Микола Святоша, князь чернігівський, Печерський чудотворець
Преподобний Микола Святоша походив із родини чернігівських князів. Був сином Давида Святославича, князя чернігівського, й внуком Святослава Ярославича, князя київського й чернігівського. Світське ім’я мав Святослав, а тому разом з його чернечим іменем завжди додається ще й світське ім’я в пестливій формі «Святоша». Недовго, лише в 1097 р., княжив у Луцьку, потім жив у Чернігові з батьком, а тому відомий ще як чернігівський князь, хоча фактично в Чернігові ніколи не княжив. У 1107 р. залишив родину й, прибувши до Києво-Печерського монастиря, прийняв чернецтво під ім’ям Миколи. Як чернець він відзначався великою слухняністю й працьовитістю. Три роки працював на кухні, рубаючи дрова над Дніпром і носячи їх до монастиря. Його брати, князі Ізяслав і Володимир Давидовичі, приїжджали й просили його, щоб він залишив цю працю, але преподобний продовжував своє заняття. Потім три роки преподобний Микола був сторожем при монастирській брамі. Звідти пішов служити до трапезної, де виконував усі доручення. Ігумен і братія вирішили, що після відбуття послуху йому треба бути мовчальником в окремій келії й працювати над спасінням своєї душі. Повинуючись цьому, преподобний не залишив праці й посадив біля своєї келії овочі. За час чернецтва він зажди працював. Крім праці в городі, займався пошиттям одягу, при цьому постійно молився. Відзначався також миролюбством, у 1142 р. був посередником під час спору князів.
Увесь свій маєток і те, що одержував від братів і своїх людей, віддавав на будову церков, обдаровував бідних, жертвував на закупівлю книжок для церков. Маючи власну бібліотеку, сам багато читав. Ця бібліотека поклала початок великій бібліотеці Печерського монастиря. Коштами преподобного Миколи в 1108 р. побудовано церкву Святої Трійці й окремо шпиталь із церквою Св. Миколам. Він перебував у Києво-Печерському монастирі 36 років і вже за життя користувався славою великого подвижника. Преподобний упокоївся 14 жовтня 1143 р. На похорон Миколи Святоші прибули його брати й майже все населення Києва. Його мощі знаходяться в Ближніх печерах. В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано: «Радуйся, Миколо-княже, ти бо послуху братії Печерській себе всеціло віддав». Пам’ять Миколи Святоші вшановується 27 жовтня (14 жовтня за ст. ст.).
