Покровська церква (Т, К, Г)1766 – 1772 рр.
Архітектор Іван Григорович-Барський
Як на нас, Покровська церква — найдосконаліше творіння видатного українького зодчого Івана Григоровича-Барського. На жаль, до нашого часу вона дійшла зі значними змінами. Зокрема, після катастрофічної пожежі на Подолі (1811 р.), святиня здобула «модні» на той час класицистичні верхи-напівсфери, принагідно перетворившися із двоповерхової на одноповерхову. У 1824 році до західного фасаду прибудували теплу церкву, що не пішло на користь щироукраїнському силуетові храму. Втім, ці недоліки з лихвою надолужують прекрасна лиштва і вишукані віконні прорізи.
Взагалі Покровська церква настільки вибаглива, що нам навіть важко визначитися з її приналежністю до котрогось барокового «розряду». Яка вона — тераконхова, козацька, гетьманська? Схоже, архітектор постарався закласти у неї усі найкращі здобутки УЦА. І йому це вдалося!
Старий іконостас ще до Другої світової війни знищили войовничі безбожники, а новий наприкінці 1990-х виконав видатний український маляр Феодосій Гуменюк.
Свого часу храм відіграв визначну роль під час третього відродження Української автокефальної Православної Церкви (1989 р.). Він став другим київським храмом УАПЦ (після Михайлівського у нашому рідному Пирогові), наданим владою у користування вірним напередодні Великодня 1990-го року. Незабутнього Великодня!