Чин Божественної Літургії Ранішосвячених Дарів
При зачинених царських дверях священик стає перед святим престолом і молиться, проказуючи тричі:
Боже, очисти мене грішного.
Диякон, приготувавши себе до служіння Святої Літургії і облачившись, стає на звичайному місці, проти царських дверей, і виголошує:
Диякон: Благослови, владико.
Священик бере Святе Євангеліє, творить ним знак хреста над антимінсом і виголошує:
Священик: Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Початковий псалом
Прийдіть, поклонімось… (тричі).
Псалом 103
Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, Ти дивно великий. Ти прибрався в славу й красу. Ти одягаєшся в світло, як у ризу, простягаєш небеса, як шатро. Покриваєш водами висоти Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш. Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я. Ти поставив землю на твердій основі її, не захитається вона повік-віки. Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води. Від наказу Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають. Підіймаються на гори і сходять на поля в місце, що Ти призначив для них. Ти поклав межу, якої не перейдуть вони, і не вернуться покрити землю. Ярами посилаєш потоки; між горами течуть води. Напувають всіх звірів польових, дикі осли гасять спрагу свою. Над ними витає птаство небесне, голос його лунає між віттям. Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля. Ти вирощуєш траву для скотини і зело на користь людям, щоб добути хліб із землі. І вино — веселити серце чоловіка, і єлей — намастити лице його, і хліб — підкріпити серце його. Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх. Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище. Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців. Ти створив місяць відзначати час, і сонце знає захід свій. Ти насуваєш темряву і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова. Левенята ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі. Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають в логовищах своїх. Виходить чоловік для справ своїх і на працю свою до вечора. Як величні діла Твої, Господи!
Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого. Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої. Там плавають кораблі і кити, що Ти створив вигравати в ньому. Всі вони на тебе чекають, що даси їм поживу в свій час. Ти даєш їм — вони збирають; Ти відкриваєш руку Свою — вони добром насичуються. Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть, і в прах свій повернуться. Пошлеш Духа Свого — і будуть створені, і відновиш лице землі. Нехай буде слава Господня на віки; звеселиться Господь з діл Своїх. Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять. Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу. Нехай буде благоприємною Йому мова моя, і я звеселюся в Господі. Нехай щезнуть грішники на землі, і беззаконників нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа!
Сонце знає захід свій. Ти насуваєш темряву, і ніч настає. Дивні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти.
Слава… І нині…
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі).
Світильничні молитви
Під час читання псалма 103 священик стає перед царськими дверима і тихо читає такі світильничні молитви:
Молитва четверта
О Ти, в невмовклих піснях і безупинних славословленнях святими силами оспівуваний, наповни й наші уста хвалою Твоєю, щоб звеличати ім’я святеє Твоє, і дай нам участь і насліддя зо всіма тими, що воістину бояться Тебе і додержують заповідей Твоїх, молитвами святої Богородиці і всіх святих Твоїх.
Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Молитва п’ята
Господи, Господи, Ти держиш усе пречистою рукою Твоєю, довготерпиш усім нам і вболіваєш над злими вчинками нашими. Пом’яни милосердя Твоє й милість Твою, вияви на нас доброту Твою, і дай нам і в останку дня цього уникнути різних підступів лукавого, і життя наше благодаттю Пресвятого Твого Духа збережи безпечним від спокус.
Милістю й чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословенний Ти з Пресвятим і Милосердним і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Молитва шоста
Боже Великий і Дивний, що невимовною добротою і багатим промислом правиш усім! Ти дарував нам і земні блага, і дав нам запоруку обіцяного Царства вже дарованими нам благами; Ти допоміг нам і за минулий час цього дня уникнути всякого зла, — дай нам і останок прожити безпорочно перед святою славою Твоєю, оспівуючи Тебе, Єдиного Милосердного й Чоловіколюбного Бога нашого.
Бо Ти єси Бог наш, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Молитва сьома
Боже Великий і Найвищий, Єдиний Безсмертний, що в світі неприступнім перебуваєш, — Ти все творіння премудро сотворив, світло від темряви відділив, поставив сонце володіти днем, а місяць і зорі — ніччю; Ти сподобив нас, грішних, і в цю годину стати перед Тобою з хвалою і вечірнє славослов’я Тобі принести. Сам, Чоловіколюбче Господи, вчини молитву нашу, наче кадило перед Тобою, і, як пахощі, прийми її. Пошли ж нам вечір цей і ніч, що надходить, спокійні. Одягни нас у броню світла. Визволи нас від страху нічного і від усього, що приходить у темряві; і сон, що його Ти дав на відпочинок немочі нашій, пошли нам вільний від усяких диявольських примар. Так, Владико всього, всіх благ Подавче, нехай ми і вночі, на ложах наших каючись, споминаємо ім’я Твоє і, просвіщаючись наукою Твоїх заповідей, встанемо в радості душевній на хвалу Твоєї благости, приносячи молитви і благання Твоєму милосердю за гріхи власні й усіх людей Твоїх, на яких милостиво зглянься молитвами святої Богородиці.
Бо Ти Милосердний і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Після ж 103-го псалма священик вертається і стає перед престолом, а диякон виходить північними дверима й на середині амвона виголошує велику єктенію. Якщо немає диякона, священик сам виголошує єктенію перед царськими дверима.
Велика або мирна єктенія
Диякон: В спокої Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За мир з неба і спасіння душ наших Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За спокій всього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За (все)святішого отця нашого (або — блаженнішого владику нашого)… (ім’я, титул глави Помісної Церкви), і (високо)преосвященнішого владику нашого … (ім’я, титул єпархіяльного архиєрея), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, за уряд та військо її Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За місто наше (або — село наше, святий монастир наш) і за всяке місто, село і країну і за тих, що по вірі живуть у них, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За добре поліття, за врожай плодів земних і за часи спокійні Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За подорожніх на воді, на землі і в повітрі; за недужих, знеможених та поневолених і за спасіння їх Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Люди: Тобі, Господи.
Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Кафизма 18. Антифон перший (Пс. 119–123)
Псалом 119
До Господа взивав я в скорботі моїй, і Він вислухав мене. Господи, визволи душу мою від уст неправдивих, від язика облесливого. Що дасть Тобі, або що додасть Тобі язик зрадливий? Він — як гострі стріли потужного з палаючим вугіллям, що спустошує. Горе мені, що я блукаю у Мосоха, перебуваю між шатрами Кидарськими. Довго перебувала душа моя з тими, що не бажають миру. Я бажаю жити мирно, але, як тільки заговорю до них, вони повстають проти мене без вини.
Псалом 120
Звів я очі мої вгору, звідкіль прийде поміч моя. Поміч моя від Господа, що створив небо і землю. Він не дасть нозі твоїй спіткнутися, не задрімає Охоронитель твій. Не задрімає і не засне Той, що охороняє Ізраїля. Господь — охорона твоя, Господь — покрова твоя при правиці твоїй. Удень сонце не опалить тебе, не вдарить вночі місяць. Господь охоронить тебе від усякого зла, охоронить душу твою Господь. Господь охоронить вхід і вихід твій віднині і навіки.
Псалом 121
Зрадувався я, коли сказали мені: «Ходімо в Дім Господній!» Стояли ноги наші у дворах твоїх, Єрусалиме. Єрусалим збудований, як місто, з’єднане в одно. В нього входять покоління, покоління Господні за законом Ізраїля, щоб прославляти ім’я Господнє. Там бо стоять престоли для суду, престоли дому Давидового. Просіть спокою для Єрусалиму і доброго життя для тих, що люблять його. Нехай буде спокій у стінах твоїх і добробут у палатах своїх. Заради братів моїх і ближніх моїх говоритиму я: мир тобі! Заради дому Господа Бога нашого бажаю добра тобі.
Псалом 122
До Тебе, що живеш на небесах, звів я очі мої. Ось бо, як очі рабів дивляться на руки господарів їх; як очі рабині дивляться на руки господині її, так очі наші до Господа Бога нашого, аж доки Він помилує нас. Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо надто ми наситилися пригноблення. Занадто наситилася душа наша зневаги від ситих і приниження від гордих.
Псалом 123
Коли б не Господь був з нами, — нехай скаже Ізраїль, — коли б не Господь був з нами, як повстали проти нас люди, – вони б живих поковтали нас, коли гнів їх розпалився на нас. Вода б затопила нас; потоки залили б душі наші. Бурхливі хвилі води шуміли б над душею нашею. Благословенний Господь Бог наш, що не дав нас на здобич у зуби їх. Душа наша, як пташка, вирвалася з сітки тих, що ловили. Сітка розірвалась, і ми спаслися. Поміч наша в імені Господа, що створив небо і землю.
Слава… і нині… Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі).
Молитва 1 антифону
Господи Щедрий і Милостивий, Довготерпеливий і Многомилостивий, вислухай молитву нашу і уваж на голос моління нашого, вчини нам знамення на добро; настав нас на путь Твою, щоб ходити в істині Твоїй; звесели серця наші, щоб боятися імени Твого святого, бо Ти Великий єси і твориш чудеса, Ти єси Бог Єдиний, і нема Тобі подібного між богами, Господи. Ти сильний у милості і милосердний в могутності, щоб помагати, і втішати, і спасати всіх, що надіються на святе ім’я Твоє.
Священик розкриває антимінс, ставить на нього дискос і, вклонившись земно перед святим престолом, бере з великою побожністю Святого Агнця з дарохоронильниці та кладе його на дискос.
Мала єктенія 1
Диякон: Ще і ще в спокої Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Люди:Тобі, Господи.
Священик: Бо Твоя є влада і Твоє Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Антифон другий (Пс. 124–128)
Псалом 124
Ті, що надіються на Господа, не похитнуться, як гора Сіон, що стоїть вічно. Гори навкруги Єрусалиму, а Господь навкруги народу Свого віднині і навіки. Бо не залишить Господь жезла нечестивців над долею праведних, щоб праведні не простягли рук своїх до беззаконня. Ощаслив, Господи, добрих і праведних серцем. А тих, що звернули на криву дорогу неправди, знищить Господь разом з тими, що чинять беззаконня. Мир на Ізраїля!
Псалом 125
Коли повертав Господь невільників Сіону, нам здавалося, що то був сон. Тоді були душі наші повні радости, і з уст наших лилася пісня. Тоді між народами казали: «Велике діло створив Господь над ними». Так, Господь явив над нами велике; ми раділи серцем. Поверни ж, Господи, невільників наших, як потоки води теплим вітром. Ті, що сіють сльозами, будуть жати з радістю. Хто з плачем ніс сіяти зерно своє, той вернеться веселий, несучи снопи свої.
Псалом 126
Коли не Господь будує дім, даремно трудяться будівничі; коли не Господь береже місто, даремно пильнує сторожа. Даремно встаєте ви рано і лягаєте пізно, їсте хліб, тяжко здобутий, тоді, коли Господь дає улюбленим Своїм спокійний сон. Ось і діти — насліддя від Господа; нагорода від Нього — плід утроби. Як стріли в руках сильного, так і сини молоді. Блаженний, хто здобув таку поміч собі. Не осоромляться вони, коли біля брами міста свого говоритимуть з ворогами.
Псалом 127
Блаженні всі, що бояться Господа, що ходять Його шляхами. Ти житимеш від праці рук твоїх; будеш щасливий і добро тобі буде. Жона твоя буде в домівці твоїй, як родюча виноградна лоза. Сини твої, як пагонці з дерева оливного, навкруги столу твого. Ось так буде благословенний чоловік, що боїться Господа. Поблагословить тебе Господь від Сіону, і побачиш блаженство Єрусалима в усі дні життя твого. Побачиш ти діти дітей твоїх. Мир на Ізраїля!
Псалом 128
Багато разів бороли мене від юности моєї, — нехай скаже Ізраїль, — багато разів бороли мене від юности моєї, але не перемогли мене. На хребті моїм орали плугатарі, проклали довгі борозни свої, але Господь справедливий, Він розсік пута беззаконників. Нехай осоромляться і відступлять ті, що ненавидять Сіон. Нехай будуть, як трава на даху, що сохне раніше, ніж вирвуть її, якою жнець не наповнює руки своєї, і в’язальниця не зв’яже снопа. А перехожі не скажуть: «Благословення Господнє на вас! Благословляємо вас іменем Господнім».
Слава…, і нині… Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі).
Молитва 2 антифону
Господи, не суди нас в суворості Твоїй і не карай нас у гніві Твоїм, але вчини з нами, Лікарю й Зцілителю душ наших, з милости Твоєї; веди нас до пристановища волі Твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання істини Твоєї; і даруй нам останок цього дня і ввесь час життя нашого мирний і безгрішний, молитвами святої Богородиці і всіх святих.
По молитві священик бере кадило, а диякон свічку, і священик обкаджує тричі з усіх сторін престол, що на ньому стоїть освячений Агнець, після чого віддає кадило. Диякон виходить на солею і виголошує малу єктенію.
Мала єктенія 2
Диякон: Ще і ще в спокої Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Люди: Тобі, Господи.
Священик: Бо Ти Благий і Чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Антифон третій (Пс. 129–133)
Псалом 129
Із глибини взиваю до Тебе, Господи: Господи, почуй голос мій. Нехай будуть вуха Твої уважні до голосу благання мого. Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, — Господи, то хто встоїть? Та в Тебе змилування є. Ради імени Твого надіюся на Тебе, Господи, надіється душа моя на слово Твоє; надіється душа моя на Господа. Від сторожі ранньої до ночі, від сторожі ранньої нехай уповає Ізраїль на Господа. Бо в Господі милість і велике у Нього визволення; Він визволить Ізраїля від усіх беззаконь його.
Псалом 130
Господи, не зазнавалося серце моє, і не підносились гордо очі мої; я не думав, що вже знаю велике й дивне, недосяжне для мене. Хіба не упокорював я душі своєї, наче дитину, відлучену від грудей матері? Душа моя в мені жадає Тебе, як дитя грудей матері своєї. Нехай надіється Ізраїль на Господа віднині і навіки.
Псалом 131
Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його, як він присягався Господеві, давав обітниці Богові Якова: «Не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу в ліжко на постіль мою, не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм; не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова». Ось ми чули, що воно в Єфрафі, знайшли його на полях Іарима. Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його. Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї. Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють. Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого. Клявся Господь Давидові істиною і не зречеться її: «Із синів роду Твого посаджу на престолі Твоїм. А коли сини Твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, що їх навчу Я, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм».
Бо Господь вибрав Собі Сіон і забажав його за оселю Собі «Це місце спокою Мого повік-віку, — сказав Господь, — тут оселюся, бо Я полюбив його. Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом. Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю. Там Я вирощу спасіння Давидові, поставлю світильник помазанику Моєму. Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя».
Псалом 132
Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді! Як пахуче миро на голові, що спливає на бороду, бороду Ааронову, що спадає на краї одежі його. Як роса єрмонська, що спадає на гори Сіонські, там посилає Господь благословення і життя повіки.
Псалом 133
Нині благословляйте Господа, всі раби Господні, що стоїте в домі Господнім, у дворах дому Бога нашого. Вночі підносьте руки ваші до святині і благословляйте Господа. Благословить і тебе із Сіону Господь, що створив небо і землю.
Слава… і нині.. Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі).
Молитва 3 антифону
Господи Боже наш, пом’яни нас, грішних і негідних рабів Твоїх, коли ми призиваємо святе ім’я Твоє, і не осором нас, що надіємось на милість Твою, але дай нам, Господи, все, чого просимо для спасіння, і сподоби нас любити й боятися Тебе від усього серця нашого та чинити у всьому волю Твою.
По молитві священик кладе поклін перед Святими Дарами, ставить дискос собі на голову і переносить попри горнє місце Святі Дари на жертовник. Перед ним іде диякон із свічкою і, повернувшись обличчям до священика, кадить Святі Дари. Всі в храмі клякають, а читець перестає читати, доки священик не перенесе Святих Дарів на жертовник.
Поставивши Святі Дари на жертовнику, священик вливає в святу чашу вино і воду, обкаджує звіздицю і ставить її на дискосі над Святим Агнцем, потім бере покрівці і, обкадивши їх, покриває дискос і чашу, ставить свічку перед Святими Дарами, кадить Святе Принесення і, вчинивши земний поклін, вертається до престолу, складає антимінс і кладе на ньому Святе Євангеліє.
При виконуванні всіх цих дій священик нічого не проказує із того, що проказується на повній літургії, а тільки при кожній дії каже:
Господеві помолімось; Господи, помилуй,
а наприкінці — Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас.
Встановлений на проскомидії відпуст та інше не проказується.
Мала єктенія 3
Диякон: Ще і ще в спокої Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Люди: Тобі, Господи.
Священик: Бо Ти єси Бог наш, Бог змилування та спасіння, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
«Господи, я звав Тебе…». Псалом 140
І співається «Господи, я звав Тебе…» на голос стихири.
Господи, я звав Тебе, почуй мене, почуй мене, Господи. Господи, я звав Тебе, почуй мене, зглянься на моління моє, коли я благаю Тебе. Почуй мене, Господи.
Нехай стане молитва моя, наче кадило перед Тобою, здіймання рук моїх — жертва вечірня. Почуй мене, Господи.
Читець: Постав, Господи, охорону устам моїм, і огороди двері в устах моїх. Не допусти серця мого до слів лукавих — виправдовувати мої гріхи, разом з людьми, що роблять беззаконство, щоб не став я спільником пристрастей їх. Нехай навчає мене праведник, це — милість, нехай і докоряє мені; олива ж слів грішника нехай не намастить голови моєї. І молитва моя проти злодіянь їх. Пожерла земля коло каменя суддів їх. Слова ж мої лунають переможно; як скиба землі, розметались вони по землі; розсипались кості їх над пеклом. На Тебе ж, Господи, звернені очі мої; на Тебе надія моя, не відкинь душі моєї. Охорони мене від сіті, що її поставили на мене, від тенет, що їх наставили беззаконні. У сітку свою впадуть грішники, а я з Тобою її перейду.
Псалом 141
Голосом моїм до Господа взивав я; Голосом моїм до Господа я молився. Розкажу Йому всі жалі мої, і журбу мою Йому сповіщу. Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, що я ходив, поставили сітку для мене. Дивився я навкруги: ніхто не впізнає мене; немає захисту, і ніхто не дбає про душу мою. Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — надія моя і доля моя на землі живих. Зглянься на молитву мою, бо я знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші від мене.
Потім люди починають співати стихири, коли їх є 10, а читець виголошує черговий стих перед кожною стихирою.
Виведи з в’язниці душу мою, щоб я прославив ім’я Твоє.
Праведні зберуться навкруги мене, коли Ти явиш мені милість Твою.
Псалом 129
Із глибини взиваю до Тебе, Господи: Господи, почуй голос мій.
Нехай будуть вуха Твої уважні до голосу благання мого.
Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, — Господи, то хто встоїть? Та в Тебе змилування є.
Ради імени Твого надіюся на Тебе, Господи, надіється душа моя на слово Твоє; надіється душа моя на Господа.
Від сторожі ранньої до ночі, від сторожі ранньої нехай уповає Ізраїль на Господа.
Бо в Господі милість і велике у Нього визволення; Він визволить Ізраїля від усіх беззаконь його.
Псалом 116
Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди.
Бо велика милість Його над нами й істина Його перебуває вічно.
Коли читець читає стихи, люди співають стихири з Тріоді й Мінеї, яких буває 10, а в середу 5-го тижня Великого посту, крім звичайних, ще 24.
Слава… і нині… Богородичний.
Вхід з кадилом
Під час читання й співу стихир диякон, прийнявши кадило від священика, обкаджує вівтар і святий храм.
Після кадіння і співу стихир, коли починають співати богородичний, диякон відкриває царські двері, бере кадило і благословення в ієрея, йде поза престолом через північні двері на солею. Священик, поцілувавши святий престол, іде слідом за дияконом і тихо читає молитву входу.
Якщо є свято з читанням Євангелія, то вхід з Євангелієм.
Молитва входу
Священик: Ввечері і вранці й опівдні хвалимо і благословимо Тебе, дякуємо і молимось Тобі, Владико всього, Чоловіколюбний Господи: направ молитву нашу, наче кадило перед Тобою, і не допусти сердець наших до слів чи думок лукавих, але захисти нас від усього, що ловить душі наші; бо до Тебе, Господи, Господи, звернені очі наші, і на Тебе ми уповаємо: не посором нас, Боже наш.
Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Диякон стає в царських дверях праворуч священика, тримає кадило лівою рукою, а правою з орарем показує священикові в напрямку святого престолу, та промовляє:
Диякон Благослови, владико, святий вхід.
Священик (благословляючи, промовляє): Благословенний вхід святих Твоїх завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Диякон: Амінь.
Диякон, підносячи кадило правою рукою високо вгору, виголошує: Премудрість. Станьмо побожно.
Диякон входить у вівтар і кадить тільки святий престол. За ним у вівтар входить священик, цілуючи намісні ікони Христа Спасителя і Богоматері. Обидва цілують престол, йдуть на горнє місце і стають там обличчям до людей.
Світе тихий
Люди: Світе тихий святої слави Безсмертного Отця Небесного, Святого, Блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, побачивши світло вечірнє, оспівуємо Отця, Сина, і Святого Духа — Бога. Достойно є повсякчас прославляти Тебе голосами преподобними, Сину Божий, що життя даєш; тим-то й світ Тебе славить.
Після входу, стоячи на горнім місці:
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир усім.
Читець: І духові твоєму.
Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.
Читець: Прокимен…
Люди співають прокимен, а читець виголошує стих.
Паремії
Прокимен перший
Середа 1 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 5: Ти, Господи, збережеш нас і захистиш нас від роду цього і повік (Пс. 11:8).
Стих: Спаси мене, Господи, бо не стало праведного (Пс. 11:2).
П’ятниця 1 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 5: Господь почує тебе в день скорботи (Пс. 19:2).
Стих: Ім’я Бога батьків наших заступить тебе (Пс. 19:2).
Середа 2 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 6: Веселіться у Господі і радуйтеся, праведні! (Пс. 31:11).
Стих: Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї покрито гріхи (Пс. 31:1).
П’ятниця 2 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 4: Милість Твоя і істина Твоя нехай завжди охороняють мене (Пс. 39:12).
Стих: Твердо я надіявся на Господа (Пс. 39:2).
Середа 3 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 4: Я надіюся на милість Божу повіки (Пс. 51:10).
Стих: Чого хвалишся злодійством, сильний? (Пс. 51:3).
П’ятниця 3 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 4: Пошли нам поміч у скрутний час, бо марна допомога людська (Пс. 59:13).
Стих: Боже! Ти розгнівався на нас, відвернувся від нас і покарав нас (Пс. 59:3).
Середа 4 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 4: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що творить чудеса єдиний (Пс. 71:18).
Стих: Боже, суд Твій цареві дай і синові царя — правду Твою (Пс. 71:1).
П’ятниця 4 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 4: Пастирю Ізраїля, споглянь! Ти, що водив Йосифа, наче ягня (Пс. 79:2).
Стих: Ти, що сидиш на херувимах, явися (Пс. 79:2).
Середа 5 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 4: Боже, що відімщаєш, і Господи, що відплачуєш, яви Себе (Пс. 93:1).
Стих: Встань, Судде землі, дай відплату гордим (Пс. 93:2).
П’ятниця 5 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 4: Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий (Пс. 102:8).
Стих: Благослови, душе моя, Господа, і вся істото моя — святе ім’я Його (Пс. 102:1).
Середа 6 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 4: Буду ходити перед Господом у країні живих (Пс. 114:9).
Стих: Люблю я Господа, бо він почув голос благання мого (Пс. 114:1).
П’ятниця 6 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 6: Поміч наша в імені Господа, що створив небо і землю (Пс. 123:8).
Стих: Велике діло створив Господь над нами (Пс. 125:3).
Великий Понеділок:
Прокимен, гл. 6: Поблагословить тебе Господь від Сіону і дасть тобі бачити щасливу долю Єрусалима в усі дні життя твого (Пс. 127:5).
Стих: Блаженний той чоловік, що боїться Господа, що ходить Його шляхами (Пс. 127:1).
Великий Вівторок:
Прокимен, гл. 6: Встань, Господи, перейди в місце спокою Твого; Ти і кивот святині Твоєї (Пс. 131:8).
Стих: Спом’яни, Господи, Давида і всю побожність його(Пс. 131:1).
Велика Середа:
Прокимен, гл. 4: Прославляйте Бога небесного, бо повіки милість Його (Пс. 135:26).
Стих: Прославляйте Бога богів, бо повіки милість Його (Пс. 135:2).
Диякон: Премудрість.
Читець: Буття читання (або: Виходу читання).
Читець читає першу паремію. Царські двері зачиняються.
Паремія 1
| Середа 1 тижня В. П.: | Буття 4:16–26 |
| П’ятниця 1 тижня В. П.: | Буття 5:32–6:8 |
| Середа 2 тижня В. П.: | Буття 7:6–9 |
| П’ятниця 2 тижня В. П.: | Буття 8:4–21 |
| Середа 3 тижня В. П.: | Буття 9:18–10:1 |
| П’ятниця 3 тижня В. П.: | Буття 12:1–7 |
| Середа 4 тижня В. П.: | Буття 17:1–9 |
| П’ятниця 4 тижня В. П.: | Буття 22:1–18 |
| Середа 5 тижня В. П.: | Буття 43:26–31; 45:1–16 |
| П’ятниця 5 тижня В. П.: | Буття 49:33–50:26 |
| Середа 6 тижня В. П.: | Вихід 1:1–20 |
| П’ятниця 6 тижня В. П.: | Вихід 2:5–10 |
| Великий Понеділок: | Вихід 2:11–22 |
| Великий Вівторок: | Буття 1:24–2:3 |
| Велика Середа: | Буття 2:20–3:20 |
Після першої паремії царські двері знову відчиняються.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: Прокимен…
Люди співають прокимен, читець виголошує стих.
Прокимен другий
Середа 1 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 6: Зглянься і почуй мене, Господи, Боже мій (Пс. 12:4).
Стих: Доки, Господи, забуватимеш мене докраю? Доки відвертатимеш лице Твоє від мене? (Пс. 12:2).
П’ятниця 1 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 6: Піднесися, Господи, силою Твоєю! Будемо співати й прославляти могутність Твою (Пс. 20:14).
Стих: Господи, силою Твоєю веселиться цар (Пс. 20:1).
Середа 2 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 1: Ласка Твоя, Господи, нехай буде над нами, бо ми надіємось на Тебе (Пс. 32:22).
Стих: Радійте, праведні, перед Господом (Пс. 32:1).
П’ятниця 2 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 6: Я сказав: Господи, помилуй мене і зціли душу мою» (Пс. 40:5).
Стих: Блаженний, хто про вбогих і нещасних дбає (Пс. 40:1).
Середа 3 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 4: Коли поверне Бог із полону людей Своїх(Пс. 52:7).
Стих: Сказав безумний в серці своїм: «Немає Бога» (Пс. 52:2).
П’ятниця 3 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 6: Почуй, Боже, молитву мою, вислухай благання моє (Пс. 60:2).
Стих: Від краю землі взиваю до Тебе (Пс. 60:3).
Середа 4 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 4: А мені найкраще прихилятися до Бога (Пс. 72:28).
Стих: Який милостивий Бог до народу свого, до чистих серцем (Пс. 72:1).
П’ятниця 4 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 4: Радісно співайте Богу — твердині нашій (Пс. 80:2).
Стих: Візьміть псалом, дайте тимпан (Пс. 80:3).
Середа 5 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 4: Заспівайте Господеві пісню нову (Пс. 95:1).
Стих: Співайте Господеві і благословляйте ім’я Його (Пс. 95:2).
П’ятниця 5 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 4: Які великі діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти (Пс. 103:24).
Стих: Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти дивно великий (Пс. 103:1).
Середа 6 тижня Великого посту:
Прокимен гл. 4: Обітниці мої Господеві виконаю перед всім народом Його (Пс. 115:5).
Стих: Я вірував, тому й казав: «Я дуже нещасний» (Пс. 115:1).
П’ятниця 6 тижня Великого посту:
Прокимен, гл. 4: Ті, що надіються на Господа, не похитнуться, як гора Сіон, що стоїть вічно (Пс. 124:1).
Стих: Бо не залишить Господь жезла нечестивців над долею праведних (Пс. 124:3).
Великий Понеділок:
Прокимен, гл. 6: Благословляємо вас іменем Господнім (Пс. 128:8).
Стих: Багато раз бороли мене від молодости моєї (Пс. 128:1).
Великий Вівторок:
Прокимен, гл. 4: Як то добре, і як то гарно, коли брати живуть у згоді! (Пс. 132:1).
Стих: Як пахуче миро на голові, що спливає на бороду, бороду Аарона, що спадає на краї одежі його (Пс. 132:2).
Велика Середа:
Прокимен, гл. 4: Господи, милість Твоя вічна. Не покидай творіння рук Твоїх (Пс. 137:8).
Стих: Прославляю Тебе, Господи, від усього серця мого (Пс. 137:1).
Диякон: Повеліть!
Священик стає перед святим престолом, тримаючи обома руками кадило і свічку. Звернувшись на схід, він чинить знак хреста і виголошує:
Священик: Премудрість. Станьмо побожно.
Тоді повертається на захід до народу, який стає на коліна і схиляє голову до землі. Священик виголошує:
Священик: Світло Христове просвічує всіх.
Священик входить у вівтар, віддає кадило з свічкою і йде до горнього місця. Царські двері зачиняються.
Читець: Приповістей Соломонових читання (або — Книги Йова читання).
Диякон: Будьмо уважні.
Читець читає другу паремію. Якщо це напередодні великих свят, то читаються також і паремії свята.
Паремія 2
| Середа 1 тижня В. П.: | Приповістей 2:1–22 |
| П’ятниця 1 тижня В. П.: | Приповістей 3:19–34 |
| Середа 2 тижня В. П.: | Приповістей 5:15–6:3 |
| П’ятниця 2 тижня В. П.: | Приповістей 6:20–7:1 |
| Середа 3 тижня В. П.: | Приповістей 9:12–18 |
| П’ятниця 3 тижня В. П.: | Приповістей 10:31–11:12 |
| Середа 4 тижня В. П.: | Приповістей 12:23–13:9 |
| П’ятниця 4 тижня В. П.: | Приповістей 14:15–26 |
| Середа 5 тижня В. П.: | Приповістей 15:20–16:9 |
| П’ятниця 5 тижня В. П.: | Приповістей 17:17–18:5 |
| Середа 6 тижня В. П.: | Приповістей 21:23–22:4 |
| П’ятниця 6 тижня В. П.: | Приповістей 31:8–32 |
| Великий Понеділок: | Йова 1:1-12 |
| Великий Вівторок: | Йова 1:13–22 |
| Велика Середа: | Йова 2:1–10 |
Після паремій священик промовляє:
Священик: Мир тобі.
Диякон: Премудрість.
Царські двері відчиняються. Ввесь народ, крім співців і священика, молиться на колінах. Священик стоїть перед святим престолом і ввесь час кадить.
Нехай стане молитва моя
Люди, на гл. 6: Нехай стане молитва моя, наче кадило перед Тобою, здіймання рук моїх — жертва вечірняя.
Нехай стане молитва моя, наче кадило перед Тобою, здіймання рук моїх — жертва вечірняя.
Господи, я звав Тебе, почуй мене; зглянься на моління моє, коли я благаю Тебе.
Нехай стане молитва моя, наче кадило перед Тобою, здіймання рук моїх — жертва вечірняя.
Постав, Господи, сторожу устам моїм і двері стримання губам моїм.
Нехай стане молитва моя, наче кадило перед Тобою, здіймання рук моїх — жертва вечірняя.
Священик переходить до жертовника, обкаджує святощі, віддає кадило, вертається і стає перед святим престолом на коліна.
Люди: Не нахили серця мого словами лукавити, щоб не виправдувавсь я у гріхах.
Нехай стане молитва моя, наче кадило перед Тобою здіймання рук моїх — жертва вечірняя.
Нехай стане молитва моя, наче кадило перед Тобою,
Всі встають.
здіймання рук моїх — жертва вечірняя.
Священик проказує молитву прп. Єфрема Сиріна.
Молитва прп. Єфрема Сиріна
Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, безнадійности, владолюбства і пустомовства не дай мені (земний поклін).
Духа ж чистоти, смиренности, терпеливости і любови дай мені, рабові твоєму (земний поклін).
Так, Господи Царю! Дай мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословенний на віки вічні. Амінь (земний поклін).
Читання Святого Письма
Якщо цього дня є свято, то після поклонів диякон, ставши перед царськими дверима, виголошує:
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир усім.
Читець: І духові твоєму.
Диякон: Премудрість.
Читець: Прокимен…
Люди співають прокимен, читець виголошує стих.
Диякон: Премудрість.
Читець: Діянь святих апостолів читання.
Або: Соборного послання святого апостола … (ім’я) читання.
Або: До Римлян (Коринтян, Галатів і т.д.) послання святого апостола Павла читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Поки читається Апостол, диякон з кадилом підходить до священика і просить благословення словами: «Благослови, владико, кадило».
Прийнявши благословення, кадить святий престол навкруги і ввесь вівтар, іконостас, священика і людей. Священик під час читання Апостола сидить з південного боку горнього місця, а коли читець скінчить читати Апостола, священик промовляє:
Священик: Мир тобі.
Читець: І духові твоєму.
Диякон: Премудрість.
Люди: Алилуя, алилуя, алилуя (тричі).
Читець виголошує стихи із псалмів.
А священик, стоячи перед святим престолом, проказує молитву перед Євангелієм:
Молитва перед Євангелієм
Священик: Засвіти в серцях наших, Чоловіколюбче Владико, чисте світло Твого богопізнання і очі розуму нашого розкрий на розуміння євангельської Твоєї науки. Дай нам страх блаженних заповідей Твоїх, щоб, перемігши всі тілесні пристрасті, ми провадили духовне життя, думали й чинили все угодне Тобі. Бо Ти єси світло душ і тіл наших, Христе Боже, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Твоїм Отцем і Всесвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Диякон, скінчивши кадити, підходить до священика і, схиливши перед ним голову, показує на Святе Євангеліє і виголошує:
Благослови, владико, благовістителя святого апостола і євангелиста… (ім’я).
Священик, благословляючи його, виголошує:
Бог, молитвами святого, славного, всехвального апостола і євангелиста… (ім’я), нехай дасть тобі слово благовістити силою великою для сповнення Євангелія улюбленого Сина Свого, Господа нашого Ісуса Христа.
Диякон: Амінь.
У Великий Понеділок, Великий Вівторок і Велику Середу прокимни й читання Апостола опускаються, але читається Євангеліє таким чином.
Священик подає дияконові Святе Євангеліє, а диякон приймає його та виходить царськими дверима на солею, де його попереджено свічниками. Священик, стоячи перед святим престолом обличчям на захід, виголошує:
Священик: Премудрість. Станьмо побожно, вислухаймо Святе Євангеліє.
Потім, благословляючи: Мир усім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Від … (ім’я євангелиста) Святого Євангелія читання.
Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
Священик: Будьмо уважні.
Диякон читає Євангеліє. Після Євангелія промовляє священик:
Священик: Мир тобі, що благовіствуєш.
Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
Диякон, дійшовши до царських дверей, віддає Святе Євангеліє священикові, а сам лишається на солеї.
Євангельські читання страсних днів
| Великий Понеділок: | Мт. 24:3–35 |
| Великий Вівторок: | Мт. 24:36–26:2 |
| Велика Середа: | Мт. 26:6–16 |
Потрійна єктенія
Диякон: Промовмо всі з усієї душі і з усього розуміння нашого, промовмо.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Господи Вседержителю, Боже Отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Благальна молитва
Священик: Господи Боже наш, прийми від рабів Твоїх цю щиру молитву і помилуй нас з великої милости Твоєї, і пошли всю щедрість Твою на нас і на всіх людей Твоїх, що сподіваються від Тебе багатої милости.
Диякон: Ще молимось за (все)святішого отця нашого (або — блаженнішого владику нашого)… (ім’я, титул глави Помісної Церкви), і (високо)преосвященнішого владику нашого … (ім’я, титул єпархіяльного архиєрея), за братів наших священиків, священно-монахів і за все у Христі братство наше.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
При цих словах священик розгортає антимінс і розкриває три його сторони, крім верхньої.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Ще молимось за боголюбиву і Богом бережену Україну нашу, за уряд, військо і всю людність її, за державність, перемогу, спокій, здоров’я та спасіння їх, щоб Господь Бог допомагав їм у всьому та охороняв від усякого ворога і супротивника.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Тут бувають додаткові прохання.
Диякон: Ще молимось за святіших патріярхів православних, за благочестивих і повікнезабутніх князів і гетьманів наших, за вікопомних фундаторів святого храму (в монастирі — святого монастиря) цього і всіх православних отців і братів наших, що тут і повсюди давніше спочили.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Ще молимось про милість, життя, мир, здоров’я, спасіння, Боже завітання, прощення і відпущення гріхів рабів Божих … (поминає імена за здоров’я) і всіх парафіян святого храму цього, щоб зберегтися їм від усякої журби, гніву, біди, недуг душевних і тілесних, щоб спокійно вони жили, щоб у здоров’ї і добробуті всі дні життя їх проходили, Всемилостивий Господи, вислухай нас і помилуй.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Ще молимось за тих, що дари приносять і добро діють у святому і всечесному храмі цьому, за тих, що працюють, співають, і за всіх присутніх людей, що сподіваються від Тебе великої і багатої милости.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Священик: Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Заупокійна єктенія
Якщо є поминання спочилих, диякон виголошує заупокійну єктенію.
Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Ще молимось за спокій душ спочилих рабів Божих … (імена) і за відпущення їм усякої провини вільної і невільної.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Щоб Господь оселив душі їх там, де праведні спочивають.
Люди: Господи, помилуй (тричі).
Диякон: Милости Божої, Царства Небесного і відпущення гріхів їх у Христа, Безсмертного Царя і Бога нашого, просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Священик: Боже духів і всього тілесного, Ти смерть подолав і диявола знищив і життя світові Твоєму подав. Сам, Господи, упокой душі спочилих рабів Твоїх… (імена) у місці світлім, у місці квітучім, у місці спокою, де нема ні недуги, ні журби, ні зітхання. Всякий гріх, що вчинили вони, словом, чи ділом, чи думкою, як Милосердний і Чоловіколюбний Бог, прости, бо нема людини, що жила б і не згрішила. Ти один без гріха. Правда Твоя — правда вічна, і слово Твоє — істина.
Виголос: Бо Ти єси воскресіння, життя і спокій спочилих рабів Твоїх… (імена), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо, з Предвічним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Милосердним і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Царські двері зачиняються.
Єктенія за оголошених
Диякон: Оголошені, помоліться Господеві.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Вірні, за оголошених помолімось, щоб Господь помилував їх.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб просвітив їх словом істини.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб відкрив їм Євангеліє правди.
Священик розкриває і верхню частину святого антимінса.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб приєднав їх до Святої Своєї Соборної і Апостольської Церкви.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Спаси, помилуй, заступи і охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Оголошені, голови ваші вклоніть перед Господом.
Люди: Тобі, Господи.
Молитва за оголошених
Священик: Боже, Боже наш, Творче і будівничий всього! Ти хочеш, щоб усі спаслися і до пізнання істини прийшли. Зглянься на рабів Твоїх оголошених і визволи їх від давньої омани і підступу супротивника; поклич їх до життя вічного, просвічуючи їх душі і тіла і приєднуючи їх до словесного Твого стада, в якому призивається ім’я Твоє Святе.
Перед виголосом священик чинить губкою знак хреста над антимінсом, цілує її і кладе з правого боку вгорі антимінса.
Виголос: Щоб і вони з нами славили пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Диякон: Всі оголошені, вийдіть.
Другий диякон (коли є): Оголошені вийдіть.
Від середи 4-го тижня Великого посту на літургії Ранішосвячених Дарів встановлено такий додаток після виголосу «Щоб і вони з нами…»:
Диякон: Всі оголошені, вийдіть. Оголошені, вийдіть. Усі, хто до просвічення, приступіть; помоліться, ті, хто до просвічення.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Вірні, за братів, що до просвічення готуються, і за спасіння їх Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб Господь Бог наш утвердив їх і зміцнив, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб просвітив їх світлом пізнання і побожности, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб сподобив їх у належний час купелі відродження, відпущення гріхів і одежі нетління, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб відродив їх водою і духом, Господеві помолимось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб дарував їм звершеність віри, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб приєднав їх до Свого святого і вибраного стада, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Спаси, помилуй, заступи і охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Ті, хто до просвічення, голови ваші вклоніть перед Господом.
Люди: Тобі, Господи.
Молитва за тих, що готуються до просвічення:
Священик: Явися, Владико, тим, що готуються до святого просвічення і прагнуть стрясти скверну гріховну; освіти їх помисли, зміцни їх у вірі, укріпи в надії, зверши в любові, покажи достойними членами Церкви Христа Твого, що дав Себе на викуп за душі наші.
Виголос: Бо Ти єси просвічення наше, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Диякон: Всі, хто до просвічення, вийдіть.
Другий диякон (коли є): Хто до просвічення, вийдіть.
Єктенія вірних перша
Диякон: Всі оголошені, вийдіть. Щоб ніхто з оголошених не залишився, тільки вірні, ще і ще в спокої Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Перша молитва за вірних
Священик: Боже Великий і Хвальний, що животворчою смертю Христа Твого привів нас із тління до нетління, визволь усі наші почуття з омертвіння в пристрастях, давши їм за доброго провідника внутрішній розмисел; і око нехай уникає всякого погляду лукавого, і слух нехай не прихиляється до слів пустих, а язик нехай буде чистий від слів непристойних; очисти уста наші, що хвалять Тебе, Господи; дай, щоб руки наші від злих учинків здержувалися, тільки вгодне Тобі діяли, зміцняючи всі члени і помисли благодаттю Твоєю.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодатно.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Премудрість.
Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Єктенія вірних друга
Диякон: Ще і ще в спокої Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За мир з неба і спасіння душ наших Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За спокій всього світу, за добрий стан святих Божих Церков і за з’єднання всіх Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю та страхом Божим входять до нього, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Друга молитва за вірних
Священик: Владико Святий і Преблагий, Тебе, милістю багатого, молимо: будь милостивий до нас, грішних, і вчини нас достойними прийняти Єдинородного Твого Сина і Бога нашого, Царя слави. Ось бо Пречисте Його Тіло і Животворча Кров, що в цю годину входять у невидимому супроводі множества воїнства небесного, будуть предложені на цій таємній трапезі; дай нам неосудно запричаститися їх, щоб, просвічуючи ними мисленні очі, ми стали синами світла і дня.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Премудрість.
Диякон північними дверима йде у вівтар.
Священик: Через дар Христа Твого, що з Ним благословен єси з Пресвятим і Милосердним і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Царські двері відчиняються.
Великий вхід
Люди: Нині сили небесні з нами невидимо служать: ось бо входить Цар слави, ось Жертва таємна звершена з честю проводиться.
(По перенесенні Св. Дарів:) З вірою і любов’ю приступімо, щоб учасниками життя вічного бути. Алилуя, алилуя, алилуя.
Під час співу «Нині сили» диякон, узявши кадило і поклавши ладану, підходить до священика і, прийнявши благословення від нього, кадить навкруги святий престол, жертовник і ввесь вівтар та іконостас, а потім священика, співців і народ, проказуючи про себе 50-ий псалом. Після кадіння священик та диякон, ставши перед святим престолом, тричі проказують «Нині сили» і по кожнім проказанні вклоняються один раз.
Священик: Нині сили небесні з нами невидимо служать: ось бо входить Цар слави, ось Жертва таємна звершена з честю проводиться.
Диякон: З вірою і любов’ю приступімо, щоб учасниками життя вічного бути. Алилуя, алилуя, алилуя.
Священик і диякон цілують святий престол і переходять до жертовника (диякон попереду). Священик тричі вклоняється, кадить жертовник і молиться про себе:
Боже, очисти мене, грішного.
Тоді віддає дияконові кадило, кладе воздух на ліве плече диякона, бере правою рукою дискос із Божественними Тайнами і ставить собі на голову, а чашу з вином бере в ліву руку. Священик і диякон ідуть через північні двері, як звичайно, але нічого не виголошують. Диякон же, спереду йдучи, часто кадить.
Під час входу народ стає на коліна і схиляє голову до землі. Увійшовши у вівтар, священик ставить чашу і дискос на престолі, здіймає з них покрівці, бере з плеча диякона воздух і обгорнувши ним кадило, покриває ним дискос і чашу та кадить їх, не промовляючи нічого.
Після входу співці співають «З вірою і любов’ю». Коли ж проспівають, священик проказує молитву прп. Єфрема Сиріна: «Господи і Владико життя мого!» з трьома поклонами (стор. 302).
Потім зачиняють царські двері і завішують катапетасмою наполовину. Диякон виходить північними дверима і, ставши на звичайному місці, виголошує єктенію.
Благальна єктенія
Диякон: Доповнімо вечірню молитву нашу.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: За принесені і ранішосвячені Чесні Дари Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб Чоловіколюбець Бог наш, прийнявши їх у святий, і наднебесний, і мисленний Свій жертовник, як духовні пахощі, послав нам Божественну благодать і дар Святого Духа, помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господеві помолімось.
Священик (молиться): Боже невимовних і невидимих таїн! В Тобі містяться скарби премудрости і пізнання; Ти відкрив нам відправу служби цієї і з великого чоловіколюбства Твого наставив нас грішних приносити Тобі дари і жертви за гріхи наші і за людську несвідомість. Сам, Невидимий Царю, що твориш велике і недосліджуване, славне і надзвичайне, якому нема числа, зглянься на нас, недостойних рабів Твоїх, що стоїмо перед святим оцим жертовником, наче перед херувимським Твоїм престолом, на якому Єдинородний Син Твій і Бог наш спочиває в Страшних Тайнах, що лежать перед нами; і, визволивши нас і вірних людей Твоїх від усякої нечистоти, освяти душі і тіла освяченням невід’ємним; щоб, причащаючись з чистим сумлінням, з неосоромленим лицем, з просвіченим серцем цих Божественних Святощів і від них оживаючи, ми з’єдналися з самим Христом Твоїм, Істинним Богом нашим, Який сказав: «Хто споживає Моє Тіло і Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому»; щоб з оселенням і перебуванням у нас Слова Твого, Господи, ми стали храмом Пресвятого і Всехвального Твого Духа, визволились від усякого підступу диявольського, в ділі, чи в слові, чи в думці виявлюваного, і осягнули обіцяні нам блага з усіма Твоїми святими, що від віку Тобі угодили.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Вечора всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного у Господа просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Ангела спокою, вірного провідника, охоронителя душ і тіл наших, у Господа просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Прощення і відпущення гріхів та провин наших у Господа просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Доброго і пожиточного для душ наших і спокою для світу у Господа просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Останок життя нашого у спокої та покаянні скінчити у Господа просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Християнського кінця життя нашого, безболісного, бездоганного, спокійного, і доброї відповіді на страшному суді Христовім просімо.
Люди: Подай, Господи.
Диякон: Єдність віри і причастя Святого Духа виблагавши, самих себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Люди: Тобі, Господи.
Священик (з піднесеними руками виголошує): І сподоби нас, Владико, безбоязно, неосудно насмілитись призивати Тебе, Небесного Бога Отця, і промовляти:
Люди: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Священик звертається до людей і благословляє.
Священик: Мир усім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Голови ваші вклоніть перед Господом.
Люди: Тобі, Господи.
Священик (молиться): Боже Єдиний, Благий і Милосердний, що на висоті перебуваєш і смиренними опікуєшся, споглянь милосердним оком на всіх людей Твоїх, і збережи їх, і сподоби всіх нас неосудно запричаститися Животворчих Твоїх цих Таїн; перед Тобою бо вклонили ми свої голови, сподіваючись від Тебе багатої милости.
Виголос: Благодаттю, щедротами і чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Завіса закривається до кінця.
Причастя
Священик, низько вклонившись Святим Тайнам, відступає від святої трапези і миє руки. Тоді молиться:
Священик: Зглянься, Господи Ісусе Христе, Боже наш, з святої оселі Твоєї і з престолу слави Царства Твого, і прийди освятити нас, Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо пробуваєш; і сподоби могутньою Твоєю рукою подати нам Пречисте Тіло Твоє і Чесну Кров Твою, а через нас і всім людям.
Поки священик проказує цю молитву, диякон, стоячи на солеї перед образом Спасителя, опоясується орарем навхрест. Священик і диякон, кожний на своїм місці, тричі вклоняються, промовляючи про себе:
Боже, очисти мене, грішного (тричі).
Священик кладе руку під воздух, що покриває Божественні Дари, і з побожністю і страхом великим доторкається Животворчого Хліба. Диякон виголошує:
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Ранішосвячене Святеє — святим.
Священик здіймає воздух із Святих Дарів і звіздицю.
Люди: Єдин Свят, Єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.
І люди співають причасний:
Споживіть і пізнайте, що Милосердний Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.
Якщо було читано Апостол і Євангеліє свята або храму, то також співається належний причасний.
Диякон входить південними дверима у вівтар і, ставши праворуч священика, промовляє:
Розломи, владико, Святий Хліб.
Священик, з увагою і побожністю розламуючи Святий Хліб на чотири частини, промовляє:
Священик: Розломлюється і розділюється Агнець Божий, розломлюваний і неподільний, що завжди споживається і ніколи не вичерпується, а причасників освячує.
Священик вкладає частину з написом ІС до святої чаші, нічого не промовляючи, а диякон вливає теплоту до чаші, також нічого не промовляючи.
Священик ділить частину з написом ХС і промовляє:
Священик: Дияконе, приступи.
Диякон підходить, вклоняється Святим Дарам і промовляє:
Ось приступаю до Безсмертного Царя і Бога нашого. Прости мені, владико святий, і благослови, і подай мені Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло і Кров Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
Священик подіє часточку Святих Таїн дияконові і промовляє:
Рабу Божому… (ім’я), священнодиякону, подається Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло і Кров Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів і на життя вічне.
Диякон приймає Пресвяте Тіло на долоню правої руки, підкладаючи ліву руку під неї, далі цілує руку священика, відходить за святий престол і, вклонивши голову, молиться:
Вірую, Господи, і визнаю…
Священик так само побожно вклоняється, бере часточку на долоню правої руки, а ліву підкладає під неї із словами:
Чесне, і Пресвяте, і Пречисте Тіло і Кров Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, недостойному рабу Божому, ієреєві… (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне.
І, схиливши голову, молиться, промовляючи:
Вірую, Господи, і визнаю, що Ти єси воістину Христос, Син Бога Живого, що прийшов на світ грішників спасти, між якими перший — це я. Ще вірую, що це саме є Пречисте Тіло Твоє і це саме є Чесна Кров Твоя. Молюся отже Тобі: помилуй мене, і прости мені провини мої вільні й невільні, чи то в слові, чи ділі, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно запричаститися Пречистих Твоїх Таїн на відпущення гріхів і на життя вічне. Амінь.
Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і цілування не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.
Нехай не на суд і не в осуд буде мені причастя Святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі й тіла.
І так причащаються з великою обережністю. Тоді священик бере губку і, обтираючи руку, промовляє:
Слава Тобі, Боже (тричі).
Поцілувавши губку, кладе її на місце. Якщо служиться літургія Ранішосвячених Дарів з дияконом, то священик бере святу чашу з платом обома руками і п’є з неї, нічого не промовляючи. Коли ж править один священик, без диякона, то він, причастившись Святих Таїн, не п’є з чаші, а п’є по закінченні літургії після споживання Святих Таїн.
Споживши антидор, священик проказує молитву подяки:
Священик: Дякуємо Тобі, Спасителеві всіх, Богу, за всі блага, що Ти подав нам, і за причастя Святого Тіла і Крови Христа Твого; і молимось Тобі, Владико Чоловіколюбче: захисти нас покровом Твоїм і дай нам аж до останнього нашого зітхання достойно причащатися святощів Твоїх на просвічення душі й тіла і насліддя Царства Небесного.
Диякон не п’є із чаші, нічого не промовляє, а кладе до чаші часточки з дискоса, покриває чашу покрівцем, кладе звіздицю і другий покрівець на дискос, тричі вклоняється, відкриває катапетасму і відчиняє царські двері. Вклонившись побожно один раз, диякон бере від священика святу чашу, відходить до царських дверей, звертається до народу і, підносячи чашу, виголошує:
Диякон: Зі страхом Божим, вірою і любов’ю приступіть.
Люди: Благословлю Господа повсякчас, хвала Його в устах моїх.
Коли є причасники, то священик, запричастившись, розділює останні дві частини Агнця з написом НІ КА на малі часточки, щоб вистачило всім причасникам, і вкладає їх до святої чаші. Коли співці проспівають «Благословлю Господа», священик бере чашу, стає в царських дверях лицем до народу і проказує молитву «Вірую, Господи».
Усі причасники проказують за священиком молитву і склавши руки навхрест на грудях, один за одним підходять до Причастя. Священик бере від диякона святу чашу, відкриває покрівець і, причащаючи, промовляє:
Причащається раб Божий … (ім’я) Чесного, і Пресвятого, і Пречистого Тіла і Крови Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.
Під час причастя диякон (або два братчики) підкладає покрівець під бороду причасників, а по причасті священик витирає уста причасника платом. Причасник, причастившись, цілує край чаші і, відійшовши, приймає антидор (просфору) і теплоту від братчика, запиваючи нею Святе Причастя.
*На літургії Ранішосвячених Дарів не причащають немовлят.
Перенесення Святих Таїн
Причастивши вірних, священик входить у вівтар і ставить Святощі на престолі, а тоді звертається до людей і, благословляючи їх, виголошує:
Священик: Спаси, Боже, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє.
Люди: Хліб небесний і чашу життя споживіть і пізнайте, що Милосердний Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.
Покадивши Святощі тричі, священик віддає кадило дияконові і, взявши дискос, ставить його на голову диякона; диякон побожно приймає його, стоячи лицем до царських дверей, нічого не промовляє, відходить до святого жертовника і ставить на ньому святий дискос. Священик вклоняється і, взявши святу чашу, підходить до царських дверей, звертається до народу, промовляє тихо:
Священик: Благословенний Бог наш
Вголос: завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Тоді відходить до святого жертовника і ставить там Святощі.
Люди: Амінь. Нехай повні будуть уста наші похвалою Тобі, Господи, щоб ми оспівували славу Твою, бо Ти сподобив єси нас причаститися Святих Твоїх Божественних, Безсмертних і Животворчих Таїн. Збережи нас у Твоїй святині кожний день навчатися правди Твоєї. Алилуя, алилуя, алилуя.
Подячна єктенія
Диякон, вийшовши північними дверима і ставши на звичайному місці, виголошує єктенію подяки:
Диякон: Станьмо побожно, прийнявши Божественні, Святі, Пречисті, Безсмертні, Небесні і Животворчі, Страшні Христові Тайни, достойно подякуймо Господеві.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Вечора всього звершеного, святого, спокійного і безгрішного випросивши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.
Люди: Тобі, Господи.
Священик, згорнувши антимінс, бере Євангеліє і, тримаючи його просто, чинить ним над антимінсом знак хреста і виголошує:
Священик: Бо Ти єси освячення наше, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Священик: В спокої вийдімо.
Люди: З іменем Господнім.
Диякон: Господеві помолімось.
Люди: Господи, помилуй.
Заамвонна молитва
Священик: Владико Вседержителю, Ти все творіння премудро сотворив і невимовним промислом та многою благістю привів нас до цих священних днів на очищення душ і тіл, на втихомирення пристрастей, у надії воскресіння. Ти в сороковий день вручив угодникові Твоєму Мойсеєві скрижалі, Богом писаний закон. Дай і нам, Милостивий, подвигом добрим трудитися, час посту закінчити, у вірі єдність зберегти, голови невидимих зміїв сокрушити і переможцями над гріхом стати, і щоб могли ми неосудно поклонитися і святому Воскресінню. Бо благословенне і прославлене всехвальне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь. Нехай буде благословенне ім’я Господнє віднині і довіку (тричі).
В Страсну середу священик проказує молитву прп. Єфрема Сиріна з трьома поклонами.
Псалом 33 (стор. 29–30)
Доки священик читає заамвонну молитву, диякон, голову вклонивши, стоїть перед образом Христа і тримає орар свій аж до кінця молитви. Після молитви священик входить царськими дверима і тихо проказує молитву перед споживанням Святощів:
Священик: Господи Боже наш, Ти довів нас до цих святих днів і вчинив нас причасниками Страшних Твоїх Таїн; приєднай же нас до словесного Твого стада і вчини наслідниками Твого Царства, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Диякон, увійшовши північними дверима, споживає Святощі зо страхом та обережністю. Священик благословляє народ, виголошуючи:
Священик: Благословення Господнє на вас Його благодаттю і чоловіколюбством завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.
Люди: Слава… і нині… Господи, помилуй (тричі). Благослови.
Священик з хрестом у руках виголошує відпуст:
Священик: Христос, Істинний Бог наш, молитвами пречистої Своєї Матері, святого отця нашого Григорія Двоєслова, папи Римського, і святого… (ім’я святого, що його храм), і святого … (ім’я святого, що його пам’ять у цей та наступний день), і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Милосердний і Чоловіколюбець.
На Страсному тижні проказуються окремі відпусти.
Люди: Амінь. (Все)святішого отця нашого (або — блаженнішого владику нашого)… (ім’я, титул глави Помісної Церкви), і (високо)преосвященнішого владику нашого … (ім’я, титул єпархіяльного архиєрея), настоятеля і парафіян святого храму цього, і всіх православних християн, Господи, збережи на многії літа.
Після відпусту священик дає вірним цілувати святий хрест. Коли священик повернеться у вівтар, то закриваються царські двері і завіса, а священик проказує молитви подяки після Святого Причастя (стор. 324).
