Кафизма 14
Псалом 101
Моли́тва ни́щаго, єгда́ уни́єт і пре́д Го́сподем проліє́т моле́ніє своє́
2 Го́споди, усли́ши моли́тву мою́, і вопль мой к Тебі́ да при́йдет.
3 Не отврати́ лица́ Твоє́го от мене́: в о́ньже а́ще день скорблю́, приклони́ ко мні у́хо Твоє́, в о́ньже а́ще день призову́ Тя, ско́ро усли́ши м’я.
4 Я́ко ізчезо́ша, я́ко дим, дні́є мої́, і ко́сті моя́, я́ко суши́ло, сосхо́шася.
5 Уязве́н бих, я́ко трава́, і ізсше́ се́рдце моє́, я́ко заби́х сні́сти хліб мой.
6 От гла́са воздиха́нія моє́го прильпе́ кость моя́ пло́ті моє́й.
7 Уподо́бихся нея́ситі пусти́нній, бих, я́ко нощни́й вран на ни́рищі.
8 Бдіх і бих, я́ко пти́ца, особя́щаяся на зді1.
9 Весь день поноша́ху ми вразі́ мої́, і хва́лящії м’я мно́ю кленя́хуся.
10 Зане́ пе́пел, я́ко хлі́б, ядя́х, і питіє́ моє́ с пла́чем растворя́х.
11 От лица́ гні́ва Твоє́го і я́рости Твоє́я, я́ко возне́с, низве́ргл м’я єси́.
12 Дні́є мої́, я́ко сі́нь, уклони́шася, і аз, я́ко сі́но, ізсхо́х.
13 Ти же, Го́споди, во вік пребива́єши, і па́м’ять Твоя́ в род і род.
14 Ти, воскре́с, ущедри́ши Сіо́на, я́ко вре́м’я ущедри́ти єго́, я́ко при́йде вре́м’я.
15 Я́ко благоволи́ша раби́ Твої́ ка́меніє єго́, і персть єго́ ущедря́т.
16 І убоя́тся язи́ци і́мене Госпо́дня, і всі ца́ріє зе́мстії — сла́ви Твоє́я.
17 Я́ко сози́ждет Госпо́дь Сіо́на і яви́тся во сла́ві Своє́й.
18 Призрі́ на моли́тву смире́нних і не уничижи́ моле́нія їх.
19 Да напи́шется сíє в род ін, і лю́діє зи́ждемії восхва́лят Го́спода.
20 Я́ко прини́че с висоти́ святи́я Своє́я; Госпо́дь с небесе́ на зе́млю призрі́
21 усли́шати воздиха́ніє окова́нних, разріши́ти сини́ умерщвле́нних,
22 возвісти́ти в Сіо́ні ім’я́ Госпо́днє, і хвалу́ єго́ — во Ієрусали́мі.
23 Внегда́ собра́тися лю́дем вку́пі, і царе́м, є́же рабо́тати Господе́ві.
24 Отвіща́ Єму́ на путі́ крі́пости Єго́: «Умале́ніє дней мої́х возвісти́ ми.
25 Не возведи́ мене́ во преполове́ніє дней мої́х — в ро́ді родо́в лі́та Твоя́.
26 В нача́ліх Ти, Го́споди, зе́млю основа́л єси́, і діла́ рук Твої́х суть небеса́.
27 Та поги́бнут, Ти же пребива́єши; і вся, я́ко ри́за, обетша́ют, і, я́ко оде́жду, свíєши я, і ізміня́тся.
28 Ти же то́йжде єси́, і лі́та Твоя́ не оскуді́ют.
29 Сино́ве раб Твої́х вселя́тся, і сі́м’я їх во вік іспра́вится.
Псалом 102
Псало́м Дави́ду
1 Благослови́, ду́ше моя́, Го́спода, і вся вну́тренняя моя́ — ім’я́ свято́є Єго́.
2 Благослови́, ду́ше моя́, Го́спода, і не забива́й всіх воздая́ній Єго́.
3 Очища́ющаго вся беззако́нія Твоя́, ісціля́ющаго вся неду́ги Твоя́.
4 Ізбавля́ющаго от істлі́нія живо́т Твой, вінча́ющаго тя ми́лостію і щедро́тами.
5 Ісполня́ющаго во благи́х жела́ніє Твоє́, обнови́тся, я́ко о́рля, ю́ность Твоя́.
6 Творя́й ми́лостині Госпо́дь і судьбу́ всім оби́димим.
7 Сказа́ путі́ Своя́ Мойсе́ові, сино́вом Ізра́їлевим — хоті́нія Своя́.
8 Щедр і ми́лостив Госпо́дь, долготерпіли́в і многоми́лостив.
9 Не до конца́ прогні́ваєтся, нíже во ві́к вражду́єт.
10 Не по беззако́нієм на́шим сотвори́л єсть нам, нíже по гріхо́м на́шим возда́л єсть нам.
11 Я́ко по висоті́ небе́сній от землі́ — утверди́л єсть Госпо́дь ми́лость Свою́ на боя́щихся Єго́.
12 Єли́ко отстоя́т восто́ци от за́пад — уда́лил єсть от нас беззако́нія на́ша.
13 Я́коже ще́дрит оте́ц сини́, уще́дри Госпо́дь боя́щихся Єго́.
14 Я́ко Той позна́ созда́ніє на́ше, пом’яну́, я́ко пе́рсть єсми́.
15 Челові́к — я́ко трава́ дні́є єго́, я́ко цвіт се́льний, та́ко оцвіте́т.
16 Я́ко дух про́йде в нем, і не бу́дет, і не позна́єт ктому́ мі́ста своє́го.
17 Ми́лость же Госпо́дня от ві́ка і до ві́ка на боя́щихся Єго́.
18 І пра́вда Єго́ на сині́х сино́в, храня́щих заві́т Єго́ і по́мнящих за́повіді Єго́ твори́ти я.
19 Госпо́дь на небесі́ уготова́ престо́л Сво́й, і Ца́рство Єго́ всі́ми облада́єт.
20 Благослові́те Го́спода, всі а́нгели Єго́, си́льнії крі́постію, творя́щії сло́во Єго́, усли́шати глас слове́с Єго́.
21 Благослові́те Го́спода, вся си́ли Єго́, слуги́ Єго́, творя́щії во́лю Єго́.
22 Благослові́те Го́спода, вся діла́ Єго́, на вся́ком мі́сті влади́чества Єго́, благослови́, ду́ше моя́ Го́спода.
Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Псалом 103
Псало́м Дави́ду, о мирсті́м битії́
1 Благослови́, ду́ше моя́, Го́спода. Го́споди Бо́же мой, возвели́чился єси́ зíло, во ісповіда́ніє і в велелі́поту обле́клся єси́.
2 Одія́йся сві́том, я́ко ри́зою, простира́яй не́бо я́ко ко́жу.
3 Покрива́яй вода́ми преви́спренняя Своя́, полага́яй о́блаки на восхожде́ніє Своє́, ходя́й на кри́лу ві́треню.
4 Творя́й а́нгели Своя́ ду́хи, і слу́ги Своя́ — пла́мень о́гненний.
5 Основа́яй зе́млю на тве́рді єя́, не преклони́тся в вік ві́ка.
6 Бе́здна, я́ко ри́за, одія́ніє єя́, на гора́х ста́нут во́ди.
7 От запреще́нія Твоє́го побі́гнут, от гла́са гро́ма Твоє́го убоя́тся.
8 Восхо́дят го́ри і низхо́дят поля́ в мі́сто, є́же основа́л єси́ їм.
9 Преді́л положи́л єси́, єго́же не пре́йдут, нíже обратя́тся покри́ти зе́млю.
10 Посила́яй істо́чники в де́брех, посре́ді гор про́йдут во́ди.
11 Напая́ют вся зві́рі се́льния, ждут она́гри в жа́жду свою́.
12 На тих пти́ці небе́сния привита́ют, от сре́ди ка́менія дадя́т глас.
13 Напая́яй го́ри от преви́спренних свої́х, от пло́да діл Твої́х наси́тится земля́.
14 Прозяба́яй траву́ ско́том і зла́к на слу́жбу челові́ком, ізвести́ хлі́б от землі.
15 І вино́ весели́т се́рдце челові́ка, ума́стити лице́ єле́єм, і хліб се́рдце челові́ка укріпи́т.
16 Наси́тятся дре́ва польска́я, ке́дри лива́нстії, ї́хже єси́ насади́л.
17 Та́мо пти́ці вогніздя́тся, єроді́єво жили́ще предводи́тельствуєт ї́ми.
18 Го́ри висо́кія єле́нем, ка́мень — прибі́жище за́яцем.
19 Сотвори́л є́сть луну́ во времена́, со́лнце позна́ за́пад свой.
20 Положи́л єси́ тму, і бисть нощ, в не́йже про́йдут всі зві́ріє дубра́внії.
21 Ски́мни рика́ющиї восхи́тити і взиска́ти от Бо́га пи́щу себі́.
22 Возсія́ со́лнце, і собра́шася, і в ло́жах свої́х ля́гут.
23 Ізи́дет челові́к на ді́ло своє́ і на ді́ланіє своє́ до ве́чера.
24 Я́ко возвели́чишася діла́ Твоя́, Го́споди, вся прему́дростію сотвори́л єси́, іспо́лнися земля́ тва́ри Твоє́я.
25 Сíє мо́ре вели́коє і простра́нноє, та́мо га́ди, ї́хже ність числа́, живо́тная ма́лая с вели́кими.
26 Та́мо кораблі́ препла́вают, змій сей, єго́же созда́л єси́ руга́тися єму́.
27 Вся к Тебі́ ча́ют, да́ти пи́щу їм во бла́го вре́м’я.
28 Да́вшу Тебі́ ї́м, соберу́т, отве́рзшу Тебі́ ру́ку, вся́ческая іспо́лнятся бла́гості.
29 Отвра́щшу же Тебі́ лице́, возм’яту́тся, оти́меши дух їх, і ізче́знут, і в пе́рсть свою́ возвратя́тся.
30 По́слеши ду́ха Твоє́го, і сози́ждутся, і обнови́ши лице́ землі́.
31 Бу́ди сла́ва Госпо́дня во ві́ки, возвесели́тся Госпо́дь о ді́ліх Свої́х.
32 Призира́яй на зе́млю, і творя́й ю трясти́ся, прикаса́яйся гора́м, і дим’я́тся.
33 Воспою́ Господеві в животі́ моє́м, пою́ Бо́гу моє́му, до́ндеже єсм.
34 Да услади́тся єму́ бе́сіда моя́, аз же возвеселю́ся о Го́споді.
35 Да ізче́знут грі́шници от землі́ і беззако́нници, я́коже не би́ти їм, благослови́, ду́ше моя́, Го́спода.
Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Псалом 104
Алилу́я
1 Ісповіда́йтеся Господеві, і призива́йте ім‘я́ Єго́, возвістíте во язи́ціх діла́ Єго́.
2 Воспо́йте Єму́ і по́йте Єму́, повіди́те вся чудеса́ Єго́.
3 Хвалíтеся о і́мені святі́м Єго́, да возвесели́тся се́рдце і́щущих Го́спода.
4 Взищíте Го́спода, і утвердíтеся, взищи́те лица́ Єго́ ви́ну.
5 Пом’яні́те чудеса́ Єго́, я́же сотвори́, чудеса́ Єго́ і судьби́ уст Єго́.
6 Сі́м’я Авраа́мле — раби́ Єго́, сино́ве Ія́ковлі — ізбра́ннії Єго́.
7 Той Госпо́дь Бог наш, по все́й землі́ судьби́ Єго́.
8 Пом’яну́ в вік заві́т Сво́й, сло́во, є́же заповіда́ в ти́сящі ро́дов,
9 є́же завіща́ Авраа́му, і кля́тву Свою́ — Ісаа́ку.
10 І поста́ви ю Іа́кову в повелі́ніє, і Ізра́їлю — в заві́т ві́чен,
11 глаго́ля: «Тебі́ дам зе́млю ханаа́ню, у́же достоя́нія ва́шего».
12 Внегда́ би́ти їм ма́лим число́м, малі́йшим і прише́льцем в ней
13 і прейдо́ша от язи́ка в язи́к, і от ца́рствія в лю́ди і́ни,
14 не оста́ви челові́ка оби́діти їх і обличи́ о них царí:
15 «Не прикаса́йтеся пома́занним Мої́м, і во проро́ціх Мої́х не лука́внуйте».
16 І призва́ глад на зе́млю, вся́ко утвержде́ніє хлі́бноє сотри́.
17 Посла́ пред ни́ми челові́ка, в раба́ про́дан бисть Іо́сиф.
18 Смири́ша во око́вах но́зі єго́, желі́зо про́йде душа́ єго́.
19 До́ндеже при́йде сло́во Єго́, сло́во Госпо́днє разжже́ єго́.
20 Посла́ цар і разріши́ єго́, князь люде́й — і оста́ви єго́.
21 Поста́ви єго́ господи́на до́му своє́му, і кня́зя всему́ стяжа́нію своє́му.
22 Наказа́ти кня́зі єго́, я́ко себе́, і ста́рци єго́ умудри́ти.
23 І вни́де Ізра́їль во Єги́пет, і Іа́ков прише́льствова в зе́млю Ха́мову.
24 І возрасти́ лю́ди своя́ зíло, і укріпи́ я па́че враго́в їх.
25 Преврати́ се́рдце їх возненави́діти лю́ди Єго́, лесть сотвори́ти в рабі́х Єго́.
26 Посла́ Мойсе́я, раба́ Своє́го, Ааро́на, єго́же ізбра́ Себі́.
27 Положи́ в них словеса́ зна́меній Свої́х і чуде́с Свої́х в землі́ Ха́мові.
28 Посла́ тму і помрачи́, я́ко преогорчи́ша словеса́ Єго́.
29 Преложи́ во́ди їх в кров і ізмори́ ри́би їх.
30 Воскипі́ земля́ їх жа́бами в сокро́вищницах царе́й їх.
31 Рече́, і прийдо́ша пе́сії му́хи, і скни́пи во вся преді́ли їх.
32 Положи́ дожді́ їх гра́ди, огнь попаля́ющ в землі́ їх.
33 І порази́ виногра́ди їх і смо́кви їх, і сотри́ вся́коє дре́во преді́л їх.
34 Рече́, і прийдо́ша пру́зі і гу́сениці, ї́мже не бі числа́.
35 І снідо́ша вся́ку траву́ в землі́ їх, і поядо́ша всяк плод землі́ їх.
36 І порази́ вся́каго пе́рвенца в землі́ їх, нача́ток труда́ їх.
37 І ізведе́ я с сре́бром і зла́том, і не бі в колі́ніх їх боля́й.
38 Возвесели́ся Єги́пет во ісхожде́нії їх, я́ко нападе́ страх їх на ня.
39 Распростре́ о́блак в покро́в їм, і огнь, є́же просвіти́ти їм но́щію.
40 Проси́ша, і прийдо́ша кра́стелі, і хлі́ба небе́снаго наси́ти я.
41 Разве́рзе ка́мень, і потеко́ша во́ди, потеко́ша в безво́дних рі́ки.
42 Я́ко пом’яну́ сло́во свято́є Своє́, є́же ко Авраа́му, рабу Своє́му.
43 І ізведе́ лю́ди Своя́ в ра́дості, і ізбра́нния Своя́ — в весе́лії.
44 І даде́ їм стра́ни язи́к, і труди́ люде́й наслі́доваша,
45 я́ко да сохраня́т оправда́нія Єго́ і зако́на Єго́ взи́щут.
Сла́ва: Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тебí, Боже (тричі). Го́споди, поми́луй (тричі).
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху, i ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
(з Трисвятого до «Отче наш», див. Вступні молитви)
Я́ко блудни́ца, припада́ю Ти, да прийму́ оставле́ніє, і вмі́сто ми́ра сле́зи от се́рдца приношу́ Ти, Хри́сте Бо́же, да я́ко о́ную уще́дриши м’я, Спа́се, і подаси́ очище́ніє гріхо́в, я́ко о́ная бо зову́ Ти: ізба́ви м’я от тимі́нія діл мої́х.
Сла́ва Отцу́, i Си́ну, i Свято́му Ду́ху.
Почто́ не помишля́єши, ду́ше моя́, сме́рті? Почто́ не обраща́єшися про́чеє ко ісправле́нію, пре́жде труби́ глаше́нія на суді́? Тогда́ ність вре́м’я покая́нія, прийми́ во умі́ митаря́ і блудни́цу, зову́щия : «Согріши́х Ти, Го́споди, поми́луй м’я».
І ни́нi, i при́сно, i во вíки вiко́в. Амíнь.
Я́ко превосходя́щая воі́стину рождество́м Твої́м си́ли небе́сния, Присноді́во Богоро́дице, íже Тобо́ю Божество́м обогати́вшеся, непреста́нно Тя велича́єм.
Благодари́м Тя, Го́споди, Бо́же спасе́ній на́ших, я́ко вся твори́ши во благодія́нія жи́зні на́шея, я́ко упоко́їл єси́ нас в преше́дшем нощно́м вре́мені, і воздви́гл єси́ нас от ло́жей на́ших, і поста́вил єси́ нас в поклоне́ніє че́стнаго і сла́внаго і́мене Твоє́го. Ті́мже мо́лимся Тебі́, Го́споди: даждь нам благода́ть і си́лу, да сподо́бимся Тебі́ пі́ти разу́мно, і моли́тися непреста́нно, і ви́ну к Тебі́ зрі́ти, Спаси́телю і Благоді́телю на́ших душ, во страсі і тре́петі своє спасе́ніє ді́йствующе. Усли́ши у́бо і поми́луй, Милосе́рде, на́с, сокруши́ под но́ги на́ша неви́димия ра́тники і враги́, прийми́ я́же по си́лі на́шей благодаре́нія, да́ждь на́м благода́ть і си́лу во отверзе́ніє уст на́ших і научи́ нас оправда́нієм Твої́м. Я́ко что помо́лимся, я́коже подоба́єт, не ві́ми, а́ще не Ти, Го́споди, Ду́хом Твої́м Святи́м наста́виши ни. А́ще же что согріши́хом да́же до настоя́щаго ча́са сло́вом, іли́ ді́лом, іли́ помишле́нієм, во́лею іли́ нево́лею, осла́би, оста́ви, прости́. А́ще бо беззако́нія на́зриши Го́споди Го́споди, кто постої́т? Я́ко у Тебе́ очище́ніє єсть, у Тебе́ ізбавле́ніє, Ти єси́ єди́н Свят, Помо́щник Крі́пкий і Защити́тель жи́зні на́шея, і Тя благослови́м во вся ві́ки. Амі́нь.
- На даху. В давньоукраїнських Псалтирях писали зрозуміліше: «на зданіїх». [↩]