Кафизма 15
Псалом 105
Алилуя
1 Ісповіда́йтеся Господеві, я́ко Благ, я́ко в вік ми́лость Єго́.
2 Кто возглаго́лет си́ли Госпо́дні, сли́шани сотвори́т вся хвали́ Єго́?
3 Блаже́нні храня́щії суд і творя́щії пра́вду во вся́кое вре́м’я.
4 Пом’яни́ нас, Го́споди, во благоволе́нії люде́й Твої́х, посіти́ нас спасе́нієм Твої́м.
5 Ви́діти во бла́гості ізбра́нния Твоя́, возвесели́тися в весе́лії язи́ка Твоє́го, хвали́тися с достоя́нієм Твої́м.
6 Согріши́хом со отци́ на́шими, беззако́нновахом, непра́вдовахом.
7 Отци́ на́ші во Єги́пті не разумі́ша чуде́с Твої́х, не пом’яну́ша мно́жества ми́лости Твоє́я і преогорчи́ша восходя́ще в Че́рмноє мо́ре.
8 І спасе́ їх і́мене Своє́го ра́ди, сказа́ти си́лу Свою́,
9 і запрети́ Че́рмному мо́рю, і ізся́че, і наста́ви я в бе́здні, я́ко в пусти́ні.
10 І спасе́ я із руки́ ненави́дящих, і ізба́ви я із руки́ враго́в.
11 Покри́ вода́ стужа́ющия їм, ні єди́н от них ізби́сть.
12 І ві́роваша словесí Єго́, і воспі́ша хвалу́ Єго́.
13 Ускори́ша заби́ша діла́ Єго́, не стерпі́ша сові́та Єго́.
14 І похоті́ша жела́нію в пусти́ні, і іскуси́ша Бо́га в безво́дній.
15 І даде́ їм проше́ніє їх, посла́ си́тость в ду́ші їх.
16 І прогні́ваша Мойсе́я в стану́, Ааро́на свята́го Госпо́дня.
17 Отверзе́ся земля́ і пожре́ Дафа́на, і покри́ на со́нмищі Авиро́на.
18 І разжже́ся огнь в со́нмі їх, пла́мень попали́ грі́шники.
19 І сотвори́ша тельца́ в Хори́ві, і поклони́шася істука́нному.
20 І ізміни́ша сла́ву єго́ в подо́біє тельца́, яду́щаго траву́.
21 І заби́ша Бо́га, спаса́ющаго їх, сотво́ршаго ве́лія во Єги́пті.
22 Чудеса́ в землі́ Ха́мові, стра́шная в мо́рі Че́рмнім.
23 І рече́ потреби́ти їх, а́ще не би Мойсе́й, ізбра́нний Єго́, стал в сокруше́нії пред Ним, возврати́ти я́рость Єго́, да не погу́бит їх.
24 І уничижи́ша зе́млю жела́нную, не я́ша ві́ри словесí Єго́.
25 І поропта́ша в селе́ніїх свої́х, не усли́шаша гла́са Госпо́дня.
26 І воздви́же ру́ку Свою́ на ня, низложи́ти я в пусти́ні.
27 І низложи́ти сі́м’я їх во язи́ціх, і расточи́ти я в стра́ни.
28 І причасти́шася Веєльфего́ру, і снідо́ша же́ртви ме́ртвих.
29 І раздражи́ша Єго́ в начина́ніїх свої́х, і умно́жися в них паде́ніє.
30 І ста Фінеє́с, і уми́лостиви, і преста́ січ,
31 і вміни́ся єму́ в пра́вду, в род і род до ві́ка.
32 І прогні́ваша Єго́ на воді́ преріка́нія, і озлобле́н бисть Мойсе́й їх ра́ди,
33 я́ко преогорчи́ша дух єго́, і разнствова́ устна́ма свої́ма.
34 Не потреби́ша язи́ки, я́же рече́ Госпо́дь їм,
35 і сміси́шася во язи́ціх, і навико́ша діло́м їх,
36 і порабо́таша істука́нним їх, і бисть їм в собла́зн.
37 І пожро́ша сини́ своя́ і дще́ри своя́ бíсовом,
38 і пролія́ша кров непови́нную, кров сино́в своїх і дще́рей, я́же пожро́ша істука́нним ханаа́нским, і убіє́на бисть земля́ їх кро́вми.
39 І оскверни́ся в ді́ліх їх, і соблуди́ша в начина́ніїх свої́х.
40 І разгні́вася я́ростію Госпо́дь на лю́ди Своя́, і омерзи́ достоя́ніє Своє́.
41 І предаде́ я в ру́ки враго́в, і облада́ша ї́ми ненави́дяшиї їх.
42 І стужи́ша їм врази́ їх, і смири́шася под рука́ми їх.
43 Мно́жицею ізба́ви я, ті́ї же преогорчи́ша Єго́ сові́том свої́м і смири́шася в беззако́ніїх свої́х.
44 І ви́ді Госпо́дь, внегда́ скорбі́ти їм, внегда́ усли́шаше моле́ніє їх.
45 І помяну́ заві́т Сво́й, і раска́яся по мно́жеству ми́лості Своє́я.
46 І даде́ я в щедро́ти пред всі́ми пліни́вшими я.
47 Спаси́ ни, Го́споди Бо́же наш, і собери́ ни от язи́к ісповіда́тися і́мені Твоє́му свято́му, хвали́тися во хвалі́ Твоє́й.
48 Благослове́н Госпо́дь, Бог Ізра́їлев от ві́ка і до ві́ка. І реку́т всі лю́діє: бу́ди, бу́ди!
Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Псалом 106
Алилу́я
1 Ісповіда́йтеся Господе́ві, я́ко Благ, я́ко в вік ми́лость Єго́.
2 Да реку́т ізба́вленнії Го́сподем, ї́хже ізба́ви із руки врага́.
3 І от стран собра́ їх, от восто́к, і за́пад, і сі́вера, і мо́ря.
4 Заблуди́ша в пусти́ні безво́дній, путі́ гра́да оби́тельнаго не обріто́ша.
5 А́лчуще і жа́ждуще, душа́ їх в них ізчезе́.
6 І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх ізба́ви я.
7 І наста́ви я на путь прав, вни́ти во град оби́тельний.
8 Да ісповідя́тся Господеві ми́лості Єго́, і чудеса́ Єго́ сино́вом челові́ческим,
9 я́ко наси́тил єсть ду́шу тщу і ду́шу а́лчущу іспо́лни благ.
10 Сідя́щия во тмі і сі́ні сме́ртній, окова́нния нището́ю і желі́зом,
11 я́ко преогорчи́ша словеса́ Бо́жія, і сові́т Ви́шняго раздражи́ша.
12 І смири́ся в трудíх се́рдце їх, і ізнемого́ша, і не бі помога́яй.
13 І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх спасе́ я.
14 І ізведе́ я із тми, і сі́ні сме́ртния, і у́зи їх растерза́.
15 Да ісповідя́тся Господеві ми́лості Єго́, і чудеса́ Єго́ сино́вом челові́ческим.
16 Я́ко сокруши́ вра́та мі́дная, і ве́реї желі́зния сломи́.
17 Восприя́т я от путі́ беззако́нія їх, беззако́ній бо ра́ди свої́х смири́шася.
18 Вся́каго бра́шна возгнуша́ся душа́ їх, і прибли́жишася до врат сме́ртних.
19 І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх спасе́ я.
20 Посла́ сло́во, і ізціли́ я, і ізба́ви я от растлíній їх.
21 Да ісповідя́тся Господеві ми́лості Єго́, і чудеса́ Єго́ сино́вом челові́ческим.
22 І да пожру́т Єму́ же́ртву хвали́, і да возвістя́т діла́ Єго́ в ра́дості.
23 Сходя́щії в мо́ре в корабля́х, творя́щії ді́ланія в вода́х мно́гих,
24 ті́ї ви́діша діла́ Госпо́дня і чудеса́ Єго́ во глубині́.
25 Рече́, і ста дух бу́рен, і вознесо́шася во́лни єго́,
26 восхо́дят до небе́с і низхо́дят до бездн, душа́ їх в злих та́яше.
27 См’ято́шася, подвиго́шася, я́ко пія́ний, і вся му́дрость їх поглощена́ бисть.
28 І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх ізведе́ я.
29 І повелі́ бу́рі, і ста в тишину́, і умолко́ша во́лни єго́.
30 І возвесели́шася, я́ко умолко́ша, і наста́ви я в приста́нище хоті́нія свое́го.
31 Да ісповідя́тся Господеві ми́лості Єго́, і чудеса́ Єго́ сино́вом челові́ческим.
32 Да вознесу́т Єго́ в це́ркві лю́дстій, і на сіда́лищі ста́рец восхва́лят Єго́.
33 Положи́л єсть рі́ки в пусти́ню, і ісхо́диша во́дная — в жа́жду,
34 зе́млю плодоно́сную — в сла́ность, от злоби́ живу́щих на ней.
35 Положи́л єсть пусти́ню во єзе́ра во́дная і зе́млю безво́дную — во ісхо́дища во́дная.
36 І насели́ та́мо а́лчущия, і соста́виша гра́ди оби́тельни,
37 і насíяша се́ла, і насади́ша виногра́ди, і сотвори́ша плод жи́тен.
38 І благослови́ я, і умно́жишася зíло, і ско́ти їх не умали́.
39 І умали́шася, і озлоби́шася от ско́рбі зол і бо́лізні.
40 Ізлія́ся уничиже́ніє на кня́зі їх, і облазни́ я по непрохо́дній, а не по путі́.
41 І помо́же убо́гу от нищети́, і положи́, я́ко о́вці, оте́чествія.
42 Узря́т пра́вії і возвеселя́тся, і вся́коє беззако́ніє загради́т уста́ своя́.
43 Кто прему́др, і сохрани́т сíя, і уразумі́ют ми́лості Госпо́дні.
Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Псалом 107
Пі́снь псалма́ Дави́дові
2 Гото́во се́рдце моє́, Бо́же, гото́во се́рдце моє́, воспою́ і пою́ во сла́ві моє́й.
3 Воста́ни, сла́ва моя́, воста́ни, псалти́рю і гу́слі, воста́ну ра́но.
4 Іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, пою́ Тебі́ во язи́ціх.
5 Я́ко ве́лія ве́рху небе́с ми́лость Твоя́, і до о́блак і́стина Твоя́.
6 Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по все́й землі́ сла́ва Твоя́.
7 Я́ко да ізба́вятся возлю́бленнії Твої́, спаси́ десни́цею Твоє́ю і усли́ши м’я.
8 Бог возглаго́ла во святі́м Своє́м: «Вознесу́ся і разділю́ Сики́му, і удо́ль селе́ній размі́рю.
9 Мой єсть Галаа́д, і Мой Мана́сій, і Єфре́м заступле́ніє глави́ Моє́я, Іу́да цар Мой.
10 Моа́в — коно́б упова́нія Моє́го, на Ідуме́ю наложу́ сапо́г Мой, Мні іноплеме́нници покори́шася».
11 Кто введе́т м’я во град огражде́нія іли кто́ наста́вит м’я до Ідуме́ї?
12 Не Ти ли, Бо́же, отри́нувий нас, і не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших?
13 Даждь нам по́мощ от ско́рбі, і су́єтно спасе́ніє челові́ческо.
14 О Бо́зі сотвори́м си́лу, і Той уничижи́т враги́ на́ша.
Псалом 108
В коне́ц, псало́м Дави́дов
1 Бо́же, хвали́ моє́я не премолчи́.
2 Я́ко уста́ грі́шнича і уста́ льсти́ваго на м’я отверзо́шася, глаго́лаша на м’я язи́ком льсти́вим.
3 І словеси́ ненави́стними обидо́ша м’я, і бра́шася со мно́ю ту́не.
4 Вмі́сто є́же люби́ти м’я оболга́ху м’я, аз же моля́хся.
5 І положи́ша на м’я зла́я за блага́я, і нена́висть за возлюбле́ніє моє́.
6 Поста́ви на не́го грі́шника, і діа́вол да ста́нет одесну́ю єго́.
7 Внегда́ суди́тися єму́, да ізи́дет осужде́н, і моли́тва єго́ да бу́дет в гріх.
8 Да бу́дут дні́є єго́ ма́ли, і єпи́скопство єго́ да при́ймет ін.
9 Да бу́дут сино́ве єго́ си́ри, і жена́ єго́ — вдова́.
10 Дви́жущеся да преселя́тся сино́ве єго́ і вопро́сят, да ізгна́ни бу́дут із домо́в свої́х.
11 Да взи́щет займода́вец вся, єли́ка суть єго́, і да восхи́тят чу́ждії труди́ єго́.
12 Да не бу́дет єму́ засту́пника, нíже да бу́дет ущедря́яй си́роти єго́.
13 Да бу́дут ча́да єго́ в погубле́ніє, в ро́ді єди́нім да потреби́тся ім’я́ єго́.
14 Да воспом’яне́тся беззако́ніє оте́ц єго́ пред Го́сподем, і гріх ма́тере єго́ да не очи́стится.
15 Да бу́дут пред Го́сподем ви́ну і да потреби́тся от землі́ па́м’ять їх.
16 Зане́же не пом’яну́ сотвори́ти ми́лость і погна́ челові́ка ни́ща і убо́га, і умиле́на се́рдцем умертви́ти.
17 І возлюби́ кля́тву, і при́йдет єму́; і не восхоті́ благослове́нія, і удали́тся от не́го.
18 І облече́ся в кля́тву, я́ко в ри́зу, і вни́де, я́ко вода́, во утро́бу єго́, і я́ко єле́й — в ко́сті єго́.
19 Да бу́дет єму́, я́ко ри́за, в ню́же облачи́тся, і я́ко по́яс, і́мже ви́ну опоясу́єтся.
20 Сíє ді́ло оболга́ющих м’я у Го́спода і глаго́лющих лука́вая на ду́шу мою́.
21 І Ти, Го́споди, Го́споди, сотвори́ со мно́ю і́мене ра́ди Твоє́го, я́ко бла́га ми́лость Твоя́.
22 Ізба́ви м’я, я́ко нищ і убо́г єсм аз, і се́рдце моє́ см’яте́ся во мні.
23 Я́ко сінь, внегда́ уклони́тися єй, от’я́хся, стрясо́хся, я́ко пру́зі.
24 Колі́на моя́ ізнемо́госта от по́ста, і плоть моя́ ізміни́ся єле́я ра́ди.
25 І аз бих поноше́ніє їм: ви́діша м’я, покива́ша глава́ми свої́ми.
26 Помози́ ми, Го́споди Бо́же мой, і спаси́ м’я по ми́лості Твоє́й.
27 І да разумі́ют, я́ко рука́ Твоя́ сíя, і Ти, Го́споди, сотвори́л єси́ ю.
28 Проклену́т ті́ї, і Ти благослови́ши, востаю́щії на м’я да постидя́тся, раб же Твой возвесели́тся.
29 Да облеку́тся оболга́ющиї м’я во срам, і оде́ждутся, я́ко оде́ждою, студо́м свої́м.
30 Іспові́мся Господеві зíло усти́ мої́ми і посре́ді мно́гих восхвалю́ Єго́.
31 Я́ко предста́ одесну́ю убо́гаго, є́же спасти́ от гоня́щих ду́шу мою́.
Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
(з Трисвятого до «Отче наш», див. Вступні молитви)
Я́ко пучи́на мно́га прегріше́ній мої́х, Спа́се, і лю́ті погрузи́хся согріше́нми мої́ми, да́ждь ми ру́ку, я́ко Петро́ві, і спаси́ м’я, Бо́же, і поми́луй м’я.
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху.
Я́ко помишле́нії лука́вими, і ді́ли осуди́хся, Спа́се, мисль ми дару́й обраще́нія, Бо́же, да зову́: «Спаси́ м’я, Благоді́телю Благи́й, і поми́луй м’я».
І ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Богоблаже́нная Отрокови́це і Пренепоро́чная, скве́рна м’я су́ща і окаля́нна от дія́ній безмі́стних і ме́рзких помишле́ній очи́сти м’я окая́ннаго, Нескве́рная і Чи́стая, Всесвята́я Ма́ти Ді́во.
Влади́ко Го́споди Ісу́се Хри́сте, Ти єси́ Помо́щник мой, в рука́х Твої́х єсм аз, помози́ ми, не оста́ви мене́ согріша́ти к Тебі́, я́ко заблужде́н єсм, не оста́ви м’я послі́довати во́лі пло́ті моє́я, не пре́зри м’я, Го́споди, я́ко не́мощен єсм. Ти ві́си поле́зноє мні, не оста́ви м’я поги́бнути гріхи́ мої́ми, не оста́ви м’я, Господи, не отступи́ от мене́, я́ко к Тебі́ прибіго́х, научи́ м’я твори́ти во́лю Твою́, я́ко Ти єси́ Бог мой. Ісціли́ ду́шу мою́, я́ко согріши́х Ти, спаси́ м’я ра́ди ми́лости Твоє́я, я́ко пред Тобо́ю суть всі стужа́ющії ми, і ність мні íноє прибі́жище, то́кмо Ти, Го́споди, да постидя́тся у́бо всі востаю́щії на м’я і і́щущії ду́шу мою́, є́же потреби́ти ю. Я́ко Ти єси́ єди́н Си́льний, Го́споди, во всіх, і Твоя́ єсть сла́ва во ві́ки віко́в. Ами́нь.
