Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко
Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Дзвіниця Софійського монастиря, м. Київ
Київська область, м. Київ, вул. Володимирська, 24

Дзвіниця Софійського монастиря (К)
1699 — 1706; 1744 — 1748; 1851 — 1852 рр.

Софійська дзвіниця виростала поступово, як дерево. Від початкової споруди (зведеної після пожежі 1697 року, коли дощенту згоріла дерев’яна попередниця) лишилися перший і частина другого ярусу. Подальша розбудова 1740-х років (архітектор Йоган Шедель) перетворила дзвіницю на той шедевр українського бароко, яким так пишається Софійський майдан і увесь Київ. Останнім, четвертим ярусом вона обзавелася у 1851–52 рр., причому баня всупереч тодішній імперській моді була виконана в бароковому ключі, «грушкою» з ковніром. (далі…)

Південна брама Софійського монастиря, м. Київ
Київська область, м. Київ, вул. Володимирська, 24

Брами Софійського монастиря (К, Г)
Кін. ХVІІ — сер. ХVІІІ ст.

Крім головного входу під великою дзвіницею, монастир має дві брами: Південну і Заборовського.

Перша більше схожа на проїзну дзвіницю на два яруси із товстелезними стінами і фігурою Архистратига на шпилі (теперішня — відтворена на зразок старої). Південну браму спорудили (принаймні, почали споруджвувати) за митрополита Варлаама Ясинського, великого прихильника «єдінонєдєлімой». Можливо, з цим і пов’язані російські мотиви в її оздобленні. (далі…)

Будинок митрополита з домовою Воскресенською церквою Софійського монастиря, м. Київ
Київська область, м. Київ, вул. Володимирська, 24

Будинок митрополита з домовою Воскресенською церквою Софійського монастиря (К)
1722 р. — сер. ХVІІІ ст.

Скромне слово «будинок» не узгоджується із цим шедевром українського бароко, недаремно внесеного разом із усім Софійським монастирем в сакраментальний список ЮНЕСКО.

Написано про Митрополичий палац багато і розлого, в тому числі й про перипетії останньої епохальної реставрації 1988 — 2007 рр. (далі…)

Церква Миколи Набережного, м. Київ
Київська область, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 12

Церква Миколи Набережного (Т, ЕК)
1772 — 1775 рр.
Архітектор Іван Григорович-Барський

В літературі нерідкісні твердження, що церква Миколи Набережна — найкраще творіння видатного українського зодчого. Та, як на нас, при всій досконалості храму він грішить деякою диспропорційністю. Оригінальний, єдиний в своєму роді барабан із сферичною банею, ближчою до класицизму, ніж до бароко, міг би бути трохи вищеньким… Проте хто ми такі, щоб радити самому Григоровичу-Барському? До того ж все з лихвою надолужує чудовий ліплений декор віконниць і ганків.(далі…)

Трапезна Святодухівська церква Братського Богоявленського монастиря, м. Київ
Київська область, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2

Трапезна Святодухівська церква Братського Богоявленського монастиря (Б,К)
Кін. ХVІІ ст. (1631?), поч. ХІХ ст.

Деякі джерела стверджують, що корпус із трапезною, класами та домовою церквою заклав для Київської колегії (Могилянської академії) у 1631 році сам святитель Петро Могила. Все може бути, хоча усталеніша думка називає початком будівництва кінець ХVІІ ст., тобто час спорудження головного храму Братського монастиря — Богоявленського собору. (далі…)

Благовіщенська церква (конгрегаційна) з академічним корпусом Братського Богоявленського монастиря, м. Київ
Київська область, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2

Благовіщенська церква (конгрегаційна) з академічним корпусом Братського Богоявленського монастиря (Б, К)
Кін. ХVІІ ст. (1704?) — 1740 рр.

Старий академічний корпус Києво-Могилянської академії фундував вікопомний Мазепа. Первісна споруда нагадувала тогочасні трапезні церкви, мала залом даху і галерею. Та в 1730-х роках за проектом всюдисущого Шеделя корпус суттєво розбудували: додали два поверхи і Благовіщенську церкву. Галерею у ХІХ ст. заклали, але про неї донині нагадують аркади на дворовому фасаді. По них помітно, що через кожні дві авдиторії архітектор передбачив сіни, призначені для відпочинку спудеїв. Як видно, у ХVІІІ ст. чи то навчання було інтенсивнішим, чи про молоде покоління дбали більше.(далі…)

Київська область, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 27 (Лаврська 17)

Воскресенська церква (К, Г)
1696 – 1698 рр.

Воскресенську церкву збудовано коштом двоюрідного брата гетьмана Мазепи — київського полковника Костянтина Мокієвського. Вочевидь, цей достойник був вельми заможним чоловіком, позаяк спромігся в тому ж часі фундувати ще дві київські церкви —  преподобного Феодосія Печерського і Різдва Богородиці на Дальніх печерах Лаври. (далі…)

Київська область, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 21 (Лаврська)

Хрестовоздвиженська церква Києво-Печерської Лаври (на Ближніх печерах) (К)
1699 – 1700 рік

Ктитором Хрестовоздвиженської церкви став соратник Івана Мазепи, полтавський полковник Павло Семенович Герцик, єврей за національністю. Під її склепінням він і був урочисто похований ще до завершення усіх робіт (+1699). До речі, у великого гетьмана був іще один соратник тої ж національності — гадяцький полковник Михайло Борохович (+1704). Цей «жидомазепинець» фундував іще один чудовий храм — Успенський у селі Лютенька поблизу Гадяча (1686 р.), який у 1974-му році буцімто випадково, а радше навмисно зруйнували радянські біда-реставратори. (далі…)

Київська область, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 21 (Лаврська)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці Києво-Печерської Лаври (на Дальніх печерах)
1696 рік (добудова 1767 р.)

За свідченням Афанасія Кальнофойського, письменника і ченця Києво-Печерської Лаври (поч. ХVІІ ст.), церква Різдва Богородиці на Дальніх печерах зведена точно на тому місці, де в половині ХІ ст. постав перший наземний дерев’яний храм славетної обителі — певна річ, Успенський. Кошти на благу справу пожертвував відомий меценат, родич і соратник Мазепи — полковник київський Костянтин Мокієвський.(далі…)

Київська область, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 21 (Лаврська)

Трапезна лікарняна церква св. Миколи Святоші Києво-Печерської Лаври (К)
Кін. ХVІІ ст.

Трапезну лікарняну церкву КПЛ збудовано на зразок старосвітської кам’яниці, на дві половини. Праворуч від головного входу — власне церква, ліворуч — лікарняна палата. (далі…)