Місяць листопад, 30-й день. Святого і всехвального апостола Андрія Первозваного
На вечірні
Після псалма 103: Благослови, душе моя, Господа… співаємо: Блажен муж… 1-й антифон. На Господи, взиваю… стихири на 8, глас 4.
Світлом Предтечі підготований, коли з’явилося іпостасне Сяйво слави Отчої, заради благосердя бажаючи спасти рід людський, тоді ти перший прийшов до Нього і, бувши просвіченим сяйвом проміння Його Божества, став благовісником і апостолом Христа Бога нашого; молися ж Йому, щоб просвітив душі наші.
Голосом Предтечі навчений, коли Всесвяте Слово воплотилося, щоб дарувати нам життя, благовістячи спасіння людям на землі, тоді ти, премудрий, пішов слідом за Ним і, як початок найдорожчий, себе Йому присвятив; пізнавши ж Його як Бога, і брата твого сповістив; Його ж моли, щоб спас і просвітив душі наші.
Ти був учеником того, хто був народжений неплідною, коли дівствене Різдво засяяло, благочестя вчителем, показуючи чистоту і цнотливість; ти, блаженний Андрію, щиро полюбив чесноти, поклавши піднесення в серці своєму, і від слави був узятий до невимовної слави Христа Бога нашого. Його ж моли, щоб спас і просвітив душі наші.
Слава, глас 4.
Покинувши рибальство, ти, апостоле, ловиш людей палицею благовістя, закидаючи її, як вудку з наживою благочестя, і витягуєш з глибини омани всі народи, Андрію апостоле, первоверховного сущий брат, і разом з ним благовісник велегласний вселенної; не переставай молитися за нас, що завжди з вірою і любов’ю прославляємо чесну пам’ять твою, всехвальний.
І нині… передсвята, глас той самий.
Ісає, радій, Слово Боже прийми і провісти Діві Марії, що купина горітиме і не згорить від вогню Божества; Вифлеєме, благоприкрасся; відкрий двері, Едеме; волхви, йдіть, щоб побачити Спасіння, в яслах сповите, Яке показала зірка над вертепом, Життєдавця Господа, що спасає рід наш.
Вхід. Прокимен дня.
Паремії три.
Соборного послання (першого) святого апостола Петра читання (1, 1-2, 19)
Петро, апостол Ісуса Христа, пришельцям, розсіяним у Понті, Галатеї, Каппадокії, Асії й Віфінії, обраним, за передбаченням Бога Отця і освяченням Духа, на послушання і окроплений Кров’ю Ісуса Христа: благодать вам і мир нехай примножаться.
Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який з великої Своєї милости відродив нас воскресінням Ісуса Христа з мертвих для живого уповання, для спадщини нетлінної, чистої, нев’янучої, яка зберігається на небесах для вас, яких сила Божа через віру охороняє для спасіння, що готове відкритися в останній час. Цьому радійте, посумувавши тепер трохи, якщо треба, від різних спокус, щоб випробувана віра ваша виявилася коштовнішою за золото, що гине, хоч очищається вогнем, на похвалу і честь і славу під час об’явлення Ісуса Христа, Якого, не бачивши, любите, і в Якого віруєте, хоч донині не бачили, і радієте радістю невимовною і преславною, досягаючи, нарешті, вірою вашою спасіння душ.
Цього-то спасіння стосувалися шукання і дослідження пророків, які провіщали про визначену вам благодать, досліджуючи, на котрий чи на який час указував сущий в них Дух Христа, провіщаючи спочатку Христові страждання і наступну за ними славу, їм же було відкрито, що не їм самим, а нам служило те, що нині проповідане вам Духом Святим через благовісників, посланих із неба, у що бажають проникнути ангели.
Тому, улюблені, підперезавши стегна розуму вашого, пильнуючи, майте досконалу надію на благодать, що подасться вам у явленні Ісуса Христа. Як слухняні діти, не потурайте похотям, що були в час вашого невідання, але, за прикладом Святого, Який покликав вас, і самі будьте святі в усіх вчинках. Бо написано: Будьте святі — Я бо святий. І якщо ви називаєте Отцем того, Який, не зважаючи на особу, судить кожного по ділах, то зі страхом проводьте час мандрування вашого, знаючи, що не тлінним сріблом або золотом визволені ви від суєтного життя, переданого вам від батьків, а дорогоцінною Кров’ю Христа, як непорочного і чистого Агнця.
Соборного послання (першого) святого апостола Петра читання (2, 21-3, 9)
Улюблені, Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його. Він не вчинив ніякого гріха, і не було лукавства в устах Його. Коли Його лихословили, Він не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Судді Праведному. Він гріхи наші Сам возніс тілом Своїм на дерево, щоб ми, звільнившись від гріхів, жили для правди: ранами Його ви зцілилися. Бо ви були як вівці заблукалі, що не мають пастиря, але нині повернулись до Пастиря і Охоронця душ ваших.
Також і ви, жінки, будьте покірні своїм чоловікам, щоб деякі з них, які хоч і не підкоряються слову, життям своїх жінок без слова приєднувались, коли побачать ваше чисте, богобоязне життя. Нехай буде прикрасою вашою не зовнішнє — заплітання волосся, золоте вбрання або нарядність в одязі, а потаємна людина серця в нетлінній красі лагідного і мовчазного духу, що дорогоцінне перед Богом. Так колись і святі жінки, покладаючи надію на Бога, прикрашали себе, підкоряючись своїм чоловікам. Так Сара підкорялась Авраамові, називаючи його господарем. Ви — діти її, якщо робите добро і не лякаєтесь ніякого страху. Також і ви, чоловіки, поводьтеся розсудливо з жінками, як немічному сосуду, віддаючи їм честь, як співспадкоємницям благодатного життя, щоб не було вам перешкод у молитвах. І нарешті, будьте всі однодумні, милостиві, братолюбні, милосердні, дружелюбні, сми- ренномудрі; не платіть злом за зло або лихослів’ям за лихослів’я; а, навпаки, благословляйте, знаючи, що ви на це покликані, щоб успадкувати благословення.
Соборного послання (першого) святого апостола Петра читання (4, 1- 11)
Улюблені, як Христос постраждав за нас тілом, так і ви озбройтеся тією самою думкою; бо хто страждає тілом, перестає грішити, щоб останній час життя в тілі жити вже не за людськими похотями, а за волею Божою. Бо досить, що ви в минулому житті виконували волю язичників, перебуваючи в розпусті, похотях, мужолозтві, скотолозтві, помислах, пияцтві, безчинному бенкетуванні, хабарництві й богомерзких ідолослужіннях; тому вони й дивуються, що ви не берете участи з ними в цій розпусті, і лихословлять на вас. Вони дадуть відповідь Тому, Хто має судити живих і мертвих. Бо на це і мертвим благовістилося, щоб вони, як люди, прийнявши суд людською плоттю, по-Божому жили духом. А втім, близький усьому кінець. Отже, будьте розсудливі і пильнуйте в молитвах. Передусім же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безліч гріхів. Будьте гостинні один до одного без нарікань. Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домоправителі різноманітної благодаті Божої. Чи говорить хто, говори як слова Божі; чи хто служить, служи по силі, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог Ісусом Христом. Йому ж слава і влада на віки віків. Амінь.
На літії стихира храму і апостола, глас 1.
Творіння Андрія Єрусалимського.
Первозваний ученик і наступник Твоїх, Господи, страждань, Андрій апостол, хрестом Твоїм, як вудкою, уловив тих, що у глибині несвідомості були колись в омані, і привів їх до Тебе; тому ми, спасенні вірою, взиваємо до Тебе: його молитвами, Преблагий, заспокой наше життя і спаси душі наші.
Прославмо, вірні, Петрового брата Андрія, ученика Христового, бо він колись сітями у морі рибу ловив, нині ж древом хреста ловить вселенну, і народи від омани навертає до хрещення і, стоячи перед Христом, благає миру світові і душам нашим великої милости.
Вогонь духовний, що просвічує розум і спалює гріхи, апостол Христів і ученик, прийнявши в серце, сяє таємничим промінням вчення в язичницьких непросвічених серцях, спалює хмиз нечестивих байкотворців, бо вогонь Духа Святого таке має дійство. О, чудо дивне і величне! Тілесний язик, тілесне єство, плоть земна розумне і нетілесне прийняли знання; але, о таїннику незбагненного і спостерігачу небесного, моли, щоб просвітилися душі наші.
Глас 8. Творіння Малакса.
Жаданого Бога у плоті, Який по землі ходить, побачивши, Боговидче первозваний, до брата взивав ти, радіючи: знайшли, Симоне, жаданого. До Спаса ж разом з Давидом взивав ти: як олень бажає джерельної води, так душа моя бажає Тебе, Христе Боже. Звідси бажання до бажання додавши, ти приходиш через хрест до Нього — Жаданого — і як істинний і мудрий ученик уподібнюєшся Йому у хресних стражданнях, тому спільником став Його слави; старанно молися за душі наші.
Слава… глас 8.
Проповідника віри і слугу Слова, Андрія, прославмо, він бо із глибини моря людей уловлює, замість палиці хрест у руках тримає, і, як міцною ліскою, витягає душі від омани ворожої і завжди приносить Богу дар благоприємний; того, вірні, прославмо в соборі мучеників Христових, щоб він молився з ними, нехай милостивим буде до нас Господь у день судний.
І нині…
Богородичний: Владичице, прийми молитви рабів Твоїх і визволи нас від усякої недолі і печалі.
Стихири на стиховні, глас 5.
Радуйся, небо словесне, що завжди славу Божу благовістиш; ти перший щиро послухав заклик Христа і невідступно з Ним перебував; від Нього ж просвічений, ти побачив світ істинний і сущих у темряві блискавкою твоєю просвітив, благости Його уподібнившись. Тому, святкуючи твоє всесвяте свято, раку мощей твоїх радісно цілуємо, з яких ти виточуєш спасіння тим, хто просить, і велику милість.
Стих: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.
Ти, Андрію богомудрий, перший знайшов Того, Хто заради милосердя одягнувся в наше єство і приєднався до Нього, палаючи любов’ю, і до брата взивав: Того ж, Кого проповідували пророки Духом Святим, знайшов, іди до Його краси, щоб ми були залученими душею й помислами і, світловодимі Його світлом, відганяли ніч омани і темряву невідання, Христа благословляючи, Який подає світу велику милість.
Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук його сповіщає твердь.
Народи, що не знали Бога, ти виловив із глибини невідання сіттю слів твоїх, і збурюєш солоне море, як кінь Того, Хто владарює над морем, приснопам’ятний апостоле; гнилість безбожжя ти висушив, вклавши чесну сіль — мудрість твою, їй же дивувалися нечестиві служителі безумної мудрости, не знаючи Христа, що подає велику милість.
Слава… глас 3. Творіння Германа.
Брата Петрового й ученика Христового, риб ловителя і ловця людей, Андрія апостола, піснями прославмо; бо він Ісусовим ученням усі догмати роз’яснив і, як приманку рибам, дав беззаконникам плоть, і тих уловив. Того молитвами, Христе, подай людям Твоїм мир і велику милість.
І нині… глас той самий.
Йосифе, скажи нам, як ти, прийнявши Діву із святого святих, приводиш Її, Яка мала в утробі, до Вифлеєма? Я, — промовляє, — пророків дослідив і, відповідь прийнявши від ангела, переконався, що Марія народить Бога незбагненно; до Нього ж на поклоніння прийдуть волхви зі сходу і принесуть чесні дари. Ти, Господи, що воплотився, слава Тобі.
Тропар, глас 4: Як з апостолів первозваний і верховного сущий брат, Владиці всіх, Андрію, молися, щоб Він дарував мир вселенній і душам нашим велику милість.
Слава: і нині, богородичний воскресний.
На ранній
Після 1-ї кафизми сідальний, глас 1.
Як божественного ученика і покликаного раніше за всіх учеників Христових, з любов’ю прославляємо тебе, Андрію апостоле, і з вірою до тебе взиваємо: охороняй паству твою, яка доручена тобі Богом, від усякої скорботи, недолі, спокус і всякого зла.
Слава: і нині…
Богородичний: Простягнувши у зворушенні руки Твої святі, Пречиста, подай нам поміч від Святого, і дай прожити безбідно життя тим, хто прославляє Твоє пресвяте Різдво і Тебе, Владичице, має як надію і похвалу.
Після 2-ї кафизми сідальний, глас 3.
Тебе, Первозваного, знайшов Христос, як найкращого тайнослужителя, Андрію блаженний, що повеління Його старанно по всій вселенній благовістив, облітаючи на крилах, просвітив народи і сподобив нашу землю твоїм завітанням і благовістям Христовим; Його як Бога моли дарувати нам велику милість.
Слава: і нині…
Богородичний: Божественною скинією Слова була Ти, єдина Пречиста Мати Діво, чистотою Своєю Ти перевершила ангелів, а найбільше за всіх мене, прах земний, оскверненого плотськими гріхами; очисти мене божественними водами Твоїх молитов, подаючи, Пречиста, велику милість.
Після полієлея сідальний, глас 5.
Апостола всі прославмо як самовидця Слова, і божественного проповідника, і воістину духовного ловця народів, бо привів нас до пізнання Христа Андрій богопроповідник, істинно великий наш заступник; і нині безперестанно молиться за спасіння душ наших.
Слава: і нині…
Богородичний: Тим, що на Тебе, Діво Пречиста, надію безсумнівно покладають, Ти єси покров у різних напастях і недолі; від бід лютих визволи нас, благаючи Сина Твого з апостолами Його, і спаси всіх, хто оспівує Тебе.
Ступеневі, 1-й антифон, глас 4.
Прокимен, глас 4: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.
Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
Все, що дише…
Євангеліє від Матфея, зачало 9 (4, 18-23).
Після 50-го псалма стихира, глас 8.
Проповідника віри і слугу Слова, Андрія, прославмо, він бо із глибини моря людей уловлює, замість палиці хрест у руках тримає, і, як міцною ліскою, витягає душі від омани ворожої і завжди приносить Богу дар благоприємний; того, вірні, прославмо в соборі мучеників Христових, щоб він молився 3 ними, нехай милостивим буде до нас Господь у день судний.
Канон Богородиці з ірмосом на 6, глас 1.
Пісня 1
Ірмос: Пісню перемоги співаємо всі Богу, що сотворив дивні чудеса силою великою, і спас Ізраїля, бо прославився.
Ти єдина в літо породила безлітного Сина втіленого, всесвята Пречиста, зціли всі довголітні пристрасті всестрасної моєї душі.
Пречиста, сокруши рани душі моєї і жорстокість серця, затьмарення помислів і розуму перевагу, як співстрадниця, Твоїми молитвами.
Ти, Пречиста, що народила Світло — мого Спасителя, визволи мене із темряви і вічних мук, щоб я, спасенний, оспівував велич Твою.
Віджени від мого розуму затьмарення світлом Твоїм, Всехвальна, що народила незбагненно суще Світло, і даруй мені, Всеблага, побачити Світло, що із Тебе засяяло нам.
І апостола два канони, на 8. Канон перший, творіння Іоана ченця. Глас 1.
Ірмос: Твоя переможна правиця боголіпно у кріпості прославилася, вона, Безсмертний, як всемогутня противників знищила, а ізраїльтянам у глибині нову путь проклала.
Душу мою, затьмарену помислами і словами, просвіти, благовістителю Христів Андрію, благодаттю божественною, що в тобі спочиває, щоб я достойно прославив тебе.
Бажанням і любов’ю непохитною, апостоле Андрію, ти спочатку став на ступінь чеснот і, завжди навчаючись підніматися від немочі духовної, досяг найвищої сили.
Чесний Предтеча Христів, народжений неплідною, радіючи, привів до Христа препрославленого, що був народжений Дівою, із своїх учеників верховного Андрія.
Богородичний: Радуйся, джерело благодаті; радуйся, ліствице і двері небесні; радуйся, світильнику і стамно золота, і горо невідсічена, що Життєдавця Христа світові народила.
Другий канон апостола, глас той самий.
Ірмос: Стовпом вогненним і хмарою Ізраїля настановив як Бог, море розвергнув, колісниці ж фараонові глибиною покрив; співаймо пісню перемоги, бо Єдиний прославився.
Тростиною Євангелія, Андрію преславний, із глибини омани витягнувши, ти уловив людей, як обіцяв Христос, Який навчив тебе людей, як рибу, ловити.
Будучи стовпом віри й осідком істинних догматів Христових, Андрію богонатхненний, ти нині закликаєш усі краї землі святкувати торжество; збираймося ж, усі вірні.
Випробувавши сітями морського кита, ти, славний, як премудрий рибалка, уловлюєш сітями Святого Духа народи, племена і людей, і ясно відкриваєш нам найвищу глибину.
Таємничого небесного града громадянине, самовидцю і риторе невимовного пізнання Христового, що прийняв з неба Духа Святого, Який говорив через вогняні язики і розділяв дарування, моли, щоб спастися нам.
Слава…
Троїчний: Пребезначальній Тройці, Єдиниці пресущній вірою поклоняюся, не розсікаючи Божества, бо
Вона єдиновидна, проста, нероздільна; з’єдную Її Істотою, розділяю ж Лицями.
І нині…
Богородичний: Бог стає Немовлям від Діви й оновлює зітліле із Адама; руйнує ж стіну і перегородку ворожнечі своєю плоттю, клятву знімає праматеринську, вийшовши із Пречистої Матері.
Катавасія: Христос народжується…
Пісня 3
Ірмос: Нехай утвердиться серце моє у волі Твоїй, Христе Боже, що над водами небо утвердив друге, і заснував на водах землю, Всесильний.
Неплідної думки моєї все безпліддя віджени, і покажи плодоносною чеснотами душу мою, Пресвята Богородице, вірних помічнице.
Визволи мене, Всенепорочна, від усякого осудження і багатьох спокус зміїних, від вічного вогню і темряви, Ти бо народила нам Світло невечірнє.
Страшним судом, Пречиста, і тим невгасимим вогнем, і лютою відповіддю весь я засуджений; поспіши спасти мене раніше кінця, Блага, раба Твого.
Благословенний Плід утроби Твоєї, Діво всехвальна, зітлілих бо через плід дерева, заради хреста вчинила причасниками нетління Божественною благодаттю.
Інший.
Ірмос: Єдиний, що знаєш людської істоти неміч і милостиво її образ прийняв, опояши мене з висоти силою, щоб взивав я до Тебе, святий: одушевлений храме невимовної слави Твоєї, Чоловіколюбче.
Прийшов ти, Андрію, не спрагою покликаний, а добровільно — до Джерела життя, як олень; і, знайшовши Його, всім проповідував, пив і напоїв водою нетління всі краї, знесилені спрагою.
Пізнавши закони природи, Андрію славний, і спільникам брата прийнявши, ти взивав: знайшов Жаданого, народженого у плоті; підказав тобі розум духовний.
Неводом слова з глибини омани ловив ти рибу словесну, апостоле, і як поживу чисту на трапезу Христову приніс тих, що просвітилися благодаттю Христа, Який з’явився у плоті.
Богородичний: Бога зачавши в утробі, Діво, Духом Всесвятим, Ти перебувала неопаленою, тому що Ти — купина, прообразована законоположником Мойсеєм: горіла і не згорала, прийняла вогонь нестерпний.
Інший.
Ірмос: Нехай утвердиться серце моє у волі Твоїй…
За Тим, Хто закликав словом: іди слідом за Мною, — за Христом пішов з Андрієм і Кифа, батьків залишивши, і човен, і сіті, як ті, що передбачали віру.
Капища ідольські перетворивши на храми Божі, всечесний апостоле, ти освятив у них синів хрещення, яких відновила благодать води і Духа.
Бісер коштовний, таємниче на полі серця твого схований, світу ти запропонував, апостоле, його ж язичники, вірою знайшовши, поклали у скарбниці.
Як скарбницю, ти, всехвальний, взяв у руки Євангеліє, і всю землю збагатив Божественним благовістим; тому і пам’ять твою шануємо зі стражданнями твоїми.
Слава…
Троїчний: В Тройці єдину силу всі православно оспівуємо: Безначального нествореного Бога, Єдиносущного, Співпрестольного, Триіпостасного, Трисонячного, — Її прославляючи.
І нині…
Богородичний: Всяка мати, народивши дитя, не може бути дівою; Ти ж, народивши Христа, Діво Мати, перебувала Дівою, молоком годуючи Життя наше, і чистою залишилася.
Сідальний, глас 8: Як первозваного з усіх учеників, і самовидця Слова, і служителя, Андрію апостоле, достойно шануємо тебе, бо за Агнцем, що взяв на Себе гріхи світу, з вірою несумнівною щиро пішов ти; через те був ти і спільником страждань Його, Який заради нашого спасіння добровільну смерть прийняв. Тому взиваємо до тебе: молися Христу Богу, щоб подав прощення гріхів тим, що з любов’ю шанують святу пам’ять твою.
Слава… глас той самий.
Ідольську жорстокість сокрушив, Спасових страждань зажадав, Андрію блаженний, явився ти апостолом, подаючи з небес усім чудеса; і був ти, всеблаженний учителем язичників. Тому, достойно шануючи твою пам’ять, у піснях прославляємо і вірно величаємо тебе, Господній апостоле; моли Христа Бога дарувати відпущення гріхів тим, хто з любов’ю святкує святу пам’ять твою.
І нині…
Богородичний: Радуйся, престоле Божий вогневидий; радуйся, Отроковице, осідок царський, чертог золотопорфирний, одіяння багряновиде, храм прикрашений, колісниця блискавична, світильник всесвітлий; радуйся, Богородице, дванадцятистінний град і двері золотоковані, і чертог світлообразний, трапеза світлопозолочена, богоприкрашена скинія; радуйся, славна Невісто сонцесяйна; радуйся, єдина душі моєї краса.
Пісня 4
Ірмос: Духом передбачаючи, пророче Авакуме, Слова втілення, ти проповідував, взиваючи: коли наблизяться літа, пізнаєшся; коли прийде час, покажешся; Слава силі Твоїй, Господи.
Діво всесвята, нескверна скиніє, мене, оскверненого гріхами, очисти нині окропленням щедротами Твоїми найчистішими і подай мені руку помочі, щоб я взивав: слава Тобі, Чиста, Богопрославлена.
Ти явилася храмом, освяченим Богом, Який у Тобі оселився незбагненно, Діво; Того моли очистити наші гріховні скверни, щоб ми стали храмом і помешканням Святого Духа.
Помилуй мене, Богородице, бо Ти єдина народила джерело милости, і звільни мою душу від лютої хвороби, і серце від нерозуміння, даруючи струмки сліз і розчулення божественне раніше кінця, молитвами Твоїми.
Пізнав пророк Тебе, Пречиста, гору осінену Духом Божественним; очисти Твоїм, Діво, заступництвом тих, хто згорає від полум’я безлічі гріхів, бо Ти єдина — людей виправлення.
Інший.
Ірмос: Тебе, як гору, благодаттю Божою осінену, побачивши прозорливими очима, Авакум провістив, що з Тебе вийде Святий Ізраїлів на спасіння наше й оновлення.
Божественна, всемогутня і світлосяйна сила Духа, що знищує найлютіше, на тебе зійшла з Божої волі у вигляді вогняного язика і явила тебе благовісником невимовних таїн Божих.
Не зброю задля помсти і для руйнації міцних твердинь ворога взяв ти, Андрію всечесний, а, озброєний тільки хрестом, ти полонив народи і привів до покірності Христу.
Горою, що виточує духовну радість, явив тебе, Андрію, надприродний Бог, Який втілився заради нас; і знищує силою Духа гори гіркого демонського піднесення.
Андрію пребагатий, наповни водами духовної радости від багатого дару Учителя твого Христа тих, що святкують пам’ять твою в піснях, безперестанними твоїми молитвами.
Богородичний: Оспівуємо велике і величне Твоє таїнство, бо, від наднебесних чиноначалій утаємнивши, Сущий зійшов на Тебе, як дощ на руно, Всехвальна, на спасіння наше і оновлення.
Інший.
Ірмос: Духом передбачаючи, пророче Авакуме, Слова втілення, ти проповідував, взиваючи: коли наблизяться літа, пізнаєшся; коли прийде час, покажешся; Слава силі Твоїй, Господи.
Залишивши сіті і взявши хрест, пішов ти за Христом, Який покликав тебе; і, закидаючи сіті Духа в море житейське, ти замість риби ловив людей, апостоле славний.
Язиком полум’я ти прийняв Духа Святого і став, апостоле, мужем богоприємним; обходячи небесні красоти і пізнаючи в них духовну доброту, відкривай їх і нам.
Пустелю спраглу напоїв ти, премудрий, божественними твоїми словами, і показав її багатоплідною, що приносить плоди — дітей церковних, посіяних благовістям; слава Тому, Хто дав тобі Духа.
Невимовну Твою, Ісусе, доброту побачивши, Андрій покликав свого брата: Петре єдинокровний, знайшли Месію, Якого проповідували Закон і пророки, гряди, приєднаємося до істинного Життя.
Троїчний: Тройцю в Єдиниці оспіваймо, вірні, у єдиному Божестві — Отця, і Сина, і Духа Божественного, істоту єдину і єство нероздільне, нерозлучне: єдиний бо в Трьох Лицях Бог.
І нині…
Богородичний: Єдиного від Тройці невимовно в утробі зачавши, народила як Сина нетлінно; Тройця ж ніяк не прийняла збільшення; і чистою, як і до народження, Дівою перебуваєш, Богомати.
Пісня 5
Ірмос: Твій мир подай нам, Сину Божий, іншого бо, крім Тебе, Бога не знаємо, ім’я Твоє прославляємо, бо Ти єси Бог живих і мертвих.
Зіниці серця мого розкрий, Чиста, щоб я бачив ясно Божественне сяйво, і Твою славу невимовну, щоб я одержав милість і вічну славу.
У двох волях Єдиного з Пресвятої Тройці народила Ти, Всенепорочна, Який має єдину Іпостась; Його ж моли старанно, щоб спастися всім нам.
Пречиста, народивши Спаса і Бога, моли спасти від скорбот, хвороб і озлоблення мене, Твого нікчемного раба.
Моли Того, Якого народила Ти, Діво, незбагненно, спасти тих, що з вірою взивають: радуйся, Діво всенепорочна, радуйся, благословенна, світу заступниця.
Інший.
Ірмос: Ти, Христе, що просвітив сяйвом Твого пришестя і хрестом Твоїм освітив світу кінці; просвіти світлом Богопознання Твого серця тих, що православно Тебе оспівують.
Одержав ти, Андрію апостоле, те, чого й бажав: оселившись з Христом у небесних оселях, ти достойно зібрав снопи твоїх трудів; тому тебе піснями славимо.
Полюбив ти Владику і скоро слідом за Ним пішов, уподібнюючись Йому в стражданнях аж до смерти, всечесний Андрію.
Натягнувши тебе, апостоле, як сильну стрілу, Господь направив у весь світ, уранюючи демонів і лікуючи людей уражених.
Богородичний: Веселяться Небесні Сили, бачачи Тебе; радіють з ними і собори людей, бо Різдвом Твоїм вони з’єдналися; Діво Богородице, Тебе достойно славимо.
Інший.
Ірмос: Осяй наш розум, Боже, світлом заповідей Твоїх, даруй нам, Благий, Твої милості, бо світло і мир Твої повеління.
Зажадав ти, мученику Христів, хреста, і одержав хрестом твоїм нетлінне Царство, до нього ж привів ти хрестом боготаїнників, подаючи насліддя Його богословам.
Шукав ти Христа, істинне Життя, і, знайшовши, перший одержав; одержавши ж, таємно прийняв Його, і став ти скарбницею життя нетлінного.
Слова́ твого божественного грому розливаються у світі, і від країв до країв землі пройшли; оточили бо, як колесо, і з’явилася твоя блискавка по вселенній, як говорить Давид.
Поминай, ученику Христів, нас, що святкуємо пам’ять твою і шануємо мощі твої, молися завжди старанно за паству, хранителем якої був ти спочатку і спасінням.
Слава…
Троїчний: Отця, і Сина, і Святого Духа — Бога, Нероздільну Тройцю, Триіпостасне Царство прославмо одностайно, вірні, безперестанним славослів’ям Її вірно оспівуючи.
І нині…
Богородичний: Народила Ти Світло, не знаючи як, всесвітлий Світильник Сонця світло носячи; і була Ти вмістилищем новим нетварного Світла, випромінюючи всій землі Зорю богопізнання.
Пісня 6
Ірмос: Пророку Іоні уподібнюючись, благаю: життя моє, Благий, визволи від смерти і спаси мене, Спасе світу, взиваю: слава Тобі.
Мене, оскверненого безліччю гріхів, омий від усякої скверни заступництвом Твоїм, молюся Тобі як благій і нескверній скинії.
Будь провідницею, Пречиста, для мене, що завжди валяюсь у безодні лютих житейських спокус, і спаси мене, направивши до пристановища спасіння.
Душу мою окаянну збурюють хвилювання помислів, і напади пристрастей, і глибина гріхів; допоможи мені, Пресвята Владичице.
Велич Твою Христос сотворив назавжди, Його ж благай завжди показати на мені велич Твоєї багатої милости, Богоблагодатна.
Інший.
Ірмос: Обняла нас остання безодня; нема визволителя; стали ми як вінці на заколення; спаси людей Твоїх, Боже наш, бо Ти сила немічних і оновлення.
Море перепливаючи в човні тілесному, знайшов ти Керманича, що править усім, Христа, і до Нього з радістю пристав, Андрію всечесний.
Духи злі словом проганяються, недуги зцілюються, безліч же душевних пристрастей далеко відганяються даною тобі, Андрію, від Бога благодаттю.
Як хвиля тиха, направлена лагідним духом, апостоле, ти висушив море лукавого багатобожжя божественними струмками, і ріки богопізнання всім виточив.
Богородичний: Веселяться Тобою, Діво Пречиста, праотці роду нашого, рай повернувши Тобою, його ж загубили непослухом; Ти бо чиста і до Різдва і після Різдва.
Інший.
Ірмос: Пророку Іоні уподібнюючись, благаю: життя моє, Благий, визволи від смерти і спаси мене, Спасе світу, взиваю: слава Тобі.
Той, хто вийшов із Вифсаїди, нас святкувати скликає, пропонуючи нам свято величі своїх подвигів.
Ремеслом рибар, вірою ж ученик, як глибину, досліджуючи серця вірних, вудку закидає слова й уловлює нас.
Носячи у своєму серці вогонь любови Христової, ученику, взивав ти до людей: вогонь ваш погас, істинно з’явився Христос.
Розум осолонивши сіллю Христовою, їжу вашу осолодив вам догматами небесними і нетлінними солодощами.
Слава…
Троїчний: Отцю, і Сину, і Духу Святому поклонімося, вірні — Триіпостасній Істоті нероздільній, взиваючи: слава Богу в Тройці.
І нині…
Богородичний: Благоволінням Отця воплотився Син Духом Божим в утробі Твоїй, Чиста, і спас загиблий образ явно, Богородице.
Кондак, глас 2: Мужности тезоіменного богопроповідника і Церкви послідовника верховного, Петрового брата прославмо, бо, як колись до нього, так нині до нас взиває: прийдіть, знайшов Жаданого.
Ікос: В давнину Давид піднімав грішника, як мене, сповіщаючи Боже благославне виправдання, однак навчає знову віри і промовляє многими сльозами; нині, якщо глас Його почуєте, сердець ваших не озлоблюйте, як колись Ізраїль прогнівав. Наводить же інше із псалма: Господу, всі землі, співайте; прийдіть, знайшли Жаданого.
Пісня 7
Ірмос: До сущих у печі юнаків Твоїх, Спасе, не доторкнувся вогонь і не зашкодив їм. Тоді троє, наче єдиними устами, співали і благословляли, промовляючи: благословенний Бог отців наших.
Душу мою, осквернену пристрастями, освяти, Пречиста, — раба Твого; і сокруши лютий полон розуму, і серця озлоблення, і демонів підступи.
Розум мій, умертвлений плотськими пристрастями, оживи, Всенепорочна, й укріпи мене чинити угодне Богу, щоб я звеличував Тебе і славив завжди Твоє милосердя.
Мене, умертвленого плотськими пристрастями, Владичице чиста, очисти — скверну душі моєї смиренної, і визволи, Діво, від нападу ворогів, і спаси мене.
До Тебе, Всесвята, непорочна, чиста, ми, раби Твої, завжди вдень і вночі припадаємо й упокореним серцем благаємо отримати прощення гріхів Твоїми молитвами.
Інший.
Ірмос: Тебе, Богородице, ми, вірні, піччю духовною визнаємо, бо, як трьох отроків спас прославлений, так і світ оновив в утробі Твоїй всесильний, хвальний отців Бог і препрославлений.
Воістину явно справдилося слово Твоє, Христе, бо ученик Твій божественний словом бурю вгамовує, і на лагідну тишу змінює, хвальний отців Боже і преславний.
Повелінням ти, апостоле, на духовну гору Сиона піднявся і прийняв чашу спасіння; радіючи, подаєш; і переходиш через смерть до божественного життя, хвального отців Бога і преславного.
Тебе, як словесну ріку, показала божественна ріка життя, що висушує ріки омани і напоює тих, що взивають: хвальний отців Боже і преславний.
Будучи земнородним, ти, апостоле, надприродно твориш чудеса, бо, з’єднавшись любов’ю з Христом, Який тебе полюбив, ти пішов слідом за Ним, співаючи: хвальний отців Бог і преславний.
Богородичний: Яків Тебе, Богородице, розумів, пророкуючи як ліствицю, бо Тобою Вишній зійшов на землю і пожив як людина, як благозволив: хвальний отців Бог і преславний.
Інший.
Ірмос: До сущих у печі юнаків Твоїх, Спасе, не доторкнувся вогонь і не зашкодив їм. Тоді троє, наче єдиними устами, співали і благословляли, промовляючи: благословенний Бог отців наших.
Всесвятого Духа вогонь, що зійшов з неба, повелів тобі, апостоле Христів, говорити про велич Його новими мовами, якими ти ніколи не проповідував, краям світу.
Дивує всяку думку благовістя, яке ви проповідували вселенній, таїнники Христові; ви — дванадцять — просвітили темряву землі.
Дивна благодать Твоя, Владико Христе, що була в богомудрих учениках, бо вони, будучи простими людьми і незнатними, обійшли всю землю від краю до краю.
Хто навчив тебе так говорити, апостоле? Хто просвітив твій розум бачити ясно неприступної слави Зорю, що засвітила світло істини в серцях наших? Слава…
Троїчний: Тройцю оспівуємо, вірні, славлячи Безначального Отця, і Сина, і Духа Святого, — єдину Істоту, Їй же трикратно співаємо: свят, свят, свят повіки, амінь.
І нині…
Богородичний: Як Єдиного від Тройці Тебе, Христе, славимо, бо із Діви воплотився і не змінився; все людське Ти поніс, не відступивши від єства Отчого, Ісусе, хоч і з’єднався з нами.
Пісня 8
Ірмос: Його ж страшаться ангели і всі воїнства як Творця і Господа; оспівуйте, священики, прославляйте, юнаки, благословляйте, люди, і прославляйте по всі віки.
Втілюється Безплотний із Тебе велично; Його ж благай, Пречиста, умертвити пристрасті моєї душі й оживити її, омертвлену в давнину лютим гріхом.
Ти вилікувала падіння Адама земного, народивши Спаса і Бога, Пречиста; Того ублагай зцілити рани душі моєї, невиліковно недужої.
Підніми мене, що лежу в безодні гріха, і нині подолай ворогів, що поборюють мене; і осоромлену пристрастями душу мою не зневаж, Пречиста, але змилуйся і спаси.
Зціли, Пречиста, пристрасті мого серця, народивши Цілителя всіх, і покажи мене причасником долі праведних, діво, Христа благаючи.
Інший.
Ірмос: Отроки Ізраїлеві в печі, наче в горні, ясніше від золота красою благочестя засяяли, промовляючи: благословіть, усі діла Господні, Господа, оспівуйте і величайте по всі віки.
Світлоносний і радісний промінь зцілень, Андрію, апостоле Христів, осяває у божественній пам’яті твоїй нас, що взиваємо: всі діла Господні, Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Маючи людську природу, ти став вище законів її і перейшов до ангельських осель, Андрію апостоле, і взиваєш: всі діла Господні, Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Подих Духа Божого, що з неба вогнем тебе просвітив, показав тебе красномовцем і богонатхненним апостолом, що взиваєш до Христа твого: всі діла Господні, Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Світлопромінний, як блискавка, ти вийшов на просвічення народів, темряву невідання розганяючи і просвічуючи вірних, що взивають: благословляйте, всі діла Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його по всі віки.
Богородичний: Радуйся, престоле слави Божої, радуйся, вірних стіно; Тобою бо світло сущим у темряві засяяло — Христос, — тим, що Тебе ублажають і взивають: всі діла Господні, Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Інший.
Ірмос: На Синаї купину палаючу неопалимою зберіг і юнаків посеред палаючого полум’я визволив; Бога оспівуйте, благословляйте і прославляйте Його повіки.
Ремеслом рибальства на морі ловив рибу, премудрий, нині ж людей ловиш вірою у Христа з омани ворожої; глибиною бо була колись омана, яка потопляла людей у бурі невідання.
Глибину духовного житія спокійно переплив ти, апостоле, перелетів вітрилом Духа, вірою Христовою; тому і пристановища життя ти досяг, радіючи, по всі віки.
Сонце правди зайшло на древі Своєю волею, ти ж, світильник Сонця, шукаючи заходу разом з Христом, на древі хреснім був повішений, Андрію великий, світило церковне.
О, улюблений ученику Христів, прилічений до апостолів Його! Коли на престолі сяде Суддя з вами дванадцятьма судити, як обіцяв, тоді будьте для нас стіною чоловіколюбства.
Благословимо Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.
Троїчннй: Трисвітлу Єдиницю і Тройцю співпрестольну славословимо, не розділяючи, з’єднуючи ж Її єством, як єдину істинну Істоту, з’єднану у Трьох Лицях незлитно.
Богородичний: Сущого Єдиного від Тройці зачавши, Ти народила втіленого із Тебе, що оновлює закони єства Різдвом Твоїм, Чиста; Того не переставай завжди благати за нас як Бога, Богородице.
Пісня 9
Ірмос: Світлоносна хмара, з якої Владика всіх, як дощ з небес на руно, зійшов і воплотився заради нас, став Людиною Безначальний; величаємо всі Чисту як Матір Бога нашого.
Гріхолюбний я і в недбальстві перебуваю, Пречиста, і судилища непідкупного страшуся, Богоневісто; збережи мене на ньому неосудним святими твоїми молитвами, щоб я завжди Тебе прославляв як заступницю мою.
Страшуся судилища, Діво, і ока Твого Сина, що нічого не забуває; діяння ганебні на землі я вчинив, і заради цього до Тебе взиваю: всемилосердна Владичице, допоможи мені і від тієї недолі визволи мене, Пречиста, і спаси.
Який страшний день випробування, Діво, яка жахлива відповідь, який лютий сором! Хто може встояти, Владичице? Помилуй пристрасну мою душу і раніше кінця подай мені прощення, Пречиста.
Світло народивши Божественне, Всенепорочна, просвіти мене, затьмареного всякими підступами лукавого і всякою злобою; прогнівав я Бога, направ мене, Пречиста, на путь благих діянь, як винуватиця всякого добра.
Інший.
Ірмос: Образ чистого Різдва Твого показала неопалима купина; і нині молимося: погаси вогонь напастей, що нападають на нас, щоб Тебе, Богородице, безперестанно ми величали.
Як найкращий ученик Владики твого, що з волі Своєї розіп’ятий був на хресті, ти йшов за Ним аж до смерти і з радістю зійшов на хрест, ідучи на небеса, славний апостоле.
Двері раю перед тобою відчинилися, і ліствиця на небеса з’явилася, і прийняли тебе небесні оселі, і стоїш ти з радістю перед Христом Життєдавцем, апостоле, і щиро молишся за світ.
Прославився ти, апостоле премудрий, стражданнями, рівними стражданням Учителя твого, бо на хресті прийняв божественну твою кончину і став причасним до Бога; тому благаємо тебе: завжди молися за нас.
Радуйся, прекрасна двойця, що нині успадкувала на небесах громадянство; ви отримали вінці й перемагаєте їх силою і просвічуєте світлістю божественних дарувань.
Богородичний: З кореня пророчого Давидового і богоотецького виросла Ти, Діво, але і Давида Ти істинно прославила, бо народила пророкованого ним Господа слави; Його ж оспівуючи, достойно величаємо.
Інший.
Ірмос: Світлоносна хмара, з якої Владика всіх, як дощ з небес на руно, зійшов і воплотився заради нас, став Людиною Безначальний; величаємо всі Чисту як Матір Бога нашого.
Ти, що закинув сіті таємничого боговідання і, як рибу, уловив ними тих, хто зрозумів небесну доброту, моли, святий Андрію, Святу Тройцю подати і нам очищення.
Дякують народи, яких ти просвітив і від землі на небеса підніс, бо вони відступили від служіння ворожого і стали співпричасниками святих ангелів і спільниками Господньої слави.
Самовидці невимовного і служителі Слова, тайновідці і свідки недослідимого, апостоли Христові, моліться, щоб і ми були спадкоємцями Царства і причасниками Його Божества.
Ви прийняли від Христа владу зв’язувати і відпускати, визволіть усіх від пут безлічі гріхів, коли прийде Христос, і всі ви сядете на дванадцяти престолах судить всі племена Ізраїлеві.
Слава…
Троїчний: Прославмо Триіпостасне єство і нероздільну славу, в єдиному Божестві оспівану на небесах і на землі, Тройцю нерозлучну, безперестанно побожно поклоняючись Отцю з Сином і Святим Духом.
І нині…
Богородичний: Під твою милість прибігаємо з вірою і поклоняємося побожно Сину Твоєму, Діво Богородице; Його як Бога миру і Господа моли визволити нас від тління і бід і всяких напастей.
Світильний: Слово Безначальне знайшло тебе, всеблаженний, і показало тебе первозваним серед апостолів, Андрію приснопам’ятний; ідучи слідом за Ним, ти став благовісником заблудлих, виводячи їх на шлях божественний, небесний.
Слава…
Петрового брата, першого ученика, самовидця і служителя Слова, Андрія апостола славно прославимо, бо він народи просвітив і був розіп’ятий, кончину прийняв як ученик Владики.
І нині…
Богородичний: Бога, Його ж Ти народила, Діво всенепорочна, моли за всіх, що побожно Тебе шанують з первозваним Андрієм, щоб одержали Божественне сяяння Твого Сина і стояння з обраними і святими, бо Ти можеш все, що хочеш.
На Хваліте… стихири, на 4, глас 1.
Радій нині, Вифсаїдо, бо в тобі з материнської утроби зацвіли запашні квіти, Петро і Андрій, що по всьому світу благовістили віру у Христа і до Його страждань прилучили себе.
Андрію, радуйся і грай, бо ти явно прийняв у сяянні слова Сонце слави, Христа Життєдавця, Його ж тримаючись, вірою благовістив; Того безперестанно моли за нас, що з вірою оспівуємо тебе.
Тайнонавчитель Божественного спасіння Христового, перший обраний ученик Слова, Андрій боговидець, побачивши, взивав до єдинокровного Петра: знайшов Месію, Якого писання і пророки провістили.
Град Па́три придбав тебе, пастиря і божественного покровителя міста, і від усяких бід визволителя і хранителя, Андрію мудрий, вдячно шануючи тебе; але безперестанно молися за нього, щоб спастися йому неушкодженим.
Слава…
Проповідника віри і служителя Слова, Андрія прославмо, бо він з глибини виловлює людей, замість вудки тримаючи хрест у руках, і, закидаючи слово своє, наче вудку, визволяє душі з омани ворожої і приносить їх Богу, як дар благоприємний; того, вірні, прославмо в соборі мучеників Христових, щоб він молився з ними і виблагав для нас милості Божі в день Страшного суду.
І нині…
Стань, Вифлеєме, Божою митрополією, бо Світло невечірнє приходить до тебе, щоб народитися. Ангели, дивуйтеся на небесах; люди, прославляйте на землі; волхви із Персіди, славні дари принесіть; пастирі, заграйте трисвяту пісню. Все, що дише, нехай хвалить Господа.
Славослів’я велике, і відпуст.
На літургії
Блаженні з канонів, пісні 3 і 6.
Прокимен: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.
Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
Апостол: Послання до Коринф’ян, зачало 131 (4, 9-16).
Алилуя, глас 1: Сповідують небеса чудеса Твої, Господи, і істину Твою в церкві святих.
Стих: Бог прославляється в раді святих.
Євангеліє від Іоана, зачало 4 (1, 35-42).
Причасний: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.
Слава Ісусу Христу!
У першій паремії помилка: там сказано 1 Пет. 1, 1-2, 19, а насправді там треба читати тільки 1 Пет. 1, 1-19.
Дякую за увагу!