своїм мучителям: «Я народився християнином, християнином і помру!» Стійкість і безстрашність, а одночасно сумлінна праця, пом’якшили серце господаря і викликали повагу в турків, які змушені були відступитися від нього. День його проходив у роботі, а вночі він молився, інколи на паперті місцевого християнського храму Св. великомученика Георгія або в хліві, де спав.

Хоч Іоанн був бідний, але завжди допомагав убогим і хворим християнам, ділив із ними харчі. Перед смертю на чужині він прийняв святе причастя з рук грецького священика. Так у молитві, смиренні й терпінні праведник чекав смерті, яка настала 27 травня 1730 р.

Коли господареві сказали, що невільник Іоанн помер, він покликав грецького православного священика, щоб поховати його за християнським звичаєм.

Через три з половиною роки християни перенесли тіло праведника в храм Св. великомученика Георгія, який за життя за особливу набожність і святість користувався загальною пошаною не тільки в православних, а й у вірмен і навіть турків. Майже 200 років побожні християни з різних місць приходили в Прокопіон поклонитися чесним ос танкам Іоанна Руського, з вірою і молитвою шукаючи полегшення душевних і тілесних недуг і просили його: «Раб Божий не обійди нас своєю милостію». І коли у 1924 р. православні греки змушені були переселитися в Грецію на острів Евбею, залишаючи Прокопіон Каппадокійський, вони взяли із собою і святі мощі Іоанна Руського. Згодом добра слава про нього обійшла всю Грецію, і Елладська Православна Церква, зважаючи на загальне визнання побожного народу, причислила праведного Іоанна Руського до лику святих. На острові Евбеї в селищі Новий Прокопіон був споруджений храм на його честь і в ньому покладено мощі святого, які зберігаються там до сьогодні. Згодом ієромонах Діонісій з м. Прокопіона зробив докладніший опис життя й подвигів праведного Іоанна, який був надрукований у першому томі «Церковні історії Каппадокії», виданому в 1885 р. в Афінах.

Українська Православна Церква, бажаючи, щоб усі її вірні чада перебували під молитовним заступництвом свого співвітчизника, праведного Іоанна Руського і належно шанували його, внесла його ім’я в місяцеслов святих нашої православної церкви. Священний синод 19 липня 1962 р. під головуванням святійшого патріарха Московського і всієї Русі Алексія ухвалив: «З огляду на те, що наш співвітчизник праведний Іоанн Руський, сповідник, канонізований константинопольською і елладською церквами, зарахувати його ім’я до лику святих, шанованих Руською Православною Церквою». Тоді ж Священний синод доручив архієпископу Ярославському і Ростовському Никодиму (Ротову), згодом митрополитові, відредагувати переклад із грецької служби сповідникові.

У 1979 р. делегація тоді ще руської, а тепер Україна ської Православної Церкви, на чолі з високопреосвященним Філаретом, митрополитом Київським і Галицьким відвідала острів Евбею, де знаходяться перенесені з давнього Прокопіона мощі Іоанна Руського, сповідника, нашого співвітчизника, щиро шанованого православним народом елладської церкви.
У новому величному храмі на честь праведного Іоанна, будівництво якого завершилося в 1951 р., нашу делегацію зустріли духовенство і багато прихожан. Настоятель грецького храму Св. Іоанна Руського протоієрей Іоанн Вазоліс у своєму слові зазначив: «Сюди, до цього святого місця, щотижня прибуває 15000 прочан укло нитися праведному Іоанну Руському. Для греків особливо радісно зустрічати митрополита Київського Філарета, тому що на київських просторах народився і був вихований праведний Іоанн Руський. Від 1888 р. святі мощі праведного Іоанна перебувають у цьому храмі, спорудженому при сприянні руської церкви. Турбота про благоустрій храму нас об’єднує. Ми з радістю зустрічаємо руських паломників і молимося за них при мощах праведного Іоанна».

Митрополит Київський і Галицький, екзарх усієї України Філарет у своєму слові-відповіді наголосив: «Спільне вшанування праведного Іоанна Руського об’єднує нас у православній вірі, зміцнює братні зв’язки між руською та елладською церквами… Святий Іоанн Руський виріс на нашій землі, подвигом добрим подвизався в межах Туреччини й був усиновлений православним грецьким народом та елладською церквою. Сповідник належить обом церквам руській (тепер українській) та елладській. В особі праведного Іоанна Руського ми маємо свідка духовного союзу церков української та елладської. В особі праведного Іоанна Руського ми маємо молитвеника й заступника перед Богом за православновіруючих людей його Вітчизни та Еллади».

Пам’ять Іоанна Руського вшановується 9 червня (27 трав ня за ст. ст.).

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору