Глас 6. Середа
У середу на ранній
Після 1-ї кафизми сідальні хресні. Глас 6
Хрест Твій, Господи, освятився; через нього бувають зцілення немічних від гріхів; заради цього припадаємо до Тебе: помилуй нас.
Стих: Возносіть Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе.
Тільки було поставлене древо хреста Твого, Христе, основи смерті захиталися, Господи; бо тих, кого пожерло пекло, відпустило тремтячи; показав нам спасіння Твоє, Святий; і прославляємо Тебе, Сину Божий, помилуй нас.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Надіє, і заступнице, і пристановище людей Твоїх, Діво, із Тебе бо воістину спасіння світу; як Ти оплакувала біля хреста Сина Твого і Бога, і спасаєш тих, що уповають на Тебе; Його нині ублагай визволитися від тління всім, що оспівують Тебе.
Після 2-ї кафизми сідальні хресні. Глас 6
Нині сповнилося пророче слово: бо ось ми поклоняємося на місці, де стояли Твої ноги, Господи; і, древа спасіння споживши, від гріховних пристрастей визволення одержуємо, молитвами Богородиці, єдиний Чоловіколюбче.
Стих: Бог же, Цар наш раніше віку, вчинив спасіння посеред землі.
Господи, засудили Тебе юдеї на смерть, життя всіх; ті, що Червоне море жезлом пройшли, на хресті Тебе прицвяхували; і з каменя мед споживали, жовч Тобі принесли; але Ти перетерпів з волі Своєї, щоб нас визволити з неволі ворожої, Христе, Боже наш, слава Тобі.
Стих: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.
Страждальний спротив на судилищі, мучительні рани на мучениках, і стояли чини безплотних, тримаючи почесті перемоги, здивували мучителів і царів, премудрі страстотерпці знищили супротивника сповіданням Христовим; Господи, що укріпив їх, слава Тобі.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Стоячи біля хреста, безневісна Мати до народженого безмужньо від Неї взивала: зброя пройшла Моє серце, о Сину, не можу терпіти, бачачи Тебе розіп’ятим на хресті, перед Ним же тремтять усі, як перед Сотворителем і Богом; довготерпеливий Господи, слава Тобі.
Після 3-ї кафизми сідальні хресні. Глас 6
Творіння, побачивши Тебе на хресті з волі Своєї розіп’ятого, Христе, колихалося зі страху, сонце сховало світло і затьмарилося, каміння розкололось, і церковна завіса роздерлася, на викривання лютих і беззаконних юдеїв.
Древо принесло тління родоначальнику, хресне ж древо життя зацвіло на Лобному місці; бо була переможена злоба ворожа; помилуваний же розп’яттям Христовим і знову знайшовший рай Адам взивав: о благословенне древо!
Слава, і нині… хрестобогородичний: Тебе, Христе, народивша Приснодіва Отроковиця, побачивши на хресті заради нас розіп’ятого, уранена зброєю печалі Своїм серцем і душею, плакала і ридала як Мати; Її молитвами помилуй нас.
Творіння преподобного Йосифа. Глас 6
Ірмос: Як по суші, перейшов Ізраїль по безодні стопами, бачачи, як гонитель фараон потопляється; пісню перемоги Богові співаймо, взиваючи.
Ти, простягнувши руки на хресті, обійняв, Владико, відкинутих людей і привів до Твого Отця, як Син улюблений і єдиносущний.
Як Агнець Ти був піднесений на хрест, Слове, шукаючи Твоє ягня заблудле, і, знайшовши, приєднав його до незаблудлих, Ісусе; слава державі Твоїй.
Мученичий: Бажаючи вищого життя, благословенні страстотерпці мученики умертвилися на землі, перетерпівши великі муки і різні напасті, достоблаженні.
Мученичий: На судилищах неправедних стали страстотерпці за Христа праведного, Який виправдав вас на неправедному суді, бо ви за Бога перетерпіли.
Богородичний: Щоб виклопотати всім, хто від Адама, безстрастя, Владико, Ти перетерпів на хресті страсть; і, дивлячись на Тебе, земля тряслась, ридаючи, як Мати, взивала Владичиця.
Господь, що простягнув небо і заснував землю, вийшов із Тебе з плоттю, Всесвята Діво, і показав нам небо земне.
Ти, що зачала Бога, Який заради нас став людиною, Його моли, Чиста, ущедрити нас у день судний, що багато згрішили перед Ним.
Сонце, що найсвітлішим промінням засяяло із святого Твого лона, всю землю просвіщає, Владичице; тому, просвітившись, Тебе, Божу Матір, шануємо.
Затьмарення душі моєї безумними помислами морок розжени, Богородице Владичице, нападінням світла святих заповідей Втіленого із Тебе.
Ірмос: Нема святого, як Ти, Господи, Боже мій, що підніс рід вірних Твоїх, Блаже, і утвердив нас на камені сповідання Твого.
Хрест був поставлений на землі, і впала омана, і творіння колихалося; і серця, захитані ворожими напастями, утверджувалися вірою.
Біснуваті неправедні люди Тебе єдиного праведного засудили на смерть, виправдавши земного, що від неправедної руки лукавого їх визволив.
Мученичий: Піднімаючи всю свою злобу, лукавий, борючись зі святими, був переможений, коли побачив їх непідкореними і спільниками божественної світлості.
Мученичий: Тілесна краса дуже змінилася ранами, але засяяла більше душевна світлість страстотерпців Христових дією Святого Духа.
Ірмос той самий.
Ти, що тримала на руках Христа, Який усе утримує, визволи від руки лукавого диявола і всякого пошкодження нас, Богородице Чиста, що оспівуємо Тебе.
Бісівського смутку позбав нас, Діво, і неправедних людей, і всяких спокус, і недугів, і тлінності Твоїми молитвами, Владичице Всенепорочна.
Ось Тебе ублажають усі роди, Отроковице, бо Ти надприродно народила у плоті в літі безлітне Слово і знову перебуваєш Дівою.
Ти, Діво, що народила Чоловіколюбця Бога, мене, недостойного раба Твого, визволи від усякого засудження в час страшного Його пришестя.
Ірмос: Христос моя сила, Бог і Господь, чесна Церква побожно співає, взиваючи, від помислу чистого Господа прославляючи.
Розп’ятим Тебе на хресті, Христе, Сонце праведне, побачило сонце і зі страху затьмарилось; і все творіння було визволене від темної омани, оспівуючи Тебе.
Зв’язали руки Твої, Спасе, люди законозлочинні, і всі зв’язані нерушимими кайданами були звільнені; а ворог був зв’язаний, і омана зруйнувалася.
Мученичий: Течею вашої крові ви, мученики, потопили фараона гонителя, що безумно хвалився, і прийшли в землю благу, радіючи.
Мученичий: На крилах Духа ви, страстотерпці, перелетіли ворожі сіті і, радіючи, прийшли, де перша світлість, і життя, і світло невечірнє.
Богородичний: Зброєю уранилася Ти, Владичице, від страждань із Тебе Втіленого, коли Того бачила розіп’ятим і списом у пречисті ребра заради нас проколеного.
Оспіваймо Святу Діву, храм Божий, радісно всі Її ублажаючи, бо заради Неї ми обожилися і визволилися від гріха.
Як двері, що ведуть до божественного входу, як рай божественний, як духовне місце освячення, як доброту Яковову, Діву ублажаємо.
Пристановищем боговтішним показав Тебе Христос, Владичице Всенепорочна, тим, хто з вірою і любов’ю з чистими помислами закликає Тебе, істинну Богородицю.
Маріє Пречиста, Ти була найчистішим вмістилищем божественної радості; душевну мою скверну і бруд знищи.
Ірмос: Божественним Твоїм світлом, Блаже, просвіти, молюся, душі тих, що зранку линуть до Тебе, пізнаючи Тебе, Слово Боже, істинного Бога, що з темряви гріхів взиває.
Ти, що одягаєш небо хмарами, на хресті був прицвяхований нагим з волі Своєї, щоб зняти з мене одежу зла і одягнути в ризу нетління, просвітивши, Владико.
На хресті був розіп’ятий істинний виноград — Христос, бо Він є воістину солодкістю душ наших, виточуючи вино і знищуючи всяку оману пияцтва лукавого.
Мученичий: Прикрашені священними ранами, страстотерпці Христові, і вінцями одягнені, стоячи перед Богом, що постраждав плоттю, просіть прощення наших гріхів.
Мученичий: Страстотерпці, дивлячись на небесну славу, і життя, і істинну радість, перетерпіли всяке хвилювання муками, укріплені Владичними стражданнями.
Богородичний: Та, що вмістила Тебе, Христе, в утробі, Єдиного невмістимого всіма, народила безболісно; нині ж терплю болісті, дивлячись на твоє розп’яття, Христе; ПречистаДіва, плачучи, промовляла.
Ірмос той самий.
Господь, Який усе сотворив словом і премудрим промислом керує єдиний як хоче, заради благоутробія утворюється із Тебе, Пречиста, і стає невимовно плоттю.
Ось Діва, за пророком, зачала в утробі над усім Бога, Владику і Господа, і невимовно Його народила, Чиста, і після Різдва перебуває нетлінною.
Маріє, Владичице всіх, визволи мене як милостива із страшного полону, молюся; і рукописання гріхів моїх роздери списом Втіленого із Тебе.
Гріха мого ланцюги розірви, Діво, Твоїм заступництвом; бо Ти єси надія тим, що у відчаї, які з вірою звертаються до божественного Твого покрову.
Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею пристрастей, бачачи і до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю: визволи з тління життя моє, Многомилостивий.
Увінчався Ти, довготерпеливий, терням, посікаючи терня пристрастей; будучи проколеним у ребра, Ти умертвив змія підступного, який зробив нас мертвими.
На хрест Ти був піднесений, скинувши вниз ворожу силу, Владико; визволяючи мене із гіркої неволі, Ти прийняв биття по щоках; поклоняюся, Щедрий, Твоєму довготерпінню.
Мученичий: Хрестом огороджені страстотерпці розвергли лукаві стіни омани і переселилися до вишнього града, прикрашені вінцями перемоги; тому ублажаємо вас.
Мученичий: На висоту мук славно самі себе піднесли, лукаве піднесення ворога на землю скинули і прийняли вінці з висоти.
Богородичний: Отче сяяння, як Ти піднісся на хрест, просвічуючи усіх і долаючи начальника темряви? Пречиста Владичиця як Мати, плачучи, віщала.
Ірмос той самий.
Не обпаливши утробу Твою, Ісус, сущий вогонь, вийшов із Тебе плоттю; Його, Чиста, моли визволитися від вогню і всякої муки тим, що з вірою оспівують Тебе.
Тебе, красу святих ангелів, оспівую, Всенепорочна, і благаю: некрасиві бісівські мрії відніми від мене, зберігаючи в тиші серце моє.
Образом плоті з’єднався Той, Хто від Отця Єдинородний, в утробі Твоїй один у двох природах, безмужньо пройшов і зберіг непошкодженим чисте дівство Твоє, Всенепорочна.
Очисти безліч гріхів моїх безліччю милості Твоєї і спаси мене, раба Твого, Блага, що до Тебе вдається і вірно благає милості Твоєї.
Ірмос: Росоносну піч учинив ангел преподобним юнакам, халдеїв же опаляючи, веління Боже мучителя спонукало взивати: благословен сси, Боже отців наших.
Будучи побитим по щоках, Ти побив отруйну злобу змія; повішений на древі Єдиний сильний, всіх просвітив взивати: благословенний, Боже отців наших.
Від дерева споживши плід, Адам — перша людина знайшов смерть; другий же — Христос, на ньому умертвившись, безсмертне життя дарує, умертвивши ворога багатопідступного.
Мученичий: Мученики, терплячи страждання, через страждання були приведені до Господа і стали на твердому камені віри, знищуючи всяку лукаву злобу ворога божественним повелінням.
Мученичий: Просвітившись стражданнями, страстотерпці засяяли світліше за сонце і зруйнували владу темряви, співаючи Христові: благословенний, Боже отців наших.
Богородичний: Ти, що незмінний Божеством, змінив усе творіння, будучи повішеним на хресті, Діва промовляла до Сина і, дивлячись на це, плакала, дивуючись великому Твоєму довготерпінню.
Той, що сидить у лоні Отця неописаний, нині сидить описаним у лоні Твоєму, Пречиста, Твоїм одягнений образом; щоб спасти Адама, постав новий Адам.
Не переставай молитися до Чоловіколюбця Бога нашого, Всенепорочна, щоб ми прийняли остаточне прощення гріхів і одержали блага, приготовані на небесах тим, що люблять Його.
Благословляємо Тебе, Всенепорочна, що народила благословенного Господа, Який вінчає благословеннями єство людське і творить новим, що застаріло раніше.
Пристановищем Твого спасіння збагатившись, Чиста, від бурі спасаємось; і, маючи надію на Тебе, що зберігаєш кріпкість душі, взиваємо: благословенна Та, що Бога плоттю народила.
Ірмос: 3 полум’я преподобним росу виточив і жертву праведника водою спалив; бо все твориш, Христе, з волі Своєї, Тебе прославляємо по всі віки.
Гордого змія Ти смирив, Вишній Боже, смиренним серцем піднесений на древі, і Адама, смиренного пристрастями, підніс, Щедрий.
Перетворюючи давню гіркоту, Ти був піднесений на древо, споживаючи жовч, солодкість усіх і життя єдиноіпостасне, Владико, і світло, і спасіння.
Мученичий: Ви, всехвальні, не схилили колін перед ідолами, але були принесені в жертву як агнці непорочні, і кріпкість лукавого прихилили, співаючи пісню Христу повіки.
Мученичий: Ви, мученики, явилися храмами Святого Духа, храми ідольські зруйнували і були взяті до храму небесного, співаючи пісню Христу повіки.
Богородичний: Яків бачить Тебе, Діво, ліствицею, яка підносить на небесну висоту нас, що сповзли у глибину гріха; тому Тебе, Чисту, благословляємо повіки.
Воістину Богородицю сповідуємо Тебе; з ангелом «радуйся» взиваємо до Тебе: бо Ти єдина народила радість сущим на землі, Обрадувана Чиста і Благословенна.
Боговіщанна сопілка Твого праотця, священний ковчег Тебе прообразував, що носить Бога, Всенепорочна; Його ж прославляємо Господа повіки.
Безневісна Отроковице богорадувана, і пристановище сущим у бурі християнам, і уповання, визволи від напастей, і пристрастей, і озлоблення, і від вічного вогню рабів Твоїх.
Коли Ти прийдеш у славі судити всіх, причисли мене, грішного, до овець, що праворуч, Владико, Матері Твоєї молитвами, щоб я прославляв Тебе по всі віки.
Ірмос: Бога людям неможливо бачити, бо на Нього не сміють чини ангельські дивитися; через Тебе, Пречиста, Слово стало тілом і явилося людям; величаючи Його, з небеснимисилами Тебе ублажаємо.
Часів і літ сущий Господь, посеред землі у полудні Ти вознісся на древі, розіп’ятий Єдиний довготерпеливий, Який посеред раю перетерпів спокусу, виправляючи плід тління.
Хрест установлювався, а мучитель приймав у душу смертельну рану, і зв’язані визволялися із тління, розум же в усіх людей насаджувався, ворог знищувався, і всі наповнювалися радістю.
Мученичий: Земля з’єдналася з небесами, Господні мученики, коли Христос приніс Себе в жертву, розіп’явшись, і вас привів безліч, що дуже великі муки перетерпіли і засяяли разом з безліччю божественних слуг.
Мученичий: Світлом духовним осяяні, ви стали благодаттю богами, Господні мученики, оселені в оселях первородних і вічної слави сповнені; тому ми, вірні, достойно вас шануємо.
Богородичний: Дивне Різдво перетерпів Ти, Владико, коли дивно Тебе народила, довготерпеливий, Його ж творіння бачачи на хресті з волі Своєї, наповнюючись страхом, у давнині Непорочна, плачучи, як Мати взивала; Її ж величаємо.
Син, Слово Боже безначальне, втілюється і стає Сином Діви; благоволінням же Отця і Духа Божественного дійством; весь мій образ зітлілий оновив як Всесильний.
Душе, піднімися і пильнуй у молитві і в усьому благому; старанням лінивство сонливе відкинь, маючи завжди пильну Охоронительку, Чисту Матір Божу, Її ж величаємо.
Уповання, покров і радування ти єси вірним, Богородице Всенепорочна; заради цього молюся до Твоїх щедрот: просвіти мою душу, яку затьмарила темрява безлічі гріхів і лукавих помислів.
Свята Діво Богорадувана, двері світла відкрий мені, і нехай не покриває мене ніч гріха; виправи життя моє і направ до пристановища благовтішного божественних повелінь Того, Хто із Тебе став людиною.
Далі: Достойно Є… Єктенія, світильний і звичайні псалми.
На хрест маю уповання, Христе, і, ним хвалячись, взиваю: Чоловіколюбче Господи, гординю подолай тих, що не сповідують Тебе, Бога і Людину.
Стих: Наповни нас уранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимося. Звесели нас у всі дні наші: за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло. І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої, і навчи синів їх.
Ті, що хрестом захищаються, ворогу противляться, не боячись його підступів і лайки, бо як гордий він знищений і був подоланий силою на древі розіп’ятого Христа.
Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас, діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.
Пам’ять мучеників є радість для тих, що бояться Господа, бо, постраждавши заради Христа, вони від Нього прийняли вінці і нині зі сміливістю моляться за душі наші.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Агниця нескверна і непорочна, Владичиця, побачивши Свого Агнця на древі хреснім, як Мати виголошувала і, дивуючись, взивала: Сину найсолодший, що це за нове і преславне видіння? Як зібрання безблагодатне віддало Тебе на судилище Пілатове і засуджує на смерть життя всіх? Але оспівую Твоє, Слове, невимовне приниження.
Далі: Благо є сповідатися Господеві… Трисвяте по Отче наш… Тропар, єктенія, час 1-й, псалми звичайні та інше і відпуст.
В середу блаженні, глас 6
Пом’яни мене, Боже Спасе мій, коли прийдеш у Царстві Твоїм, і спаси мене як єдиний Чоловіколюбець.
Стих: Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
Болею Своєю розіп’явся Ти на хресті і покликав тих, що упали в глибину гріха, Многомилостивий.
Стих: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть та зводитимуть на вас усяке лихослів’я і наклепи — Мене ради.
Земля затряслась і сонце погасло, бачачи Тебе на хресті, Сонце правди, з волі Своєї страждаючим.
Стих: Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах. .
До страждань Спасових страстотерпці приєдналися і божественної світлості співпричащаються, обожені причастям.
Слава… Підніми мене із глибини гріховної, Христе мій, єдиний із Тройці, що з волі Своєї перетерпів розп’яття.
І нині… Стоячи біля хреста, Діва Мати дивилася на Сина, Який з волі Своєї страждав, і Його величала.
В середу на вечірні
На Господи, взиваю… стихири святим апостолам. Глас 6
Стих: Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Бо в Тебе очищення є.
Великим тайнам Божим ви були служителями, богослови і боговидці ученики, і прийняли благодать зцілень, і хвороби всіх людей зціляєте.
Стих: Ради імені Твого страждаю за Тебе, Господи, страждає душа моя за Слово Твоє, бо уповає душа моя на Господа.
Ви, боговидці апостоли Господні, є велике пристановище, і покров, і прогнання злих духів, тому вас завжди шануємо.
Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповають люди на Господа.
Божественні апостоли блаженні, визволіть від усякої недолі, і шкоди бісівської, і гріхів, і всякого поневолення тих, що з вірою вас прославляють.
Далі з Мінеї стихири святому. Якщо в Мінеї нема, інші стихири святому і великому чудотворцю Миколаю, глас 6.
Стих: Бо в Господа милість, і велике в Нього визволення. Він визволить нас від усіх беззаконь наших.
Миколаю блаженний, ущедри мене, що припадаю до тебе і молюся тобі, мудрий: просвіти очі душі моєї, щоб я чисто бачив Світлодавця щедрого.
Стих: Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди.
Визволи мене, святий, від ворогів, що прагнуть мене згубити; ти, святителю Миколаю блаженний, маєш сміливість перед Богом, спаси мене від ушкодження і позбав мене від людей кровожерних.
Стих: Велика милість Його над нами, й істина Його перебуває повік.
Святителю Миколаю, вірні нині придбали в тобі небурхливе пристановище, і стіну незбориму, і стовп кріпкості, і двері покаяння, і наставника душ наших, і щит.
Слава, і нині… богородичний: Лукавий супротивник заздрить Твоїй пастві, Пречиста, завжди поборює, бажаючи зробити для себе споживу; але Ти, Богородице, позбав нас від його шкоди.
Далі: Світло тихе… Прокимен: Боже, в ім’я Твоє спаси мене…
Стих: Боже, вислухай молитву мою… Сподоби, Господи, у вечір цей… і
Господи, апостоли спочатку пізнавали сітями глибину морську, потім висоту вчення про Царство Боже; одне мистецтвом дослідження недосяжної глибини, інше ж досягли вірою неописаного Твого лона; ісвітові проповідали безлітного Твого Сина; їхніми молитвами і всіх святих помилуй нас.
Стих: До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині — до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас.
Колись ученики Твої, Христе, у човні на бурхливому морі взивали: Учителю, спаси нас, гинемо; і нині ми взиваємо: Чоловіколюбче, Спасе наш, визволи нас від бід наших, молимось.
Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих.
Мученичий: Хрест Твій, Господи, мученикам був зброєю непереможною; бо, бачачи смерть, що наближалась, і передбачаючи майбутнє життя, вони укріплялися упованням на Тебе; їхніми молитвами помилуй нас.
Слава, і нині… богородичний: Око серця мого піднімаю до Тебе, Владичице: не зневаж малого мого зітхання в час, коли Син Твій судитиме світ; будь моїм покровом і заступництвом.
Далі: Нині відпускаєш.. і відпуст.
У середу на повечір’ї
Творіння ієромонаха Іоана. Глас 6
Ірмос: Помічник і покровитель був мені на спасіння, Цей мій Бог, і прославлю Його, Бога Отця мого, і вознесу Його, славно бо прославився.
Приспів: Пресвята Богородице, спаси нас.
Як наближусь до Тебе, Чиста, у відчаї я, окаянний, весь у нечистих пристрастях? Але, ущедрявши, спаси окаянну душу мою, Богородице Пречиста.
Піднімися, смиренна моя душе, із глибини нечестя і тепло взивай до єдиної Чистої: помилуй мене, Отроковице непорочна чиста, і визволи мене від пристрастей.
Слава… Бурею напастей був я потоплений гріхами; подай мені нині руку помочі, Чиста, і визволи від безчестя пристрастей, щоб я завжди прославляв Тебе.
І нині… Визволи мене, Богородице, від лютої бурі гріха, якою я весь осквернився; тому до Тебе звертаюся: полегши мені нині тягар моїх гріхів.
Ірмос: Утверди, Господи, на камені заповідей Твоїх серце моє, що похитнулося, бо Ти єдиний святий і Господь.
Постарів я у безчесних пристрастях гріха, зроби мене молодим, Всенепорочна, союз гріха полегшивши.
Від тягаря мене очисти і болота гріховного і сотвори мене храмом, Богородице, який щиро до Тебе звертається.
Слава… Піднімися, душе окаянна, від сну відчаю; подивись очима на єдину, що спасає тебе, Отроковицю Богоневісну.
І нині… Приходжу, Владичице, у відчаї і смутку і до молитви Твоєї теплої удаюся: спаси мене, Чиста, раба Твого.
Ірмос: Почув пророк про пришестя Твоє, Господи, — і убоявся, бо Ти хочеш від Діви народитися і людям явитися, і промовив: почув слух Твій — і убоявся; слава силі Твоїй, Господи.
За слова і діла буду судимий Сином Твоїм, Богородице Всенепорочна; нехай знайду тоді в Тобі пристановище і державне заступництво, яке позбавить мене всіх мук.
Житіє моє окаянне, нечистий я і норовом гріховний, весь у пристрастях був, Пречиста; очисти мене від скверни гріхів і убіли мене як сніг Твоїм заступництвом перед милосердним Богом.
Слава… Ланцюгами моїх гріхів зв’язаний я звідусіль, на путь покаяння стати не можу; подай мені руку, Всенепорочна, направ мою стежку на путь спасіння.
І нині… Визволи мене, Діво, від лютих мук, і пітьми кромішньої, і геєни Твоїми молитвами; бо Ти маєш волю і силу, народивши єдиного всеблагого Господа.
Ірмос: 3 ночі молюся, Чоловіколюбче, просвіти і настанови мене на повеління Твої і навчи мене, Спасе, творити волю Твою.
У день суду явися і стань переді мною, Владичице, визволяючи від мук і вогню, щоб, спасшись, я оспівував Твою незборену благодать.
Устрашився покрову Твого, Владичице, ворог, який бачив душу мою, вкинуту у глибину гріха, і, дивлячись на мене, насміхається; але допоможи мені.
Слава… Підніми, Пречиста, окаянну і пристрасну душу мою, благаю Тебе, Всенепорочна, і візьми з неї тягар многих гріхів.
І нині… Мольбу приношу Тобі, Всенепорочна, від скверних, окаянних і нечистих моїх вуст: ущедри мене Твоєю молитвою, благаю Тебе.
Ірмос: Взиваю всім серцем моїм до щедрого Бога, і почуй мене у пеклі підземному, і виведи із тління життя моє.
Блудного і окаянного прийми мене, Владико Христе, і визволи мене із мук молитвами народившої Тебе, і позбав мене лівого стояння.
Охоплює мене страх від темного пекла, Пречиста, і участь із козлищами засмучує мене; позбав її мене, Пречиста Богородице, благаю Тебе.
Слава… Умертвивши плоті моєї пристрасті, Владичице Богородице, оживотвори мою окаянну душу, Чиста, і на путь праву настанови мене.
І нині… Рабське приношу Тобі моління, нерозумний я, і до Твого звертаюся благоутробного милосердя: не поверни мене, Чиста, посоромленим.
Далі: Господи, помилуй (тричі). Слава, і нині…
Від серця і душі приношу Тобі стогін, Всенепорочна, просячи Твого благого заступництва: помилуй всепристрасну душу мою: умилосерди Многомилостивого Бога позбавити мене суду і вогняного озера, єдина Благословенна.
Ірмос: Згрішили, чинили беззаконня і неправду перед Тобою; не зберегли і не сотворили того, що Ти заповідав нам, але не відкинь нас до кінця, отців Боже.
Як милостиву і боголюбиву Діву Матір, знаю Тебе, Чисту, і звертаюся, окаянний я, але не поверни мене від Тебе, Всенепорочна, посоромленим.
Піднімись і встань, о пристрасна душе моя і окаянна, бий із глибини в груди і виточуй джерело сліз, щоб помилувало тебе, окаянну, милосердя Матері Христа і Бога.
Слава… Був я храмом Божим від божественного хрещення, але весь осквернився, окаянний, і упав великим падінням; але Ти мене підніми, Всенепорочна, безнадійного.
І нині… Тяжка хмара покрила серце моє окаянне, темрява і морок найшли на пристрасну мою душу, Богоневісто; промінням покаяння осяй мене, щоб я прославляв Тебе.
Ірмос: Його ж воїнства небесні славлять, і тремтять херувими і серафими, все, що дише, і творіння, оспівуйте, благословляйте і прославляйте по всі віки.
Ріка вогняна засмучує, і несвітимий морок усього мене хитає, черва мене жахає і скрегіт зубів, Діво; нехай я знайду тоді Тебе державною заступницею.
Нехай не буду я тоді у розпаленому вогні, Господи, і нехай не почую голос Твого покарання, маючи благаючу Тебе чесну Матір Твою; Її ж молитвами помилуй мене, взиваю до Тебе.
Слава… Дай мені почути Божественний глас і покажи мене стоячим з обраними Твоїми, Христе; щоб не прийняло мене місце плачу, маючи молитовницю за це Богородицю.
І нині… Струмки сліз пошли мені нині і стогнання душі даруй мені, Чиста, завжди припадати до Твого покрову, щоб я одержав прощення моїх гріхів Твоєю молитвою.
Ірмос: Безсіменного зачаття Різдво невимовне, Матері безмужньої нетлінний плід: Боже бо народження оновлює єство; тому Тебе всі роди як Богоневісну Матір православновеличаємо.
Страшний день суду засмучує мене, Діво, скрегіт зубів ятрить моє серце, стогнання козлищ жахає мене; але подай мені поміч Твою, Богородице, коли прийду на суд.
Нині тремтіння охоплює мене, і страх засмучує мене геєнський; і що робити, не знаю, окаянний я і засуджений; тому вдаюся до Тебе і з теплою зворушливістю взиваю: не зневаж мене, Пречиста.
Слава… Бачачи судилище і помишляючи про суд Твій, Христе мій, на якому я буду праведно засуджений за діла, але маю молитовницю перед Твоїми великими щедротами богоневісну Матір Твою, благаючу Тебе.
І нині… Помислами доторкаюся до Твоїх стоп, Всенепорочна, і благаю Тебе: прийми моє ридання, послухай спів і подай мені прощення гріхів, взиваю до Тебе, молитвами Твоїми, Діво, щоб я з любов’ю Тебе величав.
Далі: Достойно є… Трисвяте по Отче наш… Тропар та інше звичайне і відпуст.
Глас 6. Вівторок | Зміст | Глас 6. Четвер
