«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиВоскресний Октоїх і Загальна Мінея

Служба загальна Христа ради юродивим — Андрію Царгородському, Ісидору Ростовському, Максиму й Василію Московським та іншим

Вечірня

На Господи, взиваю… стихири, глас 8.

Блаженний (ім’я), богомудрий, чиста твоя душа, православ’ям сяючи, світлістю чеснот опромінюючи, просвітлює вірних повноту, бісівську темряву відганяючи; тому як спільника невечірньої благодаті побожно всі прославляємо тебе, досточудний.

Маючи душу милостиву і чистий розум, добре серце, віру чисту і любов воістину нелицемірну, від землі ти преставився до неба і з соборами святих перебуваєш; тому тебе вшановуємо священними піснями і побожно всі прославляємо тебе, досточудний (ім’я).

Божественним ученням укріплений, ти плотські пристрасті від душі відігнав і став очищеною оселею Пресвятої Тройці, тому до Божественного життя преставився; Бог же і нині зберігає непошкодженим блаженне тіло твоє, Божественним судом, яким Він Сам знає, прославляючи тебе явно, (ім’я).

Слава,.. глас 1.

Як не дивуватися житію твоєму або не хвалити житіє твоє рівноангельське, преподобний (ім’я), — помисли цнотливі і лагідність твою, смирення і мовчання, милостиню щедру; всіма чеснотами прикрасився ти, блаженний; тому чекає на тебе невимовна радість і Царство Небесне.

І нині…

Богородичний: Грішних молитви приймаючи і скорботних зітхання не зневажаючи, моли, Пресвята Діво, Того, Хто народився з утроби Твоєї, — Сина, щоб спастися нам.

Хрестобогородичний: Як побачила Сина Свого і Владику на хресті розіп’ятого і списом у ребра проколотого, Мати чиста, ридаючи, взивала: горе Мені, як Ти страждаєш, Чоловіколюбче, від пристрастей людей звільняючи.

Якщо свято з полієлеєм, промовляй богородичний воскресний:

Всесвітню славу, що від людей засяяла і Владику породила, небесні двері прославимо, Марію Діву, пісню Сил Безплотних і похвалу вірних; бо Вона стала небом і храмом Божества; Вона, перепону ворожнечі зруйнувавши, мир дарувала й Царство відкрила. У Ній же утвердження віри маючи, поборником маємо Господа, Який від Неї народився. Будьте мужні, люди Божі, будьте мужні, бо Він ворогів переможе, як всемогутній.

Вхід. Прокимен дня.

Паремії три

Премудрости Соломона читання (3, 1-9)

Душі праведних в руках Божих, і муки не торкнуться їх.

В очах безумних вони здавалися мертвими, і їхня кончина вважалася загибеллю,

і відхід від нас — знищенням; але вони перебувають у мирі.

Бо хоч вони в людських очах і приймають страждання, але надія їхня повна безсмертя.

Зазнавши невеликого покарання, вони сподобляться великих благодіянь, тому що Бог випробував їх і знайшов їх достойними Його.

Він випробував їх як золото в горнилі і прийняв їх як жертву довершену.

В час воздаяння їм вони засяють, як іскри, що біжать по стеблу.

Вони будуть судити племена і владарювати над народами, а над ними буде царювати Господь повіки.

Ті, що покладають надію на Нього, пізнають істину, і вірні в любові перебуватимуть у Ньому; бо благодать і милість зі святими Його і Провидіння про обраних Його.

Премудрости Соломона читання (5, 15 – 6, 3).

Праведники живуть повіки; нагорода їх — у Господі; і піклування про них — у Всевишнього.

Тому вони приймуть царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він захистить їх правицею і охоронить їх раменом.

Він візьме за зброю ревність Свою і озброїть створіння на помсту ворогам;

зодягнеться у справедливість, як у броню, і накладе на Себе шолом — нелицемірний суд; візьме непереможний щит — святість; загострить, як меч, гнів суворий; і весь світ піде з ним на битву проти безумних.

Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль. І, як із каменеметального пристрою, посиплеться град гніву; розлютується на них вода морська, і ріки нещадно затоплять їх;

повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх. Так беззаконня спустошить усю землю, і злочинство повалить престоли сильних.

Тож слухайте, царі, і розумійте; навчіться, судді кінців землі.

Прислухайтеся, що володієте безліччю і гордитеся перед народами.

Від Господа дана вам влада, і сила — від Всевишнього.

Премудрости Соломона читання (4, 7 – 5, 7).

Праведник, якщо і помре передчасно, знайде спокій, бо не в довголітті — чесна старість, і не кількістю років виміряється;

мудрість — сивина для людей, і непорочне життя — вік старости.

Як той, що благовгодив Богу, він улюблений і, як той, що жив серед грішників, преставився, вознісся,

щоб злоба не змінила розуму його або лукавство не спокусило душу його.

Бо вправляння в нечесті затьмарює добре, і жадання похоті розбещує розум нелукавий.

Досягнувши довершености за короткий час, він виконав довгі роки;

душа його стала угодною Господу, тому і прискорив Він — узяти його з середовища нечестя. А люди бачили це і не зрозуміли, навіть і не подумали про те, що благодать і милість зі святими його і Провидіння про обраних Його.

Праведник, помираючи, осудить живих нечестивців, і молодість, що швидко досягла довершености, — довголітню старість неправедного;

бо вони побачать кончину мудрого і не зрозуміють, що Господь так визначив про нього і для чого поставив його в безпеку;

вони побачать і знищать його, але Господь насміється над ними;

і після цього вони стануть ганебним трупом і соромом між померлими навік, бо Він кине їх ниць безмовними і зрушить їх з основ, і вони вкінець запустіють і будуть в скорботі, і пам’ять про них загине;

усвідомлюючи гріхи свої, прийдуть зі страхом, і беззаконня їхні осудять їх в особах їхніх.

Тоді праведник з великою сміливістю стане перед лицем тих, що ганьбили його і зневажали подвиги його;

вони ж, побачивши, збентежаться з великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його і,

розкаюючись і зітхаючи в тривозі духу, будуть говорити самі в собі:

«Це той самий, якого колись ми ганьбили і він був предметом глузування.

Безумні, ми вважали життя його божевіллям і кончину його безчесною!

Як же він причислений до синів Божих і частка його між святими?

Отже, ми збилися з дороги істини, і світло правди не світило нам, і сонце не сяяло над нами. Ми переситилися ділами беззаконними і загибельними і ходили пустелями непрохідними, а путі Господньої не пізнали».

На стиховні стихири, глас 2

Ти, премудрий (ім’я), був домом і оселею Святого Духа; тому вчини домом Його і нас, тих, що святу пам’ять твою шануємо.

Стих: Звеселиться праведник у Господі й уповає на Нього.

Житіє твоє, як сонце, в серцях вірних засяяло, чудеса виливаючи; тому світлом невечірнім просвіти і нас, що шануємо всечесну пам’ять твою.

Стих: Праведник, як фінік, розцвіте і, як кедр, що в Ливані, примножиться.

Не переставай, преподобний (ім’я), молитися за близьких твоїх рабів, яких ти духовним твоїм житієм просвітив, щоб усі ми чесне твоє свято, радіючи, шанували.

Слава,.. глас 4.

Земним ангелом і небесною людиною явився ти, преблаженний, джерелом розчулення, милости рікою, безоднею чудес, струмком зцілень; ти, (ім’я) досточудний, оливкове дерево Боже воістину плодовите, єлеєм трудів твоїх просвічуючи тих, що з вірою хвалять тебе, благай Чоловіколюбця, щоб Він визволив від бід тих, хто з любов’ю шанує всечесну пам’ять твою.

І нині…

Богородичний: Визволи нас від недолі нашої, Мати Христа Бога, що народила Творця всіх, щоб ми всі взивали до Тебе: радуйся, єдина заступниця душ наших.

Хрестобогородичний: Бачачи розіп’ятим Христа, що умертвляв обманщика, Пречиста Владичиця, як Владику милосердного, плачучи, оспівувала Того, Хто з Неї вийшов, і, довготерпінню Його дивуючись, взивала: Сину Мій улюблений, не забудь раби Твоєї, не затримуйся, Моя утіхо.

Якщо свято, промовляй догматик:

Зглянься на благання рабів Твоїх, Всенепорочна, відверни люті страждання, що нам загрожують, визволи нас від усякої недолі; бо в Тобі єдиній міцний й непохитний захист маємо і Твоє заступництво придбали. Нехай же не осоромимось ми, що Тебе, Владичице, призиваємо, поспіши на благання тих, що з вірою до Тебе взивають: радуйся, Владичице, всіх поміч, радість і покров і спасіння душ наших.

Тропар 1.

Глас апостола Твого Павла почувши, який промовляв: ми юродиві Христа ради, раб Твій, Христе Боже, (ім’я), юродивим став на землі Тебе ради. Тому, пам’ять його шануючи, Тебе молимо, Господи, спаси душі наші.

Слава: і нині.

Богородичний або хрестобогородичний.

Рання

На Бог Господь… тропар той самий.

Після 1-ї кафизми сідальний, глас 5.

Твердий адамант і стовп непохитний від ворожих підступів, тебе, богоносного (ім’я), піснями вшановуємо; терпінням бо воістину посоромив супротивного ворога, і вчинив його безвісним, і нині молишся за спасіння душ наших (ім’я).

Слава: і нині.

Богородичний: Дивне чудо зачаття і невимовний образ Різдва Твого, Приснодіво Пречиста, страшить мій розум і дивує помисли; слава Твоя, Богородице, всюду поширилася на спасіння душ наших.

Після 2-ї кафизми сідальний, глас 4.

Постом, стриманням і на землю ляганням ти умертвив плотські пристрасті; душу ж просвітив і на небесах велику винагороду від Христа прийняв; тим ти благовгодив Богу, достойним сосудом чудес явився ти після кончини тим, що приходять до раки мощей твоїх, (ім’я) преблаженний; моли Христа Бога, щоб

Він дарував відпущення гріхів тим, хто з любов’ю шанує пам’ять твою (двічі).

Слава: і нині.

Богородичний: Ти, Пречиста, оновила Божественним Різдвом Твоїм єство земнородних омертвлене, що через пристрасті зотліло; і воскресила всіх від смерти для життя вічного; тому Тебе достойно всі ублажаємо, Діво преславна, як Ти прорікла.

Після Хваліте ім’я Господнє…

Ублажаємо тебе, святий праведний (ім’я), і шануємо святу пам’ять твою, ти бо молиш за нас Христа Бога нашого.

Псалом вибраний: Блажен муж, що боїться Господа…

Після полієлея сідальний, глас 4.

Явився ти дивним у терпінні твоєму, всіляко Христу догодив, преблаженний (ім’я), мудрими помислами ти утвердив душу твою, підкоривши плотські помисли духу; й, обравши добро, щоб Бога ради трудитися, мужньо промовляв: хоч і люта зима, але солодкий рай, болісний труд, але блаженна винагорода. Тому, преблаженний, моли Христа Бога, щоб спас душі наші (двічі).

Слава: і нині.

Богородичний: Тебе величаємо, Богородице, взиваючи: Ти єдина благословенна, бо з Тебе невимовно народився Христос Бог наш.

Ступеневі, 1-й антифон, глас 4.

Прокимен, глас 7: Звеселиться праведник у Господі й уповає на Нього.

Стих: Вислухай, Боже, голос моління мого, коли буду молитися до Тебе.

Все, що дише…

Євангеліє від Матфея, зач. 43 (Мф. 11, 27-30).

Після 50 псалма стихира, глас 8.

Чоловіче Божий, (ім’я) дивний, ти бо піднявся сходинками чеснот, якими зійшов до небесного Єрусалима і там побачив жаданого Христа, Його ж ради плоть твою виснажив і тіло тлінне на безсмертне життя перемінив. За нас безперестанно молися, щоб дарувати душам нашим мир і велику милість.

Канон, глас 4

Пісня 1

Ірмос: Моря Червоного безодню сухими стопами древній перейшовши Ізраїль, хрестовидними Мойсеєвими руками Амаликову силу в пустелі переміг.

Через єднання з Богом ти, преподобний, став світлом і до Нього прилучився, (ім’я) блаженний, нездоланним бажанням; благих надій своїх, отче, сповнення прийняв.

Устремлінням до Бога розпалений, ти, отче (ім’я), світ залишив, супутника Христа знайшов, славний, з Ним же пройшов спасительну путь, радіючи.

Не бажаючи збагачуватися тлінним, ти, мудрий, мужньо відкинув багатство і славу тимчасову, і їжу скороминущу, і світське надбання.

Богородичний: Величною, обраною і всечесною побачивши Тебе, всенепорочна, Син Божий став Сином Твоїм, сотворивши благодаттю синів, Богородице, що шанують Тебе.

Пісня 3

Ірмос: Веселиться Тобою Церква Твоя, Христе, взиваючи: Ти моя сила, Господи, і пристановище й утвердження.

Ти щиро в духовне зодягнувся, діянням перемагаючи ворожі полки за допомогою Божественного Духа.

Ранами й молитовним стриманням і подвигом ти, преподобний отче (ім’я), світські пристрасті уразив.

Умертвив ворога Твій, Ісусе, блаженний (ім’я), Твого, Владико, живоносного умертвіння радісно зажадавши.

Богородичний: Ти, Пречиста і всенепорочна, породила Того, Хто визволяє людей від лютого падіння через непослух, будучи всього причиною.

Сідальний, глас 5: Єднанням з Божественним осяяний, отче преподобний, ти вірно ходив путями, що ведуть до Божественного сяйва, і відкинув ворогів підступи, ставши сином світла і дня, (ім’я) богоблаженний.

Слава: і нині.

Богородичний: Мати Божа Пречиста, граде християнський, визволи від бід людей Твоїх, які щиро звертаються до Тебе і противляться гордим ворогам духовним, щоб ми взивали: радуйся, благословенна.

Хрестобогородичний: Хрестом Сина Твого, Богоблагодатна, ідольська омана вся знищена і демонська сила подолана; тому ми, вірні, достойно Тебе завжди оспівуємо й благословляємо і, Богородицю воістину сповідуючи, Тебе величаємо.

Пісня 4

Ірмос: Вознесеним Тебе бачачи Церква на хресті, Сонце Праведне, і стала в чині своєму, достойно взиваючи: слава силі Твоїй, Господи.

Прямуючи дорогою правди, ти, преподобний отче (ім’я), ввійшов у богоспасенний град, спасительним сяянням збагатившись.

Ти, преподобний отче (ім’я), бачачи єдинообразний сенс богоносний, зодягнувся у Божественне благовістя і Божественну одежу.

Серце твоє, як скрижаль очищену знайшовши, отче (ім’я), благодать Святого Духа написала на ньому повне безпристрастя, віру і любов нелицемірну.

Богородичний: Той, Хто сидить на престолі найвеличнішому херувимському, як престіл обрав Тебе, Маріє Богоневісто, на руках Твоїх спочивши, препрославлений Бог наш.

Пісня 5

Ірмос: Ти, Господи мій, Світло, що у світ прийшло, Світло Святе, що виводить з темряви невідання тих, хто з вірою оспівує Тебе.

Світлосяйну зорю прийнявши, отче (ім’я), як сонце явився і демонську темряву розігнав, достославний.

Твоїм, Христе, жаданням окрилившись, преподобний (ім’я) жадання тілесне подолав, як сміття світу.

Силою Божественною укріпивши душу, ти, отче богомудрий (ім’я), оселився у світі, спустошуючи пристрасті.

Богородичний: Припинилися слова тлінні, Діва бо нетлінно породила Бога Слово і надприродно перебуває Дівою.

Пісня 6

Ірмос: Приношу Тобі жертву голосом похвали, Господи, — взиває Церква до Тебе, від бісівської крови очистившись кров’ю, що витекла з ребер Твоїх ради милости Твоєї.

Весь розум твій до Бога підносячи безперестанними повчаннями, не зважив ти, (ім’я), на плотську любов, що обіцяла тобі земні блага.

Ні скверни, ні пороку не прийняв ти, блаженний, живучи у світі, постійними ж твоїми молитвами очищаєш від душевної скверни тих, що приходять до тебе.

Маючи твій помисел вищим за плотські почуття, ти не спокусився серед жінок, будучи нагим; бо ти, (ім’я), був одягнений в одежу безпристрастя.

Богородичний: Проповідуємо Тебе, Пресвята Богородице, устами, і помислами, і серцем; через Тебе ми примирилися з Богом, відкинуті раніше через гріхопадіння праотця.

Кондак за уставом, якщо ж ні, промовляй цей кондак, глас 8:

Небесної краси прагнучи, земних насолод тілесних щиро ти зрікся, (ім’я) блаженний, про суєтний світ не дбаючи, ангельське життя провівши, спочив ти, з ними ж Христа Бога моли безперестанно за всіх нас.

Ікос: Як зможу я, грішний і скверний душею й тілом, написати про твоє рівноапостольське житіє у цій плоті й преславні чудеса, якщо багато премудрих не можуть розповісти про багатотерпіння, і смирення, і теплу до Христа любов; але, надіючись на твою незлобивість, о блаженний, так до тебе взиваю: радуйся, світлосяйна зірко, що від сходу чеснот засяяла і вселенну чудесами просвітила; радуйся, бо ти зненавидів батьківську любов, Христа ж єдиного, сущого над усіма Бога, всім серцем полюбив і за Ним незмінним бажанням пішов; радуйся, бо ти безумне і юродиве за апостолом житіє обрав; радуйся, бо ти замінив тлінне і нічого не варте на сподівання майбутніх благ; радуйся, бо ти древньому Іову уподібнився терпінням; радуйся, страстотерпче Христів непереможний, що завжди перемагаєш диявола твоїм смиренням; радуйся, бо ти був, як той древній Лазар, убогим, а нині спочиваєш на лоні Авраама; радуйся, бо ти після відходу від світу цього сущим в бідах і спокусах готовий заступник; радуйся, бо ти всюди тим, хто закликає тебе, швидко допомагаєш; радуйся, богомудрий (ім’я).

Пісня 7

Ірмос: У печі персидській юнаки Авраамові, опалені любов’ю благочестя більше, ніж полум’ям, взивали: благословен єси в храмі слави Твоєї, Господи.

Маючи в собі христоподібну Божественну любов спасати інших, отче (ім’я), ти сам усього себе радісно віддав, взиваючи: благословенний Ти у храмі слави Твоєї, Господи.

З небес тобі послану прийнявши їжу, нею ти, отче (ім’я), наситив тих, які благопокірно приймають твої повеління і залишають гріх, що тягне до земного, блаженний.

Ти, отче (ім’я) мудрий, наслідуючи передання отців, заповідав уникати злочестивої пагуби Орігенової тим, що взивають: благословенний Ти в храмі слави Твоєї, Господи.

Богородичний: Вишнього освячена Божественна оселе, радуйся, Тобою бо дається радість, Богородице, тим, що взивають: благословенна Ти в жонах, всенепорочна Владичице.

Пісня 8

Ірмос: Руки розпростерши, Даниїл пащі левів затулив у рові; вогненну ж силу погасили, опоясавшись доброчесністю, благочестиві юнаки, взиваючи: благословіть, усі діла Господні, Господа.

Всеосяйною був ти зіркою, сущих у темряві пристрастей приводив до життя, нечистих жінок настановлював до цнотливого життя і відганяв люті недуги, взиваючи: благословіть, усі діла Господні, Господа.

Маючи здоровий розум, ти, преподобний (ім’я), дивними чудесами багатьох привів до юродства ради Господа; свідомо приймаючи наругу, чистою душею взивав: благословіть, усі діла Господні, Господа.

Досконалий єдиний Господь, що Своїх прославляє за достоїнством, коли тебе, блаженний, виносили і гробу віддавали, ангельським світлосяянням вшанував тебе, що взивав: благословіть, усі діла Господні, Господа.

Богородичний: Визволитель наш Господь засяяв із Тебе, Діво чиста, Його ж моли, Владичице, щоб Він просвітив тих, що оспівують Тебе, і визволив із недолі тих, що взивають: благословіть, усі діла Господні, Господа.

Пісня 9

Ірмос: Камінь нерукосічний від Тебе, Діво, нерозсіченої гори, відсікся і став наріжним каменем — Христос, і роз’єднані єства з’єднав; тому, радіючи, Тебе, Богородицю, величаємо.

Всім серцем ти, (ім’я), Тройці щиро віддався і від Неї проміння благодіяння прийняв, світлосяйним став і з ангелами радієш.

Бажанням Божественним приєднавшись, стриманням просвітившись, ти, (ім’я) богоблаженний, уже сприйняв причастя майбутніх благ і насолодження.

Твоїми трудами і потом досягнув ти радости, яка не має кінця, нею ж насолоджуючись, і нас, блаженний (ім’я), безперестанно поминай.

Богородичний: Спаси мене, Ти, що народила Визволителя всіх і Благодійника, розжени хмари моєї душі, світла хмаро, пресвята Владичице, й укріпи мене на боротьбу з пристрастями, які поборюють мене.

Світильний: Відійшовши від світського життя, ти, богомудрий (ім’я), благовгодив Христу, над усіма Богу нашому, непорочним житієм; Його ж нині моли за нас, рабів твоїх, що святкуємо твою всечесну пам’ять.

Богородичний: Премудрість іпостасну і Слово предвічне, і Лікаря всіх породила Ти, Діво; струпи і рани душі моєї тяжкі й довголітні зціли і вгамуй пристрасні помисли мого серця.

На Хваліте… стихири, глас 4.

Ти подав приклад терпіння і мужности, преблагий Господи, праведного і предивного (ім’я), який сяє чеснотами, і словами, і ділами, цнотливістю прикрашений і лагідністю; тому Твоє невимовне Провидіння славимо, Ісусе всесильний і Спасе душ наших (двічі).

Явився ти, (ім’я) блаженний, праведним і незлобивим, правдивим і непорочним, і вірним, ухиляючись від усіляких злих речей, просвіченим чеснотами і благочестям сяючим; тому тебе прославляємо і святе твоє чесне успіння святкуємо, радіючи, богомудрий.

Цнотливістю і православ’ям, як багряницею коштовною, зодягнувся ти, преподобний (ім’я), праведністю ж і лагідністю, як Божественним вінцем, увінчався ти; зі страдниками Христа ради царювати побажав ти і нині стоїш перед Царем Сил, Ісусом всемилостивим, і Спасом душ наших.

Слава,.. глас 8.

Чесноти твої, богомудрий (ім’я), просвітили вірних серця, хто бо, почувши про твоє безмірне смирення і терпіння, не здивувався; ти виявляєш до всіх лагідність і незлобивість, скорботним — милування, тим, хто знаходиться в біді, — швидка поміч, тим, хто плаває, — тихе пристановище, подорожнім — добре сприяння, все дивно попереджаєш ти, досточудний. І нині нетлінним вінцем увінчався ти рукою Вседержителя Бога; Його ж моли, щоб спастися душам нашим.

І нині…

Богородичний: Владичице, прийми молитви рабів Твоїх і визволи нас від усякої недолі і печалі.

Або хрестобогородичний.

Літургія

Прокимен, глас 7: Чесна перед Господом смерть преподобних Його.

Стих: Що віддам Господу за все, що Він воздав мені?

Апостол: До Галатів послання святого апостола Павла читання, зач. 213 (Гал. 5, 22-26; 6, 1-2).

Браття, плід же духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість. На таких нема закону. Але ті, що Христові є, плоть свою розп’яли з пристрастями і похотями. Якщо ми живемо духом, та за духом повинні й діяти. Не будьмо марнославні, один одного дратувати, один одному заздрити.

Браття! Якщо і впаде людина в якийсь гріх, ви, духовні, виправляйте такого в дусі лагідности, пильнуючи кожний себе, щоб і ти не був спокушений.

Носіть тягарі один одного і так здійсните закон Христа.

Алилуя, глас 6. Блажен муж, що боїться Господа, і в заповідях Його перебуватиме.

Стих: Сильним на землі буде сім’я його.

Євангеліє від Матфея, зач. 43 (Мф. 11, 27-30).

Причасний: В пам’ять вічну буде праведник. Лихої слави він не убоїться.

Можете використовувати такі теґи: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Будь ласка, не коментуйте з доменів mail.ru, yandex.ua/yandex.ru тощо. Ви не будете отримувати сповіщення про відповіді на відгуки. Не користуйтеся послугами країни-окупанта.


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору