Благовіщенська церква (конгрегаційна) з академічним корпусом Братського Богоявленського монастиря (Б, К)Кін. ХVІІ ст. (1704?) — 1740 рр.
Старий академічний корпус Києво-Могилянської академії фундував вікопомний Мазепа. Первісна споруда нагадувала тогочасні трапезні церкви, мала залом даху і галерею. Та в 1730-х роках за проектом всюдисущого Шеделя корпус суттєво розбудували: додали два поверхи і Благовіщенську церкву. Галерею у ХІХ ст. заклали, але про неї донині нагадують аркади на дворовому фасаді. По них помітно, що через кожні дві авдиторії архітектор передбачив сіни, призначені для відпочинку спудеїв. Як видно, у ХVІІІ ст. чи то навчання було інтенсивнішим, чи про молоде покоління дбали більше.
Благовіщенська церква (академічна, або ж конгрегаційна) — зального типу, з відкритою до ліхтаря банею над вівтарем. Попри чималі розміри, храм у його творців вийшов надзвичайно затишним, навіть домашнім. Від старого стінопису поч. ХІХ ст. залишилися тільки янголи з рипідами на вівтарних арках і деякі розписи у наві — Нагірна проповідь, преп. Антоній Печерський. Розписи склепіння — новітні, бо й саме склепіння було зруйноване під час останньої війни.
А в притворі, до якого ведуть старосвітські дерев’яні сходи, рипучі й романтичні, збереглася кахляна груба, об яку колись гріли руки замерзлі могилянці — аби пальчики добре складалися у хресне знамення. На превеликий жаль, сучасні студенти вчащають до храму набагато рідше, ніж їхні побожні попередники. Та ми все одно сподіваємося на щасливе майбутнє української молоді. Недарма ж у церкві, що належить парафії УПЦ Київського Патріархату, вже стільки часу лунає молитва рідною мовою…
Усі фото
