Місяць січень, 6-й день. Святе богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиМінея святкова. Частина I

Місяць січень, 6-й день. Святе богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

На вечірні

Вечірня відправляється разом з Божественною літургією Василія Великого, крім суботи і неділі, коли звершується літургія святого Іоана Золотоустого.

Благословенне Царство… і після: Амінь, Царю Небесний… Трисвяте по Отче наш… Господи, помилуй (12 разів). Слава: і нині… Прийдіть, поклонімось… (тричі), і псалом 103: Благослови, душе моя, Господа…

Якщо ж у суботу ввечері, співаємо Блажен муж… кафизму всю; якщо ж у неділю ввечері, співаємо тільки антифон 1. В інший день кафизми не буває.

На Господи, взиваю… стихири свята на 8, глас 2.

Просвітителя нашого, що просвічує всяку людину, Який прийшов хреститися, побачив Предтеча і радується душею і тремтить; показуючи Його людям, говорить: ось, Той, Хто визволяє Ізраїля, визволяє нас від тління. О, безгрішний, Христе Боже наш, слава Тобі (двічі).

Коли Спаситель наш хрестився від раба, і Дух, зійшовши, засвідчував, ангельські воїнства, побачивши, вжахнулися. Голос же з неба прийшов від Отця: Цей, Його ж Предтеча хрестить рукою, Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління. Христе Боже наш, слава Тобі (двічі).

Тебе, Джерело, прийняли Йорданські струмені, й Утішитель зійшов у вигляді голуба. Прихиляє голову Той, Хто прихиляє небеса. Кличе і взиває земне до Творця: навіщо повеліваєш мені те, що вище за мене? Я потребую хрещення від Тебе. О, безгрішний, Христе Боже наш, слава Тобі (двічі).

Бажаючи спасти заблудлу людину, Ти сподобився одягнутися у вигляд раба; бо подобало Тобі, Владиці і Богу, сприйняти наше для нас; бо Ти, Спасителю, хрестившись плоттю, сподобив нас прощення. Тому взиваємо до Тебе: Христе Боже наш, слава Тобі (двічі).

Слава: і нині, глас той самий.

Нахилив Ти голову Предтечі, знищив Ти голови зміїв; вступивши у воду, Ти всіх просвітив, щоб славили Тебе, Спасе, Просвітителя душ наших.

Вхід з Євангелієм. Прокимен дня.

Паремії три.

Буття читання (1, 1-13).

На початку створив Бог небо і землю. Земля ж була безводна і порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий носився над водою. І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло. І побачив Бог світло, що воно добре, і відокремив Бог світло від темряви. І назвав Бог світло днем, темряву ніччю. І був вечір, і був ранок: день перший. І сказав Бог: нехай буде твердь посеред води, і нехай відділяє вона воду від води. І стало так. І створив Бог твердь, і відокремив воду, що під твердю, від води, що над твердю. І стало так. І назвав Бог твердь небом. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок: день другий. І сказав Бог: нехай збереться вода, що під небом, в одне місце, і нехай з’явиться суша. І стало так. І зібралася вода під небом у свої місця, і з’явилася суша. І назвав Бог сушу землею, а зібрання вод назвав морями. І побачив Бог, що це добре. І сказав Бог: нехай вирощує земля зелень, траву, що сіє насіння за родом і за подобою своєю, і дерево плідне, що приносить за родом своїм плід, у якому насіння його на землі. І стало так. І виростила земля зелень, траву, що сіє насіння за родом і за подобою її, і дерево плідне, що приносить плід, у якому насіння його за родом його на землі. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок: день третій.

Виходу читання (14, 15-18, 21-23, 27-29).

І сказав Господь Мойсею: що ти взиваєш до Мене? Скажи синам Ізраїлевим, щоб вони йшли, а ти підніми жезл твій і простягни руку твою на море, і розділи його, і пройдуть сини Ізраїлеві серед моря по сухому; Я ж озлоблю серце фараона і всіх єгиптян, і вони підуть слідом за ними; і покажу славу Мою на фараоні і на всьому війську його, на колісницях його і на вершниках його; і довідаються усі єгиптяни, що я Господь, коли покажу славу Мою на фараоні, на колісницях його і на вершниках його. І простяг Мойсей руку свою на море, і гнав Господь море сильним східним вітром усю ніч, і зробив море сушею, і розступилися води. І пішли сини Ізраїлеві серед моря по суші: води ж були їм стіною праворуч і ліворуч. Погналися єгиптяни, і ввійшли за ними всередину моря всі коні фараона, колісниці його і вершники його. І простяг Мойсей руку свою на море, і до ранку вода повернулась у своє місце; а єгиптяни бігли назустріч воді. Так потопив Господь єгиптян серед моря. І вода повернулася і покрила колісниці і вершників усього війська фараонового, що ввійшли за ними в море; не залишилося жодного з них. А сини Ізраїлеві пройшли по суші серед моря: води були їм стіною праворуч і стіною ліворуч.

Виходу читання (15, 22-27; 16, 1).

Повів Мойсей ізраїльтян від Червоного моря, і вони вступили в пустелю Сур; і йшли вони гри дні пустелею і не знаходили води. Прийшли в Мерру — і не могли пити води в Меррі, тому що вона була гірка, чому і наречено тому місцю ім’я: Мерра (гіркота). І ремствував народ на Мойсея, говорячи: що нам пити? Мойсей воззвав до Господа, і Господь показав йому дерево, і він кинув його у воду, і вода зробилася солодкою. Там Бог дав народу устав і закон, і там випробував його. І сказав: якщо ти будеш слухатися гласу Господа, Бога твого, і чинити угодне перед очами Його, і слухати заповіді Його, і дотримуватися всіх уставів Його, то не наведу на тебе жодної хвороби, які навів Я на Єгипет, тому що Я Господь Бог твій, цілитель твій. І прийшли в Елим; там було дванадцять джерел води і сімдесят фінікових дерев, і розташувалися там станом при водах. І рушили з Елима, і прийшла вся громада синів Ізраїлевих у пустелю Син, що між Елимом і Сипаєм, у п’ятнадцятий день другого місяця після виходу їх із землі Єгипетської.

Далі читець виголошує цей тропар, глас 5:

Явився Ти у світ, який сотворив, щоб просвітити тих, що сидять у пітьмі, Чоловіколюбче, слава Тобі.

Стих 1: Боже, ущедри нас, і благослови нас; просвіти лице Твоє на нас, і помилуй нас, щоб ми пізнали на землі путь Твою, в усіх народах спасіння Твоє.

І співаємо кінець: Щоб просвітити тих, що сидять у пітьмі, Чоловіколюбче, слава Тобі.

Стих 2: Нехай сповідуються Тобі люди, Боже; нехай сповідуються Тобі люди всі; нехай веселяться, і нехай радіють народи, бо Ти судиш людей правдою, і народи на землі настановляєш.

І знову: Щоб просвітити тих, що сидять у пітьмі, Чоловіколюбче, слава Тобі.

Стих 3: Нехай сповідуються Тобі люди, Боже; нехай сповідуються Тобі люди всі; земля дасть плід свій, благослови нас, Боже, і нехай бояться Тебе всі краї землі.

І знову: Щоб просвітити тих, що сидять у пітьмі, Чоловіколюбче, слава Тобі.

Слава: і нині…

Явився Ти у світ, який сотворив, щоб просвітити тих, що сидять у пітьмі, Чоловіколюбче, слава Тобі.

Ісуса Навина читання (3, 7-8, 15-17).

Господь сказав Ісусу: у цей день я почну прославляти тебе перед очима всіх синів Ізраїлевих, щоб вони довідалися, що як Я був з Мойсеєм, так буду і з тобою; а ти дай повеління священикам, що несуть ковчег завіту, і скажи: як тільки ввійдете у води Йордану, зупинитеся в Йордані; щоб лише тільки ті, що несуть ковчег завіту Господнього ввійшли в Йордан, і ноги священиків, що несуть ковчег, занурилися у воду Йордану — Йордан же виступає з усіх берегів своїх в усі дні жнив пшениці, — вода, що тече згори, зупинилася і стала стіною на дуже велику відстань, до міста Адама, що поруч Тартана; а та, що тече в море рівнини, у море Солоне, пішла і висохла. І народ — переходив навпроти Єрихона; священики ж, що несли ковчег завіту Господнього, стояли на суші серед Йордану твердою ногою. Усі сини Ізраїлеві переходили по суші, поки весь народ не перейшов через Йордан.

Царств четвертих читання (2, 6-14).

І сказав йому Ілля: залишся тут, тому що Господь посилає мене до Йордану. І сказав він: живий Господь, і жива душа твоя! Не залишу тебе. І пішли обоє. П’ятдесят чоловік із синів пророчих пішли і стали вдалині навпроти них, а вони обоє стояли в Йордані. І взяв Ілля милоть свою, і згорнув, і вдарив нею по воді, і розступилася вона туди і сюди, і перейшли обоє посуху. Коли вони перейшли, Ілля сказав Єлисею: проси, що зробити тобі, раніше ніж я буду узятий від тебе. І сказав Єлисей: дух, що у тобі, нехай буде на мені подвійно. І сказав він: важкого ти просиш. Якщо побачиш, як я буду узятий від тебе, то буде тобі так, а якщо не побачиш, не буде. Коли вони йшли дорогою і розмовляли, раптом з’явилися колісниця вогненна і коні вогненні, і розлучили їх обох, і понісся Ілля у вихорі на небо. Єлисей же дивився і викликнув: отець мій, отець мій, колісниця Ізраїля і кіннота його! І не бачив його більше. І схопив він одяг свій і роздер його на дві частини. І підняв милоть Іллі, що упала з нього, і пішов назад, і став на березі Йордану; і взяв милоть Іллі, що упала з нього, і вдарив нею по воді, і сказав: де Господь, Бог Іллі, — Він Самий? І вдарив по воді, і вона розступилася туди і сюди, і перейшов Єлисей.

Царств четвертих читання (5, 9-14).

І прибув Неєман на конях своїх і на колісниці своїй, і зупинився при вході в будинок Єлисеїв. І вислав до нього Єлисей слугу сказати: піди, омийся сім разів у Йордані, і оновиться тіло твоє в тебе, і будеш чистий. І розгнівався Неєман, і пішов, і сказав: ось, я думав, що він вийде, стане і закличе ім’я Господа Бога свого, і покладе руку свою на те місце і зніме проказу; хіба Анапа і Фарфар, ріки Дамаські, не кращі за всі води ізраїльські? Хіба я не міг би омитися в них і очиститися? І обернувся і відійшов у гніві. І підійшли раби його і говорили йому, і сказали: батьку мій, якби що-небудь важливе сказав тобі пророк, то чи не зробив би ти? А тим більше, коли він сказав тобі тільки: омийся, і будеш чистий. І пішов він і занурився в Йордан сім разів, за словом людини Божої, і оновилося тіло його, як тіло малої дитини, і очистився.

Тропар, глас 6: Грішникам і митарям заради великої милости Твоєї явився Ти, Спасе наш; де мало б засяяти світло Твоє тільки на сидячих у пітьмі, слава Тобі.

Стих 1: Господь воцарився, у красу зодягнувся; одягнувся Господь у силу і опоясався; бо Він утвердив вселенну, і не захитається вона. Готовий престіл Твій од вічності, від віку Ти єси.

Де мало б засяяти світло Твоє тільки на сидячих у пітьмі, слава Тобі.

Стих 2: Ріки підносять голос, Господи, ріки підносять голос свій, ріки піднесли хвилі свої.

Де мало б засяяти світло Твоє тільки на сидячих у пітьмі, слава Тобі.

Стих 3: Але Господь у вишніх могутніший від шуму великих вод, від сильних хвиль моря. Одкровення Твої вельми правдиві. Дому Твоєму належить святість, Господи, на довгі дні.

Де мало б засяяти світло Твоє тільки на сидячих у пітьмі, слава Тобі.

Слава: і нині…

Грішникам і митарям заради великої милости Твоєї явився Ти, Спасе наш; де мало б засяяти світло Твоє тільки на сидячих у пітьмі, слава Тобі.

Пророцтва Ісаї читання (1, 16-20).

Так говорить Господь: омийтесь, очистіться; відкиньте злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло; навчіться робити добро, шукайте правди, спасайте пригнобленого, захищайте сироту, заступайтеся за вдову. Тоді прийдіть — і розсудимо, говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, — як сніг вибілю; якщо будуть червоні, як пурпур, — як вовну вибілю. Якщо захочете і послухаєтеся, то будете споживати блага землі; якщо ж відмовитеся і не послухаєте, то меч знищить вас: тому що уста Господні говорять це.

Буття читання (32, 1-10).

Яків пішов шляхом своїм. І, глянувши, побачив ополчення Боже, що ополчилося. І зустріли його ангели Божі. Яків, побачивши їх, сказав: це ополчення Боже. І нарік ім’я місцю тому: Маханаїм. І послав Яків перед собою вісників до брата свого Ісава в землю Сеїр, в область Едом, і наказав їм, промовивши: так скажіть добродію моєму Ісаву: ось що говорить раб твій Яків: я жив у Лавана і прожив донині; і є в мене воли й осли і дрібна худоба, і раби й рабині; і я послав сповістити про себе добродія мого Ісава, щоб придбати рабу твоєму благовоління перед очима твоїми. І повернулися вісники до Якова і сказали: ми ходили до брата твого Ісава, він йде назустріч тобі, і з ним чотириста чоловік. Яків дуже злякався і схвилювався; і розділив людей, що були з ним, і худобу дрібну й велику і верблюдів на два стани. І сказав Яків: якщо Ісав нападе на один стан і поб’є його, то другий стан може врятуватися. І сказав Яків: Боже отця мого Авраама і Боже отця мого Ісаака, Господи Боже, що сказав мені: повернися в землю твою, на батьківщину твою, і я буду благодіяти тобі! Недостойний я всіх милостей і всіх благодіянь, що Ти створив рабу Твоєму, тому що я з посохом моїм перейшов цей Йордан, а тепер у мене два стани.

Виходу читання (2, 5-10).

І вийшла дочка фараонова на річку купатися, а служниці її ходили по березі ріки. Вона побачила кошик серед очерету і послала рабиню свою взяти його. Відкрила і побачила немовля: і ось, немовля плаче у кошику; і зглянулася на нього дочка фараонова і сказала: це з єврейських дітей. І сказала сестра його дочці фараоновій: чи не сходити мені і чи не покликати до тебе годувальницю з єврейок, щоб вона вигодувала тобі немовля? Дочка фараонова сказала їй: сходи. Дівчина пішла і покликала матір немовляти. Дочка фараонова сказала їй: візьми немовля це і вигодуй його мені; я дам тобі плату. Жінка взяла немовля і годувала його. І виросло немовля, і вона привела його до дочки фараонової. І він був у неї замість сина, і дала ім’я йому: Мойсей, тому що, говорила вона, я з води вийняла його.

Суддів читання (6, 36-40).

І сказав Гедеон Богу: якщо ти врятуєш Ізраїля рукою моєю, як говорив Ти, то ось, я розстелю тут на толоці стрижену вовну: якщо роса буде тільки на вовні, а на всій землі сухо, то буду знати, що врятуєш рукою моєю Ізраїля, як говорив Ти. Так і сталося: на другий день, уставши рано, він став віджимати вовну і видавив з вовни роси — цілу чашу води. І сказав Гедеон Богу: не прогнівайся на мене, якщо ще раз скажу і ще тільки один раз зроблю випробування над вовною: нехай буде сухо на одній тільки вовні, а на всій землі нехай буде роса. Бог так і зробив у ту ніч: тільки на вовні було сухо, а на всій землі була роса.

Царств третіх читання (18, 30-39).

Тоді Ілля сказав усьому народу: підійдіть до мене. І підійшов весь народ до нього. Він відновив зруйнований жертовник Господній. І взяв Ілля дванадцять каменів, за числом колін синів Якова, якому Господь сказав так: Ізраїль буде ім’я твоє. І побудував з цього каменя жертовник в ім’я Господа, і зробив навколо жертовника рів, місткістю дві сати зерна, і поклав дрова на жертовник, і розсік теля, і поклав його на дрова, і сказав: наповніть чотири відра водою і виливайте на всепалену жертву і на дрова. І зробили так.

Потім сказав: повторіть. І вони повторили. І сказав: зробіть те саме утретє. І зробили втретє, і вода полилася навколо жертовника, і рів наповнився водою. Під час приношення вечірньої жертви підійшов Ілля пророк і звернувся до неба і сказав: Господи, Боже Авраамів, Ісааків і Ізраїлів! Почуй мене, Господи, почуй мене нині у вогні! Нехай пізнають у цей день люди ці, що Ти єдиний Бог в Ізраїлі, і що я раб Твій і зробив усе за словом Твоїм. Почуй мене, Господи, почуй мене! Нехай пізнає народ цей, що Ти, Господь, Бог, і Ти навернеш серця їх до Тебе. І зійшов вогонь Господній і попалив усепалення, і дрова, і каміння, і порох, і поглинув воду, що у рові. Побачивши це, весь народ упав на обличчя свої і сказав: Господь є Бог, Господь є Бог!

Царств других читання (2, 19-22).

І сказали жителі того міста Єлисею: ось, розташування цього міста добре, як бачить добродій мій; але вода негарна і земля неплідна. І сказав він: дайте мені нову чашу і покладіть туди сіль. І дали йому. І вийшов він до джерела води, і кинув туди сіль, і сказав: так говорить Господь: Я зробив воду цю здоровою, не буде від неї надалі ні смерти, ні безплідности. І вода стала здоровою до цього дня, за словом Єлисея, яке він сказав.

Пророцтва Ісаї читання (49, 8-15).

Так говорить Господь: у час сприятливий Я почув Тебе, і в день спасіння допоміг Тобі; і Я буду охороняти Тебе, і зроблю Тебе завітом народу, щоб оновити землю, щоб повернути спадкоємцям спадщини спустошені, сказати в’язням: «виходьте», і тим, що у темряві: «вийдіть». Вони при дорогах будуть пасти, і по всіх пагорбах будуть пасовища їхні; не будуть терпіти голоду і спраги, і не уразять їх спека і сонце; тому що Той, Хто милує їх, буде вести їх і приведе їх до джерел води. І всі гори Мої зроблю шляхом, і дороги Мої будуть підняті. Ось, одні прийдуть здалеку; і ось, одні від півночі і моря, а інші з землі Синім. Радуйтеся, небеса, і веселися, земле, і викликуйте, гори, з радости; тому що утішив Господь народ Свій і помилував страдників Своїх. А Сион говорив: «залишив мене Господь, і Бог мій забув мене!» Чи забуде жінка немовля своє, щоб не помилувати сина утроби своєї? Але якщо і вона забуде, то Я не забуду тебе.

Єктенія мала: Ще і ще…

Виголос Трисвятого: Бо Ти Святий єси, Боже наш… Трисвяте.

Прокимен, глас 3: Господь провіщення моє, і Спаситель мій, кого убоюся.

Стих: Господь Захисник життя мого, кого устрашуся.

Послання до Коринф’ян святого апостола Павла читання, зачало 143 (9, 19-27).

Бо, будучи вільним від усіх, я всім підкорив себе, щоб більше придбати: для юдеїв я був як юдей, щоб придбати юдеїв; для підзаконних був як підзаконний, щоб придбати підзаконних; для тих, що не мають закону, — був як такий, що не має закону (не будучі, таким, що не має закону перед Богом, але підзаконним Христу), щоб придбати тих, які не мають закону; для немічних був як немічний, щоб придбати немічних. Для всіх я став усім, щоб спасти хоч деяких. Це ж роблю задля Євангелія, щоб бути співучасником його. Хіба не знаєте, що ті, які біжать на змаганні, біжать усі, але один приймає почесті? Так біжіть, щоб досягти. Усі подвижники утримуються від усього: ті для одержання вінця тлінного, а ми — нетлінного. І тому я біжу не так, як на непевне, б’юся не так, щоб тільки бити повітря; але приборкую і поневолюю тіло моє, щоб, проповідуючи іншим, самому не зостатися недостойним.

Кінець навечір’ю, якщо є піст.

Якщо ж немає посту, Апостол читається від половини: До Коринф’ян послання святого апостола Павла читання, зачало 143 (10, 1-4).

Не хочу, браття, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою і всі пройшли крізь море; і всі хрестилися у Мойсея в хмарі і в морі; і всі споживали ту саму духовну їжу; і всі пили те саме духовне питво, бо пили від духовного грядущого каменя; камінь же був Христос.

Алилуя, глас 6: Вилилося із серця мого слово благе, говорю я про діла мої Цареві.

Стих: Найкращий добротою з усіх синів людських.

Євангеліє від Луки, зачало 9 (3, 1-18).

І далі Божественна літургія Василія Великого.

Замість Достойно є… співаємо Тобою радується…

Причасний: Хваліть Господа з небес, хваліть його в вишніх.

Після заамвонної молитви виходимо на освячення води, співаючи на глас 8: Глас Господній на водах…

Якщо ж у суботу або в неділю, коли вечірня відправляється окремо від літургії, то після малої єктенії не співаємо Трисвятого, а зразу прокимен, далі Апостол, і Євангеліє.

Після благальної єктенії виходимо на освячення води.

Всенічна

Починається великим повечір’ям. Після звичайного початку буває кадіння. Замість Просвіти очі мої… тропар свята. Замість Помилуй нас, Господи, помилуй нас… кондак свята. Після Слава в вишніх Богу… буває літія.

На літії співаємо стихири, глас 4.

Той, Хто одягається світлом, як ризою, заради нас сподобився явитися між нами, нині одягається в струменях Йорданських; Сам не потребуючи очищення, але для нас учиняє відродження. О, чудо! Без вогню варить, і без знищення навчає, і спасає тих, що Ним просвічуються, Христос Бог і Спас душ наших.

Тебе, що Духом і вогнем очищає гріхи світу, побачивши грядущого до себе, Хреститель вжахнувся і, тремтячи, взивав: не насмілююся тримати главу Твою пречисту; Ти мене освяти, Владико, Божественним явленням Твоїм, єдиний Чоловіколюбче.

Прийдіть, уподібнимося мудрим дівам; прийдіть, зустрінемо Владику, що явився, бо Він прийшов як жених до Іоана. Йордан побачив Тебе, убоявся і зупинився; Іоан взивав: не насмілююся торкатися глави Безсмертного. Дух сходив у вигляді голуба, щоб освятити води, і голос був з небес: Цей є Син Мій, що прийшов у світ спасти рід людський; Господи, слава Тобі.

Хреститься Христос, і виходить із води, і підносить з Собою світ, і бачить небеса, що розкриваються, які Адам закрив для себе і для сущих з ним. І Дух засвідчує Божество; подібне засвідчує і голос з неба; звідти бо засвідчується Спас душ наших.

Тремтіла рука Хрестителева, коли доторкнулася до пречистої Твоєї глави; Йордан-ріка повернувся назад, не наважуючись служити Тобі: бо він посоромився Ісуса Навина, як же він може не устрашитися свого Творця? Але Ти сповнив усе провидіння, Спасе наш, щоб спасти світ явленням Твоїм, єдиний Чоловіколюбче.

Слава… глас 8.

Господи, бажаючи виконати все, що передбачив від віку, Ти прийняв служіння Твоїй таїні від усього творіння: від ангелів — Гавриїла, від людей — Діву, від небес — зірку, і від вод — Йордан, в якому знищив беззаконня світу; Спасе наш, слава Тобі.

І нині… глас той самий.

Нині творіння просвічується, нині все веселиться, небесне разом із земним, ангели і люди з’єднуються; куди бо приходить Цар, туди приходять і чини. Йдемо ж на Йордан, і побачимо всі Іоана, як він охрещує Главу нерукотворну і безгрішну; тому, апостольським гласом приспівуючи, єдинодушно взиваймо: явилася благодать Божа, спасительна для всіх людей, осяваючи і подаючи вірним велику милість.

На стиховні стихири, глас 2.

На Йорданській річці, побачивши Тебе, до себе грядущого, Іоан промовляв: Христе Боже, чому до раба прийшов Ти, не маючи скверни, Господи? В чиє ж ім’я Тебе хрещу? Отця? Але Того носиш в Собі. Сина? Але Ти Сам єси, що воплотився. Духа Святого? І Його знаєш як подавати вірним устами; Боже, що явився, помилуй нас.

Стих: Море побачило і побігло, Йордан повернувся назад.

Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися; на Твою славу ні херувими не можуть дивитися, ні серафими споглядати, але зі страхом предстоять, одні носять, інші ж славлять силу Твою. З ними ж, Щедрий, сповіщаємо хвалу Твою, промовляючи: Боже, що явився, слава Тобі.

Стих: Що з тобою, море, що ти побігло, і з тобою, Йордане, що ти повернувся назад?

Нині Творець неба і землі приходить плоттю на Йордан, просячи хрещення, будучи безгрішним, щоб очистити світ від омани ворожої; і хреститься Владика всіх від раба, і дарує людському роду очищення водою. До Нього взиваймо: Боже наш, що явився, слава Тобі.

Слава: і нині, глас 6.

Побачив світильник світлий, що від неплідної, Сонце, що від Діви, Яке просило хрещення на Йордані; жахаючись, в радості взивав до Нього: Ти мене освяти, Владико, Божественним явленням Твоїм.

Далі: Нині відпускаєш… Трисвяте, і по Отче наш…

Тропар свята, глас 1.

І благословення хлібів за звичаєм.

На ранній

На Бог Господь… тропар свята (тричі).

Після 1-ї кафизми сідальний, глас 3.

Коли Ти явився на Йордані, Спасе, і хрестив Тебе Предтеча, Христе, глас засвідчив, що Ти улюблений Син; тому Ти і є співбезначальний Отцю. Дух Святий на тебе зійшов; Ним же просвітившись, взиваємо: слава Богу, сущому у Тройці.

Слава: і нині, глас 4.

Ти освятив струмені Йорданські, державу ворожу знищив Ти, Христе Боже наш; Ти схилив до Себе руки Предтечі і спас від омани людський рід. Тому Тебе молимо: спаси душі наші.

Після 2-ї кафизми сідальний, глас 5.

Йорданськими струменями покрився Той, Хто преславно одягається світлом; у них же Ти оновив Адамове єство, занепале через злий непослух, Слове Божий; тому Тебе прославляємо і святе Твоє явлення славословимо.

Слава: і нині, глас 4.

Йордане-ріко, чому ти здивувався, побачивши нагим Невидимого? Побачив і затремтів, говорить, як я міг не устрашитися і не повернути назад? Ангели устрашилися Його, побачивши; небо вжахнулося, і земля затремтіла, і розхвилювалося море і все видиме і невидиме; Христос бо явився на Йордані, щоб освятити води.

Полієлей і величання.

Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, що ради нас нині плоттю хрестився від Іоана у водах Йорданських.

Псалом вибраний: Боже, ущедри нас і благослови нас, просвіти лице Твоє на нас і помилуй нас.

Після полієлея сідальний, глас 4.

Прийдіть, побачимо, вірні, де хрестився Христос, щоб пройти далі до ріки Йордану, до голосу волаючого в пустелі, і побачимо там Творця Адама, рабською рукою хрещеного заради невимовного благосердя, і до Нього великим гласом взиваймо: прийшов Ти, і явився на Йордані, щоб освятити води.

Слава: і нині, той самий.

Ступеневі, антифон 1, глас 4: Від юности моєї…

Прокимен: Море побачило і побігло, Йордан повернувся назад.

Стих: Що з тобою, море, що ти побігло, і з тобою, Йордане, що ти повернувся назад?

Все, що дише…

Євангеліє від Марка, зачало 2 (1, 9-11).

Після 50-го псалма Слава… глас 2.

Все сьогодні нехай радується, бо Христос явився на Йордані.

І нині… той самий.

Далі: Помилуй мене, Боже… і стихира, глас 6.

Бог Слово явився у плоті роду людському, стоячи для хрещення в Йордані; і говорить до Нього Предтеча; як я простягну руку і доторкнуся до глави Того, Хто тримає все? Хоч Ти і Немовля від Марії, але знаю Тебе як Бога превічного; Ти ходиш по землі, й Тебе оспівують серафими, і раб Владику хрестити не навчився. Незбагненний Господи, слава Тобі.

Канони два: ірмоси обох канонів по двічі. Тропарі на 12.

Катавасія, ірмоси тих самих канонів.

Канон перший, творіння Косми ченця, глас 2

Пісня 1

Ірмос: Глибини відкрив Ти дно, і сушею Своїх ведеш, в ній же покрив противників; сильний у брані Господь, бо Він прославився.

Адама смертного відроджує струменями Йорданськими, і голови зміїв знищує у самому гнізді Цар віків Господь, що прославився.

Господь, що як Вогонь Божественний увійшов в утробу Діви, й одягнувся в земне тіло, нині обмивається Йорданською водою, бо Він прославився.

Скверну Він омиває людей, які очищаються в Йордані; їм захотів уподібнитися, перебуваючи Тим, Яким був; сущих у темряві просвічує Господь, бо Він прославився.

Інший канон, творіння Іоана Дамаскина, глас 2.

Ірмос: Проходить морем, що хвилюється бурею, Ізраїль, якому раптово явилася суша; Червоне ж море покрило разом колісниці єгипетські, і стало водосмертним гробом, силою могутньою правиці Владичної.

Ранок світлоносний нині явився людям із пустелі на водах Йорданських, коли Сонце схилило Свою главу, щоб визволити із морока родоначальника, й очистити від усякої скверни творіння.

Безначальне Слово, Ти оновлюєш зітлілого через оману смертного, який погрібається в струменях. Його невимовно засвідчив Отець гласом державним: цей улюблений Син є рівним Мені єством.

Пісня 3

Ірмос: Кріпкість дає людям нашим Господь, і силу помазаних Своїх возносить, від Діви народжується, гряде ж до хрещення. До Нього, вірні, взиваймо: нема Святого, як Бог наш.

Неплідна і бездітна колись, Церква Христова радіє сьогодні, бо від води і Духа їй народилися сини, що з вірою взивають: нема Святого, як Бог наш.

Гучним голосом у пустелі виголошує Предтеча: готуйте путі Христові і рівняйте стежки Богу нашому, з вірою взиваючи: нема Святого, як Бог наш.

Інший.

Ірмос: Ті, що від давніх звільнилися сітей, і перестали бути споживою левів, радуйтеся і відкривайте уста, складаючи слова милозвучного співу, для нашого насолодження дарами.

Той, що раніше посіяв смерть у творінні, явившись в образі лютого змія-спокусника, затьмарюється пришестям Бога у плоті; коли настав ранок, диявол зіткнувся з Владикою, щоб сокрушити свою ворожу главу.

Мучитель притягує до себе богозданне єство, щоб умертвити його і поховати; народжується знову земнородних оновлення, яке звершив Владика всемогутньою силою, коли прийшов, щоб очистити його.

Іпакої, глас 5: Коли явленням Твоїм Ти все просвітив, Господи, тоді солоне море невір’я побігло і Йордан потік назад, а нас Ти підніс до небес висотою Твоїх заповідей; Христе Боже, спаси нас молитвами Богородиці і помилуй нас.

Пісня 4

Ірмос: Почув, Господи, голос Твій, про який говорив Ти, голос волаючого в пустелі, коли прогримів Ти над водами многими, засвідчуючи Твого Сина, явившись весь зішестям Духа, і взиваю: Ти єси Христос, Божа премудрість і сила.

Чи бачив хто, виголошує проповідник, щоб очищали сонце, найясніше за природою? Як я омию водами Тебе, Сяйво слави, Образ вічний? І як я, будучи сіном, доторкнуся до вогню Твого Божества; Ти бо єси Христос, Божа премудрість і сила.

Мойсей виявив страх побожний, коли стояв перед Тобою, Господи, бо коли Ти промовив із купини, він пізнав Тебе і закрив лице своє; як же я подивлюся на Тебе? Ти бо єси Христос, Божа премудрість і сила.

Духовне звершуючи мудро, і словом шанований, бездушного соромлюся; якщо я охрещу Тебе, стану наклепником на гору, що вогнем диміла, на море, що розділилося надвоє і побігло, і на Йордан, що повернувся назад; бо Ти єси Христос, Божа премудрість і сила.

Інший.

Ірмос: Очистившись вогнем таємного видіння, оспівує пророк людей оновлення, виголошує голосом, духом радіючи, сповіщаючи невимовне втілення Слова; Ним же держави сильних були зруйновані.

Всесвітле Слово, Ти посланий Отцем, щоб відігнати злу темряву ночі; і грядеш, щоб викорінити гріхи людей, синів же світлих народити Твоїм хрещенням у струменях Йорданських, Блаже.

Побачивши Саме́ Єдинородне Слово, проповідник ясно взиває до творіння: Цей раніше мене, другий же по плоті, засяяв Божественною силою, щоб очистити ворожий нам гріх.

Носячи в Собі животворчу ниву, Бог Слово уловлює зміїв, розставляючи многі сіті в їх гніздах, і сокрушає; запинає того, хто уранив всесвітній рід, його ж знищує і визволяє творіння.

Пісня 5

Ірмос: Ісус, життя Начальник, гряде розірвати осудження Адама первозданного; Він очищення як Бог не потребує, грішного ж очищає в Йордані; в ньому ж знищивши ворожнечу, мир дарує, що перевищує всяке розуміння.

Коли безліч людей приходило до Іоана хреститися, він викликував до них: непокірливі, хто настановив вас тікати від грядущого гніву? Принесіть Христу плоди достойні, бо Той, що стоїть тут, нині мир дарує.

Будівничий і Творець посеред нас стоїть, і єдиний знає серця всіх; взявши ж у руки очищувальну лопату, всесвітній тік премудро очищає, неплідне спалює, а благоплідним життям вічне дарує.

Інший.

Ірмос: Осквернені отрутою ворога темряви, омиті очищенням духа, ми стали на нові неспокусливі стежки, що приводять до недоступної радости, доступної Єдиному; з нами Бог примирився.

Побачив Творець того, кого створив руками, у темряві гріхів пов’язаного путами, бере на рамена і підносить догори; нині у великих водах омиває давній сором Адамової злої натури.

З побожністю старанно прийдімо до пречистого джерела, спасительної течії, маючи черпала божественної спраги; бо Слово зціляє недуги світу.

Пісня 6

Ірмос: Голос Слова, світильник Світла, зірниця Сонця — Предтеча виголошує в пустелі всім людям: покайтеся й очистіться; ось бо явився Христос, що визволяє світ від тління.

Народжений предвічно від Бога Отця, від Діви нетлінної втілюється Христос, Якому Предтеча не насмілюється розв’язати ремінь на ногах, визволяє земнородних від омани.

Вогнем буде хрестити Христос супротивників в останній день, а не тих, що визнають Його Богом; Він оновлює водою благодаті і Духом тих, що розуміють Його Божество, Яке визволяє від гріхів.

Інший.

Ірмос: Улюбленого засвідчує всеблагим гласом Отець, Його ж народжує із лона; ось, промовляє: Цей є Син єдиносущний і світлосяйний, що походить із людського роду; Слово ж Моє вічне, і людина — за провидінням.

Триденний дивний пророк, знаходячись у лоні морського звіра, раптово вийшов від змія-людиновбивці на спасіння, провіщаючи всім нове народження в останні літа.

Ученик, посланий Отцем, бачить небеса розкритими; Дух же сходить на Пречисте Слово невимовним образом у вигляді голуба і являється людям, що прийшли до Владики.

Кондак, глас 4: Явився Ти днесь вселенній світло Твоє, Господи, засяяло на нас, що свідомо оспівуємо Тебе: прийшов Ти і явився, Світло недосяжне.

Ікос: Галилеї язичницькій, Завулонській країні і Нефалимській землі, як сказав пророк, Світло велике засяяло — Христос. Затьмареним явилася світла зоря, що засяяла із Вифлеєма; краще ж — із Марії Господь засяяв усій вселенній проміння Сонця правди. Тому ті, що від Адама нагі, прийдіть всі і зодягнімось у Нього, щоб зігрітися; бо Він покриває нагих, і просвічує затьмарених. Прийшов Ти і явився, Світло недосяжне.

Пісня 7

Ірмос: Юнаків побожних у печі вогняній Дух росоносний і ангела Божого сходження неушкодженими зберегли. Тому вони, зрошені в полум’ї, вдячно співали: преславний Господи, Боже отців, благословенний Ти.

Як на небесах, у тремтінні стояли на Йордані здивовані ангельські сили, бачачи таке Боже приниження; бо Той, Хто тримає водну стихію в вишніх, стояв у воді плоттю, Бог отців наших.

Хмара і море, що в них колись хрестилися єврейські люди, визволені із неволі, прообразували чудо хрещення. Море було образом води, а хмара — Духа Святого; Ним же освячені, ми взиваємо: благословенний Ти, Господи Боже повіки.

Всі вірні, що прийняли в Ньому освячення, благословляючи невмовкно з ангелами, прославляємо Отця, і Сина, і Духа Святого: ось бо Тройця, Іпостасями єдиносущна, єдиний же Бог, Йому ж співаємо: благословенний Ти, Господи Боже, повіки.

Інший.

Ірмос: Попаливши струменем високого полум’я печі голови змив, юнаків зберіг благочестивих, утихомиривши нестриманий морок гріха, всіх же омиває росою Духа.

Ти перетворив на росу палаюче ассирійське полум’я, що наводило жах; тому, як колись полум’я покривало хворобливу злобу, так нині вода опалює гріховні стежки тих, що призивають тебе, Христе.

Розділився в давнину Йордан силою Твоєю, і люди ізраїльські пройшли по суші; нині Той, Хто тримає творіння, покривається водами, наставляючи нас на нетлінні й корисні стежки.

Знаємо всесвітній потоп, коли Ти милостиво знищив гріх. О, Ти сотворив тривелике і дивне! Нині ж, Христе, Ти потопив гріх, заради благосердя, на спасіння людей.

Пісня 8

Ірмос: Таїну преславну прообразувала Вавилонська піч, виточивши росу; Йордан же обіймає водою духовний вогонь і огортає Творця, що хрестився плоттю; Його ж благословляють люди і прославляють по всі віки.

Відкинь весь страх, говорить Спаситель Предтечі, і послухай Мене як Благого, бо Я Такий за природою; підійди до Мене і підкорись Моєму повелінню, і хрести Мене, що прийшов, Якого благословляють люди і прославляють по всі віки.

Як тільки почув Хреститель слова Владики, простяг з трепетом руку, однак доторкнувся до глави Творця свого, і до Хрещеного взивав: Ти бо Бог мій, якого благословляють люди і прославляють по всі віки.

Тройці явлення було на Йордані; Саме Божественне єство — Отець — виголосив; Цей, що хреститься, є Син Мій улюблений; Дух же прийшов до Подібного Йому, Якого благословляють люди і прославляють по всі віки.

Інший.

Ірмос: Свобідннм стає творіння, і синами Світла — раніше затьмарені; єдиний стогне князь темряви. Нехай нині щиро благословляє Спаса раніше гріховне насліддя народів.

Три побожні юнаки були зрошені в печі, осяяні трьома всесвітлими святинями, ясно показуючи Всевишнє Єство, змішане з людською природою, що милостиво спалювало вогняною росою всяку згубну оману.

Нехай убілюється всяке земне єство, що від падіння підноситься до неба; бо все воно зберігається Словом, Яке омилося струменями води, запобігши першої гріховності, будучи преславно омитим.

На 9-й пісні Чеснішу… не співаємо, а співаємо приспіви свята:

Величай, душе моя, чеснішу від горніх воїнств Діву Пречисту Богородицю.

Пісня 9

Ірмос: Не в змозі ніяка людина прославляти достойно, не домислює навіть і ангельський розум оспівувати Тебе, Богородице, але Ти як блага віру прийми, бо знаєш любов божественну нашу; Ти бо християн заступниця, Тебе величаємо.

Величай, душе моя, Того, Хто від Предтечі хрещення просить.

Величай, душе моя, Того, Хто прийшов на Йордан хреститися.

Давиде, прийди духом до просвічених; нині приступіть, співайте Богу з вірою, промовляючи: просвітіться, цей убогий Адам після падіння взивав, бо його почув Господь, що прийшов оновити смертного струменями Йорданськими.

Величай, душе моя, Того, Кого засвідчив глас Отця.

Величай, душе моя, Єдиного від Тройці, що схилив главу і прийняв хрещення.

Ісая взиває: омийтеся, очистіться, покиньте лукаві вчинки перед Господом; хто відчуває спрагу, йдіть до живої води, бо окроплює водою Христос тих, що приходять до Нього з вірою, і хрестить Духом для життя вічного.

Пророче, прийди до Мене, простягни руку і хрести Мене скоро.

Пророче, залиш нині, і хрести Мене з Моєї волі, бо Я прийшов виконати всяку правду.

Зберігаємося, вірні, благодаттю і печаттю, бо, як утікали євреї від мучителя кривавого, так і для нас буде банею нового народження це Божественне пришестя; звідсіля побачимо і Тройці світло незаходиме.

Після цього приспіви другого канону.

Сьогодні Владика прихиляє главу під руку Предтечі.

Інший.

Ірмос: О, вище розуму чудо Різдва Твого, Невісто Пречиста, Мати благословенна! Тобою ж ми одержали вічне спасіння; достойно прославимо як благодійницю, в дар приносячи пісню подячну.

Сьогодні Іоан хрестить Владику в струменях Йорданських.

Сьогодні Владика водами погрібає людський гріх.

Пізнали ми те, що купиною Мойсею було явлене; гряде те, що дивними законами створене; бо Діва спаслася, носячи в утробі Вогонь, народивши світлоносного Благодійника, явленого ж у водах Йорданських.

Сьогодні Владика засвідчується з небес як Син улюблений.

Сьогодні Владика прийшов, щоб освятити водну природу.

Сьогодні Владика приймає хрещення рукою Предтечі.

Помазуєш, Царю безначальний, освячуючи людську істоту Духа причастям, водою чистою омивши; і горду силу темряви посоромивши, нині даруєш вічне життя.

Потім співається перший приспів свята, і Ірмос:

Не в змозі ніяка людина…

Далі приспів другого канону, і Ірмос:

О, вище розуму чудо… і поклін.

Світильний: Явився Спас, благодать і істина в струменях Йорданських, і тих, що перебували в темряві й тіні, просвітив, бо прийшов і явився Він як Світло недосяжне.

На Хваліте… стихири на 4, глас 1.

Як Світло від Світла засяяв світові Христос Спас наш, Бог, що явився; люди, поклонімось йому.

Як Тебе, Христе, достойно вшануємо, раби — Владику, бо Ти у водах оновив усіх нас?

Ти, коли хрестився в Йордані, Спасе наш, освятив води; рукою раба хрещений, Ти пристрасті світу зцілив; велике таїнство явлення Твого, Чоловіколюбче, Господи, слава Тобі.

Істинне Світло явилося і всім дарує просвічення; Христос хреститься з нами, будучи вищим за всяку чистоту; вкладає освячення води, і це стає очищенням душі; на землі являється, а стає вищим небес. Банею водною — спасіння, водою ж — Дух; через занурення буває наше піднесення до Бога. Дивні діла Твої, Господи, слава Тобі.

Слава… глас 6.

Водами Йорданськими одягнувся Ти, Спасе, що одягаєшся світлом, як ризою; прихилив голову до Предтечі Той, Хто зміряв небо рукою, щоб навернути світ від омани і спасти як Чоловіколюбець.

І нині… глас 2.

Сьогодні прийшов Христос на Йордан хреститися; сьогодні Іоан доторкається до глави Владики; Сили Небесні жахаються, бачачи преславне таїнство; море побачило і побігло; Йордан побачив і повернувся назад; ми ж, просвітившись, взиваємо: Слава Богу, що явився, і на землі став видимим, і просвітив світ.

Славослів’я велике.

Після Трисвятого тропар свята.

Єктенії і відпуст.