Вознесенський собор Флорівського монастиря (Г, К)1722 – 1732 рр.
Дуже прикро, що після катастрофічної пожежі на київському Подолі (1811 р.) куполи церкви змінили форму з барокової на класицистичну. Автором такої метаморфози скоріше за все є славетний київський архітектор Андрій Меленський. Одначе, думається, він би не зрозумів нашого закиду: у ті часи подібне штукарство ніхто не вважав актом вандалізму (хоча про що це ми? — у наш час не вважають тим паче). Тому нам просто прикро — та й по тому.
Попри вищевилиті ламентації, Вознесенський собор — видатний, хоча і не доконечний зразок гетьманського бароко (бо не має башт на чоловому фасаді). Все інше цілком канонічне для даного різновиду УБ. Стримано-шляхетні фронтони, як і належить гетьманцям, красуються на бічних фасадах, три «народні» бані поставлені по осі схід — захід, хрестовокупольність засвідчена чотирма стовпами в інтер’єрі… Західний фасад храму прикрашає милий первісний тамбур, за яким відкривається небесний простір із гарними розписами переважно ХІХ ст. Враження доповнює дуже стильний іконостас барокових форм (1980-х рр., рами виконані за старими світлинами знищеного богоборцями ХХ ст. іконостасу ХVІІІ ст.).