«Наша Парафія»

На вечірні

На Господи, взиваю… стихири передсвята, глас 5.

Ти носиш образ Адама, будучи вседовершеним образом Божим: хочеш на руках носитися Ти, що рукою все носиш силою Своєю, Чиста Всенепорочна, промовляючи, взивала: як буду повивати Тебе пеленами як Немовля? Як буду годувати грудьми Тебе, що годуєш усіх? Як не дивуватися Твоїй незбагненній убогості? Як назву Тебе Сином Моїм, будучи нині рабою Твоєю? Оспівую, благословляю Тебе, що подаєш світу велику милість.

Всенепорочна, дивлячись на Немовля, втіленого з Неї превічного Бога, тримаючи на руках і часто цілуючи, і радістю наповнюючись, взивала до Нього: Боже Вишній, Царю невидимий, як я дивлюсь на Тебе і не можу зрозуміти таїнства безмірної Твоєї убогости? Вертеп маленький, і той чужий, вміщає Тебе, що народився, і дівства не порушив, і лоно зберіг як до народження, подаючи велику милість.

Пречиста, як раба, у страху віщала, почувши волхвів перед вертепом, що разом предстояли, і до них промовляла: кого ви шукаєте? Бачу, ви прийшли з далекої країни, маючи вигляд і мудрість персидську, дивну подорож звершивши, щоб поклонитися Тому, Хто прийшов з неба і дивно в Мені оселився, як Сам знає; Він дарує світу велику милість.

Інші стихири святої, глас 8.

Залишивши красу світу, ти просвітила благородну душу благородною добротою з неба, Євгеніє всехвальна; благодать незатьмареного образа житієм зберегла, мученице непереможна, дівства боговидне забрало і квітка благородна єства.

Словом, і житієм, і благодаттю, і терпінням душу прикрасивши, ти привела страдників воїнів і собор дів до Того, Хто від Діви засяяв, Який відкрив усім вхід для свідчення, Євгеніє премудра; з ними ж і нині Його ублагай спасти паству твою.

Правди Будівничий тебе, як діву чисту і як славну мученицю, велично прикрасив подвійним вінцем і прекрасний чертог тобі дарував, просвітлений світлосяйвом, де ти, оселившись, вічним блаженством нині явно збагатилася, невісто Христова.

Слава: і нині, передсвята, глас 2.

Ось, наблизився час нашого спасіння, готуйся, вертепе, Діва наближається народжувати; Вифлеєме, земля Іудина, красуйся і веселися, бо із тебе засяє Господь наш; почуйте, гори і пагорби, і навколишні країни юдейські, бо гряде Христос, щоб спасти людей, яких створив як Чоловіколюбець.

На стиховні стихири передсвята, глас 1.

Дари принести Тобі, Сину, прийшли царі східні, дізнавшись про народження Тебе, Царя, — ливан, і смирну, і золото; і ось, стоять перед дверима; повели їм бачити Тебе як Немовля, Якого Я тримаю на руках, за давнього Адама давнішого.

Стих: Бог від півдня прийде, і Святий — з гори, осіненої зеленню.

Прийдіть і ввійдіть старанно, — Діва говорить волхвам давнім, — і побачите Невидимого, Який видимо явився і став Немовлям. Вони ж побожно ввійшли і поклонилися, і дари принесли, пророцтво Божественне виконавши.

Стих: Господи, почув про Тебе, і убоявся; Господи, зрозумів діла Твої, і вжахнувся.

Ношу як Немовля на руках Тебе, Хто все носить, і дивуюся, — говорить Безневісна, — як я буду годувати молоком Тебе, Який годує всіх, Сину Мій і Творче Мій? Славлю Твоє безмірне до людей сходження, яким Ти спасеш загиблий світ.

Слава: і нині, глас 6.

Сионе, торжествуй; Єрусалиме, веселися, граде Христа Бога; підніми Сотворителя, Який уміщається у вертепі в яслах; відкрийте мені врата і, ввійшовши в них, побачу Немовля, пеленами повите, Яке рукою утримує творіння; Його ж оспівують ангели

безперестанними голосами, Життєдавця Господа, що спасає рід наш.

Тропар, глас 4: Записатися прийшла колись зі старцем Йосифом, як з роду Давидового, у Вифлеєм Маріам, носячи в утробі безсіменне народження; настав час Різдва, і не було місця для перебування; але величною палатою вертеп Цариці здався. Христос народжується, щоб воскресити раніше впалий образ.

На повечір’ї канон, глас 6.

Ірмоси по двічі; тропарі ж на 6; потім знову ірмос.

Пісня 1

Ірмос: Хвилею морською покрив колись гонителя мучителя Той, Кого діти спасенних покрили землею: а ми, як діви, Господу співаємо, славно бо прославився.

Господи Боже мій, різдвяний спів і передсвяткову пісню Тобі приношу, Різдвом Твоїм Божественним Ти подаєш мені відродження, і підносиш мене до першого благородства.

Вгорі на престолі, і долу в яслах, пізнали Тебе небесні й земні; дивувалися державі Твоїй, явився Ти незбагненно, у двох природах Богочоловік.

Щоб сповнити всіх Твоєю славою, Ти прихилив небеса і зійшов на землю; бо, як на руно дощ, зійшов Ти в лоно дівствене, і з Нього нині грядеш народитися у двох природах, Бога ж і людини.

Пісня 3

Ірмос: Тебе, що на водах повісив землю недержимо, всі творіння, побачивши на лобному місці повішеним, від жаху великого здригнулися, взиваючи: нема святого, крім Тебе, Господи.

Прообрази Твого, Милосердний, невимовного втілення виявляючи, видіння примноживши і пророків натхнувши, нині Ти прийшов виконати їх пророцтва, народжуючись плоттю із чистої Діви у граді Давидовому.

Простягла земля плечі свої, і приймає Сотворителя, Який приймає славу від ангелів, від небес зірку, від пастирів похвалу, від волхвів дари, і від усього світу пізнання.

Волхва-зіркознавця Валаама здогади нині сповнюються: засяяла бо зірка від Якова і привела до Сонця слави; волхви, царі з Персії, дари приносять.

Пісня 4

Ірмос: Від Діви пришестя Твоє передбачивши, Авакум, вжахнувшись, взивав: Ти від півдня, втілюючись, прийшов, Визволителю, Адама відкинутого покликати.

Наближається і приходить нині Господь, очікування народів, і спасіння світу: Вифлеєме-граде, приготуй вертеп, і волхви з пастирями, поспішайте.

Божества сила з’єдналася з людиною єднанням незлитним у подобі плоті; Ти, Спасе, Адама оновлюєш, і ми спасіння приймаємо.

Слово стало плоттю грубою і оселяється в нас, невимовним Провидінням. Прийдіть, вірні, побачимо славу Його, славу як Єдинородного від Бога і Отця.

Пісня 5

Ірмос: Богоявлення Твого, Христе, що заради нас милостиво сталося, Ісая побачив світло невечірнє з ночі і, радіючи, взивав: воскреснуть мертві і встануть ті, що у гробах, і всі земнородні радітимуть.

Новотвориш земнородних, земним ставши, Сотворителю; ясла ж і пелени, і вертеп — Твого смирення образи; обручник же Твоєї Матері, уявний Твій батько за плоттю, виявляє нині Раду Отця, Який Тебе народжує.

Смирною — смерть, золотом — Царську державу, Ливаном же Божество виявляють царі язичників, приносячи дари Тобі, у вертепі вифлеємському народженому безневісною Матір’ю.

Із безмежної Матері вийшовши, Отця співвічне Слово, плоттю оселився Ти у вертепі, сприйнявши за престіл ясла; дивуєш страшним провидінням Твоїм волхвів і пастирів, ангелів же привів у жах; слава державі Твоїй.

Пісня 6

Ірмос: Взятий був та не втриманий у пащі китовій Іона, Твій прообраз, Христе, що на страждання і погребіння віддав Себе; як із чертога, із звіра він вийшов, дорікав же сторожі, що охороняла марно, бо ви милість зневажили.

Загинула нині і зруйнувалася стародавня стіна ворожнечі плотським твоїм пришестям, Христе, і вогняна зброя відступає; я ж вірою причащаюся живоносного древа райського, бо безсмертних садів Творець нині явився.

Царює з гріхом пекло — від Адама аж до Тебе, але гине його безсоромне мучительство через Твоє народження плоттю, Спасителю від племені Давида, і на престолі царства його посаджений явно, і повіки царюєш.

Дітовбивцею, а не христовбивцею став Ірод лютий; хоч і пожав гірко немовлят, як траву, але Колоска Життя не зміг отримати й умертвити; бо Він, життя Податель, утаївся від гонителя як Бог Божественною силою.

Пісня 7

Ірмос: Невимовне чудо: Той, Хто визволив трьох побожних юнаків із полум’я, у гробі мертвий бездиханний покладається на спасіння нас, що співаємо: Визволителю, Боже, благословенний Ти.

Уразився обманщик — ворог, побачивши Бога як Немовля, що лежало в яслах бідних, і могутньою рукою Божественною вбивається на спасіння нас, що співаємо: Визволителю Боже, благословенний Ти.

Блаженні ясла, що прийняли в себе як Немовля Сотворителя, херувимським престолом ставши, на спасіння нас, що співаємо: Визволителю Боже, благословенний Ти.

За законом людським Ти повиваєшся пеленами як Немовля, і ними розриваєш кайдани гріхів наших, свободу даруючи тим, що взивають: Визволителю Боже, благословенний Ти.

Пісня 8

Ірмос: Вжахнися від страху, небо, і нехай захитаються основи землі: ось бо з мертвими зрівнюється Той, Хто у вишніх живе, і в малому гробі дивно покладається. Його ж, юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Розв’язався зв’язаний Адам, свобода ж усім вірним дарувалася, бо Ти, Спасе, пеленами був повитий, і у вертепі малому, в яслах безсловесних був покладений. Тому, радіючи, Тобі передсвяткову пісню у Твоєму Різдві приносимо з вірою.

Припинилася омана персидська, бо зірковидці царі східні приносять дари народженому Христу Всецарю, золото ж і смирну з Ливаном; Його ж, юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

О, нове чудо! О, благостиня! О, невимовне терпіння! Ось бо Немовлям стає Той, Хто у вишніх живе, і волею біжить Бог від Ірода; Його ж, юнаки, благословляйте, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.

Пісня 9

Ірмос: Не дивуйся нині, Мати, бачачи як Немовля Того, Кого із лона раніше денниці народив Отець, оновити бо і прославити людське упале єство прийшов явно; з вірою і любов’ю Тебе величаємо.

У дивнім Твоїм Різдві болістей не зазнала надприродньо, ублажилася, безначальний Сину; нині ж, бачачи Тебе, що від Ірода біжиш, печаллю засмучуюсь душею, взиваючи: спасай тих, хто Тебе прославляє.

В землю йду Єгипетську, але, Мати, єгипетські рукотворіння знищу землетрусом; а тих, що душу Мою даремно шукають, — ворогів — пошлю до пекла як Єдинодержавний; піднесу і спасу тих, що Тебе шанують.

Нехай радіє творіння, бо утворюється Творець; і раніше Сий, нині новим пізнається Бог; з дарами волхви нехай зустрічають, пастирі чудо нехай прославляють, люди з ангелами нехай веселяться.

На ранній

На Бог Господь… тропар передсвята (тричі).

Після 1-ї кафизми сідальний, глас 6.

Пророчі слова нині сповнилися: Бог бо наш ранком невимовно народжується від Діви Марії, що перебуває, як і до народження, Дівою. Збираються волхви принести дари, грають на сопілках пастирі; заспіваймо і ми: Дівою народжений Господи, слава Тобі.

Слава: і нині,той самий.

Після 2-ї кафизми сідальний, глас 8.

До пастирів, що на сопілках грали і співали пісні, воїнство ангелів промовляло: перестаньте співати і грати на сопілках ви, старійшини тих, що пасуть отари, взивайте: народився Христос Господь, що благозволив як Бог спасти рід людський.

Слава: і нині, той самий.

Канони передсвята з ірмосом на 8, і святої на 4

Канон передсвята, глас 2

Пісня 1

Ірмос: У глибині знищила колись фараонове все воїнство потужна сила, а втілене Слово всезлобних гріх загладило. Препрославлений Господь, славно бо прославився.

Записався Ти за повелінням кесаревим, бажаючи, Всецарю, написати в книзі людину; дивно до Своїх прийшов Ти — люто вигнаного з раю на небо покликати.

Вифлеєме, прийми Христа, до тебе бо Втілений приходить, рай відкриваючи мені; готуйся, вертепе, побачиш Невмістимого, Який славно вміщається в тобі заради багатства милосердя нині зубожілого.

Народитися гряде Христос, дивне відродження сущим від Адама як Бог дарує. Радій, пустеле неплідна, все єство земнородних: іде Владика створити тебе багатодітною.

Канон святої, пісня 1, ірмос той самий.

Євгеніє, мученице Христова, нині торжествуючи радісно з ангельськими воїнствами, як діва непорочна і як мучениця вінценосна всебагата, молися, щоб Він дарував благодать тим, хто з любов’ю оспівує тебе.

Піснеспіви божественні послухавши, невісто Христова, ти зажадала небесного благородства; бо в серці твоєму засяяло світло, богослів’я в піснях духовних, відганяючи всяке безбожжя.

Твій розум забув про жіноче єство, привів тебе до чоловічих діянь, змужнівши благодаттю, — Божим провидінням керована, божественного благородства тезоіменита.

Осяяна світлом розуму, більшого осяяння причаститися бажаючи, мужньо подвизалася, богомудра; його ж нині сподоби молитвами твоїми тих, що оспівують тебе, визволяючи їх від гріха, мученице Євгеніє всеблаженна.

Богородичний: Будучи умертвленими в саду древом пізнання; древом Життя до життя закликаємося, вірні, Тобою, Чиста Богородице, народженим незбагненно Христом Богом; Йому ж сміливо молися, щоб спастися душам нашим.

Пісня 3

Ірмос: Процвіла пустеля, як квітка, Господи, неплідна церква язичницька через пришестя Твоє, в ній же утвердилося моє серце.

Визволяючи мене від кайданів зла, Господи, приходиш Ти, Чоловіколюбче, сповитися пеленами як Немовля: поклоняюся Твоєму Божественному приниженню.

Гряде, Діво, народитися від Тебе в літо Той, що безлітно засяяв від Отця, щоб визволити нас від багатолітніх пристрастей душ наших.

Шукаючи мене, заблудлого через гріхопадіння, Ти у вертепі, як на небі, створив оселю, оселі благоуготовлюючи нам на небі, щедрий і многомилостивий.

Інший.

Ірмос: На камені віри утвердив мене, відкрив уста мої на ворогів моїх; звеселився бо дух мій, коли співаю: нема Святого, як Бог наш, і нема праведного більше за Тебе, Господи.

Як жертву непорочну, принесла ти себе Владиці помислом довершеним, і багатство тлінне ти відкинула, премудра, взиваючи: Ти єси Бог наш, і нема Святого, крім Тебе, Господи.

Всечиста, пізналася твоя чистота, засяяла страждань твоїх сила, діяння вчинила ти сходженням до видіння, взиваючи: Ти єси  Бог наш, і нема Святого, крім Тебе, Господи.

Жадаючи цнотливости, ти зберегла достойну похвали чистоту, була вмістилищем премудрости, до Христа взиваючи: Ти єси Бог наш, і нема Святого, крім Тебе, Господи.

Богородичний: Марію, Пречисту Богородицю, оспіваймо як заступницю спасіння, богомудрі, і взивайте: нема чистих, як Ти, Пречиста, і нема непорочних більше за Тебе, Владичице.

Сідальний, глас 8: Отриманням у трудах страдницьких ти прославилася в подвигах як мучениця; багатьох спасенних ти привела до Творця твого; божественною любов’ю розпалена, тимчасове залишивши, ти звершила подвиги мужів; тому ти, славна, після кончини знайшла безсмертне життя, перебуваючи завжди з твоїм Женихом, Євгеніє рівноангельна, моли Христа, щоб Він подав прощення гріхів тим, хто з любов’ю шанує всечесну пам’ять твою.

Слава: і нині.

Небом здалася мені нині земля, бо на ній народжується Творець і в яслах прихиляється, у Вифлеємі юдейському. З ангелами безперестанно співають пастирі: у вишніх слава, мир у світі. Бачили бо зірку, що подорожувала з волхвами, які поспішали принести дари: золото, смирну і ливан — як Богу і Царю вічному, і Творцю всього, у вертепі заради милосердя народженому.

Пісня 4

Ірмос: Прийшов єси не заступник і не ангел, а Господь, від Діви втілений, і спас єси  всього мене чоловіка; тому до Тебе взиваю: слава силі Твоїй, Господи.

Нині все творіння відкидає старіння, бачачи Тебе, Сотворителя, Немовлям, що оновлює його і приводить до первозданної краси.

Дивувалися преславному Різдву волхви, приведені божественною зіркою, побачивши Сонце, що сходило з дівственої хмари, і принесли Йому дари.

Ось приходить Діва як Агниця, носячи в утробі Агнця, що бере на Себе гріхи світу; нехай радіє творіння, святкуючи.

Слова пророків, що провіщали пришестя Христове, нині збулися для нашого спасіння; бо Він прийшов просвітити тих, що у темряві бідували.

Інший. Ірмос той самий.

Прийшов Ти, Вишній, воплотившись від Діви, і обручив Собі дів собори, які Тебе, єдиного Жениха дів, полюбили, і Якого єдиного знали.

Народження плотського ти скинула покривала; новим народженням — хрещенням — світлосяйно одягнулася в нетлінну одежу, мученице славна.

Засяяла світлоносна зоря у твоєму серці, відганяючи омани морок сяянням благодаті, мученице Христова Євгеніє, добра діво.

Ти просвітила подвижницьке прекрасне твоє житіє, спочатку отриманням плотські пристрасті приборкавши, потім же — стражданням, сяючи, Євгеніє пресвітла.

Богородичний: Ти, Всехвальна, була вищою за ангелів, народивши Отчої ради Великого Ангела, Який став Людиною заради великого милосердя як Чоловіколюбець.

Пісня 5

Ірмос: Посередником між Богом і людьми став Ти, Христе Боже, бо через Тебе, Владико, до світлоначальника Отця Твого від темряви незнання доступ маємо.

Люди, що колись у темряві сиділи, нехай побачать сяюче Світло невечірнє: про Нього ж зірка в давнину сповістила царям із Персії, що вогню поклонялися.

В малий вертеп поспішає ввійти Великий Цар, щоб піднести мене, приниженого, і зубожілого збагатити багатством, Пребожественний.

Нині від Якова, як прорік Валаам, народжується Христос, щоб володіти народами, і піднести благодаттю Царство Його, яке перебуває вічно.

Інший.

Ірмос: Просвічення тих, що лежать у темряві, спасіння тих, що у відчаї, — Ти, Христе Спасе мій; до Тебе зранку взиваю, Царю миру: просвітли мене сяянням Твоїм, іншого бо, крім Тебе, Бога не знаю.

Коли побачив змій душетлінний твоє, страстоносице, навернення до спасіння, насилав на тебе різні спокуси, намагаючись ослабити твою силу; його ж ти, богомудра чиста, потоптала.

Ти прийшла до Жениха Христа, Подателя всякого добра і Благодійника, прикрашеною отриманням посту й осяяною стражданням у муках, мученице Христова Євгеніє, добра діво.

Вінець дарів на твою главу був покладений, бо ти шанувала божественну мудрість, а багатство і славу батьківські знехтувала, і твердо пішла за улюбленим твоїм Женихом, всечесна.

Богородичний: Із Тебе Життя засяяло світу, Богородице; Він закликає до життя вічного тих, якими раніше володіла смерть, що взивають: іншого, крім Тебе, Бога не знаємо.

Пісня 6

Ірмос: У безодні гріховній потопаючи, благаю незбагненну безодню милосердя Твого: від тління, Боже, мене відведи.

У дивному образі Христос до Своїх приходить: очистьмо себе від гріха і приймім Його, що живе в лагідних душах.

Ніяк ти не будеш, Вифлеєме, найменшим градом; бо в тобі народжується Цар і Господь, щоб пасти людей благодатно.

Як приймає малий вертеп Тебе, Якого не вміщає світ, незбагненно? Як побачать Тебе Немовлям, безначального з Отцем?

Інший. Ірмос той самий.

Ти не давала очам твоїм сну, поки не погасила всі пристрасті насолоджений і не зробила себе чистою оселею для твого сотворителя.

Преподобній Єгипетській ти ревнувала душею, ставши чорною ділом і ім’ям, наругам віддала твоє чесне житіє, всечесна.

Показавши ясну світлість і збагатившись благодаттю зцілень через віру, стала ти вчителькою чорноризців.

Богородичний: Таємниче навчалися всі пророки Твоєму, Пречиста, Різдву, духовно прообразуючи і майбутнє всім провіщаючи.

Кондак, глас 3: Діва нині Превічне Слово у вертепі гряде народжувати невимовно; радій, вселенна, почувши, прослав з ангелами і пастирями Того, Хто хоче явитися Немовлям, — Превічного Бога.

Ікос: Священні слова пророків сповнилися: ось бо Діва народжує Вседосконалого у Вифлеємі граді, всередині вертепа; творіння все, оновлюйся, радій і торжествуй: Владика всіх приходить жити з рабами, визволяючи від чужого панування нас, що впали у тління, стає Немовлям і пеленами повивається в яслах Отроча юне, Превічний Бог.

Пісня 7

Ірмос: За богопротивним велінням беззаконного мучителя високе полум’я було розпалене, але Христос пролив побожним юнакам росу духовну, бо Він благословенний і препрославлений.

Нехай посилають з неба воду хмари; Той, Хто сидить на хмарах, хмарою — Дівою носиться, гряде засвітити світло невечірнє тим, що раніше стали затьмареними і бідували.

Воїнство божественних ангелів благоуготовляється, щоб оспівати невимовне Господнє сходження; волхви, поспішайте, пастирі, готуйтеся: приходить Христос, Якому належить прийти, очікування народів і визволення.

Що це за дивне і найвеличніше чудо? Як Я носитиму Тебе, що словом носиш усе? Незбагненне Різдво, Сину Мій безначальний, — говорить Пречиста, Христа на руках зі страхом тримаючи.

Інший. Ірмос той самий.

Ти з’ясувала всім істину богонатхненного писання, жіночим єством змужнівши, і ти, чесна, здивувала преславно всіх, кого привела до світлої віри у Христа, всебагата.

Явно викрила ти, всехвальна, ідольське безумство божественними твоїми повчаннями і багато дів обручила царюючому над усім Христу своєю страдницькою кров’ю.

Бачачи твоє світлоносне житіє і ревнуючи божественно, Євгенія славна обручилася Христу, залишивши усі плотські пристрасті, і нині сподобилася радости мучеників.

Богородичний: Ти зцілила ниву смертоносну, народивши безсіменно Життя іпостасне, Діво всенепорочна, Богородице чиста; тому, радіючи, Тебе джерелом безсмертя називаємо.

Пісня 8

Ірмос: Піч вогненна колись у Вавилоні з Божого веління чудеса явила, халдеїв опаляючи, росою покривала вірних, що співали: благословіть, усі діла Господні, Господа.

Висоту воістину невимовного таїнства, що покриває небеса розумом, бачачи, Непорочна, дивувалася і промовляла: престіл небесний, що Тебе тримає, розпалюється, і як, Сину Мій, Я понесу Тебе?

Носиш подобу Отця, Сину Мій; як Ти прийняв подобу раба, зубожівши? Як у яслах безсловесних покладу Тебе, що визволяєш усіх від безсловесности? Оспівую Твою благоутробність.

Радуйся, вся земле, ось Христос наближається до Вифлеєма народитися; море, веселися; сонми пророків, торжествуйте, бачачи нині сповнення ваших слів, і, всі праведні, радуйтеся.

Інший.

Ірмос: В піч вогняну до юнаків єврейських зійшов, полум’я на росу перетворив Бог; оспівуйте його діла як Господа і прославляйте по всі віки.

Наче в річці, як юнак, у вогні ти була випробувана; протилежне бо єство ти мужньо подолала, взиваючи: Христа оспівуйте діла і прославляйте по всі віки.

Дивно явився тобі Христос у в’язниці, підкріпляючи благодаттю, і Різдвом Своїм з’єднує тебе з небесним воїнством, бо ти прославляєш його по всі віки.

Твій Жених, Євгеніє богомудра, прикрашає тебе вінцем подвійним, і дає тобі праведно світлий чертог; Його ж прославляємо по всі віки.

Благодать Божа, світловидо осяявши тебе, нині наповнює тебе радістю в оселях небесних; твоїми молитвами сподоби наповнитися нею тих, що святкують пам’ять твою, богомудра.

Богородичний: Знаємо Тебе, Богородице, як джерело безсмертної зорі, бо Ти народила Слово безсмертного Отця, що визволяє від смерти всіх, що прославляють Його повіки.

Пісня 9

Ірмос: Безначального Отця Син, Бог і Господь, тіло від Діви прийнявши, нам явився, щоб у темряві сущих просвітити, розсіяних зібрати; тому всехвальну Богородицю величаємо.

Нехай співають, радіючи, усі царства земні, нехай же веселяться всі народи; гори і долини, і пагорби, ріки і моря, і все творіння нехай величає Господа, що народився людям у Вифлеємі, граді Юдейському; зірка показала Тебе волхвам невимовно.

О, чудо преславне! Як буду годувати Тебе, що всіх годує? Як буду носити Тебе, що все носиш? Як же буду повивати пеленами Тебе, що повиваєш усю землю імлою? — взивала Пречиста Владичиця; Її ж безперестанно величаємо.

Інший. Ірмос той самий.

В оселях небесних оселилася, славна; нині явно сподобилася ти райської радости з дівами як істинна мучениця, і з мученицями — як діва непорочна, Євгеніє всеблаженна.

Бажане ти одержала незбагненно, радіючи, предстала кінечному бажанню, явно сяючи світлосяйним промінням Пресвятої Тройці, богомудра Євгеніє, діво добра.

Ти тримаєш світильник дівства невгасимий, вінцем мучеників ти прикрасилася; і нині не переставай благати, щоб спаслися молитвами твоїми ті, що побожно з любов’ю шанують тебе, Євгеніє всеславна.

Нині ти, добропобідна, прийшла до божественного входу, пройшовши нестерпний вогонь ран, і постійну воду спокус, мученице Євгеніє; моли Христа Бога спасти душі наші.

Богородичний: Як руно, Всенепорочна, дощ небесний зачавши в утробі, народила Того, Хто дає безсмертя нам, що побожно його оспівуємо і Тебе, Всенепорочна, як Богородицю величаємо.

Світильний передсвята.

Той, Хто у світлі живе неприступному і тримає все, заради благоутробности невимовної від Діви народжується і пеленами повивається як Немовля; у вертепі і в яслах безсловесних покладається; поспішаймо прийти до Вифлеєма на поклоніння Йому з волхвами, несучи як дари плоди особливих благих діянь.

Слава: і нині.

Принесімо, вірні, пісні Діві Марії: ось бо Вона гряде у град Вифлеєм народити Христа Спаса. Тому, волхви, з дарами і зіркою ідіть з нами поклонитися; пастирі ж, поспішайте співати з ангелами Народженому: слава Тобі, що возліг у вертепі у яслах!

На Хваліте… стихири на 4, глас 6.

Зірка засяяла від Якова у вертепі, прийдімо і ми, передсвято звершуючи, йдімо з волхвами і пастирями, щоб побачити Бога в пеленах, побачмо Діву, що годує молоком. О, дивне видіння! Цар Ізраїлів, Христос, приходить.

Собор ангельський нині вшановує Тебе, світлу і безневісну Матір, радіючи, торжествує Різдво Твоє, Пречиста: радуйся, надіє православних; радуйся, заступнице тих, що Тебе оспівують. Тому промовляємо: благословенний грядущий, Боже наш, слава Тобі.

Світло вийде з кореня Єсеевого від світлої проповіді пророка: бачимо бо Діву, що надприродно народила Паросток улюблений у вертепі, співпрестольний Отцю в вишніх. Люди, промовмо: благословенний грядущий, Боже наш, слава Тобі.

Нині Адам закликається від омани, і від затьмареної супротивника улесливости: Христос бо втілюється із Діви як Людина, Яка оновлює Адама, знімає клятву з двох. Люди, промовмо: благословенний грядущий, Боже наш, слава Тобі.

Слава… глас 8.

Гряди, Вифлеєме, готуй різдвяне; прийди, Йосифе, запишися з Марією; пречесні ясла, богоносні пелени, в яких життя повивається і пута смертні розриває, зв’язуючи людей у нетління; Христос Бог наш.

І нині… глас той самий.

О, блаженна Богоотроковиці утроба, яка стала більшою за духовні небеса; Його, Якого не вміщає небо, Ти тримаєш, у Собі носячи. О, блаженні груди Діви, які годують Того, Який годує все, що дише. Христос в лоні безмежної Діви творить Собі плоть!

На стиховні стихири передсвята, глас 2.

Домом Вседержителя стала Ти, Діво, в Тобі бо оселився Господь слави; народитися від Тебе приходить.

Стих: Бог від півдня прийде, і Святий з гори, осіненої зеленню.

Дитя у Вифлеємі від Діви, Бог превічний, у яслах безсловесних народжується. О, чудо!

Стих: Господи, почув про Тебе, і убоявся. Господи, зрозумів діла Твої, і вжахнувся.

Сили розумні ангельські, в вишніх Богу з пастирями оспівуйте і з волхвами Того, Хто народжується. Слава Тобі.

Слава… глас той самий.

Слава Тобі, Отче, Сину, і Душе, Яким звершується таїнство страшне, на відродження людей.

І нині… глас той самий.

Радуйся, бо Ти Життя народила світу, Діво Богородице, від Духа Святого, на спасіння всіх.

Опубліковано: 07.09.2012.