Церква свв. Козьми та Даміана1874 рік
Безперечно, церква у Коленцях — найоригінальніша на Київщині. Такого несподіваного і водночас переконливого сполучення восьмериків і четвериків немає і в давнішій дерев’яній архітектурі, не кажучи про історизм (подібна за планом споруда є у недалекому селі Вовчків, але загалом їй далеко до коленцівського шедевру).
Певна річ, споруджував Козьмодаміанівську церкву непересічний зодчий, який мав не тільки великий хист, а й велику любов до матеріалу і старої народної традиції. Либонь з цієї причини у всесвітньому павутинні храм нерідко приписують або до ХVІІІ ст., або до знаних майстрів на зразок Миколи Юргенса.
Все в житті буває, одначе ми лишаємо церкву у другій половині ХІХ ст., коли на теренах України доживав віку архітектурний романтизм. В цей стилістичний напрямок цілком вписується і вертикальна нефарбована шалівка, і аркові, круглі та стрільчасті вікна, і, головне, дивовижна підпірна конструкція із восьми колон і хвилястої «корони» вінців верху. До того ж, як то кажуть, не архітектурою єдиною… Усередині церква являє собою справжній музей старожитностей, де живуть своїм духовним життям різностильні ікони, рушники й стінописи.
Довгі роки святиня (між іншим, пам’ятка місцевого значення) чекає на серйозний ремонт, який не те що назрів, а й «успішно» перезрів. Та ніхто — ні сумлінний священик-настоятель, ні добра громада, ні держава — за бідністю не може дати йому ради…
Хоча стривайте. Невже наша держава й справді така бідна? Чи все ж таки, даруйте на слові, дурна? Адже розумний навіть у скруті не занедбує те, що найдорожче…