Дерев’яні (Д)Муровані (М)Усі
Наддніпрянська школа Сіверсько-чернігівська школа Слобожансько-полтавська школа Східноподільська школа Поліська школа Волинська школа Галицька школа Західноподільська школа Бойківська школа Гуцульська школа Лемківська школа Буковинська школа Марамороська школа Берестейська школа Український класицизм (Д) Український історизм (Д) Український модерн (Д) Давньоруські церкви Українське Відродження Українське бароко
Український класицизм (М) Український історизм (М) Український модерн (М)
Київська область, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 21 (Лаврська)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці Києво-Печерської Лаври (на Дальніх печерах)
1696 рік (добудова 1767 р.)

За свідченням Афанасія Кальнофойського, письменника і ченця Києво-Печерської Лаври (поч. ХVІІ ст.), церква Різдва Богородиці на Дальніх печерах зведена точно на тому місці, де в половині ХІ ст. постав перший наземний дерев’яний храм славетної обителі — певна річ, Успенський. Кошти на благу справу пожертвував відомий меценат, родич і соратник Мазепи — полковник київський Костянтин Мокієвський.

Початково храм був досить скромним, традиційно тридільним і без особливих архітектурних нюансів. Нюанси, та ще й які, з’явилися у 1767 рокі, коли до церкви прибудували чотири наріжні приділи-каплиці з декоративними главками. Відтоді й вражає погляд неповторний, вибагливий силует унікального семибанного храму.

На жаль, в середині церкви від давнини лишилася хіба чавунна підлога. Рококошний іконостас і різностильові розписи давно зникли у вирі часу, і їх заступив безликий новодєл. А останнє «впорядкування» церковища (нижньої галереї (авторства самого Шеделя!), балюстради і чернечого цвинтаря) взагалі викликає асоціації з монголо-татарським нашестям. І це не гіпербола — бо варвари в рясах зазіхнули не лише на старі надгробки, тиньковані балясини і пісковиковий брук, а на самий дух святого місця… Бог їм суддя, ми ж маємо старі фото…

Від ординців ХХІ століття в дивний спосіб врятувалися лише срібні Царські врата церкви (майстер Григір Чижевський, 1780-ті рр.), які іще в 1930-х упливли за кордон під час злочинного сталінського розпродажу культурного надбання поневоленої України. Разом із вратами Хрестовоздвиженської церкви на Ближніх печерах КПЛ вони потрапили до срібної збірки відомих британських колекціонерів Гілбертів. Та наприкінці ХХ ст. пам’ятки розлучили: врата з Ближніх печер переїхали до Лос-Анджелеського музею мистецтв, а врата з Дальніх печер лишилися в Англії — в лондонському музеї Сомерсет-хаус.

Недовідомі шляхи Господні, і вузькі врата, що ведуть до Царства Його…

Усі фото