Місяць вересень, 26-й день. Преставлення святого апостола і євангеліста Іоана Богослова
На великій вечірні
Блажен муж… антифон 1.
На Господи, взиваю… стихири на 8, глас 1.
Той, хто бачив невимовні одкровення і відкрив небесні Божественні тайни, і навчив нас, син Заведеїв, написав нам Христове Євангеліє, і навчив нас богословити Отця, і Сина, і Святого Духа.
Богонатхненна сопілка небесного співу, будучи тайнописцем, з богосказаними устами, пісню пісень співає велично, устами рухаючи, як струнами; моли, щоб спастися душам нашим.
Громогласннм Твоїм язиком сповіщаючи слово Божественної сокровенної мудрости, Богом улюблений, ти взиваєш завжди, часто рухаючи устами, що спочатку було Слово, і навчаєш усяку людину пізнанню Бога.
Слава… глас 2,
Сина громового, основу Божественних слів, начальника богослів’я, першого проповідника істини догматів Божої мудрости, улюбленого Іоана і дівственика людський рід достойно хвалить, бо він, постійно маючи в собі Божественне, говорив, що спочатку було Слово, і що Вонобуло з Отцем нерозлучне, і рівне Отцю. Так показав він православ’я Пресвятої Тройці: Сина, сущого з Отцем, що життя носить, і Світло істинне, Того ж самого показав нам. О, чудеса преславні і речі премудрі! Будучи сповненим любов’ю, Ти, Іоане, повний і богослів’я, слави, шани, і засновник нашої віри, заради якоїми одержимо вічні блага в день судний.
Минула тінь закону, коли зійшла благодать; бо, як купина не згорала, охоплена полум’ям, так Дівою Ти породила і Дівою залишилася; замість стовпа вогняного засяяло праведне Сонце, замість Мойсея — Христос, спасіння душ наших.
Вхід. Прокимен дня.
Паремії три.
Соборного послання Іоана читання (3, 21 — 4, 6).
Улюблені! Якщо наше серце не засуджує нас, то ми маємо дерзновення до Бога і, чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо дотримуємося заповідей Його і робимо угодне для Нього. А заповідь Його та, щоб ми вірували в ім’я Сина Його Ісуса Христа і любили один одного, як Він заповів нам. І хто зберігає заповіді Його, той перебуває в Ньому, і Він у тому. А тоВін перебуває в нас, пізнаємо від Духа, який Він дав нам.
Улюблені! Не всякому духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо багато лжепророків з’явилось у світі. Духа Божого і духа омани пізнавайте так: усякий дух, що сповідує Ісуса Христа, Який прийшов у плоті, є від Бога; а всякий дух, що не сповідує Ісуса Христа, Який прийшов у плоті, не є від Бога, але це дух антихриста, про якого ви чули, що він прийде і тепер уже є в світі. Діти! Ви від Бога і перемогли їх; бо Той, Хто у вас, більший за того, хто у світі. Вони від світу, тому і говорять, як у світі, і світ слухає їх. Ми від Бога; той, хто знає Бога, слухає нас; хто не від Бога, той не слухає нас. З цього пізнаємо духа істини і духа омани.
Соборного послання Іоана читання (4, 11-16).
Улюблені! Якщо так полюбив нас Бог, то і ми повинні любити один одного.
Бога ніхто ніколи не бачив. Якщо ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває і довершена Його любов є в нас. Що ми перебуваємо в Ньому і Він у нас, пізнаємо з того, що Він дав нам від Духа Свого. І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу. Хто сповідує, що Ісус є Син Божий, в тому перебуває Бог і він у Бозі. І ми пізнали любов, що має до нас Бог, і увірували в неї. Бог є любов, і хто перебуває в любові, перебуває в Бозі і Бог у ньому.
Соборного послання Іоана читання (4, 20 — 5, 5).
Хто каже; я люблю Бога, а брата свого ненавидить, той говорить неправду: бо той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить? І ми маємо від Нього таку заповідь, щоб той, хто любить Бога, любив і брата свого.
Всякий, хто вірує, що Ісус є Христос, від Бога народжений, і кожен, хто любить Того, Хто народив, любить і Того, Хто народився від Нього. Що ми любимо дітей Божих, пізнаємо з того, коли любимо Бога і дотримуємося заповідей Його. Бо це є любов до Бога, щоб ми дотримувалися заповідей Його; і заповіді Його не тяжкі. Бо всякий, народжений від Бога, перемагає світ; і ця перемога, що перемогла світ, — віра наша. Хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус є Син Божий?
На літії стихири храму і святого. Глас 1.
Ріки богослів’я із чесних Твоїх уст витікають, апостоле, з них бо Церква Божа напувається і православно поклоняється Тройці Єдиносущній; Її ж ти нині моли, Іоане Богослове, щоб утвердити і спасти душі наші.
Сад чистоти, миро запашне знову засяяло нам у сьогоднішньому святі, щоб взивати до нього: ти, що возлежав на грудях Христових, слово істини ніс світові, Іоане апостоле, і Діву беріг, як зіницю ока, випроси нам у Христа велику милість.
Ученику Спасів і богослове, тобі як дівственику Христос Діву і Матір перед розп’яттям Своїм доручив; Її ж беріг ти, як зіницю ока, тому моли, щоб спастися душам нашим.
Як незбагненних таїн самовидець, закликав ти, взиваючи: Предвічне Слово споконвіку було у Бога, і Слово було Бог, Іоане апостоле, наперсник Христів і друг присний, Тройці солодкість, Ефеса і Патмоса утвердження непохитне, наша ж поміч. Молися, Богослове всеблаженний, щоб визволитися від злочестивих чуттєвих ворогів людям, які завжди святкують вірно пам’ять твою.
Слава… глас 4.
Возліг ти на груди учителя Христа на вечері Господній, ученику улюблений, тоді пізнав ти невимовне, і небесний глас загримів: споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог, світло істинне, що просвічує всяку людину, що гряде у світ Христос Бог і Спаситель душ наших. І нині…
Богородичний: З Отцем і Духом рівнославний Син, першоствореного бажаючи оновити, вмістився в утробі Твоїй, Богородице всехвальна, і з Тебе засяяв, просвітивши весь світ Божеством, визволяючи від ідолослужіння, і в Собі обожив, і на небеса підніс людську природу, Христос Бог і Спас душ наших.
На стиховні стихири, глас 4.
Про Сина Всевишнього благовістив, Який Отцю співприсносущий і одноістотний, Світло зі Світла незмінного і начертання іпостасі Отцівської, що безлітно і безстрасно від Нього засяяла, Творця і Господа всіх віків; Тебе, Христа Бога нашого, проповідував світу улюблений ученик Твій, як світло, що в темряві світить. Моли ж Христа Бога, щобспаслися і просвітилися душі наші.
Стих: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.
Від Утішителя світло прийнявши, Ним же просвітлений, ти богословив, що Він від Отця походить, через Сина явився, єдиночесний, співпрестольний і рівний Отцю безначальному і Божому Слову.Про це проповідував ти, возлюблений; тому в піснях тебе шануємо, як віри божественної заснування, щоб ми її зберегли, молитвами твоїми до Господа.
Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
Піднявшись на висоту богослів’я, навчився ти незбагненних божественних таїн про єдине єство Боже, про єдину славу, і царство, і господство; про Бога, Який на три Іпостасі розділяється і завжди нероздільним і незлитним перебуває в Божественній єдності. Так славлячи, ти проповідував, Богослове, Тройцю нероздільну, Її ж моли спасти і просвітити душі наші.
Слава… глас 6.
Апостоле Христів, євангелісте і богослове, ти, будучи тайновидцем, прогримів нам учення премудрости незбагненної, ти відкрив нам, що було від початку, вірним роз’яснив і те, чого не було,відкинувши лжевчення єретиків. Ти на грудях Ісусових возлежав і був улюбленим учеником, як велегласний Ісая і Мойсей Боговидець. Тому, маючи сміливість перед Богом, безперестанно молися за душі наші.
І нині…
Богородичний: Творець і Визволитель…
На благословення хлібів тропар, глас 2.
Апостоле, Христом Богом улюблений, поспіши визволити людей безпомічних, бо приймає тебе Той, Кому ти припадав до грудей. Моли його, Богослове, щоб розвіяв темряву народів, і проси для нас миру і великої милости (двічі).
Богородице Діво… (один раз).
На ранній
На Бог Господь… тропар святого (двічі).
Слава: і нині… Богородичний: Все вище розуму…
Після 1-ї кафизми сідальний, глас 8.
Ти сином назвався Божественного грому, щоб заглушити вуха злочестивих, і мудрість велику виголосив для праведних сердець про втілення Слова; як істинний друг Христів, на грудях Його возлежав і розум Божественний почерпнув, усім проповідував про Отця безначального, Іоане апостоле. Моли Христа Бога дарувати відпущення гріхів тим, хто святкує з любов’ю святу пам’ять твою (двічі).
Слава: і нині…
Богородичний: Премудрість і Слово в утробі Своїй зачавши неопалимо, Мати Божа, Ти світові породила Того, Хто світ весь тримає, і в обіймах Своїх тримала Творця всіх, Життєдавця і Промислителя. Тому молимо Тебе, всесвята Діво, і вірою славимо Тебе. Молися за нас, щоб визволитися нам від гріхів; і в день судний, коли постанемо перед лицем Творця нашого Владичице і Діво чиста, Твою поміч тоді подай нам, все бо можеш Ти, коли хочеш, Діво всехвальна.
Після 2-ї кафизми сідальний, глас 8.
Море риболовлі залишивши, тростиною хреста всіх до віри уловив, як риб; як і говорив тобі Христос ловцем народів ти став, до благочестя всіх уловив. Тому і насіяв ти слова божественні по всьому Патмосу й Ефес придбав ти своєю проповіддю, богослове апостоле. Моли Христа Бога гріхів відпущення дарувати тим, хто з любов’ю шанує святу пам’ять твою (двічі).
Слава: і нині…
Богородичиий: Пречиста Діво, Мати Божа, душі моєї люті пристрасті зціли, і прощення даруй моїх гріхів, які безумно я вчинив: душу і тіло осквернив, окаянний; горе мені, що зроблю, коли ангели розлучать душу мою з пристрасним моїм тілом? Тоді помічницею мені будь і заступницею теплою, бо на Тебе надіюся я, раб Твій.
Полієлей, величання:
Величаємо тебе, апостоле Христів і євангелісте Іоане Богослове, і шануємо болісті й труди твої, коли ти трудився у благовісті Христовому.
Псалом вибраний: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
Після полієлея сідальний, глас 8.
Возліг ти на груди Ісусові і, маючи сміливість, взивав до Нього; хто зрадник Твій, Господи? І як улюбленому ученикові вмоканням хліба ясно показав тобі. Знаючи тайни незбагненні про втілення Слова, ти навчаєш усі краї землі, Богослове апостоле, моли Христа Бога, щоб Він дарував відпущення гріхів усім, хто святкує з любов’ю святу пам’ять твою (двічі)
Слава: і нині…
Богородичний: Небесні двері і кивот, всесвяту гору і світлу хмару оспіваємо, неопалиму купину, словесний рай, Єви воззвання, вселенної всієї великий скарб, бо через Тебе спасіння сталось усьому світу і гріхів відпущення. Тому співаємо Тобі: молися Сину Твоєму, щоб Він дарував відпущення гріхів усім, хто побожно святкує святе народження Твоє.
Ступеневі, антифон 1, глас 4: Від юности моєї…
Прокимен, глас 4: По всій землі розійшлося віщування їх, і до кінців вселенної слова їх.
Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь. Все, що дише…
Євангеліє від Іоана, зачало 67 (21, 15-25).
Після 50-го псалма: Слава…
Молитвами апостола… І нині…
Молитвами Богородиці… Помилуй мене, Боже… і стихира, глас 5: Богослове дівственику, улюблений ученику Спасів, молитвами твоїми нас спасай, молимось, від усяких бід, бо ми твоя паства.
Канон Богородиці
з ірмосом на 6, і апостола
Обидва канони на 8
Канон Богородиці, глас 2
Ірмос: У глибині погубила колись фараонове воїнство всемогутня сила; втілене ж Слово всезлобний гріх знищило. Препрославленнй Господь славно бо прославився.
Як величну, як предобру, як непорочну серед жінок, Бог Тебе обрав і в утробу Твою вселився приснодівствену; Його ж моли, Всенепорочна, щоб від пороку гріхів позбавились усі, хто оспівує Тебе.
За псалмом, як цариця постала Ти праворуч Того, Хто як Цар засяяв із Твоєї утроби; Його ж моли, Всенепорочна, щоб Він поставив мене праворуч у день судний, Богоневісто.
Людське єство, що засохло від усіляких гріхів, Ти оновила, народивши Небесний дощ, але, молюся, душі моєї засохлу землю вчини плодоносною, Богоневісто.
Умертвивши розум у раю, ми були покликані до життя вічного деревом Життя, Чиста, — Христом Богом, Який від Тебе, Богородице, зацвів незбагненно; Його ж благай зі сміливістю, щоб спаслися душі наші.
Канон апостола, глас 2, ірмос той самий.
Царство Небесне, яке проповідував, ти прийняв і, бувши співрозмовником Слова, твоїми молитвами збережи всіх, хто вірує чесному твоєму проповіданню і богослів’ю.
Маючи живий розум, ти відкинув усе земне і рідних; і, перебуваючи словом і розумом з Всемудрим Словом, визволив від безсловесности тих, що жили як безсловесні тварини.
Сприйнявши небесний розум богослів’я, ти проповідував Бога — Слово: споконвіку було Слово, і Слово було у Отця, і Слово було Бог, так навчав, благовістуючи!
Богородичний: Хор божественних дів оспівує Тебе, Владичице Богородице, як благу і блаженнійшу в жонах, прикрашену величчю Божества; бо Ти незбагненно породила Слово — Творця первісної краси.
Інший канон апостола, глас 6.
Ірмос: Як по сухому, проходив Ізраїль…
Просвітившись розумом, ти проникнув до глибин божественних таємниць і про предвічне народження ясно сказав нам як Богослов, взиваючи: споконвіку було Слово Боже.
Пригнічені безліччю зла і пристрастей, скорбот і лютих напастей, з вірою звертаємось до тебе, Богослове, будь помічником рабам твоїм.
Душ наших люті пристрасті ти мудро вилікував, як лікар славний, визволи нас від вічного засудження і вогню молитвами твоїми.
Богородичний: Ти зачала Бога, що заради нас став людиною; Його благай, Чиста, щоб у день суду Він був милостивим до нас, що безмірно згрішили перед Ним.
Пісня 3
Ірмос: Зацвіла пустеля, як лілея, Господи: язичницька неплідна церква — пришестям Твоїм, в ній же утвердилося моє серце.
Зодягнувшись у людське тіло, Творець явився із Твого лона, Всенепорочна, даруючи одежу нетління нам, що стали нагими через безліч гріхів.
Пречисте Слово породила Ти, Владичице, Його ж щиро благай, щоб Він ущедряв насолодами смиренну мою душу, жалібну через нерозумність.
Виразки душі моєї зціли, Пречиста, і смиренне моє серце, отруєне отрутою зміїною, всесильним Твоїм лікуванням зціли.
Як Мати, маючи сміливість перед Сином Твоїм, виблагай поміч немічним людям, беззаконних же силу знищи.
Інший, ірмос той самий.
Тройцю явив ти богословським твоїм язиком, Яка є надприродною тайною, Іоане богоблаженний; в Ній же утверди моє серце.
Язик твій був тростиною писця Всесвятого Духа, Який богонатхненно назнаменував твоє чесне і божественне Євангеліє.
Ти почерпнув безодню мудрости, всемудрий, схилившись до Джерела премудрости богомудрою сміливістю, і став Його богопроповідником.
Богородичний: Єдину Діву і Матір шануємо, бо Ти, будучи Заступницею нашого спасіння, визволяєш світ Твоїми молитвами.
Інший.
Ірмос: Нема святого, крім Тебе…
Розумом світлим і чистим розмовляв ти зі Словом, Богослове всехвальний, і, навчившись від Нього таємницям, які вище розуміння, просвітив усе творіння. Визволи мене від лютих пут гріха, прехвальний апостоле, зв’язавши мене любов’ю Владики і Бога; Його ж ти щиро полюбив і був наречений Його богословом.
Ти був даний нам, Богослове, як заступник, визволитель і молитовник до Господа, і чудотворець, і джерело зцілень; тому тебе шануємо.
Богородичний: Коли Слово, що від Тебе, Богородице, невимовно воплотилося, було піднесено на хресному древі, тоді Тебе, Діву Богородицю, доручив ученику як дівственику.
Сідальний, глас 8: На груди Премудрости схилившись і навчившись розуміння істини, ти побожно прогримів: споконвіку було Слово, і першим добре написав про народження Безначального, і всім проповідував про втілення Слова; тому і язиком, як сіттю, вловив народи, благодаттю Духа навчаєш краї і просвічуєш чудесами. Богослове апостоле, моли Христа Бога, щоб Він дарував відпущення гріхів тим, хто з любов’ю святкує пам’ять твою.
Слава: і нині…
Впав я в напасті, різноманітно сплетені ворогами видимими і невидимими, охоплений бурею безмежних моїх гріхів, прибігаю до Тебе, Чиста, як до заступниці і теплого мого покрову, до пристановища Твоєї благости. Тому, Пречиста, щиро молися до Того, Хто безмужно від Тебе воплотився, за всіх рабів Твоїх, що безперестанно моляться до Тебе, Пречиста Богородице, благаючи Його завжди дарувати відпущення гріхів тим, хто достойно оспівує славу Твою.
Пісня 4
Ірмос: Прийшов Ти від Діви — ні заступник, ні ангел, а Сам, Господи, що втілився, і спас усю мене, людину. Тому взиваю до Тебе: слава силі Твоїй, Господи.
Краплю розчулення виточи, Владичице, взявши весь біль серця мого і печаль мою, відганяючи всі підступи диявольські.
Не відкинь, Пречиста, мене, що лежу в ранах, уражений зброєю насолод, а зціли кров’ю від списа розіп’ятого Сина Твого і Бога нашого. Даруй Божественну благодать мені, що люто зубожів, Ти бо збагатилася Творцем усього творіння, щоб я Тебе звеличував як мою благу заступницю, Всенепорочна.
Засяяла із утроби Твоєї Отча зоря — Христос, і просвітив вселенну розіп’ятий, і знищив диявольську темряву.
Інший. Ірмос той самий.
Слово показало тебе достойним богословом; про таїну Його Божества ти навчав велично, і про невимовне спасіня людей.
Маючи божественний розум, ти зберіг дівственим тіло своє, і став храмом Духа і священною оселею Всехвальної Тройці, живучи життям одухотвореним. Ти, дівственику блаженний, був ушанований синівством Пречистої Діви, і братом став Того, Хто обрав тебе і вчинив довершеним богословом.
Богородичний: Зціляючи Єви давнє падіння, Пребожественний оселився в Тобі, Всенепорочна і Пречиста, щоб усього мене, грішну людину, оновити.
Інший.
Ірмос: Христос моя сила…
Краплями слова ти, славний, напоїв усю піднебесну, і каламутні води нечестя ти висушив благочестям, тому ми тебе шануємо.
Могутністю і силою підпережи розслаблену через нечестивих ворогів усякими недугами мою душу, премудрий апостоле, коли я молюся і прибігаю до твого захисту.
Будучи храмом Божественного Духа, молитвами твоїми сотвори, Богослове, Божими храмами тих, що зібралися з вірою у святому храмі твоєму.
Богородичний: Божественний храм Божий оспіваймо, Пресвяту Діву всі ублажімо, будучи Нею обожені й визволені від ворогів лютих.
Пісня 5
Ірмос: Заступником перед Богом і людиною був Ти, Христе Боже; Тобою бо, Владико, до Світлоначальника Отця Твого, від ночі невідання, ми були приведені.
Путь життя Ти народила, Пречиста, настав мене нині на путь праведну, бо я вкинутий безсловесно в безодню лютих гріхопадінь і в безпуття.
Відійшов я, нерозумний, від розуму Божого, блудно прожив у країні лютих пристрастей і заблукав, але наверни мене, Діво Чиста, і спаси мене Твоєю утіхою.
Діво Мати Пречиста, напої водами Твоїми живоносними мене, раба Твого, якого спалюють полум’я гріхів і підступи демонські. Ти в утробі, Богородице Пречиста, незбагненно носила, як колись провістив Ісая, і надприродно народила Його, Богородице.
Інший. Ірмос той самий.
Маючи небесний розум, ти, Богослове, просвітив благодаттю весь світ, бо був близьким до Того, Хто є началом Світла, і чистим твоїм умозрінням Ним обожений.
Розумом чистим і устами богонатхненними ти проповідував Євангеліє, і загальне спасіння всім вірним ти пропонував.
З Христом ти жив з дитинства, почерпуючи від Нього благодать, ти навчився богослів’я, і славу Пресвятої Тройці проповідував.
Богородичний: Згадаючи Твої слова, Тебе нині ублажаємо; бо через Тебе, Всенепорочна, ми істинно прийняли невимовне блаженство і життя нестаріюче.
Інший.
Ірмос: Божим світлом…
Як ранок, засяяв ти, апостоле, людям на землі, проповідуючи світові розумовий Схід, Який прийшов у плоті і темряву багатобожжя зруйнував.
Священним твоїм богослів’ям ти, священнопроповіднику апостоле, всяку душу напоїв; тому взиваємо до тебе: засохле від гріхів моє серце напої.
Пораненого ворожими стрілами, всього мене уздоров, премудрий апостоле, твоїм заступництвом, благаю; і направ на путі Божі мене, що завжди блукаю в беззаконнях.
Богородичний: Коли стояла Ти, Всенепорочна, з улюбленим учеником біля хреста Сина Твого, стогнала Ти, плачучи, і дивувалася Його великому співстражданню людям.
Пісня 6
Ірмос: У безодні гріховній валяючись, недослідиму безодню милосердя Твого закликаю: від тління, Боже, мене визволи.
Не віддай мене на радість демонам на страшному суді, Владичице, але, благосердо подивившись на мене, ублагай Суддю і Сина Твого,
Помислами прогнівив я Тебе, Господи, і лукавими беззаконними моїми діяннями; з молитвою звертаюсь я до Твоєї Матері: змилосердившись, спаси мене.
Від засудження визволи, Владичице, мене, що сам засуджую гріхи, бо Ти народила Суддю і Бога всього, Всехвальна.
Ісуса Спаса благай, Його ж Ти надприродно породила плоттю, щоб Він визволив від бід рабів Твоїх, Діво Мати Пречиста.
Інший. Ірмос той самий.
Ісус, Бог мій і Господь, твою чистоту і довершену святість прийняв, і братом тебе, Богослове, назвав.
Ти увінчав святістю своє житіє, бо ти, преславний, на груди Премудрости возліг і звідти благодать почерпнув.
Велике і божественне сяйво твого богослів’я весь світ просвітило, славний апостоле, і світлом потрійного Сонця осяяло.
Богородичний: Той, Хто з волі Своєї простягнув небо, інше небо земне розширив — Тебе, Богомати чиста, і з Тебе, засяявши, явився.
Інший.
Ірмос: Житейське море…
Як перо скорописця, істинно став твій богословський язик, апостоле Богослове, що добре написав про розуміння істини і новий закон на скрижалях наших сердець.
Зав’ялив ти істинно паростки нечестя, як садівник добрий; у душі ж моїй насади, апостоле, страх Божий, що вирощує благопліддя чеснот.
Благай, приснопам’ятний апостоле, Того, Хто назвав тебе сином Діви, від Якої Він втілився, і закликай всіх бути Її синами, і чинити благовгодне Йому.
Богородичннй: В подобі людській плоттю явився Бог із Тебе, Всенепорочна; Його ж благай завжди, щоб Він умертвив наші згубні пристрасті, Пречиста,
Кондак: Велич твою, дівственику, хто оповість? Твориш бо чудеса і подаєш зцілення, і молишся за душі наші як Богослов і друг Христів.
Ікос: Неможливо і недоступно дослідити моря глибини і пізнати висоти небесні, як і перелічити зірки і морський пісок; так і богословом нікого ми не можемо назвати — тільки Христос, Якого ти полюбив і на груди Якого ти возліг, і на тайній вечері з Ним споживав, як богослов і друг Христів,
Пісня 7
Ірмос: Богопротивне повеління беззаконного мучителя високе полум’я підняло; Христос же послав побожним юнакам росу духовну, Він благословенний і прославлений.
Ти, Владичице, сила моя, і пісня, і спасіння, і надійна заступниця, і стіна непереможна, побори демонів, що поборюють мене, завжди шукаючи, як умертвити мене.
Бога втіливши, Ти, Діво, обожила людство дівственою Твоєю кров’ю. Тому молюся до Тебе: визволи молитвами Твоїми мене, оскверненого пристрастями і розтленого ворожими підступами.
Піч прообразувала Різдво Твоє, Всенепорочна, бо не опалила юнаків, як і Твоє лоно — вогонь нестерпний. Тому молимося до Тебе: визволи рабів Твоїх від вогню вічного.
Ти єдина показала пречисте зачаття і нетлінне Різдво, залишившись Дівою, бо Ти, Чиста, Бога зачала, сущого над усім, Який став людиною на спасіння вірних і визволення.
Інший. Ірмос той самий.
Сяючи божественним світлом, ти богословив Духа Святого, що від Безначального Отця походить і в Сині почиває, як Єдиносущний.
В тобі, блаженний апостоле, Сонце правди вчинило оселю, зробивши тебе небом живим; ти, улюблений, богословським твоїм язиком проповідував Христа препрославленого.
Сила слів твоїх явила Божественне віщання, всеблаженний і досточудний апостоле, і всесвітнє твоє Євангеліє поширилося по всій землі через велич догматів.
Богородичний: Ти єдина показала пречисте зачаття і нетлінне Різдво, залишившись Дівою, бо Ти, Чиста, Бога зачала, сущого над усім, Який став людиною на спасіння вірних і визволення.
Інший.
Ірмос: Росоносною піч…
Прославимо грім, Богослова, що прогримів в усіх краях землі; бо ним усяку земну славу справедливо знищено, а прославився Творець усього — Христос.
Краса твого дому просвітлює всяку думку, бо ті, що завжди в ньому збираються, оспівують Творця і прославляють тебе вірно як предстателя нашого.
Знаючи тебе як зірку світлосяйну, ми просвічуємося твоїм світлосяйним сяйвом, ученику Христів, і молимо тебе визволити нас від темряви пристрастей і різноманітних напастей заступництвом твоїм.
Богородичний: Благословляємо Тебе, Всенепорочна Діво, бо Ти породила благословенного Бога в тілі, Який божественним благословенням зруйнував прокляття людського єства й оновив нас, що застаріли від тління.
Пісня 8
Ірмос: Піч вогняна колись у Вавилоні дійства розділила — Божим повелінням халдеїв опалила, вірних же зросила, що співали: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Душе моя, ревно чини добро, а від злого віддаляйся, провидінням божественних діянь, молитвами за тебе Богоматері; маючи Її неосоромною заступницею — як милостиву і чоловіколюбну.
Ти, Богородице, розв’язала пута давнього осудження людства. Тому благаю Тебе: розірви всякий союз злобний мого серця, зв’язавши мене божественною любов’ю Творця, Пречиста.
Ти, що породила слави Отчої Зорю, просвіти моє серце, яке тужить через безмежність гріхів, і покажи мене причасником слави, щоб я з вірою прославляв Тебе.
Явилося нам із Тебе, Богородице, істинне правди Сонце, що просвічує все промінням Божества; втілився Всевишній, і ми прославляємо Його.
Інший. Ірмос той самий.
Ти був для вселенної, як блискавка яскрава, освітлюючи світ світлом ясним, чистотою дівства і догматами благочестя, улюблений Христом Богом апостоле.
Очистивши тіло, і душу, і розум, ти благовістив Євангеліє Христове; і, перебуваючи нині з ангелами на небесах, взиваєш: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Ти був стовпом світлим і основою Божественного храму, престолом почуттів і вмістилищем премудрости, богослів’я органом, співаючи: благословляйте, всі діла Господні, Господа.
Богородичний: Щоб знищити першу клятву і давнє осудження на смерть праматері, Ти, Слове Божий, народився від Діви Богоматері й усім дарував безсмертя негинуче.
Інший.
Ірмос: Із полум’я преподобним…
Красномовними твоїми устами ти благовістив, і померлих від зла ти всіх уловив для життя — тих, що прийняли твою святу проповідь; тому тебе шануємо як таїнника невимовних благ.
Як інший божественний рай, став дім твій, апостоле, квітнучи чудесами, звеселяючи душі всіх, проганяючи пристрастей сморід.
Боже, Боже мій, зглянься на мене і визволи мене від ворогів, що кожного дня нападають на мене і на смиренне моє серце, маючи перед Тобою молитовника — ученика Твого божественного.
Богородичний: Ісуса Спаса, Якого Ти породила від чистої Твоєї крови, Богорадувана, ублагай, щоб Він був милостивим до рабів Твоїх і позбавив вічної муки.
Пісня 9
Ірмос: Безначального Отця Син, Бог і Господь, воплотився від Діви і нам явився, щоб просвітити затьмарених, зібрати розігнаних, тому всехвальну Богородицю величаємо.
Спожив Адам від дерева плоду забороненого, і обрав від дерева гірку смерть; Син же Твій, Пречиста, розіп’явшись, виточив солодкість безсмертя. Заради цього Тебе шануємо.
Ти, Царице, невимовно породила Царя Христа Господа, Який зруйнував царство пекла; Його ж благай, Діво, одержати Небесне Царство всім, хто шанує Тебе.
Втихомир, Владичице, смиренне моє серце, що занапастилося насолодженнями світу цього, бо Ти як блага породила Благого і є благою для всіх; до благих дверей покаяння приведи мене.
Ти був умертвленим на хресті, і ним умертвив змія; тому взиваю до Тебе: омертвлену лукавими діяннями душу мою помилуй, Слове, і оживи молитвами Тієї, що народила Тебе.
Інший. Ірмос той самий.
Нині не в гадках, а лицем до лиця ти сподобився бачити потоки насолод, і ріку миру, і джерело безсмертя; ним же нині напоєний, ти насолоджуєшся обоженням.
Ти просив у Христа земний престіл, але Він тобі груди дарує, на які ти, Богослове, возліг, міцним і постійним добрим сидінням збагатившись, апостолів прикрасо.
Ти погасив безбожну еллінську лжемудрість і премудро сповіщав: споконвіку було Слово, і у Бога було Слово, і істинно Бог був Слово, Яким усе сталося, видиме і невидиме.
Богородичний: Ти була ранком після ночі гріховного життя, зорею дівства сяючи, і Схід сонця правди явила нам, Діво всечиста.
Інший. Ірмос: Бога людям неможливо бачити…
Коли Бог часу і простору опівдні висів на хресті, тобі доручив як дівственику, блаженний, Приснодіву, увінчавши тебе славою, тому тебе величаємо.
Перебуваючи з небесними божественними силами і з ними прославляючи Бога, тих, що у твоєму святому домі оспівують і прославляють Всеблагого, спасай заступництвом твоїм чесним, Христів апостоле.
Спаси від усякої біди тих, хто з вірою до тебе звертаються, Богослове блаженний; життя наше духом направ до Господа і настав нас на путь миру заповідей Вседержителя.
Богородичний: Глас радісної подяки приносимо Тобі, Божій Матері, і взиваємо: радуйся, Престоле Божий величний; радуйся, світла хмаро; радуйся раю; через Тебе я сподобився райської насолоди.
Світильний: Як дівственика душею і тілом, Слово обрало тебе, Богослове, і показало тебе як дивного писця і слугу Його Божества; тому, преставившись від землі, ти не помер, а живеш і безсмертним перебуваєш.
Слава…
Ти був сином грому, людям богословив: споконвіку було Слово, апостоле Іоане; бо ти возліг на груди Владики твого і звідти почерпаєш струмки богослів’я і все творіння напоюєш.
І нині…
Ти, Пречиста, стояла біля хреста Сина Твого і Бога з учеником дівствеником: ось, промовив Він, син Твій, — почула Творця; ученику ж сказав: ось Мати твоя. З ним же оспівуємо Тебе, Богородице Діво.
На Хваліте… стихири на 4, глас 8.
Блаженний Іоане апостоле, через велику любов Христову ти був осяяний чеснотами чистоти і дівства більше, ніж інші ученики; ти був улюбленцем Всевидючого Слова, що правдиво судить увесь світ (двічі).
Всечесного Іоана, дівства квітку, приємну оселю чесних чеснот, премудрости орга?н, храм Духа, світлоносні уста благодаті, найсвітліше око Церкви, піснями духовними нині прославимо як служителя Христового.
Іоане прекрасний, ти, возлігши на груди, мудрости богослів’я воду почерпнувши, світ напоїв; Тройці пізнанням висушив море безбожжя; будучи стовпом і хмарою одухотвореною, ти настановляєш нас до небесного блаженства.
Євангелісте божественний і сину громів, ти благовістив світу джерело блага і царство непохитне, і життя вічне, і радість невимовну, і бачення божественного насолоджений, і багаті Христові дарування, і розум, вищий за людське розуміння.
Слава… глас 8.
Благовіснику Іоане, рівноангельський дівственику, богослове богонавчений, ти проповідував православно світу, що пречисте ребро кров і воду виточило, через нього душі наші вічне життя одержують.
І нині…
Богородичний: Владичице, прийми молитву…
Велике славослів’я. Після Трисвятого тропар апостола.
Слава: і нині…
Все вище розуму…
Єктенії, і відпуст.
На літургії
Блаженні з канону, 2-го гласу, пісня 3, на 4, і 6-го гласу, пісня 6, на 4.
Після входу тропар і кондак за уставом.
Прокимен, глас 8: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.
Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
Соборного послання Іоана читання, зачало 73 (3, 21-24; 4, 1-6), від половини.
Алилуя…
Сповідують небеса чудеса Твої, Господи.
Стих: Бог прославляється в раді святих.
Євангеліє від Іоана, зачало 61 (19, 25-27; 21, 15-25).
Причасний: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.
На вечірні
На Господи, взиваю… стихири, глас 8.
Мученику страднику Калістрате, ти просвітив думку світлом благочестя, йшов невпинно дорогою, що приводить до блаженства, переміг усі підступи супротивника; тому тебе хвалимо, святу пам’ять твою шануючи, блаженний.
Мученику богомудрий Калістрате, збагатившись словом життя, ти до життя приводив тих, хто в невіданні помер у беззаконнях, і тих, що померли в благочесті, бо Христос воскрес заради всіх нас; і той, хто вірує істинного життя сподобляється; з ними ж і нас пом’яни перед всеблагим Господом.
Святий мученику Гілінасіє, ти, з главою усіченою, потоком крови істинно потопив фараона улесливого і нині виточуєш зцілення усім, хто з вірою до храму твого приходить, твої подвиги в ньому прославляє і святкує твою чесну пам’ять, блаженний.
Слава…глас 4.
До розіп’яття Твого на хресті смерть була страшною для людей, після ж славних Твоїх страждань людина стала страшною для смерті; тому страстотерпець так зміг знищити всю силу ворожу; того молитвами, Христе, спаси душі наші. І нині…
Богородичний або хрестобогородичний: Агнця і Пастиря, Агниця, що народила, побачивши Тебе на хресті, ридала, і як Мати до Тебе взивала: Сину улюблений, чому на древі розіп’яли Тебе, довготерпеливий? Як руки Твої і ноги Твої, Слове, прибили беззаконні і кров Твою пролили, Владико?
На стиховні Октоїха.
Тропар, глас 4: Мученики Твої, Господи, в стражданнях своїх вінці нетлінні прийняли від Тебе, Бога нашого; маючи бо силу Твою,мучителів подолали, сокрушили і демонів немічні спокуси. Їх молитвами спаси душі наші.