Світлана Острова
Світлана Острова — талановитий композитор з визначеним творчим обличчям, музика якої входить до Золотого фонду українського радіо, звучить на різноманітних концертах, фестивалях в авторському виконанні та у виконанні визначних колективів і митців в Україні та за її межами. Вона також відома як викладач музичних дисциплін з багаторічним досвідом, як автор нотних видань і науково-методичних праць, як музичний керівник, органістка, хормейстер, лауреат регіональних вокально-педагогічних конкурсів імені І. Козловського і К. Стеценка.
Серед значних творів композитора — два хорових концерти на сл. Г. Сковороди -«Пам’яті Артемія Веделя» і «Катарсис», псалми Давидові; дві українські рапсодії для фортепіано; «Симфонія творіння»; «Диптих» для органа; «Реквієм» для жіночого хору і органа. «Різдвяна ода» для мішаного хору і симфонічного оркестру та ін. Перелік творів свідчить про різнобічність творчих інтересів авторки, яка також поєднує композиторську діяльність із виконавською, періодично концертуючи на органі, фортепіано та в ансамблевому співі. Взагалі приваблює справжня любов Світлани, людини з багатим внутрішнім світом, до своїх професій та широта її творчих уподобань.
Для творчості Світлани Острової характерне звернення до великого кола жанрів. При цьому композитор віддає перевагу створенню органних і хорових композицій, серед яких особливе місце відведено духовній музиці. Її твори мають глибоко національну основу, поєднану з елементами сучасного композиторського мислення, з рисами архаїки, неокласицизму. Також митець спирається на традиції європейської музики, подані крізь призму сучасного відчуття світу. Хотів би зазначити особливе світло, яке випромінюють майже всі її твори. Оцінюючи творчі досягнення С. Острової, я цілком погоджуюся з думкою доктора мистецтвознавства, професора В. Н. Золочевського, який відзначав: «Взагалі, музика Світлани Острової емоційна, глибоко духовна, вона має значний психологічний вплив і свідчить про наявність серйозного творчого потенціалу композитора».
Її твори входять до репертуару різноманітних музичних колективів та окремих виконавців, серед яких київський муніципальний хор «Хрещатик» (кер. Л. Бухонська), хор Українського радіо імені П. Майбороди (кер. В. Скоромний), Чернігівський камерний хор імені Д. Бортнянського (кер. Л. Боднарук), народна артистка України, органістка Г. Булибенко, співаки Т. Конощенко (соліст Баварської опери), С. Рожелюк (заслужений артист Молдови), київська співачка О. Шкурат, вокальне тріо «Божа ружа» та ін. Також її музика використовується в педагогічній практиці навчальних закладів.
Світлана Василівна Острова народилася у м. Києві 28 лютого 1961 р., але коріння її виходить з Полтавщини — землі її батьків, дідів та пращурів. Вибір своїх майбутніх професій здійснила вже в десятирічному віці. В цьому ж віці з’являються у Світлани перші композиції для органа. Спеціальну музичну освіту здобула в київських навчальних закладах — у музучилищі імені Р. Глієра та Державній консерваторії (нині академії) імені П. Чайковського (класи хорового диригування, композиції та органа), які закінчила з відзнакою. Ще до навчання в училищі здобула кваліфікацію архітектурного кресляра (також з відзнакою), що в подальшому перейшло в захоплення фотомистецтвом.
Формування творчої особистості Світлани Острової пов’язано з іменами таких видатних музикантів, як диригенти В. Ф. Конощенко, В. Р. Лисенко, композитори Р. І. Верещагін, Я. Н. Лапінський, колишній декан композиторського факультету О. І. Малозьомова, органістка Г. В. Булибенко, викладачі з фахових дисциплін Ю. К. Федякіна, М. М. Скорик, В. Н. Золочевський, В. М. Кучеров та ін., яких вона згадує з почуттям великої вдячності і любові. Під час навчання Світлана також займалась інтенсивною концертною діяльністю. Окрім того, організовувала класи композиції і диригування в дитячих музичних школах. У музичній школі с. Мар’янівка Київської обл., організованій і опікуваній І. С. Козловським, вона керувала вокальним ансамблем хормейстерів «Щедрівочка». З цим колективом, а також з дитячим хором брала участь у спільних з І. С. Козловським концертах у Москві, в яких крім класичної музики звучати і її власні композиції. Ці спільні виступи і творчі контакти з видатним майстром співу залишили незабутній слід у душі композитора. Після закінчення консерваторії вона очолила спеціалізований відділ композиторської творчості ДМШ №3 імені В. С. Косенка (м. Київ), працювала також старшим викладачем композиції, диригування, інструментовки і читання партитур на кафедрі старовинної музики Національного університету культури і мистецтв. С. Острова — викладач Національної музичної академії України.
Значна частина творчого доробку С. Острової пов’язана з улюбленим її інструментом — органом. До пропонованої органної збірки ввійшло 15 творів, написаних на межі XX–XXI ст., датованих до 2007 року. До деяких творів додаються нотатки стосовно бажаної регістровки. Зосередженістю і строгістю звучання «Lacrimosa», «Пасакалія», «Чакона» і «Диптих» утворюють монументальний пласт збірки. Глибокий за змістом «Диптих» акцентує увагу слухачів на внутрішньому стані душі, на осмисленні високої концепції буття. Цей твір достатньо зрілий і майстерний.
«Візантійський наспів» в обробці з його мелодичною орнаментикою і архаїчною гармонією тяжіє до народних витоків сивої давнини і утворює асоціації зі старовинними храмовими розписами.
Високою естетикою звучання наповнені «Laudate Domine» і «Арія» — присвята Й. С. Баху — улюбленому композитору Світлани, які приваблюють красою кантиленних мелодій.
«Фуга-жартинка» — яскраво образна, винахідлива. Це — окраса органного репертуару, так само як і обробки українських народних пісень, і «Весняні етюди» з їх тонким відчуттям українського мелосу. Взагалі улюбленим жанром серед малих форм С. Острової є обробка народної пісні, до якої автор постійно звертається у своїй творчості.
Поема «Весна» — колоритна музична картина буйного цвіту, що приваблює свіжістю сприйняття та різноманітними ладовими барвами.
«Симфонія творіння» складається з 5-ти частин з надзвичайно величними назвами (згідно з книгою Буття). В цьому творі автор вдало використовує модальну техніку, працюючи з ладовими лейтмодусами, лейтгармоніями, звуковою симетрією та комплексними акордами. І та II ч. — експозиційні. Вони асоціюються з прозорими пастельними тонами французської музики. IІІ, IV та V ч. — розробкові. III ч. — символізує таємничу енергію життя. В цій частині композитор оригінально використовує техніку гри на органі. Далі звучить чудова медитація IV частини і несподіваний але органічний педальний фінал (V ч.), який має архаїчне коріння. Реприза відсутня: смисл полягає в тому, що світ є неповторним. Твір закінчується консонансом, як свідчення, що Всесвіт створено в гармонії, а не в хаосі.
«Реквієм» насичений глибиною почуттів, деталізацією кожного нюансу. В «Реквіємі» композитор втілює ідею неминучості страждання та безсмертя душі, звідси в музиці просвітленість, чистота і глибина змісту. Основна стильова опора твору зосереджується на полігармоніях з класико-романтичною основою. Автор логічно розвиває фактуру і форму. Музика «Реквієму» вражає щирістю, природністю і тонким психологізмом.
Обидва великі твори написані на єдиному симфонічному диханні з яскраво бурхливими середніми частинами.
Збірка органної музики С. Острової є вагомим внеском у сучасне музичне мистецтво.
Твори
- Вокально-інструментальна музика
- пісні, хори a capella та з музичним супроводом (орган, фортепіано), 3 вокальні балади, «Віночок веснянок», «Віночок щедрівок», 2 ораторії на духовний сюжет, 2 хорових концерти (a capella) на сл. Г. Сковороди: «Пам’яті А. Веделя» і «Катарсис»
- «Реквієм» (в 5 частинах) три версії: І — жіночий хор і орган, латинські канонічні тексти; ІІ — жіночий хор і камерний оркестр — сл. Л. Костенко; ІІІ — жіночий хор, орган, трубчаті дзвони і струнний оркестр, латинські канонічні тексти і слова Л. Костенко
- «Різдвяна ода» для мішаного хору та симфонічного оркестру на народні слова
- «Різдвяна концертна композиція» — для солістів, хорового ансамблю, фортепіано та спеціального інструментарію на біблійні та народні слова (7 частин)
- «Ой стуманились та дніпряні води» — дума в обробці для баса у супроводі фортепіано, (ІІ варіант — з оркестром народних інструментів)
- «Осінній вінок» — цикл з 5-ти солоспівів для сопрано і ф-но на сл. З. Дикої
- «Шевченківські акварелі» — 7 творів для дівочого хору і вокального тріо a capella на слова Т. Г. Шевченка
- «Ave, Maria» для жіночого хору, солістів і струнного оркестру
- «Небесна рапсодія» для вокального ансамблю, фортепіано і органа
- «Галицька рапсодія» для голосу, скрипки, валдайських дзвоників і органа
- «Весняні етюди» для вокального ансамблю (сопрано, альти, тенори) і органа (триптих)
- органна музика
- п’єси: арія — присвята Й. С. Баху, «Фуга-жартинка», «Туман над озером», «Поетична замальовка», «За сонцем хмаронька пливе» (по Т. Г. Шевченко), «Лицо своё скрывает день» (по М. Ломоносову), «Лірницький кант», «Псалом надії», «Візантійський наспів», «Перед розп’яттям стою», «Laudate Domine», «Vox Celeste», поліфонічні п’єси і етюди для педалі соло та ін.
- циклічні форми: «Диптих» (Іч. «Голгофа», ІІч. «Євхаристія»), «Данина старовині» (цикл прелюдій)
- великі форми: «Чакона», «Пасакалія пам’яті старовинних майстрів», «Весна» (поема), «Симфонія творіння» (в 5-ти частинах)
- хоральні обробки та варіації
- фортепіанна музика
- п’єси, варіації, фортепіанні цикли: «Голоси природи», «Звукописи». Фуги в різніх стильових ключах, «Фантазія», «Соната», 2 українські рапсодії.
- оркестрові твори
- кілька п’єс, концертне рондо («Скоморохи»), «Купальські сцени» (для симфонічного оркестру). «Євхаричтія» (для струнного оркестру)
- музика для дітей
- фортепіанні твори: «Дитячий альбом» — п’єси для фортепіано; «Прелюд», «Спить земля», «Зійшла зоря», «Експромт», «Осінній дощик»; варіації та ін.
- органні твори: програмні і не програмні п’єси, «Поліфонічна мозаїка», фольклорні обробки, варіації, педальні мелодії (із збірки «Органні музика для дітей та молоді»)
- кілька оркестрових п’єс. Пісні, хори
- обробки українських народних пісень
- для різніх виконавських складів (хорові, ансамблеві, інструментальні, в тому ж числі органні)
Нотні видання
- Альбом I «Вокально-хоровi твори» з серії «Свiтлана Острова та її вихованцi — юнi i молодi композитори» (2000 рік)
- Альбом II «Iнструментальна музика» з серії «Свiтлана Острова та її вихованцi — юнi i молодi композитори» (2000 рік)
- «Осанна» — збірка авторських духовних творів для дитячих хорів у супроводі органу, фортепиано та без музичного супроводу (1999 рік)
- «Перед Твоїм престолом» — збірка авторських духовних хорових творів у супроводі органу, фортепіано, та a capella до 2000-річного ювілею християнства (2000 рік)
- «Вiд серця — до серця» збірка ліричних пісень та обробок українських народних пісень диригента та композитора В. Конощенка (2002 рік, посмертне видання)
- «Українська сучасна духовна музика для хорiв a capella» (2007 рік)
- «Музика для органа» збірка I (авторські твори, 2007 рік)
Науково-методичні праці та учбово-методична література
- «Основи композицiї та iмпровiзацiї» — авторський спецкурс для навчання студентів музичних ВУЗ-ів (1999 рік, факультет українського музичного мистецтва Національного Університету культури та мистецтв)
- «Основи композицiї та iмпровiзацiї» — факультативний курс (аналогiчно)
- Авторська навчальна програма з основ музичної композиції для шкіл естетичного виховання (1999 рік, Міністерство культури та мистецтв України)
- «Хорове сольфеджіо» для 5-7 класів ДМШ (триголосся) — навчальний посібник на вокально-теоретичній основі (2000 рік, Головне управління культури м. Києва)
- Авторскі навчальні програми для учнів спеціалізованого відділу композиторської творчості: «Основи хорового письма», «Гармонiя», «Iнструментовка», «Аранжування», «Читання партитур» (2005 рік)
- «Читання партитур» (для студентів диригентсько-хорових факультетів музичних ВУЗ-ів, 2006 рік)
- «Основи хорового письма» (аналогiчно, 2006 рік)
- «Практичний курс музичної iмпровiзацiї» (для виконавських факультетів музичних ВУЗ-ів, 2006 рік)
- «Органна iмпровiзацiя» (для студентів органного класу НМАУ имені П. І. Чайковського, 2008 рік)
(дані станом на 2009 рік)
