Глас 5. Неділя
У неділю ранком на полуношниці
Ірмос: Коня і вершника у море Червоне, долаючи ворога силою могутньою, скинув Христос, Ізраїля ж спас, що переможну пісню співав.
Приспів: Пресвята Тройце, Боже наш, слава Тобі.
Оспівуючи державу єдиного і трисонячного образу, взиваємо: розум наш осяй, Боже всесильний, і піднеси, Владико, до Твоєї невимовної слави.
У вишніх ангельські розумні сили невмовкно оспівують Тебе трисвятими піснями, Єдиницю тричисельну і Тройцю єдиносущну, превічну, всесильну.
Слава… Тройце Єдинице світлоначальна, подай душі моїй божественне питво Твоєї любові, найсолодше, світлодіюче, і божественне зворушення, що очищає все творіння, Владико Многомилостивий.
І нині… богородичний: Як на руно, зійшов з небес без шуму божественний дощ на Твоє лоно, Діво, і спас усе висохле людське єство, Пречиста.
Ірмос: На нічому поставив Ти землю повелінням Своїм і повісив її, щоб непорушно стояла на непорушному, Христе, камені заповідей Твоїх, Церкву Твою утверди, єдиний благий і Чоловіколюбець.
Трисвітлий Боже і вседіючий, Ти помислив створити розумні істоти, щоб вони безперестанно оспівували Твоє Божество; але й тілесних і земнородних прийми молитви і благання як Благосердний.
Ти, що за природою непричетний до всякої переміни, недослідиме джерело Твоєї благості, подай, як Благосердний, прощення гріхів і спасіння нам, що змінюємося й оспівуємо.
Слава… Отця, і Сина, і Духа славимо, Тебе, єдиного і трисяйного Господа в незмінному образі Божества, як пророки і апостоли від Тебе ясно навчилися.
Богородичний: Явився Ти Мойсею в купині, як Ангел великої ради Вседержителевої, виявляючи Твоє від Діви втілення, Слове Божий: Ним же нас оновив і на небеса підніс.
Господи, помилуй (тричі).
Милостива Ти, Тройце нероздільна, бо милуєш усіх як всесильна і всещедра, співстраждальна і многомилостива; тому звертаємося до Тебе ми, що гріхами многими обтяжені, взиваючи: очисти Твоїх рабів і визволи всіх від усякої муки.
Слава, і нині… богородичний: Всесвята Діво, помилуй нас, що вдаємося до Тебе, благосердної, і просимо теплого Твого нині заступництва; бо Ти можеш як блага всіх спасти, будучи Матір’ю Бога Вишнього, завжди вживаючи матерні Твої молитви, Богоблагодатна.
Ірмос: На хресті Твоє божественне страждання передбачивши, Авакум, ужахнувшися, взивав: Ти, Милосердний, владу сильних знищив, зійшовши до сущих у пеклі, як всесильний.
Таємниче навчився єдиного трисвітлого Владичества Даниїл, побачивши Христа суддю йдучим до Отця, і Духа, що явився у видінні.
Сподоби ангельської слави тих, що земними устами оспівують Тебе, превічного Бога, троїчного іпостасями, єдиного ж природою.
Слава… Єдину владу і єдине владичество у трьох властивостях нерозлучних славимо: Отче, і Сину, і Душе, просвіти нас, рабів Твоїх.
І нині… Гора, покрита зеленню, Яку раніше бачив Авакум, із Якої вийшов Святий, явила зачаття незбагненного Твого Різдва, Діво.
Ірмос: До Тебе, що у світло, як у ризу, зодягнувся, зранку молюся і взиваю: душу мою затьмарену просвіти, Христе, як єдиний милосердний.
Ти, що заради благості сотворив людину, і за образом Твоїм сотворив, у мені перебувай, трисвітлий Боже мій, як благий і благосердний.
Ти, Єдинице трисонячна, настанови мене на стежки божественного спасіння і наповни Твоїм сяянням, як Бог, що за природою незчисельно сильний.
Слава… Світло нероздільне єдиного єства, розділене особами, трисяйне, невечірнє, осяй моє серце Твоїм промінням.
І нині… Коли побачив Тебе, Чиста і Пренепорочна, в давнині пророк, як видимі врата Світла незаходимого, зразу ж пізнав Тебе як Божу оселю.
Ірмос: Смертоносною бурею схвильоване море пристрастей утихомир, Владико Христе, і від тління визволи мене, як милосердний.
Трисвітле суще Богоначало іпостасне, Ти єдине як співобразне і рівнодіяльне і за істотою, і за волею.
Достатньо явив пророк, оспівуючи Отця Твого світло: побачимо Духом світло Сина, єдиного Бога трисонячного.
Слава… Нескладена істота у трьох властивостях, маючи єдину владу і державу; Ним бо створено все творіння і оновлюється.
І нині… Владико Боже єдиний і трисвітлий, Ти визволення від гріхів і бід Твоїх співців, молитвами Богоматері.
Господи, помилуй (тричі).
Трисонячне світло славословимо і простій Тройці нині поклоняємось, бо Вона просвітила нас, і помилувала, і визволила від тління весь рід людський, визволяючи від ідольської омани весь світ, і Царство нам дарувала.
Слава, і нині… богородичний: Не розуміючи всього, до Тебе вдаюся, надії всіх і пристановища грішних і смиренних, взиваючи: згрішив і перебуваю у злі, не відчуваючи, окаянний; помилуй мене, раніше кінця наверни мене і визволи мене, недостойного, від усякої муки.
Ірмос: Преславний отців Господь полум’я погасив, покрив росою юнаків, що одностайно співали: Боже, благословен єси.
Маючи безодню милості, Господи, і недослідиму глибину щедрот, помилуй мене єдиного, що оспівую трисвітлого Бога всіх.
Недомислимого, єдиного і трисвітлого Бога і Господа Тебе, оспівуючи, взиваємо до Тебе: подай Твоїм рабам очищення гріхів.
Слава… Рівні іпостасі в єдиній державі шануючи, розділяємо нероздільну істоту: Бога Отця, і Сина, і Пресвятого Духа.
І нині… Паросток породила Ти, Діво, Отцю безначального, квітку Божества; паросток співприсносущний, що подає життя всім людям.
Ірмос: Тебе, Вседержителя, у печі юнаки, склавши всесвітній хор, співали: всі діла Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Щоб відкрити іпостасі єдиного троїчного Божества, в давнину явився Ти, Боже мій, в образі людей Аврааму, який оспівував Твою єдину державу.
Ти, Світло неприступне, сподоби мене дивитися на Твоє благодіюче проміння, Отче щедрий, і Слове, і Душе, щоб благодогоджати Тобі завжди, Господи сил.
Слава… Святий Бог Отець превічний; Святий же Син, від Отця народжений; Святий же і животворчий Дух, що від Отця походить, через Сина ж являється.
І нині… Засяяла Ти нам, Преславна, від трисонячної слави єдиного Христа Господа, Який таємно навчає всіх єдине Богоначало у трьох Особах оспівувати повіки.
Ірмос: Ісає, радій! Діва мала в утробі і породила Сина Еммануїла, Бога й людину, Схід — ім’я Йому; Його величаючи, Діву ублажаємо.
Людськими словами неможливо оспівати Тебе, безначальна Єдинице; однак наскільки можливо насмілюємося від віри приносити славу і похвалу державі Твоїй,
Богоначальна і співпрестольна Тройце Безначального трисвітлого Бога, пречистими устами херувими і серафими; з ними ж прийми і нас грішних, Господи, що величаємо Твою державу.
Слава… Ісая бачив тебе на престолі херувимському і серафимів, які стояли навколо Тебе, закриваючи крилами лиця і взиваючи: свят, свят, свят, трисвятий Боже, славимий у трьох властивостях.
І нині… Як чиста і непорочна і Діва, Ти народила Сина, Який визволяє нас від спокус, Бога незмінного; але і нині моли дарувати нам прощення гріхів.
Далі приспіви Григорія Синаїта: Достойно є… та інше полуношниці, написане в кінці цієї книги.
У неділю на ранній
Після Шестипсалмія та єктенії співаємо Бог Господь… і воскресний тропар (двічі) і богородичний (один раз). Потім читаються кафизми.
Після першої кафизми читається сідальний неділі:
Хрест Господній хвалимо, гріб святий піснями оспівуємо і воскресіння Його прославляємо; бо Він як
Бог, владу смерті й силу диявола знищивши, мертвих із гробів воскресив і в пеклі сущих світлом осяяв.
Стих: Воскресни, Господи, Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.
Господи, Ти, що умертвив смерть, назвався мертвим; Ти, що порожніми вчинив гроби, у гробі був покладений; на землі воїни гріб стерегли, Ти ж під землею мертвих від віку воскресив, всемогутній і незбагненний Господи, слава Тобі.
Слава, і нині… богородичний: Радуйся, горо святая, що через Тебе один Бог пройшов! Радуйся, купино одушевлена і неопалима! Радуйся, єдиний для світу мосте до Бога, що мертвих переводиш до вічного життя. Радуйся, чиста Діво, що безмужньо породила Спаса душ наших.
Після другої кафизми сідальннй:
Господи, після Твого триденного воскресіння і поклоніння апостолів Петро до Тебе взивав: жінки мали сміливість, я ж убоявся; розбійник визнав Тебе Богом, я ж одрікся; чи призвеш мене надалі учеником бути, чи знову зробиш мене рибалкою морським? Але прийми, Боже, мене, що каюся, і спаси мене.
Стих: Славитиму Тебе, Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.
Господи, посеред злочинців розіп’яли Тебе беззаконники і списом прокололи ребро Твоє, о милостивий! Ти погребіння прийняв, врата пекельні розбив і на третій день воскрес. Поспішили жінки, щоб побачити Тебе, і сповістили апостолам про воскресіння. Препрославлений Спасе, Якого славлять ангели, благословенний Господи, слава Тобі.
Слава, і нині… богородичний: Невісто неневісна, Богородице, Ти печаль Єви на радість перетворила! Ми, вірні, славимо і поклоняємось Тобі, Ти бо визволила нас від прокляття давнього; і нині, всехвальна Пречиста, безперестанно молися, щоб спастися нам.
Потім Ангельський собор здивувався… Мала єктенія та іпакої:
Мироносиці, видінням ангельським здивовані і Божественним воскресінням душею просвітлені, благовістували апостолам: проповідуйте між народами воскресіння Господа, Який чудесами помагає і подає нам велику милість.
Ступеневі. Антифон 1
У скорботі моїй, як Давид, співаю Тобі, Спасе мій: визволи душу мою від людей лукавих.
Блаженне життя пустельників, бо вони Божественною любов’ю окриляються.
Слава… Святим Духом існує все, видиме і невидиме, бо Він самодержавний і воістину Один із Тройці.
І нині… те саме.
Антифон 2
До вишніх піднесися, душе; гряди туди, звідки поміч приходить.
Правиця Твоя, Христе, нехай і до мене доторкнеться і від усякої спокуси охоронить.
Слава… Богословствуючи, промовмо до Святого Духа: Ти єси Бог, життя, любов, світло, розум; Ти благість, Ти царюєш повік.
І нині… те саме.
Антифон З
Коли сказали мені: підемо до дому Господнього, звеселився дух мій, зраділо серце.
У домі Давидовім дивне діється, там вогонь усякий розум соромітний спалює.
Слава… Святому Духові належить життєдавча сила, Ним, разом з Отцем і Словом, усе живе одушевляється.
І нині… те саме.
Прокимен: Воскресни, Господи, Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, Ти бо царствуєш повіки.
Стих: Славитиму Тебе, Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої,
Після Все, що дише… Євангеліє раннє чергове, а потім:
Воскресіння Христове бачивши, поклонімося святому Господу Ісусу, єдиному безгрішному. Хресту Твоєму поклоняємося, Христе, і святе Воскресіння Твоє оспівуємо і славимо, Ти бо єси Бог наш, крім Тебе іншого не знаємо, ім’я Твоє призиваємо. Прийдіть, усі вірні, поклонімося святому Христовому Воскресінню, бо через Хрест прийшла радість усьому світові. Завжди благословляючи Господа, оспівуємо Воскресіння Його, бо, перетерпівши розп’яття, Він смертю смерть переміг.
Потім псалом 50-й і Слава…
Молитвами апостолів, Милостивий, очисти безліч провин наших.
Ірмос: Коня і вершника у море Червоне, долаючи ворога силою могутньою, скинув Христос, Ізраїля ж спас, що переможну пісню співав.
Тебе, Благодійника, зібрання юдеїв увінчало терновим вінцем, не зберігши любові материнської до Тебе, Христе, що звільнив родоначальника людського від покарання тернового.
Підняв Ти мене, що впав у яму, Життєдавче безгрішний, схилившись, і моє злосморідне тління перетерпівши, Христе, неспокусно Божественним миром сповнив мене.
Богородичний: Знищено прокляття, скорбота припинилася: бо благословенна і благодатна засяяла вірним на радість, коли, мов квітку, носила Христа — благословення всім кінцям землі.
Ірмос: Спасителю Богу…
Тому, Хто з волі Своєї на хресті був розіп’ятий плоттю і визволив від давнього прокляття загиблого через дерево, — Йому єдиному співаймо: бо Він прославився.
Христос мертвий воскрес із гробу і воскресив з Собою загиблого, а сидінням поруч з Отцем прикрасив, — Йому єдиному співаймо, бо Він прославився.
Богородичний: Пречиста Матір Божа, молися безперестанно Богові, що від Тебе прийняв тіло і від лона Отця не відлучився, щоб Він спас від усякого зла тих, кого створив.
Ірмос: Коня і вершника…
Світло, що вселилося в Тебе, Пречиста, і просвітило світ промінням Божества, Христа благай, щоб Він просвітив усіх, хто оспівує Тебе, Мати Діво.
Прикрашена красою благочестя, благодатна, Ти, Всечиста, прийняла від проміння Духа добротворну велич, що все прикрашає.
Купина, що колись на Синаї була прообразом Твоїм, Діво, хоч і була охоплена полум’ям, не опалилася, Ти бо Дівою породила і Дівою залишилася незбагненно, Мати Діво.
Ірмос: На нічому поставив Ти землю повелінням Своїм і повісив її, щоб непорушно стояла на непорушному, Христе, камені заповідей Твоїх, Церкву Твою утверди, єдиний благий і Чоловіколюбець.
Жовч принесли Тобі, Христе, ті, що з каміння мед споживали, коли в пустелі Ти чинив чудеса; оцет замість манни як подяку дали Тобі сини Ізраїлеві невдячні.
Ті, що колись були покриті світлою хмарою, поклали до гробу Життя — Христа; але силою Своєю Він воскрес, усім вірним подав сяйво Духа, що таємно осіняє згори.
Богородичний: Ти, Матір Божа, нерозлучно породила Того, Хто від нетлінного Отця засяяв, не зазнавши болей материнських; тому Тебе, Богородицю, що втілене породила Слово, православно проповідуємо.
Інший. Ірмос: Силою хреста Твого, Христе…
Воскрес Ти з гробу, Христе, і від тління смерті визволив усіх, Життєдавче, що оспівують добровільне Твоє розп’яття.
Помазати миром тіло Твоє, Христе, мироносиці поспішали і, не знайшовши, повернулися, славлячи Твоє воскресіння.
Богородичний: Благай безперестанно, Чиста, втіленого з утроби Твоєї, щоб Він визволив від спокуси диявола усіх, що оспівують Тебе, Діву чисту.
Ірмос: На нічому поставив Ти землю повелінням Своїм і повісив її, щоб непорушно стояла на непорушному, Христе, камені заповідей Твоїх, Церкву Твою утверди, єдиний благий і Чоловіколюбець.
Ти стала, Чиста, ясно для всіх нині ліствицею, що по ній до нас зійшов Всевишній, щоб наше зотліле єство оновити, через Тебе бо благозволив преблагий у світі перебувати.
Таїнство, що давно призначене було і раніше віків Всезнавцем Богом передбачене, нині в часи останні відкрилося, у Твоїй, всенепорочна Діво, утробі здійснення прийнявши.
Твоїм заступництвом, Діво Пречиста, знищено прокляття давнього осудження, Господь бо, явившись через Тебе, всім благословення як преблагий дарував, єдина для людей окрасо.
Ірмос: На хресті твоє Божественне страждання передбачивши, Авакум, ужахнувшися, взивав: Ти, Милосердний, владу сильних знищив, зійшовши до сущих у пеклі, як всесильний.
Найгіркіші води в Меррі були прообразом Твого хреста Пречистого, Благий; але їх, гріховний смак знищивши, через древо осолодив Ти.
Спасе мій, за дерево пізнання Ти хрест прийняв, за поживу солодку — жовч, а за тління смертне Божественну кров Твою пролив.
Богородичний: Безсіменно, нетлінно зачала Ти в утробі й безболісно породила; Бога тілом породивши, Ти і після Різдва залишилася Дівою.
Ірмос: Почув я звістку про силу хреста Твого, що ним відкрився рай, і взиваю: слава силі Твоїй, Господи.
Коли на землі, на місці Лобнім, поставлений був хрест, тоді були розбиті окови пекла і вічно ув’язнені стали взивати: слава силі Твоїй, Господи.
Коли Спаситель після смерті до ув’язнених зійшов, тоді від віку мертві воскресли з Ним, взиваючи: слава силі Твоїй, Господи.
Богородичний: Діва породила і страждань материнських не зазнала; хоч і Матір’ю стала, але Дівою залишилася; прославляючи Її, взиваємо: радуйся, Богородице.
Ірмос: На хресті твоє Божественне страждання передбачивши, Авакум, ужахнувшися, взивав: Ти, Милосердний, владу сильних знищив, зійшовши до сущих у пеклі, як всесильний.
Серцем, розумом, душею й устами побожно визнаючи Тебе, Чиста, воістину Богородицею, спасіння плід приймаю і спасаюся Твоїми, Діво, молитвами.
Той, що з небуття все сотворив, як благодійник, зволив від Тебе, Чиста, народитися на спасіння тих, що з вірою і любов’ю прославляють Тебе, Всенепорочна.
Твоє Різдво, Всенепорочна, небесні хори прославляють, радіючи спасінню тих, що Тебе, Діво чиста, за істинну Богородицю визнають.
Ісая Тебе назвав жезлом, з якого виріс для нас цвіт красний — Христос Бог на спасіння тих, що з вірою і любов’ю під покров Твій вдаються.
Ірмос: До Тебе, що в світло, як у ризу, зодягнувся, зранку молюся і взиваю: душу мою затьмарену просвіти, Христе, як єдиний милосердний.
Господь слави, у вигляді безславному, зневажений, на древі хресному добровільно розіп’ятий, про славу Божественну для мене невимовно промишляючи.
Ти, Христе, в нетління зодягнув мене, смертного тління тілом нетлінно зазнавши, і на третій день із гробу засяяв.
Богородичний: Ти, Богородице, що нам безсіменно оправдання й відкуплення — Христа — породила, єство праотця вільним од прокляття вчинила.
Ірмос: Зранку взиваємо до Тебе, Господи, спаси нас; Ти бо єси Бог наш, крім Тебе іншого не знаємо.
Руки на древі хресному, Спасе наш, розпростер єси, всіх до Себе закликаючи як Чоловіколюбець.
Полонив Ти, Спасе наш, пекло погребінням Твоїм і Твоїм воскресінням все радістю наповнив.
Воскрес Ти, Життєдавче, із гробу на третій день і всім дарував безсмертя вічне.
Богородичний: Як Діву, після Різдва прославляємо Тебе, Богородице. Ти бо світові Бога Слово тілом породила.
Ірмос: До Тебе, що в світло, як у ризу, зодягнувся, зранку молюся і взиваю: душу мою затьмарену просвіти, Христе, як єдиний милосердний.
Всечесна Богородице, всі пророки про Тебе, майбутню Матір Божу, явно провістили, Ти бо, Чиста, одна істинно непорочною явилася.
Визнаємо Тебе, Чиста, світлою хмарою води живої, що нам, загиблим, дощ нетління — Христа — пролила.
Тебе, вседобру й непорочну, дівством чистим запечатану, возлюбив Бог, що в Тебе вселився, як єдиний милосердний.
Ірмос: Смертоносною бурею схвильоване море пристрастей утихомир, Владико Христе, і від тління відведи мене, як милосердний.
У тління впав родоначальник, забороненого плоду споживши, але стражданням Твоїм, Владико Христе, він був до життя повернений.
Як життя, до пекла зійшов Ти, Владико Христе, і тлінням для зотлілого став, через смерть воскресіння подав.
Богородичний: Діва породила ї, породивши, залишилася чистою, як істинна Діва Мати, на руках носила Того, Хто носить все.
Ірмос: Оточила мене безодня, кит став гробом для мене; я ж до Тебе, Чоловіколюбця, взивав, і спасла мене правиця Твоя, Господи.
Розпростер Ти, Христе Боже наш, руки Твої, збираючи живоносним хрестом Твоїм далеко розсіяні народи Твої як Чоловіколюбець.
Ти смерть полонив і врата пекельні зруйнував, Адам же зв’язаний був визволений, тому до Тебе взивав: спасла мене правиця Твоя, Господи.
Богородичний: Як купину неопалиму, і гору, і ліствицю одушевлену, і врата небесні, достойно прославляємо Тебе, Маріє славна, православних похвало.
Ірмос: Смертоносною бурею схвильоване море пристрастей утихомир, Владико Христе, і від тління відведи мене, як милосердний.
Той, Хто всього причина і Хто всім життя подав, Тебе, Богомати всенепорочна, має причиною, наше єство прийнявши.
Тебе, Владичице, знаю як джерело зцілень, що подає поживу тим, хто з вірою удасться під благославний покров Твій, Всенепорочна.
Ти породила нам причину спасіння — Життєдавця, що вічне визволення дарує тим, хто визнає Тебе як істинну Богородицю.
Кондак, глас 5. Подібний: Співбезначальне Слово…
До пекла, Спасе мій, зійшов єси і врата зруйнував Ти як всесильний, померлих як Творець воскресив з Собою і смерті жало притупив Ти, і Адам від клятви визволений, Чоловіколюбче. Тому всі ми взиваємо: спаси нас, Господи.
Ікос: Жінки, слова ангела почувши, перестали ридати, зраділи і з трепетом дивилися на чудо — і ось Христос наблизився до них, промовивши: радуйтеся, будьте мужні, Я світ переміг і в’язнів визволив. Отже, поспішайте до учеників і скажіть їм: Я випереджу вас у Галілеї, щоб проповідувати. Тому всі до Тебе взиваємо: спаси нас, Господи.
Ірмос: Преславний отців Господь полум’я погасив, покрив росою юнаків, що одностайно співали: Боже, благословен єси.
Покрився тілом Ти, як гачок принадою, щоб Божественною силою Твоєю змія знищити і визволити тих, що співають: Боже, благословен єси.
Той, Хто створив невидимі складові землі, у гробі тілом погребається, невмістимий; Йому всі ми співаємо: Боже, благословен єси.
Богородичний: Ти, Всенепорочна, єдину іпостась у двох природах, втіленого Бога породила; Йому всі співаємо: Боже, благословен єси.
Ірмос: Той, Хто в печі вогненній спас піснеспівців-юнаків, благословенний Бог отців наших.
Той, Хто древом хресним оману ідольську розвіяв, благословенний Бог отців наших.
Той, Хто воскрес із мертвих і сущих у пеклі воскресив із Собою, благословенний Бог отців наших.
Смертю Твоєю, Христе, Ти знищив державу смерті, благословенний Бог отців наших.
Богородичний: Той, Хто від Діви народився і Богородицею показав Її, благословенний Бог отців наших.
Ірмос: Преславний отців Господь полум’я погасив, покрив росою юнаків, що одностайно співали: Боже, благословен єси.
Безмежний, незмінним залишившись іпостасно, з тілом у Тобі, пресвятій, як милосердний з’єднався, єдиний благословенішй Бог отців наших.
Одностайно прославляємо Тебе, Богородице Владичице, як всенепорочну невісту і престіл Творця Твого. Йому ж усі співаємо: Боже, благословен єси.
Очистившись Духом, стала Ти, Діво, Матір’ю Царя всіх, Який Тебе створив; Йому ж усі співаємо: Боже, благословен єси.
В одежу тілесну зодягнувшись від Тебе, Пречиста Богомати, Господь спас мене; Йому ж усі співаємо: Боже, благословен єси.
Ірмос: Тобі, Творче всього, юнаки в печі, всесвітній хор утворивши, співали: всі діла Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Ти, Христе, за добровільну чашу спасенних страждань помолився як за невільну, Ти бо носиш повік дві волі, двом єствам властиві.
Пекло, осміяне всемогутнім вшестям Твоїм, Христе, повернуло всіх, що їх колись омана умертвила, які прославляють Тебе по всі віки.
Богородичний: Тебе, Діво, що незбагненно для розуму, Богомужньо за словом породила Господа і залишилася Дівою, всі творіння благословляємо й прославляємо по всі віки.
Ірмос: Від Отця раніше віків народженого Сина й Бога, в останні ж часи від Діви Матері втіленого, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Христа Бога, Який добровільно на хресті руки розпростер і кайдани смерті розбив, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Христа Бога, Який, немов жених, із гробу засяяв, мироносицям явився і радість їм провістив, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки.
Богородичний: Ти, Богородице чиста, стала вищою за херувимів, носила бо у Своїй утробі Того, Кого вони носять, Його ж ми, люди, разом з Силами безплотними прославляємо по всі віки.
Ірмос: Тобі, Творче всього, юнаки в печі, всесвітній хор утворивши, співали: всі діла Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Зникла нині печаль праотців, коли Ти, Богомати, прийняла радість; тому ми безперестанно оспівуємо Тебе, Діво, і прославляємо по всі віки.
Оспівує з нами зібрання безплотних Твоє, Діво, Різдво незбагненне, єдиний хор склавши з любові, і прославляє Його по всі віки.
З Тебе, Діво, вийшов чистий струмінь безсмертя — Господь усіх, що обмиває скверну тих, хто з вірою Тебе оспівує і прославляє по всі віки.
Як престіл воістину Божественний і світлосяйний і скрижалі благодаті визнаємо Тебе, Діво, Ти бо прийняла Слово Отця, Його ж прославляємо по всі віки.
Потім співаємо пісню Богородиці: Величає душа моя Господа… з приспівом Чеснішу від херувимів…
Ірмос: Ісає, радій! Діва мала в утробі і породила Сина Еммануїла, Бога й людину, Схід — ім’я Йому; Його величаючи, Діву ублажаємо.
Ти, Владико Христе, від дівочої утроби загиблу людину прийняв, весь із нею з’єднавшися, жодного ж гріха спільником не ставши, всього мене від тління Ти визволив пречистими Твоїми стражданнями.
Кров Боготочива, що вилилася з Твого, Владико Христе, ребра пречистого й животворчого, припинила жертву ідольську, і вся земля жертву хвали Тобі приносить.
Богородичний: Не Бога безплотного і не людину просту чиста й непорочна Діва породила, але звершену людину й воістину звершеного Бога, Його з Отцем і Духом ми величаємо.
Ірмос: Тебе, Матір Божу, що Превічного невимовно і незбагненно породила, ми, вірні, однодумно величаємо.
Тебе, що на хресті страждання перетерпів і смертю силу пекла знищив, ми, вірні, православно величаємо.
Тебе, що на третій день воскрес із гробу, пекло полонив і світ просвітив, ми, вірні, однодумно величаємо.
Богородичний: Радуйся, Богородице, Мати Христа Бога, Якого породила, моли дарувати гріхів відпущення тим, що з вірою Тебе оспівують.
Ірмос: Ісає, радій! Діва мала в утробі і породила Сина Еммануїла, Бога й людину, Схід — ім’я Йому; Його величаючи, Діву ублажаємо.
Від чистої крові Твоєї, Богородице Приснодіво, надприродно безмужньо й безсіменно постало розумне й одушевлене тіло Творця всіх, Єдинородного Сина Отця.
Ти, пресвята Мати Божа, закону смерті нестримне бажання подолала, породивши тілом воістину незбагненно Життя вічне, до Якого доторкнувшись гіркими вустами, пекло знищене було.
Син Твій, Чиста, Який на Владичному сидить престолі, Тебе, що золотими ризами — Божественними чеснотами — сяєш, праворуч Себе поставив, Тобі, Всенепорочна, честь як Матері віддаючи.
Незбагненне Різдво Твоє, Мати Божа, в Тобі бо сталося зачаття безмужнє й народження дівоче, бо народився Бог; Його ж величаючи, Тебе, Діво, ублажаємо.
Після катавасії мала єктенія, а потім Свят Господь Бог наш… і екзапостиларій ранній.
Стих: Виконати над ними суд написаний. Слава ця буде всім преподобним Його.
Господи, хоч і запечатали гріб беззаконники, але Ти вийшов із гробу так, як від Богородиці народився. Твої ангели безплотні не зрозуміли, як Ти тіло прийняв, і воїни, що стерегли Тебе, не бачили, коли воскрес Ти; обидва бо чуда запечатані були для тих, хто випробовує, але відкрилися тим, що з вірою таємниці поклоняються; нам, що піснями славимо, подай радість і велику милість.
Стих: Хваліть Бога в святих Його, хваліть Його в утвердженні сили Його.
Кайдани вічні розбивши й окови розірвавши, Ти, Господи, з гробу воскрес, погребальні Твої покривала залишивши, як свідчення істинного Твого триденного погребіння; і випередив учеників у Галілеї, Той, Якого стерегли в печері. Велика милість Твоя, незбагненний Спасе, помилуй і спаси нас.
Стих: Хваліть Його в могутності сили Його, хваліть Його за безмежну велич Його.
Господи, жінки прийшли до гробу побачити Тебе, Христа, що задля нас постраждав, і, прийшовши, знайшли ангела, що сидів на камені, землетрусом одваленому, і взивав до них, промовляючи: воскрес Господь; скажіть ученикам, що воскрес із мертвих Спаситель душ наших.
Стих: Хваліть Його голосом сурми, хваліть Його на арфі та гуслях.
Господи, як вийшов Ти з гробу запечатаного, так само й увійшов при дверях замкнених до учеників Твоїх і показав їм рани тілесні, що їх Ти, довготерпеливий Спасе, зазнав. Як Той, що з роду Давида походить, Ти рани перетерпів, а як Син Божий Ти світ визволив. Велика милість Твоя, незбагненний Спасе, помилуй і спаси нас.
Стих: Хваліть Його хором під тимпани, хваліть Його на струнах і органах.
Господи, Царю віків і Творче всього! Ти задля нас тілом розп’яття й погребіння перетерпів, щоб усіх нас із пекла визволити. Ти єси Бог наш, крім Тебе іншого не знаємо.
Стих: Хваліть Його на органах милозвучних, хваліть Його на органах і зі співом. Усе, що дише, нехай хвалить Господа.
Господи, хто повідає про преславні чудеса Твої? Або хто сповістить про дивні Твої таємниці? Людиною бо задля нас з волі Твоєї став і явив Ти могутність сили Твоєї; Твоїм бо хрестом Ти розбійникові рай відкрив і Твоїм погребінням окови пекла розбив, а Твоїм воскресінням усе наповнив. Милосердний Господи, слава Тобі.
Стих: Воскресни, Господи, Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця.
Жони-мироносиці, що дуже рано прийшли до гробу Твого, шукали Тебе, Безсмертне Слово й Бога, щоб помазати миром; і, почувши слова ангела, вони з радістю до апостолів поверталися, щоб сповістити з певністю, що Ти воскрес, Життя всіх, і подаєш світові очищення й велику милість.
Стих: Славитиму Тебе, Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.
Сторожа гробу, що прийняв Бога, говорила юдеям: яка безглузда порада ваша! Даремно ви трудилися, стерегти Неописанного задумавши; бажаючи приховати воскресіння Розіп’ятого, ясно показавши це. Який нерозумний синедріон ваш! Чому ви знову приховуєте те, чого не можна затаїти? Краще послухайте нас і відважтеся повірити у правду того, що сталося. Світлоносний ангел, з неба зійшовши, камінь одвалив, ми ж од страху стали немов мертві, і промовив він до сміливорозумних мироносиць: чи не бачите завмерлих вартових, і печаті зламані, і пекло спорожніле? Чому, як мертвого, шукаєте Того, Хто перемогу пекла знищив і жало смерті притупив? Ідіть швидше до апостолів і благовістіть про воскресіння, без страху взиваючи: воістину воскрес Господь, що має велику милість.
Слава… і рання євангельська стихира. І нині… і цей Богородичний: Преблагословенна єси, Богородице Діво, бо Той, Хто воплотився від Тебе, пекло полонив, Адама покликав, прокляття знищив, Єву визволив, смерть умертвив, і ми ожили. Тому ми, співаючи, взиваємо: благословенний Христос Бог наш, що так благозволив. Слава Тобі.
Потім велике славослов’я і цей тропар воскресний:
У день спасіння світу співаймо Воскреслому із гробу і Начальнику життя нашого, зруйнував бо Він смертю смерть, перемогу подав нам і велику милість.
Потім єктенії і відпуст.
На літургії Блаженні
Розбійник, увірувавши на хресті, що Ти єси Бог, визнав Тебе, Христе, від чистого серця взиваючи: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм.
Стих: Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
Того, Хто древом хресним виростив життя родові нашому і прокляття, що від дерева, знищив, однодумно величаємо як Спаса й Творця.
Стих: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
Смертю Твоєю, Христе, Ти силу смерті знищив і померлих од віку з Собою воскресив, що оспівують Тебе, істинного Бога й Спаса нашого.
Стих: Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
Жони побожні, що прийшли до Твого, Христе, гробу, шукали Тебе, Життєдавче, щоб помазати миром, і явився їм ангел, взиваючи: воскрес Господь.
Стих: Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гнатимуть та зводитимуть на вас усяке лихослів’я і наклепи — Мене ради.
Коли Тебе, Христе, між двома засудженими розбійниками розіп’яли, тоді один, що лихословив на Тебе, справедливо був засуджений, а другий, що визнав Тебе, в рай вселився.
Стих: Радуйтесь і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах.
Жони побожні, що прийшли на зібрання апостолів, викликнули: Христос воскрес! Поклонімось Йому як Владиці й Творцеві.
Слава… троїчний: Нероздільна Тройце, Єдинице всетворча і всемогутня, Отче, Сину і Святий Душе! Прославляємо Тебе, істинного Бога і Спаса нашого.
І нині… богородичний: Радуйся, одушевлений храме Божий і двері непрохідні. Радуйся, престоле неопалимий і вогненний. Радуйся, Мати Еммануїла, Христа Бога нашого.
Прокимен: Ти, Господи, охорониш нас і збережеш нас від роду цього і повік.
Стих: Спаси мене, Господи, бо не стало праведного. Алилуя.
Стих: Милості Твої, Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми.
Стих: Бо Ти сказав: повік милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя.
У неділю на вечірні
На Господи, взиваю… стихири покаянні. Глас 5
Стих: Коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Бо в Тебе очищення є.
Плачу і сумую гірко я, нещасний, передбачаючи страшну відплату Слова, не маючи найменшого виправдання ділами за провини. Тому благаю: даруй мені, Христе мій, визволення від гріхів і велику милість раніше, ніж спіткає мене несподівано кінець мій, раніше, ніж скосить смерть, раніше суда страшного, раніше, ніж маю прийняти осудження, де вогонь невгасимий і темрява непроглядна, де черва, і скрегіт, і нищення і грішників; даруй мені відпущення гріхів, Христе мій, і велику милість.
Стих: Ради імені Твого страждаю за Тебе, Господи; страждає душа моя за Слово Твоє, бо уповає душа моя на Господа.
Твоїми законами й писаннями знехтував я, окаянний, відкинув Твої, Боже мін, Творче мій, заповіді. Як же тепер, Спасе, уникну тамтешніх мук? Тому раніше кончини моєї даруй мені, Спасе, прощення; як Бог милосердний подай потоки сліз і каяття правдиве; віджени від мене далеко полки демонів, які прагнуть, укинути мене в безодню пекла. Тому благаю Тебе, не віднімай від мене руки Твоєї всемогутньої.
Стих: Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповають люди на Господа.
Горе мені! Як затьмарився мій розум! Як віддалився я від Тебе, поневолений гріхом і пристрастями, окаянний, і всього себе віддав тілесній похоті, що живе в мені. І нині чекаю життя мого кінця і страждання майбутнього. Господи премилосердний, подай мені сльози покаяння та відпущення моїх незліченних гріхів. З вірою благаю Тебе, що подаєш світові велику милість.
Стих: Бо в Господа милість, і велике в Нього визволення. Він визволить нас від усіх беззаконь наших.
Усе множество ангелів, що наближені до мого Владики, і стоїте зі страхом перед Його Божественним престолом, і сповнені світла невимовного з волі всеблагого Бога, направте мене, що сидить у темряві гріховній, до спасенного світла; заступництвом і благодаттю вашою відженіть темну й чужу демонів лукавих темряву, бо вона не витримує приходу світла і зникає.
Стих: Хваліте Господа, всі народи, прославляйте Його, всі люди.
Світлі ангели Божі, що стоїте перед Божественним престолом благодаті і маєте правдиву покірливість та істинне просвітлення від Божественного світла, з неба, людинолюбці, захищайте нас; бо ми перебуваємо в бурі скорбот, страждаємо і спимо у темряві. Прийдіть, архангели, на поміч нам і визволіть нас від сітей злоначального ворога, бо всі ми звертаємося під ваш покров, прехвальні.
Слава, і нині… богородичний: Ти, Чиста, як вища за ангелів, воістину престолом херувимським стала, в Тебе бо вселилося Божественне Слово, бажаючи наш образ оновити. З Тебе вийшов Той, Хто тіло прийняв як милосердний, задля нас хрест і страждання перетерпів і як Бог воскресіння дарував. Тому Тобі, що звільнила природу нашу від осудження, як Творцеві, з вірою дякуючи молимося, щоб Твоїми молитвами одержати прощення гріхів і велику милість.
Потім Світло тихе… і Прокимен: Прославляйте нині Господа, всі раби Господні.
Стих: Що стоїте в храмі Господньому, у дворах дому Бога нашого.
Потім Сподоби, Господи… і єктенія.
Господи, я грішити не перестаю, милості сподобляюся й цього не розумію; допоможи подолати, єдиний милосердний, моє нерозуміння і помилуй мене.
Стих: До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині — до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас.
Господи, і страху Твого боюся, і зло не перестаю чинити. Хто на суді суддів не боїться? Або хто, бажаючи вилікуватися, гнівить лікаря так, як я Тебе? Довготерпеливий Господи, змилосердься над неміччю моєю й помилуй мене.
Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих.
Прехвальні мученики! Про все земне не дбали ви, і муки мужньо прийняли, надії блаженних не залишили і стали наслідниками Небесного Царства. Маючи ж сміливість до чоловіколюбного Бога, виблагайте мир для світу і душам нашим велику милість.
Слава, і нині… богородичний: Дивна, і преславна, і велика таємниця: Невмістимий в утробі вмістився, і Мати після Різдва залишається Дівою, бо Бога породила, Який від Неї тіло прийняв. До Нього взиваємо, Йому пісню співаємо, з ангелами славлячи: святий Ти, Христе Боже, що ради нас людиною став, слава Тобі.
Потім Нині відпускаєш… Трисвяте по Отче наш… Тропар святому. Слава, і нині… богородичний на глас тропаря, єктенія і відпуст.
У неділю на повечір’ї
Ірмос: Коня і вершника у море Червоне, долаючи ворога силою могутньою, скинув Христос, Ізраїля ж спас, що переможну пісню співав.
Чудо в Тобі, Діво, звершується воістину жахливе: бо Ти мала в утробі невмістимого Бога і невимовно народила, залишившись Приснодівою.
Пошли мені, Владичице, прощення гріхів, бо Ти невимовно вмістила небесний дощ, що зійшов до Тебе, і залишилася Дівою після незбагненного Різдва.
Слава… Ти, єдина благословенна і богорадувана, що радість невимовну людям породила, відніми від душі моєї печаль, молюся, і звесели серце моє.
І нині… Весь бажання і солодкість життя, Який від Тебе засяяв заради великої благості, Діво Всенепорочна, Його благай спасти мене, що нині безперестанно Тебе прославляю.
Ірмос: На нічому поставив Ти землю повелінням Своїм і повісив її, щоб непорушно стояла на непорушному, Христе, камені заповідей Твоїх, Церкву Твою утверди, єдиний благий і Чоловіколюбець.
Пройшла тінь законотворена: бо Ти, Пречиста, народила Законодавця Христа, Який узаконив нам благодать очищення і просвіщення і від клятви визволив, Діво Всенепорочна.
Від Тебе, Чиста, народився втілений Бог і став видимим плоттю, що раніше був невидимим; Його благай старанно, Отроковице, визволити від видимих і невидимих ворогів мене, що з радістю тебе прославляю.
Слава… Пристрастей люта хвиля опановує мене, і глибина лукавих духів охоплює мене, гріховна буря засмучує серце моє; Богородице, Ти мене утверди, що з радістю Тебе оспівує.
І нині… Маючи божественного чиноначальника Гавриїла, з вірою приносимо безневісній Матері Богородиці благоговійне «радуйся»; Нею ж ми визволяємося від бід, і скорбот, і недуги.
Ірмос: На хресті Твоє божественне страждання передбачивши, Авакум, ужахнувшися, взивав: Ти, Милосердний, владу сильних знищив, зійшовши до сущих у пеклі, як всесильний.
Ти, Діво, виткала в лоні від кровей Твоїх дівочих плоть Того, Хто одягає небо хмарами; і мене одягни одежею нетління, якого лестощами раніше роздягнув лукавий.
Утроба Твоя, Діво, стала невимовно палатою Царя і Бога, Який оселився в Тобі і сотворив нас церквою.
Слава… Богородице Всенепорочна, будучи щедрою, ущедри всеокаянну душу мою, яка від пристрастей і гріха стала чорною і заціпенілою.
І нині… Ти засяяла як скіпетр нетлінного царства із кореня Єссеєвого і народила безмужньо Дитя, Чиста, Адамового і Давидового Бога, разом і Сотворителя і Господа.
Ірмос: До Тебе, що у світло, як у ризу, зодягнувся, зранку молюся і взиваю: душу мою затьмарену просвіти, Христе, як єдиний милосердний.
Ти, Всенепорочна, перебуваєш і після Різдва нетлінною Дівою, приводиш до життя всіх зітлілих людей і нетлінням осяюєш.
Новим народила Ти, Пречиста, Немовля — Бога, що безлітно засяяв від превічного Отця; Його ж благай за світ, Богоневісто.
Слава… Нехай знайду в Тобі, Діво, помічницю, що визволить мене в час судний, коли я стану на судилищі Того, Хто від Тебе народився.
І нині… Ти, Діво Богоневісто, ближня моя вся добра і непорочна від Лівану: Святим Духом у Тобі звершилося втілення Сина Божого.
Ірмос: Смертоносною бурею схвильоване море пристрастей утихомир, Владико Христе, і від тління визволи мене, як милосердний.
Ти, Богородице, безмужньо народила Еммануїла, Який ущедрив наше смирення; тому завжди достойно Тебе славимо.
Ти, Пресвята, народила незбагненно Безлітного, невимовно Сотворителя, Який визволяє від тління всіх, що оспівують Тебе як Богородицю.
Слава… Благого народивши Благодійника і Сотворителя, Пресвята Владичице боголюбива, душу мою озлоблену ублажи.
І нині… Нову і давню похвалу приносимо Тобі, Пречиста; бо не маємо кращої похвали, ніж «радуйся», якою оспівуємо Тебе з Гавриїлом.
Далі: Господи, помилуй (тричі). Слава, і нині…
Раніше суду нині оплакую себе, помишляючи про мої діла лукаві й люті й глибину гріхів, що охоплюють мене від юності і поневолюють розум; але Твоїм, Пречиста, заступництвом подай мені прощення і сподоби одержати спасіння.
Ірмос: Преславний отців Господь полум’я погасив, покрив росою юнаків, що одностайно співали: Боже, благословен єси.
Визволи мене, Пречиста, від злого відчаю, і затьмарення пристрастей, і вічного засудження, щоб я вірою прославляв Тебе.
Умертви мої пристрасті Ти, що народила життя; підніми мене, Богоневісто, що лежу у гробі нечутливості, щоб я любов’ю прославляв Тебе.
Слава… Безплотного Бога Ти, Всенепорочна, народила одягненого плоттю, що визволяє нас, зі страхом співаючих: Боже, благословенний єси.
І нині… Зцілення безоплатне, чисту Твою молитву знайшовши, оспівуючи Тебе, просимо благозмінення душі і тіла здоров’я.
Ірмос: Тебе, Вседержителя, у печі юнаки, склавши всесвітній хор, співали: всі діла Господа оспівуйте і прославляйте по всі віки.
Двері світла, відкрий мені світлосяйні двері покаяння, показуючи праведну путь правди, що вводить до входу божественної волі.
Нового Отрока на землі народила Ти — Отцю безначального Сина, Який заради милосердя невимовно уподібнився нам, зітлілим під гріхом.
Слава… Вся обрана, вся прикрашена, Яку полюбив Бог, Яку обрав, явилася Ти, Діво, завжди прославлена; тому Тебе оспівуємо, Чиста, повіки.
І нині… Вся чиста і божественної слави сповнена, ближня моя, говорить Дух Божий, Тебе провіщаючи, Пречиста, Яку піснями оспівуємо, співаючи: Тобі належить радуватися, що народила Бога як людину.
Ірмос: Ісає, радій! Діва мала в утробі і народила Сина Еммануїла, Бога й людину, Схід — ім’я Йому; Його величаючи, Діву ублажаємо.
Не відкинь нині зітхання Твоїх благальників, Пречиста, але зглянься на нас, сущих у скорботах, зміни плач на радість і зворушення на веселість тим, що в піснях Тебе оспівують.
Ти, Пречиста, нерушима основа, народивши Спаса, Який на водах заснував землю божественним повелінням; на ньому ж утверди нас, що з радістю ублажаємо Тебе, молимось.
Слава… Незбагненне Різдво Твоє, Богородице; бо безмужнім було зачаття в Тобі і дівственним народження Твоє; бо Той, Хто народився, є Бог; Його ж величаючи, Тебе, народившу, ублажаємо.
І нині… Страшний Ти, Господи, і хто ж тоді встоїть перед покаранням Твоїм, Христе, єдиний Царю, що твориш суд; тому пощади і спаси мене, Спасе, благоприємними молитвами народившої Тебе.
Далі: Достойно є… та інше звичайне і відпуст.
Глас 5. Субота | Зміст | Глас 5. Понеділок
