Глас 5. Середа
У середу на ранній
Після 1-ї кафизми сідальні хресні. Глас 5
Місце Лобне стало раєм, як тільки було поставлено хресне древо, зразу ж виростило гроно життя на нашу радість; Спасе, слава Тобі.
Стих: Возносіть Господа Бога нашого і поклоняйтесь підніжжю ніг Його, бо воно святе.
Розіп’ятого Спаса і Визволителя нашого з волі Своєї, як знає і як благозволив, оспіваймо, вірні, і прославмо, бо Він прицвяхував гріхи людей на хресті, визволяючи від омани рід людський, і Царства сподобив.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Коли побачила Тебе розіп’ятим на хресті Народивша Тебе без болістей, ридала з плачем і взивала: горе Мені, найсолодший Сину, розриваюся душею, бачачи Тебе прицвяхованим на хресті посеред двох розбійників, як злочинця розіп’ятого.
Після 2-ї кафизми сідальний. Глас 5
Розп’яття Ти перетерпів з волі Своєї і від тління визволив людей, Спасе; оспівуємо, вірні, і поклоняємось Тобі, бо Ти просвітив нас силою хресною; і зі страхом славимо Тебе, Чоловіколюбче щедрий, як Життєдавця і Господа.
Стих: Бог же, Цар наш раніше віків, учинив спасіння посеред землі.
Древо хреста Твого, Спасе наш, світові стало спасінням; бо на ньому Ти розіп’явся з волі Своєї і від клятви визволив земнородних; Господи, радосте всіх, слава Тобі.
Стих: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.
Мученичий: Господи, чаші страждань Твоїх страстотерпці поревнували, залишивши земне благополуччя, стали співпричасниками ангелів; їхніми молитвами, Христе, подай душам нашим мир і велику милість.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Хрестом Сина Твого, Богоблагодатна, всю ідольську оману було знищено і кріпкість демонів подолано; заради цього ми, вірні, достойно Тебе оспівуємо завжди, і благословляємо, і, Богородицею воістину сповідуючи, Тебе величаємо.
Після 3-ї кафизми сідальний. Глас 5
Пророчі провіщання уже сповнилися, давня рада Твоя закінчилася: бо Ти з волі Своєї, всіх Царю, плоттю одягнувся, Христе, і заради нас благозволив зійти на хрест і смерть перетерпіти; тому прославляємо, Слове, Твоє незбагненне приниження.
На хресті Тебе розіп’ятого і заснулого ангельські сили, побачивши, убоялися, Ісусе Всецарю; і зразу ж побігли бісівські полчища, і зруйнувалися ланцюги пекла, і мучительну смерть подолано; і мертві, що в гробах, воскресли.
Слава, і нині… хрестобогородичний: На хресті бачачи тебе Мати Твоя, Христе, з волі Своєї посеред розбійників розіп’ятого, розривалася утробою Своєю і як Мати промовляла: безгрішний Сину, як Ти неправедно прицвяхований на хресті як злочинець? Бо Ти хочеш оживити людський рід, як Благоутробний.
Творіння преподобного Йосифа. Глас 5
Ірмос: Коня і вершника у море Червоне, долаючи ворога силою могутньою, скинув Христос, Ізраїля ж спас, що переможну пісню співав.
Ті, що не зрозуміли Твого незбагненного втілення і явлення світу у плоті, беззаконне єврейське зібрання, захотіли Тебе розіп’яти на древі.
Коли Тебе, Христе, плодоносний виноград, біснуваті євреї на древі хреснім розіп’яли, тоді Ти, Слове, виточив вино веселості, яке відкидає усяке пияцтво злих.
Мученичий: Ваше терпіння, прехвальні мученики, перевищує закони природи, бо ви перетерпіли болісті, які перевершують усяке людське єство, і упокоїлися, оселившись у безболісних оселях, радіючи.
Мученичий: Всехвальні страстотерпці Христові, ви перепливли хвилі мук окормленням Слова і досягли небесного пристановища, насолоджуючись нині божественною тишею.
Богородичний: Коли народженого із утроби Твоєї Господа побачила неправедно на древі розіп’ятого, Ти, Діво, пролила сльози і Його оспівала воістину невимовне приниження.
Ірмос той самий
Двері божественної слави відкрилися райські; молюся, відкрий і мені двері покаяння і розум мій просвіти оспівувати Тебе, Богорадувана.
Ти зупинила стрімкість смерті, народивши Того, Хто володіє життям і смертю, Всенепорочна; Його ж благай зупинити стрімкість гріхів, що умертвляють душу мою, і спасти мене.
Єдину із всіх родів Тебе, доброту Якова, обрав Слово, співбезначальне Отцю, і від Твоїх кровей втілився, Владичице, спаси мене Твоїм заступництвом.
Як на руно, на Тебе зійшов дощ небесний; Ти прийняла, Пречиста; тому висуши дощ моїх пристрастей, благаю Тебе, Мати Діво.
Ірмос: На нічому поставив Ти землю повелінням Своїм і повісив її, щоб непорушно стояла на непорушному, Христе, камені заповідей Твоїх, Церкву Твою утверди, єдиний благий і Чоловіколюбець.
Розпинаєшся Ти, і рай знову відкривається, і розбійник раніше всіх, радіючи, входить; і помираєш, Ісусе мій, і ворог обманщик умертвляється; Адам же умертвлений оживляється; слава великому Твоєму милосердю.
Угашаєш Ти, Ісусе, гріховне полум’я, розпинаючись на хресті заради благості; розганяєш оману, будучи зв’язаним, одягаєш людину одежею слави, будучи оголеним; слава великому твоєму благоутробію.
Мученичий: Ти являєш завжди сяючі зірки мучеників, що проганяють темряву нечестя; їхніми молитвами, Христе, ніч моїх гріхів розжени і просвіти затьмарене моє серце.
Мученичий: Законно постраждавши, благославні мученики, законною вірою увінчані були вінцями, і беззаконну раду відкинули, премудрі, і їжу божественну прийняли і райську насолоду.
Богородичний: Оспівують Тебе, Преславна, ангельські хори, без сумніву вищу за них; бо Ти народила Бога плоттю, Який знищив древом клятву від дерева і благословення виточив.
Мене, ураненого стрілами гріховними, зціли всього Твоїм лікуванням, Чиста; і від хвороб визволи мене, бо Ти визволила від хвороб рід людський Різдвом Твоїм.
Невидимих ворогів, які даремно зневажають смиренне серце моє і намагаються умертвити мене, Ти, Владичице, знищи Твоїм заступництвом, щоб стали вони бездіяльними, сповненими сорому.
Наповни мене, Владичице, животворними водами, бо Ти виточила світові божественну воду; висуши потоки моїх лютих беззаконь і серця мого хвилі втихомир божественною Твоєю тишею.
Пройшла тінь, закінчився закон; бо Ти народила законодавця Христа, Який законополагає нам благодать очищення і просвіщення і від клятви визволяє, Пречиста Діво, Всенепорочна.
Ірмос: На хресті Твоє божественне страждання передбачивши, Авакум, ужахнувшися, взивав: Ти, Милосердний, владу сильних знищив, зійшовши до сущих у пеклі, як всесильний.
Повне визволення душ звершивши, Христе, в руки Отцю віддав Ти пресвяту душу Твою, будучи з волі Своєї на древі розіп’ятим.
Неправедний суддя осудив тебе, праведного Суддю, Ісусе, померти на древі розіп’ятим, щоб виправдати нас, що неправедно ворогу підкорилися.
Мученичий: Ви, мученики, сподобилися побачити від віку благе, на землі явно причастившись бідам многим, і скорботам, і незчисленним мукам.
Мученичий: Зиму спокус пройшли, і досягли весни небесної відплати, і з’єдналися з чинами небесними, чесні мученики.
Богородичний: Зброя божественних страждань пройшла Твою благословенну душу, коли Ти побачила розіп’ятим Твого Сина і в руки Отцю душу віддавшого.
Від діл моїх нема мені спасіння; тому до покрову Твого з надією вдаюся, Діво Всенепорочна, спаси мене у відчаї Твоїми молитвами.
Світла чисте вмістилище, Сонця носило чесне; моє серце, затьмарене мороком лютим, просвіти і спаси мене, молюся, Владичице.
Ти, Отроковице, виткала із кровей Твоїх дівственних одежу Тому, Хто одягає небо хмарами; одежею нетління одягни мене, роздягненого оманою.
Від долин житейських як лілею прийняв Тебе Сотворитель; із тебе вдихнув світові духовну духмяність, Діво Пресвята Богоневісто.
Ірмос: До Тебе, що в світло, як у ризу, зодягнувся, зранку молюся і взиваю: душу мою затьмарену просвіти, Христе, як єдиний милосердний.
Стояв Ти на суді, праведний Суддя, Христе, засуджуючи плоттю ворожнечу; тростиною Тебе били, повну свободу підписав Ти мені.
Коли побачило Тебе сонце висячим на хресті, перемінило світло на темряву, і земля захиталася, і каміння розкололося.
Мученичий: Ви, всехвальні мученики, освятили краї землі, бо як виконавці закону божественного страждали, успадкувавши святиню.
Мученичий: Предобрі і богосяйні, божественною славою одягнені, ви оголили злобу ворога; нехай шануються мученики.
Богородичний: Тебе, Всенепорочну Богородицю, ублажаємо: заради Неї клятва стала неплідною, і дарується визволення і благословення.
Нехай знайду я в Тобі поміч, що визволить мене в час судний від засудження, коли я стану на судилищі Того, Хто народився від Тебе.
Наверни мене, Пречиста, переможеного законом гріховним, і оманою лукавого часто спокушеного, і у кайдани гріхів закованого.
Ти, що народила вугілля, яке бачив Ісая, попали, Всенепорочна, мої гріхи і просвіти мене, молюся.
Плоть від кровей Твоїх Христу взайми давши, очисти, Діво, мої плотські пристрасті і покажи мені стежку безстрастя.
Ірмос: Смертоносною бурею схвильоване море пристрастей утихомир, Владико Христе, і від тління визволи мене, як милосердний.
Піднісся Ти, довготерпеливий, на древо, все вороже підвищення Ти зруйнував і спас упалого, заради великої Твоєї благості.
Душі праведних відчули, коли Ти на древі душу Твою віддав, Владико, і були звільнені від вічних кайданів, Слове.
Мученичий: Як тверді адаманти, ви, мученики, перетерпіли всіляке розпалення мук і, смирившись, знищили ворога.
Мученичий: Ви уподібнились Христовим стражданням, перенесли всякі муки, страстотерпці Господні; заради цього сподобилися небесних красот.
Богородичний: Дивне Різдво Твоє, що творить великі чудеса у прославлених святих, Богородице, єдина всечудна Владичице.
Нехай не поглине мене, Владичице, глибина відчаю, і нехай не покриє мене гріховна хвиля, але Твоєю молитвою спаси мене, єдина Чиста.
Світильник, що в законі, прообразував Тебе, народившу Світло, яке просвітило всіх, Пречиста; тому взиваю до Тебе: просвіти мене, затьмареного.
Народивши благого Благодійника і Сотворителя, Пречиста Владичице і Боголюбива, ублажи мою озлоблену душу.
Причину спасіння — Життєдавця Ти народила нам, даруючи воістину вічне визволення тим, хто Тебе проповідує Богородицею.
Ірмос: Преславний отців Господь полум’я погасив, покрив росою юнаків, що одностайно співали: Боже, благословен єси.
Тебе, Царю безсмертний, зібрання законопорушне увінчало терням, що під корінь відсікаєш терня омани; Боже, благословенний Ти.
Щоб одягнути мене, Слове, одежею нетління, Ти став нагим з волі Своєї; і терпів обплювання, і розп’яття, і страждання, будучи безстрасним за природою.
Мученичий: Святі мученики, ви були подібні до страждань Того, Хто всім володіє, і стали воістину синами і спадкоємцями Царства незахитаного.
Мученичий: Дереву безсловесному ви не принесли шани, шануючи Того, Хто простягнув руки на древі, як Царя всіх і Владику.
Богородичний: Дивне є Різдво Твоє, Всенепорочна; бо Ти народила Бога, Який древом погасив полум’я омани і просвітив світ.
Оспівую Тебе, Преславна, бо Ти Бога преславного безмужньо народила, Діво Всесвята, що обожнює співаючих: Боже, благословенний Ти.
Умертви мої пристрасті, що народила Життя; підніми мене, що лежу у гробі нечуттєвості, щоб я з любов’ю прославляв Тебе, Богоневісто.
Зглянься на благання рабів Твоїх, Владичице, від бід визволяючи і від скорбот спасаючи тих, хто з вірою співає: Боже, благословенний Ти.
Ти народила, Пречиста, незчисельносильного, Який поніс наші немочі; Його ж моли зцілити мою душу, що дуже знеможена.
Ірмос: Тебе, Вседержителя, у печі юнаки, склавши всесвітній хор, співали: всі діла Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Вишній Боже, Ти на хресті розіп’явся і жовчю був напоєний, солодкість життя; списом був проколений, заколюючи змія, який в раю Адама загубив.
Визволяєш мене від гріховних пут, Слове, з волі Своєї зв’язаний, і вічними кайданами зв’язуєш ворога відступника, Спасе; тому повіки славлю Твої страждання.
Мученичий: Ви стали причасниками світла духовного, будучи світлими другими, святі мученики, темряву омани відганяючи і всіх вірних серця просвіщуючи божественно.
Мученичий: Єрусалима вишнього ви є свобідні сини, просвіщаючи Церкву першородних і прославляючи Христа повіки.
Богородичний: Стояла Ти, Отроковице, біля хреста, дивлячись на розп’яття Христа, Якого Ти народила, Владичице; тому взивала: не роби Мене бездітною, Безначальний, Безначального Отця Сину і Слове.
Ти предобра і боговидна, Діво, просвіти мене добрим видінням, щоб я взивав: Господа оспівуйте і прославляйте Його повіки.
Врата світла, відкрий мені світлосяйні врата покаяння, показуючи праведну путь правди, приводячи до входу божественної волі.
Святе Слово, що вірних освячує, Ти, Пречиста, народила невимовно; Його моли, Пресвята, освятити нині смиренну мою душу, злобою осквернену.
Пресвята Владичице, із Тебе вийшов струмок світлий і джерело безсмертя, Який є Господом усіх; тому взиваю до Тебе, Чиста: висуши струмки гріхів моїх Твоїми молитвами.
Далі співаємо пісню Богородиці: Величає душа Моя Господа… і поклін.
Ірмос: Ісає, радій! Діва мала в утробі І народила Сина Еммануїла, Бога й людину, Схід — ім’я Йому; Його величаючи, Діву ублажаємо.
Як агнець піднісся Ти на древо, Владико Христе, щелепи сокрушаючи вовка невидимого, і від пащі його вириваєш Твоїх словесних овець і приводиш до Отця, Владико.
Вінцем терновим увінчався Ти, Христе, як Цар царюючих, знищуючи царство лукавого, і під корінь відсікаєш терня омани; тому вірою прославляємо Тебе, Благий.
Мученичий: Як сонце засяяло ваше тверде протистояння, мученики непереможні, і зруйнувало всю ворожу темряву, просвітителі усіх вірних, стовпи непохитні благочестя, достославні.
Мученичий: Полк богозібраний, воїнство небесне, собор обраний; ви, всехвальні мученики, явилися святою тінню Спаса, руйнуючи божественною благодаттю міста лукавого.
Богородичний: Виноградаря народила Ти, благочестя насадителя, який садить на землі розум істинний, і виростила Ти Того, Хто знищує клятву саду; Його ж величаючи, Тебе, Діво, ублажаємо.
Основу непохитну, Спаса народила Ти, Пречиста, Який на водах божественним повелінням заснував землю; Його ж благай утвердити нас, що чисто ублажаємо Тебе.
Шляхом смирення повелінь божественних незаблудно і без омани йти вчини мене, Пречиста, бісівський бунт і находження пристрастей відганяючи і тишу подаючи мені.
Дріманням байдужості охопленого бачить мене ворог і нападає постійно, сподіваючись украсти мене сном любострастя, але Сама мене збережи, Пречиста, невсипущою Твоєю молитвою, Мати Діво.
Як самозасуджений, помишляю я про безліч моїх гріхів і страшне судилище Судді, на якому буду судимий; але, як народивша Суддю Бога, тоді збережи мене неосудженим, Богородице.
Далі: Достойно є… і поклін. Єктенія мала, світильний і звичайні псалми.
Як тільки було поставлено древо хреста Твого, Христе, було прогнано ідольську оману, і зацвіла благодать; бо вже не панує осудження на муки, але явилася перемога нашого спасіння. Хрест є наша похвала, хрест наше утвердження, хрест наша радість.
Стих: Наповни нас уранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимося. Звесели нас у всі дні наші: за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло. І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої, і навчи синів їх.
Вели Тебе, Христе, заради нас на жертву як ягня, і, як Агнець незлобливий, приєднаний був Ти, Еммануїл, до беззаконних на заколенні вільному; прийдіть, народи вітчизни, оспіваймо і поклонімось на хресті розіп’ятому Життю безкінечному.
Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас, діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.
Святі мученики на землі подвизалися, мороз перетерпіли, вогню віддавалися, вода їх прийняла, їхній це глас: пройшли через вогонь і воду, і привів нас у спокій; їхніми молитвами, Христе Боже, помилуй нас.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Бачачи в давнині Агнця і Сина Свого, Діва Мати і всеблаженна Отроковиця до на хресті розіп’ятого взивала зі сльозами: горе Мені, Сину Мій, як Ти помираєш, будучи Богом за єством безсмертним.
Далі: Благо є сповідатися Господеві… Трисвяте по Отче наш… Тропар святому, єктенія, час 1-й, псалми звичайні і далі все за порядком; і відпуст.
У cepeду блаженні. Глас 5
Розбійник на хресті увірував у Тебе як Бога, Христе, сповідав Тебе від чистого серця, взиваючи: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.
Стих: Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
Будучи проколеним у ребра, Ти, Христе, виточив потоки прощення; прицвяхувавши ж на хресті Свої руки, весь розум людський пристрасний Ти зруйнував.
Стих: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть та зводитимуть на вас усяке лихослів’я і наклепи — Мене ради.
Зійшовши на хрест, Ти захитав усю бісівську силу, і скинув згубну державу мучителя, Владико Христе, і спас людство.
Стих: Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах.
Уподібнившись стражданням Христовим, блаженні, ви прийняли різні муки, страстотерпці Господні; заради цього ви сподобилися небесних красот.
Слава… Ти, що Отцю і Божественному Духу нероздільний, Христе, на хресті вільні страждання перетерпів, відніми від нас усі згубні пристрасті.
І нині… Стоячи біля хреста, Богорадувана, і Сина Свого бачачи ураненим, Ти душею розпалялася, оспівуючи Його воістину велике провидіння.
У середу на вечірні
На Господи, взиваю… стихири святим апостолам. Глас 5
Стих: Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Бо в Тебе очищения є.
Пройшовши всю землю, ученики Господні, ви засіяли божественне вчення, несучи тільки слово як світильник і все багатство, чим посоромили царів, і мучителів, і мудреців; і лютість красномовців як павутинне плетіння розідрали, всіх закликаючи до пізнання Творця, і суєтні служіння бісівські відкинули. Тому молю, визволіть мене від безсловесних пристрастей вашими молитвами.
Стих: Ради імені Твого страждаю за Тебе, Господи, страждає душа моя за Слово Твоє, бо уповає душа моя на Господа.
Бурі спокус і лютої неправди безчесних єресей, бісівського лихослів’я і людей гіркого спілкування, вогню несвітимого і вічної черви, скреготу зубів і всякої іншої муки позбавте всіх нас, блаженні, вашими до Бога молитвами, і Його ублагайте, заради стримання і трудів, одержати нагороду за чесноти, успадкованість же Царства Небесного і велику милість.
Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповають люди на Господа.
Всю світлість ясно сприйнявши, троїчне світло друге невимовного провидіння, яке тільки можливе людському єству, показали дванадцять апостолів і з ними собор сімдесяти двох, як єдинодушні, і просвітили всі краї світу, затьмарені темрявою зломудрих єресей, благаючи Христа, Який подає світові велику милість.
Стих: Бо в Господа милість, і велике в Нього визволення. Він визволить нас від усіх беззаконь наших.
Радуйся, священна главо, чиста оселе чеснот, правило божественного непорочного священства, пастирю великий, що носить ім’я світлої перемоги; тих, хто молиться, милостивий помічник, який схиляється до благань немічних, визволитель надійний, спасительне всім пристановище; благай Христа за тих, що завжди з вірою шанують пам’ять твою, дарувати нам велику милість.
Стих: Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди.
Радуйся, чистий розуме, Тройці чесна оселе, стовпе церковний, вірних утвердження, озлоблених помічнику; зірко, що сяянням богоприємних молитов завжди руйнує темряву напастей же і скорбот, святителю Миколаю; тихе пристановище, в якому спасаються ті, що хвилюються житейськими напастями; Христа моли дарувати душам нашим велику милість.
Стих: Велика милість Його над нами, й істина Його перебуває повік.
Радуйся, святителів правило, божественних чудес невичерпна безодне, красо церковна, світла зірко, що осяює нас твоїм, блаженний, священним сяйвом, кожного просвічуючи найсвітлішою блискавкою; стовпе непохитний, ступені віри, моли Христа за тих, що з любов’ю святкують пам’ять твою, дарувати душам нашим велику милість.
Слава, і нині… богородичний: Радуйся, печать пророків і богогласних апостолів проповідання, бо Ти, Чиста, незбагненно і невимовно народила Бога, воістину втіленого; Ним же ми сприйняли перше благородіє і райської споживи насолодження; Тебе піснями шануємо як заступницю такої радості і молитовницю благоприємну; Тобою, Пречиста, збагатившись, сподобляємось вічного життя Твого Сина, Який подає велику милість.
Далі: Світло тихе… Прокимен дня. Сподоби, Господи, у вечір цей…
Ученики Спасові, бувши самовидцями таїн, проповідували невидимого і начала не маючого, промовляючи: на початку було слово. Не були створені раніше ангелів, не навчилися від людей, але від вишньої Премудрості; тому, маючи сміливість, моліться за душі наші.
Стих: До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині — до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас.
Апостолів Господніх єдинодушно піснями прославимо, бо вони, одягнувшись у хресну зброю, ідольську оману зруйнували і стали вінценосними переможцями; їхніми молитвами і всіх святих, Боже, помилуй нас.
Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих.
Мученичий: Маючи ненаситну любов у душі, святі мученики, ви не зреклися Христа, перетерпівши різні рани в стражданнях; зухвалість мучителів подолали, зберегли непохитну і неушкоджену віру і на небеса преставилися; тому, маючи сміливість перед Ним, благайте дарувати нам велику милість.
Слава, і нині… богородичний: Ублажаємо Тебе, Богородице Діво, і прославляємо Тебе достойно, вірні, град непохитний, стіну незбориму, надійну заступницю і пристановище душ наших.
Далі: Нині відпускаєш раба Твого, Владико… Трисвяте по Отче наш… Священик: Бо Твоє є Царство… Потім тропар, єктенія і відпуст.
В середу на повечір’ї
Ірмос: Спасителю Богу, що настановив людей пройти по морю сухими ногами, а фараона з усім воїнством потопив, Йому єдиному співаємо, бо Він прославився.
Заспів: Пресвята Богородице, спаси нас.
Світлоносна скиніє Царя Христа, осяй мою думку, затьмарену улесливістю ворога і осліплену темрявою гріхів моїх.
Визволи, Богородице, смиренну душу мою від помислів лукавих і сотвори її оселею Бога, щоб я завжди достойно прославляв Тебе.
Слава… Коли повелінням Божим я буду відходити від тимчасового життя, Пречиста, визволи мене від бісівської руки, надавши мені ангела супутника.
І нині… Навіщо, о душе, все життя прожила ти у зневірі? Поспіши ж наостанок і взивай до Матері Господа: очисти і спаси мене, Богородице.
Ірмос: Силою хреста Твого, Христе, утверди мої помисли, щоб оспівувати і прославляти Твоє воскресіння.
Із рову пристрастей і муки виведи мене, що щиро оспівую Тебе, Богородице Всеблаженна.
Розірви веретище моїх безмежних гріхів і підпережи радістю чеснот, Богоблагодатна.
Слава… Подай мені, Пречиста, краплі сліз, щоб я відігнав від мого серця нерозумність і старанно оспівував Тебе.
І нині… Подолай, Всенепорочна, безплотних ворогів хитання і від їх томління незабаром визволи мене.
Ірмос: Почув слух про силу хреста, що ним відкрився рай, і взиваю: слава силі Твоїй, Господи.
Навіщо ти, душе, уподібнилася неплідній смоківниці, ніяк не боячись посічення і вічного полум’я; поспіши ж раніше кінця і смирися.
Який язик вимовить безмежне море вчинених мною гріхів і глибину зла? Спаси мене, що у відчаї, Діво Всенепорочна.
Слава… Оплакую себе, коли подумаю про безліч моїх гріхів і вогонь невгасимий, і благаю Тебе: дай мені час покаяння, Чиста.
І нині… Нехай не захопить, як лев, супротивник ворог окаянну мою душу; але Твоєю силою сокруши душетлінні зуби його, Блага.
Ірмос: Зранку взиваємо до Тебе, Господи: спаси нас; бо Ти єси Бог наш, крім Тебе іншого не знаємо.
Зглянься і почуй, Владичице, глас мій і визволи мене від вічного осудження, молюся.
Уранився я стрілами гріха і взиваю до Тебе: вилікуй, Пречиста, рани серця мого.
Слава… Помилуй мене, єдиний щедрий Чоловіколюбче, молитвами народившої Тебе; бо Ти Бог мій і Господь.
І нині… Помилуй мене, єдина Всеславна, молю Твою благість, і милості сподоби.
Ірмос: Охопила мене безодня, і кит став моїм гробом, я ж взивав до Тебе, Чоловіколюбця, і спасла мене правиця Твоя, Господи.
Як лев рикаючи, лукавий прагне відірвати мене і зробити поживою своєї злоби, Пречиста; але Ти визволи мене від цього ушкодження.
Очисти мене, Чоловіколюбче, молитвами чисто народившої Тебе, і визволи світ Твій від усякої скорботи, і сподоби вічної слави.
Слава… Охопила мене безодня гріхів; упавши у глибину відчаю, молюся до тебе, Пречиста: визволи мене від глибини пекла, що прославляю Тебе.
І нині… Життя моє наповнилося гріхами і всяким лінивством; тому раніше кончини моєї наверни мене до покаяння і спаси мене, Преславна.
Далі: Господи, помилуй (тричі). Слава, і нині…
Радуйся, стіно непохитна і богопереможна; радуйся, падіння варварів на війні; радуйся, піднесення православних вірних людей, що воістину уповають на Тебе, Богородице; молитвами Твоїми визволи нас від усяких бід і від безбожних ворогів.
Ірмос: У печі вогняній Ти спас юнаків піснеспівців, благословенний Бог отців наших.
Подай мені прощення, Владичице, Твоєю благістю вільних і невільних моїх гріхів.
Знемагає мій розум від підступів лукавих нечистих помислів; допоможи мені, Блага.
Слава… Рани душевних моїх пристрастей зціли нині, Богородице, лікуванням Твоїми молитвами.
І нині… Принижену душу і смиренні помисли подай мені, Блага, щоб я прославляв Тебе.
Ірмос: Із Отця раніше віків народженого Сина і Бога і в останні літа втіленого від Діви Матері, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
У лінощах скінчив життя, окаянний, і наблизився до кінця життя мого, взиваю до Тебе, Богородице: вирви із сітей супротивника смиренну мою душу.
Подай мені силу Царства Твого зцілитися від тілесних хвороб і від лютих душевних ран, що надходять від пристрастей, як єдина милостива.
Слава… У безодні збуреного життя і зануреного бісівськими хвилями спаси мене, Пречиста, і приведи до боговгодного життя, Отроковице.
І нині… Увійшовши, як у невісний чертог, посланий Богом Гавриїл взивав до Тебе, Діво, промовляючи: радуйся, преславна палато Царя всіх Христа, в Яку оселившись, обожив усіх земнородних.
Ірмос: Тебе, Матір Божу, що в літо незбагненно і невимовно народила Безлітного, вірні, єдиномудрено величаємо.
Тебе, що Бога невимовно народила, ми придбали Заступницю, і стіну непорушну, і душам спасіння, і джерело чудес.
Милостивим будь до мене в день суду, Слове істинного Бога, молитвами народившої Тебе; і приєднай мене до сущих праворуч Тебе.
Слава… Визволи мене від вогню вічного, і невсипучої черви, і всякої муки, що на Тебе надію покладаю.
І нині… Коли буде душа моя розлучатися від окаянного мого тіла, визволи мене, Богоневісна, від томління невидимих ворогів.
Далі: Достойно є… і поклін. Трисвяте по Отче наш… Тропарі та інше звичайне і відпуст.
Глас 5. Вівторок | Зміст | Глас 5. Четвер
