Глас 2. Середа
У середу на ранній
Спасіння вчинив Ти посеред землі, Христе Боже, на хресті пречисті руки Твої простягнув, збираючи всі народи, які взивають: Господи, слава Тобі.
Стих: Возносіть Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе.
Таким же чином, яким ворог полонив Адама — плодом дерева, так Ти, Господи, Сам полонив ворога древом хресним і страстю Твоєю; бо заради цього прийшов другий Адам, знайти заблудлого і оживити померлого; Боже, слава Тобі.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Тебе величаємо, Богородице, взиваючи: радуйся, жезле, із якого безсіменно народився Бог і згубив на древі смерть.
Животворчий хрест Твоєї благості, який Ти дарував нам, недостойним, Господи, Тобі приносимо в молитву; спаси місто Твоє, мир даруй заради Богородиці, єдиний Чоловіколюбче.
Стих: Бог же Цар наш раніше віку вчинив спасіння посеред землі.
Ти, що просвітив земних хрестом і закликав до покаяння грішних, не відлучи мене від стада твого, Пастирю добрий; але знайди мене, заблудлого, Владико, і приєднай до святого Твого стада, бо Ти єдиний благий і Чоловіколюбець.
Стих: Дивний Бог у святих Своїх, Бог Ізраїлів.
Мученичий: Ти, що просвітив святих Твоїх краще золота і прославив преподобних Твоїх, як благий; ними ж умолений, Христе Боже, втихомир наше життя, як Чоловіколюбець, і прийми молитву, як кадило, бо Ти єдиний у святих спочиваєш.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Діва і Мати Твоя, Христе, побачивши Тебе мертвим на хресті, гірко плакала, промовляючи: Сину Мій, що це за страшне таїнство? Ти, що всім даруєш життя вічне, як Ти умираєш на хресті смертю ганебною.
Розп’яття Ти перетерпів заради нас і мертвим став, Ісусе Життєдавче, щоб визволити від засудження на смерть творіння рук Твоїх, як благоутробний Бог і Чоловіколюбець, заради великих щедрот, бо Ти єдиний безгрішний.
Як розбійник сповідую і взиваю до Тебе, благий: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм; і до нього мене приєднай, бо Ти волею заради нас постраждав.
Слава, і нині… хрестобогородичний: Чесним хрестом Сина Твого зберігаємося, Владичице Чиста Богородице, всякі підступи лукавого всі перемагаємо; заради цього достойно Тебе ублажаємо, як Матір Божу, єдине уповання душ наших.
Творіння преподобного Йосифа. Глас 2
Ірмос: У глибині потопила колись фараонове воїнство всемогутня сила, втілене ж Слово всезлобний гріх знищило; препрославлений Господь славно бо прославився.
Порушив у давнину заповідь первозданний, від саду смерть прийняв; безсмертний же, піднесений на древі і смерть зазнавши, дарував усім людям безсмертя.
Хрест був поставлений на землі, і хитання ворога упало, і він знищився; раніше ж вигнана людина знову входить у рай; слава Тобі, єдиному Богу нашому, що так благозволив.
Мученичий: Як вівці, як агнці словесні, ви були заколені і на частини тіла ваші були розсічені, всехвальні мученики, і принесли вас до Заколеного як ягнят; і нині Церкву первородних просвіщаєте.
Мученичий: Завжди мужньо стоячи, ви, мудрі, лукавих ворогів знищили; вас мечами сікли, у вогонь і воду кидали; тому ви сподобилися блаженної кончини, страстотерпці.
Богородичний: Священний пророчий собор назвав Тебе дверима непрохідними, землею обраною і горою нерозсіченою, Пречиста Владичице; бо Ти Владику всіх народила, Який з волі Своєї плоттю прийняв розп’яття.
Другий канон Пресвятій Богородиці. Глас 2
Ірмос: Грядіть, люди, співаймо пісню Христу Богу, що розділив море і настановив людей, яких вивів із єгипетської неволі, бо Він прославився.
При йдіть, усі вірні, одностайно оспіваймо Богородицю, бо вона народила Христа незбагненно для розуму людського і безперестанно благає спасти всіх нас. Той, що є образом Отчої іпостасі, із Тебе, Богородице, прийняв тіло, і зітлілий образ прославив, і створив його новим.
Ти є чесніша від херувимів і вища за небесні кола, бо вмістила незбагненно Бога в утробі Твоїй безстрасно.
Ти народила визволення наших гріхів — благодателя Господа, Який змінив мертвість праотця Адама і підніс наше єство до небес.
Ірмос: Зацвіла пустеля, як лілія, Господи, язичницька неплідна церква пришестям Твоїм, у ній же утвердилося моє серце.
Розіп’ятий, Господи, Ти захитав усе творіння, а вірних утвердив, які оспівують силу Твою і невимовне Твоє, Слове, сходження.
Рай відкрив Ти хрестом Твоїм, Владико, і ввів розбійника, який пізнав Твоє Царство і багатство божественного Твого благосердя.
Мученичий: Мученики зацвіли, як паростки запашні, у мислених хащах, і розігнали злосморідну оману, і серця вірних одухмянили.
Мученичий: Світильники вселенної, вірних спасителі, святі мученики, просвітіть світлою зорею Духа всіх, хто достойно вас ублажає.
Богородичний: Побачивши Життєдавця, піднесеного на древо і волею помираючого, що всім подає життя, Всенепорочна розпалялася утробою.
Інший.
Ірмос: Утверди нас у Тобі, Господи, що древом умертвив гріх, і страх Твій осели в серцях наших, що оспівуємо Тебе.
Тебе, Діво, називаємо воістину золотою кадильницею, і стамною манни, і горою Божою, і прекрасною палатою Божою.
Церкво і священна оселе Слова, Богородице, будь для мене очистилищем гріхів, Пречиста Приснодіво.
Ні язик земнородних, ні розум безплотних не може оспівати Різдво Твоє, бо воно надприродне і незбагненне: Богородице, Ти народила Творця.
Будь утвердженням, і пристановищем, і покровом, Діво Богородице, тим, хто з вірою до Тебе звертається і проголошує Тебе Матір’ю Божою.
Ірмос: Прийшов Ти від Діви, не заступник, не ангел, але Сам, Господи, втілений, і спас усього мене — людину; тому взиваю до Тебе: слава силі Твоїй, Господи.
Ти знищив начало лютого миродержця, розіп’явшись на древі, і клятву зняв; тому Тебе прославляємо, Тобою спасенні, єдиний Господи.
Побачивши Тебе розіп’ятим на древі, сонце сховало світло, гори і камені розкололися, і завіса церковна роздерлася, Всесильний.
Мученичий: Умертвлені, мученики Господні, ви остаточно умертвили ворога; стругані залізом, ви звільнилися від усякої плотської грубості і одяглися славою.
Мученичий: Відсіченими головами, мученики, ви відсікли голови лукавих сил і вічну славу успадкували, радіючи.
Богородичний: Засяяв із утроби Твоєї, Діво неневісна, Христос — Отче сяйво, і просвітив вселенну, будучи розіп’ятим, і бісівську темряву знищив.
Інший. Ірмос той самий.
Дай мені, Владичице, сльози зворушення і погаси спеку серця мого, каламутні потоки помислів моїх зупини.
Не зневаж мене, Пречиста, ураненого зброєю пристрастей і лежачого в ранах, але зціли списом і кров’ю розіп’ятого Сина Твого і Бога нашого.
Збагативши владичеством Твоїм, Всенепорочна, ущедри мене благодаттю божественною, зубожілого, щоб я величав Тебе, благу мою Заступницю.
Прохолоди мене покаянням і пошли дощ серцю моєму, що висохло від спеки пристрастей, поливаючи мене єлеєм і зціляючи милістю Твоєю.
Ірмос: Заступником перед Богом за людей був Ти, Христе Боже, бо через Тебе, Владико, ми приходимо до світлоначальника Отця Твого із ночі невідання.
На хресті розіп’явшись, Ти захитав основи землі і, проколений списом, Ти заколов змія злоначального і виточив усім потоки спасіння, Христе.
Ти не терпів дивитися на заблудлого, якого створив руками; Ти, Слове, простягнув руки на древі і, помираючи, оживив його, що в давнину помер через дерево.
Мученичий: Друзі Христові, теплі людей заступники, чесні квіти, прикрашені сосуди Духа, мудрі страстотерпці, достойно ублажаємо вас.
Мученичий: За закон постраждав собор святих Твоїх страстотерпців, беззаконних же посоромив єдиний Законодавець силою Своєю; і, закінчивши подвиг, як мученики прийняли вінці.
Богородичний: Явилася Ти, Чиста, після Різдва нетлінною, бо Бог народився від Тебе втілений; Його ж побачивши розіп’ятим, не терплячи, від болісті серця взивала.
Інший.
Ірмос: Світла подателю і віків Творче, Господи, у світлі Твоїх повелінь настанови нас; бо іншого бога крім Тебе не знаємо.
Втіленого із Тебе, Богородице, ми, вірні, пізнали народженого безмужньо Сина: Бога істинного і Людину єством; тому Тебе славимо.
Під покров Твій і заступництво, Пречиста, ми, вірні, завжди звертаючись із вірою, Тобою, Діво, визволяємося від усяких лютих обставин.
Визволи нас від спокус і від бурі помислів, Пречиста, від усякого гніву, і всякого гріха, голоду, і згуби, і вічної муки, Діво.
Заступниця наша, спасіння і уповання християн, Владичице, спасай тих, хто завжди з любов’ю вірно оспівують Тебе, Діво Всесвята.
Ірмос: До Господа із кита Іона взивав: Ти виведи мене із глибини пекла, молюся, щоб я приніс Тобі жертву як Визволителю гласом похвали, істини і духом.
На голови синів своїх положив колись руки Яків, хрест прообразуючи; на ньому ж Ти простягнув руки; і від руки лукавого ворога визволив, Христе, людство.
Коли розіп’яли Тебе, Христе Всецарю, волею, царюючий гріх знищився; Адам же, вигнаний колись із раю, знову в ньому оселився, Тебе оспівуючи.
Мученичий: Прекрасні в ранах святі, які прикрасилися небесною красою; оспіваймо несумлінним серцем воістину улюблених Господніх мучеників.
Мученичий: Невгасимим зберігши свій світильник, божественні мучениці, напоївши його своєю кров’ю, одержали вхід у божественний чертог, радіючи.
Богородичний: Оспівуємо Тебе, Всечесна, бо Ти народила оспіваного Бога, Який на древі знищив ворога супротивника і визволив із тління оспівуючих Його страждання.
Інший.
Ірмос: У безодні гріховній валяючись, недослідиму милосердя Твого закликаємо безодню: від тління визволи мене Боже.
Ти, що волею все сотворив, благозволив оселитися в лоні Неневісної; і тих, що хворіли тлінням, збагатив нетлінням, як милосердний.
Вища за небесні сили і найсвятіша, Всенепорочна, Ти надприродно вмістила в утробі Своїй невмістиме Слово.
Мене, що заблукав на путях житейських і часто впадаю в гріховну розпусту, направ мене, Владичице, на стежку покаяння.
Не зневаж, Чиста, благання наше, бо на Тебе покладаємо надію, раби Твої; Ти, Владичице, пристановище і очищення душ наших.
Ірмос: Богопротивне повеління беззаконного мучителя високе полум’я розпалило, Христос же послав богочесним юнакам росу духовну, Він благословенний і препрославлений.
Зброя, яка раніше забороняла вхід у рай, повертається назад, коли Ти був піднесений на хресті проколений списом, благоутробний Господи; тому величаю Тебе, отримавши безстрастя Твоїми чесними страстями.
Змій, який був піднесений Мойсеєм на древо, прообразував божественне піднесення Христове, яке умертвило улесливого змія, всіх же нас оживило, умертвлених злочином.
Мученичий: Святі мученики, уподібнившись пречистим стражданням, стали синами через божественне причастя до співбезначального Сина безначального Отця; тому Він називає вас браттями і спадкоємцями Свого Царства.
Мученичий: Богоносні мученики, ви раділи, коли вас підносили на хрест, як Владику, і списом проколювали, і мечем посікали, кидали у вогонь і воду, і роздроблювали тіла на колесах.
Богородичний: Коли Пречиста побачила піднесеним на древі гроно дозріле, яке виростила, взивала: Сину Мій солодкий, виточи молоде вино, яким знімається пристрасть пияцтва.
Інший. Ірмос той самий.
Кріпкість моя, і спів, і спасіння, і відоме заступництво, і стіна незборена: Владичице, побори демонів, які поборюють мене і намагаються умертвити мене.
Ти, Діво, воплотила Бога із дівственних кровей Твоїх, Який обожив людство; тому визволи мене Твоїми молитвами, оскверненого пристрастями і зітлілого від ворожих підступів.
Піч прообразувала Твоє Різдво, Всенепорочна: юнаків не обпалила, як і утробу Твою не обпалив вогонь божественний; тому благаємо Тебе: визволи рабів Твоїх від вогню вічного.
Ірмос: Піч вогняна колись у Вавилоні дійства розділила: Божим повелінням халдеїв обпалила, вірних же зросила, які співали: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Кров’ю, що витекла із нетлінних Твоїх ребер, освятилося творіння, Довготерпеливий; ріки ж багатобожжя були висушені; з’явилися хмари благочестя які знищили оману бездощів’я.
Твого розп’яття сонце посоромилося і сховало своє проміння; каміння розпалося, і пекло внизу устрашилося; душі ж праведних радувалися, чекаючи остаточного визволення, Слове.
Мученичий: Останки мощей страстотерпців виточують вірним зцілення і завжди зціляють невилікувані хвороби: Який дивний Ти, Господи, взиваємо вдячно, у святих Твоїх мучениках.
Мученичий: Ви, страстотерпці, мужньо перетерпіли пащі звірів, і кипіння в котлах, мороз і холод, тяжкість спеки, нігтів розривання, і ув’язнення, і насильствену смерть; тому з Христом прославляєтесь.
Богородичний: Плоть приймає із Твоєї утроби волею, і видимим стає невидимий, і розп’яття приймає, і клятвою називається, від клятви визволяючи всіх, Син Твій, богообрадувана Владичице.
Інший.
Ірмос: У давнину зросив Ти, Господи, юнаків у полум’ї і обпалив халдеїв преславно в ньому; оспіваймо Його, промовляючи: благословляйте і прославляйте Його повіки.
Живе і незаздрісне спасіння нам, земнородним, є нескверна Агниця, Яка народила Агнця Божого; не зневаж мене, що взиваю: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Божественне Твоє Різдво, Пречиста, оновило нас і всіх дітей показало синами дня і світла; і, спасшись, взиваємо: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Живу воду народила Ти, Чиста, із лона дівочого, і прощення виточила вірним із джерел зцілень; тому всі взиваємо: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Гроно доспіле життя виростила Ти, Чиста, бо Ти є лоза, яка удобрює землю благами; Її оспівуючи, взиваємо: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Ірмос: Безначального Отця Син, Бог і Господь, втілившись від Діви, нам явився, просвітити затьмарених, зібрати розпорошених; тому Всенепорочну Богородицю величаємо.
Зціли недуги і окаянство моє Твоєю раною, Слове недослідимий, і похований образ лукавими пристрастями очисти Твоєю страстю, Господи, Боже спасіння мого.
Видимим був Ти, Владико, піднесений на кипарисі, і на певзі, і на кедрі заради благості, єдиний від Святої Тройці, маючи єдину Іпостась у двох природах, щоб спасти людство.
Мученичий: Хрестом Твоїм, як щитом, озброїлись мученики і явилися неушкодженими всіма стрілами чинителя злоби; тому нині його топчете і насміхаєтесь, як над малим птахом.
Мученичий: Земля, відкривши уста, прийняла вашу кров, небо ж прийняло дух, святі мученики; і нині стоїте перед божественним престолом З вогневидними силами, страстотерпці, церковні стовпи непохитні.
Богородичний: Зітліле єство праотців Ти оновила народивши надприродно, залишаючись Дівою, Сотворителя всякого єства; Його ж побачивши розп’ятим на хресті, взивала Пречиста Мати Діва.
Інший.
Ірмос: Від Бога Бога Слова, Який невимовною премудрістю прийшов оновити Адама, споживою упалого люто у тління, від Святої Діви невимовно втілившогося заради нас вірні, єдинодушно піснями величаймо.
Сподоби мене, Діво, божественного чоловіколюбства, бо Ти невимовно народила єдиного Чоловіколюбця Бога, Який узяв від Тебе плоть; визволи мене від майбутнього полум’я і всякої муки, що з любов’ю Тебе прославляю.
Як міцну Заступницю, як уповання, і стіну, і надію, і покров твердий, і незбориме утвердження, і тихе пристановище, єдине міцне пристановище всі Тебе придбали і спасаємося, Всечесна.
Народивша Світло Божественне, Діво, просвіти моє серце, затьмарене многими пристрастями і помислами лукавого, подаючи мені краплі сліз, які завжди очищають від скверни гріха, Пресвята Діво.
Далі: Достойно є… і поклін. Єктенія і світильний. Псалми звичайні.
Древо хреста Твого, Христе Боже, Ти показав нам, віруючим у Тебе, деревом життя і ним знищив того, хто має державу смерті; Ти ж оживив нас, умертвлених гріхом; тому взиваємо до Тебе, Благодійнику всіх: Господи, слава Тобі.
Стих: Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимося. Звесели нас у всі дні наші: за ті дні, коли Ти смирив нас, за літа, коли ми бачили зло. 1 подивись на рабів Твоїх і на діла Твої, і навчи синів Твоїх.
Ти, Христе Боже, волею зубожів заради зубожіння Адама; прийшов на землю, і від Діви воплотився, і розп’яття прийняв, щоб визволити нас із неволі ворожої; Господи, слава Тобі.
Стих: І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас; діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.
Мученичий: Всякі міста і країни шанують ваші мощі, мученики страстотерпці; ви бо за Закон постраждали і прийняли вінці небесні, і заради цього ви є похвалою святителів і прикрасою церков.
Слава, і нині… хрестобогородичний, глас 2.
Коли Ти, Чиста, побачила на древі розіп’ятим гроно доспіле, яке Ти носила в утробі необробленим, ридаючи, вигукувала і взивала: Сину, виточи солодкість, якою відкидається всяке пияцтво пристрастей, Благодійнику, заради Мене, Тебе народившої, Своїм благосердям умолений.
Далі: Благо є сповідатися Господеві… Трисвяте по Отче наш… тропар, єктенія і відпуст.
Час 1-й та інше і остаточний відпуст.
У середу блаженні. Глас 2
Голосом розбійника взиваємо і молимось: пом’яни нас, Спасе, у Царстві Твоїм.
Стих: Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
Коли Ти, Спасе, піднісся на хресті, підніс із Собою все людське єство, що безперестанно оспівує Тебе.
Стих: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть та зводитимуть на вас усяке лихослів’я — Мене ради.
Адамове рукописання Ти розідрав списом Твоїм і написав його в книзі життя, Чоловіколюбче.
Стих: Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах.
Ви, мученики, були подібними до Того, Хто перетерпів розп’яття, і тому явилися причасниками Його слави.
Слава… Отець безначальний, Син співбезначальний нехай оспівується в єдиній честі і славі разом зі Святим Духом.
І нині… Коли Ти побачила на хресті Того, Кого народила безмужньо, Його довготерпіння оспівувала, Діво, проливаючи сльози.
У середу на вечірні
стихири святих Апостолів. Глас 2
Стих: Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Бо в Тебе очищення є.
Ви всю землю напоїли, як ріки духовні, що розділились в Едемі, яку, зоравши, засіяли спасительним проповіданням, і пожали багатоплідний колос — душі спасенних, зберігаючи їх у духовних скарбницях, премудрі ученики Господні, як багатокоштовне багатство.
Стих: Заради імені Твого страждаю за Тебе, Господи, страждає душа моя за Слово Твоє, бо уповає душа моя на Господа.
Від темряви пристрастей і насолод визволіть багатостраждальне серце моє, світильники духовного сходу і пресвітлі просвітителі Сонця, сповіщаючи усіх про Того, Хто зруйнував оману ночі зловір’я; Його благайте просвітити і наші помисли, як Його самовидці.
Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповають люди на Господа.
Ви скрижалі богонаписані воістину нової благодаті, таїнники і одухотворені сувої, що носять спасительне слово, написане Духом рукою Отця; тому, пройшовши всі краї землі, ясно показали всім людям віру православну і стежки, що ведуть на небеса.
Далі стихири з Мінеї святому, якщо є. Якщо немає, стихири святому і великому чудотворцю Миколаю, глас той самий.
Стих: Бо в Господа милість, і велике в Нього визволення. Він визволить нас від усіх беззаконь наших.
У Мирах поживши тілесно, ти воістину явився миром: був помазаний миром духовним, святий Миколаю, святителю Христів, духмяниш безсмертними пахощами тих, хто з вірою приходить під покров твій, визволяючи їх від напастей, і бід, і скорбот, отче, твоїми молитвами до Господа.
Стих: Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його всі люди.
Безліччю спокус охоплений і житейським хвилюванням обтяжений, хвилями ж обставин потопляємий і печалями одягнений, я всю надію мою покладаю на тебе, отче Миколаю, подай мені відпущення всіх зол, молитвами твоїми до Владики і Бога нашого, блаженний.
Стих: Велика милість Його над нами, й істина Його перебуває повік.
Мене, охопленого мороком і затьмареного помислами і бісівською оманою, збуреного плотськими пристрастями і переможеного законом гріховним, просвіти світлом благодаті; бо ти є світло в світі, божественною осяяний зорею, блаженний Миколаю.
Слава, і нині… Богородичний: Слово, Яке Отцю і Святому Духові рівночесне, як велике Сонце засяяло від Діви Богоотроковиці на землі в останні часи, послало вас, як зорі, славні апостоли, просвіщати всіх людей світлом віри, які у мороку омани, і приводити їх до неї божественним вченням.
Далі: Світло тихе… Прокимен дня: Боже, в ім’я Твоє спаси мене і в силі Твоїй суди мене.
Стих: Вислухай, Боже, голос моління мого, коли буду молитися до Тебе.
Звеличив Ти, Спасе, у вселенній імена верховних апостолів: пізнавши бо небесне, невимовно подали зцілення земним; і тінь їхня вилікувала недуги; рибалки чудеса творили, і юдеї проповідували вчення благодаті; заради них, Милосердний, дай нам велику милість.
Стих: До Тебе, що перебуваєш на небесах, зводжу очі мої. Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас.
Ті, що перемагаються завжди неправедними діяннями і до Тебе звертаються воістину як до сущого Бога, приносять Тобі благання Твоїх учеників, промовляючи: Наставнику, спаси нас, гинемо; і нині покажи ворогам нашим, молимося, що Ти покриваєш людей і спасаєш від бід молитвами апостолів; очищаєш гріхи заради великої благості; Господи, слава Тобі.
Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих.
Велика слава, яку ви придбали вірою, святі мученики; ви не тільки перемогли ворога стражданнями, але і після смерті проганяєте духів, недужих зціляєте; лікарі душ і тіл, моліться до Господа, щоб Він помилував душі наші.
Слава, і нині… Богородичний: Як плодовите оливкове дерево, Діва виростила Тебе, Христе, плід життя, плодоносити світові велику і багату милість.
Далі: Нині відпускаєш… Трисвяте по Отче наш… тропар і відпуст.
У середу на повечір’ї
Ірмос: Грядіть, люди, співаймо пісню Христу Богу, що розділив море і настановив людей, яких вивів із неволі єгипетської.
Спаси нині, Пречиста, від лютих бід, і недугів, і гріхів того, хто сповідує Тебе, Чиста, сущою Богородицею, душею і устами. Знаючи, що в Тобі є безодня милості, тому спасаємося, звертаючись старанно до Твого божественного покрову, Богородице.
Слава… Моли за нас, оспівуючих Тебе, Пречиста, втіленого від пречистих і чесних кровей, визволитися від гріхів і гірких хвороб.
І нині… Тебе всі вірні придбали похвалу, пристановище, і утвердження, і радування, і спасіння душ, надію ж і стіну, Богоблагодатна.
Ірмос: Утверди нас у Тобі, Господи, що древом умертвив гріх, і страх Твій осели в серцях наших, що оспівують Тебе.
Молитвами Твоїми, Чиста, що народила Бога, подай зміну на благо рабам Твоїм, що звертаються до Твого покрову і вірно поклоняються Твоєму Різдву.
Почуй, Діво, слово молитви моєї з глибини мого серця, яку я приношу Тобі, Пречиста, і від пристрастей і напастей спаси мене.
Слава… Всім моїм життям керуй, Діво, уповання моє і заступництво, визволяючи від спокус і бід, Богоневісто.
І нині… Ти, Богомати, носила на руках іпостасну Премудрість Божу; молися визволитися нам від невідання і омани.
Ірмос: Почув я, Господи, про славне Твоє провидіння і прославив, Чоловіколюбче, незбагненну Твою силу.
Подай прощення, Владичице, що Бога народила, моїм душевним ранам і плотським сквернам.
Мене, оскверненого пристрастями, і помислами, і житейським хвилюванням, утверди, Діво, у вірі і надії.
Слава… Визволи мене, Мати Божа, від нашестя, і бурі, і бід Твоїми молитвами, єдина Пречиста.
І нині… Визволи мене, Діво, із хвиль житейської бурі і приведи мене до Твого тихого пристановища.
Ірмос: Світла подателю і віків Творче, Господи, у світлі Твоїх повелінь настанови нас, бо іншого бога крім Тебе не знаємо.
Маючи зброю непереможну на різні спокуси ворожі, ми явно визволяємося від усякого озлоблення, бо знаємо Тебе, Богородицю Чисту.
Закону сповнення, вища за херувимів, Ти народила втілене Слово Боже, Сина Єдинородного; Його ж ублагай за рабів Твоїх.
Слава… Ти, Чиста, на руках Твоїх носила Творця всього; Твоїми молитвами подай Його благим нам, що нині удаються до Тебе всім серцем.
І нині… Від утиснення і болісті душі приношу Тобі, окаянний, благання: Ти єдина народила Слово — причину щедрот; спаси мене.
Ірмос: У безодні гріховній валяюся, недослідиму милосердя Твого закликаю безодню: від тління, Боже, визволи мене.
Знаючи Тебе як пристановище спасіння, перепливаючи багатопечальне житейське море, призиваю Тебе, Владичице: будь керманичем душі моєї.
Знявши одежу моєї цнотливості, я став озлобленим, але, народивши Бога, Приснодіво Мати, подай мені одежу радості.
Слава… Відпавши від чистого житія, я живу в лінивстві пристрастей, але визволи мене, Благословенна Владичице, повелінням Сина Твого.
І нині… Милості Твоєї сподоби мене, Богородице, народивша Премилостивого Сина, Який Своєю кров’ю визволив людей із тління.
Далі: Господи, помилуй (тричі). Слава, і нині…
Сподоби мене, Чиста, божественного входу, молитвами Твоїми, Приснодіво, і, ланцюги лютих пристрастей розірвавши, від майбутнього полум’я визволи.
Ірмос: Ідолу золотому на полі Деїри служили, три юнаки зневажили безбожне повеління; посеред вогню вкинуті, зрошені співали: благословенний, Боже отців наших.
Той, Хто з Тебе воплотився, Богородице, на хресті був розіп’ятий, Адамове рукописання розірвав; Його ж нині, Діво, благай визволитися від усякої злоби тим, хто з вірою взиває: благословенна Ти, що народила Бога плоттю.
Надіє блага, Заступнице вірних, Владичице, нині молимося до Тебе: даруй безодню милості всім, хто на Тебе уповає і взиває до Тебе: благословенна Ти, що народила Бога плоттю.
Слава… Я був охоплений лютою темрявою життя, і ніхто мені не співстраждав і не співчував; Твоїм, Діво, світлом розжени темряву гріхів і просвіти мене оспівувати Тебе, Благословенна, що Бога плоттю народила.
І нині… У прекрасну одежу спасительних заповідей хрещенням я одягнувся, але лінивством очорнив, окаянний; нині ж до Тебе удаюся, Діво, благаючи, знову одягнутися Тобою в одежу спасіння.
Ірмос: У піч вогняну до юнаків єврейських зійшовшого і вогонь на росу перетворившого Бога, оспівуйте діла як Господа і прославляйте по всі віки.
Знемагає нині мій розум, який упав у глибину безчестя, і звідси охоплений я різним злом, але Ти, Діво, зціли мене, одягнувши світлом безстрастя.
Придбавши в Тобі вірою стовп кріпкості, і сходинки, і охоронительку, і заступницю, нині спасаємось, оспівуючи Різдво Твоє, Пречиста, і прославляючи Його по всі віки.
Слава… Знаємо Тебе, Богородицю, як зорю безсмертя і джерело, Яка народила Слово безсмертного Отця, що від смерті визволяє всіх тих, хто прославляє Його по всі віки.
І нині… Ти, Чиста, завжди нам, вірним, виточуєш струмки зцілень; отримавши Його незаздрісну благодать, оспівуємо Різдво Твоє, Чиста, і прославляємо по всі віки.
Ірмос: Від Бога Бога Слово, невимовною премудрістю прийшовшого оновити Адама, що впав люто споживою в тління, від Святої Діви невимовно втіленого заради нас, вірні, однодушно піснями величаймо.
Богоблаженна Діво, я старанно поклав на Тебе мою надію: спаси мене, Мати істинного Життя, їжі споконвічної насититися, молю Тебе, Чиста, вірою і любов’ю піснями величаючи.
Ти, Діво, ставши дверима божественного Світла, просвіти морок душі моєї світлом Твоїм духовним і сяянням, і сподоби мене визволитися від вічного вогню, Чиста, заступництвом Твоїм, щоб я безперестанно величав Тебе.
Слава… Дивлячись на болящих душею і тілом і вкинутих у люті пристрасті, благосердям Твоїм зціли, Владичице, і очисти їх нині, обтяжених печалями, щоб вони вірою і любов’ю в піснях Тебе величали.
І нині… В утробі Твоїй оселився Той, Якого із лона народжує превічний Отець, Який став довершеною Людиною і показав нам Тебе джерелом благодаті, що вірно поклоняються невимовному Твоєму Різдву.
Далі: Достойно є… і поклін. Та інше звичайне і відпуст.
Глас 2. Вівторок | Зміст | Глас 2. Четвер
