«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

 
БібліотекаБогослужбові книжки, церковні піснеспівиОктоїх

Глас 6. Середа

У середу на ранній

Після 1-ї кафизми сідальні хресні. Глас 6

Хрест Твій, Господи, освятився; через нього бува­ють зцілення немічних від гріхів; заради цього при­падаємо до Тебе: помилуй нас.

Стих: Возносіть Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе.

Тільки було поставлене древо хреста Твого, Хрис­те, основи смерті захиталися, Господи; бо тих, кого пожерло пекло, відпустило тремтячи; показав нам спасіння Твоє, Святий; і прославляємо Тебе, Сину Божий, помилуй нас.

Слава, і нині… хрестобогородичний: Надіє, і заступ­нице, і пристановище людей Твоїх, Діво, із Тебе бо воістину спасіння світу; як Ти оплакувала біля хрес­та Сина Твого і Бога, і спасаєш тих, що уповають на Тебе; Його нині ублагай визволитися від тління всім, що оспівують Тебе.

Після 2-ї кафизми сідальні хресні. Глас 6

Нині сповнилося пророче слово: бо ось ми покло­няємося на місці, де стояли Твої ноги, Господи; і, дре­ва спасіння споживши, від гріховних пристрастей визволення одержуємо, молитвами Богородиці, єди­ний Чоловіколюбче.

Стих: Бог же, Цар наш раніше віку, вчинив спасіння по­серед землі.

Господи, засудили Тебе юдеї на смерть, життя всіх; ті, що Червоне море жезлом пройшли, на хресті Тебе прицвяхували; і з каменя мед споживали, жовч Тобі принесли; але Ти перетерпів з волі Своєї, щоб нас визволити з неволі ворожої, Христе, Боже наш, слава Тобі.

Стих: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.

Страждальний спротив на судилищі, мучительні рани на мучениках, і стояли чини безплотних, три­маючи почесті перемоги, здивували мучителів і царів, премудрі страстотерпці знищили супротивника спо­віданням Христовим; Господи, що укріпив їх, слава Тобі.

Слава, і нині… хрестобогородичний: Стоячи біля хре­ста, безневісна Мати до народженого безмужньо від Неї взивала: зброя пройшла Моє серце, о Сину, не можу терпіти, бачачи Тебе розіп’ятим на хресті, пе­ред Ним же тремтять усі, як перед Сотворителем і Богом; довготерпеливий Господи, слава Тобі.

Після 3-ї кафизми сідальні хресні. Глас 6

Творіння, побачивши Тебе на хресті з волі Своєї розіп’ятого, Христе, колихалося зі страху, сонце схо­вало світло і затьмарилося, каміння розкололось, і церковна завіса роздерлася, на викривання лютих і беззаконних юдеїв.

Древо принесло тління родоначальнику, хресне ж древо життя зацвіло на Лобному місці; бо була пере­можена злоба ворожа; помилуваний же розп’яттям Христовим і знову знайшовший рай Адам взивав: о благословенне древо!

Слава, і нині… хрестобогородичний: Тебе, Христе, народивша Приснодіва Отроковиця, побачивши на хресті заради нас розіп’ятого, уранена зброєю печалі Своїм серцем і душею, плакала і ридала як Мати; Її молитвами помилуй нас.

Канон чесному і животворчому хресту.
Творіння преподобного Йосифа. Глас 6

Пісня 1

Ірмос: Як по суші, перейшов Ізраїль по безодні стопами, бачачи, як гонитель фараон потопляється; пісню перемоги Богові співаймо, взиваючи.

Ти, простягнувши руки на хресті, обійняв, Влади­ко, відкинутих людей і привів до Твого Отця, як Син улюблений і єдиносущний.

Як Агнець Ти був піднесений на хрест, Слове, шу­каючи Твоє ягня заблудле, і, знайшовши, приєднав його до незаблудлих, Ісусе; слава державі Твоїй.

Мученичий: Бажаючи вищого життя, благословенні страстотерпці мученики умертвилися на землі, пере­терпівши великі муки і різні напасті, достоблаженні.

Мученичий: На судилищах неправедних стали стра­стотерпці за Христа праведного, Який виправдав вас на неправедному суді, бо ви за Бога перетерпіли.

Богородичний: Щоб виклопотати всім, хто від Ада­ма, безстрастя, Владико, Ти перетерпів на хресті страсть; і, дивлячись на Тебе, земля тряслась, рида­ючи, як Мати, взивала Владичиця.

Другий канон до Пресвятої Богородиці. Глас 6 Ірмос той самий.

Господь, що простягнув небо і заснував землю, вийшов із Тебе з плоттю, Всесвята Діво, і показав нам небо земне.

Ти, що зачала Бога, Який заради нас став люди­ною, Його моли, Чиста, ущедрити нас у день судний, що багато згрішили перед Ним.

Сонце, що найсвітлішим промінням засяяло із свя­того Твого лона, всю землю просвіщає, Владичице; тому, просвітившись, Тебе, Божу Матір, шануємо.

Затьмарення душі моєї безумними помислами мо­рок розжени, Богородице Владичице, нападінням світла святих заповідей Втіленого із Тебе.

Пісня 3

Ірмос: Нема святого, як Ти, Господи, Боже мій, що підніс рід вірних Твоїх, Блаже, і утвердив нас на камені сповідання Твого.

Хрест був поставлений на землі, і впала омана, і творіння колихалося; і серця, захитані ворожими на­пастями, утверджувалися вірою.

Біснуваті неправедні люди Тебе єдиного праведно­го засудили на смерть, виправдавши земного, що від неправедної руки лукавого їх визволив.

Мученичий: Піднімаючи всю свою злобу, лукавий, борючись зі святими, був переможений, коли побачив їх непідкореними і спільниками божественної світлості.

Мученичий: Тілесна краса дуже змінилася ранами, але засяяла більше душевна світлість страстотерпців Христових дією Святого Духа.

Ірмос той самий.

Ти, що тримала на руках Христа, Який усе утри­мує, визволи від руки лукавого диявола і всякого по­шкодження нас, Богородице Чиста, що оспівуємо Тебе.

Бісівського смутку позбав нас, Діво, і неправедних людей, і всяких спокус, і недугів, і тлінності Твоїми молитвами, Владичице Всенепорочна.

Ось Тебе ублажають усі роди, Отроковице, бо Ти надприродно народила у плоті в літі безлітне Слово і знову перебуваєш Дівою.

Ти, Діво, що народила Чоловіколюбця Бога, мене, недостойного раба Твого, визволи від усякого засу­дження в час страшного Його пришестя.

Пісня 4

Ірмос: Христос моя сила, Бог і Господь, чесна Церква побожно співає, взиваючи, від помислу чистого Господа прославляючи.

Розп’ятим Тебе на хресті, Христе, Сонце праведне, побачило сонце і зі страху затьмарилось; і все творін­ня було визволене від темної омани, оспівуючи Тебе.

Зв’язали руки Твої, Спасе, люди законозлочинні, і всі зв’язані нерушимими кайданами були звільнені; а ворог був зв’язаний, і омана зруйнувалася.

Мученичий: Течею вашої крові ви, мученики, по­топили фараона гонителя, що безумно хвалився, і прийшли в землю благу, радіючи.

Мученичий: На крилах Духа ви, страстотерпці, пе­релетіли ворожі сіті і, радіючи, прийшли, де перша світлість, і життя, і світло невечірнє.

Богородичний: Зброєю уранилася Ти, Владичице, від страждань із Тебе Втіленого, коли Того бачила розіп’я­тим і списом у пречисті ребра заради нас проколеного.

Інший. Ірмос той самий.

Оспіваймо Святу Діву, храм Божий, радісно всі Її ублажаючи, бо заради Неї ми обожилися і визволи­лися від гріха.

Як двері, що ведуть до божественного входу, як рай божественний, як духовне місце освячення, як доб­роту Яковову, Діву ублажаємо.

Пристановищем боговтішним показав Тебе Хрис­тос, Владичице Всенепорочна, тим, хто з вірою і лю­бов’ю з чистими помислами закликає Тебе, істинну Богородицю.

Маріє Пречиста, Ти була найчистішим вмістили­щем божественної радості; душевну мою скверну і бруд знищи.

Пісня 5

Ірмос: Божественним Твоїм світлом, Блаже, просвіти, молюся, душі тих, що зранку линуть до Тебе, пізнаючи Тебе, Слово Боже, істинного Бога, що з темряви гріхів взиває.

Ти, що одягаєш небо хмарами, на хресті був прицвяхований нагим з волі Своєї, щоб зняти з мене одежу зла і одягнути в ризу нетління, просвітивши, Владико.

На хресті був розіп’ятий істинний виноград — Хри­стос, бо Він є воістину солодкістю душ наших, виточу­ючи вино і знищуючи всяку оману пияцтва лукавого.

Мученичий: Прикрашені священними ранами, страстотерпці Христові, і вінцями одягнені, стоячи перед Богом, що постраждав плоттю, просіть прощен­ня наших гріхів.

Мученичий: Страстотерпці, дивлячись на небесну славу, і життя, і істинну радість, перетерпіли всяке хвилювання муками, укріплені Владичними страж­даннями.

Богородичний: Та, що вмістила Тебе, Христе, в ут­робі, Єдиного невмістимого всіма, народила безболі­сно; нині ж терплю болісті, дивлячись на твоє роз­п’яття, Христе; ПречистаДіва, плачучи, промовляла.

Ірмос той самий.

Господь, Який усе сотворив словом і премудрим про­мислом керує єдиний як хоче, заради благоутробія ут­ворюється із Тебе, Пречиста, і стає невимовно плоттю.

Ось Діва, за пророком, зачала в утробі над усім Бога, Владику і Господа, і невимовно Його народила, Чиста, і після Різдва перебуває нетлінною.

Маріє, Владичице всіх, визволи мене як милости­ва із страшного полону, молюся; і рукописання гріхів моїх роздери списом Втіленого із Тебе.

Гріха мого ланцюги розірви, Діво, Твоїм заступниц­твом; бо Ти єси надія тим, що у відчаї, які з вірою звертаються до божественного Твого покрову.

Пісня 6

Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею пристрастей, бачачи і до тихого пристановища Твого прийшовши, бла­гаю: визволи з тління життя моє, Многомилостивий.

Увінчався Ти, довготерпеливий, терням, посікаючи терня пристрастей; будучи проколеним у ребра, Ти умертвив змія підступного, який зробив нас мертвими.

На хрест Ти був піднесений, скинувши вниз воро­жу силу, Владико; визволяючи мене із гіркої неволі, Ти прийняв биття по щоках; поклоняюся, Щедрий, Твоєму довготерпінню.

Мученичий: Хрестом огороджені страстотерпці розвергли лукаві стіни омани і переселилися до вишнь­ого града, прикрашені вінцями перемоги; тому убла­жаємо вас.

Мученичий: На висоту мук славно самі себе піднес­ли, лукаве піднесення ворога на землю скинули і прийняли вінці з висоти.

Богородичний: Отче сяяння, як Ти піднісся на хрест, просвічуючи усіх і долаючи начальника темряви? Пречиста Владичиця як Мати, плачучи, віщала.

Ірмос той самий.

Не обпаливши утробу Твою, Ісус, сущий вогонь, вийшов із Тебе плоттю; Його, Чиста, моли визволити­ся від вогню і всякої муки тим, що з вірою оспівують Тебе.

Тебе, красу святих ангелів, оспівую, Всенепорочна, і благаю: некрасиві бісівські мрії відніми від мене, зберігаючи в тиші серце моє.

Образом плоті з’єднався Той, Хто від Отця Єдинородний, в утробі Твоїй один у двох природах, безмужньо пройшов і зберіг непошкодженим чисте дівство Твоє, Всенепорочна.

Очисти безліч гріхів моїх безліччю милості Твоєї і спаси мене, раба Твого, Блага, що до Тебе вдається і вірно благає милості Твоєї.

Пісня 7

Ірмос: Росоносну піч учинив ангел преподобним юнакам, халдеїв же опаляючи, веління Боже мучителя спонукало взивати: благословен сси, Боже отців наших.

Будучи побитим по щоках, Ти побив отруйну злобу змія; повішений на древі Єдиний сильний, всіх про­світив взивати: благословенний, Боже отців наших.

Від дерева споживши плід, Адам — перша людина знайшов смерть; другий же — Христос, на ньому умер­твившись, безсмертне життя дарує, умертвивши во­рога багатопідступного.

Мученичий: Мученики, терплячи страждання, че­рез страждання були приведені до Господа і стали на твердому камені віри, знищуючи всяку лукаву злобу ворога божественним повелінням.

Мученичий: Просвітившись стражданнями, страстотерпці засяяли світліше за сонце і зруйнували вла­ду темряви, співаючи Христові: благословенний, Боже отців наших.

Богородичний: Ти, що незмінний Божеством, змінив усе творіння, будучи повішеним на хресті, Діва про­мовляла до Сина і, дивлячись на це, плакала, дивую­чись великому Твоєму довготерпінню.

Інший. Ірмос той самий.

Той, що сидить у лоні Отця неописаний, нині си­дить описаним у лоні Твоєму, Пречиста, Твоїм одяг­нений образом; щоб спасти Адама, постав новий Адам.

Не переставай молитися до Чоловіколюбця Бога нашого, Всенепорочна, щоб ми прийняли остаточне прощення гріхів і одержали блага, приготовані на небесах тим, що люблять Його.

Благословляємо Тебе, Всенепорочна, що народила благословенного Господа, Який вінчає благословення­ми єство людське і творить новим, що застаріло раніше.

Пристановищем Твого спасіння збагатившись, Чиста, від бурі спасаємось; і, маючи надію на Тебе, що зберігаєш кріпкість душі, взиваємо: благословен­на Та, що Бога плоттю народила.

Пісня 8

Ірмос: 3 полум’я преподобним росу виточив і жертву праведника водою спалив; бо все твориш, Христе, з волі Своєї, Тебе прославляємо по всі віки.

Гордого змія Ти смирив, Вишній Боже, смиренним серцем піднесений на древі, і Адама, смиренного при­страстями, підніс, Щедрий.

Перетворюючи давню гіркоту, Ти був піднесений на древо, споживаючи жовч, солодкість усіх і життя єдиноіпостасне, Владико, і світло, і спасіння.

Мученичий: Ви, всехвальні, не схилили колін пе­ред ідолами, але були принесені в жертву як агнці непорочні, і кріпкість лукавого прихилили, співаю­чи пісню Христу повіки.

Мученичий: Ви, мученики, явилися храмами Свя­того Духа, храми ідольські зруйнували і були взяті до храму небесного, співаючи пісню Христу повіки.

Богородичний: Яків бачить Тебе, Діво, ліствицею, яка підносить на небесну висоту нас, що сповзли у глибину гріха; тому Тебе, Чисту, благословляємо по­віки.

Інший. Ірмос той самий.

Воістину Богородицю сповідуємо Тебе; з ангелом «радуйся» взиваємо до Тебе: бо Ти єдина народила радість сущим на землі, Обрадувана Чиста і Благо­словенна.

Боговіщанна сопілка Твого праотця, священний ковчег Тебе прообразував, що носить Бога, Всенепорочна; Його ж прославляємо Господа повіки.

Безневісна Отроковице богорадувана, і пристано­вище сущим у бурі християнам, і уповання, визволи від напастей, і пристрастей, і озлоблення, і від вічно­го вогню рабів Твоїх.

Коли Ти прийдеш у славі судити всіх, причисли ме­не, грішного, до овець, що праворуч, Владико, Матері Твоєї молитвами, щоб я прославляв Тебе по всі віки.

Пісня 9

Ірмос: Бога людям неможливо бачити, бо на Нього не сміють чини ангельські дивитися; через Тебе, Пречиста, Слово стало тілом і явилося людям; величаючи Його, з не­беснимисилами Тебе ублажаємо.

Часів і літ сущий Господь, посеред землі у полудні Ти вознісся на древі, розіп’ятий Єдиний довготерпе­ливий, Який посеред раю перетерпів спокусу, ви­правляючи плід тління.

Хрест установлювався, а мучитель приймав у ду­шу смертельну рану, і зв’язані визволялися із тління, розум же в усіх людей насаджувався, ворог знищу­вався, і всі наповнювалися радістю.

Мученичий: Земля з’єдналася з небесами, Господні мученики, коли Христос приніс Себе в жертву, ро­зіп’явшись, і вас привів безліч, що дуже великі муки перетерпіли і засяяли разом з безліччю божествен­них слуг.

Мученичий: Світлом духовним осяяні, ви стали бла­годаттю богами, Господні мученики, оселені в оселях первородних і вічної слави сповнені; тому ми, вірні, достойно вас шануємо.

Богородичний: Дивне Різдво перетерпів Ти, Влади­ко, коли дивно Тебе народила, довготерпеливий, Його ж творіння бачачи на хресті з волі Своєї, наповнюю­чись страхом, у давнині Непорочна, плачучи, як Мати взивала; Її ж величаємо.

Інший. Ірмос той самий.

Син, Слово Боже безначальне, втілюється і стає Сином Діви; благоволінням же Отця і Духа Боже­ственного дійством; весь мій образ зітлілий оновив як Всесильний.

Душе, піднімися і пильнуй у молитві і в усьому благому; старанням лінивство сонливе відкинь, ма­ючи завжди пильну Охоронительку, Чисту Матір Бо­жу, Її ж величаємо.

Уповання, покров і радування ти єси вірним, Бо­городице Всенепорочна; заради цього молюся до Твоїх щедрот: просвіти мою душу, яку затьмарила темрява безлічі гріхів і лукавих помислів.

Свята Діво Богорадувана, двері світла відкрий мені, і нехай не покриває мене ніч гріха; виправи життя моє і направ до пристановища благовтішного божествен­них повелінь Того, Хто із Тебе став людиною.

Далі: Достойно Є… Єктенія, світильний і звичайні псалми.

На стиховні стихири хресні. Глас 6

На хрест маю уповання, Христе, і, ним хвалячись, взиваю: Чоловіколюбче Господи, гординю подолай тих, що не сповідують Тебе, Бога і Людину.

Стих: Наповни нас уранці милістю Твоєю, Господи, і зра­діємо та звеселимося. Звесели нас у всі дні наші: за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло. І поди­вись на рабів Твоїх і на діла Твої, і навчи синів їх.

Ті, що хрестом захищаються, ворогу противлять­ся, не боячись його підступів і лайки, бо як гордий він знищений і був подоланий силою на древі розі­п’ятого Христа.

Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас, діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.

Пам’ять мучеників є радість для тих, що бояться Господа, бо, постраждавши заради Христа, вони від Нього прийняли вінці і нині зі сміливістю моляться за душі наші.

Слава, і нині… хрестобогородичний: Агниця нескверна і непорочна, Владичиця, побачивши Свого Агнця на древі хреснім, як Мати виголошувала і, дивуючись, взивала: Сину найсолодший, що це за нове і преслав­не видіння? Як зібрання безблагодатне віддало Тебе на судилище Пілатове і засуджує на смерть життя всіх? Але оспівую Твоє, Слове, невимовне приниження.

Далі: Благо є сповідатися Господеві… Трисвяте по Отче наш… Тропар, єктенія, час 1-й, псалми звичайні та інше і відпуст.

В середу блаженні, глас 6

Пом’яни мене, Боже Спасе мій, коли прийдеш у Царстві Твоїм, і спаси мене як єдиний Чоловіколюбець.

Стих: Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.

Болею Своєю розіп’явся Ти на хресті і покликав тих, що упали в глибину гріха, Многомилостивий.

Стих: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть та зводитимуть на вас усяке лихослів’я і наклепи — Мене ради.

Земля затряслась і сонце погасло, бачачи Тебе на хресті, Сонце правди, з волі Своєї страждаючим.

Стих: Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах. .

До страждань Спасових страстотерпці приєднали­ся і божественної світлості співпричащаються, обо­жені причастям.

Слава… Підніми мене із глибини гріховної, Хрис­те мій, єдиний із Тройці, що з волі Своєї перетерпів розп’яття.

І нині… Стоячи біля хреста, Діва Мати дивилася на Сина, Який з волі Своєї страждав, і Його величала.

В середу на вечірні

На Господи, взиваю… стихири святим апостолам. Глас 6

Стих: Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Бо в Тебе очищення є.

Великим тайнам Божим ви були служителями, богослови і боговидці ученики, і прийняли благодать зцілень, і хвороби всіх людей зціляєте.

Стих: Ради імені Твого страждаю за Тебе, Господи, страж­дає душа моя за Слово Твоє, бо уповає душа моя на Господа.

Ви, боговидці апостоли Господні, є велике приста­новище, і покров, і прогнання злих духів, тому вас завжди шануємо.

Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай упо­вають люди на Господа.

Божественні апостоли блаженні, визволіть від уся­кої недолі, і шкоди бісівської, і гріхів, і всякого поне­волення тих, що з вірою вас прославляють.

Далі з Мінеї стихири святому. Якщо в Мінеї нема, інші стихири святому і великому чудотворцю Миколаю, глас 6.

Стих: Бо в Господа милість, і велике в Нього визволен­ня. Він визволить нас від усіх беззаконь наших.

Миколаю блаженний, ущедри мене, що припадаю до тебе і молюся тобі, мудрий: просвіти очі душі моєї, щоб я чисто бачив Світлодавця щедрого.

Стих: Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди.

Визволи мене, святий, від ворогів, що прагнуть мене згубити; ти, святителю Миколаю блаженний, маєш сміливість перед Богом, спаси мене від ушко­дження і позбав мене від людей кровожерних.

Стих: Велика милість Його над нами, й істина Його пе­ребуває повік.

Святителю Миколаю, вірні нині придбали в тобі небурхливе пристановище, і стіну незбориму, і стовп кріпкості, і двері покаяння, і наставника душ наших, і щит.

Слава, і нині… богородичний: Лукавий супротивник заздрить Твоїй пастві, Пречиста, завжди поборює, бажаючи зробити для себе споживу; але Ти, Богоро­дице, позбав нас від його шкоди.

Далі: Світло тихе… Прокимен: Боже, в ім’я Твоє спа­си мене…

Стих: Боже, вислухай молитву мою… Спо­доби, Господи, у вечір цей… і

На стиховні стихири святим апостолам. Глас 6

Господи, апостоли спочатку пізнавали сітями гли­бину морську, потім висоту вчення про Царство Боже; одне мистецтвом дослідження недосяжної глибини, інше ж досягли вірою неописаного Твого лона; ісвітові проповідали безлітного Твого Сина; їхніми молитвами і всіх святих помилуй нас.

Стих: До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині — до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас.

Колись ученики Твої, Христе, у човні на бурхли­вому морі взивали: Учителю, спаси нас, гинемо; і нині ми взиваємо: Чоловіколюбче, Спасе наш, визволи нас від бід наших, молимось.

Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від ба­гатих та зневаги від гордих.

Мученичий: Хрест Твій, Господи, мученикам був збро­єю непереможною; бо, бачачи смерть, що наближалась, і передбачаючи майбутнє життя, вони укріплялися упованням на Тебе; їхніми молитвами помилуй нас.

Слава, і нині… богородичний: Око серця мого піднімаю до Тебе, Владичице: не зневаж малого мого зітхання в час, коли Син Твій судитиме світ; будь моїм покровом і заступництвом.

Далі: Нині відпускаєш.. і відпуст.

У середу на повечір’ї

Канон до Пресвятої Богородиці.
Творіння ієромонаха Іоана. Глас 6

Пісня 1

Ірмос: Помічник і покровитель був мені на спасіння, Цей мій Бог, і прославлю Його, Бога Отця мого, і вознесу Його, славно бо прославився.

Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас.

Як наближусь до Тебе, Чиста, у відчаї я, окаянний, весь у нечистих пристрастях? Але, ущедрявши, спа­си окаянну душу мою, Богородице Пречиста.

Піднімися, смиренна моя душе, із глибини нечестя і тепло взивай до єдиної Чистої: помилуй мене, Отроковице непорочна чиста, і визволи мене від при­страстей.

Слава… Бурею напастей був я потоплений гріха­ми; подай мені нині руку помочі, Чиста, і визволи від безчестя пристрастей, щоб я завжди прославляв Тебе.

І нині… Визволи мене, Богородице, від лютої бурі гріха, якою я весь осквернився; тому до Тебе зверта­юся: полегши мені нині тягар моїх гріхів.

Пісня 3

Ірмос: Утверди, Господи, на камені заповідей Твоїх сер­це моє, що похитнулося, бо Ти єдиний святий і Господь.

Постарів я у безчесних пристрастях гріха, зроби мене молодим, Всенепорочна, союз гріха полегшивши.

Від тягаря мене очисти і болота гріховного і сотво­ри мене храмом, Богородице, який щиро до Тебе звертається.

Слава… Піднімися, душе окаянна, від сну відчаю; подивись очима на єдину, що спасає тебе, Отрокови­цю Богоневісну.

І нині… Приходжу, Владичице, у відчаї і смутку і до молитви Твоєї теплої удаюся: спаси мене, Чиста, раба Твого.

Пісня 4

Ірмос: Почув пророк про пришестя Твоє, Господи, — і убо­явся, бо Ти хочеш від Діви народитися і людям явитися, і про­мовив: почув слух Твій — і убоявся; слава силі Твоїй, Господи.

За слова і діла буду судимий Сином Твоїм, Богоро­дице Всенепорочна; нехай знайду тоді в Тобі приста­новище і державне заступництво, яке позбавить мене всіх мук.

Житіє моє окаянне, нечистий я і норовом гріхов­ний, весь у пристрастях був, Пречиста; очисти мене від скверни гріхів і убіли мене як сніг Твоїм заступ­ництвом перед милосердним Богом.

Слава… Ланцюгами моїх гріхів зв’язаний я звіду­сіль, на путь покаяння стати не можу; подай мені ру­ку, Всенепорочна, направ мою стежку на путь спасіння.

І нині… Визволи мене, Діво, від лютих мук, і пітьми кромішньої, і геєни Твоїми молитвами; бо Ти маєш волю і силу, народивши єдиного всеблагого Господа.

Пісня 5

Ірмос: 3 ночі молюся, Чоловіколюбче, просвіти і наста­нови мене на повеління Твої і навчи мене, Спасе, творити волю Твою.

У день суду явися і стань переді мною, Владичице, визволяючи від мук і вогню, щоб, спасшись, я оспі­вував Твою незборену благодать.

Устрашився покрову Твого, Владичице, ворог, який бачив душу мою, вкинуту у глибину гріха, і, дивлячись на мене, насміхається; але допоможи мені.

Слава… Підніми, Пречиста, окаянну і пристрасну душу мою, благаю Тебе, Всенепорочна, і візьми з неї тягар многих гріхів.

І нині… Мольбу приношу Тобі, Всенепорочна, від скверних, окаянних і нечистих моїх вуст: ущедри мене Твоєю молитвою, благаю Тебе.

Пісня 6

Ірмос: Взиваю всім серцем моїм до щедрого Бога, і по­чуй мене у пеклі підземному, і виведи із тління життя моє.

Блудного і окаянного прийми мене, Владико Хри­сте, і визволи мене із мук молитвами народившої Тебе, і позбав мене лівого стояння.

Охоплює мене страх від темного пекла, Пречиста, і участь із козлищами засмучує мене; позбав її мене, Пречиста Богородице, благаю Тебе.

Слава… Умертвивши плоті моєї пристрасті, Вла­дичице Богородице, оживотвори мою окаянну душу, Чиста, і на путь праву настанови мене.

І нині… Рабське приношу Тобі моління, нерозум­ний я, і до Твого звертаюся благоутробного милосер­дя: не поверни мене, Чиста, посоромленим.

Далі: Господи, помилуй (тричі). Слава, і нині…

Сідальний, глас 6

Від серця і душі приношу Тобі стогін, Всенепороч­на, просячи Твого благого заступництва: помилуй всепристрасну душу мою: умилосерди Многомилос­тивого Бога позбавити мене суду і вогняного озера, єдина Благословенна.

Пісня 7

Ірмос: Згрішили, чинили беззаконня і неправду перед Тобою; не зберегли і не сотворили того, що Ти заповідав нам, але не відкинь нас до кінця, отців Боже.

Як милостиву і боголюбиву Діву Матір, знаю Тебе, Чисту, і звертаюся, окаянний я, але не поверни мене від Тебе, Всенепорочна, посоромленим.

Піднімись і встань, о пристрасна душе моя і ока­янна, бий із глибини в груди і виточуй джерело сліз, щоб помилувало тебе, окаянну, милосердя Матері Христа і Бога.

Слава… Був я храмом Божим від божественного хрещення, але весь осквернився, окаянний, і упав великим падінням; але Ти мене підніми, Всенепороч­на, безнадійного.

І нині… Тяжка хмара покрила серце моє окаянне, темрява і морок найшли на пристрасну мою душу, Богоневісто; промінням покаяння осяй мене, щоб я прославляв Тебе.

Пісня 8

Ірмос: Його ж воїнства небесні славлять, і тремтять хе­рувими і серафими, все, що дише, і творіння, оспівуйте, благословляйте і прославляйте по всі віки.

Ріка вогняна засмучує, і несвітимий морок усього мене хитає, черва мене жахає і скрегіт зубів, Діво; нехай я знайду тоді Тебе державною заступницею.

Нехай не буду я тоді у розпаленому вогні, Господи, і нехай не почую голос Твого покарання, маючи благаючу Тебе чесну Матір Твою; Її ж молитвами поми­луй мене, взиваю до Тебе.

Слава… Дай мені почути Божественний глас і по­кажи мене стоячим з обраними Твоїми, Христе; щоб не прийняло мене місце плачу, маючи молитовницю за це Богородицю.

І нині… Струмки сліз пошли мені нині і стогнання душі даруй мені, Чиста, завжди припадати до Твого покрову, щоб я одержав прощення моїх гріхів Твоєю молитвою.

Пісня 9

Ірмос: Безсіменного зачаття Різдво невимовне, Матері безмужньої нетлінний плід: Боже бо народження оновлює єство; тому Тебе всі роди як Богоневісну Матір православ­новеличаємо.

Страшний день суду засмучує мене, Діво, скрегіт зубів ятрить моє серце, стогнання козлищ жахає мене; але подай мені поміч Твою, Богородице, коли прий­ду на суд.

Нині тремтіння охоплює мене, і страх засмучує мене геєнський; і що робити, не знаю, окаянний я і засуджений; тому вдаюся до Тебе і з теплою зворуш­ливістю взиваю: не зневаж мене, Пречиста.

Слава… Бачачи судилище і помишляючи про суд Твій, Христе мій, на якому я буду праведно засудже­ний за діла, але маю молитовницю перед Твоїми ве­ликими щедротами богоневісну Матір Твою, блага­ючу Тебе.

І нині… Помислами доторкаюся до Твоїх стоп, Всенепорочна, і благаю Тебе: прийми моє ридання, по­слухай спів і подай мені прощення гріхів, взиваю до Тебе, молитвами Твоїми, Діво, щоб я з любов’ю Тебе величав.

Далі: Достойно є… Трисвяте по Отче наш… Тропар та інше звичайне і відпуст.


Глас 6. Вівторок | Зміст | Глас 6. Четвер


Пошук

Сторінки

Важливе

Останні відгуки

Канали RSS

Нагору